Карпати з давніх - давен славляться своїми багатими курортно - рекреаційними ресурсами: великою кількістю цінних мінеральних вод, мальовничими гірсько - долинними ландшафтами, чисельними дерев'яними пам'ятками сакрального мистецтва, життєрадісними українськими піснями й танцями, у яких так багато поезії й краси. Лазурні куполи величних вершин, зелені карпатські полонини, гірське сонце, чисте повітря, напоєне ароматами дрімучих лісів - густих бучин і темних смеречників, вузькі долини бурхливих кришталевих річок запам'ятовуються тому, хто подорожував неповторними Українськими Карпатами, не все життя. Взимку і влітку приїжджають до Карпат тисячі туристів, серед них і ліцеїсти Прикарпатського військового - спортивного ліцею
Мінеральні води і лікувальні грязі ( бальнеоресурси ) Українських Карпат є суттєвою компонентою рекреаційних ресурсів регіону ( і країни в цілому ) та основою розвитку тут курортної галузі. Вивчення сучасного стану курортного освоєння Українських Карпат, з одного боку, і багатих їхніх можливостей - з іншого - переконує в необхідності більш інтенсивно розвивати в цьому регіоні курортно - рекреаційне господарство. Законодавчо - правове забезпечення санаторно - курортної рекреації визначається Законом України " Про курорти" від 05.10.2000р
№ 2026 ІІІ, що створює юридичні засади для її розвитку в Карпатському регіоні. Відповідно до ст.. 30 Кодексу України про надра, Кабінет Міністрів України прийняв постанову " Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" від 07.03.2000р. №456, яка сприятиме подальшому врегулюванню плати стосовно мінеральних вод
Проблема розвитку рекреації в Карпатському регіоні потребує вирішення багатьох питань, основними з яких є такі детальне наукове ландшафтно - рекреаційне районування території; заходи з охорони та невиснажливого використання природних рекреаційних ресурсів; корінне поліпшення рекреаційно - господарської ( сервісної ) інфраструктури території; вирішення питань транспортних зв'язків
У структурі природно - рекреаційного потенціалу Українських Карпат чільне місце посідають лікувальні мінеральні води. У цьому плані це найперспективніший курортно - рекреаційний регіон України, який за запасами лікувальних мінеральних вод та різноманітністю їхніх фізико - хімічних властивостей не поступається всесвітньо відомим курортам серед основних рекреаційно - територіальних одиниць для гірських умов Карпат пропонується рекреаційно - курортні райони і комплекси. У Законі України " Про об'єкти рекреації" термін курорт трактується як освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні
Рекреаційно - курортні райони формуються у вигляді функціональних систем взаємопов'язаних елементів території: населених пунктів, курортних комплексів та установ, штучних водойм тощо. а також природних ландшафтів, які входять органічно до території району. Отже , в Карпатському регіоні склалися всі умови для розвитку рекреації і туризму. Особлива умова цьому приділяється в Прикарпатському військово - спортивному ліцеї. Адже туризм відіграв важливу пізнавальну, оздоровчу роль, активно впливає на формування моральних якостей ліцеїстів. основою туризму та рекреацій є екскурсії та мандрівки, які регулярно проводяться в ВСПІ
Вибір району мандрівки залежить від багатьох обставин: способу пересування, пори року, інтересів учасників, умови місцевості і знання їх керівником, зручності під'їзду до початку маршруту і повернення додому, а також від мети. поставленої перед групою
Під час проведення як простих. одноденних , так і складних і далеких мандрівок та екскурсій треба дотримуватись принципу поступовості накопичення досвіду, збільшення фізичних і психічних навантажень довжини і тривалості маршруту
Важливо, щоб враження від побаченого також зростали поступово, разом зі зростанням складності і тривалості, тоді втома і труднощі не зможуть затьмарити радості від побачення з природою
Будь - яка мандрівка чи екскурсія перш за все повинна бути цікавою, тобто мати емоційний центр. Ним завжди стають мальовничі береги річок, озер, пам'ятки природи, архітектури, культури, історії ін
У своїй туристсько - краєзнавчій роботі я починала з мандрівок рідним краєм. Так, першою і уже традиційною, є кількаденна мандрівка до Манявського водоспаду з відвідуванням Скита Манявського - пам'ятки архітектури 17 ст. Розробляючи маршрути, користуються путівниками, періодичною пресою та ін
За путівниками можна підібрати маршрут, що відповідає меті походу і складу групи. Зі збільшенням досвіду з'являються власні варіанти рекомендованих маршрутів. Так було здійснено сходження на найвищу точку Горган - г. Сивулю (1818 м. ) 10-12 червня 2000р, в урочище Люблінець, що на околиці с.м.т. Солотвино та ін
У будь - якому випадку довжина маршруту першої мандрівки сезону повинна бути невеликою. Дистанція пішохідної і водної мандрівки дорівнює 15-20 км
Перша мандрівка повинна носити прогулянковий або оздоровчий характер, залежно від фізичного стану учасників. При цьому пішохідні і лижні маршрути треба прокладати так, щоб у них лісові ділянки чергувались з галявинами, луками, долинами річок і рівчаків
Маршрути можуть бути лінійними (прикладені між двома пунктами, що знаходяться на певній віддалі один від одного) і радіальними (починаються і закінчуються в одній точці). Краще, якщо радіальний маршрут утворює кільце, тоді не доведеться йти туди і назад тим самим шляхом. Обов'язково слід подумати про повернення групи з маршруту
Навесні маршрут краще прокладати відкритими місцями, щоб погрітися під весняним сонцем, відчути простір, достаток світла і повітря. Влітку доцільно йти лісовими дорогами. Добре, якщо керівник знає ягідні місця, горішники. Зупинка в одному з них на півгодини урізноманітнить мандрівку. Восени маршрути можна планувати там, де багато грибів
Узимку , коли морози міцні. а снігу ще небагато, краще йти лісами. У лютому - березні у вітринний день також можна сховатися в лісі, а у сонячний йти галявинами, луками, де більше сонячного проміння
Максимальні за довжиною маршрути літні мандрівки планують на липень - серпень, коли світловий день найдовший, зимові - на лютий - початок березня
Досвіт переконує, що побіжний огляд багатьох пам'ятників не приносить бажаного ефекту: інформація сприймається погано. Краще включити до маршруту кілька об'єктів, але оглянути їх більш детально. Завчасно слід мати інформацію про час роботи музеїв
Прокладаючи маршрут, важливо, щоб з поля зору не випали цікаві об'єкти, що зустрічаються на шляху. Ще краще, коли учасники мандрівки не лише оглядають пам'ятні місця, а й виконують певну суспільно корисну роботу. Тоді мандрівка носитиме не лише споглядально - розважальний, але й діловий характер, матиме практичну спрямованість
Для розробки маршрутів доводиться часом використовувати безліч різних матеріалів. Основний є збірники маршрутів вихідного дня, путівники із схемами маршрутів, книжки з краєзнавства ( особливо цінні місцеві видання ), енциклопедії , описи маршрутів, краєзнавча інформація у місцевій періодичній пресі. Обов'язково слід використовувати туристські карти і схеми, плани міст, адміністративні карти областей, атласи автодоріг з твердим покриттям
Спочатку з допомогою оглядової карти ( наприклад, обласної туристської схеми ) треба вибрати райони, у який би ви хотіли поїхати, визначити емоційний центр. Це може бути цікавий геологічний пам'ятник, музей, стародавня архітектура споруда тощо. ____ з урахуванням місце народження об'єкту треба намітити початковий і кінцевий пункт маршруту. найцікавіші місця для шляху
Після того, як райони подорожі обрано, приступають до більш детальної обробки маршруту, розбиваючи його по днях, вимірюючи відстані денних переходів, визначаючи орієнтовно місце привалів, якщо потрібно - проведення екскурсій, спостереження за місцевою природою. Розробляють запасні варіанти на той випадок, якщо виникне необхідність скоротити маршрут або, навпаки продовжити його. Корисно також накреслити схему маршруту, позначивши на ній шлях групи, денні переходи, місця ночівлі і привалів. Однак не слід вважати, що схема може замінити карту: вона є наочною ілюстрацією до графіка руху і не більше. Графік руху не завжди варто деталізувати. Можна включати до нього цікаві місця, що зустрінуться у дорозі. Це лише попередній план, до якого в процесі подорожі вносяться певні корективи
Якщо мандрівка чи екскурсія буде тривати два - три дні з ночівлею в польових умовах, слід завчасно розподілити обов'язки між учасниками
Мандрівка чи екскурсія неможлива без керівника, без дотримання суворої дисципліни, обов'язкової для кожного члена групи, без виконання певних обов'язків на маршруті і на привалах. Керівник групи повинен: бути політично грамотною людиною, здібним організатором і досвідченим туристом, чуйним і дбайливим другом, добре знати маршрути, вміти орієнтуватися на місцевості. Вказівки керівника про порядок руху, взаємодопомогу, різноманітні доручення є обов'язковими повинні виконуватися беззаперечно. Якщо необхідно, керівник має право змінити маршрут або припинити мандрівку. Якщо під час мандрівки заплановано відвідати історичні пам'ятки або інші екскурсійні об'єкти, керівнику слід заздалегідь ознайомитися з ними, прочитати про них відповідну літературу або отримати консультацію у відповідній організації, щоб під час огляду мати можливість розповісти про них учасникам мандрівки
Заступник керівника обирається з числа учасників, які користуються повагою та авторитетом інших. Його розпорядження також є обов'язковими для групи, бо він діє у відповідності з рішенням керівника. У його обов'язки входить: допомагати керівнику проводити організаційно - виховну роботу в групі, підтримувати належну дисципліну і порядок, розбирати і ліквідовувати конфлікти між учасниками. Головне завдання заступника - сприяти створенню здорового морального клімату в колективі, підтримувати дух дружби і взаємодопомоги, без яких неможливе успішне проведення мандрівки
На посаду завгоспа групи, як правило, обирають енергійного, розпорядливого і акуратного туриста. Він відповідає за харчування і спорядження, веде їх облік, розподіляє продукти, вантаж по рюкзаках, у дорозі. Тому до виборів завгоспа слід ставитися серйозно. Завгосп призначає чергових для приготування їжі, видає їм продукти згідно меню
Скарбник робить усі грошові розрахунки, збирає в учасників гроші на харчування, плату за прокат спорядження, транспорт. Зобов'язаний вести облік витрат і в будь - який час за вимогою учасників повністю звітувати про витраченні кошти
Лікар групи повинен мати похідну аптечку з набором медикаментів, необхідних для надання першої допомоги при травмах і захворюваннях. У поході лікар стежить за тим, щоб учасники не натерли ноги, не дістали сонячного або теплового удару, опіків тощо. Якщо у групі лікаря немає, його добровільно бере на себе один з її членів
Фотографом може стати будь - який турист, що має фотоапарат і знайомий з технікою фотографування. Відповідальний за ремонт спорядження розпоряджується інструментами і матеріалами, зберігає їх. При необхідності ремонтує спорядження самостійно чи залучає до цього інших
Всі учасники екскурсії чи мандрівки повинні: 1. Виконувати вказівки керівника групи; 2. пройти всебічну підготовку до початку екскурсії чи мандрівки й активно брати участь у його організації; 3. прослухати цикл лекції, бесід чи ознайомитися з інструкціями з питань дотримання порядку під час проходження маршруту, природоохоронних законів, правил проти пожежної безпеки, правил безпеки на воді, попередження травматизму, обмороження і надання першої допомоги; 4. суворо дотримуватись санітарно - гігієнічних правил протягом усієї мандрівки чи екскурсії; 5. надавати допомогу тим, що зазнали лиха; 6. вести себе тактовно по відношенню до місцевого населення; 7. своєчасно інформувати керівника групи про порушення стану здоров'я травмування; 8. дбайливо ставитися до природи, пам'яток історії і культури; 9. брати участь у підготовці звіту та інформаційних матеріалів про проведену екскурсію чи мандрівку
Дуже важливо під час спілкування у мандрівці підтримувати доброзичливий товариський тон. Від нього залежить настрій людини, а в кінцевому результаті - успіх мандрівки
Для кожного учасника мандрівки екскурсії першорядне значення має вміння орієнтуватися на місцевості. Орієнтуватися - це насамперед означає розбиратися в оточуючій обстановці, вміти визначати своє положення відносно сторін горизонту і місцевих предметів. Визначити своє положення відносно сторін горизонту, знайти північ найпростіше за допомогою компаса. Безпосередньо на маршруті орієнтування передбачає три основні дії: а) розпізнавання місцевості за орієнтирами та відомими ознаками; б) визначення сторін горизонту; в) визначення точки свого місцезнаходження відносно орієнтирів і навколишньої місцевості та азимутів для руху або виконання інших завдань
Природно - ресурсний та рекреаційний потенціал - могутнє джерело матеріальних благ і духовного збагачення людини, це скарбниця дарів, якими треба користуватися розумно. Без природних ресурсів не може бути матеріального виробництва, тому їхнє ощадливе витрачання набуває соціально - економічного значення. Сучасний рівень розвитку техніки дає можливість людині використовувати природу в розмірах, які перевищують здатність її відновлювати свої ресурси
У процесі туристсько - краєзнавчої діяльності роботу з охорони природи доцільно проводити в таких напрямках: - формувати переконаність у необхідності природоохоронної діяльності; - розкривати залежність вирішення проблеми охорони природи від суспільно - політичних цілей і соціально - економічних можливостей суспільства; - формувати відповідальність за збереження природних багатств і розвивати суспільно - трудову діяльність, яка полягає а) у знанні основних шляхів і засобів охорони природи; б) у навичках культури індивідуальної і колективної поведінки у природному середовищі; в) в умінні виконувати посильну практичну роботу з охорони навколишнього середовища
Природоохоронне виховання туристів і посилена участь їх у збереженні, охороні і раціональному використанні природних багатств повинні займати особливе місце. Виховання свідомої, активної любові до природи має першорядне значення. Щоб туристи могли сприймати рідну природу в усій її повноті, їм необхідно прищепити навички естетичного ставлення до неї. Сучасні соціологи, відзначаючи важливий виховний вплив природи, викликаний урбанізацією, збіднює її, призводить до огрубіння особистості. Вплив природи на особистість багатогранний. Природа є невичерпним джерелом думки, вона допомагає накопичувати життєві уявлення, необхідні для розвитку розумової активності. Спілкування з природою має великий вплив на емоційно - моральну сферу людини, розвиває її творчі задатки, естетичне ставлення до навколишнього світу. Впливаючи на особистість і розвиваючи її окремі сторони, природа спричиняється до всебічного гармонійного розвитку людини
Вміння спостерігати природу, сприймати її красу і чарівність необхідно формувати з урахуванням вікових особливостей членів туристської групи
По - перше, в туристів слід виховувати ставлення до природи як до чогось вищого, досконалого. По - друге, спілкування з природою повинно спонукати туристів до флори і фауни, практичних справ щодо її розквіту та охорони
Підведення підсумків мандрівки чи екскурсії не менш важливий етап роботи, ніж підготовка до нього. Адже від підведення підсумків мандрівки великою мірою залежить те, як будуть проведені наступні. До підсумків мандрівки чи екскурсії входять: аналіз його організації і проведення, повернення взятого на прокат спорядження, складання звіту, випуск фотостендів чи фотоальбомів, організація туристського вечора
Підсумки можна робити у формі усних або письмових звітів кожног учасника. Наведу ряд запитань для розбору й аналізу проведеної мандрівки чи екскурсії: - Що сподобалось чи не сподобалось ? - Чи було важко ? Коли ? - Яка ділянка маршруту особливо запам'яталась і чому ? - Як справилися зі своїми обов'язками керівник групи, кореспондент та ін. ? - Які були недоліки в організації ? Звіт складає керівник групи з участю її членів. він повинен включити максимум інформації для туристів, які побажають повторити цей маршрут
До звіту додаються: маршрутний лист із зазначенням пунктів, пройдених туристами, інші документи, які свідчать про проходження запланованого маршруту, вирізки з газет, листівки, інструкції тощо. У звіті вказують також і на недоліки в організації і поведінці мандрівки чи екскурсії, згадують про непередбачені труднощі, діляться досвідом про шляхи їх подолання тощо. До письмового звіту доцільно включити окремі уривки щоденників учасників, спогади. Це зробить його цікавим
Підведення підсумків мандрівки чи екскурсії не закінчується складанням письмового звіту. наступний етап - це розповідь про неї в колективі
Найбільш поширеною формою є туристсько - краєзнавчий вечір. Програма його звичайно складається з розповідей учасників, демонстрації діапозитив, кінофільмів, виконання пісень, оформлення виставок
Кожна мандрівка чи екскурсія і розповідь про неї - це маленький штрих одна строчка оповідань про різні куточки нашої країни