Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

ІнМЕЕЕК

Кафедра ММЄ

Реферат

з дисципліни: «Міжнародні економічні відносини»

на тему:

«Вплив підвищення торгових бар’єрів на світову економіку»

Виконала:

ст. групи ММ-06

Назаркевич Ю.

Перевірив:

ст. викл. Дворніков М.Є.

м. Вінниця – 2009 р.

Захисна реакція

Барак Обама переїхав в Білий дім тільки місяць тому, але вже змушений відбиватися від багаточисленних нападок критиків. У США на американського президента тиснуть республіканці, які не задоволені обсягами витрат федерального бюджету, передбаченими планом стабілізації економіки. Основні торгові партнери - Китай та Євросоюз стурбовані спробами Америки захистити внутрішній ринок.

Палата представників без жодного зауваження схвалила програму зі стимулювання економіки вартістю $ 825 млрд. під гаслом «Купуй американське». У ході будь-яких будівельних робіт, профінансованих за рахунок держави, підрядник зобов’язаний закуповувати промислову продукцію місцевого виробництва.

У антикризовому пакеті адміністрації Обами як виключення передбачені лише три пункта, що дозволяють купувати іноземні товари. По-перше, якщо місцеві підприємства не можуть випустити продукцію в необхідній кількості і необхідної якості. По-друге, якщо у випадку використання вітчизняної продукції проект подорожчає більш ніж на 25%. І, нарешті, якщо це буде суперечити національним інтересам.

«Прийняття плану з застереженням «Купуй американське» - дуже поганий сигнал», - моментально відгукнулися в Європі. Обама спробував заспокоїти схвильований Старий Світ: «Було б неправильно вживати протекціоністські кроки, в той час як обсяги світової торгівлі і так падають. Ми повинні переконатися, що ні один із заходів програми не спровокує торгівельні війни».

Смуга з перешкодами

Згідно з останніми результатами, у листопаді 2008-го обсяги світової торгівлі скоротилися на 3,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (за підсумками 2008-го вони зросли на 4%). За даними Світового банка, в більшості країн зафіксовано двозначне падіння експорту. Приміром, експорт з Чилі, Південної Кореї та Тайваню скоротився на 20%. Восени минулого року лідери країн Великої двадцятки домовилися утриматися від підвищення нових торгових чи інвестиційних бар'єрів, щоб не посилювати кризу і не провокувати ще більше скорочення торгівлі між країнами. Про шкоду протекціонізму розмірковували і на Міжнародному економічному форумі, який пройшов в лютому 2009-го в Давосі.

Але на ділі уряди різних країн готові, навіть порушуючи правила СОТ, захищати внутрішній ринок і вітчизняних виробників. Так, британським банкам, що одержали фінансову допомогу від держави, рекомендовано кредитувати в першу чергу місцеві підприємства. ЄС відновив субсидіювання випуску молочної продукції, а Китай запускає програму інфраструктурного будівництва, щоб активізувати попит на сталь вітчизняного виробництва.

Минулого року митні збори підвищили РФ, Індія, В'єтнам, Індонезія. Як тільки російські виробники цементу дізналися про бажання уряду подовжити нульові ввізні ставки на матеріал, компанії почали засипати чиновників листами з проханням підвищити їх до 15-30%. У 2009 році підприємства зможуть виконати плани з будівництва нових потужностей лише на 15% - серйозний аргумент для того, щоб захистити галузь від конкуренції зі сторони іноземців. Швидше за все, влада піде назустріч місцевим цементним підприємствам. В усякому разі, російським автовиробникам вони не відмовили в захисті, підвищивши з початку 2009-го ввізні мита на іномарки до 30 - 35% від митної вартості. Росія, що не брала на себе зобов'язань щодо зниження торговельних бар'єрів у рамках СОТ, відкрито користується загороджуючими заходами. З листопада минулого року Москва схвалила майже три десятки рішень, пов'язаних з введенням тарифів на імпортні товари і субсидуванням експорту.

Навіть у країн - членів СОТ залишається можливість збільшувати ввізні мита, оскільки в попередні роки вони встановлювали ставки нижче допустимих. Втім, в арсеналі держав є і більш тонкі інструменти захисту від імпорту. У міру погіршення стану глобальної економіки влади почнуть активніше використовувати, наприклад, всілякі стандарти на продукцію, технічні бар'єри (ліцензування і сертифікація), а також антидемпінгові процедури.

Протягом 2008-го кількість антидемпінгових розслідувань у світі зросла на 40%. На початку лютого СОТ навіть провела екстрене засідання, на якому розглядалася проблема підвищення ввізних мит. Лідерами за кількістю антидемпінгових процедур стали Туреччина, Індія і США.

Металурги раніше за інших домоглися введення обмежень на імпортну продукцію. Протягом двох років частка антидемпінгових розслідувань відносно поставок металопродукції в загальній кількості процедур не перевищувала 15-16%, але в 2008-му зросла до 25%. Як прогнозують в МВФ, така тенденція збережеться і в 2009 році. Для порівняння: десять років тому під час кризи в Південно-Східній Азії на імпортну сталь доводилося 40% всіх антидемпінгових мит.

Індія в грудні минулого року ініціювала два великих розслідування: щодо постачання холоднокатаного прокату з Китаю, Японії, Кореї, ЄС, Південної Африки, Тайваню, США і по імпорту гарячекатаного прокату з 15 країн, включаючи Україну. Влада встановила ввізну ставку для сталі іноземного виробництва, на рівні 5%, що негативно вплинуло на обсяги поставок металу з України, Китаю і Тайланда. З 1 січня 2009 Туреччина підвищила ввізні мита на імпорт плоского прокату з нашої країни на 8 - 15%, а Росія нещодавно ввела 15%-ве імпортне мито на прутки для арміювання. Обмеження ввезення імпортної продукції також лобіюють підприємства легкої та хімічної промисловості, а головним об'єктом нападок зазвичай стає Китай.

Слабкий сильний юань

Для Піднебесної, експорт, який досягає 40% ВВП країни, втрата ринків збуту може коштувати зростання валового внутрішнього пропродукту. Тому в ході турне по Євросоюзу прем'єр-міністр КНР Вень Цзябао запевняв партнерів, що однією зі складових плану Пекіна зі стимулювання економіки (влада оголосила про наміри витратити на це $ 584 млрд.) стане модернізація китайської промисловості і закупівля передових технологій, перш за все в ЄС. Влада республіки сподівається, що і Євросоюз не вводить обмеження для китайських виробників. Але у Європи є одна серйозна претензія до Китаю, яка може підштовхнути до підвищення торгових бар'єрів - слабкий юань.

Європейці, так само, як і американці, серйозно побоюються, що Піднебесна девальвує національна валюту, щоб застрахуватися від можливого відтоку капіталу з країни і підтримати своїх експортерів.

У минулому році товарообіг між Євросоюзом та КНР склав $ 425,6 млрд. Брюссель схвильований дисбалансом у торгівлі з КНР ($ 160 млрд. на користь Китаю) і має намір ліквідувати його, домігшись від Китаю підвищення курсу юаня. Новий міністр фінансів США Тім Гейтнер навіть звинуватив республіку у маніпулюванні валютним курсом з метою забезпечення цінової переваги китайської продукції на світовому ринку. Американська влада, поклавши більшу частину відповідальності за глобальний дисбаланс на Китай, теж підштовхують країну до зміцнення юаня. Щоправда, раніше чиновники США навідміну від Тіма Гейтнера, уникали різких формулювань. Експерти переконані, що політика Адміністрації Обами в переговорах з Китаєм на цей раз буде агресивніше. Імпорт китайської продукції в США за 11 місяців минулого року досяг $ 312,7 млрд, тоді як обсяги американського експорту в КНР ненабагато перевищили $ 66 млрд.

Поки справа обмежується словесною перепалкою між офіційними представниками найкрупніших економік світу, Китай не збирається ревальвувати нацвалюту, але і не планує знецінювати її. «У зв'язку з падінням попиту на іноземних ринках роль обмінного курсу в стимулюванні експорту буде обмежена - це захід, про який не варто говорити», - заявив міністр торгівлі КНР Чень Демін.

Економісти запевняють: проблеми, з якими зіткнулася мирова економіка, валютною політикою все одно не вирішити. Світ переживає глобальне скорочення попиту, і курсові маніпуляції його не відновлять, а лише перерозподілять товарні потоки з однієї країни в іншу.

Взяти бар'єр

Як прогнозують експерти МВФ, обсяги міжнародної торгівлі в 2009 році можуть зменшитися на 2,8%. Втім, зниження буде пов'язано не настільки з підвищенням торговельних бар'єрів, скільки зі стагнацією попиту. Протекціоністські заходи не приведуть до таких важких наслідків, як за часів Великої депресії. За оцінками фахівців Дослідницького інституту міжнародної продуктової політики (США) Ентоні Буе і Девіда Леборда, якщо всі країни раптом підвищать ввізні мита до максимуму, передбаченого угодою в рамках СОТ, то середній рівень глобального тарифу подвоїться, а обсяги міжнародної торгівлі скоротяться на 7,7%. Але такий сценарій малоймовірний.

На думку заступника виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, введення торгових обмежень не стане глобальним, а їх вплив на світову торгівлю не буде катастрофічним. Розвинені економіки навряд чи будуть захоплюватися обмежувальними інструментами, а підвищення імпортних тарифів на товари в інших країнах витримають завдяки сильним внутрішніх ринків. У кращому становищі опиняться держави, що розвиваються, які нещодавно увійшли до ЄС і отримали гарантований ринок збуту - 27 країн Європи. Наприклад, Польща максимально захищена від втрат у результаті підвищення торгових бар'єрів. Минулого року ця країна реалізувала всередині ЄС понад 77% експортної продукції. Більше за інших постраждають малі економіки, на зразок України, - зі слабким внутрішнім ринком і високим рівнем експортної залежності. Вони будуть активно використовувати огороджувальні інструменти, щоб захистити місцевих виробників, але в підсумку можуть понести ще більші втрати через введення протекціоністських заходів торговими партнерами.

Торг доречний

Динаміка росту зовнішньої торгівлі країн ЄС, EUR млрд..

Торговий партнер	Експорт		Імпорт
	Об’єми	Темпи росту, %	Об’єми	Темпи росту, %
США	211,9	-4	155,7	2
Росія	90	24	150,7	29
Швейцарія	82	6	67,1	4
Китай	66	12	204,8	6
Турція	47,7	10	39,5	1
Норвегія	37,6	4	78,1	27
Японія	35,6	-3	63,9	-3
Індія	26,8	13	25,1	11
Бразилія	22,4	28	29,9	10
Всього	1322,3	6	1347,4	10
Січень-жовтень 2008 року Згідно даних Eurostat

Динаміка росту зовнішньої торгівлі США, $ млрд.

Динаміка росту зовнішньої торгівлі США, $ млрд.
Торговий партнер	Експорт		Імпорт
	Об’єми	Темпи росту, %	Об’єми	Темпи росту, %
Канада	244,5	7	315,9	9
Мексика	141,4	12	201,7	4
Китай	66,3	12	312,7	6
Японія	62	8	129,4	-3
Німеччина	50,8	12	90,4	5
Великобританія	50,2	8	54,7	4
Нідерланди	37	24	19,9	18
Південна Корея	32,9	4	44,8	2
Бразилія	30,4	38	28,6	21
Всього	1210,7	14	1961,9	9
Січень-жовтень 2008 року Згідно даних бюро статистики США

Використана література

1. Струк О. Захисна реакція // Контракти. – 16.02.2009. – №7. – С. 8-9