1.Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу

Грошовий агрегат – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу відбувається між суб’єктами:

окремими підприємствами та організаціями;

підприємствами та організаціями і населенням;

окремими фізичними особами;

комерційними банками і підприємствами та організаціями;

комерційними банками і населенням;

окремими комерційними банками ;

комерційними банками і центральним банком;

небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями та установами – з іншого;

небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;

окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення.

Рух грошей, що здійснюється циклічно, представлено на схемі грошового обороту.

За характером платежів розрізняють:

товарно-платіжний оборот ( платежі за товари, виконані роботи та послуги )

нетоварний платіжний оборот ( платежі до бюджету за іншими фінансовими операціями ).

Завдання статистики грошового обігу:

Збір та обробка статистичної інформації про величину грошового обігу.

Розробка програми статистичного спостереження.

Розробка сучасних способів отримання і обробки даних.

Обгрунтування методології обчислення і аналізу статистичних показників грошового обігу.

Виявлення закономірностей у складі грошового обігу, в обіговості грошової маси, в розрахункових операціях банків.

Спостереження за додержанням підпприємствами розрахункової дисципліни.

Вивчення обсягу, складу, динаміки грошової маси та її швидкості.

Аналіз купівельної спроможності грошей.

Аналіз купюрного складу грошової маси.

2. Система показників грошового обігу

Для управління процесами грошового обороту потрібно спиратися на статистичну інформацію про величину грошового обороту, його склад і динаміку, а також обіговість грошових коштів, додержання розрахункової дисципліни, про склад і швидкість обігу грошової маси, купівельну спроможність грошей тощо.

Отримувати і обробляти статистичну інформацію щодо процесів у цій галузі кредиту – справа статистики грошового обігу. Вона розробляє програму статистичного спостереження, способи отримання і обробки даних, обгрунтовує методологію обчислення і аналізу статистичних показників.

Найважливішими показниками, які відображають ефективність і стабільність грошового обігу є :

збалансованість бюджету

показники рівня інфляції

стабільність національної валюти

обсяг державного внутрішнього і зовнішнього боргу

структура і якість грошової маси

раціональність податкової системи

національна грошова одиниця

масштаб цін

форми грошей, що забезпечують стійкість грошового обігу

система емісії грошей

Ці показники є найважливішими складовими балансу центрального банку. На величину готівки в обігу впливає не лише монетарна політика, а й такі фактори як платіжна дисципліна та інфляційні очікування.

Показники діяльності комерційних банків:

кредити комерційних банків господарству;

частка кредитів приватному сектору;

кредити в іноземній валюті;

депозити (строкові та до запитання );

частка депозитів населення в загальній сумі депозитів, %;

депозити в іноземній валюті.

Всі показники відбивають головні складові консолідованого балансу комерційних банків.

3.Статистичне вивчення маси грошей в обігу.

Статистика грошового обігу має також виявляти закономірності у складі грошового обігу, в обіговості грошової маси, у розрахункових операціях банків, додержанні підприємствами розрахункової дисципліни.

Це сукупність залишків грошей у всіх формах, які знаходяться у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Грошова маса впливає на рівень цін, обсяг виробництва і стан платіжного балансу. Статистика грошової маси вивчає:

обсяг грошової маси

склад, динаміку, швидкість

купюр ний склад грошової маси.

питому вагу грошових знаків різної вартості в загальній масі грошей, які обертаються.

Купюрний склад грошової маси формується під впливом таких факторів:

рівня грошових доходів населення

рівня роздрібних цін на товари та послуги

структури товарообороту

схильність населення до витрачення грошей

Показник середньої купюрності грошової маси :

M=

- середня купюрність

М - вартість купюр

f - кількість купюр

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

- за ступенем готовності окремих елементів до оборотності (ліквідності)

- за формою грошових засобів

- за розміщенням суб’єктів грошового обороту

- за територіальним розміщенням.

Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Принципи грошових агрегатів:

грошова маса включає не лише готівкові гроші, а й депозитні

уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості

сукупна грошова маса включає також банківські внески, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 – відображає масу готівки, яка перебуває поза банками в обігу, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М1 – включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на розрахункових і поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 – це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів підприємств і організацій та інших спеціальних рахунках, кошти Держстраху, валютні заощадження.

Агрегат М3 – охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно, тобто ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці, участю в інфляції. Ліквідність розуміють так : це можливість використання деякого активу як засобу обігу або перетворення активу на кошти обігу та його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютно ліквідними вважаються гроші параметра М1. До високоліквідних грошових агрегатів слід віднести грошовий агрегат М2.

Грошова база- це гроші, які беруть участь в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона включає агрегат М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.

Фактори, що впливають на величину грошової маси:

зобов’язання комерційних банків за кредитами, що отримані від центрального банку;

сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту;

купівля – продаж емісійними установами на ринку цінних паперів облігацій державної позики;

нерезервні зобов’язання банківських установ (капітал і прибуток від емісійної діяльності тощо).

4. Статистичне вивчення швидкості обігу грошової маси.

Швидкість обігу грошей – це показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує скільки разів у середньому за рік (за період ) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.

На швидкість обігу грошей впливають такі фактори :

обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва ;

величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну ;

рівень розвитку ринкових зв’язків між суб’єктами процесу відтворення;

збалансованість попиту і пропозиції на ринку;

рівень розвитку маркетингу;

рівень інфляції;

рівень розвитку економічної інфраструктури : транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів тощо.

До завдань статистики грошового обігу належить вивчення складу грошової маси та її динаміки. Склад грошової маси може бути виміряний за допомогою відносних величин структури, які характеризують питому вагу окремих параметрів грошової маси в загальному її обсягу.

Кількість оборотів грошей визначається за формулою

де ВВП – номінальний валовий внутрішній продукт; М – загальна маса грошей, що визначається як середні залишки грошей за період; Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовується; P- рівень цін товарів та послуг.

Цей показник характеризує скільки в середньому за рік оборотів здійснила грошова маса.

Тривалість у днях, перебування коштів у розрахунках:

О - середній залишок коштів на рахунку

Обсп- оборот з витрат (списання) коштів з рахунку

Д – кількість календарних днів у періоді

Число оборотів коштів:

Час одного обороту грошової маси належить до зворотних характеристик швидкості обігу грошей:

де Д- число календарних днів у періоді.

Якщо число днів, яке необхідне для одного обороту грошей, скоротиться, то для обслуговування одного й того самого обсягу продукції буде потрібна менша грошова маса:

де Р- дефлятор валового внутрішнього продукту; Y- обсяг реального внутрішнього продукту.

Зростання швидкості обігу грошей призводить до росту цін. Сукупна швидкість обсягу грошової маси формується під впливом обіговості грошових агрегатів, рівень яких для окремих агрегатів неоднаковий і може бути різний у динаміці. За допомогою індексного методу можна кількісно вимірювати приріст середньої швидкості обігу грошей, зумовлений зміною швидкості окремих агрегатів грошей, структурними зрушеннями в масі грошей та неоднаковими темпами росту параметрів грошової маси.

Прогнозні розрахунки грошової маси можна виконувати двома способами:

прогнозування попиту на гроші;

прогнозування пропозиції грошей.

На величину готівки впливає ряд факторів:

монетарна політика

політика дисципліни

інфляційне очікування

зовнішні активи

Кількість грошей впливає на:

загальний випуск продукції ;

рівень цін ;

зайнятість населення.

5.Статистичне прогнозування касових оборотів.

Основним документом, за допомогою якого характеризується рух грошової готівки, є прогноз касових оборотів. Він відображає рух грошової маси зі сфери обігу в каси банківських установ і видачу готівки підприємствам, установам, організаціям і населенню. Прогноз касових оборотів складається на квартал з розподілом за числами і затверджується для кожної банківської установи.

Прогноз касових оборотів торкається двох аспектів – надходжень та видач (витрат) готівки і відповідно поділяється на дві частини. У кожній частині виокремлюються статті згідно з каналами руху готівки. У процесі балансування касового плану визначається емісійне завдання з випуску готівки в обіг чи вилучення її з обігу. У першому розділі показують прогнозне надходження готівки до каси банківської установи, а в другому – прогнозну видачу готівки з кас банківської установи.

Класифікація надходжень:

надходження торгової виручки

надходження виручки від всіх видів транспорту

надходження квартирної плати та комунальних платежів

надходження виручки видовищних установ

надходження виручки підприємств побутового обслуговування

надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств

надходження на рахунки по вкладах громадян

надходження від підприємств зв’язку

інші надходження (включаючи повернення заробітної плати )

підкріплення оборотної каси з резервних фондів.

Класифікація видатків:

видатки на оплату праці, грошові виплати та заохочення, інші виплати, які не включаються до складу фонду оплати праці.

видатки на закупівлю сільськогосподарських продуктів

видатки з рахунків колективних сільськогосподарських підприємств

видатки на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань. видатки з рахунків по вкладах населення

видатки підкріплень підприємств зв’язку

видатки на інші цілі

перерахування з оборотної каси у резервні фонди.

Для характеристики стану грошового обігу застосовуються такі показники швидкості обігу грошей:

1.Число оборотів, які здійснює грошова маса за певний період часу, або швидкість грошової маси (V)

2.Тривалість одного обороту готівки гривні в днях або час обороту (ч)

де Мнас – оборотна каса населення ( загальна маса грошей або середні залишки грошей за період);

Д – число днів у періоді;

Н – надходження готівки в каси банку ( грошовий обіг ).

В ході аналізу швидкості грошової маси та тривалості одного обороту гривні в днях застосовується індексний аналіз.

6. Аналіз емісії грошей і інфляції.

На основі звітності про прибуткові і видаткові касові операції визначається емісійний результат за звітний період: перевищення надходжень в каси банку над віддачею з каси є вилученням грошей з обороту, а у випадку перевищення видачі з каси банку над надходженнями має місце випуск грошей в оборот.

Найважливішим ціновим інструментом для регулювання ліквідності в перехідній економіці є ставка рефінансування – ставка, за якою комерційні банки отримують кредити від Центрального Банку. В умовах високої інфляції використання ставки рефінансування як інструмента жорсткої монетарної політики є обмеженим, оскільки реальні процентні ставки є від’ємні.

Рух грошей знаходить відображення і в балансі грошових доходів та видатків населення. Схема цього балансу така:

Доходи:

1. Оплата праці

в тому числі:

робітників та службовців;

робітників кооперативів;

робітників колективних сільськогосподарських підприємств;

доходи та інші надходження фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Соціальні виплати

в тому числі:

пенсія та допомога;

стипендії;

інші надходження.

Видатки:

1.Споживчі видатки

в тому числі:

купівля товарів;

оплата послуг.

2.Податки та інші видатки. Обов’язкові платежі та добровільні внески, інші видатки.

3.Приріст збереження в банках та готівки на руках, придбання іноземної валюти,

в тому числі:

приріст збереження та придбання цінних паперів;

зміна залишків готівки у населення;

придбання іноземної валюти.

За допомогою балансу грошових доходів та видатків населення аналізується абсолютне та відносне відхилення фактичного фонду заробітної плати від планового. При цьому треба встановити розміри порушення, прийнятих в плані співвідношення зростання обсягів виробництва, чисельності працюючих, продуктивності праці та середньої заробітної плати.

Баланс грошових доходів та видатків населення дозволяє визначити купівельний фонд ( платоспроможний попит ) населення та визначити ступінь його відповідності фактичним розмірам купівель товарів.

Для цього розраховують коефіцієнт задоволення споживчого попиту. Він розраховується як частка від ділення обсягу роздрібного товарообороту на купівельний фонд населення в процентах.

Інфляція – це підвищення рівня цін та знецінення основи? грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті, порушення рівноваги між товарним покриттям та грошовою масою, що призводить до знецінення грошової одиниці.

Види інфляції:

1.За рівнем інфляції:

повзуча ( до 5 % )

помірна ( 5-20 % )

галопуюча ( 20-50 % )

гіперінфляція ( > 100 % )

2.За рівнем очікування :

передбачена

непередбачена

3.За зміною відносних цін :

збалансована

незбалансована

4.За причинами та механізмом зростання рівня цін:

інфляція попиту

інфляція пропозиції

Показники інфляції:

1) Індекс споживчих цін за формулою Ласпейресса, дозволяє оцінити рівень інфляції на споживчому ринку

І= ;

2) Дефлятор ВНП дозволяє оцінити рівень інфляції по всій сукупності благ за формулою Пааше

I=

3) Основним показником інфляції є норма інфляції, що передбачає розрахунок індексів цін суміжних періодів.

N=

Динаміку купівельних фондів слід розглядати у взаємозв’язку з купівельною спроможністю грошової одиниці, тому що динаміка лише купівельних фондів ще не характеризує динаміку реальної маси придбаних товарів та послуг. Динаміку цієї маси можна одержати з врахуванням зміни цін. Для цього використовують індекс купівельної спроможності гривні:

де р- рівень цін; q- кількість придбаних товарів та послуг.

Аналіз балансу грошових доходів та витрат населення вивчає залежність платоспроможного попиту населення від впливу різних факторів, і перш за все, - від динаміки рівня доходів.

Для цього застосовуються зокрема коефіцієнти еластичності залежності рівня платоспроможного попиту від рівня доходу, цін, інших факторів

де у- рівень попиту;

х- рівень доходу.

Коефіцієнт еластичності характеризує, на скільки процентів змінюється рівень платоспроможного попиту із зміною рівня доходу населення на один відсоток.

На основі балансу грошових доходів та видатків населення розраховують і реальні доходи населення.

Статистика вивчає динаміку доходів на душу населення, застосовуючи індекс реальних доходів на душу населення:

Де КД і КД – кінцеві доходи населення в поточних цінах відповідно базового та звітного періодів;

І – індекс цін;

І – індекс чисельності населення.

Цей індекс І показує, як змінюється придбана маса товарів та послуг внаслідок зміни цін.

Контрольні запитання до теми

Що таке грошовий оброт та які його основні суб’єкти ?

Чим безготівковий оборот відрізняється від готівкового ?

В чому полягає завдання статистики грошового обороту ?

Основні показники грошового обороту.

Показники діяльності банківської системи.

Показники діяльності комерційних банків.

Які вам відомі основні показники інфляції ?

Як статистика визначає масу грошей в обігу ?

Що ви розумієте під грошовими агрегатами ?

За допомогою яких показників вивчається швидкість обігу грошової маси ?

Як можна спрогнозувати грошову масу ?

Що таке емісія та інфляція грошей?

Які існують види інфляції?

Тема: Статистика грошового обігу

План

1.Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу.

2.Система показників грошового обігу.

3.Статистичне вивчення маси грошей в обігу.

4.Статистичне вивчення швидкості обігу грошової маси.

5.Статистичне прогнозування касових оборотів.

Основні поняття теми:

Грошовий обіг

Суб’єкти грошового обороту

Сектори грошового обороту

Готівковий оборот

Безготівковий оборот

Показники діяльності банківської системи та комерційних банків

Інфляція

Грошова маса

Грошовий агрегат

Грошова база

Швидкість обігу грошей

Кількість оборотів грошей

Час одного обороту грошей

Прогноз касових оборотів

Список рекомендованої літератури

1.Статистика: Підручник / С.С.Герасименко та ін. – К.: КНЕУ , 1998. – 468 с.

2.”Фінансова статистика”: Практикум / О.Г.Демешко : КДТЕУ, 1998. – 40 с.

3.Гроші, банки та кредит: у схемах і коментаріях: Навчальний посібник / За ред. Б.Л.Луціва. – 2-ге видання, перероб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000.–225 с

4.Гроші та кредит: Підручник / М.І.Савлук, А.М.Мороз, М.Ф.Пуховкіна та ін.-К.: КНЕУ, 2001 – 602 с.