Зовнішньоекономічні зв’язки України з Аргентиною
План
Вступ
Зовнішньоекономічні зв’язки України з Аргентиною
Історія дипломатичних відносин між країнами.
Розвиток економічних зв’язків України з Аргентиною в період незалежної України.
Сучасний стан двосторонніх економічних зв’язків.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Серед багатьох проблем, які має вирішувати Україна як одна з нових незалежних держав і як повноправний суб'єкт міжнародних відносин, є проблема плідної участі в широкомасштабних зовнішньоекономічних відносинах. Починати доводиться майже з нульової позначки. Адже за роки радянської влади весь економічний потенціал України був зорієнтований винятково на союзний ринок, її питома вага у зовнішній торгівлі колишнього Радянського Союзу була незначною й повністю регламентувалась централізованими московськими структурами. Тому Україна не має власного досвіду на цьому терені. Орієнтуватися доводиться на загальносвітовий досвід та на досвід високорозвинутих держав, які, власне, і є законодавцями сучасних міжнародних економічних відносин. Звичайно, у загальному процесі виходу України на рівень світогосподарських зв'язків на правах суверенної держави вже визначилися головні напрями й пріоритети як у політичній, так і в економічній сферах серед першочергових є відносини з найближчими сусідніми та з високо-розвинутими країнами Заходу, що розцінюється як явище цілком закономірне і виправдане в плані історичного досвіду, політичної доцільності, певного рівня розвитку економічних відносин, орієнтованих на останні досягнення науково-технічного прогресу. Історичний досвід країн Латинської Америки у становленні національних економік і утвердженні їх як суб'єктів міжнародних економічних відносин багато в чому може стати "інформацією для роздумів" у визначенні Україною власної моделі входження у міжгосподарські зв'язки світу. Перед Українською державою постала проблема вироблення власної принципово нової моделі економічних стосунків з країнами Латинської Америки. Вона має спиратися насамперед на всебічно визначені й обґрунтовані економічні інтереси.
Зацікавленість України у розвитку відносин з Аргентиною визначається рядом історичних факторів. Насамперед, важливістю політичного діалогу і співробітництва з метою зміцнення міжнародних позицій України. Аргентина є впливовою на міжнародній арені країною, відіграє важливу роль в ОАД, "Групі Ріо", МЕРКОСУР, інших міжнародних організаціях. Активізувалась її діяльність в ООН. У 1996-1997 рр. Аргентина була членом Ради Безпеки ООН.
Зовнішньоекономічні зв’язки України з Аргентиною
Підґрунтя розвитку дружніх взаємин між Україною та Аргентиною було закладене ще наприкінці ХІХ століття, коли перші переселенці з України ступили на аргентинську землю.
З того часу нову Батьківщину на просторах Аргентини знайшли представники чотирьох “хвиль” української імміграції, які зайняли достойне місце в аргентинському суспільстві, зробили значний внесок у його розвиток, збагачення культурної палітри.
Нині на аргентинській землі проживають близько 300 тис. етнічних українців, діють 25 об’єднань української громади. Українська діаспора Аргентини, яка є другою за чисельністю в Латинській Америці, є важливим чинником розвитку та розбудови українсько-аргентинських стосунків.
Прагнення Аргентини до розвитку відносин з Україною має давні традиції: у 1921 році вона єдина серед країн Західної півкулі визнала Українську Народну Республіку і встановила з нею дипломатичні відносини.
Аргентинська Республіка першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України (5 грудня 1991 р.) і першою в регіоні встановила з нашою державою дипломатичні відносини (6 січня 1992 р.). З березня 1993 р. у Буенос-Айресі діє Посольство України, а з травня 1993 р. в Києві – єдине Посольство, яке офіційний Буенос-Айрес відкрив на пострадянському просторі після розпаду СРСР.
Україна та Аргентина прагнуть до розвитку плідних відносин у економічній сфері, поглибленню взаємодії у міжнародних організаціях. З моменту формалізації міждержавних відносин Україна та Аргентина постійно демонструють взаємну налаштованість на розвиток політичного діалогу на високому рівні. Підтвердженням цьому став перший в історії державний візит до Аргентини у 1995 році Президента України Л.Д.Кучми, а також візит в Україну в 1998 році Президента Аргентини К.Менема. Налагодженню політичного діалогу між двома країнами сприяв також обмін візитами міністрів закордонних справ у 1996 та 1998 роках. На сьогодні в політичній сфері двосторонніх стосунків діє механізм регулярних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ.
Важливою складовою політичних взаємин між Україною та Аргентиною є міжпарламентське співробітництво. У Верховній Раді України діє депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Аргентинською Республікою, а в Національному Конгресі Аргентини - парламентська група “Друзі України”.
Вищий законодавчий орган Аргентини неодноразово виявляв солідарність з Україною, надавав політичну підтримку становленню молодої української держави. Зокрема, у 1996 р оці аргентинські законодавці прийняли резолюцію із закликом до світової спільноти надати допомогу Україні у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. З нагоди 100-річчя українських першопоселень в Аргентині у 1997 році парламент країни прийняв рішення про відзначення цього ювілею на загальнонаціональному рівні. У 2003 році Сенат Національного Конгресу Аргентини прийняв декларацію, яка засуджувала голодомор в Україні у 1932-1933 роках.
Між Україною та Аргентиною підписані та набули чинності 33 двосторонні угоди. Серед них слід виділити Договір між Україною та Аргентиною про відносини дружби і співробітництва, міжурядові угоди про торговельно-економічне співробітництво, про сприяння та взаємний захист інвестицій, про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, про науково-технічне співробітництво, про співробітництво в галузі агропромислового комплексу.
Зв'язки в торговельно-економічній галузі між українськими підприємствами та Аргентиною почали формуватися ще за часів колишнього Радянського Союзу: з 70-х років українське енергетичне обладнання встановлювалося на гідроелектростанціях Сальто-Гранде, П'єдра дель Агіла, Ясірета. Устаткування, виготовлене в Україні, добре зарекомендувало себе як надійне та дешевше, ніж пропоноване світовим ринком, що засвідчив такий факт: 37% електроенергії, яка виробляється в Аргентині, отримується з використанням українського устаткування.
Перспективи, що відкриваються в розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин, приваблюють представників ділових кіл. Лише протягом 1997-98 рр. в Україні побувало більш як 60 делегацій представників ділових кіл Аргентини, а Аргентину відвідали понад 25 делегацій з України. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-аргентинських відносин стало створення механізму координації торговельно-економічної діяльності. 2-3 червня 1998 р. в Буенос-Айресі було проведено перше засідання Міжурядової українсько-аргентинської Комісії з торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Зміцненню контактів між діловими і промисловими колами двох країн сприяла друга Міжнародна економічна конференція країн ЧЕС-МЕРКОСУР, що відбулася 3-4 червня ц.р. в столиці Аргентини (I Конференція проходила 21-22 жовтня 1997р. у м. Києві під патронатом Президента України Л.Д. Кучми).
28 лютого 2001 р. відбувся обмін грамотами про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Аргентини про науково-технічне співробітництво, яка передбачає розвиток співробітництва між науковцями двох країн, створює додаткові сприятливі умови для співпраці в галузі науки і техніки, зокрема, у сфері космічних та ядерних досліджень, сільськогосподарської науки, медицини та прикладних технологій.
Двосторонній товарообіг між двома країнами нині знаходиться на рівні 30 –35 млн. дол. Основою українського експорту в Аргентину є мінеральні добрива, мінеральні мастила, продукція металургійної та хімічної промисловості, зокрема чорні метали, гарячекатана сталь, турбіни, підшипники, двигуни, трансформатори, насоси. Тоді як з Аргентини в Україну надходять цитрусові, морепродукти, сировина для тютюнової промисловості, чай, шрот олійних культур, екстракт кебрачо, шкіра, яловичина, одяг. У 1997 р. в торгівлі між нашими країнами виникла важлива тенденція, в загальному обсязі обороту на 320% зросла частка послуг. Позитивною є також тенденція до збалансування експортних та імпортних потоків, що виникла минулого року. Доцільно налагодити співробітництво між фінансовими колами двох країн, банків, відкрити кредитні лінії.
Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: тракторобудуванні, будуванні вантажного автотранспорту, будівництві шляхів сполучення, мостів, каналів, в гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, пожежогасіння. З іншого боку, для аргентинського бізнесу існує можливість участі в приватизаційних проектах України, співпраці в сільському господарстві.
З метою координації зусиль та надання ефективної допомоги у взаємному просуванні товарів та послуг на ринки обох країн створені аргентинсько-українська торговельно-промислова палата та аргентинсько-українська асоціація ділового партнерства, основними завданнями яких є пошук можливих партнерів, налагодження прямих ділових контактів, організація виставкової діяльності, сприяння ефективній участі в тендерах.
В середині 90-х років були зроблені перші кроки по налагодженню співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою в науково-технічній сфері. Однак реально співпраця між двома країнами в цій галузі розпочалась після укладення двосторонньої міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво, яка набула чинності у 2001 році. Насамперед слід відзначити суттєвий прогрес у розбудові двосторонньої взаємодії у сфері мирного використання космічного простору, важливі спільні проекти та напрацювання у цій галузі. Розвивається співпраця двох країн у вивченні та застосуванні невичерпних резервів Антарктиди, з 1995 року спеціалізовані установи Аргентини надають постійне сприяння у забезпеченні життєдіяльності української антарктичної станції “Академік Вернадський”.
Враховуючи зацікавленість Аргентини в реалізації своїх національних космічних програм, корисним вбачається співробітництво у сфері обміну ліцензіями та «ноу-хау» в аерокосмічній галузі.
Перспективним може бути міжрегіональне співробітництво. Йдеться, зокрема, про необхідність реалізації підписаних раніше Угод про співробітництво між Львівською областю і провінцією Кордова, Харківською і провінцією Буенос-Айрес, Тернопільською і провінцією Місьйонес, Волинською і провінцією Чако.
Висновки
Структура експортно-імпортних зв'язків України з Латинською Америкою повинна, очевидно, формуватися відповідно до загального характеру експорту-імпорту країн регіону. В наш час є помилкою сприймати Латинську Америку лише як джерело сировини. У них створено сучасні виробництва на базі новітніх технологій, а експорт високоякісних конкурентоздатних готових виробів обробної промисловості на світовий ринок став звичайним явищем. Саме із врахуванням таких змін Україна може розвивати взаємовигідні економічні зв'язки, скажімо, з Аргентиною. Зовнішньоекономічні відносини мають бути орієнтовані на співробітництво на рівні об'єднань, фірм, підприємств на основі глибокого аналізу галузевого спектра співробітництва – від галузей, основаних на новітніх технологіях, із врахуванням конверсійних процесів в оборонних виробництвах, до сільського господарства. Міждержавний рівень зовнішньоекономічних взаємин має ґрунтуватися на загальній концепції ринкового господарства, в умовах якого головним суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків є промислове об'єднання або підприємство. А тому повинен бути створений механізм заохочення українських підприємців до встановлення прямих зв'язків із зарубіжними партнерами.
Одним словом, без перебільшення можна сказати, що Україна має "заново відкрити" для себе Латинську Америку як один із регіонів світу, що несе в собі невичерпні потенційні можливості як для дво-, так і для багатосторонніх економічних, технологічних і науково-технічних зв'язків.
Список використаної літератури
Бредіхин А. В. Військово-технічне співробітництво України з Латинською Америкою: Проблеми i перспективи // Схiд. – 1998. – №5.
Бредіхин А. В. Політичне та торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою (1994-1997 рр.): Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / Донецький держ. ун-т. – Донецьк, 1999. Бредіхин А. В. Політичне та торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою у 1994-1997рр. – К.: Знання, 1999.
Бредіхин А. В. Ретроспектива торговельно-економічної співпраці України з Латинською Америкою. // Cхiд. – 1999. – №1-2.
Бредіхин А. В. Украина-Латинская Америка. Формирование новой основы отношений. Вісник Донецького університету, серія Б.
Дипломатичний вісник Міністерства закордонних справ України
Латинская Америка – Украина. Отношения на современном этапе. Матеріали доповіді вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу з результатів науково-дослідної роботи. Iсторичнi науки, політологія / Ред.кол.: В.Ф.Бурносов (ред.), В.М. Нiкольский (вiдп.секр.) Р.Д. Лях, А.П. Роскошний та iнш. – Донецьк: ДонДУ 1997. – В 2 кн.