Служба «Паблік рилейшнз» (далі ПР) у сфері зайнятості — це спеціалізована, професійно організована діяльність по управлінню станом громадської думки у сфері зайнятості, відносинами між суб'єктами ринку праці, здійснювана шляхом обміну інформацією. За допомогою ПР вирішується проблема відсутності і недостатності інформованості. Суб'єкти суспільних відносин дістають можливість досягати свої цілі на ринку праці шляхом презентації своїх інтересів в громадській думці, завоювання репутації і створення позитивного іміджу. А також вирішуються питання соціального характеру, оскільки однією з функціональних особливостей і напрямів діяльності ПР є «заняття соціальними связей»3.

Одним з головних завдань формування служби ПР є принципова зміна характеру взаємин органів служби зайнятості регіонального рівня з різними категоріями населення, підприємствами і організаціями шляхом переорієнтації діяльності служби зайнятості по наступних важливих критеріях:

відношення служби зайнятості до працівника як до суб'єкта, а не як до слухняного об'єкту управління;

пошана і наближеність служби зайнятості до працівників і їх організацій, прагнення до контактів, співпраці, координації зусиль, відмова (за винятком необхідних випадків) від примушення і нав'язування витікаючих «зверху» розпоряджень;

контроль за діяльністю служби зайнятості не тільки «зверху», але і «знизу».

Цілком очевидно, що рішення проблеми участі працівників і їх організацій в контролі за діяльністю апарату Служби зайнятості може прийти в якусь суперечність. Проте, в суспільстві повинна існувати, принаймні, елементарний ступінь довіри до цих служб зайнятості.

Довіра є однією з найважливіших категорій Ін. Довіра — це більш оптимальний тип поведінки, чим недовір'я, закритість, підозрілість.

І якщо раніше був характерний односторонній зв'язок, то сьогодні необхідне прагнення до нових комунікативних ланцюжків, де роль населення стає такою ж значущою. У сфері ПР це визначають такі завдання, як:

інформування громадян про діяльність організації (служби зайнятості);

забезпечення активної участі громадян в розроблених програмах (суспільних роботах і т.п.), так само як і підтримка регулюючих програм (типу навчання, перенавчання і т.п.);

стимулювання підтримки громадянами програм служб зайнятості;

створення сприятливого іміджу організації служб зайнятості.

У зв'язку з цим важливим стає завдання виявлення джерел недовір'я громадян службі зайнятості і подолання надалі цих проблем.

Аналіз діяльності Департаменту зайнятості, досвід громадян, що звертаються в службу по питаннях працевлаштування, і ін. дозволили виділити наступні основні групи причин, що породжують недовіру до органів служби зайнятості:

органи служби зайнятості через ті або інші умови (відсутність засобів і фахівців, зокрема у сфері ПР) не можуть переконати громадян в ефективності вживаних методів;

причини організаційного характеру, пов'язані з невмінням служби зайнятості організувати практичне виконання функціональних обов'язків, крім виплати допомоги;

причини культурно-історичного типу, основна суть яких полягає в особливостях російського менталітету. Людина звикла чекати допомоги від держави, що всі зроблять за нього;

відсутність об'єктивної, оперативної, доступної і дохідливої інформації про перебування (або ситуації) на ринку праці.

Подолання цього відчуження має на увазі основна мета ведення діяльності «Паблік рилейшнз» службою зайнятості — це створення зовнішнього і внутрішнього социально-политико-психологічного середовища, сприятливого для успішної діяльності служби на ринку праці, забезпечення необхідної поведінки цього середовища відносно служби зайнятості.

Для досягнення своїх цілей при управлінні службою зайнятості необхідне розуміння позицій і цінностей відповідних суспільних груп. Самі ж цілі формуються під дією зовнішніх чинників.

Діяльність «Паблік рилейшнз» повинна вестися по декількох напрямах, орієнтованих на різні групи громадськості (сегменти ринку праці, категорії безробітних, слабо захищені шари суспільства і т.д.), і на досягнення конкретних цілей (формування іміджу служби зайнятості, подолання кризи у сфері зайнятості і др.).

Звернемося до структури цієї служби, організація якої забезпечує рішення виділених напрямів і функціональних завдань (мал. 1). Підрозділ по зв'язках з громадськістю (воно також може називатися «Інформаційно-аналітичний центр»)* має, як правило, декілька функціональних напрямів діяльності: аналіз, планування, координація, адміністрування. По суті, кожне з них виконує аналітичну, прогностичну або організаторську функцію, а поєднання напрямів може перекрити всі функціональні потреби служб зайнятості.

Обумовлено це, перш за все, тим, що частина функцій, що традиційно виконуються ПР-службами організації, фактично відображає частину діяльності служби зайнятості (аналітична, інформаційна, координаційна, планування і прогнозування). Об'єднання цих функцій і доповнення до них (у зв'язку з умовами, що змінилися) таких специфічних, як: встановлення довіри, формування громадської думки, регулювання взаємин,, створення іміджу і т.д. дозволяє нам створити систему цілеспрямованих дій зі всім арсеналом засобів, властивих сучасним відділам ПР з певною специфікою функціонування служби зайнятості.

Традиційні розрахунки чисельності персоналу (наприклад, по «нормах керованості», формулі Розенкранца) для реалізації діяльності підрозділу ПР в структурі Департаменту зайнятості показали, що на першому етапі відділ може складатися з чотирьох чоловік, серед яких: керівник відділу, консультант, фахівець-менеджер ПР і соціолог.

Керівник відділу був менеджером високого рівня, що безпосередньо підкоряється керівникові служби зайнятості. У його функції входить:

підтримка правильного іміджу організації, її політики, послуг і персоналу;

відстежування громадської думки і доведення його до керівництва;

пропозиції керівникові служби зайнятості допомоги в питаннях комунікаційної політики;

інформування громадськості про політику зайнятості, діяльність служби зайнятості, послуги і персонал, для того, щоб досягти максимального знання і розуміння їх всіма суб'єктами ринку праці.

В ролі консультанта повинен виступати висококваліфікований фахівець, що володіє достатніми знаннями для того, щоб провести експертну оцінку і дати компетентну раду, і що має достатню кваліфікацію для виконання всесторонніх послуг в області зв'язків з громадськістю.

Із зарубіжного досвіду виходить, що фахівець ПР може виконувати в організаційній структурі декілька ролей: «експерт» (діє авторитет в області ПР-проблем, диктує рішення, які повинні бути виконані); «фасилітатор комунікації» (відповідальний за здійснення двосторонньої комунікації між організацією і середовищем); «фасилітатор процесу рішення проблем» (проводить організацію через процес раціонального рішення проблем, в співпраці з керівництвом виробляє шлях рішення проблеми); «виконавець» (відповідає за створення і розповсюдження комунікативних матеріалів). Пізніші дослідження (Reagan J., Anderson R. і ін.) пропонують виділення двох ролей: «менеджер» і «виконавець» (ролі експерта, фасилітатора комунікації і фасилітатора рішення завдань об'єднуються).

Малюнок 1 Мета і функції відділу ПР в системі служби зайнятості

Якщо слідувати такому аналізу, то в нашому випадку при нечисленному складі відділу ПР менеджер відділу повинен суміщати «менеджерську» і «виконавчу» ролі. При цьому роль «експерта» виконується консультантом відділу ПР, а менеджер відділу одночасно є помічником керівника відділу ПР.

У обов'язки фахівця-соціолога входить:

проведення соціологічних обстежень економічної активності населення;

забезпечення накопичення банку даних в умовах динамічного змінного ринку праці;

проведення збору соціологічної інформації, що дозволяє отримувати дані, що не фіксуються офіційною статистикою і органами управління на ринку праці.

Узагальнюючи вищесказане, відзначимо, що співробітники служби ПР повинні розуміти як прийняту політику зайнятості, так і причини ухвалення того або іншого рішення для того, щоб при проведенні наміченої лінії дій вони могли зрозуміло їх інтерпретувати.

Сьогодні в області ПР існує ряд концепцій, що є стандартні лаги для будь-якої раціональної дії. У нашому випадку найбільш переважний процес менеджменту по ПР, що складається з ряду наступних напрямів:

1.Визначення проблеми. Щоб прийти до вірного рішення, необхідне чітке визначення проблеми, що стоїть перед нами. Для цього пропонується оперувати декількома питаннями, поставленими обов'язково в теперішньому часі, оскільки нас цікавить сьогоднішній стан проблеми:

а) у чому джерело проблеми?

б) з яким з сегментів ринку праці вона пов'язана?

у) коли це явище стає проблемою?

г) хто залучений в це?

д) яким чином вони включені?

е) чому це є турботою служби зайнятості і її клієнтів?

При виробленні рішення необхідно звертати увагу на комунікативний аспект питання. Всі зібрані факти дадуть можливість зрозуміти силу і слабкість проблеми, визначити її можливості, погрози.

2. Планування і програмування ПР іноді визначають як стратегічну комунікацію, оскільки вона зайнята довготривалими завданнями. В цьому випадку виграє той, хто визначає свою стратегію, а не пливе за течією. Фахівці з ПР допоможуть діяльності служби зайнятості, якщо зуміють забезпечити їй наступні інформаційні пріоритети:

аналіз зміни в громадській думці і поведінці суб'єктів ринку праці і основних дійових осіб;

створення основного джерела інформації про стан ринку праці;

передача інформації для внутрішнього споживання;

координація діяльності, що впливає на відносини служби зайнятості з громадськістю;

проведення збору соціологічної інформації, що дозволяє отримувати дані, що не фіксуються офіційною статистикою і органами управління на ринку праці.

В цілому цей етап повинен дати відповіді на такі питання, як:

мета програми (до чого ми прагнемо?);

цільова аудиторія (кого саме слід охопити своєю дією?);

вимоги (що саме слід досягти з кожним з типів аудиторії?).

Таке планування необхідне для того, щоб за допомогою зміни в громадській думці досягти зміни в поведінці.

3. Дія і комунікація. В даний час основною умовою успішного здійснення будь-якої діяльності, у тому числі і реалізації програм у сфері зайнятості є координація дій і комунікації. При цьому закони комунікативної дії вимагають найточнішого зближення позицій комунікатора, в ролі якого в даному випадку виступає відділ ПР служби зайнятості, і аудиторії-клієнти служби зайнятості, тільки тоді можна добитися максимального успіху. Для цього пропонується наступна методика:

використовувати засоби масової комунікації, які найбільш зближують з позицією аудиторії;

використовувати комунікативне джерело, яке користується найбільшою довірою аудиторії в даному питанні;

уникати підкреслення відмінностей між позицією комунікатора і аудиторії;

формулювати позицію комунікатора як позицію більшості;

знаходити точки зіткнення з аудиторією в подіях, які згадуєте.

Є стандартні вимоги до того, що визнається нормою для повідомлення засобів масову комунікацію: вони повинні мати новинний характер, бути зрозумілими, бути прив'язаними до аудиторії, до місця і часу.

Таким чином, третій крок включає наступні елементи: стратегії дії, комунікативні стратегії, плани реалізації програми.

4. Оцінка програми. Вона складається з двох напрямів:

плани оцінки, в яких заздалегідь розробляються об'єктивні критерії оцінки майбутніх дій;

зворотний зв'язок і план перегляду програми, в якому пропонуються варіанти змін відповідно до отримуваних оцінок. При цьому, щоб зробити оцінку реальнішою, закладаються рівні, що дозволяють відрізнити число переданих повідомлень від числа людей, які дійсно змінили свою поведінку.

Це дуже важливий пункт програми, оскільки саме на нього буде обернено основна увага клієнта, навіть на стадії звертання до служби зайнятості. Тому краще виглядатимуть більш об’єктивні дані типу зміни кількості безробітних, що звернулися, реєструвалися, в результаті реалізації програми. Інформаційні дії повинні передувати будь-яким іншим, якщо є необхідність досягти ефективного результату. Слід також підкреслити облік національних характеристик. Поза національними комунікативними процесами не можна виявити справжній шлях до успіху. Чим глибше розуміння менталітету населення, тим точніше шикується стратегія діяльності регіональної служби зайнятості. Менталітет населення найяскравіше виявляється в процесі реалізації конкретної кампанії в тому, як воно реагує на її ключові моменти, і це ще раз підтверджує необхідність гнучкого планування діяльності служби зайнятості.

Таким чином, про діяльність ПР можна говорити як про новий рід діяльності, що грає велику роль в розширенні меж управління ринком праці і зайнятістю. ПР — важливий елемент ділових відносин як в державному, так і в приватному секторі, а також невід'ємна частина ефективного управління будь-якою організаційною формою діяльності.

У свою чергу, можливість проведення порівняльної оцінки результатів за основними показниками (кількість зареєстрованих безробітних, що направлених на навчання і перенавчання, звернулися в службу зайнятості в результаті діяльності ПР) дозволить визначити, наскільки кампанія в рамках ПР проведена успішно.

паблік релейшнз ринок праця

Література

Ядов В.А. Про соціальні процеси перестройки//Коммунист. — 1991. — № 6. — С. 60—61.

Блек Сем Паблік рилейшнз. Що це таке? — М., 1993. — с. 13.

Зв'язок з громадськістю — «Паблик рилейшнз» — державної влади і управління / Під общ. ред. проф. В.С.Комаровского. 2-е видавництво — Алмати: Гилим, 1997. — с. 43. .