Контрольная работа: Методи діагностування мікропроцесорних систем керування
Методи діагностування мікропроцесорних систем керування
Існують різноманітні методи діагностування систем керування, які можна навести у вигляді інформаційної структури (рис.1). З одного боку, виникають питання пов`язані з організацією проведення діагностичних робіт, з другого, пов`язані із забезпеченням необхідної для цього інформації (документації).
Щодо кваліфікації оператора-діагноста, то він повинен: знати базові поняття електротехніки; вміти читати нескладні електричні схеми; вміти користуватися цифровим мультиметром; розуміти особливості функціонування системи та об`єкта керування; знати особливості конструкції об`єкта керування певної марки автомобіля.
При обслуговуванні МП систем на борту автомобіля слід додержуватися таких загальних застережень:
до того, як демонтувати (відключати) кола ЕБК слід від`єднати клему "маса" АКБ;
при роботі системи керування необхідно забезпечувати надійний контакт кола живлення ЕБК від АКБ і виключати ймовірність порушення контакту АКБ з бортовою мережею;
якщо АКБ потребує заряду від зовнішнього джерела, то її слід від`єднати від бортової мережі;
не дозволяється впливати на блок ЕБК температурою більш за +850С в непрацюючому стані системи та більш за +650С, коли вона працює;
забороняється приєднувати та від’єднувати рознімання ЕБК, якщо замок запалювання увімкнено;
при проведенні електрозварювальних робіт на кузові автомобіля слід від`єднати проводи від АКБ та ЕБК;
забороняється користуватися діагностичними приладами, які не передбачені до застосування;
виключати можливість електростатичного розряду на сигнальні кола ЕБК.
Зокрема для кожної системи керування обумовлюються додаткові застереження та попередження, пов’язані з особливостями функціонування та призначенням системи.
Загальна послідовність процесу діагностування систем керування складається з окремих етапів.
1. Опит власника. На цьому етапі заповнюється спеціальний "Бланк опитування", на підставі якого визначаються умови, при яких настає несправність. Ця інформація розглядається як "історія хвороби" та визначає послідовність таких перевірок. Зміст питань бланка опитування визначається призначенням системи та її типом. Наприклад, для системи керування двигуном важливі такі питання.
- Які симптоми незадовільної роботи двигуна мають місце.
На яких режимах ДВЗ виникає симптом.
Які технічні втручання передували прояві симптомів.
Яка реакція діагностичного індикатора (лампи CHEK ENGINE).
Скільки часу минуло з моменту прояви симптомів
2. Початковий огляд регламентується переліком перевірок та послідовністю їх виконання. Існують загальні послідовності перевірок і регулювань, що можуть бути застосовані для більшості моделей автомобілів. Проте самі процедури перевірок та параметри, що контролюються, мають певні значення для різних моделей автомобілів і систем.
Початковий огляд системи керування двигуном містить такі перевірки:
Рівня оливи у двигуні, стану оливи та системи вентиляції картеру.
Рівня охолоджуючої рідини та системи охолодження.
Стану АКБ, надійності її підключення та рівня електроліту.
Стану та натягу ременя генератора.
Стану свічок запалювання.
Стану кришки та ротору розподільника запалювання, резисторів у високовольтних колах.
Стану усіх електричних з`єднань.
3. Оцінка загального стану системи виконується на підставі довідкових даних по параметрах, що контролюються. Для оцінки контрольованих параметрів можна віднести такі виміри:
напруги АКБ у номінальному режимі;
напруги АКБ при пуску ДВЗ впродовж 15 с;
сили струму пуску ДВЗ;
струму заряду АКБ на обертах 3000 хв-1;
напруги на первинному колі котушки запалювання;
часу накопичення енергії в котушці запалювання на різних швидкісних режимах;
початкового кута випередження запалювання.
Коли система керування непрацездатна і вимірювання параметрів не можливе, проводять діагностику за діагностичними картами ДК-А (початкові перевірки), які мають вигляд умовних алгоритмів (рис.2). Наприклад, для системи керування ДВЗ карти ДК-А мають спрямованість за ознаками (колінчастий вал обертається, але ДВЗ не запускається; перевірка реле та кола живлення; перевірка електричних кіл системи паливоподачі; діагностування магістралі системи паливоподачі).
Якщо у системі керування, що діагностується, передбачено канал самодіагностики, в першу чергу виконуються перевірки діагностичних кіл за допомогою карт ДК-Д. Карти ДК-Д є умовними алгоритмами виконання перевірок та пошуку несправності в разі непрацездатності системи самодіагностики. Приклад карти ДК-Д наведено на рис.3.
Поглиблена перевірка стану системи виконується за допомогою діагностичних карт перевірки вузлів та агрегатів (ДК-П). Ці карти є умовними алгоритмами пошуку несправності (рис.4).