Міністерство транспорту та зв‘язку України

Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра: "Реконструкція та експлуатація залізниць і споруд"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ТА РОЗРАХУНКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

із дисципліни: "КОЛІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО"

Розробив: ст. гр.5-ЗСc

Керівник: ст. викладач

Київ 2009

Зміст

1. Визначення меж дистанції колії

2. Поділ дистанції колії на відділки

3. Визначення класу дистанції колії

4. Розрахунок чисельності монтерів дистанції колії

5. Розрахунок підрядної суми відділку з поточного утримання колії

1. Визначення меж дистанції колії

В нашому випадку контора дистанції знаходиться у пункті "Д". Межі дистанції встановлюються за приведеною довжиною.

Приведену довжину дистанції та відділків встановлюють за такими даними:

1 км одноколійної ділянки колії еквівалентний 1км приведеної довжини;

1 км експлуатаційної довжини двоколійної ділянки еквівалентний 1,75км приведеної довжини;

1 км станційної колії еквівалентний 0,4 км приведеної довжини;

20 стрілочних переводів на головних, приймально-відправних коліях еквівалентні 1км приведеної довжини;

Приведена довжина дистанції складається з наступних складових: суми приведених довжин станцій, що знаходяться в межах дистанції, , суми приведених довжин перегонів між станціями, , приведеної довжини штучних споруд (мостів, шляхопроводів, труб), що також знаходяться в межах дистанції,, та кількості позакласних і сортувальних станційІ класу, п, помноженої на 25:

Розрахункова формула буде такою:

де - розгорнута довжина головних колій станції (по Завданню), км;

- кількість головних колій на станції (кількість головних колій всіх напрямків, що прилягають до станції);

- розгорнута довжина приймально-відправних колій станції (по Завданню), км;

- розгорнута довжина інших колій станції (по Завданню), км;

- сумарна кількість стрілочних переводів на головних, приймально-відправних та інших коліях станції.

Приведену довжину перегону , км, визначаємо за формулою:

, (1.3)

де - відстань між осями станцій, що обмежують перегін (наведена на схемі дільниці залізниці), км;

- коефіцієнт, що для двоколійних перегонів дорівнює 1,75, а для одноколійних дорівнює 1.00;

- кількість головних колій на станціях а і б відповідно.

- розгорнуті довжини головних колій станцій а і б (згідно до завдання), км;

Приведену довжину штучних споруд , км, визначаємо за формулою:

(1.4)

де - протяжність мостів (по Завданню), км;

- протяжність шляхопроводів (по Завданню), км;

- протяжність труб (по Завданню), км;

Визначення меж дистанції колії починається з розрахунку приведеної довжини штучних споруд і приведеної довжини станції, в якій розташована контора дистанції.

Потім розраховують приведені довжини перегонів всіх напрямків, що прилягають до цієї станції, і приведені довжини станцій, що розташовані на інших кінцях цих перегонів.

Далі продовжуємо рівномірно по всіх напрямках "приєднувати" до дистанції перегони та станції і складати величини їх приведених довжин, аж доки ця сума не опиниться в межах від 290 до 310 км.

Розраховуємо приведену довжину штучних споруд за такою формулою:

км

Приведену довжину вузлової станції "Д", визначаємо за формулою:

км

Приведені довжини прилягаючих до ст. "Д" перегонів Д-в1, Д-г2, Д-д1 та Д-д2 визначаємо за формулою

км

км

км

км

Загальна приведена довжина перегонів становить:

Тоді повна приведена довжина з урахуванням кількості позакласних і сортувальних станцій на даний момент складає:

км

Розрахуємо приведені довжини станцій -в1,-г2,-д1,-д2

км км км

км

Отже, приведені довжини станцій –

Тоді повна приведена довжина дистанції колії за формулою (1.1):

км

звідси слідує, що потрібно рівномірно приєднувати по всіх напрямках до меж станції перегони поки ця сума не опиниться в межах 290-310 км.

Розраховуємо приведені довжини перегонів: в7-в6, г2-г1, д1-Е та д2-д3:

км

км

км

км

Загальна приведена довжина додаткових перегонів становить:

Тоді повна приведена довжина дистанції колії за формулою (1.1)

.

Цієї довжини все ще є замало, тому приєднуємо до меж дистанції ще станцію Е, приведена довжина якої складає:

км

Тепер загальна приведена довжина дистанції кладає:

Таким чином, дистанція колії має такі межі:

в напрямку Д-Е до станції Е, включаючи колії станції Е;

в напрямку Д-В до межі станції в6;

в напрямку Д-Г до межі станції г1;

в напрямку Д-Ж до межі станції д3.

2. Поділ дистанції колії на відділки

Дистанція колії поділяється на відділки (ПД), що очолюються майстрами колії, таким чином, щоб приведена довжина відділку знаходилася в межах від 20 до 25 км на одноколійних дільницях, і від 22 до 30 км на двоколійних дільницях. При цьому використовуються вже розраховані в попередньому розділі приведені довжини станцій та перегонів. Границя між відділками не може проходити в межах малої станції, хоча великі станції, при необхідності можуть бути поділені між двома або більше відділками. Якщо границя між відділками за розрахунками має бути в межах перегону, то її треба встановлювати таким чином, щоб відстань від неї до осі найближчої станції складала ціле число кілометрів.

Поділ на відділки здійснюється окремо для кожного напрямку. На ньому відстань між осями станцій є сумою відстаней від осей станцій до границь станцій та довжини перегону. Довжина перегону зображена в масштабі 1 мм = 0.25км. Відстань від осі станції до границі станції умовно приймаємо як відношення розгорнутої довжини головних колій станції (згідно до Завдання) до їх кількості (суми головних колій всіх перегонів, що прилягають до станції). Оскільки ці відстані в тому ж масштабі дорівнюють лише кільком міліметрам, то, для зручності побудови, границі станцій відкладаємо на схемі на відстані 7 мм в обидва боки від осей станцій.

Схема наведена далі після розрахунків.

Перш за все знаходимо суму приведених довжин станцій та перегонів

напрямок Д-Е. В даному випадку це три станції: Д, д1, Е та два перегони: Д-д1 та д1-Е:

(1)

Даний напрямок - двохколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 22 до 30км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)

Почнемо зі станції Д. Її приведена довжина складає 13,6км, це менше ніж 22,917 км, але враховуючи, що це вузлова станція то обмежуємо границі першого відділку ПД1 границями станції Д. Далі йде перегін Д-д1, приведена довжина перегону - 20,038км - цього замало для однієї ділянки, тож включаємо до ПД2 крім перегону Д-д1 ще станцію д1,що разом складає 25,363км приведеної довжини. Для третьої ділянки ПД3 залишаються перегін д1-Е та станція Е з сумарною приведеною довжиною 29,788 км., напрямок Д-В:

Схему напрямку Д-В показано на рис.3Сума приведених довжин перегону Д-в7, станції в7, та перегону в6-в7 складає:

Далі розрахунки аналогічні попереднім:

Приймаємо три ділянки з середньою приведеною довжиною 26,479км. Станція Д увійшла до ділянки ПД1, тож починаємо визначати границі ділянки ПД4 з перегону Д-в7. Його приведена довжина складає 32,288км,що перевищує середню на напрямку довжину. Тож границя між відділками ПД4 та ПД5 буде знаходитись в межах перегону. В першому наближенні приймемо, що приведена довжина ділянки ПД4 дорівнює середній на напрямку-26,479км. Оскільки ця ділянка повністю знаходиться в межах двохколійного перегону, то його границя буде знаходитись на відстані - 26,479/1,75=15,13км від границі станції Д, і на відстані 15,13+1=16,13км від осі станції Д. Але відстань від границі між ділянками до осі найближчої станції має складати ціле число кілометрів. Тому приймаємо, що відстань від границі між ділянками ПД4 та ПД5 до осі станції Д складає 17км. При цьому довжина перегону межах ділянки ПД4 збільшиться на 17-16,13=0,87км, і буде складати 15,13+0,87=16км,що дорівнює км приведеної довжини.

Якщо від приведеної довжини перегону Д-в7 - 32,288 відняти приведену довжину ділянки ПД4 - 28км то отримаємо 4,288км - приведену довжину тієї частини перегону, що залишилась поза межами ділянки ПД4. Разом з приведеною довжиною ділянки в7 це складає 4,288+5,325=9,613км. До середньої на напрямку приведеної довжини ділянки потрібно ще 26,479-9,613=16,866км, що дорівнюєперегону в7-в6. Уточнимо цю величину:

Маємо границю між ділянками ПД-5 та ПД-6 на відстані 10,45 км від границі станції в7 та 11км від її осі. Протяжність перегону в7-в6 в межах відділку ПД-5 складає 10,45км, що відповідає 18,288км приведеної довжини. Поза межами ділянки ПД-5 залишається 23,9-10,45=13,45км перегону, що відповідає 13,45·1,75=23,538км приведеної довжини. Ці 13,45 км включаємо до останнього на цьому напрямку ділянки ПД-6.

Напрямок Д - Г:

(1)

Даний напрямок - одноколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 20 до 25км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)

Отже ПД-8 та ПД-7займають по 25 км. приведеної довжини. Схеми розбивки дистанції на відділки наведені далі.

Напрямок Д-Ж:

(1)

Даний напрямок - одноколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 20 до 25км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)

Отже ПД-9 та ПД-10 займають по 20 км. приведеної довжини.

3. Визначення класу дистанції колії

Обсяг робіт, що виконується дистанцією колії, характеризується її класом, що визначається за бальною системою. Співвідношення між кількістю балів та класом дистанції наведено в таблиці 2 [1]. Бали розраховуються у відповідності з даними, наведеними в таблиці 3 [1].

Середня вантажонапруженість, , млн. т км / км брутто за рік визначається за формулою:

, (3.1)

де - вантажонапруженість ділянок дільниці залізниці (згідно до Завдання), млн т км / км брутто за рік;

L - протяжність відповідних ділянок в межах дистанції колії, км. (відстані від осі станції В до границь дистанції по всіх напрямках Підставляємо ці значення в формулу (3.1) та отримуємо середню вантажонапруженість по дистанції:

млн. т. км брутто/км за рік

Згідно до першого пункту таблиці 3 [1], при середній вантажонапруженості 41,261 млн. т км/км за рік, на 1 км приведеної довжини дистанції (без урахування приведеної довжини штучних споруд та додаткових 25 км на кожну позакласну і сортувальну станцію І класу) нараховується 1,80 балів.

Разом це складає:

балів.

Частка навантаження сипучих вантажів, згідно до Завдання, складає 20%, тож ми вводимо коефіцієнт 1,2. Остаточна кількість балів:

балів.

Далі, згідно до Завдання, на дільниці залізниці ми маємо 30% кривих ділянок колії із радіусом 800 м. Оскільки радіус значний, ми не вводимо коефіцієнтів.

Швидкість руху пасажирських поїздів, згідно до Завдання, складає 120 км/год. Це означає, що відповідно до пункту 3 таблиці, за 1 км розгорнутої довжини головних колії нараховується 0,15 балів.

Розгорнуту довжину головних колій визначаємо зі схем.

Напрямок: Д-Е

Напрямок: В-Д

Напрямок: Г-Д

Напрямок: Д-Ж

Таким чином, кількість балів за рахунок швидкості пасажирських поїздів складає:

балів.

Далі, згідно до пункту 6 таблиці, за 100 м довжини мостів та шляхопроводів нараховується 1,80 балів, а за 100 м довжини труб - 0,50 балів. В нашому випадку сума балів за рахунок штучних споруд складатиме:

балів

Станції, що позначені на схемі дільниці залізниці великими літерами (в

межах нашої дистанції - Д і Е), є вантажними станціями І та ІІ класу, а станції що позначені маленькими літерами з індексами (д1, д2, в7 і г2) - роз’їздами. За ці станції, згідно до пункту 8 таблиці 3, нараховується

10 +10 + 5 + 5 + 5 + 5 = 40 балів.

Загальна сума балів складає

536,002 +31,935+39,6+40 = 647,537 балів.

Згідно до таблиці 2, дистанція колії належить до ІІ класу.

4. Розрахунок чисельності монтерів дистанції колії

Норми витрат робочої сили на поточне утримання колії складені в залежності від вантажонапруженості і швидкостей руху поїздів для найбільш розповсюдженої конструкції колії: рейки типу Р65, баласт щебеневий, довжина рейок 25 м і плітей безстикової колії до 900 м, шпали дерев'яні і залізобетонні. Для всіх інших конструкцій колії і умов експлуатації розроблені коефіцієнти, які приведені в таблиці Д4 [1] "Поправочні коефіцієнти до норм витрат робочої сили на поточне утримання колії" Розрахунок чисельності монтерів колії по нормах витрат робочої сили кожної ділянки (лінійного відділення, відділку, кілометра) виконується окремо для головних та приймально-відправних, інших станційних колій і стрілочних переводів. Розрахунок для головних колій виконується із залежності від вантажонапруженості, швидкостей руху поїздів та розгорнутою довжини по таблиці Д1, для інших станційних колій на основі норм таблиці Д2 в залежності віл типу верхньої будови колії і розгорнутої довжини колії. Для стрілочних переводів розрахунок виконується по нормах таблиці ДЗ в залежності від встановлених швидкостей руху поїздів, типу, марки і вантажонапруженості. Чисельність монтерів колії для утримання головних і приймально відправних колій, Чгол, та інших станційних колій, Чст, визначається за формулами

де - норма витрат робочої сили для даної конструкції колії, вантажонапруженості і швидкості руху поїздів і-ої ділянки, люд. на рік на 1 км розгорнутої довжини колії;

, - розгорнута довжина відповідно головних (або приймально-відправних) та інших станційних колій, км.

Чисельність монтерів колії для утриманим стрілочних, переводів. Чстр. визначається за формулою

(4.3)

де Ні - норма витрат робочої сили для конкретного тину і марки стрілочного переводу відповідно вантажонапруженості і швидкості руху поїздів, люд. на рік на один стрілочний перевід;

Пі - кількість стрілочних переводів одного типу і марки, відповідної вантажонапруженості і швидкості руху поїздів

Оскільки в нашому випадку в Завданні встановлені єдині швидкості пасажирських та вантажних поїздів на всю дистанцію (120 та 80 км/год відповідно) та єдина конструкція головних колій (безстикова колія з рейками типу Р65 і з/б шпалами на щебеневому баласті), то при визначенні норм витрат праці на утримання головних колій ми матимемо чотири ділянки, бо кожен з напрямків Д-Е, В-Д, Г-Д та Д-Ж має власну вантажонапруженість. Кожній ділянці відповідає певна норма витрат праці на поточне утримання І км колії, що визначається (при необхідності - методом лінійної інтерполяції) за таблицею Д1.

Таблиця 2. Норми витрат праці на утримання головних колій

Ділянка	Встановлена Швидкість руху поїздів пасаж. вантаж.	Вантажонапруженість ділянки млн. т км/км брутто за рік	Розгорнута довжина головних колій, км	Норма витрати праці на 1 км розг. довж. колії
Д-Е	120 80	48	50	0,651
Д-в6		49	90	0,694
Д-г1		32	50	0,561
Д-д3		27	40	0,532

При визначенні норм витрат праці на утримання приймально-відправних колій станцій приймаємо вантажонапруженість у розмірі 30% від вантажонапруженості головних колій.

Вантажонапруженість для вузлової станції приймаємо за найбільшою вантажонапруженістю серед усіх напрямків, що прилягають до неї. Конструкція приймально-відправних колій: рейки Р65 довжиною 25 м, шпали дерев'яні, баласт щебеневий.

Конструкція інших станційних колій: рейки типу Р50 довжиною 25 м, шпали дерев’яні, баласт щебеневий.

Вихідні дані наведено в таблиці 3.

Норми витрат праці на утримання приймально-відправних колій відрізнятимуться лише в залежності від вантажонапруженості і визначаються за таблицею Д1.

Норми витрат праці на утримання інших станційних колій взагалі залежать лише від конструкції колії і визначаються за таблицею Д2.

Таблиця 3. Норми витрат праці на утримання приймально-відправних та інших станційних колій

Станції	Вантажонапруженість млн. т км/км брутто за рік	Приймально-відправні колії		Інші станційні колії.
		Розгорнута довжина колій, км	Норма витрати праці на 1 км розг. довж. колії	Розгорнута довжина колій, км	Норма витрати праці на 1 км розг. довж. колії
Д	14,7	15	0,415	2.0	0,300
д1	14,4	4	0,413	2.0
Е	14,4	4	0,413	2.0
в7	14,7	4	0,415	2.0
г2	9,6	1,7	0,396	0.5
д2	8,1	1,7	0,385	0.5

Станції	Головні колії				Приймально-відправні колії			Інші станційні колії.
	Встановлена Швидкість руху поїздів пасаж. вантаж.	Вантажонапруженість млн. ткм/км брутто за рік	Кількість стрілочних переводів	Норма витрати праці, люд. на рік на один стрілочний перевід	Вантажонапруженість млн. т км/км брутто за рік	Кількість стрілочних переводів	Норма витрати праці, люд. на рік на один стрілочний перевід	Кількість стрілочних переводів	Норма витрати праці, люд. на рік на один стрілочний перевід
Д	120 80	49	10	0,227	14,7	10	0, 207	2	0,186
д1		48	8	0,227	14,4	8	0, 207	2
Е		48	10	0,227	14,4	10	0, 207	2
в7		49	8	0,227	14,7	8	0, 207	2
г2		32	3	0,227	9,6	3	0, 190	0,5
д2		27	3	0,227	8,1	3	0, 190	0,5

Норми витрат праці на утримання стрілочних переводів на головних і приймально-відправних коліях залежать від вантажонапруженості та швидкості руху пасажирських і вантажних поїздів і визначаються за таблицею ДЗ.

Норми витрат праці на утримання стрілочних переводів на інших станційних коліях залежать лише від типу стрілочних переводів та наявності диспетчерської централізації.

В нашому випадку на інших станційних коліях укладено рейки типу Р50 з диспетчерською централізацією відсутня, тож норма витрат праці. згідно до примітки 2 до таблиці ДЗ, складає 0,067 люд. на рік на один стрілочний перевід.

По визначених нормах витрат робочої сили розраховуємо чисельність монтерів для утримання головних колій Чгол, станційних колій Чст та стрілочних переводів Чстр.

Чгол=50*0,651+90*0,694+50*0,561+40*0,532=145чол.

Чст=15*0,415+4*0,413+4*0,413+4*0,415+1,7*0,396+1,7*0,385+ (2+2+2+2+0,5+0,5) 0,300=16чол.

Чстр=10*0,227+8*0,227+10*0,227+8*0,227+3*0,227+3*0,227+10*0, 207+8*0, 207+10*0, 207+8*0, 207+3*0, 207+3*0, 207+ (2+2+2+2+0,5+0,5) 0,186=20чол.

Таким чином, загальна чисельність монтерів колії дистанції при використанні ручного інструменту та засобів малої механізації складає:

Ч = 145+16+20=181 чол.

При використанні комплексу або окремих колійних машин на поточному утриманні колії чисельність монтерів колії зменшується на величину . яка розраховується за формулою

(4.4)

де - норматив зменшення чисельності монтерів колії від використання і-ої машини за нормативами таблиці Д5, людино-годин на 1 км розгорнутої довжини колії або на один стрілочний перевід;

річний нормований обсяг робіт на і-ту машину або і-ту групу машин одного типу, км або одиниці стрілочних переводів.

Річний нормований обсяг робіт машини, , визначається за формулою

, (4.5)

деВт - технічна виробітка машини в 3-годинні "вікна" на безстиковій колії у відповідності з таблицею Д6. км або одиниці стрілочних переводів;

N - розрахункова кількість "вікон" для машини на рік;

Кв - коефіцієнт коригування, шо враховує середню тривалість "вікон" для машини на рік (приймається за таблицею Д7);

Кк - коефіцієнт, який враховує конструкцію колії, і дорівнює: для безстикової колії - 1,00; для ланкової колії з довжиною рейок 25 м - 0,96; для ланкової колії з довжиною рейок 12.5 м - 0,93.

В нашому випадку дистанція колії має по одній машині ВПР, ВПРС та ПМГ. Кількість наданих 3-годинних "вікон" для роботи колійних машин: ВПР - 60. ВПРС - 20, ПМГ - 30.

Річні нормовані обсяги робіт машин ВПР та ВПРС за припущенням що всі "вікна" призначені для роботи на головних коліях складають відповідно:

км

км

км

Величина зменшення чисельності монтерів колії від використання машин ВПР та ВПРС складає:

Ч3 =0,22*64,2+0,02*36,6+0, 19*41,4=23чол.

Остаточна загальна розрахункова чисельність монтерів дистанції колії, R, визначається за формулою

R=Ч-Ч3 (4.6)

і складає R=181-23=158 чол.

5. Розрахунок підрядної суми відділку з поточного утримання колії

На роботах з поточного утримання колії застосовується підрядно-преміальна система оплати праці на основі колективного підряду. Підрядний колектив, як правило, складається з монтерів колії, бригадирів, майстра, керівника дистанції колії, які безпосередньо виповідають за поточне утримання колії. Фонд оплати праці монтерів колії складається з підрядної суми, яка визначається з розрахункової чисельності робочого відділення (або відділку). годинної тарифної ставки, середнього розряду виконання робіт, місячного балансу робочого часу, доплат і надбавок, які встановлені законодавством (за шкідливі умови праці, працю в нічний час, вихідні і святкові дні, збільшення обсягів виконуваних робіт та ін), а також премії. Розрахункова підрядна сума коригується:

згідно до експлуатаційних умов один раз на початку року;

щомісячно в залежності від відсотку укомплектування бригади (відділку) монтерами колії;

згідно до оцінки рівня утримання колії, штучних споруд та земляного полотна;

щомісячно. згідно до результатів роботи бригади (відділку) на ділянці, шо обслуговується.

Коефіцієнт коригування розрахункової підрядної суми згідно до експлуатаційних умов розраховується за формулою

(5.1)

Де К - коефіцієнти коригування головних, сортувальних, приймально-відправних, під'їзних та інших станційних колій згідно до експлуатаційних умов таблиці 8 [1];

Н - протяжність відповідних колій, км.

Коефіцієнти коригувань в залежності від експлуатаційних умов.

Експлуатаційні умови	Коефіцієнт коригування
Головні колії	1,0
Сортувальні (гіркові і підгіркові) колії	1,2
Приймально-відправні колії	1,1
Інші станційні колії	1,0

Відсоток укомплектування бригади (відділку) монтерами колії Кук розраховується за формулою

(5.2)

Де Чф - фактична чисельність монтерів колії, чол.;

Чр - розрахункова чисельність монтерів колії, чол.

До фактичної чисельності включаються робітники, як фактично працюючі. так і відсутні по хворобі, з причини знаходження у відпустці або відрядженні.

Коефіцієнт коригування в залежності від відсотку укомплектування складає 1,00, При значенні Кук від 0,75 до 1,00, та дорівнює величині Кук +0,25 при значенні Кук менше 0,75.

Коефіцієнт коригування в залежності від рівня утримання колії, штучних споруд та земляного полотна визначається за таблицею 10 [1].

Розрахуємо підрядну суму для відділку ПД-1. В першу чергу необхідно визначити розрахункову чисельність монтерів копії Чр відділку ПД-4.

Вона визначається аналогічно до визначеної вище розрахункової чисельності монтерів дистанції колії.

Вихідні дані: розгорнута довжина головних колій перегону

Д-д1 - 11,45*2=22,9 км. станції д1 (згідно завдання) - 0,55*2*2=2,2км;

швидкість пасажирських поїздів 120 км/год, вантажних 80 км/год;

вантажонапруженість ділянки - 48 млн. т км брутто/км за рік; норма витрати праці - 0,651 люд. на рік на 1км розг. довж. колії.

Вихідні дані для приймально-відправних, інших станційних колій та стрілочних переводів станції д1 наведені в таблицях 3 та 4.

Таким чином, розрахункова чисельність монтерів колії при використанні ручного інструменту та засобів малої механізації складає:

Ч= (22,9+2,2) * 0,651+4*0,413+2,0*0,3+8*0,227+8*0, 207+2*0,172= 23 чол.

Приймемо Кук=0,75, звідки Чф =23*0,75=18 чол.

Коефіцієнт коригування в залежності від відсотку укомплектування в даному випадку складає 1,00.

Коефіцієнт коригування розрахункової підрядної суми згідно до експлуатаційних умов складає:

Приймемо, що годинна тарифна ставка монтера колії дорівнює 5,95 грн. годинна тарифна ставка бригадира колії - 7,14 грн, майстра - 8,33 грн; місячна норма робочого часу складає 168 годин; кількість бригадирів колії - 2, кількість майстрів - 1.

Тоді розрахунковий тариф монтерів колії у місяць складатиме:

18*5,95*168 = 17992,8 грн.,

а з урахуванням коефіцієнту коригування в залежності від відсотку укомплектування 17992,8*1.00 =17992,8 грн.

Місячний оклад бригадирів колії дорівнює:

2*7,14*168= 2399,04 грн., майстра 8,33*168=1399,44 грн.

Далі приймемо, що бальність по показникам вагона-колієвимірювача на головних коліях складає 30 балів; приймально-відправні колії знаходяться в доброму стані, інші станційні теж в доброму; пропущений по головних коліях тоннаж дорівнює 89 млн. т; на приймально-відправних коліях шпали залізобетонні, на інших станційних - дерев'яні. Коефіцієнт коригування розрахункової підрядної суми в залежності від стану колій (за показниками таблиці 9 та таблиці 10 (бальність)) розраховується з формулою (5.1):

Далі приймемо, що результати виконання обсягів робіт складають 105%; мають місце один випадок порушення у роботі рейкових кіл та два випадок затримки потягів з вини підрядного колективу. Згідно до таблиці 9, це додає ще три коефіцієнти коригування: 1,10 - за результатами виконання обсягів робіт.

0,952=0,902 - за рахунок двох випадків затримки потягів з вини підрядного колективу та 0,95 - за рахунок одного випадку порушення у робочі рейкових кіл та, Остаточно підрядна сума монтерів колії у місяць складатиме:

17992,8*1,013*1,406*1,1*0,902*0,95=24155,52 грн.

А з урахуванням місячних окладів бригадирів колії та майстра підрядна сума відділку ПД-2 складатиме:

24155,52+2399,04+1399,44=27954 грн.