Розділ 1. Вибір плану технологічного процесу

1.1 Вибір та обґрунтування схеми технологічного процесу виробництва суворої тканини

Таблиця 1.1 Вихідні дані

Показники	Значення
1. Кількість заправлених верстатів ( Мз )	264
2. Тип ткацького верстату	СТБ-2-180
3. Лінійна щільність пряжі, текс: основи ( То ) утоку ( Ту ) крайки ( Ткр )	29 29 29
4. Ширина тканини, см ( Шт )	167,75
5. Щільність ниток на 10 см: по основі ( Ро ) по утоку ( Ру )	226 190
6. Уробітка, %: по основі ( ао ) по утоку (ау )	8,257 6,803
7. Число ниток в основі ( mо )	3780
8. Істинний приклей, % ( Пі )	2,986
9. Маса пряжі на 100м без відходів, кг: по основі ( Мо ) по утоку ( Му )	11,772 10,105
10. Відходи, %: по основі ( Уо ) по утоку ( Уу )	0,492 0,056
11. У тому числі по основі: перемотування снування шліхтування пробирання прив’язування ткацтво	0,014 0,005 0,292 0,01 0,06 0,11
12. Кількість крохмалю, кг/1т основи	-
13. Обривність на 1м тканини: по основі ( Чо ) по утоку ( Чу )	0,27 0,13
14. Довжина основи на ткацькому навої, м (Lн )	1966,52
15. Довжина рулону тканини,м ( Lр )	196,292
16. Норма виробки проборщиці, нит/год	1500

Фарбована основна і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує іі властивості.

Перемотування основи і утоку здійснюється на мотальних машинах

М-150-2. Метою перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від пуху і домішок, ліквідація пороків.

Наступним етапом підготовки пряжі до тканино формування є процес снування. Снування здійснюється на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.

Вибір шпулярника, Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.

Наступний етап – процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.

Пробирання ниток в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок , галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230. Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і його може обслужити одна людина.

На вузлов’язальних машинах нитки основи, допрацьованої на ткацькому верстаті: зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5. Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.

Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті

СТБ-2-180.

Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини. Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті.

СТБ-2-180.

Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини. На рис.1.1 зображено схему технологічного плану ткацтва

Рис.1.1 Технологічний план ткацтва

1.1.1 Розрахунок норм продуктивності по переходам

1. Перемотування

Теоретична продуктивність основної і утокової пряжі:

кг ⁄год (1.1)

де Vм – лінійна швидкість перемотування;

км.б – кількість мотальних барабанчиків .

Норма продуктивності мотальної машини:

кг ⁄год (1.2)

Снування

Теоретична продуктивність:

кг/год (1.3)

Фактична продуктивність :

кг ⁄год (1.4)

3. Шліхтування

Теоретична продуктивність :

кг/год (1.5)

Фактична продуктивність:

кг/год (1.6)

4. Пробирання

Продуктивність пробирання однієї основи :

, хв (1.7)

де - час на пробирання 100 ниток (3,5-5 хв. В залежності від кількості реміз у пристрої).

Допоміжний час :

хв (1.8)

де - час відповідно на отримання прибору (1,2 хв.), його установку (1,6 хв.), на зняття й установку навоїв (1,5хв.), на прибирання ниток після пробирання (зв’язування)(2,5 хв.), на установку пасету (0,5хв.), на зміну проборки та установку пробраної основи (2хв.) .

Норма виробітки на верстаті в зміну :

кг (1.9)

де Т – тривалість роботи за зміну , хв. Т = 480 хв .

- час обслуговування робочого місця . = 20 хв .

Норма виготовлення за годину :

кг/год (1.10)

5. Прив’язування

Теоретична продуктивність :

кг/год (1.11)

Фактична продуктивність:

кг/год (1.12)

6. Контроль та облік

Теоретична продуктивність верстату :

кг / год (1.13)

де - швидкість руху тканини (50 м⁄ год)

Норма виготовлення :

, м / год (1.14)

Розрахунок плану ткацтва представляється у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Розрахунок плану ткацтва

Машини по переходам	Тип чи система машин	Назва продукту, який виходить	Швидкість випускних органів		Теоретична продуктивність, кг/год, м/год	КПВ	Планова продуктивність, кг/год, м/год	КРО
			м/хв
Мотальні	М-150-2	Бобіни	600		104,4	0,9	93,96	0,965
Снувальні	СП-180, Ш-616-2	Снувальн. вал	744,8		699,814	0,4	314,916	0,975
Шліхтувальні	ШБ-11/180	Ткацький навій	74,5		490	0,8	392	0,945
Проборні	ПСМ-230	Пробрана основа	-				79,445	0,985
Вузлов’яз.	УП-5	Прив’язанаоснова	500		1779,3	0,45	800,689	0,985
Ткацькі	СТБ-2-180	Сурова тканина		240	7,579	0,85	6,579	0,94
Бракувальні	Б-180	Рулон тканини	50		3000		1500	0,97

Розрахунок норм витрат пряжи

Норма витрати основної пряжі на 100 м тканини, кг:

кг/100м (1.15)

де: - витрата пряжі на 100м відповідно по основі та утоку;

- маса ниток відповідно основи та утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;

- уробітка відповідно ниток основи та утоку.

Норма витрати утокової пряжі на 100 м тканини:

кг/100м (1.16)

де: - витрата пряжі на 100м відповідно по основі та утоку;

- маса ниток відповідно основи та утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;

- уробітка відповідно ниток основи та утоку.

Визначаємо тип тканини:

16 – важка тканина

12,896+10,853=23,749 ≥ 16

1.3 Розрахунок коефіцієнта працюючого обладнання

З метою забезпечення високого рівня надійності роботи технологічного обладнання передбачені у плановому порядку періодичні зупинки машин для проведення капітального та середнього ремонту. Зв’язана з ремонтом втрата часу та зупинка виготовлення продукції враховується на підприємствах у вигляді проценту планових зупинок.

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт роботи обладнання необхідно знайти планові зупинки верстата при капітальному, середньому та поточному ремонті, а також планові зупинки при скороченому робочому дні підлітків та жінок, які мають грудних дітей, а також зупинки верстату через інші причини.

Коефіцієнт працюючого обладнання визначається за наступною формулою:

(1.17)

де а – відсоток планових простоїв верстата.

, % (1.18)

де - відсоток простоїв через капітальний ремонт; - відсоток простоїв через середній ремонт; - відсоток простоїв через поточний ремонт; 1,5%; - відсоток простоїв через скорочений робочий день підлітків та жінок, які мають грудних дітей; 0,375% - відсоток простоїв через інші причини; 0,5%.

Кількість днів роботи за рік:

днів (1.19)

де - кількість днів у році відповідно календарних, вихідних, святкових.

Годинний фонд часу:

, год/рік (1.20)

де - кількість змін; - тривалість однієї зміни.

Періодичність капітального та середнього ремонтів складає (для важкої тканини та легкої , вибирається з додатків):

= 36

= 6

Норма часу:

=234

=117

Кількість робітників:

3

Тривалість простою через капітальний ремонт:

годин=9днів+6годин (1.21)

де - норма часу на капітальний ремонт;

- кількість робітників, які проводять ремонт.

Тривалість простою через капітальний ремонт також визначається:

, год. (1.22)

де - тривалість капітального ремонту;

- час роботи за дві зміни (16 годин)

; годин (1.23)

годин

Відсоток простою через капітальний ремонт:

, % (1.24)

Тривалість простою через середній ремонт:

,год. (1.25)

годин=4дня+7годин

Число середніх ремонтів складає:

(1.26)

Тривалість простою через середній ремонт визначається:

;годин

Відсоток простою через середній ремонт:

, % (1.27)

1.4 Розрахунок пропорційності обладнання

Спряженість обладнання розраховується для того, щоб забезпечити безперервність роботи ткацького цеху і встановити правильне співвідношення у потужності всіх підготовчих відділів, які приймають участь у підготовці напівфабрикатів. Під час розрахунку обладнання проборного відділу враховують відсоток проборки і прив’язування основ (10% основ пробирається, 90% - прив’язується), при цьому кількість напівфабрикатів за 1 год. відповідно при пробиранні і прив’язуванні визначається:

Кількість машин у заправці визначається за формулою:

(1.28)

Кількість машин у заправці округлюємо до цілого числа.

Дані розрахунку спряженості обладнання заносяться у табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Розрахунок спрягомості устаткування

Перехід	Годинна потреба в напівфабрикатах, кг/год	Норма продуктивності машини, кг/год	КПО	Кількість машин в роботі	Кількість машин в заправці	Принято до установ-ки
Перемотування	Вм=242,646	Нм	0,965	Мр.=2,582	Мз.м=2,676	3
Снування	Вс=242,452	Нс	0,975	Мр.с=0,77	Мз.с=,7897	2
Шліхтування	Вшл=241,743	Ншл	0,945	Мр.шл=0,617	Мз.шл=0,653	2
Пробирання	Впр=241,573	Нпр	0,985	Мр.пр=0,608	Мз.пр=0,617	2
Прив’язування	Вузл=241,573	Нузл	0,985	Мр.уз=0,273	Мз.уз=0,277	1
ПКД	Впку=2051,557	Нпку	0,97	Мр.пку=1,368	Мз.пку=1,4	2

1.5 Розрахунок виробничої програми

Планування обсягу виробництва здійснюється на основі розробки виробничої програми. У ній відображається асортимент і якість продукції, режим роботи підприємства, продуктивність обладнання за видами продукції: в уточинах, погонних і квадратних метрах; випуск сурової тканини за рік, кількість сировини і т.д. Кількість верстато-годин у заправці:

, тис. ст-год (1.29)

де - кількість заправлених ткацьких верстатів.

Кількість верстато-годин у роботі:

, тис. ст-год. (1.30)

Випуск тканини за рік (м):

, тис.м (1.31)

де - планова продуктивність ткацького верстату, м/год

Випуск тканин за рік ():

, тис. (1.32)

Випуск тканини за рік (уточини):

, млн.ут. (1.33)

Потреба в основній та утоковій пряжі за рік визначається за формулою:

, кг/рік. (1.34)

де - випуск сурової тканини за рік, м/рік;

- маса відповідно основної та утокової пряжі з відходами, кг.

Потреба в основній та утоковій пряжі за годину визначається:

, кг/год (1.35)

Розрахунки виробничої програми зведені до таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Виробнича програма ткацького цеху

Назва тканини	Артикул	Лінійна щільність ниток		Щільність тканини на 10 см		Кількість машин у заправці	Режим роботи
		Осн.	Ут.	Осн.	Ут.		Кіл-сть змін,	Годин у зміну,	Роб. днів у році,	Годин роботи за рік
Полотно пістряво- тканне	4784	29	29	226	190	264	2	8	252	4032

Заправ. верстато-годин (тис.)	КРО	Відпрац. верстато-годин (тис.)	Планова продуктивність ткацького верстату			Випуск сурової тканини за рік
			м/год	ут.		тис. м	млн. ут.	тис.
1064,148	0,94	1000581,12	6,442	12499,2	-	6445,744	12246,914	10812,736

Витрата пряжі на 100м			Потреба пряжі за рік, т/рік			Потреба пряжі, кг/год
Осн	Ут.	Всього	Осн.	Ут.	Всього	Осн.	Ут.	Всього
12,896	10,853	23,749	831,243	699,557	1530,8	206,161	173,501	379,662

Розділ 2. Розрахунок плану по праці і кадрам

Розрахунок чисельності персоналу та фонду заробітної плати має на меті розрахунок чисельності робочих основного виробництва, та пов’язаного з нею фонду оплати праці усіх працюючих та техніко-економічних показників використання робочої сили та зарплати.

План з праці та зарплаті є одним із найважніших розділів річного плану. Від цього розділу залежать витрати на виробництво та у більшій частині обсяги випуску продукції.

Чисельність працюючих визначається за формулою:

Чя =Мз / Но (2.1)

для ткача:

Чя чол.

де Чя – явочна чисельність працюючих;

Мз – кількість заправленого обладнання;

Но – норма обслуговування машини, веретен (камер);

Відпрацьовано людино-годин за вечір визначається:

(2.2)

для ткача:

де - кількість робітників в одній зміні.

Відпрацьовано людино-годин за ніч:

(2.3)

Відпрацьовано людино-годин всього:

(2.4)

Заробітна плата основна й додаткова розраховується за наступними формулами.

Тсмін = ЗПмін*12 / Др * tзм (2.5)

Тсмін

де Тсмін – тарифна ставка мінімальна;

ЗПмін – заробітна плата мінімальна;

Др – дні роботи за рік;

tзм - кількість часів роботи у зміну.

Тарифна ставка і-го розряду:

(2.6)

для ткача:

де - тарифна ставка і-го розряду;

- коефіцієнт тарифної ставки (для 1-го розряду - 1,000; для 2-го – 1,100; для 3-го – 1,220; для 4-го – 1,360; для 5-го – 1,560; для 6-го – 1,820).

Для читстильщика по доходу зі шкідливими умовами:

Розцінка розраховується за формулою:

(2.7)

для ткача 5-го розряду:

де - норма виробки, м/год.

Добовий випуск, м:

(2.8)

для ткача:

де Вс - випуск сурової тканини за рік, тис.м; Кзм – тривалість змін.

Заробітна плата (відрядно-преміальна система оплати) розраховується:

грн./м (2.7)

для ткача:

де В - добовий випуск, м.

Премія розраховується за наступною формулою:

грн. (2.8)

для ткача:

де - відсоток премії, %.

Заробітна плата (почасово-преміальна система) розраховується:

грн. (2.9)

для чистильщикыв по доходу:

де - відпрацьовано людино-годин всього.

Норма обслуговування чистильщика верстатів:

верстатів (2.10)

по доходу:

де - тривалість зміни, хв.;

- коефіцієнт завантаженості чистильщика;

- норма часу, хв(по графіку:35 хв; по доходу:35 хв; по обмахуванню:10 хв).

Періодичність чистки по доходу основ:

(2.11)

Кількість машин, які обслуговує чистильник :

, верстатів (2.12)

по доходу:

по графіку:

по обмахуванню:

Таблиця 2.1

Таблиця 2.2 Місячний фонд заробітної плати ткацького цеху

Види зарплати	Структура %	І	ІІ	ІІІ	ІV	Всього
1. Годинний фонд зарплати	91,15	6333,324	1681,471	143,891	101,391	8260,077
2. Доплата за простої	0,41	25,967	6,894	-	-	32,861
3. Доплата підліткам	0,32	20,267	5,381	0,46	-	26,108
4. Денний фонд	91,88	6379,558	1693,746	144,351	101,391	8319,046
5. Оплата відпусток та інші виплати	8,12	518,02	137,532	11,721	8,233	675,506
6. Місячний фонд	100	6897,578	1831,278	156,072	109,624	8994,552
7. Місячний фонд за рік	-	1738189,656	461482,056	39330,144	27625,248	2266627,104

Таблиця 2.3 Місячний фонд заробітної плати ткацького виробництва

Види зарплати	Структура %	І	ІІ	ІІІ	ІV	Всього
1. Годинний фонд зарплати	91,15	9313,718	2472,751	211,604	149,104	12147,172
2. Доплата за простої	0,41	38,187	10,138	-	-	48,325
3. Доплата підліткам	0,32	29,804	7,913	0,677	-	38,394
4. Денний фонд	91,88	9381,703	249,626	212,281	149,104	12233,891
5. Оплата відпусток та інші виплати	8,12	761,794	202,253	17,237	12,107	993,391
6. Місячний фонд	100	10143,497	2693,056	229,518	161,212	13227,282
7. Місячний фонд за рік	-	2556161,259	678650,082	57838,447	40625,365	3333275,153

Розділ 3. Розрахунок плану по собівартості, прибутку і рентабельності

У цьому розділі наведений розрахунок балансу сировини для виготовлення тканин по типу арт. 4784, а також розрахунок витрат на шліхтувальні матеріали, амортизаційних відрахувань, розрахунок вартості на утримання устаткування, витрат на стисле повітря, розрахунок потреби в електроенергії, витрат на деталі і матеріали по середньому і капітальному ремонту, а також розрахунок вартості основних фондів. Планування собівартості, тобто грошових затрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією запланованої для випуску продукції, є одним з найважливіших розділів річного плану підприємства. Витрати на виробництво розраховуються на основі технічно та економічно обґрунтованих нормативів. Затрати різного типу у собівартості для зручності обліку і наступного аналізу об’єднані у кілька груп. Так, однорідні за економічним змістом елементи затрат об’єднані у кошторисі виробництва. Крім цього, затрати групуються по статтям калькуляції у залежності від цільового призначення і місця використання. Сума всіх затрат утворює собівартість обробки, а разом із сировиною – виробничу собівартість. Додавання позавиробничих витрат дає повну собівартість продукції.

3.1 Кількість напівфабрикатів по переходам з урахуванням відходів

Кількість напівфабрикатів по переходам з урахуванням відходів представлені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Перехід	Всього, %	У тому числі по видам				Крім того, пух	Вихід напівфабрикатів по переходах, %
		Путанка	Кінці		Підметь
			М’які	Клеєні
Основа: - перемотування	0,014	0,0126	-	-	0,0007	0,0007	99,986
- снування	0,005	0,2628	-	-	0,00025	0,00025	99,981
- шліхтування	0,292	-	0,196	0,097	-	-	99,689
- пробирання та прив’язування	0,01 0,06	-	-	0,0033 0,01998	-	-	99,679 99,619
- ткацтво	0,11	-	-	0,0366	-	-	99,509
Всього:	0,492	0,275	0,196	0,157	0,00095	0,00095	-
Уток: - перемотуван.	0,014	0,0126	-	-	0,0007	0,0007	99,986
- ткацтво	0,042	0,036	-	-	0,0021	0,0021	99,944
Всього:	0,056	0,0486	-	-	0,0028	0,0028	-

3.2 Розрахунок балансу сировини

Таблиця 3.2 Баланс сировини у ткацькому виробництві

Елементи балансу	Кількість, т	Ціна за 1т, грн..	Вартість, тис. грн..	Елементи балансу	Кількість, т	Ціна за 1т, грн..	Вартість, тис. грн..
Надійшло у виробництво				Отримано з виробництва
Основа для фону тканини	831,243	11,96	9941,662	Сурова тканина	1550,294	-	18292,377
Основа для крайки тканини	80,894	-	-	Відходи: - основи путанки кінці - утоку путанка підметі і пуху	2,286 3,022 0,34 0,055	2,034 3,533 2,058 -	4,65 10,677 0,67 -
Уток	699,557	11,96	8366,702
Залишковий приклей	24,8597	-	-	Всього відходів	5,703	-	15,987
Всього	1555,997	-		Всього	1555,997	-	18308,364
				Сувора тканина в метрах	6445,744 Втк	283,79 на 100м	18292,377

Видимий приклей:

, % (3.1)

де - істинний приклей, %.

Кількість приклею визначається:

, т (3.2)

Кількість залишкового приклею:

, т (3.3)

Кількість відходів путанки по основі:

, т (3.4)

де - відходи путанки по основі, %;

- потреба в основній пряжі за рік,т.

Кількість відходів м’яких кінців по основі:

, т (3.5)

Кількість відходів путанки по утоку:

, т (3.6)

де - відходи путанки по утоку, %;

- потреба в утоковій пряжі за рік, т.

Кількість підметі і пуху:

, т (3.7)

де - відходи підметі і пуху по основі, %;

- відходи підметі і пуху по утоку, %.

Кількість сурової тканини визначається:

, т (3.8)

Собівартість сурової тканини:

, тис. грн. (3.9)

де - ціна основи, тис. грн.;

- ціна утоку, тис. грн.

Ціна сурової тканини на 100м:

, тис. грн (3.10)

де - річний випуск сурової тканини, м.

3.3 Розрахунок затрат на шліхтувальні матеріали

Розрахунок затрат на шліхтувальні матеріали приведений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок затрат на шліхтувальні матеріали

Назва матеріалів	Норма витрат кг/1т основи, % від крохмалю, від пряжі	Кількість основи, т	Кількість матеріалів, кг	Ціна за 1кг, грн.	Вартість, тис. грн.
1. Крохмаль	0,31	831,243	2576,853	4,50	13,335
2. Соняш. Олія	0,29	2,577	7,473	4,00	0,034
3. Сечовина	0,79	2,577	20,358	1,15	0,0269
4. Триетанол-амід	0,29	2,577	7,473	8,58	0,074
5. Парафін	0,004	831,243	33,2497	11,82	0,452
6. Всього	-	-	-	-	13,922
7. Всього з урахуванням ТЗВ (10%)	-	-	-	-	15,314

3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Таблиця 3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Назва машини	Марка машини	Кіл-ть машин	Ціна 1машини, тис. грн.	Вартість, тис. грн.	Балансова вартість, тис. грн.	Норма амортиза-ції, %	Сума аморт. відрахувань, тис. грн.
Мотальна	М-150-2	3	39,920	119,76	145,149	15	21,772
Снувальна	СП-180	2	23,800	47,6	57,691	15	8,654
Шпулярник	Ш-616-2	1	21,040	21,04	25,5	15	3,825
Шліхтув.	ШБ-11/180	2	19,792	39,584	47,976	15	7,196
Проб. верстат	ПСМ-230	2	13,280	26,56	32,19	15	4,826
Вузлов’яз.	УП-5	1	19,480	19,48	23,6097	15	3,542
Ткацький верстат	СТБ-2-180	264	29,000	7656	9279,072	15	1391,861
Бракув.-облікова	Б-180	2	14,900	29,8	36,1176	15	5,418
Всього	-	-	-	7959,824	9647,305	-	1447,097
Цех. Транспорт	-	-	-	-	96,473	25	14,471
Всього	-	-	-	-	9743,778	-	1461,568

Розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за наступними формулами. Вартість певного типу машин визначається за формулою:

, тис. грн. (3.11)

де - кількість машин;

- ціна однієї машини, тис. грн.

Сума амортизаційних відрахувань:

, тис. грн. (3.12)

де - балансова вартість, тис. грн.;

Н – норма амортизації, %.

Балансова вартість цехового транспорту визначається:

, тис. грн. (3.13)

3.5.Розрахунок виробничих площ

Таблиця 3.5

Переходи	Марка машини	Кількість машин	Питома площа під однією машиною,	Загальна площа цеху,
Склад пряжі	-	-	940	940
Мотальний	М-150-2	3	100	300
Снувальний	СП-180,Ш-616-2	2	200	400
Шліхтувальний	ШБ-11/180	2	350	700
Проборний	ПСМ-230	2	400	800
Ткацький	СТБ-2-180	264	13,509	3566,376
ПКВ	Б-180	2	500	1000
Склад сурової тканини	-	-	770	770
Всього	-	-	-	9416,376
АПК	-	-	-	1694,948
Всього	-	-	-	11111,324

3.6 Розрахунок затрат на пар та гарячу воду

Затрати на технічну воду розраховуються:

, тис. грн. (3.14)

де - випуск сурової тканини за рік, млн. уточин.

Кількість пари на шліхтування основи:

, Гкал (3.15)

де - норма витрат пару (=1,72 кг/кг основи).

Кількість гарячої води на опалення будівлі:

, Гкал (3.16)

де - норма витрат гарячої води (=0,058 Гкал/);

S – загальна площа будівлі, .

Загальні витрати на воду і пар:

, тис. грн. (3.17)

де - ціна пари і води, грн./1Гкал.

3.7 Розрахунок затрат на стисле повітря

Розрахунок затрат на стисле повітря приведений у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Розрахунок затрат на стисле повітря

Назва машини	Марка машини	Норма затрат на 1м,	Відпрацьовано маш.-год., тис.	Кількість стиснутого повітря, тис.	Ціна за 1, грн.	Загальна сума, тис. грн.
Мотальна	М-150-2	1,0	12,096	112,096	0,084	1,169
Шліхтувальна	ШБ-11/180	13,5	8,064	108,864	0,084	10,516
Ткацький верстат	СТБ-2-180	0,7	1064,448	745,114	0,084	71,978
Всього	-	-	-	-	-	83,663

3.8 Розрахунок затрат на електроенергію

Таблиця 3.7 Розрахунок потреби в електроенергії

Переходи	Марка маш.	Кількість маш.	Встановл. потужність ел.двигуна, кВт	Коеф. завантаж. ел.двигуна	Кількість годин роботи, год.	Коеф. одночас-ності	Коеф. використ. ел.мережі	ККД трансформ.	Загальна потреба в ел.енергії, тис. кВт-год
Мотальний	М-150-2	3	9,6	0,9	4032	0,869	0,98	0,95	97,5496
Снувальний	СП-180	2	7,5	0,9	4032	0,439	0,98	0,95	25,667
Шліхтувал.	ШБ-11/180	2	32,14	0,9	4032	0,757	0,98	0,95	189,664
Вузлов’яз.	УП-5	1	0,1	0,9	4032	0,443	0,98	0,95	0,173
Ткацький	СТБ-2-180	264	3,0	0,9	4032	0,799	0,98	0,95	2466,524
ПКВ	Б-180	2	0,8	0,9	4032	0,485	0,98	0,95	3,025
Всього	-	-	-	-	-	-	-	-	2782,603
Цех. транспорт	-	-	-	-	-	-	-	-	27,826
Кондиціюв.	-	-	-	-	-	-	-	-	414,313
Освітлення	-	-	-	-	-	-	-	-	1313,139
Всього	-	-	-	-	-	-	-	-	4537,881

Електроенергія на рух визначається:

, тис. кВт-год. (3.18)

де - встановлена потужність електродвигуна, кВт;

- кількість машин у заправці;

- коефіцієнт завантаження електродвигуна;

- кількість годин роботи за рік, год.

- коефіцієнт одночасності;

- коефіцієнт використання електромережі;

- коефіцієнт корисної дії трансформатора.

Коефіцієнт одночасності визначається:

(3.19)

Енергія на кондиціювання:

, тис. кВт-год. (3.20)

де Н – норма витрат на кондиціювання

- виготовлення сурових тканин за рік, млн. уточин.

Енергія на освітлення:

, тис. кВт-год. (3.21)

де - норма витрат на освітлення виробничих приміщень (= 31 кВт);

- норма витрат на освітлення АПК (= 40 кВт);

- виробнича площа, ;

- площа АПК, ;

- кількість годин освітлення АПК, год.

Затрати на електроенергію:

, тис.грн. (3.22)

3.9 Розрахунок затрат на ремонт обладнання

Затрати на ремонт розраховуються за наступною формулою:

, тис. грн. (3.23)

де - затрати на капітальний ремонт, тис. грн.; - затрати на середній ремонт, тис. грн.; - затрати на поточний ремонт, тис. грн.

Витрати на поточний ремонт:

, тис. грн. (3.24)

де - місячний фонд за рік ІІ групи всього виробництва, тис. грн.

Відрахування від заробітної плати визначаються за наступною формулою:

, тис. грн. (3.25)

де % Відрах. = 39,55%.

Витрати на капітальний та середній ремонти визначаються:

, тис. грн. (3.26)

де - періодичність ремонтів (кількість капітальних ремонтів за рік);

ДМ – витрати на деталі і матеріали.

Розрахунок затрат на ремонт обладнання наведений у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Розрахунок затрат на ремонт обладнання

Найменування обладнання	Кількість машин у заправці	Періодичність капітальних ремонтів, років	Кількість капітальних, машино-ремонт	Норма витрат на 1 капітальний ремонт, грн.	Річні витрати, грн.
Мотальна	3	36/12 = 3	3/3 = 1	350	875
Снувальна	2	36/12 = 3	2/3 = 0,667	551	918,793
Шліхтувальна	2	36/12 = 3	2/3 = 0,667	335	558,613
Вузлов’язальна	1	36/12 = 3	2/3 = 0,333	157	130,703
Ткацький верстат	264	36/12 = 3	288/3 = 88	1250	275000
Бракувальна	2	60/12 = 5	2/5 = 0,4	70	70
Всього	-	-	-	-	277553,109

Кількість капітальних ремонтів за рік визначається:

(3.27)

де - періодичність капітальних ремонтів.

3.10 Транспортні витрати

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання визначаються:

, тис. грн. (3.28)

де А – амортизація транспортних засобів, тис. грн.;

- затрати на рухому енергію, тис. грн.;

- затрати на ремонт транспортних засобів (50% від А), тис. грн.;

- заробітна плата транспортних робітників, тис. грн.

Таблиця 3.9

Назва затрат	Сума, тис. грн.
1. Амортизаційні нарахування	1447,097
2. Витрати на рухому енергію	1394,877
3. Затрати на ремонт обладнання	1734,563
4. Транспортні витрати	215,705
5. Витрати всього на УЕО	4792,242

3.11 Цехові витрати

Цехові витрати розраховуються за формулою:

, тис. грн. (3.29)

де %З – відсоток затрат (35-45%).

3.12 Загальногосподарські витрати

Загальногосподарські витрати Визначаються за наступною формулою:

, тис. грн. (3.30)

де %З – відсоток затрат (65-75%).

3.13 Позавиробничі витрати

Ця стаття калькуляції розраховується за формулою:

, тис. грн. (3.31)

де %З – відсоток затрат (1,5 – 3 %);

- виробнича собівартість, тис. грн.

3.14 Складання калькуляції собівартості тканини арт.

Вартість на 100 м визначається:

, грн. (3.32)

Ціна за одиницю продукції:

, грн. (3.33)

де - повна собівартість на 100 м, грн.

Таблиця 3.10 Калькуляція собівартості тканини арт. 4784

Статті затрат	Собівартість		Структура,%
	Випуску, тис. грн.	На 100 м, грн.
Випуск за рік, тис. м	6445,744	-	-
І Сировина (з відрахуванням відходів)	18292,377	283,79	58,59
ІІ Обробка Допоміжні матеріали (на технологічні цілі) Пар і паливо технологічні Заробітна плата основна і додаткова виробничих робітників Нарахування на заробітну плату Витрати на утримання та експлуатацію обладнання Цехові затрати Загальногосподарські витрати	15,314 644,378 2556,161 1010,962 4792,242 1939,574 1357,702	0,238 9,997 39,657 45,684 74,347 30,091 21,064	0,049 2,064 8,187 3,238 15,349 6,212 4,349
Усього обробка	12316,333	191,077	39,449
Виробнича собівартість (І+ІІ)	30608,71	474,867	98,04
ІІІ Позавиробничі витрати	612,174	9,497	1,96
Повна собівартість (І+ІІ+ІІІ)	31220,884	484,364	100
Ціна за одиницю продукції	-	557,019	-
Вартість реалізованої продукції	35904,017	-	-
Прибуток	4683,133	-	-
Рентабельність продукції, %	15	-	-
Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп.	86,957	-	-

Вартість реалізованої продукції визначається:

, тис. грн. (3.34)

Рентабельність продукції визначається:

, % (3.35)

де Пр – прибуток, тис.грн.

Затрати на 1грн. товарної продукції:

, коп. (3.36)

Розділ 4. Розрахунок техніко-економічних показників ефективності роботи фабрики та їх аналіз

4.1 Техніко-економічні показники з праці та заробітної плати

Чисельність робітників за списком:

, чол. (4.1)

Де Чя - явочна чисельність робітників;

Н - процент не виходів.

Продуктивність праці:

, грн. (4.2)

Середньогодинна заробітна плата:

, грн. (4.3)

Середньоденна заробітна плата:

, грн. (4.4)

Середньомісячна заробітна плата:

, грн. (4.5)

4.2 Вартість реалізованої продукції

Вартість реалізованої продукції розраховується за формулою (3.34):

, тис. грн.

4.3 Прибуток

Прибуток річний визначається за наступною формулою:

, тис. грн. (4.6)

де С – собівартість продукції, тис. грн.

4.4 Вартість основних виробничих фондів

(4.7)

4.5 Рентабельність

Рентабельність є міра ефективності роботи виробництва (фабрики) і розраховується як відношення результату до витрат.

4.5.1 Рентабельність продукції

Рентабельність продукції показує прибутковість продукції, що випускається і розраховується за формулою:

, % (4.8)

4.5.2 Рентабельність продажів

Рентабельність продажів (рентабельність по ціні) розраховується:

, % (4.9)

4.5.3 Рентабельність виробництва

Рентабельність виробництва розраховується за формулою:

, % (4.10)

де - нормовані оборотні кошти (30 % від Фср).

4.6 Фондовіддача

Фондовіддача показує скільки продукції отримано у виробництві на 1грн. використаних при цьому ОВФ і розраховується за формулою:

, грн. (4.11)

де Т – товарна продукція.

4.7 Фондоємність

Фондоємність показує скільки буде потрібно ОВФ для виробництва продукції на 1 грн. і розраховується:

(4.12)

4.8 Прибуток з гривні ОВФ

Прибуток з гривні ОВФ характеризує, який прибуток одержує виробництво з 1грн. вкладених ОВФ, і розраховується за формулою:

(4.13)

4.9 З’єм продукції з одного метра квадратного виробничої площі

Даний показник розраховується за формулою (у натуральному вираженні):

(4.14)

де В – річний випуск, тис. м;

S – площа цеху (виробництва і т.д.),;

З’єм продукції розраховується за формулою (у вартісному вираженні):

(4.15)

4.10 Термін окупності

Термін окупності характеризує період, за який вкладені в проект інвестиції окупляться.тІнвестиції в розрахунках розраховуються спрощено, виходячи зі співвідношення: - 80 %; І - 100 % , де І – інвестиції.

Термін окупності інвестицій, як показник їхньої ефективності, розраховується:

(4.16)

де - середньорічний приведений чистий доход.

4.10.1 Чистий прибуток

, тис. грн. (4.17)

де Под – обов’язкові виплати (податки), 30 % від Пр.

4.10.2 Чистий доход

, тис. грн. (4.18)

де А – амортизація (амортизація обладнання плюс амортизація транспортних засобів та інших ОВФ).

Загальна амортизація складає:

, тис. грн. (4.19)

де - амортизація обладнання, тис. грн.

4.10.3 Приведений чистий доход (грошовий потік)

, тис. грн. (4.20)

де - коефіцієнт дисконтування.

4.10.4 Коефіцієнт дисконтування

(4.21)

;

;

;

;

де Е – ставка дисконту;

t - відповідний рік розрахунку.

За п’ять років існування проекту сумарний приведений чистий прибуток складе: табл.4.1

Таблиця 4.1 Сумарний приведений чистий прибуток

Показник	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
Прибуток, тис. грн.	4683,133	4683,133	4683,133	4683,133	4683,133
Чистий прибуток, тис. грн.	3278,193	3278,193	3278,193	3278,193	3278,193
Амортизація, тис. грн.	1973,117	1973,117	1973,117	1973,117	1973,117
Чистий доход, тис. грн.	5251,31	5251,31	5251,31	5251,31	5251,31
Приведений чистий доход, тис. грн.	4566,539	3969,990	3455,362	3003,749	2609,901
Сумарний приведений чистий доход, тис. грн.	4566,539	8536,529	11991,831	14995,64	17605,541

4.11 Індекс прибутковості

Індекс прибутковості характеризує прибутковість проекту.

Індекс прибутковості характеризує не абсолютну, а відносну ефективність інвестицій. Він розраховується за формулою:

(4.18)

Відповідає нерівності Іп>1, отже даний проект прибутковий.

Висновок

У даній курсовій роботі на тему "Вибір плану технологічного процессу виробництва тканини по типу арт. 4784 на ткацьких верстатах СТБ-2-180 потужністю 264 верстати" виконувались розрахунки плану технологічного процессу, коефіцієнта роботи обладнання, нормувальної карти ткацького верстату, виробничої програми.

У другому розділі була розрахована чисельність персоналу ткацького цеху, а також заробітні плати робітників, крім того, розрахований місячний фонд заробітної плати ткацького цеху та виробництва вцілому. Джерелами для складання плану по праці являються виробнича программа та нормативні матеріали по формам і системам оплати праці і т.д.

У третьому розділі було виконано розрахунок плану по собівартості, прибутку і рентабельності. Також були розраховані затрати на шліхтувальні матеріали, на пар і гарячу воду, амортизаційні відрахування, вартість матеріалів на утримання обладнання, витрати на стисле повітря, електроенергію і ремонт обладнання. На основі всіх цих розрахунків булла складена калькуляція собівартості тканини арт. 4784.

У четвертому розділі були розраховані техніко-економічні показники, а саме: вартість реалізованої продукції, прибуток, вартість основних виробничих фондів, рентабельність продукції та продажів, фондовіддача, фондоємність, прибуток з гривні ОВФ, з’єм продукції з 1 м2 виробничої площі, термін окупності, чистий прибуток, чистий дохід, коефіцієнтдисконтування, індекс прибутковості та ін. За отриманими даними визначено,що підприємство прибуткове, а термін окупності складає 5 років.

Список літератури

Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс лекцій). – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312с.

Кедров Б.И., Смирнова Ф.П. Экономика, организация и планирование хлопчатобумажного производства: Учебник для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легпромбытиздат, 1990. – 272с.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок норм праці у ткацькому відділі" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005. – 13с.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок виробничої програми ткацького цеху" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розроблення плану по праці та кадрам" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему "Планування витрат на сировину" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 6с.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок плану з собівартості" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 17с.

Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп./Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаев. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576с.