Забезпечення якості освіти в університетах Європи
На сьогоднішній день дуже важко переоцінити роль освіти у розвитку суспільства. В період, коли все навколо змінюється і розвивається галопуючими темпами, кожен з нас повинен встигати реагувати на ці зміни та рухатися вперед, часами навіть випереджаючи рівень наукового прогресу. Все це є неможливим без знань, навичок та вмінь які необхідно постійно вдосконалювати. Нам всім добре відомий вислів: «Я йду вперед щоб стояти на місті» . І, на мою думку, саме освіта є тим двигуном який дозволяє нам йти вперед.
Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Інтеграція України до Європейського простору вищої освіти передбачає не лише участь наших університетів в європейських освітніх програмах, подорожі українських студентів до країн ЄС, вивчення мов держав-членів ЄС тощо. Така інтеграція також передбачає розуміння головних принципів, основних засад, на яких ґрунтувалася і ґрунтується європейська освіта.
Такими принципами насамперед є:
мобільність студентів та викладачів;
багатомовність;
автономія університету;
освіта, зорієнтована на результати навчання;
забезпечення якості вищої освіти;
принцип взаємозаліку кредитів;
єдина структура освітніх ступенів (кваліфікацій);
ціложиттєве навчання;
трициклова освіта;
принцип трикутнику знань;
принцип свободи навчання та викладання;
Я хочу зупинитися на тих принципах і цілях, дотримання і досягнення яких, на мою думку, забезпечує досить високий рівень освіти в європейських вищих навчальних закладах.
Фінансування
Всі ми добре знаємо вислів «Що посієш те й пожнеш». Саме він характеризує той стан освіти який ми маємо в Європі і той, який маємо в Україні. Освіта, як і будь яка інша галузь насамперед залежить від фінансування. Завдяки належному фінансуванню вищі навчальні заклади Європи мають найсучасніше обладнання, викладачів які йдуть у ногу з часом і, на відміну від наших викладачів, мають можливість постійно підвищувати і оновлювати свій кваліфікаційний рівень, завдяки різноманітним програмам та тренінгам для викладачів та науковців.
У Європі існує багато фондів, завданням яких є фінансова підтримка обдарованих студентів ( Begabtenfoerderung ). При цьому, під "обдарованістю" розуміють не стільки здатність отримувати гарні оцінки, скільки особисті якості потенційного стипендіата, його життєва позиція.
Деякі фонди займаються, головним чином, наданням стипендій студентам. Інші – надають фінансову підтримку аспірантам (Doktorand), які працюють над дисертаціями. Частина фондів отримує державні субсидії або фінансуються фірмами, інші знаходяться під опікою церков або існують на приватні пожертви.
Багато програм надають фінансову підтримку іноземним студентам і особам, які мають ступінь (Graduierte). Так як кількість бажаючих отримати стипендії для навчання у Європі велика, потрібно потурбуватися про завчасну подачу заявок і вірне їх оформлення.
Поряд із приватними фондами, фінансову підтримку іноземним студентам пропонують і фонди політичних партій. З правової точки зору вони не входять до організаційної структури партій, але дуже близькі до їх політичних позицій.
Нажаль всього цього ми не можемо сказати про Україну.
освіта європейський фінансова підтримка студент
Мотивація
Це чинник має дуже великий вплив на розвиток освіти. Ефективність навчальної діяльності забезпечується системою психологічних чинників, найважливіший з яких - мотиваційний.
Оскільки мотивація досягнень грає одну з провідний ролей в процесі навчання, слід приділити увагу цьому виду мотивації. Мотивація досягнень спрямована на певний результат, отриманий завдяки власним здібностям людини, а саме: на досягнення успіху чи уникнення невдачі. Вона підштовхує людину до результату певних, пов'язаних між собою дій.
Виявлено, що висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсуючого чинника у випадку недостатньо високих здібностей; проте ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву або низьку його вираженість і не може привести до значних успіхів в навчанні.
Мотивація студентів у європейських навчальних закладах підтримуеться завдяки:
усвідомленню студентом найближчих і кінцевих цілей і перспектив;
емоційній формі викладення матеріалу;
професійній спрямованості навчальної діяльності;
наявності допитливості та зацікавленості у студента;
Студент, здобуваючи освіту, не переймається думкою про те, що після закінчення він не зможе знайти роботу. Він навпаки, дуже часто, розуміє куди саме він піде після закінчення навчального закладу. Ця упевненість у майбутньому і бачення шляху досягнення цілі виступає сильним мотиваційним елементом.
Співпраця навчальних, науково-освітніх центрів та бізнес сектору
Кооперація такого роду має позитивний вплив як на розвиток освіти так і на розвиток бізнесу і країни в цілому. Європейські бізнесмени працюють в умовах досить жорсткої конкуренції. Щоб вижити в таких умовах необхідно постійно йти на крок попереду. Одним із шляхів, який може привести вас в лідери, є впровадження інновацій. Розробкою цих, належно фінансованих проектів, займаються науково-освітні заклади.
Це, на мою думку, дозволяє студентам більш чітко зрозуміти які саме вміння і навички знадобляться їм у процесі майбутньої роботи.
В університетах Європи працює багато відомих науковців. У лабораторіях при університетах часто здійснюються відкриття світового рівня. Наукові і учбові процеси не обмежуються одними лише теоретичними заняттями і розробками. У Європейських ВНЗ дають не тільки теоретичну освіту, але і досвід практичної роботи за спеціальністю. Фундаментальні дослідження тут поєднуються з прикладними науками. Існує багато прикладів вдалої співпраці університетів з міжнародними концернами і закордонними дослідними інститутами. Усе це підвищує конкурентоспроможність і кар’єрні шанси випускників.
Європейський інститут інновацій і технології (EІТ), що відповідає за технологічний розвиток Європи, був відкритий у 2008 році і одержав початкове фінансування Європейського Союзу в розмірі 300 мільйонів євро.
Керівництво EІТ сподівається створити співтовариство експертів, освітніх установ, дослідницьких інститутів і підприємців.
Пріоритетними напрямками досліджень в EІТ є проекти нового покоління в галузі інформаційних технологій і пошуки відновлюваних джерел енергії. Створення нового загальноєвропейського науково-освітнього інституту є частиною програми Євросоюзу з забезпечення зайнятості й формування конкурентного середовища. За заявою Європейської комісії, до 2008 року вища освіта в Європі не брала участь у створенні інноваційних партнерських союзів бізнесу й науки. EІТ займеться залученням університетів у такі об'єднання, що одержали назву «Співтовариства знань та інновацій» (KІС — Knowledge and Іnnovatіon Communіtіes).
Голова Європейської комісії Хосе Мануель Баррозо вважає присутність EІТ у підприємницькому середовищі необхідним, тому що відсутність фінансованих компаніями досліджень є причиною відставання Європи від США в технологічному плані.
Мобільність
ХХІ століття характеризується розвитком глобалізації та інтеграції у сферах економіки та бізнесу. Поглиблюються міжнародні відносини, зокрема у сфері освіти. Процес міжнародного обміну «носіями» знань отримав назву міжнародної академічної мобільності. Попри бурхливий розвиток інформаційних технологій зв'язку, основним способом «постачання» знань через кордон є переміщення студентів та викладачів. Перед вищою освітою постали нові завдання — підготовка професійних кадрів, які зуміють ефективно працювати в умовах глобального ринку.
Високий рівень мобільності студентів європейських вищих навчальних закладів, сприяє багатомовності і підвищенню рівня обізнаності у культурі та бізнес середовищі інших країн. Студент має можливість без проблем пройти стажування в будь-якій країні світу та використати отриманий досвід у своїй професійній діяльності у майбутньому.
Як висновок хотілося б зауважити, що саме ці чотири чинники є найголовнішими на шляху досягнення високого рівня освіти в Європі та підтримки цього рівня.
Размещено на