1.Постановка задачі
2.Інформаційне забезпечення задачі
2.1 Розробка класифікаторів і кодів
2.2Опис вхідних оперативних документів та методів переносу їх на машинні носії
2.3 Опис форм видачі результуючої інформації
2.4 Опис вхідних файлів
2.5 Опис результуючих файлів
2.6 Опис постійних файлів
3. Технологія розв”язування задачі
3.1Схема процесу використання програмних засобів
3.2Блок-схема технологічного процесу збору, передачі, підготовки інформації та розв”язання задачі
Висновки
Література
Додатки


1.1.Постановка задачі
На сучасному етапі розвитку продуктивних сил в світі при постійному дефіциті сировини задача визначення фактичної вартості витрати матеріалів, порівняння витрат, аналіз причин перевитрат, пошук шляхів економії витрат, застосування альтернативних матеріалів стає однією з ключових для будь-якого виробництва.
В даному курсовому проекті розглянуто задачу визначення витрат матеріалів. Дана задача являється однією з найбільш трудомістких, так як її вирішення передбачає наявність в документообігу підприємства багатьох різних документів. Дана задача розв"язується як одна з підзадач ділянки обліку, зокрема бухгалтерського обліку. Результати розв"язання даної задачі використовуються як в подальших задачах обліку, так і для розрахунку фактичної собівартості продукції. На основі вихідних документів, які будуть описані нижче, проводиться аналіз стану виробництва, його економності, подальші шляхи зменшення витрат на виробництво.
Витрати сировини та матеріалів, купованих напівфабрикатів на основне та допоміжне виробництво відображається, як правило, відповідними первинними документами на відпуск їх зі складу. Але даний метод обліку не відображає фактичної витрати матеріалів на виробництво, так як на діючих дільницях мають місце залишки невикористаної сировини та матеріалів як на початок, так і на кінець звітного періоду.Тобто для точного визначення витрати необхідне уточнення дійсної витрати, що й здійснюється за допомогою трьох нижче описаних методів.
Метод сигнального документування - використовується для матеріалів, облік яких здійснюється поштучно. Відпуск матеріалів у межах норми витрат оформлюється звичайними первинними документами, а в разі необхідності додаткових витрат - оформляється спеціальні сигнальні документи (вимога, форма М-10).
Метод партійного розкрою використовується щодо матеріалів, які обліковуються в одиницях площі. При розкроювання кожної партії матеріалу складається карта розкрою чи акт розкрою матеріалу. В них зазначається кількість невикористаного матеріалу, кількість викроєних деталей за нормою і фактично, кількість отриманих відходів і результат розкрою (економія чи перевитрати).
В випадку неможливості використання цих двох методів чи при потребі користуватися ними одночасно використовується так званий інвентарний метод. При цьому на підприємстві щомісяця здійснюється інвентаризація матеріалів, отриманих зі складу, але не витрачених на виробництві. Фактичні витрати матеріалів за звітний період (переважно за місяць) визначається як сума залишків на початок періоду та отриманих матеріалів на кінець місяця за відніманням залишків на кінець місяць. Фактичні витрати порівнюються з нормативними та робляться висновки про економію чи перевитрати.
В даному курсовому проекті буде розв"язано задачу врахування витрат матеріалів за використання інвентарного методу, так як він підходить для будь-якого підприємства.
В процесі виконання задачі в інформаційній базі виникають помилки, які пов"язані з такими основними факторами:
- людський фактор - викликаний можливими помилками оператора. Даний фактор особливо важливий при вводі інформації.
- збої в технічному забезпеченні - помилки викликані недосконалістю технічного забезпечення, зокрема використанням старої техніки, збоями в її роботі ( можливі поломки, збоячми в електропостачанні тощо). Як яскравий приклад таких помилок є поломки магнітних дисків, внаслідок чого втрачається інформація.
- програмне забезпечення - при використанні недосконалих програм, особливо старих розробок, що використовувалися для малопотужних застарілих обчислювальних комплексах, використання програмного забезпечення, конфігурації якого не підходять під сучасні операційні системи (наприклад не можливість використовувати деякі програмні продукти в режимі емуляції DOS в Windows), спроба економії на антивірусному забезпеченні приводить, досить часто, до повного знищення чи спотворення існуючої інформаційної бази, відновлення якої є досить кропіткою справою.
За видами помилки поділяються на змістові, блочні, синтаксичні. Змістові помилки виникають при спотворені змісту порції інформації внаслідок зміни однієї змінної (наприклад помилка в полі запису), до блочних належать помилки які викликають спотворення змісту внаслідок перестановки блоку записів в базі. Синтаксичні помилки виникають при неправильному представленні тої чи іншої змінної.
Розрізняють контрольні операції на етапах вводу інформації (так званий початковий контроль), обробки інформації (проміжний контроль), та видачі інформації (кінцевий контроль).
В даному курсовому проекті буде розроблено методи контролю видачі інформації на прикладі задачі визначення фактичної вартості витрати матеріалів. Методи контролю на інших етапах досить подібні, за виключенням деяких випадків, що викликані специфікою обробки інформації на цих етапах.
На даному етапі ( видача результатів) обов"язково має бути присутній основний та універсальний для паперових документів, але досить трудомісткий візуальний контроль . Даний контроль передбачає розгляд і аналіз отриманих показників документа, відповідність його заповнення, чіткість зображення, відсутність недодрукованих елементів. Тобто, за допомогою даного методу можна оцінити загальний вид документа, частковий логічний контроль виданих показників (наприклад період, відображений в документі повинен співпадати з плановим, тощо). Але, на жаль, людина не може обробити візуальну всю інформацію, приведену в документації, що вимагає попереднього машинного контролю.
Найбільш застосовувані методи програмного контролю здійснюють логічну перевірку реквізитів виводимих показників, а в разі виникнення помилок реагують належним чином ( в залежності від програмного забезпечення можливе як повідомлення оператора про виникнення помилки та очікування вибору певної дії з запропоновуваного йому списку-меню, так і повторне обчислення даних компонентів, без втручання людини).
На практиці застосовуються методи контролю :
- логічний контроль( по діапазону зміни значення реквізита, по повній номенклатурі, по логічних обмеженнях, по типу даних);
- арифметично-логічний контроль (контроль за частковими сумами чи добутками та контроль по модулю).
Як окремий вид контролю класифікують метод верифікації, який полягає в дублюванні даних з наступним співставленням. Але даний метод контролю застосовується переважно при вводі інформації.
Розглянемо математичну модель задачі визначення фактичної вартості витрати матеріалів на виробництву при застосуванні інвентарного методу. На першому етапі на основі залишків на початок та кінець періоду та приходу матеріалів на виробництво по кожній номенклатурній групі розраховується витрата матеріалу в натуральних показниках як
Вмij=Зп.пij - З к.пij + ВПрмij (1.1)
де Вмij - витрати i-го матеріалу в j-ому цеху за місяць;
Зп.пij, Зк.пij - залишки i-го матеріалу по j-ому цеху
відповідно на початок і на кінець звітного періоду;
Прмij - прихід i-го матеріалу до j-го цеху згідно
первинних документів;
n - кількість документів за період.

Витрата по підприємству становить
Вмі=ВВВмij (1.2)

На наступому етапі потрібно розрахувати нормативні витрати матеріалів на програму за період на порівняти їх з фактичними для подальшого аналізу економності виробничого процесу
- по матеріалу по виробництву в цілому
Вмні=ВВВмнij (1.3)
- по цехах
Вмнij= В Вмнijk (1.4)
- на виробництво к-го виробу на програму по цеху
Вмнijk=Nвтik Пкj (1.5)
де Nвтik - норма витрати і-го матеріалу на к-ий виріб;
 Пкj - виробнича програма на к-ий виріб в j -ому цеху;
Вмнijk - витрата і-го матеріалу в j-ому цеху на к-ий
виріб;
Вмнij - витрата і-го матеріалу в j-ому цеху;
Вмнi - витрата і-го матеріалу по підприємству.
Важливо визначити витрату матеріалу на виготовлення кожного виробу, для забезпечення можливості подальшого розрахунку собівартості виробництва. Для цього скористаємося методом поділу витрати матеріалу згідно процентних співвідношень.Тобто, за наступною формулою визначаємо процентне співвідношення витрати матеріалу з загальної кількості для кожного виробу.
Прiк=Вмнi /Вмнik (Пк+Бк) (1.6)
де Прiк - процентне співвідношення для і - го матеріалу при виготовленні к-го виробу
Пк - виготовлена продукція (виробнича програма) к-го виробу,
Бк - бракована продукція, що вираховується як сума зафіксованого по документах браку.
Тепер скориставшись даними показниками ми можемо визначити, з певним наближенням, дійсну витрату матеріалу для виготовлення виробу
Вдік=Вмі Прік (1.7)
де Вдік - дійсна витрата матеріалу на виробництво к-го виробу.
Для порівняння дійсної та нормативної витрати матеріал обчислимо відхилення, які визначатимуться як :
1. в натуральних показниках
Від ік=Вдік-Внік (1.8)
2. в процентному співвідношенні
Првід.ік=Від.ік/Внік*100 (1.9)
Тоді повна вартість фактичних витрат матеріалів буде визначатися як
Вік=Вдмік Цмі Трі (1.10);
де Цмі - ціна одиниці і-го матеріалу;
Трі - процент транспортнозаготівельних витрат
для і-го матеріалу.
Повна витрата матеріалу по підприємству в розрахункових оптових цінах становитиме
В= Вiк (1.11).

Запроектовані методи перевірки вихідної інформації будуть описані в розділі 3.




2. Інформаційне забезпечення задачі.
2.1 Розробка класифікаторів та кодів.
При машинній обробці інформації реальні назви реквізитів-ознак, які входять до складу вхідних і результуючих документів документів необхідно закодувати, тобто представити у вигляді числових позначень. Це дає можливість економного використання пам"яті ЕОМ при обробці інформації, але вимагає створення додаткових довідкових файлів. Також з кодифікованими реквізитами легше виконувати арифметичні та логічні операції в процесі обробки інформації.
Множини однотипних реальних назв прийнято називати номенклатурою (переліком назв). Опис класифікаторів та систем кодування приведено в таблиці 2.1

2.2 Опис вхідних оперативних документів та методів переносу їх на машинні носії.
До складу вхідних оперативних документів для розв"язування задачі визначення фактичної вартості витрати матеріалів будуть входити наступні:
1. Акт інвентаризації( реквізитні картки) - складається на кінець періоду. Вданному документі відображається залишки матеріалів на початок чи кінець звітного періоду в діючому виробництві.
2. Накладна на відпуск матеріалу зі складу - при відпуску нормованої кількості сировини чи матеріалів. Документ оформляється на відповідну кількість матеріалу, яка необхідна на реалізацію даної виробничої програми згідно діючих на підприємстві норм та нормативів.;
3. Вимога на отримання матеріалів - використовується при наднормованій витраті матеріалів . Необхідність оформлення даного документу виникає при недостачі матеріалів для нормального функціонування технологічного процесу. Дана ситуація може виникнути як при наднормованій витраті матеріалів, так і при зміні виробничої програми чи перевиконання норм виробітку. Останні два факти повинні бути відображенні в файлі “Виробничої програма підприємства”;
4. Відомість виявленого браку. Документ відображає надходження на склади чи на дільницю сортування (якості) бракованої продукції з цехів та дільниць.
Існуючі форми документів, табличні описи та макети переносу документів на машинні носії приведені в додатках 1,2,3.
Перенесення документів здійснюється з клавіатури оператором, передбачається програмний контроль введеної інформації. Даний контроль не буде грунтовно розглядатися в даному курсовому проекті.

2.3. Опис форм видачі результуючої інформації.

В результаті розв"язування даної задачі на виході буде отримана інформація, що представлена у вигляді наступних документів:
1.Відомість фактичної витрати матеріалів на період. Даний документ показує рух матеріалів в виробництві по цехах, тобто в ньому відображені залишки на кінець та на початок періоду по коду матеріалу по цехах та прихід матеріалу і , відповідно, витрати в виробництві. Аналіз даного документу , крім інформації про витрати матеріалів по цехах, дає можливість визначити наднормові запаси матеріалів у виробництві.;
2.Відомість витрати матеріалів на виробництво виробу. Даний документ дає інформацію про дійсні та нормативні витрати матеріалів на виробництво по номенклатурних номерах виробів та порівнює їх. В результаті аналізу документа отримуємо дійсну витрату матеріалів на виробництво вироба, тобто статтю калькуляції “Сировина та матеріали”, та маємо можливість проаналізувати причини перевитрати та шляхи зниження витрати матеріалів на виготовлення продукції;
3.Дійсні витрати матеріалів за період по виробництву. В даному документі відображена вартість матеріалів з врахуванням транспортно-заготівельних витрат на виготовлення виробничої програми по підприємству в цілому.
Дані документи формуються кожний місяць на основі інформації, яка надходить за період. На основі даних документів планово-економічний відділ повинен видавати розпорядження та рекомендації до подальшої діяльності виробничих підрозділів підприємства.
Форми документів, їх табличний опис приведені в додатках 4,5.

2.4. Опис вхідних оперативних файлів
В якості вхідних файлів будуть використовуватися файли, сформовані з вхідних оперативних документів, а саме
1. Файл залишків невикористаних матеріалів в цеху на кінець періоду FI02, формується на початку періоду, зберігається інформація про залишки планового та попереднього чи базового років станом на кожен місяць (квартал, якщо задача розв"язується раз в квартал).
2. Файл надходжень матеріалів до цеху FI01, що формується на основі накладних на відпуск матеріалів зі складів та вимог на відпуск матеріалів;
3. Файл виявленого браку;
а також файли, що формуватимуться в процесі роботи інших виробничих підрозділів на (відділу постачання та планово-економічного відділу) і надходитимуть на нашу дільницю
4. Файл розмірів виробничої програми на місяць по номенклатурі по цехах FR06.
Дані файли складатимуть основу нашої внутрімашинної інформаційної бази, вони сортуватимуться в процесі вводу по відповідних ключах, що вказані в табличних описах файлів та поступатимуть на обробку.
Табличний опис даних файлів приведено в додатку 7.

2.5 Опис результуючих файлів.
До результуючих файлів, що формуються при розв"язанні даної задачі, відносяться:
1. Файл витрати матеріалів на виробництво FR01.
2. Файл сумарних витрат на виробництво з врахуванням транспортно-заготівельних витрат FR02.
Дані файли використовуються для видачі результуючих документів на кінцевому етапі розв”язання задачі. В процесі
Табличний опис даних файлів приведено в додатку 8.

2.6 Опис постійних файлів
До постійних файлів відносять файли, коефіцієнт стабільності яких вище Кст=0,8. В нашому випадку до таких файлів відносяться:
1. Файл-цінник матеріалів, Кст=0,8 . Данний файл відображає оптові ціни, які прийняті на даному підприємстві;
.Файл-довідник номенклатурних номерів матеріалів, Кст=0,98. Даний файл є довідником назв матеріалів в залежності від номенклатурного номера;
3. Файл-довідник номенклатурних номерів виробів , Кст=0,9 . Файл містить інформацію щодо номенклатурних номерів виробів;
4. Норми витрати матеріалів на одиницю продукції, Кст=0,9 В даному файлі відображена інформація щодо витрати матеріалу на одиницю продукції. Формується планово-економічним відділом, і корегується на фоні поточних номр витрат;
5.Файл-довідник процентів транспортно-заготівельних витрат по матеріалах. В даному файлі відображається інформація, яка неадходить в результаті діяльності заготівельного відділу і яка відображає витрати ,що витрачаються на придбання (заготівлю) сировини.
Табличний опис даних файлів приведено в додатку 9.

2.7. Опис проміжних файлів
До даних файлів будемо відносити файли, які формуються в процесі виконання даної задачі,але не можуть бути названими основними, тобто на виході не використовуються, або використовуються лишень частково ( в процесі виконання програми)
1. Файл- довідник існуючої бази даних. В процесі виконання даної процедури з метою економії машинного часу формується база даних, яка може бути використана в процесі подальших розробок. Тобто результуючі файли переписуються з конкретними значеннями, назви яких фіксуються згідно певного математичного закону, і зберігаються в заархевіваному вигляді в пам”яті комп”ютера, що забезпечує швидке повторне виконання операції в разі необхідності. Даний файл містить 3 записи, а саме: період, назва результуючого файла FR01, і назва результуючого файла FR02. Даний файл дописується по мірі виникнення запитів щодо нових періодів;
2. FD02 - файл, який формується в результаті математичної обробки файла FV02 і має ідентичну структкру. Даний файл зберігає інформацію щодо часткових сум по номенклатурних номерах матеріалів і використовується для подальшорї роботи прогрпами визначення дійсної витрати матеріалів;
3. Файл, який формується врезультаті обчислення нормативних витрат матеріалів на виконану за період програму. Файл містить три записи, а саме : номенклатурний номер виробу, номенклатурний номер матеріалу та нормативна кількість матеріалу на програму;
4. Файл, що містить інформацію щодо процентних співвідношень для виготовлення продукції. Розраховується згідно формул, приведених вище.


3. Технологія розв"язування задачі.
3.1Схема процесу використання програмних засобів.
Дана задача алгоритмізована з розрахунку на використання пакета Acsess, при чому в розрахунку на не досвідченого користувача, який не знайомий з програмуванням з використанням макросів. Дана програма реалізується 4-ма модулями, а саме модуль вводу вхідних документів,модуль обробки даних, модуль видачі результуючих документів та модуль перевірки результуючих файлів. З врахуванням специфіки використаної програмної оболонки ми створюємо макет вхідної бази даних, задавши обмеження на введені реквізити, запити на створення інформаційної моделі задачі, перевірка вихідних файлів на задані обмеження та видачі результуючих документів ( створення форм).
Схема використання та взаємодії модулів зображена в додатках. З операційної оболонки здійснюється завантаження програми генерування головного меню, яка, за допомогою підпрограм, що знаходяться в модулі створення інтерфейсу, створює меню.
При виборі відповідного пункту керування рередається підпрограмі генерування меню вводу документів, яка аналогічно звертається до відповідних підпрограм в модулі створення інтерфейсу. Даний модуль передає керування на відповідну підпрограму вводу документа в залежності від вибору користувача або повертає керування в головне меню. При вводі інформації здійснюється контроль вводу, за допомогою підпрограм, що розміщенні в модулі перевірки правильності вхідної та результуючої інформації. Всі макети, запити, меню генеруються за допомогою модуля створення інтерфейсу.
При виборі відповідного пункту головного меню керування передається до підпрограми розрахунку,яка теж взаємодії з модулями перевірки та створення інтерфейсу. Після проведення розрахунків видача результуючих табульограм здійснюється підпрограмами, що знаходяться в модулі видачі документів.
Як бачимо, програмне забезпечення реалізоване в діалоговому режимі, підпрорами, для зручності доповнення чи редагування пакету, розміщені по модулях в залежності від функціонального призначення.



3.2 Блок - схема технологічного процесу збору, передачі, підготовки інформації та розв”язання задачі.
В даному розділі будуть описані процеси обробки , збору та формування інформації, що описує дану задачу.
Виконання задачі починається з вибору, на основі плана-графіку та інструкції по виконанню, робіт, що виконуватимуться. В результаті вибору є можливість проводити реєстрацію документів чи, в випадку коли дані документи зареєстровані. проводити машинний етап обробки.
На початкову рівні, тобто на рівні збору інформації буде існувати виробнича дільниця, яка й подає дані про потребу в сировині та матеріалах в процесі виконання виробничої програми. Далі формуються вхідні документи, які надходять безпосередньо на дільницю обліку та обробки. Дані документи аналізуються на достовірність інформації та відправляється чи на переоформлення, чи на подальшу обробку, з реєстрацією в відповідній документації. В разі наявності помилок оформляється листок помилок, який супроводжує повернення докуметів. Правильні документи повинні бути зареєстровані в журналі реєстрації.
Після даного рівня приходить час машинної обробки інформації, отриманої в процесі виробничого циклу. В процесі машинної обробки програма,блок схема якої приведена в даному курсовому проекті, виконую обробку інформації та видачу результуючих табульограм.
На екрані виводиться головне меню, що пропонує вибрати один із варіантів: “Ввід даних”, “Вивід результатів”, Вихід з програми”. За допомогою курсора користувач вибирає потрібну опцію, яка передає керування підпрограмам.
На першому етапі проходить процес вводу початкової інформації, а саме вхідних документів. На екран виводиться макет вводу документа. Користувач повинен ввести необхідні атрибути, після чого елементи запису програмно перевіряються на логічну достовірність шляхом порівняння з заданими обмеженнями чи масками вводу. Слід зауважити що, для коректного коригування документа, початково запис записується в оперативну пам”ять, і лишень після підтвердження користувачем вводиться в файл. При виникненні помилки виникає рядок-меню, що генерується підпрограмою, в якому запитується щодо подальших дій. Можливі три подальші варіанти : ввід запису заново, внесення даного запису без коригування (якщо користувач впевнений в правильності введеної інформації ) та вихід в попереднє меню.
Якщо помилок не знайдено користувачу пропонується ще раз проаналізувати даний документ і нажаттям клавіші ‘Y’ ввести запис в файл. В разі відмови (клавіша ‘N’) ввід не здійснюється . Для продовження вводу потрібно натиснути будь-яку клавішу, клавіша ‘ESC’ викликає повернення в попереднє меню.
При виборі опції меню “Вивід результатів” користувачу пропонується вибрати в діалоговому режимі один із раніше оброблюваних періодів звітності, чи задати новий, необхідний на даний момент. Одною з умов є відповідність меж періоду датам проведення черговох інвентарізацій, як правило це початок місяця. Якщо даний період не існує в наявній базі даних, програма виконує формування вихідних документів,згідно заданого періоду. В процесі виконання програми підбиваються часткові суми по файлу FV02 за кодом цеху та номером матеріалів до файла FD02, та, в подальшому, цей файл об”єднується з даними про проведені інвентарізації FV01 до результуючого файла FR01.
Слідучим етапом розв”язання задачі є визначення витрат матеріалів на виробництво одиниці продукції, яке виконується за допомогою двох запитів до системи, а саме : визначення нормативних витрат матеріалів ( файл FD03 ) та визначення процентних співвідношень ( файл FD04 ). Алгоритм даного процесу описаний в першому розділі, і тому , на мою думку, не потребує ще раз пояснення.
Дійсні витрати матеріалів визначаються шляхом перемноження процентного співвідношення на витрати матеріалів даного номенклатурного номера по цеху. Дані обчислення здійснюються згідно економіко-математичної моделі задачі, яка описана першому розділі, тому грунтовно зупинятися на даному етапі я не буду. Слід зазначити що обчислення, які не вимагають сортування, підбивання сум в даному етапі не реалізується. Тобто, обчислюються лишень ті поля записів, що внесені в інформаційну модель бази даних (див. 2.розділ “Опис результуючих файлів” ). Це пояснюється прагненню при розробці бази даних не відходити від концепції нормалізації, з метою створення бази з мінімальними затратами простору та максимальними показниками надійності.
Після обчислень необхідно провести перевірку результуючих файлів, що здійснюється за допомогою програмного модуля, який буде описаний нижче.Файли FR01 та FR02 проходять програмну перевірку на відповідність полів “Код матеріалу” та “Код виробу” наявній інфомаційній базі, що складається з файлів довідкової інформації, відповідності кількості матеріалів заданим межам. Також для файла FR01 балансовий метод перевірки . Fr02 буде перевірятися також за сумою кількості матеріалів, з врахуванням можливої похибки при розподіленні витрат по статтям калькуляції.
При виникнені помилки користувача інформують повідомленням і пропонують вибрати варіан подальших дій 1.Повтор розрахунків, 2.Ігнорування помилки,3.вихід в головне меню.
Поля, що розраховуються, а саме витрати в грошовому вираженні, наявність матеріалів в грошовому виразі, суми з врахуванням транспортно-заготівельних витрат, часткові суми згідно наведених в додатках результуючих документах будуть рахуватися в процесі видачі результатів, з метою забезпечення максимальної компактності та незбитковості розробленої інформаційної бази.
Слідучим етапом буде внесення результатів в існуючу базу. З цією метою результуючі файли переписуються, при чому назва отриманих файлів дається безпосередньо програмою згідно заданого математичного закону, і зберігається, разом з датами періоду, в файлі FD01.
Якщо користувачем був вибраний варіант періодів,для якого здійснювалися розрахунки, тоді за допомогою файла FD01 програма знаходить необхідні файли, на базі яких і створюються вихідні документи.
Розглянемо процес виводу результатів.
1. При друці документів РД01 застосовується файл довідкової інформації, що містить ціни матеріалів, який з”єднується з обрахованим файлом FR01.
2. При виводі РД02 крім вище названого буде використовуватися файл з транспортно-заготівельними витратами , на основі об”єднання з якими FR02 і математичних обчислень видається результат.
3. Документ РД03 виводиться аналогічно вищеописаному.

Для забезпечення контролю помилок в даному пакеті запропоновано наступне:
• для результуючого файла FR01 застосувати балансовий та логічний конроль. Балансовий метод контролю полягає в підрахунку сум залежностей, які вираховуються в процесі виконання задачі. В даному випадку сума по полям”Залишки на початок періоду” та “Прихід” повинна дорівнювати сумі по полям “Залишки на кінець періоду” та “Витрати матеріалів”. Логічний контроль передбачає відповідність номенклатурного номера матеріалу в файлі існуючому номері в файлі довідкової інформації та відповідність величини полів “Залишок на початок періоду”, “Прихід”, “Залишок на кінець періоду” та “Витрата” встановленим межам. В приведеній блок-схемі реалізовано дані методи;
• для файла FR02 застосуємо метод підрахунку часткових сум, що полягає в перерахунку суми по полям в результуючих таа вхідних документах та перевірки їх на рівність. В даному випадку перевіряються поля “Витрати” з файла FR01 та “Витрати” з файла FR02. Слід зауважити що, внаслідок проведеного розподілу матеріалів по виробах, буде виникати деяка похибка, яка враховується при перевірці. При значних відхиленнях буде генеруватися повідомлнення і користувач , в діалоговому режимі, вирішуватиме чи допустиме відхилення.

Виконання даної роботи за допомогою СУБД ACSESS передбачає розробку нових макетів вводу та запитів і результуючих форм, що можуть бути реалізовані в даній програмі. Тобто забезпечується максимальна гнучкість використання даної розробки, при чому дана робота вимагає від користувача мінімального знання принципів розробки та реалізації обробки баз даних. Ми не наводимо програм , що забезпечують обробку, так як я вважаю що це не є основним в даному курсовому проекті. На базі наведеної блок-схеми дану задачу можна реалізувати на будь якій алгоритмічній мові. А в вибраному мною середовищі реалізація даної блок-схеми не потребує програмування як такого. Необхідно володіти мовою запитів, що забезпечує максимальну зручність обробки та коригування даних.

Висновки.
В результаті роботи розробленої програми реалізується задача обчислення дійсних витрат матеріалів на одиницю продукції. Для забезпечення правильності отриманих результатів передбачено програмні методи контролю результуючої інформації, а саме арифметично-логічний контроль, балансовий метод контролю та метод часткових сум.
Впроцесі виконання даної розробки ми, на основі вхідних документів, отримуємо результат, що оформляється у вигляді табульограм, які зручні для подальшого аналізу та обробки . В результаті обробки створюються вихідні файли, які можуть бути використанні на подальших ділянках обліку чи планування.
В даній роботі, згідно принципів незбитковості та мінімізації, побудована інформаційна база, що забезпечує обробку інформації.

ЛІТЕРАТУРА
1. С.И. Волков, А.Н. Романов . Организация машинной обработки информации.., М.:Финанси и статистика,1988
2. Методичні вказівки до дипломного проектування, Л.: Лду, 1990
3. Романов А.Н. Автоматизация обработки информации по учету и анализу в промишлености .- М.: Финанси и статистика., 1981
4. Типовие проектние решения по участкам подсистеми “Бухгалтерский учет”. АСУ предприятий отраслей машиностроения. - М:1975.
5. Е.Н. Хотяшов Проектирование машинной обработки економической инфомации. - М.: Финанси и статистика., 1987.
6. Одинцов Б. Е. Економическая информатика. - К. 1996.


Додаток 1
Форми вхідних документів
Акт інвентарізації №____
“___” ___________________ 199_р
По __________________________ код ____

Залишок на кінець періоду
№п.п Номенклатур-ний номер Назва та сорт матеріалу Одиниця виміру Кількість
1 2 3 4 5

Відповідальна особа _______________
Бухгалтер ________________________
Керівник __________________________


Накладна №
“___”__________________1999_ р.
Кому відпущено ______________ Код складу ______
Від кого отримано_____________ Код цеху ________
Підстава__________________________
№п.п Номенклатур-ний номер Назва та сорт матеріалу Один. вимір. Кіль-кість Ціна Сума


Сума
Прийняв_____________ Здав _________________
Вимога на отримання матеріалу №
від “__”______________199_р.
Код складу______ Код цеха __________
Кому відпущено______________
Від кого отримано ____________
На підставі ____________________________________
______________________________________________
Назва матеріалу _________________
Номенклатурний номер ____________
Кількість _______________
На суму ________________


Відомість бракованої продукції
за період від ______________________ до _______________________________________
На дільниці ____________ виявлено браковану продукцію ___________________ з номенклатурним номером ____________________ в кількості________ _____________________________________________
Винуватцем є цех _____________ код цеха ____
Підпис керівника дільниці____________