Реферат:

Комплексна характеристика Болгарії

ЗМІСТ

Вступ

1.Фізико-географічні закономірності території Болгарії

1.1 Територія, георграфічне положення і геополітичне положення

1.2 Історико-економічні етапи розвитку території

1.3 Природа і природокористування

2.Населення та культура

2.1 Розселення

2.2 Соціальний рівень життя

3.Спеціалізація господарського комплексу країни

4.Оцінка екологічного стану

5.Зовнішньо-економічна діяльність

6.Перспективи розвитку цієї країни

Висновки та рекомендації

Перелік посилань

Додаток А. Герб та прапор Болгарії(малюнок)

Додаток Б. Економічна карта Болгарії(карта)

Додаток В

Додаток Г

ВСТУП

Країнознавство — наука про загальнi та специфiчнi закони й закономiрностi територiально органiзацй суспiльства, механiзм дiї та форми прояву теириторiальних суспiльних системах, що функцiонють у просторово-часовому географiчному просторi[1].Основнi фактори в країнознавствi:

1.Територія як обєкт вивчення краiни, регiону.2.Форми i процеси просторової диференцiацii.3.Природно-ресурсний потенiал як фактор країнознавства.4. Етнiчнi корнi у країнознавствi.5. Географiя населения i геодемографiя.6.Поняття i фактори розселення.7. Системи роэселення.

8. Географiя свiтових та нацiональних релiгiй. Це самостiйна гсографiчна дисциплiна, що входить до системи гсографiчних наук, розглядаючи в собi елементи географiї, скономiки та социологiї. Як географiчна наука вона використовує в дослiдженнях загально-географiчнi пiдходи й методи та працює в тiсному контактi з природничими дисциплiнами фiзичною географiєю й картографiк. Фiзична географiя вивчає закономiрностi розвитку природно-територiальних комплексiв, що беругься до уваги за обгрунтування розмiщення продуктивних сил. Використовуючи картографiчні’ способи зображення рiзних обєк-тiв. Економiчна й соцiальна географiя розробляє картографiчнi моделi розвитку рiзних галузей господарства. Як гуманiтарна наука вона використовус в дослiдженнях економiчнi та соцiологiчнi пiдходи й методи, дiючи в тiсному контактi з суспiльними науками, що мають iз нею спiльний об’єкт. Як i економiчнi науки, країнознавство дослiджує господарство, ринковi вiдносини, але в просторовому аспектi: вона оперує категорiями ефективностi, продуктивностi, оптимальностi тощо. Пов’язуючи iх iз простором, виявляючи iхнi регiональнi вiдмiнностi й причини цих вiдмiнностей, механiзми просторових економiчних процесiв. Як i ншi соцiологiчнi науки, економiчна й соцiальна географiя з позицiй просторової органiзацii дослiджує щонайперше суспiльство, людину, рiзнi людськi спiльноти, в тому числi специфiчнi для неї спiльноти, теиторiальнi. У дослiдженнях обєктів локального, регіонально- нацiонального рiвнiв кранознавства повязана з регіональною економiкою, дсмографiсю, статистикою.Тiснi взасмозв’язки мае краiнознавство з економiчною iсторiї, широко використовуючи матерiали iсторiї господарств. Для кранознавства велике значення мають технічні науки. Кранознавство у своїх дослiдженнях опирається на технологічні процеси розвитку й розмiщення господарства його економічний розвиток — де суттевим є підвищення стандарту, що включас в себе добробут , овiту, охорону здоровя та захист навколишнього середовища. Рiвень економiчного розвитку краiни - це досягнутi реальнi результи в її економiцi. Вiдповiдно до методологii прийнятої ООН до найважливiших показникiв рiвня соціально-економічного розвитку будь-якої країни входять, вироблений нею валовий внугрiшній продукт (ВВП) або валовий нацiональний продукт (ВНП), на душу населения. частка продукцй обробноi промисловостi у ВНП як найбiльш динамiчноi галузi промислового виробництва, рiвень освiти, тривалiсть жкггя населення. І саме за домогою науки країнознавства можна розглянути країну Болгарію[2]. Болгарія країна Пiвденно-Схiдної Європи. За рiвнем соцiального i економiчного розвитку вона посiдає середнє мiсце в регiонi. Краiна одночасно належить до придунайських, причорноморських i балканських держав. Через її територiю проходять найкоротшi наземні шляхи із Захiдної Європи до чорноморських проток і далi на Середнiй Схiд. :На бiльшiй частинi Болгарii клiмат континентальний з холодною зимою i жарким лiтом. Середньорiчна температура становить близько 13 С. Приблизно третина країни, вкривають лiси, 30 % лiсiв хвойнi. Бiльшiсть представникiв фаули живе в гiрськiй пiвденно-захiдний зонi краiни, це, в основному, ведмiдь, вовк, лось, лисиця та дикий кiт.- В краiнi нараховусться понад 200 музеїв, головні знаходяться в Софії: ботанiчний музей в нацiональному ботанiчному саду; зоологiчний музей у зоопарку; нацiональний археологiчний музей; нацiональний етнографiчний музей; нацiональний музей природничоi iсторiї музей iсторiї Софii; нацiональна художня галерея. Серед памяток архiтектури столиці: собор св. Георгiя (IУ столiття); залишки собору св. Софiї, собор Олексалдра Iтевського (ХIХ столiття), зведений на честь 200 тисяч росiйських солдатiв, які полягли за визволення Болгарiї вiд турецького панування;на честь Буюк Джамiя (ХV столiття). Неподалiк вiд Софiї знаходиться церква воїна з унiкальними фресками. У мiстi Перник (також недалеко вiд Софii) эбереглися руїни вiзантiйської фортецi. Бiльшiсть туристiв приваблюють прекраснi чорноморськi пляжі, в основному довкола Варни.

1. Фізико-географічні закономірності території Болгарії

Болгарія (болг. България), Республіка Болгарія – держава у Півд.- Сх. Європі. Розташована в східній частині Балканського півострова. Межує на півночі з Румунією – вздовж Дунаю, на півдні – з Грецією і Туреччиною, на заході – з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії - 378 км). Пл. 110,9 тис. км2. Населення - 8,257 млн чол.(2001). Столиця – Софія[див.дод.В]. Державний прапор Болгарії складається із білої, зеленої та червоної горизонтальних смужок із гербом у лівій верхній частині.[див. дод А] Біла смуга - символ миру та свободи, зелена - природні багатства країни, червона - символ мужності і крові патріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність. Прапор у нинішньому варіанті існує від 1947 року. Герб Республіки Болгарія- це золотий коронований лев, що стоїть на задніх лапах, на червоному тлі у формі щиту, під яким напис: "Сила в об'єднанні". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих леви із лівої та правої сторони. Вони стоять на схрещених дубових гілках із жолудями. Щодо природи в Болгарії Незважаючи на густу річкову мережу, Болгарія крім річки Дунай не має інших судноплавних річок. Притоки Дунаю беруть свій початок в Старій Платні, за винятком ріки Іскр, яка бере початок з Вітоши. У Чорне море впадають річки: Провадийська, Камчія, Ропотамо, Диявольська ріка, Велека, Резовська ріка та інші. Останні три річки беруть свій початок з гори Странджа. Ріка Мариця і її найбільша притока Тунджа збирають води з південних схилів Старої Платни і північних схилів Родоп. Ріки Струма і Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Ріли і Пірину, а також з гір, що межують з Сербією і Македонією. Ріка Места також впадає в Егейське море, а бере початок з Пірину. Басейни річок Дунаю і Мариця покривають дві треті території двох великих рівнин. У західних частинах Родоп споруджені водні системи і водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васіл Коларов, гідро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалі та Івайловград. Неподалік Софії знаходиться водосховище Іскр. Крім того, є водосховища Георгій Димитров, Білий Іскр, Петрохім, Бразинці та інші. Хоча запаси корисних копалин в Болгарії невеликі, гірнича промисловість в країні у XXI ст. має хороші шанси для розвитку. Найважливіші корисні копалини — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді. Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд — на 20 років, свинцевих і цинкових руд — на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя — більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не рахуючи нафти і газу) складає біля 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля — 54,47 %; руд кольорових і дорогоцінних металів — 5,69 %; чорних металів — 2,05 %, індустріальної сировини — 23,64 % і декоративного каменя — 14,15 %. Щодо розвитку політики в .Болгаріі слалося що в системі міжнародних відносин після закінчення Першої світової війни розкрито складне становище країни, яка одержала поразку в війні і з якою країни-переможниці будували свої стосунки методом диктату, нав’язавши їй на Паризький мирній конференції несправедливий Нейіський мирний договір. З цього часу значну роль у вирішенні складних зовнішньополітичних проблем стала відігравати боротьба уряду Землеробської спілки за вихід Болгарії з політичної та дипломатичної ізоляції[див.дод Б].

1.1 Територія, георграфічне положення і геополітичне положення

Болгарія - держава в Південній Європі. Вона розташована в східній частині Балканського півострова[3]. Зі сходу Болгарія омивається Чорним морем, на півночі по кордону з Румунією тече Дунай, на півдні Болгарія межує з Туреччиною і Грецією, а на заході - з Сербією і Македонією, де кордон проходить по гірських хребтах. Площа країни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територія країни простягнулася з півночі на південь більш як на 250 км, і з сходу на захід - майже на 500 км. Країна займає вигідне географічне положення на Балканах. Через її територію проходить найкоротший шлях з Європи на Близький Схід. Болгарія розташована поблизу проток Босфор і Дарданелли. ЇЇ морськими сусідами є країни СНД. Поверхня країни різноманітна. Переважають горбисті ландшафти з висотами 200-600 м над рівнем моря. Значні простори займають гори: Балканські гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рівнем моря), хребти Средна гора паралельно їм на півдні, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство і різноманітність корисних копалин. На південних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракійська (Марицька) низовина з родючими грунтами, захищена горами від холодних північних вітрів і тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. На півночі Болгарії лежить родюча Дунайська рівнина, де вирощують зернові та олійні культури, цукрові буряки, коноплю, сою. Найбільшою рікою країни є Дунай, який протікає по кордону з Румунією. На півдні течуть ріки Мариця з притоками Тунджа і Струма. Більшість рік має гірський характер, а тому значні запаси гідроенергії. Клімат на більшій частині Болгарії помірно континентальний - літо жарке, а зима м'яка, що зробило курортний і туристський бізнес однією з основних статей доходів болгар на півдні країни. Крім того природні ресурси Болгарії сприятливі для гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, та для сільськогосподарського виробництва. З точки зору географічного місцезнаходження Болгарія більше ніж сусідні країни заслуговує на назву балканської країни, оскільки через її територію проходить Стара Платна "Балкан" (стара назва Хемус). На півночі Болгарію з Румунією розділяє Дунай (за винятком Добруджі). На заході вона межує з Сербією і Македонією, на півдні - з Грецією і Туреччиною. На сході природним кордоном є Чорне море, яке з'єднує РБ з Україною, а чорноморські протоки Босфор і Дарданелли - з Середземноморськими країнами. У Болгарії виділяють три географічні області: Дунайська рівнина; гірський масив, що складається з двох різних систем - Балкани і Родопи; і Південно-східна рівнина, що охоплює Марішський басейн або історично стару частину Ромелії. Гори Балкани або Стара Платна - найдовший гірський ланцюг на півострові, на честь якого він названий. Він належить до системи Альп і Карпат і простягається від Сербського кордону, що знаходиться поблизу річки Тімок, яка впадає в Дунай, до Чорного моря (мис Єміне). У західній своїй частині біля вершини Шипка Стара Платна піднімається на висоту від 1500 до 2376 м (на вершині Ботве). Балкани мають глибокі тунелі в надріччі ріки Іскр. Південний схил Старої Платни відносно крутий, а північний - плавно спускається до Дунайської рівнини. Вершини вкриті багатою рослинністю: пасовища на гірських хребтах, ліси, серед яких переважають букові дерева. Завдяки природним захисним умовам рельєфу біля підніжжя Балкан знаходилася колиска двох Перших болгарських королівств: Плиска, Проспав і Тирново. Використовуючи місцеві висоти і пересіченість місць, тут були збудовані неприступні фортеці. На південь - Середня гора - Центральний масив, розташований паралельно до Старої Платни. Найвища її вершина - Богдан (1604 м). Її схили спускаються рівномірно полого до Тракійської рівнини. Між Середньою Горою і Балканами з заходу на схід простягається долина ріки Тунджа. Це відома Рожева долина, головним центром якої є місто Казанлик. Такий тектонічний вік мають також гори Странджа і Вітоша. Остання височить з південно-західного боку Софії і є природним продовженням Середньої Гори над Панчерівським пасмом. Звідси беруть початок річки Іскр і Струма. Найвища точка Вітоши - Чорний верх (2290 м). Цю гору перетворено в національний парк, який є чудовим місцем для туризму і відпочинку. Своєю різноманітною флорою вона весь рік приваблює любителів природи. Вітошу називають "легенями" столиці. Странджа простягається на південний схід від надріччя Тунджі майже до Стамбула. Більша її частина знаходиться в Туреччині. Масив Странджі вважається старотектонським (утвореним у давні часи). Її вершини не дуже високі і заокруглені. Родопи - найширший гірський масив у Болгарії. На півночі і сході межують з долиною річки Мариця, на заході - з рікою Места. На півдні частина Роден знаходиться на грецькій території. Найвища вершина - Голям Пернік (Великий Пернік) - 2191м. Дві інші гори розташовані на захід від рік Места і Струма і тісно поєднані з Родопським масивом, у першу чергу з Рілою. Велично підноситься її вершина Муссам (2925 м), яка є найвищою точкою на Балканському півострові. Круті схили Ріли, вкриті снігом весь рік, її мальовнича природа і клімат, Рільський монастир, схований у її надрах, зачаровує і приваблює багатьох туристів. На південь знаходиться Пірин - гора вітрів і бурь. Часто цю назву пов'язують з ім'ям бога грози Перуна. Найвища вершина - Віхрен (2915 м). З усіх болгарських гір Пірин найкраще зберегла свою дику одвічну природу. Схили вкриті соснами і ялинами. Тут квітне едельвейс. На захід від річки Струми розташовані вершини Беласиця, Осогою, Огрітден. Рівнини і долини На північ від Старої Платни і на південь від Дунаю простягається Дунайська рівнина. Це велике плато з висотою над рівнем моря в середньому 150м, розсічене численними ріками, які беруть свій початок з Балкан і впадають в Дунай. На схід від міста Русе до Чорного моря розташована Добруджанська рівнина. Дещо менше посічений рельєф Лудогір'я (Деліорман), що займає майже чверть території країни. Дунайська рівнина є житницею всієї країни, оскільки дає більше ніж половину всього врожаю зернових культур. Південно-східна рівнина обмежена Середньою Горою з півночі і Родопами з південного заходу. Більша частина її території займає басейн річки Мариця. Часто цю рівнину називають Верхньою Тракією і зіставляють з Нижньою Тракією або Грецькою Тракією. Це область, яка завжди славилася своєю родючістю. Земля багата на фрукти та овочі, великі виноградники перемежовуються з насадженнями льону, конопель, з плантаціями рису, бавовни і тютюну найкращого сорту. Слід також згадати і підбалканську Софійську рівнину і долину річки Струма, де стигнуть ранні овочі. Гідрографія. Водні ресурси Незважаючи на густу річкову мережу, Болгарія крім річки Дунай не має інших судноплавних річок. Притоки Дунаю беруть свій початок в Старій Платні, за винятком ріки Іскр, яка бере початок з Вітоши. У Чорне море впадають річки: Провадийська, Камчія, Ропотамо, Диявольська ріка, Велека, Резовська ріка та інші. Останні три річки беруть свій початок з гори Странджа. Ріка Мариця і її найбільша притока Тунджа збирають води з південних схилів Старої Платни і північних схилів Родоп. Ріки Струма і Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Ріли і Пірину, а також з гір, що межують з Сербією і Македонією. Ріка Места також впадає в Егейське море, а бере початок з Пірину. Басейни річок Дунаю і Мариця покривають дві треті території двох великих рівнин. У західних частинах Родоп споруджені водні системи і водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васіл Коларов, гідро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалі та Івайловград. Неподалік Софії знаходиться водосховище Іскр. Крім того, є водосховища Георгій Димитров, Білий Іскр, Петрохім, Бразинці та інші. Клімат За кліматичною ознакою країна поділяється на три зони. У північній Болгарії помірно континентальний клімат. Клімат Тракійської рівнини за багатьма своїми характеристиками наближається до середземноморського. Середньорічна температура - 12С. Січневі температури коливаються від -2С на півночі до плюсових температур на півдні. У липні середні температури - +23-24С. На Чорноморському узбережжі відзначено менші температурні амплітуди. Наприклад, у Варні середня січнева температура - +3С, а влітку - близько +21С. Осінь тут м'яка і тепла. Кількість опадів у країні, звичайно, залежить від регіону (гірський або рівнинний). У Дунайській рівнині річна кількість опадів - трохи більше 600 мм. Найбільша кількість опадів випадає на початку літа. У Тракійській рівнині менше опадів, тут посухи дають про себе знати з серпня. У Східній Добруджі кількість опадів за рік становить менше ніж 450 мм. Приблизно така ж середньорічна кількість опадів у надріччі Тунджі і Мариці - близько 500 мм. У гірських областях дощів найбільше - в середньому понад 1000 мм (Балкани, Родопи, Ріла і Пірин). Флора і фауна. Три типи клімату (континентальний, середземноморський і степовий) пояснюють розмаїття місцевої природи. Багато видів рослин, які вже зникли в європейських країнах, ще зустрічаються в Болгарії. В країні можна нарахувати понад 3200 видів різних рослин. Майже скрізь залежно від якості землі посаджені економічно вигідні культури. Є зони, де зберігається природна рослинність. Це гирла річок Камчія і Ропотамо, у горах на півдні, регіони в Передбалканах, Стара Платна, деякі острови і частини Дунаю. Ліси займають приблизно третину (29 %) території. У Болгарії зустрічаються голчатолистяні ліси - сосна, ялина, ялинка, біла ялина та інші. Широколистяні ліси, в основному дуб і бук, граб, ясен, липа, ліщина переважають у Старій Платні, Середній Горі і Странджі, схили яких вкриті молодими соснами. Дикий каштан зустрічається в Старій Платні (біля Берковиці) і на Беласиці. Болгарська фауна - суміш європейських видів центральних і північних областей, а також середземномор'я. Серед них переважають кажани. Шакал не є рідкістю в Странджі. З великих птахів багато бородатих орлів. Із ссавців, які вже майже зникли, водяться ведмеді, вовки, ліани, дика кішка оленя, сарна та інші. Пелікани, куріпки, фазани, рябчики населяють резервати. У Болгарії водиться багато видів морської і річкової риби. Зустрічається майже 50 видів земноводних і плазунів. Різноманіття комах може задовольнити навіть найвимогливіших колекціонерів. У Болгарії можна нарахувати понад 1100 видів різних метеликів. І, нарешті, не можна забути про печерних мешканців, кількість яких становить більш як 75 видів.

1.2 Історико-економічні етапи розвитку території

В давнину Болгарія, земля Орфея і спартака, належала Царству Македонії. До 46 року до н.е. римляни завоювали весь півострів, де вони залишалися до нападів фрако-іллірськіх племен, які перетворили територію на пустку. У 6 столітті прийшли мирні слов'янські землероби. У 679 році булгари, войовниче турецьке плем'я, перейшли Дунай і створили Першу Болгарську імперію. Потім вони розповсюдилися на південь, відторгаючи при цьому територію у Візантії, до тих пір, поки в IX столітті не відвоювали Македонію. З часом булгари асимілювалися з численними слов'янами і сприйняли їх мову і спосіб життя.В 865 році візантійський чернець, намалювавши зображення пекла на стінах палацу, зумів налякати царя Бориса I до такого ступеня, що той прийняв православне християнство. У 870 болгарська Церква стала самостійною і підкорялася власному патріархові, що дало цареві Сімеону (893-927гг.) привід розширити його царство через Сербію до самого Адріатичного моря. Царство Сімеона зменшилося, коли він дотяг свої жадібні руки до Візантійської імперії. Це ослабило Болгарію, зробивши її підвладною візантійському імператорові Василю II, який наказав виколоти очі 15 000 болгарських солдатів після повної перемоги в 1014 році. Через 4 роки Болгарія стала частиною Візантійської імперії. Другий розквіт Булгарськой імперії був після того, як, два брати, Асен і Петро, очолили загальне повстання проти Візантії. Наповнена самовпевненістю нова імперія охопила території Фракії, Македонії, Албанії. Її масштаб скорочувався протягом подальших двох сторіч татарами і турками. До кінця XIV століття турки правили всією Болгарією. Це було початок правління імперією Османа впродовж подальших п'яти століть.На відміну від тих, що звичайних пригноблюють Туреччина не була така вже погана і не намагалася поміняти релігію булгар в іслам або змінити їх мову і звичаї. Тільки тоді, коли турецьке правління ослабилося в XVIII столітті, булгари пережили високі податки і інфляцію і несли вантаж неуспешних турецьких воєн проти Австрії і Росії. Обурення назріло, і турки (між війнами) намагалися ввести реформи, щоб асимілювати булгар, але було надто пізно. На початку XIX століття, на хвилі Національного відродження, революціонери організували змову з метою скидання турецького правління.Передчасне повстання в квітні 1876 року спалахнуло в Копрівштіце, але турки зуміли його подавити, з повсякчасним насильством і розповсюдженням сплетений про "болгарські лиходійства" по всій Європі. У Пловдіве було звірячо убито близько 15 000 булгар і знищено 58 сіл. По легенді місто Пазарджік було врятоване завдяки сміливому клеркові, який переставив кому в пропозиції офіційного наказу, перетворюючи "Палити місто, не можна залишити його" "Палити місто не можна, залишити його".В кінці 1870-х років ображені європейські союзники втрутилися, щоб врятувати Болгарію. У цьому конфлікті Росія як головний "рятувальник" втратила 200 000 людських життів. Коли російська армія з'явилася в 50 кілометрах від Стамбулу, Туреччина здала Болгарії 60% балканського півострова. Сучасна історія Болгарії почалася із звільнення в 1878 році, також з'явилося відношення між "молодшим братом Болгарією" і Росією. Європейські держави, побоюючись могутнього російського супутника на Балканах, віднімали частини Болгарії, створивши незадовільні відносини між державами і грунт для злості протягом двох Балканських воєн перед Першою Світовою війною.Болгарії не повезло: втративши Македонію, голосно обурившись, не дивлячись на внутрішній опір вона з'єдналася з Центральними союзниками в Першій Світовій війні. Проміжок між війнами характеризувався серйозними проблемами македонських біженців, комуністичними повстаннями, економічною кризою. Найжахливіший випадок протягом болгарської "балканізациі" відбувся у вересні 1923 року, коли тисячі сільськогосподарських і комуністичних підбурювачів були убиті під час повстання. Болгарія підтримувала Німеччину на початку Другої Світової війни, але цар Борис III, побоюючись внутрішнього повстання, відмовився оголосити війну проти Росії. Підземний "Вітчизняний фронт" набрав достатню кількість людей проти німецького уряду для того, щоб скидати монархію. Комуніст Тодор Жівков переконав армію поміняти погляди, що привело до того, що Болгарія почала воювати разом з Росією проти недавнього друга Німеччини до кінця війни.Під правлінням Тодора Жівкова з 1954 по 1989 рік Болгарія стала однією з самих процвітаючих країн Східної Європи. Фермерам було дозволено займатися сільським господарством на невеликих приватних землях в той час, як приріст в промисловості привів до розквіту економіки[4]. Занепад комунізму в 1989 році залишив промисловість беззахисною, і шлях до демократії ускладнився. Перейменована комуністична партія (Болгарська Соціалістична Партія) стала контролювати напрями новій демократичній Болгарії, скоротивши при цьому вплив президента на світовій арені. Несподівано в червні 2001 року болгарська монархія повернулася до влади, коли колишній король Сімеон II був вибраний прем'єр-міністром.Неконтрольована інфляція, високе безробіття, недоліки в соціальному захисті привели до загальної нестійкості. Але прогрес все-таки продовжується під правлінням президента Георги Парванова, і держава дуже хоче отримати членство в НАТО і Європейському союзі

1.3 Природа і природокористування

Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини – лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді (табл. 1). Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд – на 20 років, свинцевих і цинкових руд – на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя – більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) складає біля 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля – 54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів – 5,69 %; чорних металів – 2,05 %, індустріальної сировини – 23,64 % і декоративного каменя – 14,15 %. Головнi елементя рельєфу Болгарії маютъ широку’ спрямованiсть. На пiвночi це Нижпьодунайська рiвнина, всередияi краiни — Балканськi гори (Стара Північна), рiвнини рiчки Марицi 1 Причорноморська, на пiiвднi — Родопськi гори. Гори вкривають бльшу частину територii. Вони не є нездоланнями для транспортвого сполучення, але стали прячиною строкатостi природного середовяща. Природними багатствами крани е корисні копалини, умови для сiльського господарства і рекреацiйаi ресурси.Кориснi копалини Болгарiї рiзноманiтнi, хоч i неiстотнi за своiми розмiрами. Першорядне значения мають полiметалiчнi руди, кам’яна сiль і низькосоргітне буре вугiлля. Краiна лежмть на схилі помiрного і субтропiчного (середземиоморського) поясiв. Лiто жарке. В улоговинах i особливо на рiвнинах родючi грунти. Впродовж року в середньому випадає 630 мм опадiв. Але на рiвнинах друга половина року посушливава, i в багатьох випадках потрiбне штучне эрошення. Воднi і лiсовi ресурси обмеженi. Рiчкова мережа густа, представлена короткими рiчками, що стiхають з гiр, з несталим режимом. Вони мають не транспортне, а енергетячне значення. Найбльшою рiкою є Мариця, яха впадає в Егейське море за межамиi Болгарiї. Дунай для Болгарії — це прикордонна рiка i перепона для мiнародних зв’язкiв пiвнiчному напрямку. На його берегах с тiлъки одне веляке мiсто. Правий (болгарськяй) берег вищий вiд лiвого (румунського). Використаняя рекреаційного або енергетячного потенцiалу Дунаю для Болгарiї

Чорноморське узбережжя Боiгарії мае м’якяй сонячний клiмат і чудовi пляжi. Майже 1/З теряторiї, переважно гори, вкрита лiсами. Вони малопродуктивнi, але з цiнним рекреацiйним ресурсом. В краiнi нараховують бiльше 500 цiлющих джерел.

2. Населення та культура

Болгарія є європейським аутсайдером у цифрі середньої тривалості життя населення, адже у 2003 році чоловіки в цій країні жили в середньому 68 років, а жінки – 76 років. Загалом, за даними того ж 2003 року населення Болгарії становить близько 7,54 млн. чоловік. За останні десятиліття у колись переважно аграрній країні помітно зросла частка міського населення. Якщо у 1976 році лише 59% громадян Болгарії проживало у містах, то у 2000 році частка міського населення становила вже 69%, а зараз складає близько 89%. письменними, а обов’язкова освіта становить 8 класів. Найбільшими містами в цій країні є: столиця Софія (1 млн. 114 тис. жителів), Пловдів (340 тис.), Варна (300 тис.), Бургас (194 тис.) та Русе (166 тис.). За індексом людського розвитку Болгарія посідає далеко не найвище з-поміж інших слов’янських країн 59 місце. Разом з тим 98% населення країни є Цікаво, що значна кількість громадян Болгарії (близько 68 тис. чол.) під час останнього перепису населення не змогли визначитися зі своєю національною приналежністю[5]. Проте, статистично у зв’язку із еміграційними процесами, що відбувалися після Другої світової війни Болгарія стала моноетнічною країною. Зараз 85,67% населення країни становлять болгари (до яких належать і македонці, яких офіційно визнано етнічними болгарами). Внаслідок тривалого перебування у складі Туреччини найчисельнішою національною меншиною у цій країні є турки (9,4%), які проживають переважно у сільській місцевості на північному сході та півдні країни. Окрім того, у Болгарії мешкає значна кількість циган (близько 3,7% населення), вірменів (0,16%), а також румунів, євреїв та греків. Болгарія є європейським аутсайдером у цифрі середньої тривалості життя населення, адже у 2003 році чоловіки в цій країні жили в середньому 68 років, а жінки – 76 років. Загалом, за даними того ж 2003 року населення Болгарії становить близько 7,54 млн. чоловік. За останні десятиліття у колись переважно аграрній країні помітно зросла частка міського населення. Якщо у 1976 році лише 59% громадян Болгарії проживало у містах, то у 2000 році частка міського населення становила вже 69%, а зараз складає близько 89%. Найбільшими містами в цій країні є: столиця Софія (1 млн. 114 тис. жителів), Пловдів (340 тис.), Варна (300 тис.), Бургас (194 тис.) та Русе (166 тис.). За індексом людського розвитку Болгарія посідає далеко не найвище з-поміж інших слов’янських країн 59 місце. Разом з тим 98% населення країни є письменними, а обов’язкова освіта становить 8 класів. Цікаво, що значна кількість громадян Болгарії (близько 68 тис. чол.) під час останнього перепису населення не змогли визначитися зі своєю національною приналежністю. Проте, статистично у зв’язку із еміграційними процесами, що відбувалися після Другої світової війни Болгарія стала моноетнічною країною. Зараз 85,67% населення країни становлять болгари (до яких належать і македонці, яких офіційно визнано етнічними болгарами). Внаслідок тривалого перебування у складі Туреччини найчисельнішою національною меншиною у цій країні є турки (9,4%), які проживають переважно у сільській місцевості на північному сході та півдні країни. Окрім того, у Болгарії мешкає значна кількість циган (близько 3,7% населення), вірменів (0,16%), а також румунів, євреїв та греків. Болгарія є також досить однорідною за релігійним складом. 83,5 % її мешканців сповідують православ’я, 8,5% є мусульманами, а 1,5% – прибічники католицизму. Ідентичність Хоча теперішні болгари є нащадками тюркського племені „булгар”, якому і завдячують своєю назвою, проте внаслідок асиміляції ще в X ст. цей народ остаточно слов’янізувався. Більше того, саме болгарам з їхніми просвітниками Кирилом та Мефодієм східні слов’яни завдячують своєю писемністю. Подальша історична доля болгар складалася вкрай драматично, оскільки країна понад 500 років перебувала під турецьким гнітом, у зв’язку з чим здатність населення зберегти свою слов’янську мовну, культурну та релігійну спадщину заслуговує неабиякої поваги. Обговорення теми ідентичності набуло нового імпульсу у цій країні після відмови болгар від побудови соціалізму і завдяки потребі самостійно, без протекції старшого брата шукати власне місце поміж світової спільноти. Так зародилася дискусія, в ході якої лунали заяви щодо кімеро-фракійської чи гуно-болгарської домінанти в ідентифікації сучасних мешканців Болгарії. Цікаво, що зі зміною зовнішньополітичних орієнтирів у болгарській історіографії автоматично змінювалася риторика, і якщо за часів СРСР болгари активно наголошували на своєму слов’янстві, а зараз такі розмови лунають дедалі рідше. Водночас, треба визнати, що славістика у Болгарії залишається досить потужною і, що саме болгарське населення в переважній своїй більшості продовжує ідентифікувати себе зі слов’янською спільнотою. Вища освіта На початку 90-х років у Болгарії було запроваджено платну вищу освіту, що на думку міністра освіти Ігора Дамянова сприяло збільшенню числа студентів у країні. Зараз в Болгарії існує 38 вищих навчальних закладів, де здобуває освіту 150 тис. студентів. До числа найбільших університетів входять Софійський, Пловдівський і Тарнавський. Цьогорічним бюджетом передбачено 4,2% від ВВП витратити на освіту (що вище минулорічну цифру 3,7% від ВВП). Варто зауважити, що існує активне співробітництво між болгарськими та українськими вузами, у якому беруть участь 16 вищих закладів освіти з України. З огляду на значну болгарську діаспору в Україні, 13,6 тис. учнів в Одеській, Миколаївській, Запорізькій областях та в Криму вивчають у школах болгарську мову. Що ж до Болгарії, то українську мову та літературу там викладають у Софійському, Благоєвградському Великотирнівському університетах.Болгарія є також досить однорідною за релігійним складом. 83,5 % її мешканців сповідують православ’я, 8,5% є мусульманами, а 1,5% – прибічники католицизму. (за оцінкою на 1997 рік) складає 8,24 млн. чоловік, В найбільших містах: Софія (1141000 чоловік), Пловдів (379000 чоловік), Варна (315000 чоловік). Згідно перепису 1985 року, населення складало 8,9 млн. чоловік. Зниження чисельності населення пояснюється масовою еміграцією турок в кінці 1980-х років. Етнічні групи: болгари - 85%, турки - 9%, вірмени, цигани, греки, слов'яни-македонці. Мова: Офіційний - болгарський. Також уживаються російський, англійський, німецький. Релігія: болгарська православна церква - 85%, іслам - 12%, католицизм, протестантизм, іудаїзм.

2.1 Розселення

Один з найшвидших і легальних способів отримати громадянство Іспанії, а значить і ЄС є варіант через громадянство Еквадору! Що стосується Еквадору - буквально вчора було передано повідомлення про те, що можливе отримання громадянства Іспанії жителям Еквадору після двох років легального перебування в Іспанії. Отже громадянство Еквадору для багато кого може дати у результаті і паспорт ЄС. Можливо також отримання громадянства Еквадору за три тижні! Збережеться також ваше основне громадянство. Ця пропозиція буде цікава перш за все тим, у кого є гроші і бажання мати друге громадянство. У зв'язку з урбанізацією і розвитком курортного бізнесу все більше населення переселяється у міста та на південь країни. Ця стаття розрахована саме на категорію іммігрантів, яка не може розраховувати на бізнес-імміграцію, яка не може купити або відкрити свій бізнес відразу унаслідок браку фінансових коштів. Також ця стаття може зацікавити в першу чергу тих, хто не в змозі отримати візу і виїхати куди-небудь до Ірландії або Англію, або навіть до Франції (візи достатньо важко отримати громадянам з Середньої Азії, Кавказу), для тих, хто хоче більш упевненого майбутнього для своєї сім'ї і має для цього вельми обмежені засоби.

2.2 Соціальний рівень життя

Змінити таке становище можна було за допомогою розвитку кооперації. Ініціатором здійснення програми модернізації в аграрній сфері виступила БЗНС, лідер якої А. Стамболійський як голова коаліційного уряду ініціював прийняття відповідних законів. Народні збори ухвалили закон «Про консорціум», за допомогою якого до серпня 1920 р. планувалось передати державному консорціуму монополії на експорт зернопродуктів. Консорціум мав забезпечити закупівлю збіжжя за твердими цінами безпосередньо у виробників та кооператорів. Левова частка (90 %) доходів консорціуму надходила до фонду підтримки розвитку сільського господарства.В умовах, коли болгарське суспільство болісно переживало наслідки «другої національної катастрофи», проект виводу країни з кризи запропонувала аграрна партія - БЗНС. Агра-ристи виступали за створення «егалітарного суспільства», яке буде ґрунтуватися на приватній власності на засоби виробництва, а експлуатація людини праці буде заборонена. XV з'їзд БЗНС (1919) затвердив програму радикальних реформ, для здійснення яких пропонувалася ціла низка заходів на підтримку та захист з боку держави сільгоспвиробників. Болгари звичайно мають декількох близьких друзів з свого соціального круга. Дружба між членами груп різних рівнів соціальної ієрархії зустрічається рідко. Освіта цінується високо, і недобір балів абітурієнтом під час вступу до вузу важко переживає вся сім'я. Болгари проводять відпустку на чорноморському побережжі або на інших курортах, а у вихідні дні скоюють заміські поїздки або займаються домашнім господарством і коротають час біля телевізора. Дуже небагато можуть дозволити собі відпочинок за межею. Стиль одягу і раціон жи Економічна криза, яка охопила країну, набула катастрофічних масштабів. Відбувся обвал лева, інфляція перейшла рубіж 300 %, постійно зростали ціни на електроенергію та бензин. Рівень життя населення стрімко пішов униз. Якщо в 1990 р. середня заробітна плата становила 200 доларів, то наприкінці 1996 р. вона зменшилась до 25 доларів. За межею бідності опинилося 80 % населення.

Неспроможність уряду соціалістів вивести країну з глибокої кризи значною мірою обумовила підсумки президентських виборів (листопад 1996), які завершилися перемогою (майже 60 %) П. Стоянова - кандидата «Об'єднаних демократичних сил» (ОДС складалися з СДС, «Народної спілки» і РПС). Під тиском опозиції, яка організувала в країні хвилю мітингів і страйків, уряд Ж. Віденова у грудні 1996 р. пішов у відставку.СТОЯНОВ ПЕТР (нар. 1952) У сільському господарстві зайнято приблизно 20-30% працюючого населення, в індустрії - теж 20-30%, а в обслуговуючих галузях - 40-60%. Незважаючи на це, у країні все ж є 20% безробітного населенняНародився в сім'ї службовця в Пловдиві. У 1971-1976 pp. - студент Софійського університету. У 1976-1990 pp. - адвокат, голіова клубу «Демократи» в Пловдиві. У 1990-1993 pp. - прес-секретар координаційної ради СДС. У 1993 р. - міністр юстиції. У 1994-1996 pp. - депутат Народних зборів. У 1997-2002 pp. - президент Болгарії.Небажання соціалістів поступитися владою викликало вибух невдоволення опозиційних сил на початку 1997 р. У ніч з 10 на 11 січня відбулися зіткнення демонстрантів з поліцією та штурм будинку Народних зборів, яких підтримали депутати ОДС. Страйки, які були організовані профспілками, та інші акції громадянської непокори призвели до того, що 4 лютого соціалісти відмовились від намірів створити новий уряд і погодились із запропонованим президентом П. Стояновим планом політичного врегулювання, який передбачав розпуск парламенту та проведення дострокових виборів.

3. Спеціалізація господарського комплексу країни

Розміри ВНП - 9% ВНП світу. Болгарія відноситься до країн, що розвиваються. Розвиваються такі галузі, як машинобудування (на 2/3 залежить від імпорту), хімічна промисловість (парфумерна), с/г (рослинництво), промисловість розвинута в основному слабо. Займає перше місце по експорту та виробництву рожевої олії. Болгарія – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних м-лів. Осн. тр-т – залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних – в Софії, Варні і Бургасі.За даними : ВВП – $ 11,3 млрд Темп зростання ВВП – 3,5 %. ВВП на душу населення – $1372. Прямі закордонні інвестиції – $ 14 млн Імпорт (г.ч. станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) – $ 5,8 млрд У сiльському господарствi зайнято 1/4 робочого матерiального продукту. для його потреб використовуеться 1/2 ргорп.частя1{аземельзродЯ. РослинницТво за артiстю гтродукцП передус. Серед зерновях найбiльше значения ають гщiениця 1 кукурудза. Вирощують соняшник 1 цукровi буряка.тваринництв i головним напрямком виробництво молка і сирів. Розводять також велику рогату худобу м’ясного напряму, свяпей, тггщю. Багато овець 1 кiз. Тваринняцгво переважво ктенсивне, вiдгiннопасовищне. Широко використовуються рськi пасонища.Характерна риса сільського господарства Болгарiї — наявнiсть у ньому рис, якi эближують його з сiльським господарством Середземно. мор ‘я. Мова йде про високу частку в ньому овочiвницгва i садiвницгва, башгганних, винограду, тютюну та ефiроолiю. З посiву бавовнику все це рудомiсткi культури з експортною орiєптацiсю. Болгарія славиця своїми томатами, перцем, цибулею, яблуками, грушами, слинами, абрикосами, персиками, кавунами i динями, сто- ловим виноградом i виноградним вином. Разом з Туреччиною вона с головнкм виробником сигарет i сушеного листя тютюну схiдних сортiв. Болгарськi ефiроолiйнi культури — троянда, м’ята, лаванда і парфуми, сгворенi на iх основi, набули свiтової слави.Головними сільськогосподарськими районами Болтаргії є Нижньодунайська рiвнина, рiвнини рiчки Марицi і Причорноморська Няжньодунайська i Причорноморська рiвнини — головнi житницi країни. Рiвнiна Марицi район садiв, овочв, винограду, тютюну і ефiроолiйних. кулыур, а також бавовнику.Важливу роль у Господарствi Болгарii займає мiжнародний туризм. Iснує вiдповдна туристична iнфраструк’гура. Вона включас мережу курортiв мiжнародного значення на узбережжi Чорного моря (<Золотi пiски, <Албена, <Сонячний берег» та iшлi), в горах i бiля цілющих мiнеральних джерел.

4.Оцінка екологічного стану

організації сьогодні попросили Комісара ЄС з питань конкуренції Неелі Кроес (Neelie Kroes) провести розслідування процедур проведення тендеру на будівництво АЕС „Белене” на півночі Болгарії. Вони також виступили з критикою щодо пропагандистської війни, яку провадить уряд Болгарії для того, щоби приховати проблеми довколо проекту. Десять активістів подарували прем’єр-міністру Болгарії Сергію Станішеву іграшковий екскаватор, звертаючи увагу на те, що гра з ядерною енергетикою гає час, який можна присвятити серйозній енергетичній політиці. Група з 18 болгарських і двох міжнародних неурядових організацій надіслала листа Комісарові ЄС Кроесу із проханням провести розслідування тендерного процесу субпідрядників по проекту будівництва АЕС „Белене”. Якщо вірити заявам у пресі, договори субпідряду загальною вартістю близько 1 мільярда євро мають бути надані болгарським компаніям без проведення тендеру. Групи просять Комісара Кроеса провести розслідування, чи не порушує такий тендер законодавство ЄС про конкуренцію і чи він може надати ядерно-енергетичному проекту незаконну перевагу. Вони також висловлюють занепокоєння щодо можливої корупції і відсутності прозорості. „Це доказ того, що неможливо побудувати АЕС в межах звичайних правил”, - прокоментував Ян Гаверкамп, спеціаліст „Ґрінпіс” у сфері енергетики ЄС. Ці твердження звучать як результат зростаючих фінансових проблем проекту. „Банки стомилися робити інвестиції у ядерні проекти через пов’язані із ними високі ризики”. Вартість проектів будівництва АЕС у Фінляндії і Франції стрімко зростає. Уряд Болгарії має величезні проблеми із знаходженням фінансування для АЕС „Белене”. Слід чітко зрозуміти, що відкриття дверей для корупції лише погіршить цю ситуацію”. Прем’єр-міністр Болгарії Сергій Станішев та міністр економіки і енергетики Петар Дімітров офіціально розпочали будівництво на місці АЕС „Белене” лише тиждень тому. Громадські організації різко критикують спосіб, у який уряд Болгарії скористався можливістю розповсюдити пропаганду щодо АЕС „Белене”. „Урядова пропаганда слугує лише прикриттям для реалій проекту, який заглух через брак фінансів, плутанину у конструкції, сейсмічну активність в районі будівництва АЕС”, - сказав директор „Інституту політики захисту навколишнього середовища” – науково-дослідницького центру, розташованого у Софії – Петко Ковачев. „Соромно бачити, як уряд намагається маніпулювати фактами”. За словами активістів, минулого тижня уряд розповсюдив хибні відомості щодо необхідності АЕС „Белене”, її користі для боротьби із зміною клімату, вартості проекту, позиції Європейського Союзу по відношенню до проекту, безпеки АЕС і щодо участі болгарських інженерів у проекті . Гаверкамп з організації „Ґрінпіс” сказав: „Здійснюючи пропаганду у комуністичному стилі, болгарські посадовці роблять своїй країні величезну ведмежу послугу. Обираючи ядерний шлях, економіка Болгарії зараз зіштовхується із неймовірними фінансовими ризиками і величезними сумнівами щодо того, чи від АЕС „Белене” колись, якщо взагалі, буде одержано електроенергію. Тим часом швидкий і гнучкий розвиток енергетичного сектора повністю зупинився”. Ковачев додав: „Уряд намагається обдурити власний народ. Хвиля пропаганди минулого тижня є абсолютною ганьбою”. Вони потерпають від систематичної нестачі відповідної енергетичної політики. - Белене і клімат. Якщо вірити інформаційному агентству „ВТА”, Станішев сказав минулого тижня, що „Без розвитку ядерної енергетики неможливо зупинити негативну зміну клімату”. Насправді ж, такі проекти як АЕС „Белене” є перешкодою для інвестицій у гнучкі сучасні енергетичні структури, що ґрунтуються на ефективності, децентралізації і відновлювальних джерелах енергії, а отже перешкоджають вирішенню проблеми зміни клімату. Організація „Ґрінпіс” чітко продемонструвала це на прикладі свого сценарію енергетичної [р]еволюції. На відміну від цього, уряд Болгарії ніколи не здійснював жодного планування варіантів розвитку подій за впливу (відсутності) своєї енергетичної політики. Зі сценарієм енергетичної [р]еволюції можна ознайомитися, відвідавши веб-сторінку - Вартість АЕС „Белене”. Станішев сказав минулого тижня, що в 2007 році Болгарія витратила 70 мільйонів левів на ядерне паливо і понад три мільярди левів на нафтопродукти. „Через це важливо зробити ставку на ядерну енергетику як на більш економічно вигідну для промисловості”. Окрім того, що ядерна енергетика не може замінити нафту, яка здебільшого використовується для транспорту, хімічної промисловості і опалення і фактично не для виробництва електроенергії, основна частина ядерного рахунку складається з вартості будівництва для АЕС. Уряд продовжує використовувати цифру у 4 мільярди євро, яка являє собою контракт на будівництво із компанією „Атомбудекспорт”, хоча він попереджає, що ця цифра може зрости через зростаючу вартість ресурсів. Він відмовляється назвати повну вартість будівництва, яка – якщо вірити комунальному підприємству „NEK” – становитиме близько 7 мільярдів євро. - АЕС „Белене” і ЄС. За словами Станішева, „Проект користується повною підтримкою Європейського Союзу”. Європейському Союзу не дозволяється підтримувати атомну енергетику, оскільки це питання національного суверенітету, і він також ніколи публічно не підтримував АЕС „Белене”. Окрім того, важко дізнатися, що думає Європейський Союз, оскільки уряд Болгарії перешкоджає повному оприлюдненню Висновку Європейської Комісії за ст.ст. 41-43 Договору про Євратом. Єдина частина публікації, дозволена Болгарією, показує, що висновок Комісії ґрунтувався на відомостях, що значною мірою оскаржувалися, про сейсмічний ризик, які використовувалися в Оцінці впливу на навколишнє середовище. - Безпека АЕС „Белене”. Міністр енергетики Дімітров заявив – за словами інформаційного агентства „Софія”, – що АЕС „Белене” буде атомною електростанцією третього покоління із нульовим ризиком відмов. Це просто не відповідає дійсності. Відмова з провини персоналу, запланований саботаж або напад, як і непередбачені технічні проблеми, залишають для кожної конструкції АЕС певний ризик. - Участь болгарських інженерів у проекті. Прем’єр-міністр Станішев заявив: „Я пишаюся болгарськими інженерами-енергетиками, які в змозі розробити таку складну конструкцію” („ВТА”). Конструкцію АЕС розробили російські інженери. Насправді проект створить лише незначну кількість робочих місць для болгар, оскільки в країні є нестача достатньо освіченого і кваліфікованого спеціалізованого будівельного персоналу. У планах – привезти сотні працівників з Росії, Китаю і В’єтнаму для будівництва АЕС .

5. Зовнішньо-економічна діяльність (в яких сферах і як може здійснюватись ЗЕД цієї країни з Україною)

Республіка Болгарія посідає важливе місце на балканському напрямку зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено геостратегічним положенням РБ на Балканах, близькістю інтересів у Чорноморському й Придунайському регіонах. Україну і Болгарію єднає етнічна, мовна та релігійна близькість, традиційні економічні, торговельні та культурно-історичні зв'язки. На території України компактно проживає болгарська громада (234 тис.чол.). В РБ мешкає 6 тис. громадян України і вихідців з України. Під час офіційного візиту Л.Д.Кучми до РБ 24-25 березня 1998 р. Президенти України та Болгарії підписали. Декларацію про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між двома країнами, в якій висловлюється прагнення розвивати відносини у напрямі стратегічного партнерства на основі схожості демократичних та економічних реформ. Договірно-правова база двосторонніх відносин Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і РБ від 5.10.1992 р. Станом на березень 1999 р. між Україною і РБ підписано 69 різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають міждержавний характер, 24 - міжурядовий; решта - на міжвідомчому рівні; політичних угод - 10, загальноекономічних - 24, в галузі транспорту - 6, в гуманітарній сфері - 15, щодо консульських відносин. 5 грудня 1991 р. уряд РБ офіційно визнав Україну, як незалежну державу, а 13 грудня цього ж року були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств (з 1993 року в Софії діє Посольство України, в Києві з 1992 року -

Посольство Болгарії, в Одесі - Генеральне консульство Болгарії). Між Україною та РБ не існує політичних проблем, розбіжностей інтересів і потенційних загроз інтересам України. Важливим етапом у розвитку двосторонніх відносин став офіційний візит Президента України в Болгарію 5 жовтня 1992 р., під час якого було підписано ряд двосторонніх документів, зокрема, міждержавний Договір про дружні відносини і співробітництво.. Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних питань двосторонньої співпраці, створення спільного українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Було констатовано динамiчний розвиток двостороннiх вiдносин, спiльнiсть євроiнтеграцiйних прагнень двох держав. 4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами України та Болгарії за участі Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка. 4-5 вересня 2001 року - Президент України Леонід Кучма здійснив державаний візит в Республіку Болгарія. Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними.Торговельно-економічні відносини - Україна знаходиться в першій десятці торговельних партнерів Республіки Болгарія. З метою розвитку багатогалузевого співробітництва створено Міжурядову українсько-болгарську комісію з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Найбільший інтерес для нашої держави становить співробітництво з Болгарією у харчовій і переробній промисловостях, сільському господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму. Важливим для України є набутий Болгарією досвід у машинобудуванні й електроніці. За даними Держмиткому України товарооборот між Україною і РБ за 1998 рік становив 281,5 млн. дол. США, що на 21,8 млн. менше, ніж у попередньому році. При цьому експорт становить 188,4 млн. дол. США (на 30,6 млн. більше, ніж за 1997 рік ), імпорт - 93,1 млн. дол. США (на 52,5 млн. менше, ніж за попередній рік), позитивне сальдо - 95,3 млн. дол. США. За даними Мінстату України обсяг послуг у 1998 році становив 43,6 млн. дол. США, у т.ч. експорт - 33,3 млн., імпорт - 10,3 млн., позитивне сальдо - 23,0 млн. Отже, загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією у 1998 році, враховуючи послуги, становив 325,2 млн. дол. США. За підсумками 1999 року двостороннiй товарооборот становив близько 400 млн. дол. США. Основною причиною зменшення обсягів товарообороту стало скорочення імпорту з Болгарії в Україну нафтопродуктів, тютюнових виробів, електротехнічної продукції, продуктів харчування, лікарських і гігієнічних засобів. В структурі імпорту з України переважають сировинні продукти. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Республіка Болгарія зацікавлена у подальшому розвитку економічних відносин з Україною. Основним пріоритетом у зовнішній політиці Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема, Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. У цьому плані Болгарія хотіла б активніше використовувати паромну переправу Варна - Іллічівськ і з'єднати її з переправою Бургас - Поті. Гуманітарне співробітництво . У грудні 1996 року успішно пройшли "Дні України" в Болгарії, а восени 1997 року відбулися "Дні Болгарії" в Україні. В Україні діє товариство "Україна-Болгарія", в Києві знаходяться представництва "Балкантуриста", "Ізотімпексу", "Болгаргазбуду". У Варні діє Український культурно-комерційний центр. Досить активною є співпраця між Академіями наук, їх галузевими інститутами. Проводиться обмін науковими співробітниками, фахівцями та аспірантами. Здійснюються контакти між ЗМІ. Зокрема, регулярним став обмін громадсько-політичними, інформаційними і культурно-розважальними радіопрограмами. Однак поки що не вдалося домогтися відкриття української редакції на іномовленні болгарського радіо. Підписано договір між Києвом та Софією. Підготовлено до друку спільне видання архівних документів "Українська еміграція в Болгарії у 20-х - 40-х рр. XX ст.". У Софії відкрито меморіальну дошку і памятник на могилі скульптора М.Паращука. Одну з вулиць болгарської столиці названо на честь українського митця. Договірно-правова база двосторонніх відносин -Договірно-правова база двосторонніх відносин Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і РБ від 5.10.1992 р. Станом на березень 1999 р. між Україною і РБ підписано 69 різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають міждержавний характер, 24 - міжурядовий; решта - на міжвідомчому рівні; політичних угод - 10, загальноекономічних - 24, в галузі транспорту - 6, в гуманітарній сфері - 15, щодо консульських відносин - 3. Політичні відносини. 5 грудня 1991 р. уряд РБ офіційно визнав Україну, як незалежну державу, а 13 грудня цього ж року були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств (з 1993 року в Софії діє Посольство України, в Києві з 1992 року - Посольство Болгарії, в Одесі - Генеральне консульство Болгарії). Між Україною та РБ не існує політичних проблем, розбіжностей інтересів і потенційних загроз інтересам України. 19-20 листопада 1995 р. з офіційним візитом у Республіці Болгарія перебував міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. За підсумками візиту підписано 9 двосторонніх документів і політичну Декларацію міністрів закордонних справ. 28-30 листопада 1995 р. відбувся офіційний візит в Україну парламентської делегації Болгарії на чолі з Головою Народних Зборів РБ Благовестом Сендовим. Під час зустрічей і переговорів з Президентом України Л.Д.Кучмою та іншими високими посадовими особами обговорювались питання розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин та взаємодії двох країн на міжнародній арені, шляхи поглиблення міжпарламентських зв'язків. 6 - 7 березня 1996 р. під час візиту міністра оборони України в Республіку Болгарія було підписано ряд двосторонніх документів у сфері військового співробітництва. Проблеми двостороннього торговельно-економічного і військово-технічного співробітництва обговорювались 23-24 липня 1996 р. під час офіційного візиту Прем'єр-міністра України в Болгарію. Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних питань двосторонньої співпраці, створення спільного українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Були намічені конкретні заходи щодо розвитку виробничої кооперації у базових галузях, зокрема, у ВПК, фармацевтичній промисловості, організації спільних підприємств, підтримки взаємної інвестиційної діяльності, здійснення енергетичних, будівельних проектів, розвитку транспортної інфраструктури.30-31 жовтня 1997 року відбувся офіційний візит в Україну Голови Ради Міністрів РБ І.Костова. 28-29 липня 2000 року - Прем"єр-міністр України В. Ющенко відвідав РБ з офіційним візитом. Було констатовано динамiчний розвиток двостороннiх вiдносин, спiльнiсть євроiнтеграцiйних прагнень двох держав. 4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами України та Болгарії за участі Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка. -5 вересня 2001 року - Президент України Леонід Кучма здійснив державаний візит в Республіку Болгарія. Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними. Торговельно-економічні-відносини -Україна знаходиться в першій десятці торговельних партнерів Республіки Болгарія. З метою розвитку багатогалузевого співробітництва створено Міжурядову українсько-болгарську комісію з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Найбільший інтерес для нашої держави становить співробітництво з Болгарією у харчовій і переробній промисловостях, сільському господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму. Важливим для України є набутий Болгарією досвід у машинобудуванні й електроніці. За даними Держмиткому України товарооборот між Україною і РБ за 1998 рік становив 281,5 млн. дол. США, що на 21,8 млн. менше, ніж у попередньому році. При цьому експорт становить 188,4 млн. дол. США (на 30,6 млн. більше, ніж за 1997 рік ), імпорт - 93,1 млн. дол. США (на 52,5 млн. менше, ніж за попередній рік), позитивне сальдо - 95,3 млн. дол. США. За даними Мінстату України обсяг послуг у 1998 році становив 43,6 млн. дол. США, у т.ч. експорт - 33,3 млн., імпорт - 10,3 млн., позитивне сальдо - 23,0 млн. Отже, загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією у 1998 році, враховуючи послуги, становив 325,2 млн. дол. США. За підсумками 1999 року двостороннiй товарооборот становив близько 400 млн. дол. США. Основною причиною зменшення обсягів товарообороту стало скорочення імпорту з Болгарії в Україну нафтопродуктів, тютюнових виробів, електротехнічної продукції, продуктів харчування, лікарських і гігієнічних засобів. В структурі імпорту з України переважають сировинні продукти. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Республіка Болгарія зацікавлена у подальшому розвитку економічних відносин з Україною. Основним пріоритетом у зовнішній політиці Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема, Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. У цьому плані Болгарія хотіла б активніше використовувати паромну переправу Варна - Іллічівськ і з'єднати її з переправою Бургас - Поті.Гуманітарне співробітництво -У грудні 1996 року успішно пройшли "Дні України" в Болгарії, а восени 1997 року відбулися "Дні Болгарії" в Україні. В Україні діє товариство "Україна-Болгарія", в Києві знаходяться представництва "Балкантуриста", "Ізотімпексу", "Болгаргазбуду". У Варні діє Український культурно-комерційний центр.Досить активною є співпраця між Академіями наук, їх галузевими інститутами. Проводиться обмін науковими співробітниками, фахівцями та аспірантами.

6.Перспективи розвитку країни

Основним пріоритетом у зовнішній політиці Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема, Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Несподівано в червні 2001 року болгарська монархія повернулася до влади, коли колишній король Сімеон II був вибраний прем'єр-міністром.Неконтрольована інфляція, високе безробіття, недоліки в соціальному захисті привели до загальної нестійкості. Але прогрес все-таки продовжується під правлінням президента Георги Парванова, і держава дуже хоче отримати членство в НАТО і Європейському союзі

Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості

Висновки та рекомендації

З теми розрахункової економічної роботи, яка має назву «Комплексна характеристика Болгарї», можна розглянути і дати повну характеристику цієї країни, за її будовою та особливостями розміщення.Наука що займається вивченням цієї країни і інших країн світу є Країнознавство.

Країнознавство — наука про загальнi та специфiчнi закони й закономiрностi територiально органiзацй суспiльства, механiзм дiї та форми прояву теириторiальних суспiльних системах, що функцiонють у просторово-часовому географiчному просторi. Саме ця наука дає повну характеристику ціє країни, за своїми факторами та принципами розміщення. За географічним положенням Болгарія розташована на балканському півострові, омивається водами Чорного моря, більшість території гориста та горбиста. На півночі межує з румунією, на півдні з Туреччиною та Грецією, на заході з Сербією і колишньою югославською республікою Македонією, на сході омивається водами Чорного моря.Населення болгари, турки, вірмени, цигани, макдонці, росіяни. Господарський комплекс має не дуже великий напрямок бо в країні переважає видобування гірських ресурсів та туристичний комплекс. В сільському господарстві переважає вирощування фруктів, овочів та рослин для парфумів. З цієї характеристики, можна дати рекомендацію цієї країни. Цій карїні треба як найбільше займатися господарським комплексом. Це вирощування в більшій кількості овочів та фруктів, займатися транспортуванням їх за кордон, це може сприяти підвищенню економічного рівня країни.

Перелік посилань

1. Н.Г.Александрова.Країнознавство:Курс лекцій-Херсон: МУБіП,2004-132с.

2. Все про світ: Країни. Прапори.Герби: Енцикл. довід./Відп. за вик.. М.Ілляш.-К: Школа, 2001-662 с: іл.

3. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. К: Либідь В.М.Юріковський. 2000р-416 с.

4. Дмитриев К. Болгария. - М.:Государст. соц.-экон. из-во, 1941

5. Добровольский Е., Северяк С. Болгария знакомая и незнакомая. -М.: Политиздат, 1980.

6. www.bolgary.vikipedia.ru

ДОДАТОК А. Герб та прапор Болгарії [6]

ДОДАТОК Б. Економічна карта [6]

ДОДАТОК В[6]

Столица Болгарии - София

Большинство туристов начинает свой тур с Софии. Столица Болгарии - София это 2 200-летний город с населением 1 141 000 человек. Этот город настолько богат историей, что римские руины являются частью здания универмага в центра города, а 1 800-летняя церковь Святого Джорджа (которая также служил римской баней и мечетью) находится во внутреннем дворе Шератона - одной из гостиниц столицы Болгарии. Когда туман над городом не слишком густой, то прямо с центра Софии можно разглядеть вершину Vitosha. Планируйте пробыть в столице Болгарии три ночи и три дня, одним из которых обязательно должно быть воскресенье, потому что никак нельзя пропустить церковные хоры. Если это возможно, то обязательно посетите роскошный собор Александра Невского ( его легко узнать по 12 позолоченным куполам). Если из-за вашего вероисповедания вы не можете войти внутрь, то хотя бы насладитесь его внешним видом из мрамора, на котором вырезаны бордюры, фрески и иконы. В подвалах собора находится великолепный музей икон. Главные достопримечательности столицы Болгарии расположены в центре и их легко обойти пешком, хотя полный осмотр займет по крайней мере два дня. Альтернативой пешему передвижению по Софии могут стать трамваи - это самый дешевый и легкий способ осмотра основных улиц города (из окон открывается превосходный вид на улицы и основные достопримечательности). Если вы хотите побывать в турецкой части города, то обязательно посетите несколько мечетей, среди который фаворитом является мечеть Bashi. В этой бывшей мечети теперь размещен археологический музей. Другие религиозные достопримечательности включают в себя русскую православную церковь Святого Николая и церковь Святой Софии. Бывший королевский дворец предоставляет убежище художественному и этнографическому музею, а в парке позади дворца раскинулся довольно странный скульптурный сад, в котором стоят скульптуры людей, подвергающих друг друга насилию. В столице Болгарии также находится единственная конная статуя российского царя Александра II. Болгары чтят его, как освободителя от турков. Мавзолей Джорджи Димайтрова, где находится тело прежнего коммунистического лидера, теперь закрыт, а тело "болгарского Ленина" кремировали в 1991. Также в столице Болгарии находится парк Свободы и Национальный марионеточный театр. Для вечернего времяпровождения в Софии здесь также можно найти много интересного - театр, балет или опера, посетить Национальный дворец культуры, государственный музыкальный театра им. Македонского или Национальный Академического театр оперы и балета.

ДОДАТОК Г

Болгарія[6]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошукБолгарія (болг. България), Республіка Болгарія – державау Півд.- Сх. Європі. Розташована в східній частині Балканського півострова. Межує на півночі з Румунією – вздовж Дунаю, на півдні – з Грецією і Туреччиною, на заході – з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії - 378 км). Пл. 110,9 тис. км2. Населення - 8,257 млн чол.(2001). Столиця – Софія. Офіц. мова – болгарська. Грошова одиниця – лев. Болгарія – член ООН, ЄС, НАТО.[ред.] Загальна інформаціяДержавний устрій: Болгарія - республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року). Глава держави - Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).

Мапа БолгаріїГеографічне положення: Максимальна відстань із заходу на схід 520 кілометрів, з півдня на північ - 330 кілометрів. Болгарія має спільний кордон на півночі з Румунією, на заході із Сербією та Македонією, на півдні з Грецією та Туреччиною. Чверть території займають ліси - одні з найгустіших у центральній Європі.Площа: 110,9 тис.кв.кмАдміністративний поділ: 28 областейНаселення - 7,5 млн. чол. (кінець ХХ ст.). В країні також проживають етнічні турки, цигани, греки, вірмени. Невеличка громада українців.Столиця: Софія, (1,5 млн.жителів).Найбільші міста: Пловдив(500 тис.), Варна (451 тис.), Русе (180тис).Мова: Офіційна мова - болгарська, яка належить до південної групи слов'янських мов.Релігія: Домінує православне християнство. (Дані на 2001) Ортодоксальне християнство - 82.6%, Іслам - 12.2%, Інші християнські конфесії - 1.2%, Інші релігії 4%Державне свято: 3 березня - День визволення від османського іга (1878 р.).Державний прапор: Державний прапор Болгарії складається із білої, зеленої та червоної горизонтальних смужок із гербом у лівій верхній частині. Біла смуга - символ миру та свободи, зелена - природні багатства країни, червона - символ мужності і крові патріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність. Прапор у нинішньому варіанті існує від 1947 року.Державний герб: Герб Республіки Болгарія - це золотий коронований лев, що стоїть на задніх лапах, на червоному тлі у формі щиту, під яким напис: "Сила в об'єднанні". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих леви із лівої та правої сторони. Вони стоять на схрещених дубових гілках із жолудями.Державний гімн: Державним гімном є пісня "Мила Батьківщино".Горда Стара планина,до ней Дунава синей,слънце Тракия огрява,над Пирина пламеней.Приспів:Мила Родино,ти си земен рай.

5