Рефетека.ру / Математика

Курсовая работа: Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Міністерство освіти і науки України

Сумський Державний Університет


Кафедра Інформатики


Курсова робота


на тему:

«Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь»

«Метод скінченних різниць»


Суми 2006

Зміст


Вступ

Постановка задачі

Метод скінчених різниць

Дослідження точності

Збіжність різницевої схеми

Програмна реалізація(представлена на мові Delphi

Висновки

Література


Вступ


На сьогоднішній день існує багато чисельних методів розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Але всі вони поділяються на дві групи: наближені методи чисельного розв’язання і наближені аналітичні методи.

Наближені чисельні методи:

1.Розв'язання лінійної крайової задачі комбінуванням двох задач Коші:

Припустимо, що розв'язок задачі (11.4), (11.5) будемо шукати у вигляді


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.6)


де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - деяка константа, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - функція, що задовольняє однорідне рівняння


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.7)


а Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - функція, яка задовольняє неоднорідне рівняння


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.8)


Через те, що рівняння (11.4) є лінійним, функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньбуде його розв'язком для будь-якого Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Справді,


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Якщо припустити, що розв’язок (11.6) задовольняє першу граничну умову (11.5) для будь-якого Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то отримаємо рівняння

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Ця гранична умова задовольняється, якщо покласти


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.9)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.10)


Рівність (11.9) справедлива, коли прийняти, наприклад, що


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.11)


Щоб задовольнити рівність (11.10), можна покласти


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, якщо Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.12)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, якщо Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.13)


Враховуємо, що одночасно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь на нуль не перетворюються через умову (11.5).

Таким чином, для розв'язання крайової задачі (11.4), (11.5) необхідно знайти розв'язок задач


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.14)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.15)


з початковими умовами (11.12) чи (11 13). Для цього можна використати будь-який чисельний метод розв'язання задачі Коші для рівнянь другого порядку. Наближений розв'язок цих рівнянь отримуємо на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, у результаті чого стають відомими значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Це дозволяє вибрати таку константу Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. щоб функція (11.6) задовольняла не тільки рівняння (11.12) і першу граничну умову, але і другу граничну умову (11.5). Маємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,


звідки


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

якщо Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.16)


Коли Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то однорідна крайова задача


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


мас нетривіальний розв'язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, який є ознакою виродженості початкової задачі (11.4), (11.5).

2. Метод прицілювання:

Викладений вище метод редукції крайової задачі до задачі Коші має певні недоліки.

Він не дозволяє використовувати методи розв'язання задачі Коші зі змінним порядком і змінним кроком. Розв'язки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь повинні обчислюватись на сітці з однаковим кроком, інакше знайти їх комбінацію (11.6) буде неможливо.

Використання методу, як правило, обмежується лише одновимірною лінійною задачею. Причина полягає в тому, що під час розв'язання системи рівнянь потрібно обчислювати не одне значення константи А (11.16), а матрицю А, що є далеко не простою задачею.

Метод не придатний для розв'язання нелінійних крайових задач.

Ці недоліки спричинилися до появи нових методів. На практиці двоточкова крайова задача (лінійна чи нелінійна) звичайно розв'язується методом прицілювання (стрільби), назва якого запозичена із теорії артилерійської стрільби. Відповідно до цього методу розв'язок шуканого рівняння другого порядку


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


із заданими граничними умовами


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


знаходять у такий спосіб: ітераційним розв'язанням задачі Коші


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.18)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


підбирається значення першої похідної Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, для якої виконується друга крайова умова Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Спочатку вибирається довільне значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і розв'язується задача Коші (11.18). Значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь бажано вибирати так, щоб наближений розв'язок на кінці інтервалу задовольняв умову Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (рис 1.). Потім вибирається Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, і розв'язання задачі Коші повторюється. Тепер бажано вибрати його так, щоб виконувалась умова Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (рис 1.).

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

рис. 3. Ілюстрація методу стрільби.


Після цього шляхом інтерполяції уточнюється значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для задач Коші з початковими умовами:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

…….. …….. ……..


де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - наближений розв'язок задачі Коші в точці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для вибраного значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Метод прицілювання є універсальним і використовується для розв'язання нелінійних диференціальних рівнянь Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь-ого порядку. Слід зазначити, що довільний вибір початкового наближення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь може привести до того, що задача (11.18) виявиться жорсткою навіть у випадку, коли задача (11.1), (11.2) є добре обумовленою.

Наближені аналітичні методи:

3.Метод колокацій:

У методі колокацій розв'язок крайової задачі (11.4), (11.5) шукається у вигляді функції


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.36)

де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - лінійно незалежні, двічі диференційовані базисні функції, визначені на відрізкуЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь повинна задовольняти задані граничні умови (11.5):


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.37,а)


а функціїЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - відповідні однорідні граничні умови, тобто


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.37,б)


Через лінійність граничних умов функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь у (11.36) задовольняє граничним умовам (11.24) для будь-яких значень Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Наприклад, у точці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Аналогічно для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь отримаємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Суть методу колокацій полягає в тому, що для заданих Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь точок на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, названих вузлами колокації, підбирають значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь так, щоб отримана при цьому функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.36) задовольняла рівняння (11.4) у кожному з вузлів колокації:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь(11.38)

де

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Покладемо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.39)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


тоді (11.39) матиме стандартний вигляд системи лінійних алгебраїчних рівнянь:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.40)


відносно коефіцієнтів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Якщо розв'язати цю систему і підставити отримані значення коефіцієнтів у вираз (11.36), отримаємо наближений розв'язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Точність розв'язку крайової задачі методом колокацій залежить від типу базисних функцій Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. У конкретних задачах вибір цих функцій слід здійснювати з урахуванням апріорної інформації про розв'язки задачі або на основі емпіричних даних. Нехай Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - це лінійна функція


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.41)


параметри якої визначимо таким чином, щоб вона задовольняла неоднорідні граничні умови (11.5), тобто з системи рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.42)


Функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь можна задати у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.43)


Очевидно, що за будь-яких Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь функція (11.43) задовольняє умову (11.37, а). Значення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, за якого буде задовольнятися друга умова (11.37, б), таке:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.44)


Якщо в умовах (11.37, а, б) Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то можливий інший вибір, а саме:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.45)


4.Метод Гальоркіна

Як і в методі колокацій, у методі Гальоркіна наближений розв'язок крайової задачі (11.4), (11.5) шукаємо у вигляді


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.48)


де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - лінійно незалежні, двічі диференційовані базисні функції, визначені на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь повинна задовольняти задані граничні умови (11.37, а), а функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - відповідні однорідні граничні умови (11.37, 6).

Необхідно, щоб система базисних функцій Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь була ортогональною на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,


і повною. Остання вимога означає, що не повинно існувати ніякої іншої відмінної від нуля функції, яка ортогональна до всіх функцій Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Використовуючи наближений розв'язок (11.48) знайдемо нев'язку:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.49)


Коефіцієнти Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь мають бути такими, щоб значення інтеграла від квадрата нев'язкиЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

було найменшим.

Це досягається лише в тому випадку, коли нев'язка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь ортогональна до всіх базисних функцій Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Умову ортогональності запишемо у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


або

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.50)


Таким чином, отримаємо систему лінійних алгебраїчних рівнянь для обчислення коефіцієнтів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

5.Метод найменших квадратів

У методі найменших квадратів наближений розв'язок крайової задачі (11.4) і (11.5) задасться у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.54)


де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - лінійно незалежні, двічі диференційовані базисні функції, визначені на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Функція Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь повинна задовольняти задані граничні умови (11.37, а), а функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - відповідні однорідні граничні умови (11.38, б).

Підставимо наближений розв'язок (11.54) у рівняння (11.4) і знайдемо нев'язку:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.55)


абсолютна величина якої для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь повинна бути якомога меншою. Тому вимагатимемо, щоб виконувалася умова


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.56)


Значення інтегралу будуть мінімальними за умов:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

… … … …

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


На основі цих умов формується система лінійних рівнянь для обчислення коефіцієнтів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

6.Метод скінченних елементів

Метод Гальоркіна накладає певні обмеження на вибір системи базисних функцій, які залежать від граничних умов крайової задачі. Це обмеження значно ускладнює реалізацію методу, особливо під час розв'язання задач математичної фізики. Це обмеження можна подолати, якщо для апроксимації розв'язку використовувати систему простих базисних функцій, які залежать від координат вузлів на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. У цьому випадку розв'язання крайової задачі зводиться до формування і розв'язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь, тому метод отримав назву методу скінченних елементів. Його часто використовують для розв'язання дво- та тривимірних диференціальних рівнянь із частинними похідними.

Шукатимемо наближений розв'язок задачі


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.59)


як лінійну комбінацію простих однотипних функцій

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.60)


що мають вигляд


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.61)


і, як правило, називаються фінітними. Графік однієї з таких функцій наведено на рис. 2, де видно, що функція не дорівнює нулю тільки на інтервалі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Щодо множини фінітних функцій, які задаються на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь відомо, що вони лінійно незалежні (більш того, ортогональні в спеціальній енергетичній нормі) і утворюють повну систему в просторі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.Це дає підставу використати їх як базисні функції в методі Гальоркіна.


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

рис. 3. Графік фінітної функції.


Запишемо умову ортогональності (11.50):


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.62)

і отримаємо систему лінійних алгебраїчних рівнянь для знаходження невідомих Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.Праві частини цих рівнянь позначимо через Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і отримаємо для їх обчислення вираз


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь(11.63)


Коефіцієнти системи рівнянь (11.62) позначимо через


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Знайдемо вирази для коефіцієнтів системи рівнянь Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь з невідомими Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Підставляючи в останній вираз Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, отримаємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Перший з інтегралів у цьому виразі обчислимо по частинах:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Оскільки за граничних умов (11.60) використовуються Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, базисних функцій від Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь до Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і всі вони в точках Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь дорівнюють 0, то

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Тоді вираз для обчислення набуває вигляду:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь(11.64)


Для обчислення Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь треба знайти значення похідних від фінітних функцій. Із цією метою диференціюємо (11.61) і отримуємо:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.65)


Функція відмінна від нуля тільки на інтервалі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Крім того, на одному і тому ж інтервалі ненульовими є дві базисні функції і їх похідні з сусідніми індексами (рис. 3), тобто на інтервалі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь відмінні від нуля Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і т. д.


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

рис. 3. Система фінітних функцій.

У виразі для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.64) добутки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь можна вважати відмінними від нуля тому, що на елементарному інтервалі не дорівнюють нулю фінітні функції та їх похідні, які мають сусідні індекси у випадках, коли Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. А це означає, що


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.66)


тобто матриця системи Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.62) є тридіагональною матрицею. її ненульові елементи обчислюються таким чином. Формули для діагональних елементів отримаємо, приймаючи Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь у виразі (11.64):


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.67)


Для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, отримаємо формули для елементів правої бічної діагоналі матриці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.68)


а для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - лівої;


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Три останні вирази визначають систему алгебраїчних рівнянь (11.62) для невідомих коефіцієнтів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Розглянемо розв’язання задачі (11.59) у випадку неоднорідних граничних умов


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.70)


і зведемо її до розв'язання задачі з однорідними граничними умовами. Для цього введемо заміну:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Двічі диференціюючи цю функцію і підставляючи вирази для похідних у рівняння (11.59), отримаємо крайову задачу з однорідними граничними умовами:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.71)

Постановка задачі


Щоб знайти єдиний розв'язок звичайного диференціального рівняння, необхідно задати деякі допоміжні умови, що використовуються для обчислення інтегрування. Для рівняння n-ого порядку потрібно п таких умов. Якщо ці умови задаються для одного значення незалежної змінної (зокрема, для одного кінця інтервалу, на якому необхідно знайти розв'язок), то говорять про початкові умови для задачі Коші. Якщо ж додаткові умови задаються для значень незалежної змінної на різних кінцях інтервалу, то мають на увазі крайову задачу і граничні умови для неї.

Двоточкова крайова задача для рівняння другого порядку має такий вигляд:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.1)


із граничними умовами


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.2)


Перш ніж застосовувати будь-який чисельний метод, варто перевірити умови, що гарантують існування розв'язку цієї задачі. Наведена нижче теорема визначає загальні умови, що забезпечують існування й одиничність розв'язку.

Теорема. Припустимо, що Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь неперервна в області


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


І що

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Теж неперервні наЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Якщо існує постійнаЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, для якої виконуються умови


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньдля всіх Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для всіх Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.3)


то крайова задача (11.1) (11.2) має єдиний розв'язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Найчастіше зустрічаються і найкраще вивчені двоточкові лінійні крайові задачі виду


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.4)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.5)


де


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Умови, які повинні задовольняти функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, для того щоб задача (11.4), (11.5) мала єдиний розв'язок, випливають із теореми як наслідок.

Наслідок. Якщо Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь неперервні на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то задача (11.4), (11.5) має єдиний розв'язок на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Граничні умови (11.5) визначають третю крайову задачу для рівняння (11.4). Якщо припустити, що Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то умови (11.5) визначають першу крайову задачу, а коли Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - другу.

Точне (аналітичне) розв'язання крайових задач - більш складна процедура, ніж знаходження розв'язку задачі Коші. Це спричинило появу великої кількості наближених методів. Ці методи можна розділити на дві групи: наближено-аналітичні методи, що дають наближений розв'язок крайової задачі на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь у вигляді конкретної аналітичної функції, і чисельні методи, що визначають розвозок у вигляді табличної функції, заданої на сітці відрізка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Метод скінченних різниць


Ідея методу скінченних різниць полягає в тому, що похідні в диференціальному рівнянні (11.4) і граничних умовах (11.5) заміняються їх скінченними різницями. Для цього спочатку введемо на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь сітку з кроком Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Позначимо через Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньточний розв'язок задачі (11.1) у і-му вузлі сітки, а через Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - наближений розв'язок у цій точці. Заміняючи в кожному внутрішньому вузлі сітки похідні різницями, отримаємо різницеві рівняння:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Симетричні різницеві апроксимації похідних першого і другого порядків мають похибку другого порядку відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Це легко довести на основі розкладання в ряд Тейлора точного розв'язку рівняння. Дійсно, для вузлів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньта Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


з різниці яких отримуємо шуканий результат:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.21)


Знайдемо нев’язку різницевого рівняння


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Оскільки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь є точним розв'язком рівняння (11.4),


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь та Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.22)


Тому різницеве рівняння (11.21) апроксимує вихідне диференціальне рівняння

(11.4) також із другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Тепер апроксимуємо граничні умови скінченними різницями:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.23)


Знайдемо похибку апроксимації граничних умов. Нев’язки граничних умов (11.23) мають вигляд:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Асиметрична апроксимація першої похідної на відміну від симетричної має глобальну похибку першого порядку відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Це безпосередньо випливає з розкладання в ряд Тейлора


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,


із якого отримуємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Отже, граничні умови (11.23) апроксимуються з першим порядком за к. Порядок їх апроксимації можна підвищити до другого, наприклад, використовуючи співвідношення


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.24)


похибка апроксимації яких також пропорційна Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, як і для випадку симетричної апроксимації похідних. Це випливає із порівняння двох рядів Тейлора:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Якщо перший вираз помножити на 4 і відняти його від другого, отримаємо:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Після його підстановки у формулу (11.24) знаходимо нев'язку у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


тобто крайова умова апроксимується з другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

У такий же спосіб доводиться, що і друга гранична умова (11.23) апроксимується з другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Розглянемо ще одну можливість апроксимації крайових умов типу (11.5) на прикладі умови


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Для цього за межами інтервалу Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь вводиться додаткова точка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, за допомогою якої обчислюється перша похідна за симетричною формулою апроксимації:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.25)


Точку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь можна виключити, скориставшись співвідношенням (11.25) і різницевою апроксимацією диференціального рівняння (11.4) в кінцевій точці інтервалу Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Отримуємо рівняння для граничної умови в точці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь із порядком Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, яким можна замінити останнє рівняння в системі алгебраїчних рівнянь, одержаній у разі кусочно-різницевої апроксимації похідних у рівнянні (11.4).

Те ж саме можна зробити з першою умовою (11.5) і першим апроксимуючим рівнянням для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Варто підкреслити, що врахування граничних умов різних типів впливає тільки на перше й останнє рівняння цієї системи.

Зведемо подібні члени в рівнянні (11.21) і отримаємо стандартне триточкове різницеве рівняння:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.27)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Включивши до системи рівнянь (11.25) різницеве рівняння (11.23) чи (11.24), отримаємо систему рівнянь, що містить Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь рівняння з Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь невідомими Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Порівняємо ці два варіанти апроксимації крайової задачі. У першому з них система лінійних алгебраїчних рівнянь, утворена рівняннями (11.21) і (11.23), має тридіагональну матрицю коефіцієнтів, і її можна розв'язати методом прогону. Щоб застосувати метод прогону в другому випадку, слід створити відповідну тридіагональну матрицю. Для цього потрібно з першого рівняння (11.27) для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Маємо рівняння з двома невідомими - Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Замінимо ним перше рівняння (11.24). Виконаємо такі ж перетворення з другим (11.24) і останнім рівнянням (11.27) для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Виключивши з них Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, знаходимо:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Це рівняння містить дві невідомі - Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Замінимо ним друге рівняння (11.27). Два останні рівняння разом із (11.27) утворюють систему рівнянь із тридіагональною матрицею, що апроксимує вихідну крайову задачу (11.4), (11.5) з порядком Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Цю систему також можна розв'язати методом прогону. Метод прогону є стійким, якщо матриця коефіцієнтів діагонально домінантна. Забезпечити діагональну домінантність можна обранням кроку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Для цього необхідно, щоб для системи рівнянь (11.27) виконувались умови:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Підсилюючи останні нерівності, маємо такі обмеження на величину кроку:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.28)


Щоб задовольнялись умови (11.23), мають виконуватись нерівності


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.29)


Наявність обмежень (11.28) і (11.29) свідчить про умовну стійкість розглянутого методу апроксимації.

Дослідження точності


Дослідження точності отриманих виразів при чисельних розрахунках зручно робити за допомогою апостеріорної оцінки, по швидкості спадання членів відповідного ряду Тейлора. Якщо крок сітки досить малий, то похибка близька до першого відкинутого члена.

У такий спосіб порядок точності результату стосовно кроку сітки дорівнює числу залишених членів ряду, чи іншими словами, він дорівнює числу вузлів інтерполяції мінус порядок похідної. тому мінімальне число вузлів необхідне для обчислення m-ої похідної, дорівнює m+1, воно забезпечує перший порядок точності.

Ці висновки відповідають принципу: при почленному диференціюванні ряду швидкість його збіжності зменшується.

Якщо врахувати погіршення збіжності ряду при диференціюванні, то можна зробити висновок: навіть якщо функція задана добре складеною таблицею на досить докладній сітці, то практично чисельним диференціюванням можна визначити першу і другу похідні, а третю і четверту – лише з великою похибкою. Похідні більш високого порядку рідко вдається обчислити з задовільною точністю.

Одним з найбільш простих і досить ефективних методів оцінки похибки й уточнення отриманих результатів є правило Рунге. Для оцінки похибки за правилом Рунге порівнюють наближені розв’язки, отримані при різних кроках сітки. При цьому використовується наступне припущення: глобальна похибка методу порядку p у точці хi подається у вигляді


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


За формулою Рунге

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Таким чином, із точністю до Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь(величина більш високого порядку малості) при h→0 похибка методу має вигляд:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


де yi – наближене значення, отримане в точці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньз кроком h; y2i – із кроком h/2; p - порядок методу; y(x2i) - точний розв’язок задачі.

Формула Рунге:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Збіжність різницевої схеми


Постановка задачі

Універсальним методом наближеного розв’язання, є метод скінченних різниць. Як задачі представлені у вигляді систем нелінійних рівнянь у часткових, які розглядаються у області Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Розв’язок задачі в Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь має додаткові умови:

умови при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь називають початковими умовами;

умови на границі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь області Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь — крайовими або граничними умовами.

Задача з початковими умовами – називається задачею Коші.

Нехай Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Тоді для функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо задачу:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (1)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (2)


де Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньиЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - диференціальні оператори задачі і крайових умов. Припустимо ,що відповідно задачі (1-2) поставлені коректно, тобто оператори А и R; область D и її границі Г такі, що при виборі відповідних класів функцій і правих частин у рівняннях (1) и (2) розв’язок існує, і залежить від початкових даних.

Різницева схема

Введемо у області Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь сітку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, яка складається з множини внутрішніх вузлів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і множини граничних вузлів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:

Далі розглянемо сіткові функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і з їх допомогою побудуємо наближений розв’язок задачі (1-2). Для цього відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь сформулюємо "різницеву задачу", заміняючи оператори задачі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і їх сітковим аналогами Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньиЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Тоді на сітковому шаблоні Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (3)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (4)


Задачу (3)-(4) назвемо різницевою схемою для задачі (1)-(2). Звичайно це алгебраїчна система рівнянь відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

При переході від початкової задачі (1)-(2) до її різницевого аналогу (3)-(4) особливо важливі 3 групи питань:

- існування, єдиність і алгоритм побудови різницевого розв’язку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь;

- при яких умовах різницевий розв’язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь збігається до точного розв’язку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і яка при цьому швидкість збіжності;

- як конкретно вибирати сітку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і побудувати різницеву схему Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньі Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь у задачі (3)-(4).

Нев’язка різницевої схеми

При побудові різницевого рівняння задачі


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


ми отримали задачу, якої точний розв’язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, як правило, не задовольняє. Сіткову функцію


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


називають нев’язкою сіткового рівняння (3). Її зручно представити на розв’язку и(х) у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (5)


Аналогічно знаходяться нев’язки граничних умов


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (5')


Як правило нев’язки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь оцінюють по параметру Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь через розклад у ряд Тейлора в припущені гладкості відповідного розв’язку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для отримання представлення нев’язки з залишковим членом виду Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Апроксимація різницевої схеми

Різницева схема (3)-(4) апроксимує задачу (1)-(2), якщо має місце:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (6)


Тобто відповідні нев’язки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь 0 к нулю при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Апроксимація задачі (1)-(2) має порядокЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, якщо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (6')


У цих випадках норми рахуються для сіткових функцій на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь але у своїх функціональних просторах.

Зауваження:

Сам розв’язок задачі (1)-(2) ,як правило невідомий і використовувати його для отримання нев’язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь не можна. Тому беруть широкий клас функцій Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і вимагають апроксимації порядку к задачі (1)-(2) Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь , тобто


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


При цьому на розв’язку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь задачі (1)-(2) апроксимація буде не гірше, ніж порядок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Як правило схема (3)-(4) по різним змінним має різний порядок апроксимації , наприклад, нев’язка рівняння


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Така апроксимація називається абсолютною на відміну від умовної апроксимації у випадку, коли, наприклад


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


При умовній апроксимації різницеве рівняння може апроксимувати різні диференціальні задачі.

Стійкість різницевої схеми

Відсутність стійкості різницевої схеми характеризується тим, що малі помилки, допущені на якому-небудь етапі обчислення, надалі сильно зростають і роблять непридатним результат розрахунку (чи взагалі неможливим сам розрахунок). Звичайно стійкість різницевої схеми оцінюють по погрішності вхідних даних, оскільки погрішність апроксимації, у силу визначення (6), при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньдо нуля. Виділимо в структурі погрішності ці доданки:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Типовий графік залежності погрішності сіткового рішення від величини кроку такий:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


I - При зменшенні кроку спочатку погрішність усіх схем убуває, тому що істотно зменшується погрішність апроксимації.

П - Для стійких схем погрішність сіткового рішення буде прагнути до скінченої величини, зв'язаної з помилкою вхідних даних. Якщо при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь помилка вхідних даних зникає, те - це випадок III. Тобто стійка схема в цьому випадку дозволяє одержати як завгодно високу точність розрахунку.

Якщо ж схема не стійка (IV), то при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь похибка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь зростає(чи зростає об’єм не стійких обчислень). Похибка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь буде мати ненульовий мінімум і вже неможливо одержати як завгодно високу точність розрахунку.

Як правило похибка вхідних даних і апроксимації мають степеневий характер залежності від Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь; а не стійкість приводить до зростання похибки розв’язку по експоненціальному закону Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь розрахунки втрачають сенс. Нагадаємо

Різницева схема (3-4)стійка по вхідним даним Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, якщо розв’язок різницевої схеми неперервно залежить від вхідних даних і ця залежність рівномірна відносно кроку сітки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто є Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь не залежить від Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь) таке, що


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (7)


Для лінійних схем різницеве рішення лінійно залежить від вхідних даних (у силу лінійності зворотного оператора)і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Тоді


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Зауваження:

На стійкість різницевої схеми впливає не тільки апроксимація рівнянь (1) (тобто оператора А), але, і особливо, крайових умов (2).

Якщо змінних у задачі мало, то розглядають безумовну й умовну стійкість;

Збіжність різницевої схеми

Розв’язуючи сіткову задачу (3)-(4) нас цікавить близькість сіткового розв’язку у(х) до розв’язку и(х) задачі (1)-(2). Різницевий розв’язок у(х) збігається до розв’язку и(х), якщо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (10)

Різницевий розв’язок має порядок точності Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, якщо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (10')


Нагадаємо ще раз, що ми розглядаємо лише коректні різницеві схеми (3)-(4), тобто рішення різницевої схеми існує і єдино при будь-яких вхідних даних Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь и Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь з заданих класів функцій і схема стійка по вхідним даної (її рішення неперервно них залежить).

Теорема: Якщо розв’язок задачі (1)-(2) Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь існує, різницева схема (3)-(4) коректна и апроксимує задачу (1)-(2), то різницевий розв’язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь збігається до точного:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


("Апроксимація + Стійкість =>Збіжність").

Доведення: Запишемо нев’язку різницевої схеми (3)-(4).


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (*)


Функція u(x) задовольняє задачі (*) — збуреній задачі (3)-(4). Так як схема стійка, то Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


В силу апроксимації Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь має місце

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Таким чином: Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


тобто Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і при Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Зауваження:

Якщо яка-небудь дана нам умова апроксимується точно, то стійкість по ній можна не вимагати, тому що вона не вносить похибки у розв’язок (окрім помилок округлення, тоді стійкість по цим даним потрібна).

Для умовної апроксимації (чи стійкості) збіжність теж носить умовний характер.


Програмна реалізація(представлена на мові Delphi)


Розв’язати диференційне рівняння:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


З крайовими умовами:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Розв’язання з використанням методу Гауса:


unit Unit1;


interface


uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, Buttons;


type

TForm1 = class(TForm)

Panel1: TPanel;

Label1: TLabel;

Image1: TImage;

Image2: TImage;

Label2: TLabel;

LabeledEdit1: TLabeledEdit;

LabeledEdit2: TLabeledEdit;

LabeledEdit3: TLabeledEdit;

LabeledEdit4: TLabeledEdit;

LabeledEdit5: TLabeledEdit;

LabeledEdit6: TLabeledEdit;

LabeledEdit7: TLabeledEdit;

LabeledEdit8: TLabeledEdit;

LabeledEdit9: TLabeledEdit;

LabeledEdit10: TLabeledEdit;

LabeledEdit11: TLabeledEdit;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

SpeedButton1: TSpeedButton;

LabeledEdit12: TLabeledEdit;

Label5: TLabel;

Image3: TImage;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure SpeedButton1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;


var

Form1: TForm1;


type Dynmas=array of array of real;


dynvec=array of real;


var a,b,pi,qi,fi,a1,a2,b1,b2,AA,BB:real;

eps,h:real;

c:dynmas;

st,m,i:integer;

x,d,y,memory:dynvec;

t_all,tx,ty,k_i:textfile;

g:boolean;


str:string;


implementation


uses Unit2;


{$R *.dfm}

function Gauss(n:Integer; a:dynmas; b:dynVec; var x:dynVec):Boolean;

Var i,j,k,l:Integer;

q,m,t:real;

Begin

for k:=0 to n-2 do

begin

l:=-1;

m:=0;

for i:=k to n-1 do

if Abs(a[i, k])>m then

begin

m:=Abs(a[i, k]);

l:=i;

end;

if l=-1 then

begin

Gauss:=false;

Exit;

end;

if l<>k then

begin

For j:=0 to n-1 do

begin

t:=a[k,j];

a[k,j]:=a[l,j];

a[l,j]:=t;

end;

t:=b[k];

b[k]:=b[l];

b[l]:=t;

end;

for i:=k+1 to n-1 do

begin

q:=a[i,k]/a[k,k];

for j:=0 to n-1 do

If j=k then

a[i,j]:= 0

else

a[i,j]:= a[i,j]-q*a[k,j];

b[i]:=b[i]-q*b[k];

end;

end;


if a[n-1,n-1]<>0 then

x[n-1]:=b[n-1]/a[n-1,n-1]

else

begin

Gauss:=false;

Exit;

end;


for i:=n-2 downto 0 do

begin

t:=0;

for j:=1 to n-i do

t:=t+a[i,i+j]*x[i+j];

x[i]:=(1/a[i,i])*(b[i]-t);

end;

Gauss := true;

end;


procedure Koef(var s:dynmas; k:integer; h:real; v:dynvec; var z:dynvec);

var i:integer;

begin

s[0,0]:=h*a1-a2; s[0,1]:=a2;

z[0]:=h*AA;

for i:=0 to 2*(k-1) do

begin

s[i+1,i]:=1-(h*pi*ln(v[i]))/2;

s[i+1,i+1]:=h*h*qi-2;

s[i+1,i+2]:=1+(h*pi*ln(v[i]))/2;

z[i+1]:=h*h*fi;

end;

s[2*k,2*k-1]:=-b2; s[2*k,2*k]:=h*b1+b2;

z[2*k]:=h*BB;

end;


procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

getdir(0,str);

str:=str+'\otv\';

end;


procedure TForm1.SpeedButton1Click(Sender: TObject);

begin

if (form1.LabeledEdit1.Text='') and

(form1.LabeledEdit9.Text='') and

(form1.LabeledEdit12.Text='') then

begin

showmessage('так як ви не ввели коефіцієнти, то программа буде задіяна зі стандартним набором данних');

pi:=-1;

qi:=-2;

fi:=1;

a1:=1;

a2:=-1;

a:=0.5;

AA:=1;

b1:=1;

b2:=1;

b:=1.5;

BB:=0;

eps:=0.0001;

end

else

begin

pi:=strtofloat(form1.LabeledEdit1.Text);

qi:=strtofloat(form1.LabeledEdit2.Text);

fi:=strtofloat(form1.LabeledEdit3.Text);

a1:=strtofloat(form1.LabeledEdit4.Text);

a2:=strtofloat(form1.LabeledEdit5.Text);

a:=strtofloat(form1.LabeledEdit6.Text);

AA:=strtofloat(form1.LabeledEdit7.Text);

b1:=strtofloat(form1.LabeledEdit8.Text);

b2:=strtofloat(form1.LabeledEdit9.Text);

b:=strtofloat(form1.LabeledEdit10.Text);

BB:=strtofloat(form1.LabeledEdit11.Text);

eps:=strtofloat(form1.LabeledEdit12.Text);

end;


form2.Series1.Clear;

AssignFile(t_all,str+'otv.txt');

AssignFile(tx,str+'otv_x.txt');

AssignFile(ty,str+'otv_y.txt');

AssignFile(k_i,str+'otv_krok_vuzl.txt');

Rewrite(t_all);

m:=1;

g:=false;

While not g do

begin

h:=(b-a)/(2*m);

SetLength(y,2*m+1);

SetLength(x,2*m+1);

SetLength(d,2*m+1);

for i:=0 to 2*m do

x[i]:=a+i*h;

Setlength(c,2*m+1);

for i:=0 to 2*m do

Setlength(c[i],2*m+1);


Koef(c,m,h,x,d);


if gauss(2*m+1,c,d,y)<>true then

break;

if m<>1 then

for i:=0 to m do

if abs(memory[i]-y[2*i])/15>eps then

begin

g:=false;

break;

end

else

g:=true;

SetLength(memory,2*m+1);

memory:=Copy(y);

if g then

writeln(t_all,'Крайова задача розвязана з точністю eps =',eps:0:4);

for i:=0 to 2*m do

begin

write(t_all,y[i]:0:10);

write(t_all,' ');

writeln(t_all,x[i]:0:10);

end;

Writeln(t_all,'Кількість вузлів - ',2*m+1);

Writeln(t_all,'Крок сітки - ',h:0:10);

Writeln(t_all);

st:=m;

m:=m*2;

end;

rewrite(ty);

rewrite(tx);

rewrite(k_i);

writeln(k_i,h:0:10);

writeln(k_i,2*m+1);

form2.StringGrid1.ColCount:=2*st+2;

for i:=0 to (2*st+1) do

begin

form2.StringGrid1.Cells[i+1,0]:=inttostr(i+1);

form2.StringGrid1.Cells[i+1,1]:=floattostr(x[i]);

form2.StringGrid1.Cells[i+1,2]:=floattostr(y[i]);

writeln(ty,y[i]:0:10);

writeln(tx,x[i]:0:10);

end;

for i:=0 to (2*st) do

form2.Series1.AddXY(x[i],y[i]);

form2.Label1.Caption:='Крок сітки - '+floattostr(h);

form2.Label2.Caption:='Кількість вузлів - '+floattostr(2*st+1);

CloseFile(t_all);

CloseFile(tx);

CloseFile(ty);

CloseFile(k_i);

form2.Show;

end;


end.


Результати записуємо у файл.

Графік отриманий програмою:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Розв’язання з використанням методу прогонки:


unit Unit1;


interface


uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, Buttons;


type

TForm1 = class(TForm)

Panel1: TPanel;

Label1: TLabel;

Image1: TImage;

Image2: TImage;

Label2: TLabel;

LabeledEdit1: TLabeledEdit;

LabeledEdit2: TLabeledEdit;

LabeledEdit3: TLabeledEdit;

LabeledEdit4: TLabeledEdit;

LabeledEdit5: TLabeledEdit;

LabeledEdit6: TLabeledEdit;

LabeledEdit7: TLabeledEdit;

LabeledEdit8: TLabeledEdit;

LabeledEdit9: TLabeledEdit;

LabeledEdit10: TLabeledEdit;

LabeledEdit11: TLabeledEdit;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

SpeedButton1: TSpeedButton;

LabeledEdit12: TLabeledEdit;

Label5: TLabel;

Image3: TImage;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure SpeedButton1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;


var

Form1: TForm1;


type Dynmas=array of array of real;

dynvec=array of real;


var a,b,pi,qi,fi,a1,a2,b1,b2,AA,BB:real;

eps,h:real;

c:dynmas;

st,m,i:integer;

w_,v_,x,d,y,memory:dynvec;

t_all,tx,ty,k_i:textfile;

g:boolean;

time1,time2,vremja:longint;

str:string;


implementation


uses Unit2;


{$R *.dfm}


Function Timer:longint;

const c60:longint=60;

var h,m,s,s100:word;

begin

decodetime(now,h,m,s,s100);

timer:=((h*c60+m)*c60+s)*100+s100;

end;


function progonka(n:Integer; a:dynmas; b:dynVec; var x:dynVec):boolean;

Var i,j,k,l:Integer;

q,m,t:real;

ls:integer;

Begin

{прямой ход}

w_[0]:=(-a[0,1]/a[0,0]);

v_[0]:=(d[0]/a[0,0]);

for i:=1 to n-1 do

begin

w_[i]:=-(a[i,i+1]/(a[i,i-1]*w_[i-1]+a[i,i]));

v_[i]:=(d[i]-a[i,i-1]*v_[i-1])/(a[i,i-1]*w_[i-1]+a[i,i]);

end;

{w_[n]:= ;

v_[n]:= ;}


for i:=0 to n-1 do

begin

x[i]:=v_[i]+w_[i]*x[i+1];

end;

x[n-1]:=v_[n-1];


{обратный ход}

x[n-1]:=v_[n-1];

for i:=n-1 downto 0 do

begin

x[i]:=w_[i]*x[i+1]+v_[i];

end;


{for k:=0 to n-2 do

begin

l:=-1;

m:=0;

for i:=k to n-1 do

if Abs(a[i, k])>m then

begin

m:=Abs(a[i, k]);

l:=i;

end;

if l=-1 then

begin

progonka:=false;

Exit;

end;

if l<>k then

begin

For j:=0 to n-1 do

begin

t:=a[k,j];

a[k,j]:=a[l,j];

a[l,j]:=t;

end;

t:=b[k];

b[k]:=b[l];

b[l]:=t;

end;


for i:=k+1 to n-1 do

begin

q:=a[i,k]/a[k,k];

for j:=0 to n-1 do

If j=k then

a[i,j]:= 0

else

a[i,j]:= a[i,j]-q*a[k,j];

b[i]:=b[i]-q*b[k];

end;

end;


if a[n-1,n-1]<>0 then

x[n-1]:=b[n-1]/a[n-1,n-1]

else

begin

progonka:=false;

Exit;

end;


for i:=n-2 downto 0 do

begin

t:=0;

for j:=1 to n-i do

t:=t+a[i,i+j]*x[i+j];

x[i]:=(1/a[i,i])*(b[i]-t);

end;}


progonka := true;


end;


procedure Koef(var s:dynmas; k:integer; h:real; v:dynvec; var z:dynvec);

var i:integer;

begin

s[0,0]:=h*a1-a2; s[0,1]:=a2;

z[0]:=h*AA;

for i:=0 to 2*(k-1) do

begin

s[i+1,i]:=1-(h*pi*ln(v[i]))/2;

s[i+1,i+1]:=h*h*qi-2;

s[i+1,i+2]:=1+(h*pi*ln(v[i]))/2;

z[i+1]:=h*h*fi;

end;

s[2*k,2*k-1]:=-b2; s[2*k,2*k]:=h*b1+b2;

z[2*k]:=h*BB;

end;


procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

getdir(0,str);

str:=str+'\otv\';

vremja:=0;

end;


procedure TForm1.SpeedButton1Click(Sender: TObject);

begin

if (form1.LabeledEdit1.Text='') and

(form1.LabeledEdit9.Text='') and

(form1.LabeledEdit12.Text='') then

begin

showmessage('так як ви не ввели коефіцієнти, то программа буде задіяна зі стандартним набором данних');

pi:=-1;

qi:=-2;

fi:=1;

a1:=1;

a2:=-1;

a:=0.5;

AA:=1;

b1:=1;

b2:=1;

b:=1.5;

BB:=0;

eps:=0.0001;

end

else

begin

pi:=strtofloat(form1.LabeledEdit1.Text);

qi:=strtofloat(form1.LabeledEdit2.Text);

fi:=strtofloat(form1.LabeledEdit3.Text);

a1:=strtofloat(form1.LabeledEdit4.Text);

a2:=strtofloat(form1.LabeledEdit5.Text);

a:=strtofloat(form1.LabeledEdit6.Text);

AA:=strtofloat(form1.LabeledEdit7.Text);

b1:=strtofloat(form1.LabeledEdit8.Text);

b2:=strtofloat(form1.LabeledEdit9.Text);

b:=strtofloat(form1.LabeledEdit10.Text);

BB:=strtofloat(form1.LabeledEdit11.Text);

eps:=strtofloat(form1.LabeledEdit12.Text);

end;

time2:=timer;


form2.Series1.Clear;

AssignFile(t_all,str+'otv.txt');

AssignFile(tx,str+'otv_x.txt');

AssignFile(ty,str+'otv_y.txt');

AssignFile(k_i,str+'otv_krok_vuzl.txt');

Rewrite(t_all);

m:=1;

g:=false;


While not g do

begin

h:=(b-a)/(2*m);


SetLength(y,2*m+1);

SetLength(x,2*m+1);

SetLength(d,2*m+1);

SetLength(w_,2*m+1);

SetLength(v_,2*m+1);

for i:=0 to 2*m do

x[i]:=a+i*h;

Setlength(c,2*m+1);

for i:=0 to 2*m do

Setlength(c[i],2*m+1);


Koef(c,m,h,x,d);


if progonka(2*m+1,c,d,y)<>true then

break;


if m<>1 then

for i:=0 to m do

if abs(memory[i]-y[2*i])/15>eps then

begin

g:=false;

break;

end

else

g:=true;

SetLength(memory,2*m+1);

memory:=Copy(y);

if g then

writeln(t_all,'Крайова задача розвязана з точністю eps =',eps:0:4);

for i:=0 to 2*m do

begin

write(t_all,y[i]:0:10);

write(t_all,' ');

writeln(t_all,x[i]:0:10);

end;

Writeln(t_all,'Кількість вузлів - ',2*m+1);

Writeln(t_all,'Крок сітки - ',h:0:10);

Writeln(t_all);

st:=m;

m:=m*2;

end;

rewrite(ty);

rewrite(tx);

rewrite(k_i);

writeln(k_i,h:0:10);

writeln(k_i,2*m+1);

form2.StringGrid1.ColCount:=2*st+2;

for i:=0 to (2*st+1) do

begin

form2.StringGrid1.Cells[i+1,0]:=inttostr(i+1);

form2.StringGrid1.Cells[i+1,1]:=floattostr(x[i]);

form2.StringGrid1.Cells[i+1,2]:=floattostr(y[i]);

writeln(ty,y[i]:0:10);

writeln(tx,x[i]:0:10);

end;

for i:=0 to (2*st) do

form2.Series1.AddXY(x[i],y[i]);

form2.Label1.Caption:='Крок сітки - '+floattostr(h);

form2.Label2.Caption:='Кількість вузлів - '+floattostr(2*st+1);

time1:=timer;

vremja:=abs(time2-time1);

form2.Label3.Caption:='час роботи: '+floattostr(vremja*0.01)+' секунд(и)';

writeln(k_i,vremja*0.01:0:5);

CloseFile(t_all);

CloseFile(tx);

CloseFile(ty);

CloseFile(k_i);

form2.Show;

end;


end


Результати записуємо у файл.

Графік отриманий програмою:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Якщо проаналізувати ці два приклади програми:

1)з використанням методу Гауса для розв’язання тридіагональної матриці;

2)з використанням методу прогонки для розв’язання тридіагональної матриці.

Ми можемо сказати, що для однієї і тієї ж задачі час розв’язання з використанням 1ого методу складає 2,99 сек., а для 2ого 0.1 сек. Така розбіжність у часі випливає з того, що метод прогону є модифікацією методу Гауса і призначений спеціально для розв’язку матриць з 3и і 5и діагональними структурами.

Розв’язуємо задачу за допомогою пакету Mathematica:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


100

0.01

-0.123705

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

MultipleListPlot[{{0.5,0.154796},{0.51,0.146438},{0.52,0.138265},{0.53,0.130272},{0.54,0.122456},{0.55,0.114812},{0.56,0.107336},{0.57,0.100024},{0.58,0.0928731},{0.59,0.0858792},{0.6,0.079039},{0.61,0.0723491},{0.62,0.0658064},{0.63,0.0594079},{0.64,0.0531504},{0.65,0.0470312},{0.66,0.0410475},{0.67,0.0351966},{0.68,0.0294758},{0.69,0.0238829},{0.7,0.0184152},{0.71,0.0130705},{0.72,0.00784647},{0.73,0.00274101},{0.74,-0.002248},{0.75,-0.00712262},{0.76,-0.0118848},{0.77,-0.0165364},{0.78,-0.0210793},{0.79,-0.0255153},{0.8,-0.029846},{0.81,-0.0340732},{0.82,-0.0381983},{0.83,-0.0422231},{0.84,-0.0461488},{0.85,-0.049977},{0.86,-0.0537091},{0.87,-0.0573463},{0.88,-0.06089},{0.89,-0.0643414},{0.9,-0.0677017},{0.91,-0.0709721},{0.92,-0.0741536},{0.93,-0.0772473},{0.94,-0.0802542},{0.95,-0.0831754},{0.96,-0.0860117},{0.97,-0.0887641},{0.98,-0.0914334},{0.99,-0.0940204},{1.,-0.096526},{1.01,-0.0989509},{1.02,-0.101296},{1.03,-0.103561},{1.04,-0.105748},{1.05,-0.107857},{1.06,-0.109889},{1.07,-0.111844},{1.08,-0.113722},{1.09,-0.115525},{1.1,-0.117252},{1.11,-0.118904},{1.12,-0.120482},{1.13,-0.121985},{1.14,-0.123415},{1.15,-0.124771},{1.16,-0.126054},{1.17,-0.127264},{1.18,-0.128401},{1.19,-0.129466},{1.2,-0.130459},{1.21,-0.131379},{1.22,-0.132228},{1.23,-0.133004},{1.24,-0.133708},{1.25,-0.134341},{1.26,-0.134902},{1.27,-0.135391},{1.28,-0.135808},{1.29,-0.136154},{1.3,-0.136427},{1.31,-0.136628},{1.32,-0.136757},{1.33,-0.136814},{1.34,-0.136798},{1.35,-0.136709},{1.36,-0.136547},{1.37,-0.136312},{1.38,-0.136004},{1.39,-0.135621},{1.4,-0.135164},{1.41,-0.134633},{1.42,-0.134026},{1.43,-0.133344},{1.44,-0.132586},{1.45,-0.131752},{1.46,-0.130841},{1.47,-0.129852},{1.48,-0.128786},{1.49,-0.127641},{1.5,-0.126416}},{{0.5,0.159038},{0.51,0.150628},{0.52,0.142405},{0.53,0.134363},{0.54,0.126498},{0.55,0.118807},{0.56,0.111285},{0.57,0.103929},{0.58,0.0967336},{0.59,0.0896968},{0.6,0.0828146},{0.61,0.0760838},{0.62,0.0695011},{0.63,0.0630634},{0.64,0.0567678},{0.65,0.0506112},{0.66,0.0445911},{0.67,0.0387046},{0.68,0.0329491},{0.69,0.0273222},{0.7,0.0218214},{0.71,0.0164443},{0.72,0.0111888},{0.73,0.00605251},{0.74,0.00103346},{0.75,-0.00387045},{0.76,-0.00866119},{0.77,-0.0133407},{0.78,-0.0179107},{0.79,-0.0223731},{0.8,-0.0267296},{0.81,-0.0309819},{0.82,-0.0351315},{0.83,-0.0391799},{0.84,-0.0431288},{0.85,-0.0469795},{0.86,-0.0507334},{0.87,-0.0543918},{0.88,-0.0579562},{0.89,-0.0614276},{0.9,-0.0648073},{0.91,-0.0680964},{0.92,-0.0712961},{0.93,-0.0744074},{0.94,-0.0774314},{0.95,-0.0803691},{0.96,-0.0832213},{0.97,-0.085989},{0.98,-0.0886731},{0.99,-0.0912744},{1.,-0.0937936},{1.01,-0.0962317},{1.02,-0.0985892},{1.03,-0.100867},{1.04,-0.103065},{1.05,-0.105185},{1.06,-0.107227},{1.07,-0.109192},{1.08,-0.11108},{1.09,-0.112891},{1.1,-0.114627},{1.11,-0.116287},{1.12,-0.117872},{1.13,-0.119382},{1.14,-0.120819},{1.15,-0.122181},{1.16,-0.123469},{1.17,-0.124684},{1.18,-0.125825},{1.19,-0.126894},{1.2,-0.12789},{1.21,-0.128813},{1.22,-0.129664},{1.23,-0.130442},{1.24,-0.131148},{1.25,-0.131781},{1.26,-0.132342},{1.27,-0.132831},{1.28,-0.133248},{1.29,-0.133592},{1.3,-0.133863},{1.31,-0.134062},{1.32,-0.134189},{1.33,-0.134242},{1.34,-0.134222},{1.35,-0.134129},{1.36,-0.133962},{1.37,-0.133722},{1.38,-0.133407},{1.39,-0.133018},{1.4,-0.132554},{1.41,-0.132015},{1.42,-0.1314},{1.43,-0.13071},{1.44,-0.129943},{1.45,-0.129098},{1.46,-0.128177},{1.47,-0.127177},{1.48,-0.126099},{1.49,-0.124942},{1.5,-0.123705}},PlotLegend{Mathematica,Rizn method},PlotJoined{False,True},PlotPosition{0.3,-0.5}]


Отримуємо графіки:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

де червона – метод скінченних різниць.

синя – стандартний метод пакету Mathematica

Висновки


Крайова задача для звичайних диференціальних рівнянь є набагато складнішою, ніж задача Коші. Одним із підходів до розв'язання цієї задачі є зведення її до задачі Коші зі змінними початковими умовами. Розв'язок задачі отримують багаторазовим розв'язанням задачі Коші.

У загальному випадку для розв'язання двоточкової крайової задачі (одно- чи багатовимірної, лінійної чи нелінійної) доцільно застосовувати метод прицілювання, а для розв'язання окремих лінійних одновимірних задач — метод композиції двох розв'язків задачі Коші з різними початковими умовами.

Ефективним методом розв'язання лінійної крайової задачі для диференціального рівняння другого порядку є метод скінченних різниць, у якому використовуються різницеві схеми апроксимації для похідних першого і другого порядків. У результаті крайова задача перетворюється на задачу розв'язання системи лінійних рівнянь із тридіагональною матрицею. Цю систему можна розв'язати методом прогону.

Метод скінченних різниць дозволяє також обчислювати власні значення і власні функції крайової задачі, які визначають нетривіальні розв'язки однорідної крайової задачі.

Метод скінченних різниць можна застосовувати і для розв'язання нелінійних крайових задач, але в цьому випадку необхідно лінеаризовувати нелінійні функції, що входять в умову задачі.

Розв'язок крайової задачі у вигляді апроксимуючого аналітичного виразу отримують методами колокацій, Гальоркіна і найменших квадратів введенням базисних функцій, які враховують граничні умови.

Коефіцієнти для базисних функцій та їх композиції, які апроксимують розв'язок крайової задачі, у методі колокацій вибирають з умови нульової нев'язки в обраних вузлах інтервалу розв'язку, у методі найменших квадратів — з умови мінімуму квадрату нев'язки, а в методі Гальоркіна — з умови ортогональності нев'язки до обраних базисних функцій.

У сучасних математичних пакетах розв'язання крайових задач для рівнянь з частинними похідними конкуренцію розглянутим методам складає метод скінчених елементів, що базується на концепціях метода Гальоркіна за умови спеціального вибору базисних функцій.


Література


1.Н.С.Бахвалов, Н.П.Жидков, Г.М.Кобельков «Численные методы»

2.В.А.Буслов, С.Л.Яковлев «Численные методы ІІ.Решение уравнений».-Курс лекций,- СПб, 2001.

3.Н.Н.Калиткин «Численные методы»

4.А.А.Самарский, А.В.Гулин «Численные методы»,- Москва,- «Наука»,-1989г.

5.Б.П.Демидович, И.А.Марон, Э.Э.Шувалов «Численные методы анализа»,-ред. Б.П.Демидовича,- Москва,- «Наука»,- 1967г.

Все работы, похожие на Курсовая работа: Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Похожие работы:

  1. • Дослідження збіжності рішень для диференціальних ...
  2. • Диференціальні рівняння вищих порядків
  3. • Програма розв"язання звичайних диференціальних ...
  4. • Деякі скінченно-різнецеві методи розв"язування ...
  5. • Розв"язання задачі Коші для звичайного ...
  6. • Метод Галеркіна пошуку розв"язку лінійної крайової ...
  7. • Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою ...
  8. • Застосування сплайн-функцій до розв"язування задач ...
  9. • Розв'язування систем лінійних рівнянь методом Гауса
  10. • Осесиметричні коливання дискретно підкріплених оболонкових ...
  11. • Метод "Стрілянини"
  12. • Робота з пакетом MathCAD 2000 Pro
  13. • Моделювання теплових процесіів в елементах енергетичного ...
  14. • Розробка програмного забезпечення для розв'язку СЛАР ...
  15. • Розв"язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
  16. • Термонапружений стан частково прозорих тіл з порожнинами за ...
  17. • Метод Жордана Гаусса
  18. • Рівномірне наближення функцій ермітовими сплайнами
  19. • Дослідження процесів масопереносу при фільтрації ...
Рефетека ру refoteka@gmail.com