Курсовая работа: Аналіз ефективності використання основних засобів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИСХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
ІНСТИТУТУ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І ФІНАНСІВ
Курсова робота
Тема: «Аналіз ефективності використання основних засобів»
Виконала:
Кудряшова Марія Ігорівна
Науковий керівник:
Шпак Л.О.
Чекаси 2009
Анотація
Актуальність теми курсової роботи: Економічний розвиток України залежить від ефективності функціонування сфер її народного господарства. Важливе значення приділяється основним засобам як головному елементу матеріально-технічної бази підприємства.
Метою курсової роботи є обгрунтування шляхів удосконалення обліку та аналізу основних засобів на підприємстві ВАТ „Черкасигаз ”.
Завданням курсовоїроботиє: вивчення класифікації та оцінки основних засобів, дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку, розглянути методи нарахування амортизації основних засобiв, розглянути аналіз ефективності використання основних засобів, дослідити організаційно-економічну характеристику діяльності ВАТ „Черкасигаз”, визначити порядок обліку та документування основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”, проаналізувати основні засоби ВАТ „Черкасигаз”, внести пропозиції щодо автоматизації основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”, обґрунтувати й запропонувати методику нарахування амортизації, за якої оновлення основних засобів буде найбільш повним, своєчасним, раціональним.
Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ВАТ „Черкасигаз ”.
Предметом дослідження курсової роботи є аналіз ефективності використання основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” та дослідження шляхів удосконалення їх обліку та аналізу.
Стисла інформація про зміст і результати курсової роботи. Було розглянуто такі підрозділи: теоритичні та методологічні аспекти обліку та аналізу основних засобів, особливості обліку та аналізу основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”, автоматизація та шляхи удосконалення обліку основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка
1.2 Документальне оформлення руху основних засобів та їх облік
1.3 Методи амортизації основних засобiв
1.4 Аналіз ефективності використання основних засобів
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ «ЧЕРКАСИГАЗ»
2.1 Організаційно–економічна характеристика діяльності ВАТ „Черкасигаз”
2.2 Порядок обліку та документування основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
2.3 Методика проведення аналізу основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ „ЧЕРКАСИГАЗ”
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Важливе значення приділяється основним засовам як головному елементу матеріально-технічної бази підприємства.
Ефективність використання основних засобів залежить від організації своєчасного одержання надійної і досить повної обліково-економічної інформації. У цьому зв'язку зростає роль та значення обліку як однієї з найважливіших функцій управління.
Однак сучасна система організації бухгалтерського обліку основних засобів не може цілком задовольнити зростаючі інформаційні потреби управління.
Значний внесок у розробку теоретичних основ обліку основних засобів внесли роботи М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, Ю.І. Осадчого, В.М. Пархоменка, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко та інших вчених-економістів. Отримані ними протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок із проблем удосконалення обліку основних засобів мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку.
Метою курсової роботи є дослідження шляхів удосконалення обліку та аналізу основних засобів на підприємстві ВАТ „Черкасигаз”.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
вивчення класифікації та оцінки основних засобів;
дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку;
розглянути методи нарахування амортизації основних засобiв
розглянути аналіз ефективності використання основних засобів;
дослідити організаційно-економічну характеристику діяльності ВАТ „Черкасигаз”;
визначити порядок обліку та документування основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”;
проаналізувати основні засоби ВАТ „Черкасигаз”;
внести пропозиції щодо автоматизації основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
обґрунтувати й запропонувати методику нарахування амортизації, за якої оновлення основних засобів буде найбільш повним, своєчасним, раціональним.
Предмет і об'єкт. Об'єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ВАТ „Черкасигаз”.
Предметом дослідження курсової роботи є аналіз ефективності використання основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” та дослідження шляхів удосконалення їх обліку та аналізу.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є обґрунтування необхідності вдосконалення фінансового та податкового обліку основних засобів та вирішення пов’язаних із цим процесом проблем.
Для узагальнення й оцінки сучасного стану організації та ведення обліку основних засобів на підприємствах України використано методи асоціацій і аналогій; логічного аналізу; деталізації; порівняльного аналізу; системного вивчення господарських процесів; евристичний метод експертної оцінки і контрольних питань; а також схематичні та графічні методи. Теоретичну й методичну основу курсової роботи сформовано за системним осмисленням законодавчих та нормативних актів України з питань бухгалтерського обліку та оподаткування операцій з основними засобами.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка
Для здійснення своєї діяльності підприємства мусять мати необхідні засоби та матеріальні умови. Це найголовніший елемент продуктивних сил, який демонтує їх розвиток.
За допомогою таких засобів людина впливає на предмет праці з метою трансформування вхідних матеріальних ресурсів у готовий продукт.
У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об’єкт обліку, що має назву „основні засоби підприємства”.
Основні засоби – матеріальні активи, яке підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим засобам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено в Положеннi (стандартi) бухгалтерського облiку 7 „Основні засоби”. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності.
Порядок відображення надходження основних засобів в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані.
Основнi засоби розрiзняються за призначенням та функцiональною роллю у виробничому процесi, що викликає необхiднiсть вiдповiдної їх класифiкації. Класифікація основних засобів зображена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Групи та підгрупи основних засобів
| № групи | Назва групи |
| 1 | Земельнi дiлянки |
| 2 | Капiтальнi витрати на полiпшення земель |
| 3 | Будинки (виробничi, адмiнiстративнi, склади), споруди (мости, греблi, автомобiльнi дороги) та передавальнi пристрої (кабельнi лінії, каналiзацiя, водоканали, лiнiї електромереж |
| 4 |
Машини й устаткування: силовi (котельнi установки, електродвигуни, гiдроагрегати, турбоагрегати, газотурбiннi установки, двигуни внутрiшнього згорання, трактори, електротехнiчне устаткування); робочi (металорiзальнi верстати, компресорнi машини й устаткування, насоси, вантажо-розвантажувальнi машини й устаткування для земельних i кар’єрних робiт); вимiрювальнi та регулювальнi прилади, лабораторне устаткування (контрольно-вимiрювальна апаратура, геодезичнi прилади, вагоне устаткування, обчислювальна технiка); iншi машини й устаткування комунального господарства, спортивне, театральне, музичне устаткування. |
| 5 | Транспортнi засоби |
| 6 | Інструменти, прилади, iнвентар (меблi) |
| 7 | Робоча i продуктивна худоба |
| 8 | Багаторiчнi насадження; |
| 9 | Іншi основнi засоби |
Поняття ”земельна дiлянка” законодавством не визначено. Всi землi за цiльовим призначенням подiляють на:
землi сiльськогосподарського призначення;
2) землi населених пунктiв (мiст, селищ мiського типу й сiльських населених пунктiв);
3) землi промисловостi, транспорту, зв’язку, оборони та iншого призначення;
4) землi природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення;
5) землi лiсовото фонду;
6) землi водного фонду;
7) землi запасу.
До витрат на полiпшення земель належать витрати на мелiоративнi (осушувальнi) та iригацiйнi роботи, антиерозiйнi заходи (терасування, змiна рельєфу, ярiв та iн.).
До будинкiв вiдносять архiтектурно-будiвельнi об’єкти, призначенi для створення умов (захист вiд атмосферних явищ та iн.) працi, життя, обслуговування населення й зберiгання матерiальних цiнностей. До будiвель належать усi комунiкацiї всерединi будiвлi, необхiднi для її експлуатацiї. Фундаменти пiд велике габаритне устаткування, спорудженi одночасно з самою будiвлею, входять до її складу. Фундаменти пiд рiзними об’єктами (якi не є будовами), навiть якщо вони розташованi всерединi будiвлi, належать до iнвентарних об’єктiв, яким вони служать.
Споруди - iнженерно-будiвельнi об’єкти, призначенi для створення умов, необхiдних для здiйснення процесу виробництва або забезпечення досягнення невиробничих цiлей через виконання певних технiчних функцiй, не пов’язаних iз змiною предмета працi.
Iнвентарним об’єктом цього класу вважається кожна окрема споруда з усiма пристроями, що становлять з ним одне цiле, наприклад, резервуар (включаючи фундамент, арматуру, гарнiтуру, пiдiгрiвальний пристрiй).
Передавальнi пристрої теж належать до основних засобiв:
- лiнiї електропередач, у т. ч. сигналiзації та зв’язку;
- трансмiсiї та трубопроводи (крiм магiстральних) з усiма промiжними механiзмами, необхiдними для трансформації (перетворення) i передавання енергiї, перемiщення трубоповодами рiдких і газоподiбних речовин.
Як машини визначають технiчнi пристрої, за допомогою яких при виконаннi певних операцій технологiчного процесу здiйснюється перетворення енергії, матерiалiв i iнформацiї для отримання необхiдного корисного результату. У такому значеннi цей термiн сприймається однозначно й не потребує жодних уточнень.
Обладнання - пристрiй, що виробляє або перетворює енергiю, матерiали та iнформацiю. Інвентарним об’єктом типу обладнання є кожна окрема машина, включаючи пристрої та приладдя, стацiонарно змонтованi прилади, iнструменти, електрообладнання, в тому числi пристрої для її пiдключення до мережi енергопостачання, а також iндивiдуальну огорожу й фундамент, якi входять до її складу.
Класифiкацiя машин і обладнання здiйснюється за функцiональним принципом i за галузями виробництва, наприклад машини сiльськогосподарськi та лiсогосподарськi (трактори, косарки тощо).
Засоби, призначенi для перевезення людей i (або) вантажу, а також встановленого на ньому обладнання чи механiзму називають транспортними засобами. До цiєї групи належать:
- автотранспорт;
- судна;
- залiзничний транспорт;
- апарати лiтальнi: повiтрянi й космiчнi;
- веломототранспорт;
- електротракспорт виробничий безрейковий.
Iнструменти, прилади, iнвентар (меблi), визначають знаряддя ручної працi або виконавчий механiзм машини для здiйснення рiзних робiт.
Прилади - засоби вимiрювання, аналiзу, обробки й зображення iнформацiї, пристрої регулювання, автоматичнi й автоматизованi системи управлiння.
Iнвентар (меблi) - сукупнiсть рiзних предметiв господарського вжитку й виробничого призначення.
Худоба, що використовується в процесi виробництва природним шляхом (у тому числi сторожовi собаки), а також тварини, що не є продукцiєю, а використовуються для виробництва продукцiї: самцi-плiдники й самицi-годувальницi, худоба молочного, вовняного стада класифiкується як продуктивна худоба.
Робочу й продуктивну худобу класифiкують за:
видовою вiдмiннiстю (корови, конi та ін.);
статевою вiдмiннiстю (бики, корови);
функцiональним призначенням (молочнi, м’яснi, сторожовi тварини).
Рослини, якi використовуються в процесi виробництва (наприклад, для вирощування плодiв, ягiд), для здавання в оренду або в соцiально-культурних цiлях (декоративнi дерева й кущi), класифiкують як багаторiчнi насадження. Їх подiляють на насадження:
- ботанiчних садiв;
- захиснi;
- декоративнi;
- продуктивні.
До насаджень ботанiчних садiв вiдносять насадження, вирощенi в науково-дослiдних цiлях. До захисних - насадження багаторiчних культур, розведених із метою екологiчного захисту земель, озер та iн. До декоративних - озеленювальнi й декоративнi насадження, висадженi з метою естетичного благоустрою зони життедiяльностi людини, а також насадження паркiв. До продуктивних - плодовi, овочевi, лiкарськi культури, плантацiї чаю, виноградники та iншi насадження, висадженi з метою отримання товарної продукцiї рослинного походження.
До інших основних засобів належать засоби, що не обліковуються на субрахунках 101-108 рахунка 10 „Основнi засоби”.
Пiдприємство має право самостiйно вирiшувати, якi основнi засоби вiднести до цiє групи. Це може бути облiк меблів, офiсного обладнання, iнформацiйних систем, а також побутових електромеханiчних приладiв (холодильники, вентилятори та iн.).
Наведена класифiкацiя основних засобiв має важливе значення для облiку, оскiльки щодо неї складається звiтнiсть про рух основних засобiв. Крiм того, такi данi необхiднi для глибокого аналiзу використання основних засобiв i пошуку резервiв для пiдвищення фондовiддачi.
За характером участi у процесi виробництва основнi засоби подiляються на групи: виробничi i невиробничi. Виробничi основнi фонди призначенi для використання у сферi матерiального виробництва, а невиробничi (об’єкти житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, культури, освiти, спорту та iн.) - для обслуговування колективiв пiдприємства. Хоча невиробничi фонди безпосередньо участi у виробничому процесi не беруть, проте це не означає, що на них не треба видiляти кошти. Навпаки, забезпечення пiдприємства невиробничими фондами за встановленими нормативами має важливе соцiальне значення для розвитку колективу. Однак сьогоднi такi нормативи або взагалi не розробленi, або не вiдповiдають вимогам часу.
Важливою є класифiкацiя основних засобiв за галузями економiки:
1) промисловiсть;
2) сiльське господарство;
3) лiсове господарство:
4) транспорт;
5) зв’язок;
6) будiвництво;
7) торгiвля i громадське харчування:
8) матерiально-технiчне постачання i збут:
9) заготiвля та iншi видi дiяльностi сфери матерiального виробництва (редакцiї, видавництва, кiностудiї, будинки звукозапису, заготконтори зi збору металобрухту й утилю, органiзацiї зi збору декоративних i лiкарських рослин, плодiв);
10) житлово-комунальне господарство i побутове обслуговування населення;
11) охорона здоров’я, фiзична культура i соцiальне забезпечення;
12) освiта;
13) культура;
14) мистецтво;
15) наука i наукове обслуговування;
16) кредитування i державне страхування;
17) управлiння;
18) партiйнi й громадськi організації.
Наведена класифiкацiя має певне значення i для органiзацiї аналiтичного облiку, тому що на промислових пiдприємствах одночасно функцiонують основнi засоби рiзних галузей. Зрозумiло, що найбiльшу питому вагу займають засоби промисловостi але поряд з ними на пiдприємствах використовуються основнi засоби будiвництва, громадського харчування (буфети, їдальнi), сiльського господарства (пiдсобнi господарства) та iн.
За рiвнем використання основнi засоби подiляються на дiючi i недiючi. З економiчної точки зору така класифiкацiя дозволяє правильно органiзовувати нарахування амортизації (зносу) та включати витрати у собiвартiсть продукцiї. Якщо амортизація на дiючi основнi засоби нараховується то на засоби, якi знаходяться в процесi реконструкції, модернiзацiї, добудови, дообладнання та на консервацiї, не нараховується.
Залежно вiд права власностi основнi засоби подiляються на власнi й орендованi. Власнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi даного пiдприємства, орендованi - в них не показуються.
Основнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi в грошовому вимірнику, що дає можливiсть визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацiю, знос, змiни у складi окремих груп в динамiцi та ряд технiко-економичних показникiв.
Основнi засоби вiдображаються у балансi в першому роздiлi активу - „Необоротнi активи”.
Створенi (побудованi) або придбанi основнi засоби у балансi вiдображаються за їх первинною вартiстю, яка складається з таких елементiв:
сум сплачених коштiв пiдрядним органiзацiям за виконанi будiвельно-монтажні роботи та постачальникам за придбанi об’єкти (без податкiв);
реєстраційних зборiв, державного мита i подiбних платежiв, якi засвiдчують право власностi на об’єкт;
сум ввiзного мита;
витрат зi страхування ризику доставки об’єктiв;
сум податкiв у зв’язку з придбанням об’єктiв (якщо податки не вiдшкодовуються пiдприємству);
витрат на установку, монтаж, налагодження, пробний пуск об’єктiв;
iнших витрат, якi пов’язанi з доведенням об’єкта до стану, в якому його можна експлуатувати.
Первинна вартiсть основних засобiв показує вартiсть кожного об’єкта в момент його введення в експлуатацiю. Данi про вартiсть об’єкта записуються в актi приймання основних засобiв, а також в iнвентарнiй картцi, звiдки й походить назва цiєї вартостi - iнвентарна. Первинна вартiсть може змiнюватись лише при переоцiнцi, добудовi, модернiзацiї i реконструкцiї об’єкта в порядку проведення робiт за рахунок капiтальних iнвестицiй. Такий порядок забезпечує стабiльнiсть оцiнки засобiв працi i дає можливiсть проведення аналiзу їх використання у порiвняльних цiнах.
Залишкова вартiсть основних засобiв - це рiзниця мiж первинною вартiстю об’єктiв i нарахованим зносом, який визначається за даними бухгалтерського облiку. Знос визначається бухгалтером виходячи зi строку i норм амортизації.
Залишкова вартiсть показує ту частину вартостi, яка ще залишилась пiсля перенесення на готовий продукт вартостi об’єкта внаслiдок використання у виробничому процесi. Чим довше служить об’єкт i бере участь у виробництвi, тим менша залишкова вартiсть.
Справедлива (реальна) вартiсть об’єкту основних засобiв дорiвнює сумi, за якою актив може бути обмiняний при здiйсненнi угоди мiж компетентними, обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами.
Справедливою вартiстю в бiльшостi випадкiв є ринкова вартiсть за умови тривалого збереження способу господарського використання вiдповiдних об’єктiв, тобто використання для ведення одного i того ж або аналогiчного виду дiяльностi. Ринкова вартiсть визначається професiйними оцiнювачами. При неможливостi отримання iнформацiї про ринкову вартiсть яких-небудь об’єктiв через їх специфiчний характер, вони переоцiнюються за вiдновленою вартiстю з врахуванням фактичного зносу.
Вiдновлювальна вартiсть основних засобiв - це вартiсть вiдтворення об’єктiв в сучасних умовах виробництва i дiючих у даний момент цiнах. Вiдновлювальна вартiсть вимагає переоцiнки основних засобiв на певну дату. Вiдомо, що при оцiнцi основних засобiв за початковою вартiстю в рiзний час дiють рiзнi цiни, отже у балансi вони показуються у непорiвнянному виглядi.
Лiквiдацiйна вартiсть визначається як чиста сума, яку пiдприємство розраховує отримати за об’єкт основних засобiв в кiнцi перiоду використання, що передбачений, за вирахуванням очiкуваних витрат на лiквiдацiю цього об’єкту.
Показники лiквiдацiйної вартостi та вартостi, що амортизується, є розрахунковими, оскiльки їх значення визначаються на пiдставi приблизних розрахункiв, а не за допомогою безпосереднього вимiрювання. Використання показникiв лiквiдацiйної вартостi та вартостi, що амортизується, дозволяє бiльш обгрунтовано визначити ту частину вартостi об’єкту, яка повинна бути вiднесена на витрати протягом перiоду його використання пiдприємством (за умови достатньо точного визначення лiквiдацiйної вартостi).
Якщо надходить партiя однотипних основних засобiв (iнвентар, прилади), то вартiсть одного об’єкта визначається дiленням загальних витрат на їх придбання на кiлькiсть об’єктiв.
При отриманнi необоротних активiв без оплати (вiд благодiйних органiзацiй, при об’єднаннi пiдприємств) у балансi треба показати їх за справедливою вартiстю - за цiною обмiну або оплати постачальнику об’єкта (ринкова або вiдновлювальна вартiсть). За такою ж справедливою вартiстю оцiнюється об’єкт, який внесено у статутний капiтал пiдприємства.
При обмiнi подiбних об’єктiв первинна вартiсть отриманого об’єкта дорiвнює його залишковiй вартостi, а у випадку перевищення справедливої вартостi об’єкта над його залишковою вартiстю оцiнка здiйснюється за справедливою вартiстю з включенням рiзницi до витрат звiтного перiоду. Обмiн неподiбними об’єктами здiйснюється за їх справедливою вартiстю, збiльшеною (зменшеною) на суму грошей чи їх еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обмiну.
Науково-технiчний прогрес приводить до здешевлення будiвництва, але рiст цiн на будiвельнi матерiали - до подорожчання. Ці тенденції, переплiтаючись, впливають на ефективнiсть виробництва й у результатi - на вартiсть будiвництва. Для аналiзу динамiки структури основних засобiв виникає необхiднiсть привести вартiсть об’єктiв, уведених в дiю в рiзний час, у порiвнянний вигляд. Із цiєю метою розробляється методика переоцiнки основних засобiв, за якою на певну дату призначається переоцiнка. Вартiсть об’єкта пiсля переоцiнки має назву вiдновлювальної.
Основні засоби є матеріальними активами, яке підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим засобам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року. Основні засоби можуть оцінюватись за первісною, залишковою, справедливою, відновлювальною та ліквідаційною вартостями.
1.2Документальне оформлення руху основних засобiв та їх облiк
Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів, оформлюються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку.
Надходження основних засобiв оформляється „Актом прийому-передачi основних засобiв” (форма 03-1), у якому вказуються: номер, дата оформлення, комiсiя, яка приймає об’єкт, його найменування, коротка технiчна характеристика, результати випробування, висновки комiсії про випробування об’єкта в роботi, початкова вартiсть i норма амортизацiї на повне вiдновлення, вiдмiтка про вiдкриття iнвентарної картки. До акту прикладається технiчна документацiя i паспорт на об’єкт. В актi, як правило, вказується один об’єкт. Загальний акт для декiлькох однотипних об’єктiв, якi мають однакову вартiсть i прийнятi в експлуатацiю одночасно, може виписуватися лише на iнструменти, iнвентар або верстати.
Внутрiшнє перемiщення основних засобiв оформляється вiдповiдним актом (форма ОЗ-1). Внутрiшнiм перемiщенням вважається рух основних засобiв в бухгалтерському облiку з однiєї дiльницi в iншу, а також їх передача зi складу в експлуатацiю. Акт виписує та дiльниця чи вiддiл, якi передають основнi засоби. Документ мiстить такi данi: номер, дата, хто передає, хто приймає, технiчна характеристика об’єкта, початкова вартiсть, норма амортизацiї. Вiн виписується у двох примiрниках, перший з яких, iз розпискою одержувача і здавача, передається в бухгалтерiю для вiдмiтки в iнвентарнiй картцi або iнвентарних книгах (форма ОЗ-9) основних засобiв i передачi картки у вiдповiдне мiсце експлуатацiї об’єкта. Другий примiрник акта залишається у здавача для вiдмiтки про вибуття в iнвентарному списку основних засобiв за мiсцем попереднього знаходження.
Принципове значення має визначення об’єкта, який вiдображається в iнвентарнiй картцi на кожний об’єкт основних засобiв (форма 03-6). Так, у групi „будинки” об’єктом облiку є кожний окремий будинок. Зовнiшнi прибудови до нього, якi мають самостiйне значення, а також вiдокремленi будинки котельних, складiв, гаражiв виступають самостiйними об’єктами облiку.
У групi „споруди” об’єктом облiку є кожна споруда з усiма пристроями, як одне цiле - естакада, пiдвiсна дорога, сховища (баки, басейни, цистерни на фундаментах), артезiанськi свердловини та iн.
У групi „передавальнi пристрої” об’єктами облiку є лiнiї електромереж вiд розподiльного пристрою приймальних пiдстанцiй або вiд клем генераторiв до розподiльних пристроїв приймальних пiдстанцiй, трубопроводи, якi мають самостiйне значення, паропроводи, водорозподiльнi мережi водоканалу, каналiзацiї та iн.
Об’єктом облiку для групи „машини й устаткування” є кожна окрема машина, включаючи пристосування, прилади, iндивiдуальнi огорожi і фундамент.
За такими групами основних засобiв, як транспортнi засоби, iнструмент, виробничий iнвентар, робоча і продуктивна худоба об’єктом облiку є кожна окрема одиниця.
У групi „багаторiчнi насадження” об’єктом облiку виступають зеленi насадження (молодi, а також тi, що досягли повного розвитку) по кожному парку, саду, скверу, бульвару, територiї незалежно вiд кiлькостi, вiку і породи насаджень.
У фiнансовому облiку вiдображаються операцiї, якi пов’язанi з пiдтриманням основних засобiв у робочому станi. Беручи участь у виробничому процесi, основнi засоби зношуються, що вимагає замiни окремих частин, тобто ремонту. Операцiї з ремонту основних засобiв повиннi знайти вiдображення в облiку. Зрозумiло, що на час ремонту вони тимчасово вилучаються з процесу виробництва, а пiсля його проведення знову вiдображаються у складi основних засобiв.
При зупинцi об’єкта на ремонт оформляється „Акт прийому здачi вiдремонтованих, реконструйованих і модернiзованих об’єктiв”(форма ОЗ-2). Вiн пiдписується працiвником цеху (господарства), уповноваженим приймати основнi засоби, i представником, який здає основнi засоби на ремонт, реконструкцію чи модернiзацiю. В актi вказується номер, дата, технiчна характеристика, вид ремонту, вартiсть об’єкта.
Якщо ремонт виконується власними силами, то акт виписується в одному примiрнику, а при виконаннi робiт стороннiми органiзацiями - у двох. Один iз них передається в бухгалтерiю даної органiзацiї, а другий - органiзацiї, яка виконує роботи.
При передачi основних засобiв виписується акт здачi, а при прийманнi з ремонту - акт приймання. На пiдставi вказаних документiв (форма ОЗ-2) бухгалтерiя робить запис в iнвентарних картках про виконання капiтального ремонту, реконструкцiю чи модернiзацiю, а в технiчному паспортi зазначаються змiни у характеристиках об’єкта, якi пов’язанi з виконанням ремонтних робiт.
Змiни у складi основних засобiв можуть виникати внаслiдок вибуття об’єктiв з рiзних причин - передачi iншим органiзацiям своєї системи, продажу державним i корпоративним органiзацiям, лiквiдацiї внаслiдок повного зносу, стихiйних лих, недостач, аварiй та iн.
Пiдприємства мають право продавати, передавати, обмiнювати, здавати в оренду, давати в тимчасове користування, достроково списувати основнi засоби як морально застарiлi.
Передача та продаж основних засобiв вiдображасться актом передачi (форма ОЗ-1), а лiквiдацiя - актом на списання (форма ОЗ-3). Морально застарiле, зношене i непридатне для подальшого використання устаткування, транспортнi засоби, iнвентар, iнструмент списуються з балансу в тому випадку, коли вони не можуть бути вiдновленi, реалiзованi або переданi iншим органiзацiям.
Рух основних засобiв вiдображається в картках облiку руху основних засобів (форма ОЗ-8). Витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальнi роботи, зберiгання зайвого устаткування, яке було в складi основних засобiв до їх реалiзацiї вiдносяться на витрати, пов’язанi з реалiзацiєю основних засобiв (транспортування, вантажнi роботи), i вiдшкодовуються покупцями. Останнi цi витрати включають у вартiсть основних засобiв.
З балансу можуть списуватись об’єкти - будинки, споруди, якi зносяться у зв’язку з новим будiвництвом, а також об’єкти, якi повнiстю амортизувалися.
Для визначення придатностi основних засобiв до подальшого використання, неможливостi реалiзації i неефективностi їх вiдновлення створюється комiсiя, до складу якої входять: головний iнженер, головний механiк, головний енергетик, головний бухгалтер, головний технолог та iншi особи. Комiсiя обстежує об’єкт, який пiдлягає списанню, встановлює його фiзичний стан i можливiсть подальшої експлуатацiї, з’ясовує причини, якi обумовили непридатнiсть (знос, порушення правил експлуатацiї, аварiя), винних осiб, можливiсть використання окремих вузлiв, матерiалiв i здiйснює їх оцiнку.
На основi обстеження об’єкта комiсiя складає акт про лiквiдацiю основних засобiв (форма ОЗ-3 або ОЗ-4 на списання об’єкта). В ньому вказується номер, дата, рiк виготовлення або будiвництва об’єкта, дата введення його в експлуатацiю, початкова вартiсть, сума зносу, причини вибуття, вартiсть матерiальних цiнностей, одержаних вiд лiквiдацiї повнiстю чи частково лiквiдовується об’єкт (будинки i споруди можуть бути лiквiдованi частково). Акт виписується у двох примiрниках - перший передається в бухгалтерiю, а другий залишається у вiдповiдальної особи i служить пiдставою для здачi на склад матерiальних цiнностей, одержаних вiд лiквiдацiї. Акт затверджується керiвником органiзацiї.
Витрати з лiквiдацiї, а також вартiсть одержаних матерiальних цiнностей вiд розбирання будинкiв, споруд, демонтажу машин й устаткування вiдображаються в актi про лiквiдацiю основних засобiв у спецiальному роздiлi „Розрахунок лiквiдацiї об’єкта”.
Для списання з балансу вартостi машин, устаткування, транспортних засобiв внаслiдок аварiй до акта про лiквiдацiю додається копiя акта про аварiю, складеного компетентними органами, в якому пояснюються причини i вказуються виннi особи.
Аналiтичний облiк є основною моделлю облiку основних засобiв, оскiльки у повсякденнiй роботi доводиться мати справу з окремими об’єктами щодо: оприбуткування, списання, перемiщення, реалiзацiї, а також нарахування амортизації, проведення капiтального i поточного ремонту тощо. Отже, необхiдно мати всi довiдковi данi про кожний об’єкт основних засобiв. Виходячи з цього й органiзовується аналiтичний облiк.
Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо щодо кожного об'єкту.
В картках на багаторiчнi насадження вказуються такi данi, як порода дерев чи кущiв, площа (м2, га), мiсце розташування насаджень. В картках форма ОЗ-6 вiдображається капiтальний ремонт на основi акта форма ОЗ-2. Перемiщення машин, устаткування, iнструменту iнвентарю з одного місця експлуатацiї в iнше вiдображається в картках на основi акта форма ОЗ-1.
Для контролю за збереженням основних засобiв та органiзацiї облікового процесу кожному об’єкту присвоюють iнвентарний номер, незалежно вiд перебування його в експлуатацiї чи в запасi.
Iнвентарний номер об’єкту доцiльно присвоювати за шестизначним кодом, у якому першi три цифри означають групу основних засобiв, а наступнi - номер об’єкта. Наприклад, 103078 читається так: група основних засобiв 103 - „будинки”, 078 – примiщення складу готової продукцiї. Інвентарний номер повинен позначатися фарбою або прикрiпленням до об’єкта металевого жетона. Не мають iнвентарного номера лише земельнi дiлянки, багаторiчнi насадження, капiтальнi витрати на полiпшення земель. Якщо об’єкт складний, то iнвентарний номер позначається на всiх його вiдокремлених елементах.
Iнвентарнi номери основних засобiв залишаються незмiнними протягом усього строку експлуатацiї, а при їх вибуттi не повиннi присвоюватись iншим об’єктам, що надiйшли протягом даного часу (не менше 3-х рокiв).
Iнвентарнi номери обов’язково наводяться в первинних документах з облiку основних засобiв. На основi акта прийому основних засобiв (форма ОЗ-1) одразу ж вiдкривається iнвентарна картка, яка служить своєрiдним паспортом, де мiстяться данi про конкретний об’єкт, а також його iнвентарний номер.
Для будинкiв, споруд i передавальних пристроїв у бухгалтерiї вiдкриваються iнвентарнi картки облiку за форма ОЗ-6 в одному примiрнику на кожен об’єкт на основi акта прийому основних засобiв (форма ОЗ-1), технiчної та iншої документацiї, яка прикладена до акта.
В iнвентарнiй картцi вказується номер, назва об’єкта, його адреса, мiсце експлуатації, початкова вартiсть, норма амортизацiї, дата i номер наказу про введення в експлуатацiю, вiдмiтка про оприбуткування та про вибуття, бухгалтерськi записи про добудову, реконструкцiю, капiтальний ремонт, джерело придбання.
Для машин, устаткування, iнструменту, виробничого i господарського iнвентарю вiдкриваються iнвентарнi картки iз зазначенням назви i призначення об’єкта, найменування заводу, що випускає основнi засоби, паспорта, креслень, заводського номера, моделi, типу, марки, дати випуску. Також вказується початкова вартiсть, iнвентарний номер, норма амортизацiї, акт про введення в експлуатацiю (номер, дата) та iн.
У картках на тварин вказується рiк народження, масть, iм’я (назва), маса та iншi показники що характеризують тварину.
У тих випадках, коли надходять однотипнi предмети господарського iнвентарю, iнструментiв, верстатiв, якi мають однакове найменування, виробниче або господарське призначення, технiчну характеристику, однакову вартiсть i надiйшли одночасно в один вiддiл (дiльницю), може вiдкриватися iнвентарна картка групового облiку основних засобiв, але кожному з об’єктiв присвоюється окремий iнвентарний номер.
Заповненi iнвентарнi картки рееструються в описах iнвентарних карток (форма 03-7), що дас можливiсть контролювати х эбереження. Описи ведуться бухгалтерiею в одному примiрнику на кожну групу основних засобiв окремо. В описах iнвентарних карток вказується перiод, за який складено опис, назва об’єкта, номер карток, iнвентарний номер, вiдмiтка про вибуття. Описи зберiгаються в бухгалтерії.
Масив iнвентарних карток зберiгається в бухгалтерiї у спецiальнiй картотецi. Вона побудована таким чином, що картки групуються за галузевими класифiкацiйними групами основних засобiв (будiвництво, промисловiсть, сiльське господарство), а всерединi цих груп - за мiсцем експлуатацiї (знаходження) об’єктів (дiльницi, вiддiли, будiвельнi площадки), далi – за видами (будинки, споруди та iн.) з пiдроздiлом на виробничi i невиробничi.
У мiсцях експлуатацiї основних засобiв облiк ведеться в iнвентарних списках (форма ОЗ-9), в яких вказується мiсце експлуатацiї, назва класифікованої групи основних засобiв, номер iнвентарної картки, інвентарний номер, повна назва об’єкта, початкова вартість вибуття (номер i дата документа, причина).
Данi iнвентарного списку повиннi вiдповiдати даним записiв інвентарних карток. Дозволяється замiсть iнвентарних спискiв відкривати iнвентарнi картки. При цьому бухгалтерiя виписує інвентарні картки у двох примiрниках - один залишається в бухгалтерії, інший передається в мiсце експлуатацiї.
У картотецi в окремому роздiлi групуються картки на об’єкти, якi надiйшли, вибули або перемiщувалися всерединi органiзацiї протягом звiтного мiсяця, що необхiдно для коригування суми амортизацiйних вiдрахувань. В окрему групу видiляють засоби, які знаходятъся в запасi на консервацiї.
З метою одержання iнформацiї про наявнiсть i рух основних засобiв (за мiсяць, квартал, рiк) в розрiзi класифiкацiйних груп використовуються картки облiку руху основних засобiв (форма 03-8).
На пiдприємствах iз невеликою кiлькiстю об’єктів основних засобiв замiсть iнвентарних карток дозволяється вести iнвентарну книгу основних засобiв, в якiй вiдображається перелiк груп основних засобiв iз зазначенням iнвентарних номерiв i назв об’єктiв, мiсця їх знаходження.
1.3 Методи амортизації основних засобiв
Знос являє собою втрату основними засобами фiзичних якостей або технiко-економiчних властивостей i, внаслiдок цього, вартостi. Величина зносу залежить вiд виду основних засобiв, їх функцiоналъної ролi у виробничому процесi, строку й умов використання. В основному вiн визначається строком служби об’єктiв i зростає з термiном експлуатацiї. На величину зносу дiють такi фактори, як iнтенсивнiсть використання, агресивнiсть середовища, клiматичнi умови, правовi або iншi обмеження.
Розрiзняють два види зносу - фiзичний i моральний. До фiзичного вiдноситься втрата об’єктом вартостi при спрацюваннi окремих частин машин, устаткування, iнструменту й iнвентарю та iнших основних засобiв, у результатi чого об’єкт не може надалi використовуватися у виробництвi без ремонту.
Моральний знос буває двох видiв: перший - пов’язаний iз тим, що науково-технiчний прогрес веде до появи конструктивно бiльш досконалих i продуктивних машин й устаткування такої ж вартостi, як i машин застарiлих, малопродуктивних; другий вид обумовлений створенням дешевих та економiчних конструкцiй машин й устаткування, що робить експлуатацiю старих машин невигiдною
Варто вiдзначити те, що визначити реальний розмiр морального зносу надзвичайно складно. Його можна визначити лише в експертному порядку. Доцiльно обирати такi методи нарахування зносу, якi враховують тенденцiї науково-технiчного прогресу, щоби штучно не занижувати амортизацiю i цим не консервувати технiчну вiдсталiсть України через завищення строкiв експлуатацiї застарiлих об’єктiв.
Строки експлуатацiї устаткування становлять у середньому 16-18 рокiв для України, проти 10-12 - у США i 5-7 - в Японiї.
Амортизацiя є систематичним розподiлом первинної чи переоціненої вартостi необоротних активiв за мiнусом i лiквiдацiйної вартостi протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активiв.
Знос i амортизацiя - взаємообумовленi категорiї облiку. Якщо знос показує, наскiльки змiнилась вартiсть основних засобiв у результаті їх участi у виробничому процесi, то амортизацiя - яка вартість включена у витрати з певний звiтний перiод. Сума зносу завжди визначається в сумi амортизацiйних вiдрахувань. Для визначення останьої використовуються рiзнi методи розрахункiв.
Розмiр амортизаційних вiдрахувань визначається в процентах до iнвентарної (балансової) вартостi окремих видів основних засобiв i називається нормою амортизацiйних відрахувань.
Амортизацiйнi вiдрахування - це вартiсне вираження зносу основних засобiв, яке включається в собiвартiсть продукцiї, виконаних робіт i послуг.
Сума амортизацiї за мiсяць визначається методом множення початкової вартостi об’єкта на мiсячну норму амортизацiї.
Перший метод нарахування амортизацiї називається прямолiнiйним. При цьому рiчні суми амортизацiї залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменьшується. Цей метод розраховується як різниця первісної та ліквідаційної вартості поділена на термін експлуатації.
Другий метод називається кумулятивним. Він визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта, а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожну дріб на вартість об’єкта, що амортизується, визначають загальну суму амортизації.
Третій метод - виробничий - полягає в тому, що пiдприємство визначає обсяг продукцiї за плановий перiод i дiленням вартостi об’єкта на плановий обсяг продукцiї визначає ставку амортизацiї на одиницю продукцiї. Множенням цiєї ставки на фактичний випуск продукції визначається сума амортизацiї.
Четвертий метод – метод зменшення залишкової вартості – характеризується визначенням річного відсотка амортизації за формулою:
А = 1 - Перв. вартість/Ліквідаційна вартість,
де п – кількість років.
Переваги такого методу: упродовж перших років експлуатації основних засобів накопичується значна сума коштів необхідних для їх відтворення.
Недоліки: метод базується на порівнянні складних математичних розрахунків не дуже зручний у використанні.
П’ятий метод – метод прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта і подвоюється. Застосовують даний метод, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вищі ніж в наступні роки.
Шостий метод називається податковий. Він застосовується відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби”.Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначають шляхом множення балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду на норму амортизації. Облік балансової вартості ведуть за кожним основним засобом. Підприємство застосовує норми у відсотках до балансової вартості основних засобів з розрахунку на календарний квартал. Застосування цих норм на підприємстві обов’язкове.
Пiдприємства нараховують амортизацiю на виробничi, невиробничi та безкоштовно отриманi основнi засоби. Нарахування амортизацiї здiйснюється щомiсячно за кожним об’єктом окремо.
Методи нарахувань амортизацiї вибираються самостiйно. При цьому до кожної з груп основних засобiв застосовують свої методи, якi протягом експлуатацiї можна змiнювати, але тiльки при змiнi облiкової полiтики з початку наступного року.
Амортизацiя нараховується з мiсяця, що настає пiсля мiсяця введення об’єкта в експлуатацiю, i припиняється у мiсяцi наступному пiсля виведення об’єкта з експлуатацiї. При полiпшеннi якостей об’єкта (розширення, реконструкцiя, добудова, модернiзацiя та консервацiя) нарахування амортизацiї призупиняється на строк виконання необхiдних робiт.
Пiдприємство може застосовувати методи i норми нарахування амортизацiї, якi передбаченi податковим законодавством, але це недоцiльно через спотворення реальної картини зносу, що вiдображається у балансi. Необхiдно нагадати, що вiдповiдно до Закону України „Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Україні” метою облiку є надання користувачам достовiрної та неупередженої iнформацiї про фiнансовий стан, результати дiяльностi й рух грошових коштiв (стаття 3), а податковий облiк суттєво викривляє бухгалтерськi данi, що може нашкодити користувачам iнформацiї.
Нарахування амортизацiї здiйснюється у спецiальному розрахунку, в якому наводяться такi данi: назна групи основних аасобiв, окремi об’єкти, вартiсть (первинна, залишкова, переоцiнена), норми амортизацiї за мiсяць, виведенi обраним методом, сума нарахування амортизацiї.
Амортизаційні відрахування відносять на витрати виробництва та обігу як частину вартості основних виробничих засобів, що відповідає їх зносу.
Беручи участь у виробничому процесi, основнi засоби поступово переносять по частинах свою вартiсть на готовий продукт. Завдання бухгалтерського облiку полягає в тому, щоби визначити суму цiєї вартостi. Отже, треба знати величину зносу кожного об’єкта у вартiсному вираженнi.
Амортизацiя є систематичним розподiлом первинної чи переоціненої вартостi необоротних активiв за мiнусом i лiквiдацiйної вартостi протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активiв.
1.4 Аналіз ефективності використання основних засобів
Для здiйснення господарської дiяльностi пiдприємства необхiднi засоби виробництва: будiвлi, машини, обладнання, сировина, матерiали, паливо тощо. У сукупностi вони складають виробничi засоби промислових пiдприємств. Виробничi засоби промислових пiдприємств знаходяться в постiйному русi - кругообiгу, в процесi якого вони проходять три стадiї. Перша стадiя - придбання необхiдних для здiйснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалi придбанi засоби беруть учать у процесi виробництва нового продукту (виробнича стадiя). На третiй стадiї кругообiгу вироблений продукт реалiзується, пiдприємству повертаються грошовi кошти за реалiзовану продукцiю (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадiй кругообiгу перша i третя проходять у сферi обiгу, а друга - в сферi виробництва. Залежно вiд характеру обороту виробничi засоби пiдприємства подiляються на основнi та оборотнi.
Стан та ефективнiсть використання основних засобiв безпосередньо впливає на виконання виробничої програми пiдприємства й можливiсть отримання прибутку. Дiяльнiсть промислових та iнших пiдприємств значною мiрою залежить вiд їх забезпеченостi основними засобами та ефективностi їх використання.
Основнi засоби, будучи матерiально-технiчною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення i розвитку. Цей процес вiдбувається як шляхом збiльшення кiлькостi об’єктiв основних засобiв (екстенсивний шлях), так i за рахунок пiдвищення ефективностi їх використання (iнтенсивний шлях). При цьому економiчно виправданим є збiльшення часу роботи устаткування, його повне завантаження, квалiфiкований догляд i ремонт тощо.
Мета економiчного аналiзу ефективностi використання основних засобiв полягає у визначеннi забезпеченостi основними засобами за умови найбiльш iнтенсивного їх використання та пошуку резервiв пiдвищення фондовiддачi.
Джерела iнформацiї для проведення аналiзу наведено в таблицi 1.2
Таблиця 1.2 - Інформацiйна база для аналiзу ефективностi використання основних засобiв
| Група | Джерела даних |
| Первинні документи | Акт приймання-передачі основних засобів, Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйо-ваних та модернізованих об'єктів, Акт на списання основних засобів, Картка обліку руху основних засобів, Інвентарна картка обліку основних засобів, Інвентарний список основних засобів, Рахунок амортизації основних засобів |
| Дані рахунків бухгалтерського обліку | 10 „Основні засоби”, 13 „Знос (амортизація) необоротних актмвів”, 15 „Капітальні інвестиції” та інші |
| Облікові регістри | Журнал 4, відомімсть 4.1 |
| Фінансова звітність | Ф. №1”Баланс”, ф. №2 „Звіт про фінансові результати”, ф. №3 „Звіт про власний капітал”, ф..№4 „Звіт про рух грошових коштів”, ф. №5 „Примітки до річної фінансової звітності” |
| Статистична звітність | Ф. №1-підприємство „ Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф. №1-П (термінова) „Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)”, ф. 11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)” |
| Інші джерела | Дані проведених інвентаризацій, інвентарні картки, договір лзингу, план технічного розвитку, патенти, паспорт будівлі, дані попередніх аудиторських перевірок |
Перерахованi джерела iнформацiї використовуються для проведення ретроспективного аналiзу. Оперативний аналiз проводиться за даними первинного бухгалтерського облiку (за iнформацiєю на рахунках 10, 13, 15 тощо). Прогнозний аналiз ефективностi використання основних засобiв застосовується при оцiнцi вiдповiдних альтернативних управлiнських рiшень.
Методика аналiзу ефективностi використання основних засобiв повинна враховувати ряд принципових положень:
функцiональна кориснiсть основних засобiв зберiгається протягом декiлькох рокiв, тому витрати з їх придбання i експлуатацiї розподiленi в часi;
момент фiзичної замiни (оновлення) основних засобiв не спiвпадає з моментом їх вартiсного замiщення, у результатi чого можуть виникнути втрати i збитки, що зменшують фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства;
ефективнiсть використання основних засобiв оцiнюється по-різному залежно вiд їх виду, належностi (власнi, орендованi), характеру участi у виробничому процесi, а також призначення.
Оскiльки основнi засоби обслуговують не тiльки виробничу сферу дiяльностi пiдприємства, а й соцiально-побутову, культурну, природно- екологiчну тощо, ефективнiсть їх використання визначається не лише економiчними, а й соцiальними, екологiчними та iншими факторами.
Для аналізу особливе значення має розподiл виробничих основних засобiв основної дiяльностi пiдприємства на двi частини: активну i пасивну. До активної частини у бiльшостi галузей промисловостi належать машини та устаткування, якi безпосередньо взаємодiють з предметами працi. Пасивну частину формують основнi засоби, якi створюють умови для здiйснення виробничого процесу, - будiвлi, споруди. передавальнi пристрої, транспортнi засоби. Зростання питомої ваги активної частини є показником прогресивностi структури основних эасобiв, пiдвищення технiчної оснащеностi пiдприємства.
При проведеннi аналiзу динамiки, складу i структури основних засобiв необхiдно:
1) визначити середньорiчну вартiсть основних засобiв i динамiку її змiни за декiлька рокiв;
2) виявити причини збiльшення вартостi основних засобiв (збiльшення внаслiдок переоцiнки основних засобiв не є позитивною тенденцiєю, до числа позитивних можна вiднести перевищення темпiв зростання вартостi виробничих основних засобiв над темпами зростання вартостi невиробничих засобiв);
3) зiставити темпи змiни вартостi основних засобiв з динамікою зростання вартостi продукцiї або обсягiв виробництва в натуральному вираженнi. Останнiй показник повинен мати вищi темпи зростання порiвняно з вартiстю основних засобiв;
4) виявити тенденції щодо структурних змiн в складi основних засобiв. Причому до числа позитинних можна вiднести:
значну питому вату активної частини основних засобiв порiвняно з пасивною частиною основних засобiв;
пiдвищення темпiв зростання активної частини основних засобiв порiвняно з темпами зростання пасивної частини основних засобiв. Забезпеченiсть окремими видами машин, механiзмiв, обладнання, примiщеннями встановлюється шляхом порiвняння фактичної їх наявностi з плановою потребою, необхiдною для виконання програми виробництва продукцiї.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рiвень забезпеченостi пiдприємства основними виробничмми засобами, є фондоозброснисть, енергоозброснiсть та технiчна озброєнiсть працi. Показник загальної фондоозброєностi працi розраховується як відношення середньорiчної вартостi основних засобiв до середньоспискової чисельностi робiтникiв у найбiльшу змiну (мається на увазi, що робiтники, зайнятi на iнших змiнах, використовують тi ж засоби працi). Коефiцiєнт енергоозброєноті працi обчислюється як вiдношення енергетичної потужностi, що обслуговує виробничий процес, до чисельностi робiтникiв, якi працюють у найбiльшiй змiнi. Коефiцiєнт технiчної озброєностi працi визначається як в вартостi виробничого обладнання до середньоспискового числа робiтникiв у найбiльшу змiну. У процесi аналiзу значення розрахованих показникiв порiвнюється з даними минулих перiодiв, прогнозними, визначаються напрями їх змiн. Крiм того, темпи зростання фондоозброєностi, енергоозброєностi, технiчної озброєностi порiвнюються з темпами зростання продуктивностi працi. При цьому бажано, щоб темпи зростання продуктивностi працi випереджали темпи зростання цих показникiв.
Важливе значення має аналiз вивчення руху i технiчного стану основних засобiв, що проводиться на пiдставi таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефiцiєнт придатностi, коефiцiєнт оновлення, коефiцiєнт вибуття, коефiцiєнт приросту, частка зданих в операцiйну оренду основних засобiв, частка взятих в операцiйну оренду основних засобiв тощо.
Основнi показники для аналiзу руху i технiчного стану основних засобiв наводяться в додатку Б.
Наведенi показники i коефiцієнти доцiльно розраховувати для всiх виробничих основних засобiв, активної їх частини, окремих груп виробничих основних засобiв, основних видiв обладнання за рiзнi перiоди часу.
Аналiзуючи отриманi результати, необхiдно враховувати, що зростання коефiцiєнта зносу (i, вiдповiдно, зниження коефiцiєнта придатностi) може бути зумовлене:
методом нарахування амортизацiї, що застосовується;
придбанням або отриманням вiд iнших господарюючих суб’єктів основних засобiв з рiвнем зносу більше, нiж в середньому по пiдприємству;
низькими темпами оновлення основних засобiв;
невиконанням завдання з введення в експлуатацiю основних засобiв i їх модернізації.
При цьому, як правило, коефiцiєнт зносу не вiдображає фактичної зношеностi основних засобiв, а коефiцiєнт придатностi не дає точної оцiнки їх поточної вартостi. Це зумовлено наступними причинами:
1) на суму зносу основних засобiв великий вплив здiйснює метод нарахування амортизацiї, що застосовується на пiдприємствi;
2) вартiсна оцiнка основних засобiв залежить вiд стану кон’юнктури попиту, а отже, може вiдрiзнятися вiд оцінки, отриманої за допомогою коефiцiєнту придатностi;
3) на законсервоване обладнання нараховується амортизацiя на повне вiдновлення, однак фiзично цi основнi засоби не зношуються, а загальна сума зносу зростає.
Важливе значення має аналiз вивчення руху i технiчного стану основних засобiв. Для аналізу особливе значення має розподiл виробничих основних засобiв основної дiяльностi пiдприємства на двi частини: активну i пасивну. Мета економiчного аналiзу ефективностi використання основних засобiв полягає у визначеннi забезпеченостi основними засобами за умови найбiльш iнтенсивного їх використання та пошуку резервiв пiдвищення фондовiддачi.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ „ЧЕРКАСИГАЗ”
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ВАТ „Черкасигаз”
Акцiонерне товариство вiдкритого типу по газопостачанню та газифiкації створено в процесi корпоратизацiї наказом державного Комiтету України по нафтi i газу Держнафтогазпром вiд 11.03.1994р. №102 i зареєстровано Черкаською мiською Радою народних депутатiв.
ВАТ „Черкасигаз” є правонаступником державного пiдприємства,,Черкасигаз”, створеного наказом РО „Укргаз” вiд 08.10.1975р. для полiпшення обслуговування населення i удосконалення структури управлiння газовими господарствами Черкаської областi.
ВАТ „Черкасигаз” зареєстровано юридичним відділом Черкаського МВК, свідоцтво про реєстрацію від 23.01.95 р. № 03361404, має статус, печатку, поточний рахунок № 26001182369001 в ЧФ КБ „Приватбанк”, МФО 354347.
Місце знаходження: 18000, Україна, м.Черкаси, вул.Громова, 142.
Метою діяльності товариства є забезпечення потреб народного господарства та населення областi, яку воно обслуговує природним i скрапленим газом та розвиток газифiкацiї, здійснення виробничо-господарської, комерційної діяльності в порядку та на умовах, які визначені чинним законодавством України, шляхом використання майна товариством з метою отримання прибутку.
До товариства входять фiлiї - Управлiння по газопостачанню та газифiкацiї, якi утворенi без статусу юридичних осiб i здiйснюють поза мiсцезнаходженням ВАТ „Черкасигаз” частину його основних господарських функцiй, мають вiдокремлений баланс, який є складовою частиною зведеного балансу ВАТ „Черкасигаз”, мають субрахунки та поточнi рахунки в установах банкiв i не є самостiйними платниками податкiв. До складу ВАТ „Черкасигаз” входять 13 управлiнь газового господарства, розмiщених в районах областi, якi забезпечують природнiм та скрапленим газом 853 населених пунктiв.
Основними видами дiяльностi пiдприємства є:
постачання природного газу;
транспортування природного газу розподiльними газопроводами;
придбання та реалiзацiя скрапленого газу;
забезпеченнябезаварійної експлуатацiїсистем газопостачання природним та зрiдженим газом i споруд на них.
Предметом дiяльностi товариства є:
прийняття газу вiд постачальникiв та безперебiйне забезпечення ним споживачiв;
забеспечення безаварійної експлуатації систем газопостачання природним та зрідженим газом і споруд на них;
проведення своєчасних локалiзацiї та лiквiдації аварiйних ситуацiй;
виконання робiт по будiвництву, реконструкцiї технiчному переозброєнню систем газопостачання i споруд на них;
здiйснення прийняття в експлуатацiю заново споруджених об’єктiв газопостачання та проведення пооперацiйного контролю за будiвництвом газифiкацiї та прийняття в експлуатацiю;
розробкапроектно-кошторисноiї документацiїна газифiкацiю iснуючих комунально-побутових, житлових будинкiв;
розробка проектiв на встановлення, замiну та перенесення газопроводiв i устаткування;
надавати платнi послуги населенню та iншим споживачам по обслуговуванню систем газопостачання, електрохiмзахисту, встановленню газових лiчильникiв, нового монтажу газифiкацiї будинкiв, переведенню та встановленню додаткового газового обладнання;
транспортування природного газу вiд газорозподiльних станцiй до споживачiв
урiзка i пуск газу новозбудованих об’єктах газопостачання вiд дiючих газових мереж;
виготовлення запасних частин до газового обладнення;
здійснення контролю за обліком витрат і раціональним використанням газу всіма категоріями споживачів;
організація первиного навчання робітників інших підприємств і громадських організацій знанням по експлуатації приладів, газопроводів і споруд на них, навчання населення правилам безпеки по використанню природного і зрідженого газу.
Статутний фонд підприємства станом на 01.01.2006р. та 01.01.2007р становив 6 932 700 грн. На цю суму було випущено 27 730 800 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.
Державне майно, яке не підлягяє приватизації і використовується товариством для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, передано ДК „Газ України” в тимчасове користування ВАТ „Черкасигаз” згідно договору № 04/01-870 від 28.12.2001 р. Загальна вартість цього майна складає 84 382 грн.
На право здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного газу розподільними трубопроводами ВАТ „Черкасигаз” отримало ліцензію № 323682 серія АА, на право постачання природного газу отримана ліцензія № 323683 серія АА.
Основні фактори, що визначають фінансовий стан ВАТ „Черкасигаз”, – це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності обігових коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задавольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки, згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводитио плату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.
Фінансовий стан товариства ВАТ „Черкасигаз” залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Чим вищі показники виробництва і реалізації продукції та послуг, нижча собівартість, тим вища рентабельність і більший прибуток, як наслідок – кращий фінансовий стан товариства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з надання послуг відбувається підвищення собівартості послуг та продукції, зменьшення суми прибутку, звідси – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Таблиця 2.1 - Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ „Черкасигаз”
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2007-2006 | 2008-2007 | 2007-2006 | 2008-2007 | |
| Дохід від реалізації продукції | 171 793 | 174074 | 246 934 | +2 281 | +72 860 | 101,33 | 141,86 |
| Чистий дохід від реалізації | 147 342 | 146775 | 204 222 | -567 | +57 447 | 99,62 | 139,14 |
| Собівартість реалізо-ваної продукції | 144098 | 148384 | 210493 | +4 286 | +62 109 | 102,97 | 141,86 |
| Операційний дохід | 24241 | 57 | 1192 | -24184 | +1135 | 0,24 | 2091,23 |
| Операційні витрати | 25787 | 8967 | 8696 | -16820 | -271 | 34,77 | 96,98 |
| Операційний прибуток (збиток) | -10142 | -13551 | -25097 | -3409 | -11546 | 133,61 | 185,20 |
| Рентабельність | -5,90 | -7,78 | -10,16 | -1,88 | -2,38 | 131,87 | 130,59 |
| Середньорічна вартість основних засобів | 102593 | 135610 | 156 769 | +33 017 | +21 159 | 132,18 | 115,60 |
| Середньорічна вартість оборотних активів | 4 349 | 3 870 | 5 879 | -479 | +2 009 | 88,99 | 151,91 |
| ФОП | 19 422 | 25 951 | 29 936 | +6 529 | +3 985 | 133,62 | 115,36 |
| Чисельність працюючих | 2 085 | 2 098 | 2 123 | +13 | +25 | 100,62 | 101,19 |
| Фондовіддача | 1,44 | 1,08 | 1,30 | -0,36 | +0,22 | 75 | 120,37 |
| Продуктивність праці | 70,67 | 69,96 | 96,20 | -0,71 | +26,24 | 99,00 | 137,51 |
| Середньорічна заробітна плата | 9,32 | 12,37 | 14,1 | +3,05 | +1,73 | 132,79 | 114 |
Негативним фактором є збільшення рентабельності на 31,87% у 2007р порівнянно з 2006р., та зменьшення на 30,59% – у 2008р. Середньорічна вартість оборотних активів за період, що аналізується має тенденцію до збільшення – у 2007р. на 32,18%, у 2008р. на 15,60%. У 2007р. порівнянно з 2006р. спостерігається зменшення середньорічної вартісті оборотних активів на 479 тис. грн., що складає 0,88%, у 2008р. відбулося збільшення показника на 51,91%. Протягом періоду, що аналізується ФОП збільшився, що пов’язане з зростанням заробітної плати, та збільшенням чисельності працюючих.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2008 році досягла 2123 чоловік, в тому числі 676 жінок. Порівняно з 2007 роком середньооблікова чисельність штатних працівників збільшилась на 13 осіб, а якщо порівнювати 2006 рік з 2007 роком, то на 25 чоловік за рахунок збільшення обсягів робіт по природному газу і ремонтних майстерні.
За період що аналізується спостерігається зменьшення показника фондовіддачі на 0,36, тобто 0,75% – у 2007р., та збільшився на 0,22, тобто 20,37% у 2008р., що свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів.
Продуктивність праці у 2007р. зменьшилась на 0,71 тис. грн. на одну особу, що складає 0,99%, у 2008р. спостерігалось збільшення продуктивності праці на 26,24 тис. грн. на одну особу, тобто 37,51%, що позитивно характеризує діяльність персоналу.
В цілому можна зазначити, до діяльність підприємства за аналізуємий період значно погіршилась.
2.3 Методика проведення аналізу основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
Одним iз найважливiших факторiв збiльшення обсягу споживання природним газом на ВАТ „Черкасигаз” є забезпеченiсть їх основними засобами в необхiднiй кiлькостi та асортиментi і повнiше й ефективнiше використання їх.
Завдання аналізу на ВАТ „Черкасигаз” є:
визначити забезпеченiсть пiдприємства та його структурних пiдроздiлiв основними засобами і рiвень використання їх за узагальнюючими й окремими показниками;
розрахувати вплив використання основних засобiв на обсяг виробництва продукцiї та iншi показники;
вивчити ступiнь використання виробничої потужностi пiдприємства й обладнання;
виявити резерви пiдвищення iнтенсивностi й ефективностi використання основних засобiв.
Джерела даних для аналiзу: бiзнес-план пiдприємства, план технічного розвитку, форма № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звiт про фiнансовi результати”, форма 5 “Примiтки до рiчно фiнансової звiтностi”, роздiл 2 “Основнi засоби”, форма № 11–ОЗ „Звіт про наявнiсть і рух основних засобiв, амортизацiю (знос)”, форма № 2-кб (потужностi) “Звiт про введення в дiю основних фондiв, будiвель, споруд та потужностей”, данi про переоцiнку основних засобiв, iнвентарнi картки облiку основних засобiв, проектнокошторисна, технiчна документацiя тощо.
Аналiз зазвичай починається з вивчення наявностi основних засобiв, їхньої динамiки та структури. Основнi засоби пiдприємства подiляються на промислово-виробничi і непромисловi, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужнiсть пiдприємства визначають промислово- виробничi засоби. Крiм того, прийнято видiляти активну частину (робочi машини й обладнання) і пасивну частину основних засобiв, а також окремi пiдгрупи вiдповiдно до їхнього функцiонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочi й силовi машини, обладнання, вимiрювальнi прилади й пристрої, транспортнi засоби і т. ін.). Така деталiзацiя необхiдна для виявлення резервiв пiдвищення ефективностi використання основних засобiв на основi оптимiзацiї їхньої структури. Великий iнтерес при цьому становить спiввiдношення активної i пасивної частин, силових i робочих машин, оскiльки вiд їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовiддача, рентабельнiсть фонду i фiнансовий стан пiдприємства.
Дані для оцінки складу, руху та динаміки основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” наведенно таблиці 2. 2.
Таблиця 2.2 - Наявність, рух та динаміка основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” за 2008 рік
| № з/п | Групи основних засобів | На початок року | Надходження за рік | Вибуття за рік | На кінець року | Відхилення | |||||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | ||
| 1 | Будинки та споруди | 164613 | 90,47 | 433 | 13,22 | 197 | 30,17 | 193328 | 90,41 | 28715 | 17,44 |
| 2 | Машини та обладнення | 8737 | 4,80 | 1272 | 38,83 | 226 | 34,61 | 10879 | 5,09 | 2142 | 24,52 |
| 3 | Транспортні засоби | 5943 | 3,27 | 1303 | 39,77 | 204 | 31,24 | 7184 | 3,36 | 1241 | 20,88 |
| 4 | Інструменти, прилади, інвентар | 1903 | 1,05 | 150 | 4,58 | 18 | 2,76 | 1630 | 0,76 | -273 | -14,35 |
| 5 | Інші основні засоби | 597 | 0,33 | 4 | 0,12 | 3 | 0,46 | 552 | 0,26 | -45 | -7,54 |
| 6 | Бібліотечні фонди | 3 | – | – | – | 3 | 0 | – | |||
| 7 | Малоцінні необоротні мате-ріальні активи | 132 | 0,07 | 111 | 3,39 | 5 | 0,77 | 238 | 0,11 | 106 | 80,30 |
| 8 | Інші необоротні матеріальні активи | 16 | 0,01 | 3 | 0,09 | – | – | 20 | 0,01 | 4 | 25,00 |
| Разом | 18194 | 100 | 3276 | 100 | 653 | 100 | 213834 | 100 | 31890 | 17,53 | |
За даними таблиці 2.2. можна зробити висновок, що на кінець 2008 року вартість основних засобів збільшилася на 17,53%, що склало 31890 тис. грн. Найбільше збільшення відбулося у складі будівель та споруд – на 17,44%, що склало 28715 тис. грн. При цьому відбулося зменшення інструментів, приладів та інвентарю на 14,35% або на 273 тис. грн., а також інші основні засоби на 7,75% або на 45 тис. грн. на кінець року порівняно з початком. Структура основних засобів ВАТ ”Черкасигаз” на кінець року порівняно з початком майже не змінилася. Найбільшу питому вагу основних засобів займають будівлі та споруди відповідно 90,47 та 90,41%.
Для аналізу порівняння наявності, руху та динаміки основних засобів використовуємо дані таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Аналіз порівняння наявності, руху та динаміки основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” за 2006 – 2008 рр.
|
№ з/п |
Групи основних засобів | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+, -) | Відносне (%) | |||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. |
2007- 2006 |
2008-2007 |
2007- 2006 |
2008-2007 | ||
| 1. | Будинки та споруди | 123990 | 164613 | 193328 | 40623 | 28715 | 132,76 | 117,44 |
| 2. | Машини та обладнення | 8358 | 8737 | 10879 | 379 | 2142 | 104,53 | 124,52 |
| 3. | Транспортні засоби | 5452 | 5943 | 7184 | 491 | 1241 | 109,01 | 120,88 |
| 4. | Інструменти, прилади, інвентар | 1755 | 1903 | 1630 | 148 | -273 | 108,43 | 85,65 |
| 5. | Інші основні засоби | 572 | 597 | 552 | 25 | -45 | 104,37 | 92,46 |
| 6. | Бібліотечні фонди | 2 | 3 | 3 | 1 | – | 150 | 100 |
| 7. | Малоцінні необоротні матеріальні активи | 46 | 132 | 238 | 86 | 106 | 286,96 | 180,30 |
| 8. | Інші необоротні матеріальні активи | 12 | 16 | 20 | 4 | 4 | 133,33 | 125 |
За даними таблиці 2.3. можна зробити висновок, що у 2007р. будинки та споруди збільшилися у порівнянні з 2006р. на 40623 тис. грн., що складає 32,76%, а вже в 2008р. на відміну від 2007р. збільшення відбулося на 28715 тис. грн., що склало 17,44%. Машини та обладнення у 2008р. збільшилися на 379 тис. грн. в порівнянні з 2007р, що становило 4,53%. У 2008р. відбулося їх збільшення на 2142 тис. грн., що склало 24,52%. Транспортні засоби у 2007 р. в порівнянні з 2006 р. зросла на 491 тис. грн, що становило 9,01%. У 2008р. збільшелось на 1241, що склало 20,88%. У 2007р. у порівнянні з 2006р. інструменти, прилади та інвентар збільшився на 148 тис. грн. і складало 8,43%, а вже у 2008р. порівнянно з 2007р. відбулося зменьшення на 273 тис. грн., тобто 0,86%. Інші основні засоби у 2007р. зросли на 25 тис. грн., що становить майже 5%, але вже у 2008р. знизились на 45 тис. грн., що склало 0,92%. Бібліотечні фонди у 2007р. порівнянно з 2006р. зросли на 1тис. грн., що становило 50% і в 2008р. залишилися незміними. Малоцінні необоротні матеріальні активи у 2007р. зросли на 86 тис. грн., що становило 186,96%. У 2008р. порівнянно з 2007р. малоцінні необоротні матеріальні активи зросли на 106 тис. грн. і становило 80,30%. У 2007р. інші необоротні матеріальні активи у порівнянні з 2006р. збільшилися на 4 тис. грн., що становили майже 34%, а вже в 2008р. в порівнянні з 2007 р. також збільшилися на 4 тис. грн., що тановило 25%.
Для узагальнюючої оцінки динаміки основних засобів і характеру їх змін на підприємстві ВАТ „Черкасигаз” розраховують такі коєфіцієнти: оновлення, вибуття, приросту, зношеності, придатності.
Коефіцієнт зносу – характеризує частку вартості основних засобів, що списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.
Кз = Зо/Фк,
Коефіцієнт придатності – показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.
Кп = 1 - Кз
Коефіцієнт вибуття – показує інтенсивність вибуття ОЗ, тобто рівень вибуття тих ОЗ, які або морально застарілі, або зношені і непридатні для подальшого використання.
Кв = Фу/Фк,
Коефіцієнт оновлення – характеризує інтенсивність уведення в дію нових ОЗ. Він показує частку введених за певний період ОЗ у загальній вартості ОЗ на кінець звітного періоду.
Ко = Фо/Фк
Коефіцієнт приросту – показує рівень збільшення ОЗ у звітному періді проти минулого.
Кр = Фо – Фу / Фк
Коефіцієнт реальної вартості ОЗ - відображає питому вагу залишкової вартості ОЗ у загальній вартості майна підприємства.
Кв = Фз / М.
Показники:
Фк – балансова вартість ОЗ;
Фз – залишкова вартість ОЗ;
М – вартість майна підприємства;
Фо – вартість введених ОЗ;
Фу – вартість вибутих ОЗ;
Зо – сума зносу ОЗ.
Таблиця 2.4 - Аналіз основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
| № з/п | Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+, -) | Відносне (%) | |||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. |
2007- 2006 |
2008-2007 |
2007- 2006 |
2008-2007 | ||
| 1. | Коефіцієнт оновлення | 0,07 | 0,02 | 0,02 | –0,05 | – | 28,57 | 100 |
| 2. | Коефіцієнт зношеності | 0,27 | 0,25 | 0,27 | –0,02 | 0,02 | 92,59 | 108 |
| 3. | Коефіцієнт вибуття | 0,0010 | 0,00025 | 0,00025 | -0,00078 | – | 25 | 100 |
| 4. | Коефіцієнт приросту | 0,06 | 0,025 | 0,022 | -0,035 | -0,003 | 41,67 | 88 |
| 5. | Коефіцієнт придатності | 1,28 | 1,32 | 1,16 | 0,04 | -0,16 | 103,13 | 87,88 |
| 6. | Коефіцієнт реальної вартості основних засобів | 0,52 | 0,60 | 0,60 | 0,08 | – | 115,38 | 100 |
Проаналізувавши показники ефективного використання основних засобів можна зробити висновок, що в цілому основні засоби в 2008 році мали задовільний технічний стан. Тільки коефіцієнт зносу збільшився порівнянно з 2007р. на 0,02 п.п. і становить 0,27. Коефіцієнт оновлення не змінився в порівнянні з 2007р. і склав 0,2, тобто підприємство у 2008р. поновлювало склад основних фондів у тому ж розмірі, що і в 2007р. Коефіцієнт вибуття у 2008р. не змінився порівнянно з 2007р. Порівняно з 2007р. у 2008р. знизився коефіцієнт придатності основних фондів на 1,16, що характеризує зменьшення степеня придатності основних засобів у виробицтві.
Для аналізу основних засобів ВАТ „Черкасигаз” використовує такі форми звітності як „Баланс” та „Примітки до річної фінансової звітності”.
Аналіз середього терміну експлуатації основних засобів наведенно в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Аналіз середнього терміну експлуатації основних засобів ВАТ „Черкасигаз” за 2008 рік
| № з/п | Вид основних засобів | Одиниці виміру | Термін використання, років | Разом | |||
| до 3 | 3-7 | 7-15 | понад 15 | ||||
| 1 | Будинки та споруди та передавальні пристрої | од. | 1330 | 653 | 93 | 43 | 2119 |
| 2 | Машини та обладнення | од. | 316 | 87 | 61 | 14 | 478 |
| 3 | Транспортні засоби | од. | 65 | 52 | 21 | 11 | 149 |
| 4 | Інструменти, прилади, інвентар | од. | 562 | 418 | 240 | 96 | 1316 |
| 5 | Інші основні засоби | од. | 165 | 56 | 38 | 18 | 277 |
| 6 | Разом | од. | 2438 | 1266 | 453 | 182 | 4339 |
| 7 | Питома вага | % | 56,19 | 29,18 | 10,44 | 4,19 | 100 |
За даними табл. 2.5. можна зробити висновок, що середній термін експлуатації сновних засобів на ВАТ „Черкасигаз” дорівнює 4 років ([(1,5*2438) + (5*1266) + (11*453) + +(19*182)]/4339)
При цьому найбільшу питому вагу займають основні засоби, термін використання яких не перевищує 3 років (56,19 %), а частка основнмх засобів терміном використання від 3 до 7 років – 29,18 %. Таким чином, 85,37 % основних засобів ВАТ „Черкасигаз” мають термін використання до 7 років.
Для аналізу нарахування амортизації на основні засоби ВАТ „Черкасигаз” використовує таку форму звітності як „Примітки до річної фінансової звітності”.
Аналіз нарахування амортизації основних засобів наведенно в таблиці 2.6.
Таблиці 2.6 - Аналіз нарахування амортизації основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
| № з/п | Групи основних засобів | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+, -) | Відносне (%) | |||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. |
2007- 2006 |
2008-2007 |
2007- 2006 |
2008-2007 | ||
| 1. | Будинки та споруди | 4144 | 4960 | 8647 | 816 | 3687 | 119,69 | 174,33 |
| 2. | Машини та обладнення | 1030 | 1626 | 1233 | 596 | -393 | 157,86 | 75,83 |
| 3. | Транспортні засоби | 492 | 643 | 607 | 151 | -36 | 130,69 | 94,40 |
| 4. | Інструменти, прилади, інвентар | 169 | 394 | 302 | 225 | -92 | 233,14 | 76,65 |
| 5. | Інші основні засоби | 146 | 159 | 80 | 13 | -79 | 108,90 | 50,31 |
| 6. | Бібліотечні фонди | – | 1 | – | 1 | -1 | – | – |
| 7. | Малоцінні необоротні матеріальні активи | 18 | 74 | 99 | 56 | 25 | 411,11 | 133,78 |
| 8. | Інші необоротні матеріальні активи | 1 | 3 | 14 | 2 | 11 | 300 | 466,67 |
За даними таблиці 2.6. можна зробити висновок, що у 2007р. нарахування амортизації на будинки та споруди збільшилися у порівнянні з 2006р. на 816 тис. грн., що складає 19,69%, а вже в 2008р. на відміну від 2007р. збільшення відбулося на 3687 тис. грн., що склало 74,33%. Амортизація машин та обладнення у 2008р. збільшилися на 596 тис. грн. в порівнянні з 2007р, що становило 57,86%. У 2008р. відбулося їх зменшення на 393 тис. грн., що склало 0,76%. Амортизація на транспортні засоби у 2007р. в порівнянні з 2006 р. зросла на 151 тис. грн, що становило 30,69%. У 2008р. зменьшилось на 36 тис. грн., що склало 0,94%. У 2007р. у порівнянні з 2006р. амортизаці на інструменти, прилади та інвентар збільшилась на 225 тис. грн. і складало 133,14%, а вже у 2007р. порівнянно з 2006р. відбулося зменьшення на 92 тис. грн., тобто 0,77%. Інші основні засоби у 2007р. зросла на 13 тис. грн., що становить майже 8%, але вже у 2008р. знизились на 79 тис. грн., що склало 0,50%. Нарахування амортизації на бібліотечні фонди у 2007р. порівнянно з 2006р. зросла на 1тис. грн., що становила 50% і в 2008р. залишилися незміними. Амортизація на малоцінні необоротні матеріальні активи у 2007р. зросла на 56 тис. грн., що становила 311,11%. У 2008р. порівнянно з 2007р. амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів зросла на 25 тис. грн. і становила 33,78%. У 2007р. нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи у порівнянні з 2006р. збільшилися на 2 тис. грн., що становили майже 200%, а вже в 2008р. в порівнянні з 2007р. також збільшилися на 11 тис. грн., що становило 366,67%.
Аналіз зносу основних засобів основних засобів можна представити в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 - Аналіз зносу основних фондів на ВАТ „Черкасигаз” за 2008рік
| Показники | Одиниці віміру | На початок року | На кінець року | Зміни за рік (+,–) |
| Початкова вартість основних засобів | тис.грн | 181944 | 213834 | 31890 |
| Знос основних засобів під час їх експлуатації | тис.грн | 46334 | 57065 | 10731 |
| Ступінь зносу основних засобів (2/1)*100 | % | 25,47 | 26,69 | 1,22 |
| Ступінь придатності основних засобів (1-2)/1*100 | % | 13561000 | 15676900 | 2115900 |
Проаналізувавши знос основних засобів можна зробити висновок, що початкова вартість основних заобів на кінець року у порівнянні на початок року збільшилась на 31890 тис. грн. Знос основних засобів під час їх експлуатації на кінець року року збільшився на 10731 тис. грн. Ступінь зносу основних засобів на кінець року в порівнянні з початком року зросла на 1,22%. Ступінь придатності основних засобів на кінець року у порівнянні на початок року збільшилась на 2115900%.
Проаналізувавши показники ефективного використання основинх засобів можна зробити висновок, що в цілому основні засоби в 2008році мали задовільний технічний стан.
РОЗДІЛ 3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ „ЧЕРКАСИГАЗ”
На сучасному етапі важливим фактором, який сприяє вдосконаленню управління, поліпшенню якості облікової інформації є використання засобів обчислювальної техніки як в обліку, так і в аналізі господарської діяльності. Великого значення набуває облікова політика, яка характеризується вибором методичних способів ведення бухгалтерського обліку. Найбільше значення в системі обліку основних засобів посідає амортизаційна політика. Найважливішим економічним важелем у системі амортизації є методи її нарахування, що дозволять активно впливати на обсяг амортизаційного фонду, ступень концентрації ресурсів у різноманітні періоди функціонування засобів, динамічно підходити до відтворення основних засобів, враховуючи чинник часу. Виходячи з міжнародного досвіду, а також з Урядових рішень про можливості застосування методів прискореної амортизації, проведено аналіз, в результаті якого на матеріалах конкретного господарства показана можливість і наслідки застосування методів прискореної амортизації, а саме: метод суми чисел років; метод зменшуваного залишку. Навіть наочне порівняння наведених методів показує їх переваги та недоліки, обгрунтовує можливість їх застосування в нашій країні. Вимогам сьогодення найбільш відповідає автоматизована форма обліку, яка орієнтується на широке використання персональних електронно-обчислювальних машин і на їх основі створення та функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ) по обліку основних засобів та нематеріальних активів. Тут охоплюється кілька розділів, які при автоматизації повинні узгоджуватися між собою (облік купівлі основних засобів та нематеріальних активів, амортизації і розрахунків з постачальниками). Такий облік доцільно автоматизовувати в загальному комплексі робіт по зведеному синтетичному і аналітичному обліку.
Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління ВАТ „Черкасигаз” та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.
Такий підхід дасть змогу зсередини ознайомитися з усіма проблемами, що заважають успішному розвитку, і вжити відповідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.
Розробемо рекомендації щодо нарахування амортизації. Запропонуємо метод нарахування амортизації, удосконалене для відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів.
Порівняння методів нарахування амортизації згідно П(С)БО 7 та податкового методу вказує на отримання значних постійних відстрочених податкових активів, що свідчить про необхідність удосконалення амортизаційної політики. Вивчення практики обліку дозволило дійти висновку про необхідність встановлення порядку оподаткування основних засобів, згідно якого з метою амортизації передбачити списання залишку вартості об’єктів основних засобів груп 2, 3 і 4 на валові витрати за умовою досягнення ними ліквідаційної вартості.
Запроваджуємо новий метод прискореної амортизації, заснований на модифікаційному. Але модифікаційним методом передбачено враховувати встановлений у державному порядку термін експлуатації. На відміну від модифікаційного, запропоновано використовувати нормативний термін експлуатації об’єктів. Таким чином, нарахування амортизації на рік розраховується за формулою:
А
= 2
1/Т
(S1-Zа),
де: А- сума амортизації, що нараховується у звітному році;
Т - термін експлуатації основних засобів;
Zа – сума накопиченої амортизації;
S1 – первинна вартість основних засобів.
Для вдосконалення нарахування амортизації пропонується порівняти нарахування амортизації пристрою для перевірки газових лічильників прямолінійним та модефікованим методом.
Первісна вартість – 4800 грн. Ліквідаційна вартість 350 грн. Строк експлуатації – 7 років.
Прямолінійний метод Н.А. = (4800 - 350)/7 = 635
Розрахунок норми амортизації за прямолінійним методом
| Роки | Первісна вартість | Норма амортизації | Накопичений знос | Залишкова вартість |
| 1 | 4800 | 635 | 635 | 4165 |
| 2 | 4800 | 635 | 1270 | 3530 |
| 3 | 4800 | 635 | 1905 | 2895 |
| 4 | 4800 | 635 | 2540 | 2260 |
| 5 | 4800 | 635 | 3175 | 1625 |
| 6 | 4800 | 635 | 3810 | 990 |
| 7 | 4800 | 635 | 4445 | 350 |
Розрахунок норми амортизації модефікованим за методом
| Роки | Первісна вартість | Σ накопиченої амортизації | Сума амортизації | Залишкова вартість |
| 1 | 4800 | 1371 | 1371 | 3429 |
| 2 | 4800 | 994 | 2365 | 2435 |
| 3 | 4800 | 706 | 3071 | 1729 |
| 4 | 4800 | 501 | 3572 | 1228 |
| 5 | 4800 | 356 | 3928 | 872 |
| 6 | 4800 | 293 | 4221 | 579 |
| 7 | 4800 | 229 | 4450 | 350 |
1 рік
А = 2
1/7
(4800
- 0)
= 1371
2 рік
А = 2
1/7
(4800
- 1371)
= 994
3 рік
А = 2
1/7
(4800
- 2365)
= 706
4 рік
А = 2
1/7
(4800
- 3071)
= 501
5 рік
А = 2
1/7
(4800
- 3572)
= 356
6 рік
А = 2
1/7
(4800
- 3928)
= 293
7 рік
А = 2
1/7
(4800
- 4221)
= 229
Доцільно вводити модефікований метод тому, що він дозволяє амортизувати більшу частку вартості у перші роки експлуатації об’єкта.
Протягом року ВАТ „Черкасигаз” рекомендовано нараховувати амортизацію пропорційно, що спрощує її розрахунок та прогнозування.
Потрібно зазначити такі переваги вказаного методу: береться до уваги нормативний термін експлуатації об’єкта; суми амортизаційних відрахувань згладжені, що дозволяє динамічно впливати на надходження податку на прибуток до бюджету та формування собівартості продукції; дозволяє амортизувати більшу частку вартості у перші роки експлуатації об’єкта.
Процес використання основних засобів потребує постійного технічного обслуговування і своєчасного ремонту. Витрати на покращення основних засобів неоднорідні. Тому розглянуто різні підходи до класифікацій цих витрат, їх відповідність вимогам П(С)БО 7 та існуючому порядку оподаткування.
Витрати на ремонт основних засобів складають значну питому вагу у структурі собівартості продукції, тому власники зацікавлені в якісному обліку та контролі цих витрат. Але існуючим Планом рахунків не передбачено окремого рахунку для обліку таких витрат. Існуючий порядок обліку не дозволяє підприємствам накопичувати інформацію про витрати на ремонт та розподіляти їх за періодами, до яких вони відносяться.
Ведення такого регістру дозволить підприємству контролювати витрати на ремонт у розрізі об’єктів та їх списання, а також мати інформацію про суму незавершеного ремонту, що важливо для управління активами підприємства.
Екстенсивне поліпшення використання основних засобів означає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих технічних засобів в календарний період, а з іншого, - підвищена питома вага цих засобів в складі всіх засобів, що має підприємство. Найважливішими напрямками збільшення часу роботи технічних засобів є скорочення і ліквідація їх внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення якості їх ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, тощо.
Інтенсивне поліпшення використання основних засобів означає підвищення ступеня завантаження виробничих потужностей в одиницю часу. Останнє може бути досягнуте при модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їхньої роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних засобів, без росту чисельності працюючих і при зниженні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Інтенсивність використання основних засобів підвищується також шляхом технічного удосконалювання знарядь праці, шляхом ліквідації „вузьких місць” у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників. Істотним напрямком підвищення ефективності використання основних засобів є удосконалення їхньої структури.
Великий резерв підвищення фондовіддачі - швидке освоєння нових потужностей. З цією метою капітальні вкладення повинні виділятися під запланований приріст продукції з урахуванням заходів по поліпшенню використання діючих потужностей, а також їхнього технічного переозброєння і реконструкції.
Таким чином, для підвищення ефективності використання основних фондів необхідно випереджальними темпами проводити реконструкцію виробництва, створювати умови для інтенсивних інвестицій, витримувати курс на динамічну структурну перебудову, швидко замінюючи застарілі технології новими, конкурентноздатними.
Проведені в дипломній роботі дослідження були спрямовані на розробку певних пропозицій, щодо вдосконалення організації обліку і аналізу наявності, руху і технічного стану основних засобів на підприємстві.
Вивчивши і проаналізувавши наукові публікації щодо організації облікуу і аналізу основних засобів на даному підприємстві з вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби», а також провівши аналіз організації обліку наявності,руху і технічного стану основних засобів можна сформувати наступні висновки і пропозиції:
- для здійснення статутної діяльності підприємству необхідні засоби праці, тобто річ або комплекс речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці і до яких відносять будівлі,машини, обладнання,інструменти,тощо, тобто основні засоби підприємства;
- управління основними засобами тісно пов’язане з управлінням, інвестуванням, яке відіграє в менеджменті важливу роль.Успішне розв’язання задач управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики щодо них потребує ефективного обліку та різностороннього використання інформації, що надається.
Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління ВАТ „Черкасигаз” та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.
ВИСНОВКИ
1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено в Положеннi (стандартi) бухгалтерського облiку 7 „Основні засоби”. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності.
Основнi засоби подiляються на такi групи i пiдгрупи: зем ельнi дiлянки; капiтальнi витрати на полiпшення земель; будинки, споруди та передавальнi пристрої; машини й устаткування; транспортнi засоби; інструменти, прилади, iнвентар (меблi); робоча i продуктивна худоба; багаторiчнi насадження; іншi основнi засоби.
2. Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів, оформлюються первинними документами, які забезпечують правельність і своєчасність їх обліку.
Документування основних засобів оформлюється такими первинними документами як: „Акт приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”, „Акт введення в експлуатацію основних засобів”, „Акт списання основних засобів”, „Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини”, „Інвентарна картка обліку основних засобів”, „Опис інвентарних карток по обліку основних засобів”, „Картка обліку руху основних засобів”.
Для обліку основних засобів використовується рахунок 10 “Основнi засоби”. За дебетом рахунка 10 “Основнi засоби” вiдображається надходження основних засобiв на баланс пiдприємства, а за кредитом - вибуття основних засобiв внаслiдок продажу, безоплатної передачi.
3. Знос являє собою втрату основними засобами фiзичних якостей або технiко-економiчних властпивостей i, внаслiдок цього, вартостi. Величина зносу залежить вiд виду основних засобiв, їх функцiоналъної ролi у виробничому процесi, строку й умов використання. В основному вiн визначається строком служби об’єктiв i зростає з термiном експлуатацiї. На величину зносу дiють такi фактори, як iнтенсивнiсть використання, агресивнiсть середовища, клiматичнi умови, правовi або iншi обмеження. Амортизація нараховується за такими методами: прямолінійний; виробничий; кумулятивний; податковий; зменшення залишкової вартості; метод прискореного зменшення залишкової вартості.
4. Важливе значення має аналiз вивчення руху i технiчного стану основних засобiв. Для аналізу особливе значення має розподiл виробничих основних засобiв основної дiяльностi пiдприємства на двi частини: активну i пасивну. Мета економiчного аналiзу ефективностi використання основних засобiв полягає у визначеннi забезпеченостi основними засобами за умови найбiльш iнтенсивного їх використання та пошуку резервiв пiдвищення фондовiддачi.
5. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газицікації „Черкасигаз” створене 08 жовтня 1975р. для полiпшення обслуговування населення i удосконалення структури управлiння газовими господарствами Черкаської областi.
На даний момент ВАТ „Черкасигаз” є збитковим підприємством. Фінансовий стан товариства ВАТ „Черкасигаз” залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Чим вищі показники виробництва і реалізації продукції та послуг, нижча собівартість, тим вища рентабельність і більший прибуток, як наслідок – кращий фінансовий стан товариства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з надання послуг відбувається підвищення собівартості послуг та продукції, зменьшення суми прибутку, звідси – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
6. На підприємстві ВАТ „Черкасигаз” облік основних засобів ведеться відповідно до П(С)БО – 7 „Основні засоби” та облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”.
Документування основних засобів на підприємстві ВАТ „Черкасигаз” оформлюється такими документами як: „Інвентарна картка обліку основних засобів”, „Акт списання основних засобів”, „Акт приймання – передачі основних засобів”, „Акт введення в експлуатацію основних засобів”.
Основних засобiв на ВАТ „Черкасигаз” надходять у вигляді: передавальних пристроїв, машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів, бібліотечних книжок, інвентарю та меблів, а також інших необоротних матеріальних активів.
7. Для аналізу основних засобів на підприємстві використовують такі форми звітності як „Баланс” та „Примітки до річної фінансової звітності”.
Проаналізувавши показники ефективного використання основинх засобів можна зробити висновок, що в цілому основні засоби в 2008році мали задовільний технічний стан.
8. Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління ВАТ „Черкасигаз” та знижують ефективність використання основних засобів. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.
Такий підхід дасть змогу зсередини ознайомитися з усіма проблемами, що заважають успішному розвитку, і вжити відповідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.
Інтенсивне поліпшення використання основних засобів означає підвищення ступеня завантаження виробничих потужностей в одиницю часу. Останнє може бути досягнуте при модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їхньої роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа, 1999.
2. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств – К.: Вища школа, 2004р.
3. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства : Навч. посібник. - К: КНЕУ, 2001.
4. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні: Нормативи. Коментарі – Луганськ: Промдрук ДСД Лугань, 2004
5. Поддєрьогін А.М. Фінанаси підприємств. К.: КНЕУ, 2005р.
6. Пушкар М.С. Фінансовій облік: Підручник.-Тернопіль: Карт-бланш, 2004.
7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. зал. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2004.
8. Чебанова Н.В., Єфіменко Т.І. Фінансовий облік: Підручник. – К.: ВЦ „Академія”. 2007.
9. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник – К: “Лібра, 2004 р.