Зміст

Вступ

1.Теоретична частина

2.Спеціальна частина

2.1 Одержання та обробка вихідних даних

2.2 Визначення розрахункових витрат побутових та стічних вод

2.3 Складання схеми локальних очисних споруд

3. Охорона праці

Висновки

Перелік посилань

Додаток

Вступ

Принаймні, 25% здоров'я людини залежить від того, що він їсть, п'є і чим дихає, іншими словами, від екологічного стану навколишнього середовища і продуктів харчування.

Проблема ще і в тому, що ми знаємо результати, проте часто не можемо встановити конкретні причини, що вплинули на погіршення здоров'я населення, адже лабораторні дослідження навколишнього середовища далеко не завжди проводяться належному рівнем.

Дніпропетровські вчені спільно з фахівцями науково-виробничих підприємств розробили унікальну систему екологічного моніторингу. Вона дозволяла не тільки збирати і обробляти інформацію про стан навколишнього середовища, але і простежувати її впливи здоров'я жителів області і навіть прогнозувати цей вплив в майбутньому. Із-за браку фінансування «до розуму» систему так і не довели. Боліє того, весною 2000года з тієї ж причини вимушені були припинити роботу спецлабораторії при санепідемстанціях.

Паперове виробництво теж одне з виробництв, яке забруднює навколишнє середовище. Зменшивши витрату паперу ми можемо зменшити кількість паперових виробництв.

Мета даного курсового проекту — перевірити і поглибити знання, одержані в процесі вивчення спеціальних дисциплін «Раціональне природокористування та охорона довкілля», «Основи екології», «Прилади та методи контролю за станом навколишнього середовища» та ін.; одержати навики самостійної роботи з розробки і розрахунків технологічних процесів різних виробництв з точки зору проблем екології; підбирати необхідну інформацію з літератури.

Також метою даного курсового проекту є закріплення наявних знань про методики розрахунку нормативів скидання стічних вод у системи міської каналізації й складання схем локальних очисних споруд (ЛОС) промислових підприємств. Під очисткою стічних вод мається на увазі їхня обробка різними методами з метою руйнування або витягу мінеральних й органічних речовин, що містяться в них, до ступеня, що дозволяє скидати ці води в каналізацію або повторно їх використовувати для виробничих цілей.

Об'єктом курсового проекту е підприємство або галузь промисловості та заподіяні ними збитки.

Задача курсового проекту — підвищити рівень технологічної підготовленості на основі аналізу роботи діючих виробництв, вивчити сучасні технології вирішення проблем екології, виконати необхідні розрахунки.

1. Теоретична частина

СИРОВИНА

Основу будь-якого паперу складають волокна целюлози. Ці волокна можуть бути отримані з різних джерел - деревини, соломи, бавовни або з самого ж паперу.

Так виглядають волокна целюлоза, з якої проводиться папір, під мікроскопом.

Переважна більшість використовуваного сьогодні паперу вимагають як сировину деревину. Як правило, всі сорти паперів містять суміш твердих (береза) і м'яких (ялина, сосна) порід деревини. М'які сорти дають довгі волокна, що додають паперу хороші властивості, тверді ж сорти дають волокна короткі, завдяки яким поліпшуються якісні показники.

Існують також альтернативні способи отримання сировини. Наприклад, для виготовлення високоякісного паперу використовують суміш волокон бавовни і деревини, або ж тільки волокна бавовни. Бавовна дає дуже довгі і міцні волокна, з яких виходить папір високої якості.

Використання макулатури як джерела волокон целюлози також є дуже важливим напрямом у виробництві паперу.

Технології з використанням паперових відходів дозволяють отримувати папір високої якості, не зачіпаючи при цьому природних джерел.

Папери такого типу широко використовуються для виробництва газет, упаковки і так далі

Але все таки паперові відходи як сировина мають деякі обмеження. Зокрема, при подальшій переробці волокна коротшають, що веде до втрати міцності і підвищення порохнявості кінцевої продукції, що сильно позначаються на друкарських властивостях паперу.

ЦЕЛЮЛОЗА

Першою стадією перетворення деревини в папір є відділення волокон целюлози від решти маси деревини. Для досягнення цієї мети існують два

методи - хімічний і механічний. Ці методи дозволяють отримувати целюлозу з широким спектром властивостей, з яких потім може проводиться папір для різних цілей.

Механічний метод отримання целюлози полягає в простому підведенні деревини до дробить жорна, що обертається, волокна з початкової сировини.

Відсоток використання початкової сировини при даному методі дуже високий - порядку 98% сировини переробляється в целюлозну масу, але також високий і відсоток, що витрачається на енергію. Крім всього іншого, дана маса міститиме не тільки волокна целюлози, але і нецелюлозний лігнін.

ВИБІЛЮВАННЯ

Тільки що вибілена целюлозна маса має натуральний коричневий колір. Але вже у такому вигляді вона придатна для виробництва ряду продуктів (наприклад, упаковки), але для якісного паперу, що потребує високої білизни, це не досить.

Для отримання паперу вищої якості дану целюлозну масу зазвичай піддають багатоступінчатому вибілюванню.

Перша стадія - вибілювання киснем, що додає целюлозній масі світло-коричневий відтінок.

Яскраво-біла целюлозна маса виходить на останній стадії вибілювання.

Історично цей етап проходив з використанням хлору, але оскільки хлор шкідливо впливає на навколишнє середовище, зараз широко використовуються безхлорні вибілювачі.

Також іноді як вибілювач може виступати перекис водню, що дає проміжну білизну целюлозній масі. Отже, коли маса вже готова, наступна стадія - виготовлення паперу.

ВИРОБНИЦТВО

У секції подачі початкова паперова маса змішується з водою (99% вод на 1% паперової маси). Далі дана суміш подається на рухому сіткову секцію. Секція сітки є дрібною сіткою, що проходить між двох ролей.

На сітці відбувається зв'язка волокон, починається процес обезводнення, який забезпечують вакуумні насоси (у найбільш сучасних машинах існує ще і верхня сітка, завдяки якій вода віддаляється відразу з двох поверхонь, завдяки чому виходить якісніший продукт).

Після секції сітки папір містить ще 80% вод. Далі ця суміш поступає в секцію віджимання, де з неї витягується ще 10 - 15% рідин. Секція віджимання також впливає на товщину кінцевого листа і гладкість його поверхні.

Після секції віджимання слідує секція сушки, що складається з виряджаючи нагрітих роликів. Як правило, між секціями сушки розташовується секція проклеювання. Для проклеювання використовують спеціальну речовину, що наноситься на поверхню паперу і поліпшуюче її друкарські властивості.

Після просушування папір іноді пропускається через каландер, що додає їй остаточну гладкість поверхні і товщину. Тепер папір готовий для операцій доведення.

КРЕЙДУВАННЯ

Для виробництва крейдованого паперу застосовується покриття, засноване на мінеральних матеріалах, що додає паперу гладшу поверхню і покращує друкарські властивості.

Крейдування буває одностороннім і двостороннім (більшість поліграфічних паперів). Щільність меловального шару варіюється в межах від 5-6г/м2 до 18г/м2 і вище. Як правило, чим більше шар меловального покриття, тим вище якість друкарської поверхні.

Виробництво паперу легкого крейдування відбувається, як правило, за допомогою тільки наносячих валів.

КАЛАНДРУВАННЯ

Для виробництва глянсового крейдованого паперу застосовується суперкаландер - ряд валів, що додає поверхні глянець. Також суперкаландер може застосуються і в некрейдованих паперах, для додання ним деяких додаткових властивостей.

Після процесу виробництва папір змотується в ролі або нарізается в листи форматів.

Крейдований папір набуває своїх поверхневих властивостей після того, що каландрує. Процес практично повністю аналогічний тому, що каландрує паперу-основи. Відмінність полягає в тому, що, залежно від вироблюваного сорту - глянсового або матового паперу, - застосовують те або інший набір валів. Найбільш сучасні фабрики оснащені так званими "Янус-каландрамі". На відміну від суперкаландра, розглянутого вище, "Янус-каландр" дозволяє регулювати зусилля жиму кожного валу. Крім того, кожен вал покритий пластиком, що робить те, що каландрує "м'якшим". За допомогою "Янус-каландра" досягається кращий компроміс між гладкістю і пухкістю паперу. Якщо ж потрібно отримати витиснений папір, то роблять те, що ще одне каландрує між спеціальними профільними валами.

ПЕРЕМОТУВАННЯ

Залежно від ширини папероробної машини, готове полотно меет ширину від 2,5 до 9 метрів і довжину в декілька кілометрів. Такий рулон називається "тамбуром" (Jumbo reel). Оскільки листорезательные лінії не можуть езать такі широкі рулони, папір перемотують на вужчі ролики, залежно від необхідних форматів листів. Фабрики прагнуть компонувати замовлення так, щоб сума ширини маленьких рулонів була максимально близька до ширини тамбура. Інакше, залишається так званий "супутник" нестандартного формату.

РІЗКА І УПАКОВКА

Значна частина крейдованого паперу, що поставляється в листах, упакована в пачки. Як правило, паперові фабрики оснащені найбільш сучасним точним різальним устаткуванням. Проте, частина крейдованого паперу продається в рулонах, але, як правило, цей папір призначений для глибокого друку або ротаційного офсетного друку з гарячою сушкою (HSWO). Застосування подібного паперу для листового офсетного друку може викликати проблеми.

Вплив паперово-целюлозної галузі промисловості на екологічний стан довкілля

Целюлозно-паперова промисловість є однією із найбільш водоємних галузей народного господарства. Тому найбільший вплив підприємства целюлозно-папорової промисловості здійснюють на стан поверхневих вод.

Щорічне споживання свіжої води в галузі складає біля 2,1 – 2,0 млрд.м(біля 4.5 – 4.7% загального водокористування) при невисокій її економії (до 69%). Це зумовлено тим, що в ряді технологічних процесів необхідним з використання свіжої води. Для підприємств целюлозно-папорової промисловості стічних вод має першочергове значення. Головним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, яке базується на сульфатному та сульфітному способах виварювання деревини та відбілюванні напівфабрикату з використанням хролопродуктів.

Забруднені стічні води підприємств галузі характеризуються наявність в них таких шкідливих речовин, як сульфати,хлориди, нафтопродукти,феноли,формальдигіди, метанол, фурфурол, диметилсульфід, диметилдисульфід. Основна причина негативного впливу на навколишнє середовище підприємств галузі – використання старих технологій та обладнання.

З вище згаданого видно, що промисловість негативно впливає на екологічний стан навколишнього середовища, і це вимагає змінити ставлення до проблеми забруднення об’єктів довкілля. Зосередження промислових підприємств на невеликих площах призводить до деградації природних екосистем, аж до утворення зон індустріальних пустель. Це, насамперед, стосується великих промислових центрів.

2. Спеціальна частина

2.1 Одержання і обробка вихідних даних

Визначивши шкідливі речовини на паперово-целюлозному заводі, я отримала свої вихідні дані. Шкідливих речовин достатньо багато, тому потрібно зменшити їх кількість, а саме:

Завислі речовини- 1200 мг/л

Загальна мінералізація- 2800 мг/л

Азот амонійний- 24мг/л

БСКп- 1200 мг/л

Продуктивність- 400000

Визначаемо розрахункови витрати побутових і стічних вод, мі/добу:

(1.1)

(1.2),

де

Qпппр – розрахункова витрата промислових стічних вод підприємства, м3/доб;

Qппг/п – розрахункова витрата господарсько-побутових стічних вод підприємства, м3/доб;

П - продуктивність підприємства, од. продукції/рік (400тис)

qпр – питома норма витрати промислових стічних вод підприємства, що підлягають очищенню, м3/од. продукції (0.19мі/добу)

qг/п – питома норма витрати господарсько-побутових стічних вод підприємства, м3/од. продукції (0.6мі/добу)

Nd – кількість робочих днів у році (250 або 365).

мІ/добу

мІ/добу

Скидання виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства у водний об'єкт або в систему комунальної каналізації може здійснюватися як по єдиному колектору (мал.1.1а), так і незалежно друг від друга по різних колекторах (мал.1.1б). Необхідність установки локальних очисних споруд (ЛОС) визначається розрахунковим шляхом.

Мал. 1.1 - Основні схеми водовідведення стічних вод із промислових підприємств.

При спільному скиданні стічних вод по єдиному колектору (мал.1.1а), концентрація кожного забруднюючої речовини в суміші виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства, г/м3, визначається за формулою:

(1.3),

де

Сiг/п – концентрація забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах, г/м3 (додаток. 1).

г/мі

г/мі

г/мі

г/мі

г/мі

2.2 Розрахунок допустимої концентрації скидання стічних вод підприємства в систему

Для визначення нормативної ДК необхідно визначити :

ДК1 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить цілісність і збереженість пропускної здатності комунальної каналізаційної мережі після влучення в неї виробничих стічних вод, г/м3. ДК1 ми беремо в додатку 1 « Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населних пунктів України»

Завислі речовини – 500мг/л

БСК – 350мг/л

pH – 6.5 – 9мг/л

Cl – 350мг/л

ХСК – 1.5БСКп

Сульфати – 400мг/л

ДК2 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що не приведе до виходу з ладу блоку біологічного очищення на комунальних очисних спорудах (КОС), г/м3. Розраховується за формулою:

;

де Сі – це допустима концентрація забруднюючої речовини на вході в споруди біологічної очистки, г/мі;

Qзаг – це середньодобова витрата стічних вод на входіна очисні споруди.

;

де N – кількість каналізаційного населення у даному населеному пункті. (для Дніпропетровська 900тис. – 1млн);

qv/v – це питома витрата водопостачання, водовідведення л/добу·чол стала – 0.3.

ДК3 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить дотримання нормативів на скидання стічних вод у водний об'єкт після комунальних очисних споруд, г/м3;

, г/мі

,т/рік

- це частина ліміта, яка припадає на господарсько побутовий стік населеного пункту

365 – діб у році

- середньодобова витрата господарсько побутових стічних вод від міста, мі/добу

Кр – коефіцієнт ефективності видалення данної забруднюючої речовини на міських очисних спорудах

Значення Крприймаємо згідно з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності за додатком 2.

Qзаг – це річна кількість стічних вод, мі/добу

Q = 3000 + (304 +960) = 4264 мі/добу

Qзаг = 365· 4264· 0,98 = 1525232,8мі/рік

ДК4 – допустима концентрація важких металів, при якій осади стічних вод комунальних очисних споруджень можуть використатися як органічні добрива, г/м3. Визначається лише в тому випадку, коли місцевими органами самоврядування вирішено використати дані осади стічних вод як органічні добрива й на те отриманий дозвіл органів держсаннагляду.

З отриманих допустимих концентрацій вибирається найменша (ДКmin), що й є нормативною.

2.3 Складання схеми локальних очисних споруд

Таблиця 1 Припустимість концентрації забруднюючих речовин

Показник	Ссм	ДК1	Сi	сiх/б	ДК2	Кр	ЛОШ	КН	ГДК	ДК3	ДК4	ДКmin	Оц.
Завислі р-ни	440.5	500	-	250	-	0,95	-	-	15*	1643	-	500	+
БСКп	402.5	657	-	250	-	0,9	-	-	15*	15	-	15	—
Загальна мінералізація	341	-	-	700	-	0	-	-	1000	399	-	399	+
Азот амонійний	21	-	30	20	53,7	0,4	с-т	3	0,6	0,6	-	0,6	+
Сульфати	11.4	400	500	500	1149	-	орг.	4	500	466	-	400	+

Розрахунок очистки стічних вод від БСКП

300(1-0.2) = 240

;

Розрахунок очистки стічних вод від завислих речовин

Споруди по очистці стічних вод підрозділяються на механічні, біологічні й фізико-хімічні.

Традиційно на початку схеми встановлюють споруди механічної очистки. Дані споруди дозволяють витягти: великі домішки (решітки); зважені речовини (пісколовки, відстійники, гідроциклони, центрифуги) - з ефективністю 50-70 і більше відсотків; нафтопродукти (нафтоловушкі); жир (жироловушкі).

При видаленні зважених речовин органічного походження у відстійниках знижуються БСКп і ХСК (~20%).

Наявність у стічних водах великої кількості жиру спричиняє високі значення БСКп і ХСК, таким чином при видаленні жиру – значно знижуються значення цих показників.

Споруди біологічної очистки (аеротенки, біофільтри, біоплато й ін.) використовуються в тому випадку, коли в стічних водах міститься достатня кількість органічних речовин (БСКп >~100г/м3), азоту й фосфору.

Перед спорудами біологічного очистки необхідно встановлювати фізико-хімічну предочистку, якщо:

БСКп >1000 г/м3;

ХСК≥1,5*БСКп або ХСК≥2,5*БСК5 (тобто в стічній воді знаходиться велика кількість органічних речовин, які не видаляються біологічним шляхом)

у стічній воді знаходяться речовини з концентраціями, що перевищують Сi.

При використанні аеротенків або біофільтрів необхідно враховувати, що багато речовин видаляються при повному біологічному очищенні з ефективністю Кр, що дозволить спростити або уникнути використання споруд фізико-хімічного очищення.

Споруди фізико-хімічного очищення (флотатори, нейтралізатори, адсорбери, евапоратори, екстрактори, іонообмінні фільтри, електролізні установки й ін.) звичайно встановлюють до, після або замість споруд біологічного очищення, для доведення якості стічних вод до необхідних на всіх етапах очищення.

При складанні схеми комплексу локального очищення підприємства необхідно підбирати апарати фізико-хімічного очищення, які можуть видаляти кілька речовин одночасно.

3. Охорона праці

При роботах на спорудах для очищення стічних вод повинні прийматися заходи, що виключають безпосередній контакт працівників із стічною рідиною (застосування дистанційного керування, засобів захисту працівників).

Проходи і сходи повинні бути вільними, не залитою водою і маслом, а в зимовий час очищені.

Операції по очищенню споруд від осаду, піску слід повністю механізувати застосуванням витискування по трубопроводах під гідравлічним натиском, використанням насосів і ежекторів, скребкових пристроїв і ін.

Підсушений осад з майданчиків мула слід видаляти механізованим шляхом. Для забезпечення механізованого прибирання, вантаження і транспортування осаду на майданчиках мула повинні бути передбачені дороги для автотранспорту і засобів механізації.

Підземні ємкісні споруди, що мають поверхневі обсипання грунтом заввишки менше 0,7 м від спланованої поверхні території, повинні мати огорожі з боку можливого наїзду транспорту і механізмів.

Відкриті ємкісні споруди із стінками, що підносяться над спланованою поверхнею території менш ніж на 0,6 м, повинні бути захищені по зовнішньому периметру.

У камерах з відкритими каналами (лотками) повинні бути влаштовані робочі майданчики з огорожами.

У зимовий період магістральні канали повинні бути забезпечені щитами для перекриття. Канали, що подають стічну рідину з активним мулом, а також канали, відвідні очищену воду, шириною до 0,8 м повинні бути закриті знімними дерев'яними або бетонними щитами. При ширині каналів більше 0,8 м замість щитів можна використовувати огорожі висотою не менше 1 м із закраїною 0,15м.

Для переходів через розводящі канали шириною від 0,8 м і більш і переходів через відкриті дренажні канали необхідно влаштовувати містки шириною не менше 0,8 м з поручнями і закраїнами. Робочі проходи по аеротенках повинні бути шириною не менше 0,7 м і мати огорожу.

Ремонт устаткування, що знаходиться під водою в резервуарах і інших ємкісних спорудах, повинен проводитися тільки після звільнення їх від води. Робота повинна виконуватися по наряду-допуску.

Відбір проб води або опадів (шлам) із споруд слід проводити з робочих майданчиків, пристрій яких (огорожі, освітленість і ін.) повинен забезпечувати повну безпеку при відборі проб.

У приміщеннях біофільтрів підлоги повинні бути виконані з корозійностійких матеріалів.

В цілях попередження попадання в повітря робочої зони і каналізаційну мережу і розповсюдження по ній шкідливої пари і газів повинні бути передбачені наступні пристрої:

каналізаційні сливи у апаратів повинні мати на трубопроводі гідравлічні затвори і роз'ємні фланці для зупинки апарату на ремонт;

кожен випускний колектор каналізації забруднених стоків повинен мати витяжний вентиляційний стояк;

на каналізаційних трубопроводах від апаратів, трапів і інших точок до приєднання до витяжного стояка повинні передбачатися гідравлічні затвори;

всі трубопроводи від апаратів, призначені для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод, повинні бути забезпечені кранами відбору проб стоків, що направляються в каналізацію.

Вентиляція насосних станцій по перекачуванню стічних вод і осаду повинна здійснюватися відповідно до будівельних норм, що діють, і правил.

У місцях можливого виділення шкідливих газів і особливо в місцях заглиблених насосних необхідно здійснювати періодичний контроль їх змісту в повітрі і передбачати вентиляцію.

На лініях газових викидів в атмосферу повинна бути встановлена очисна апаратура, що забезпечує дотримання встановлених граничних норм викидів (ПДВ) шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

Установка по знешкодженню сильно забруднених стічних вод методом спалювання повинна бути забезпечена засобами вимірювання, автоматизації і запобіжними клапанами. При їх відсутності або несправності пуск установки не допускається.

Пристрій і експлуатація газових мереж і промислових печей, що працюють на природному газі, повинні відповідати вимогам Правил безпеки, що діють, в газовому господарстві.

Тиск газу в газопроводі перед пальниками повинен регулюватися автоматично.

Гарячий плав, вивантажуваний з печі, не повинен стикатися з водою.

Обслуговування печей, що працюють на мазуті, слід вести згідно інструкції, затвердженої в установленому порядку.

Якісні і кількісні норми стічних вод і газових викидів промислового підприємства повинні бути узгоджені з місцевими органами по контролю навколишнього середовища.

Висновки

З вище згаданого видно, що промисловість негативно впливає на екологічний стан навколишнього середовища, і це вимагає змінити ставлення до проблеми забруднення об’єктів довкілля. Зосередження промислових підприємств на невеликих площах призводить до деградації природних екосистем, аж до утворення зон індустріальних пустель. Це, насамперед, стосується великих промислових центрів.

Отже, для зменшення забруднення навколишнього середовища паперово-целюлозними заводами потрібно досить багато зусиль для проведення низки заходів з удосконалення виробництва паперу.

Щоб удосконалити технологію виробництва паперу потрібні фахівці високого рівня. Або придбати нове закордонне обладнання, адже там вже давно турбуються про екологічний стан навколишнього середовища та про об’єми виробництва.

Ще можна поставити обладнання очистки стічних вод. Це обладнання виправдає всі затрати на його придбання. Тому що воно очистить не тільки стічні води, але й збереже витрати на закупівлю сульфатів і хлоридів.

А на сам перед варто почати економити чисту воду, яка нам дуже потрібна, навіть без целюлозо-паперової промисловості.

Перелік посилань

.Укрупненные нормы водопотребления и водоотведения для различных отраслей промышленности /СЭВ. ВНИИ водоснабжения, канализации, гидротехн. сооруж. и инж. гидрогеологии/. – 2-е изд., пере раб. – М.: Стройиздат, 1982. – 528 с.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів./ Затверджено наказам Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173. – К., 1996.

Правила охорони вод поверхневих водойм від забруднення зворотніми водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. № 465.

Методические указания к выполнению лабораторных работ по дисциплине «Прикладная гидроэкология» (для студентов 3 курса дневной формы обучения специальности 6.070800 – "Экология и охрана окружающей среды") – ХНАГХ, 2007 г.

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. /Державна академія житлово-комунального господарства/ – К., 2002 р.

СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения.

Проектирование сооружений для очистки сточных вод. – М.: Стройиздат, 1990. – 192 с.: ил. – (Справ. пособие к СНиП).

Канализация населеннях мест и промышленных предприятий /Н.И. Лихачев, И.И. Ларин, С.А. Хаскин и др. Под общ. ред. В.Н. Самохина/. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1981. – 639 с., ил. – (Справочник проектировщика).

Примеры расчетов канализационных сооружений: Учеб. пособие для вузов /Ю.М. Ласков, Ю.В. Воронов, В.И. Калицун. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1987. – 255 с.: ил.

Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод: Підручник./За заг. ред. проф. Запольского А.К./ – К.: Лібра, 2000. – 552 с.

.Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів./ Затверджено наказам Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173. – К., 1996.

Правила охорони вод поверхневих водойм від забруднення зворотніми водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. № 465.

Методические указания к выполнению лабораторных работ по дисциплине «Прикладная гидроэкология» (для студентов 3 курса дневной формы обучения специальности 6.070800 – "Экология и охрана окружающей среды") – ХНАГХ, 2007 г.

Методические указания для выполнения расчетно-графической работы «Расчет норм сброса сточных вод промышленных предприятий в системы городской канализации и водные объекты» по дисциплине «Прикладная гидроэкология» (для студентов 4-го курса дневной формы обучения специальности 6.070800 «Экология и охрана окружающей среды»). ХНАГХ, 2007.– 13 с.

СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения.

Проектирование сооружений для очистки сточных вод. – М.: Стройиздат, 1990. – 192 с.: ил. – (Справ. пособие к СНиП).

Канализация населеннях мест и промышленных предприятий /Н.И. Лихачев, И.И. Ларин, С.А. Хаскин и др. Под общ. ред. В.Н. Самохина/. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1981. – 639 с., ил. – (Справочник проектировщика).

Додаток

Якість господарсько-побутових стічних вод

Показники	Од. вим.	Концентрація
Завислі речовини	г/м3	150-250
БСКп	гО2/м3	150-250
ХСК	гО2/м3	250-350
Азот амонійний (N-NH4)	г/м3	20
Фосфати	г/м3	10-20
Загальна мінералізація	г/м3	>400*
Хлориди	г/м3	>100*
Сульфати	г/м3	>100*
рН	г/м3	7-8
СПАР	г/м3	5-8
Жири	г/м3	30
Залізо загальне	г/м3	1-2**

* - залежно від змісту в джерелі водопостачання.

** - всі інші мікроелементи або відсутні, або міститися в незначних концентраціях.