ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ, БИЗНЕСА И ПРАВА

КАФЕДРА АНГЛИЙСКОЙ ФИЛОЛОГИИ И ПЕРЕВОДА

КУРСОВАЯ РАБОТА

Тема: Реалии в современном английском языке и их перевод на родной язык (на материале повести Дж. Селленджера «Над пропастью во ржи»)

Выполнила:

Студентка группы РП-98-3

Днепропетровск

2001

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Реалія в системі безеквівалентної лексики

Розділ II Визначення реалії, її структури та класифікації

Розділ III Способи перекладу реалій

Розділ IV Аналіз реалій з повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об’єктом цього дослідження.

Метою цієї курсової роботи є:

1. Визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики

2. Визначити зміст поняття “реалія”, структуру та типи реалій

3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

4. Зробити аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську на матеріалі повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”.

Переклад реалій – це частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць [4, с. 106].

У перекладознавчих працях слово “реалія” як термін з’явилося у 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці “О художественном переводе” (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, автор зазначає: “це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й літературознавчих і історико - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє ... усвідомити всі особливості соціальних умов... історичні і географічні реалії і та ін.” [11, с. 23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню терміна реалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [17, с. 104 ]. Також, термін “реалія” зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова 1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної лексики, де дослідник пише: “Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова , що позначають національно-специфичні реалії” [12, с. 23] .

У 1952 році Л. Соболєв уперше дав визначення терміна “реалія” як лексичної одиниці: “Терміном “реалії” позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів” [12, с. 24]. В українському перекладознавстві термін “реалія” вперше вживає О.Кундзіч в 1954 році у праці “ Перекладацька мисль і перекладацький недомисел”, підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: “Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються” [17, с. 104] .

У 1968 році С. Ковганюк опублікував загалом дуже цікаву книжку “Практика перевода”, однак в ній цей досвідчений перекладач і перекладознавець досить поверхово, з точки зору Р.П. Зарівчака, розглядає проблему реалій, вважаючи ними “ назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними” [9, с. 106].

Лінгвістичну суть реалій найглибше, на наш погляд, вивчив іспаніст В.С.Виноградов у своїй докторській дисертації “Лексические вопросы художественной прозы” (1975). Серед дослідників реалій в аспекті лінгвокраєзнавства треба назвати Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які є авторами лінгвокраєзнавчої теорії слова.

Багато авторів, які займалися дослідженням реалій, дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, і використовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних до реалій слід відносити слова, що позначають “особливості державного уряду, побуту, нравів та ін.” [14, с. 150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія – це “ побутові і специфічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема в інших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах” [24, с. 290]. Вл. Россельс бачить в реаліях “іншомовні слова, які позначають поняття, предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твір перекладається” [21, с. 169]. Він вважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни, яке не зустрічається в інших народах” [21, с. 169].

Дуже стислу дефініцію реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями “ слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існують в практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові” [2, с. 78]. Далі він розвиває цю дефініцію шляхом переліку можливих “предметів матеріальної та духовної культури”... , наприклад, “ страви національної кухні”, різноманіття “народного одягу та взуття”, “ народні танці”, “політичні заклади і суспільні явища” та ін. [2, с. 79].

Але на наш погляд, найглибше цю перекладознавчу категорію, а саме реалії, опрацьовували болгарські перекладознавці – С.Влахов та С.Флорин. Вони є авторами книги “Непереводимое в переводе” (1980), і, як ми вважаємо дали найточніше визначення реалій: “Це слова і словосполучення, що називають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого” [6, с. 438].

Окрім цих болгарських вчених проблемами перекладу реалій також займалися А.В. Федоров, Л.Н. Соболєв, В.Н. Коміссаров, Вл. Россельс, Я.І.Рецкер, А.Д. Швейцер, Р.П. Зарівчак, О.Ф. Бурбак, Л.С. Бархударов, А.А.Мороз та багато інших перекладознавців.

Таким чином, бачимо, що дослідженню реалій було присвячено багато праць і українських, і російських, і болгарських, і навіть іноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а з цим з’являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити, яким не було приділено досить уваги. Також, ця проблема актуальна, тому що можна винайти ті сфери дослідження реалій, які не були ще дуже добре вивчені і спробувати дослідити реалію в цих невідомих областях.

Саме тому, що реалії – є дуже цікавою темою для дослідження, ми і присвятили їм цю роботу, структура якої є такою:

I. Вступ, в якому ми розкриваємо ступінь вивченості проблеми, актуальність теми, а також надаємо деякі дефініції відомих вчених щодо реалії.

II. Основна частина, де розглянуто поняття реалії, її структура, класифікація і деякі засоби перекладу. Також, в цій частині ми надаємо аналіз деяких реалій із твора Дж. Селінджера “Над прірвою у житі” та їх переклад на українську мову.

III. Висновки.

IV.Список використаних джерел.

РОЗДІЛ I

РЕАЛІЯ В СИСТЕМІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ

Зіставлення словарного складу будь-якої іноземної та рідної мови з’ясовує, що в іноземній мові поряд з мовними одиницями, що мають одиничні, або численні відповідності в перекладацькій мові, є такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Одиниці іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей в мові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Без еквівалентна лексика, як зазначає А.В. Суперанська, головним чином, виявляється серед “неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу” [25, с. 468]. А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики “імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін.” [25, с. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [7, с. 43].

Безеквівалентними граматичними одиницями, з точки зору Т.Р.Левицької та А.М. Фітермана, “можуть бути як окремі морфологічні форми (наприклад, герундій) і частини мови (наприклад, артикль), так і синтаксичні структури (наприклад, абсолютні конструкції.)” [14, c. 148] Як і відповідності, безеквівалентні одиниці виявляються лише у відношенні до однієї з двох мов, які аналізуються. Ми зазначаємо це, тому що одиниці іноземної мови, безеквівалентні у відношенні до даної перекладацької мови, можуть мати регулярні відповідності в інших мовах.

У межах безеквівалентної лексики реалії виділяються в окрему перекладознавчу категорію, і належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць. Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точки зору на розуміння цього явища – екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильники екстралінгвістичного підходу розглядають реалію як “суто позамовне явище, визначаючи її як факти, пов’язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу” [5, с. 68]. У працях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реалії вважається її “яскраво виражений національно-культурний колорит, співвіднесеність з об’єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретної лінгвокультурної спільності і, як наслідок цього, відсутність відповідностей в інших мовах” [5, с. 69].

Очевидно, всі реалії входять в обсяг безеквівалентної лексики певного бінарного зіставлення [9, с. 107]. Але ж до її складу входить також частина прислів’їв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, та інші випадки лексико-семантичної безеквівалентності.

Окремі автори зараховують до реалій географічні назви, власні імена та прізвища [12, с. 28]. Але ж річ у тім, що при трансляційному перейменуванні реалій застосовують різні способи: транскрипцію, транслітерацію, калькування, а географічні назви, власні імена та прізвища можна при перенесенні на грунт мови-споживача лише більш або менш вдало транскрибувати чи транслітерувати.

Влахов та Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають коло реалій, але з цим частково виходять за межі безеквівалентної лексики терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступлення від літературної норми; із реаліями стикаються власні імена і фразеологізми... В тих же межах безеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власне безеквівалентною лексикою – це одиниці, які не мають лексичних відповідностей в перекладацькій мові” [7, с. 43].

Болгарські вчені визначають ще один момент, який відрізняє реалію від безеквівалентного слова: “в загальних рисах слово може бути реалією у відношенні до всіх або більшості мов, а безеквівалентним – переважно в рамках даної пари мов, тобто, як правило, список реалій даної мови буде більш або менш постійний, який не залежить від перекладацької мови, в той же час, як словник безеквівалентної лексики, опиниться різним для різних пар мов” [7, с. 43].

Таким чином, ми вже можемо скласти собі більш або менш чітку думку про своєрідну категорію слів і словосполучень, які називаються реаліями. Але перед тим, як аналізувати структуру, класифікацію і способи перекладу реалій, треба дати чітку характеристику поняття реалії.

РОЗДІЛ II

ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛІЇ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

В першу чергу Влахов і Флорин вказують на “сходство реалии с термином” [6, c. 432]. На відміну від більшості слів, терміни позначають чітко визначені поняття, предмети та явища [6, с. 433], звично, що це однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу “міжнародної” лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даною історичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обох груп [6, с. 434].

Проте Є.К. Павлова бачить суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни – це основа наукової лексики, сфера їх вживання – спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна “національної належності”: незалежно від свого походження, він – набуток всього людства, яке користується ним, як своєю “законною” власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, “як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так ( але порівняно рідко), що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла” [19, с. 19].

Різниця між терміном та реалією вбачається і в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження), реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: “реалії – народні слова, тісно пов’язані, головним чином, із побутом народу” [10, с. 38].

При зіставленні цих понять (термін – реалія), таких близьких і з цим таких несхожих, виявляються деякі характерні риси реалій як своєрідної лексичної категорії.

Після того, як ми розглянули схожість і різницю між реаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття “реалія”. Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною і зрозумілою є дефиниція Влахова та Флорина: “реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [6, с. 438].

Що стосується структури реалій, то на питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей. Вайсбурд , наприклад, вважає, що “ поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями” [7, с. 18]. Але більшість інших вчених говорять про “слова” – “лексичні одиниці”, і тільки інколи добавляють “словосполучення” [7, с. 18]. Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов і С.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку “і словосполучення” означає, що до реалій можна віднести “номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово” номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення.

Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути типи реалій. На наш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд :

1. Поділ за предметною ознакою

2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності)

Предметна ознака

Географічні реалії:

- Найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології

Степ, прерія, сопка, солончак, торнадо

- Найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини

Польдер, крига, язовір, грид, арик

- Найменування ендеміків

Ківі, снігова людина, піщундська сосна, секвоя

Етнографічні реалії:

- Побут:

А) їжа, напої, побутові заклади та ін.

Щі, чебуреки, кумис, ель, сидр; таверна, пиріжкова, бістро, сауна, драгстор

Б) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси

Кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник, фібула, верик

В) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:

Ізба, юрта, дівчача, горниця, обрік, амфора, кубишка

Г) транспорт (засоби та “водії”):

Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, кебмен, гондольєр

Д) інше:

Сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка, кізяк

- Праця:

А) люди праці:

Передовик, бригадир, фермер, грум, консьєржка

Б) знаряддя праці:

Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка

В) організація праці (включно господарства):

Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз, мандра

- Мистецтво і культура:

А) музика і танці:

Козачок, гопак, блюз, тарантела, рил

Б) музичні інструменти та ін.:

Балалайка, тамтам, кастаньєти, най, банджо

В) Фольклор:

Сага, билина, частушки

Г) Театр:

Кабукі, містерія, арлекін, каспер, петрушка

Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:

Ікебана, чинте, пелікени

Е) Виконавці:

Трубадур, кобзар, скоморох, гейша

Ж) Звичаї та ритуали:

Коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені, маслениця, рамазан

З) Свята та ігри:

День перемоги, паска, День подяки, лапта, крикет, пітчер

И) Міфологія:

Леший, Дід Мороз, троль, валькірія, ельф, гном, килим-літак, вурдалак

К) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети:

Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп’яття, мани

Л) Календар:

Вайшак, вересень, бабине літо

- Етнічні об’єкти:

А) Етноніми:

Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах

Б) прізвиська ( звично шутливі або образливі)

Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап

В) Найменування осіб за місцем проживання:

Габровець, канака, шоп, обердинець

- Міри і гроші:

А) Одиниці мір:

Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель

Б) Грошові одиниці:

Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, долар

В) Простомовні найменування мір і грошей:

Осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п’ятак, бакс

Суспільно-політичні реалії:

- Адміністративно-територіальний устрій:

А) Адміністративно-територіальні одиниці:

Губернія, область, департамент, графство, воєводство

Б) Населені пункти:

Аул, станиця, хутор, стійбище

В) Деталі населеного пункту:

Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд

- Органи та носії влади:

А) органи влади:

Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата

Б) Носії влади:

Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар

- Суспільно-політичне життя:

А) Політична діяльність та діячі:

Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки

Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):

Партизани, карбонарії, західники, слав’янофіли

В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники)

Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі

Г) Звання, титули, звернення:

Бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам

Д) Заклади:

Облвно, загс, золотий стіл, торгпредство

Е) Учбові заклади і культурні установи:

Десятилітка, коледж, ліцей, кампус, аула

Ж) Стани та касти ( і їх члени ):

Дворянство, купечество, юнкерство, джентрі, дворянин, самурай, мужик

З) Станові знаки і символи:

Червоний прапор, півмісяць, свастика, юньон джек

- Військові реалії:

А) Підрозділення:

Легіон, фаланга, табір, орда, сотня

Б) Зброя:

Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка

В) Обмундирування:

Шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат

Г) Військові службовці і командири:

Отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер

Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення – по місцю – стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [7, c. 65-67].

Місцева ознака

В площині однієї мови:

- Свої реалії – це більшою частиною ісконні слова даної мови:

Хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском),

ель=ейл (ale - світле англійське пиво)

- Чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії іншої мови:

Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.)

В площині пари мов:

- Зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов напр., фіорд – зовнішня реалія для рос., болг., або любої іншої мови, окрім норвезької

- Внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови напр., фіорд – для пари російської і норвезької мови – для норвезької мови буде внутрішньою реалією [7, c. 68].

РОЗДІЛ III

ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ РЕАЛІЙ

Ми вже визначили, що таке реалія, яка в неї може бути структура і типи реалій. Як же повинен поводитися з реаліями перекладач? Якщо даний предмет чи явище незнайомі народу, якщо в його мові немає найменування даного предмету, поняття, явища, означає тоді це, що слово не можна перекласти. А якщо воно перекладне, то як знайти найбільш вдалу відповідність? Л.Н.Соболєв вважає так: “ якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, і неможливо перекласти” [24, с. 270]. Проте “немає такого слова, яке не могло би бути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученням слів даної мови” [26, с. 182] – це у відношенні словникового перекладу, і “ те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складного цілого” [26, с. 182], тобто у відношенні контекстуального перекладу. Таким чином вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.

При перекладі реалій існує дві труднощі:

Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об’єкта, який ця реалія позначає.

Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) – її національне і історичне забарвлення.

Ця справа ускладнюється ще й необхідністю ураховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовним є лише одне: “рецептів тут, як і в перекладі загалом, немає, і перекладач, ураховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовою, на свій досвід, чуття і картотеку, а, в першу чергу, на “контекстуальні обставини”, в кожному окремому випадку вибирає шлях, який підходить більш всього, а інколи є одним можливим.

За С. Флориним і С. Власовим у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій:

- Транскрипція ( транслітерація)

- Переклад (заміни):

1. Неологізми:

А) калька

Б) півкалька

В) освоєння

Г) семантичний неологізм

2. Приблизний переклад:

А) відповідність за родом та видом

Б) функціональний аналог

В) опис, пояснення, тлумачення

- Контекстуальний переклад [7, c. 87]

Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно:

I. Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови в перекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням до оригінальної форми [6, c. 440]:

Whig – біг; Utah – Юта

Бажання, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що, таким чином, перекладач може одержати можливість перебороти дві вказані вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією зроблений невдало, це може дуже ускладнити розуміння перекладу читачем. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, які складають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими) [7, c. 88]:

Waterloo – Ватерлоо, Murray – Муррей

II. Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на перекладацьку мову вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана:

Запровадження неологізму – найбільш придатний після транскрипції шлях збереження змісту й колориту перекладаємої реалії: шляхом створення нового слова (або словосполучення) інколи вдається добитися такого ж ефекту. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки та півкальки [7, c. 89]:

А) Кальки – це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто по частинам) слова або звороту з наступним складанням перекладених частин без будь-яких змін [7, c. 89]. Класичний приклад – це слова

Skyscraper – хмарочос; misleader – лжекерівник.

Дуже поширені кальки усталених словосполучень:

People of good will – люди доброї волі; the United Nations Organization – Організація об’єднаних націй

Б) Півкальки – це свого роду часткові запозичення, також нові слова або усталені словосполучення, але “складені частково із свого власного матеріалу, а частково з матеріалу іншомовного слова”[7, с. 89]

Carpet-bagger – саквояжник (сіверянин, який добився впливу та багатства на Півдні)

При калькуванні існує небезпека з’явлення в перекладі буквалізму, який зовсім непотрібен. І перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.

В) Освоєння – це адаптація іншомовної реалії; тобто надання їй на основі іншомовного матеріалу вигляду рідного слова [7, c. 89]:

Фр. Concierge – консьєржка; нім. Walkure – валькірія

Г) Семантичний неологізм – це нове слово або словосполучення , “вигадане” перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії. Від кальки його відрізняє відсутність етимологічного зв’язку з оригінальним словом [7, c. 90]:

Seven-league boots – чоботи – швидкоходи

Але Влахов і Флорин зазначають, що “спосіб перекладу реалій неологізмами найменш використовується: причина досить очевидна – творцем мови є народ і дуже рідко – окремий автор” [7, с. 90].

2. Приблизний переклад реалій застосовується частіше ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосіб удається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит дуже часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією [28, c. 250]. Можливі декілька випадків:

А) Принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш поширеним (дуже рідко – більш вузьким) значенням, підставляє родове поняття замість видового. По суті справи, замінюючи вид родом, більш часткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладу прийом генералізації [28, c. 250]:

Cottage – будинок

Але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.

Б) Функціональний аналог – це “елемент остаточного вислову, який викликає східну реакцію у російського читача” [28, с. 251]. Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачу перекладу, “замінити іншою, знайомою”, або замінити один музичний інструмент іншим, “нейтральним”, не забарвленим у національні барви перекладацької мови, одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії, яка перекладається:

Baseball – лапта, cricket – лапта

Часто функціональний аналог є зручним для передачі реалій-мір, зокрема, коли вони призначені для створення у читача якихсь якісних уявлень:

Сто пудів – дуже важкий, пара фунтів – небагато

В) Опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується у тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати [6, c. 454]:

The boys were playing fly up – хлопчики грали у м’яча; армяк – одежа із грубої тканини, puff – гра в кості

Влахов і Флорин зазначають, що “приблизний переклад реалій, як підказує сама назва, не є адекватним, передає зміст відповідної одиниці не повністю, а що стосується національного і історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися, лише якщо митець-парекладач зумів підказати це своїм вибором засобів вираження” [6; с. 454].

3. Контекстуальний переклад звично протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв’язаною з нею [відповідністю]” [20, с. 45]. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту:

Скільки коштує путівка на курорт? – How much are accommodations at health resorts?

Такими є основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача перед альтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С. Флорина вибір залежить від предпосилок:

1. Від характеру тексту

Наприклад, в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповідно термінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповідно пізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.

2. Від важливості реалії у контексті

Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [7; с. 95], а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

3. Від характеру реалії

Ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.

4. Від іноземної й перекладацької мови.

Рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.

5. Від читача перекладу

Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часом значення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [7, c. 92-93].

РОЗДІЛ IV

АНАЛІЗ РЕАЛІЙ З ПОВІСТІ ДЖ. СЕЛІНДЖЕРА “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”

Зараз хотілося б надати приклади реалій та запропонувати їх переклад, користуючись матеріалом нашого дослідження, наданого вище. Усі надані нижче приклади реалій було взято з повісті видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі”. Перед тим як давати переклад реалій хочемо розглянути їх класифікацію та структуру.

Спочатку розглянемо їх структуру:

Окремі слова: Jaguar; foot; hound’s; Oxford; Buick; Vitalis; Edmont; Vogue; Seattle, Washington; jitterbugging; glider; the Mall; Daiquiris; buck; Quaker; Harvard; Flys up; Brooks; loafers; Bloomingdale’s;

Словосполучення: Pencey Preparatory School; Revolutionary War; Navajo blanket; Yellowstone Park; Year Book; Brown Betty; pinball machine; club car; Stork Club; Tom Collins; Grand Central Station; Mark Cross; Greenwich Village; Ivy League; polo coat; West Point; Fifth Avenue; Saturday Evening Post; cowboy general; Student Adviser; a dry Martini;

Скорочення: Coke (від Coca Cola); D-Day (від Disembarkation Day);

Абревіатури: B.M. (від Bryn Mawr); F;

Як бачимо, в наших прикладах реалій немає реалій-речень.

Зараз зробимо класифікацію за предметною ознакою реалій, які ми вибрали для подальшого перекладу.

Jaguar; Buick; club car – етнографічні реалії, побут - транспорт.

foot – етнографічна реалія, міри і гроші – одиниці мір.

hound’s (або tooth jacket); polo coat; loafers – етнографічні реалії, побут – одежа (включно: взуття, головні убори та ін.)

Oxford; Harvard; West Point; B.M. – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя - учбові заклади та культурні установи.

Vitalis – етнографічні реалії, побут.

Edmont; Bloomingdale’s; Stork Club; Mark Cross; Brooks – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – заклади.

Vogue; Saturday Evening Post; Year Book – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя, назви газет та журналів.

Seattle, Washington; – географічні реалії, найменування об’єктів географії.

jitterbug – етнографічні реалії, мистецтво і культура – музика і танці.

glider; Navajo blanket – етнографічні реалії, побут – житло, меблі, посуд та інше обладнання.

the Mall; Yellowstone Park; Fifth Avenue; Greenwich Village - суспільно-політичні реалії, адміністративно-територіальний устрій – деталі населеного пункту.

Daiquiris; Brown Betty; Tom Collins; a dry Martini; Coke – етнографічні реалії, побут – їжа, напої та інше.

buck – етнографічні реалії, міри і гроші – простомовні найменування мір і грошей.

Quaker; Ivy League – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – стани, об’єднання, касти.

Flys up; pinball machine – етнографічні реалії, мистецтво і культура – свята та ігри.

Revolutionary War; D-Day – військові реалії.

cowboy general; Student Adviser – етнографічні реалії, праця – люди праці.

F – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – станові знаки і символи.

Ми навели найпоширену класифікацію реалій. Тепер, хотілося б запропонувати переклад всіх цих реалій. Для цього ми використали два джерела:

А) Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі, переклали яку О. Логвиненко, О.Терех, О. Сенюк, Ю. Покальчук [23].

В) Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи, перевод Р. Райт-ковалевой [22].

Jaguar

А) Ягуар (транслітерація) [23, c. 4]

В) Ягуар (транслітерація) [22, c. 12]

Revolutionary War

А) Війна за незалежність (коротке пояснення) [23, c. 5]

В) Война за независимость (коротке пояснення) [22, c. 13]

Navajo blanket

А) Індіанська ковдра (функціональний аналог) [23, c. 8]

В) Индейское одеяло (функціональний аналог) [22, c. 15]

Yellowstone Park

А) Єллоустоунський парк (транскрипція) [23, c. 8]

В) Йеллоустонский парк (транскрипція) [22, c. 15]

Foot

А) Фут (транскрипція) [23, c. 10]

В) Фут (транскрипція) [22, c. 17]

Hound’s (tooth jacket)

А) Картата куртка (функціональний аналог) [23, c. 24]

В) Замшевая куртка (функціональний аналог) [22, c. 28]

Year Book

А) Шкільний альбом ( пояснення) [23, c. 25]

В) Шкoльний альбом (пояснення) [22, c. 29]

Oxford

А) Оксфорд ( транскрипція) [23, c. 27]

В) Оксфорд (транскрипція) [22, c. 30]

B.M. (Bryn Mawr)

А) Брин-Мор. Жіночий коледж в штаті Пенсільванія (транскрипція і пояснення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 29]

В) Брин-Мор (лише транскрипція) [22, c. 31]

Brown Betty

А) “Руда Беті” - листковий пудинг із сухарів з яблуками (півкалька і пояснення) [23, c. 32]

В) “Рыжая Бетти” – пудинг с патокой ( півкалька і пояснення) [22, c. 34]

Pinball machine

А) Рулетка-автомат (функціональний аналог) [23, c. 33]

В) Рулетка-автомат (функціональний аналог) [22, c. 35]

Buick

А) Б’юїк (транскрипція) [23, c. 33]

В) Бьюик (транскрипція) [22, c. 35]

Coke (Coca Cola)

А) Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [23, c. 59]

Б) Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [22, c. 55]

Vitalis

А) Віталіс (транслітерація) [23, c. 29]

В) Бриолин ( функціональний аналог) [22, c. 31]

Edmont

А) Едмонт (транслітерація) [23, c. 52]

В) Едмонт (транслітерація) [22, c. 50]

Vogue

А) Вог. Журнал для жінок (транскрипція та пояснення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 50]

В) Вог (транскрипція) [22, c. 48]

Club car

А) Бар (контекстуальний аналог) [23, c. 50]

В) Вагон-ресторан (функціональний аналог) [22, c. 48]

Seattle, Washington

А) Сіетл, штат Вашінгтон (транскрипція) [23, c. 61]

В) Сиэттл, штат Вашингтон (транскрипція) [22, c. 57]

Jitterbug

А) Джіттербаг (транслітерація) [23, c. 62]

В) Джиттербаг (транслітерація) [22, c. 57]

Stork Club

А) Сторк-клуб (транслітерація) [23, c. 62]

В) Сторк-клуб (транслітерація) [22, c. 57]

Tom Collins

А) Том Коллінз - прохолодний коктейль із льодом (транскрипція та пояснення) [23, c. 63]

В) Прохладительное (функціональний аналог) [22, c. 58]

Glider

А) Крісло-гойдалка (функціональний аналог) [23, c. 66]

В) Реалія була не перекладена зовсім, її було випущено [22, c. 61]

Mark Cross

А) Марк Крос (транслітерація) [23, c. 90]

В) Марк Кросс (транслітерація) [22, c. 79]

The Mall

А) Головна алея (описовий переклад) [23, c. 97]

В) Беговая дорожка (контекстуальний переклад) [22, c. 85]

Greenwich Village

А) Гринвіч-віллідж. Район в Нью-Йорку, де живе багато художників, поетів тощо. (транслітерація з транскрипцією та пояснення, яке надано у вигляді зноски) [23, c. 68]

В) Гринич-вилледж (транскрипція і транслітерація) [22, c. 61]

Daiquiris

А) Коктейль з ромом (описовий переклад) [23, c. 71]

В) Дайкири (транскрипція) [22, c. 64]

Ivy League

А) Аристократичні університети (описовий переклад) [23, c. 72]

В) Аристократические землячества (описовий переклад) [22, c. 65]

Five bucks

А) П’ять зелених (дослівний переклад, в якому зберігається жаргон) [23, c. 76]

В) Пять долларов (дослівний переклад) [22, c. 68]

Polo coat

А) Спортивне пальтечко з верблюжої вовни, без капелюшка (описовий переклад) [23, c. 78]

В) Спортивное пальто (описовий переклад) [22, c. 70]

Quaker

А) Квакер. Квакери - релігійна секта в Америці (транскрипція і тлумачення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 83]

В) Квакер (транскрипція) [22, c. 73]

Harvard

А) Гарвард (транслітерація) [23, c. 88]

В) Гарвард (транслітерація) [22, c. 77]

West Point

А) Вестпойнтське військове училище (транслітерація із додаванням українського закінчення та пояснення) [23, c. 88]

В) Вест-Пойнт (транслітерація) [22, c. 77]

Fifth Avenue

А) П’ята авеню (дослівний переклад) [23, c. 91]

В) Пятое авеню (дослівний переклад) [22, c. 79]

Flys Up

А) Штандер (функціональний аналог) [23, c. 98]

В) Гра в мяч (описовий переклад) [22, c. 85]

Saturday Evening Post

А) “Сатердей Івнінг Пост” (транскрипція з транслітерацією) [23, c. 102]

В) “Сэтердей ивнинг пост” (транскрипція з транслітерацією) [22, c. 89]

Brooks

А) Брукс (транскрипція) [23, c. 107]

В) Брукс (транскрипція) [22, c. 93]

D-Day (Disembarkation Day)

А) ...висадився з нашими військами в Європі (описовий переклад) [23, c. 115]

В) …потом он попал в Европу, на войну… (описовий переклад) [22, c. 99]

Cowboy general

А) Парадний генерал (описовий переклад першого слова і дослівний переклад другого слова) [23, c. 115]

В) Ковбойский генерал (калька) [22, c. 99]

Student Adviser

А) ...старшокласник, був моїм, так би мовити, шефом (описовий переклад) [23, c. 117]

В) Репетитор-старшеклассник (функціональний аналог) [22, c. 100]

a dry Martini

А) Мартіні (транскрипція лише одного слова зі всього словосполучення) [23, c. 118]

В) Сухой Мартини (калька) [22, c. 101]

Loafers

А) Черевики (функціональний аналог) [23, c. 130]

В) Туфли (функціональний аналог) [22, c. 111]

F

А) Кілок (функціональний аналог) [23, c. 149]

В) Кол (функціональний аналог) [22, c. 126]

Bloomingdale’s

А) Універсальний магазин Блумінгдейл (описовий переклад та транскрипція назви) [23, c. 159]

В) Блумингдейл (транскрипція) [22, c. 134]

Як бачимо, перекладачі використовували різні засоби перекладу реалій. Транскрипцію і транслітерацію вони застосовували, якщо реалія набула статусу інтернаціоналізму, тобто назва чого-небудь або якесь поняття добре відоме читачу перекладу. Але інколи, окрім транскрипції або транслітерації їм доводилося додавати пояснення реалії, тому що читачам вони не досить відомі. Таке пояснення перекладачі давали у вигляді зноски або після самої транскрипції чи транслітерації.

Лише описовий переклад вони застосовували, якщо в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту, який можна було б надати в перекладі.

Дуже часто, на наш погляд, перекладачі використовували функціональний аналог. Вони робили це в тих випадках, якщо в нашому народі, країні існує подібна за змістом та функціями реалія.

Кальки перекладачі застосовували, якщо при дослівному перекладі зміст реалії залишався і вона була зрозумілою для читача.

Можна зазначити, що в деяких випадках ми не зовсім згідні з перекладачами. Наприклад, вони переклали слово “Jaguar” як “Ягуар”. Але не всі люди знають, що це американський автомобіль дорогої марки, тому ми вважаємо, що в цьому випадку можна було б надати пояснення у вигляді зноски. Ще приклад: слово “Vitalis” книжці з українським перекладом лише транслітерували, але хто міг здогадатися, що це лак для волосся? Тому можна було б перекласти цю реалію так: лак для волосся “Віталіс”. Слово “Brooks” перекладачі обох використаних нами джерел транскрибували. Із контексту нам зрозуміло, що це – крамниця одягу, але це не так, тому що “Brooks” – це ательє чоловічого одягу. Прикладів перекладу реалій, з якими ми не зовсім згідні, небагато, але все ж таки вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб перекладати реалії, і робити це досконало, треба декілька років присвятити лише на вивчення цієї перекладацької одиниці.

ВИСНОВКИ

Починаючи працювати над нашим дослідженням, а саме вивчення реалії та засобів їх перекладу, ми ставили перед собою такі цілі:

- визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики

- визначити зміст поняття “реалія”, її структуру та типи

- охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

- проаналізувати реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі ”

Дослідженню реалій присвячено дуже багато праць відомих перекладознавців, а саме – С. Флорина, С. Влахова, О.Ф. Бурбака, Р.П.Зорівчака, А.В. Суперанської, Я.І. Рецкера, Вл. Россельса, А.В.Федорова, А.Д. Швейцера. Це свідчить про те, що ця тема є однією з найцікавіших та менш вивчених у всій історії перекладу. У перекладознавчих працях слово “реалія” з’явилося в 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А.В. Федоров у своїй праці “О художественном переводе” (1941). Також дослідженню реалій присвячені такі роботи: “Перекладацька мисль і перекладацький недомисел” (1954) О. Кундзіча, “Лексичні питання художньої прози” (1975) В.С. Віноградова, “Непереводимое в переводе” (1980) С. Влахова та С. Флорина, які, як вважають, найглибше і найточніше дослідили реалії.

При зіставленні словарного складу будь-якої іноземної мови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні або численні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їх складу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії, маловідомі імена і назви [25, c. 468]. Влахов і Флорин відносять до складу безеквівалентної лексики, окрім реалій, терміни, вигуки, екзотизми, звернення, фразеологізми, звукоімітації [7, c. 43]. Також, деякі автори, такі як А.В.Суперанська, В.Н. Коміссаров зараховують до безеквівалентної лексики імена людей, прізвиська тварин, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін. [25, c. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики; терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення частково покривають коло реалій, але з цим, частково виходять за межі безеквівалентної лексики” [5, c. 68].

Що стосується змісту поняття реалії, існує декілька визначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Л.Н. Соболєв, наприклад вважає, що “реалія – це побутові і специфічні національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів” [24, c. 290]. С.Ковганюк вважає, що “реалії – це назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними.” [9, c. 106]. Вл. Россельс вважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту і життя того чи іншого народу, країни, яке не зустрічається в інших народах” [21, c. 169]. С. Влахов і С. Флорин, яких ми вважаємо найкращими дослідниками реалій дають таке визначення: “реалії – це слова і словосполучення народної мови, які зображують собою найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племен, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [6, c. 438].

Щодо структури реалій, то у перекладознавців також немає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовно структури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі слова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи, фразеологічні звороти.

Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина, яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2. Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти), 3. Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [7, c. 65-67]; за місцевою ознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. В площині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії) [7, c. 68].

Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни): 1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний переклад [7, c. 87].

Застосування того чи іншого засобу перекладу залежить від деяких факторів, а саме: 1. Від характеру тексту, 2. Від важливості реалії в контексті, 3. Від характеру реалії, 4. Від іноземної і перекладацької мов, 5. Від читача перекладу [7, c. 92-93].

Проаналізувавши деякі реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”, ми винайшли, що більшість реалій в ньому етнографічні (Jaguar, Vitalis, glider, Daiquiris, buck, Flys Up, pinball machine, Tom Collins, Student Adviser та ін.) або суспільно-політичні (Oxford, Edmont, Quaker, Bloomingdale’s, Greenwich Village, Saturday Evening Post, Revolutionary War, Fifth Avenue та ін.) хоча зустрічаються також і географічні реалії (Seattle, Washington та ін.), але їх набагато менше. Що стосується структури реалій із цього твору, то ми бачимо, що вони бувають окремими словами, словосполученнями, скороченнями і абревіатурами; немає реалій-речень та реалій-фразеологічних зворотів. Для аналізу засобів перекладу реалій ми використали два джерела (Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі / переклад з англійської мови О. Логвиненка, О.Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука та Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи / перевод с английского языка Р. Райт-Ковалевой), щоб зрівняти ці переклади. Проаналізувавши їх, бачимо, що дуже часто перекладачі користуються транскрипцією або транслітерацією, якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Інколи після транскрипції або транслітерації вони дають коротке або поширене пояснення, якщо реалія, навіть після такого засобу перекладу не зрозуміла читачу. Інколи перекладачі використовують описовий переклад, якщо давати транскрипцію немає ніякого сенсу, тому що реалія невідома читачу, і тому що в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту. Часто перекладачі застосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом та функціями поняття, і дуже рідко ми бачимо, що вони застосовують засіб калькування або контекстуального перекладу. Деякі реалії при перекладі були випущені, але, на наш погляд, зміст речення із-за цього не було викривлено і перекладач передав все, що хотів сказати автор роману. Але з деякими перекладами реалій ми не були згідні, тому що не зовсім було зрозуміло, що хотів сказати сам автор використовуючи ту, чи іншу реалію. Хоча таких прикладів і небагато, але вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб досконало перекладати реалії, треба декілька років присвятити лише вивченню цієї перекладацької одиниці.

Наприкінці нашої роботи хотілося б зазначити, що ми досягли поставлених нами цілей і сподіваємось, що наше дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як реалія, і стане допоміжним засобом при перекладі творів англійських або американських авторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд И.В. Стилистика совр. англ. яз. – Ленинград, 1973. – С. 123-125

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – С. 78-79

3. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. – М., 1990. – С. 36-39

4. Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран. – К., 1985. – С. 106

5. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу. // Іноземна філологія, 1985. – С. 68-69

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии). // Мастерство перевода. – М., 1970. – С. 433-454

7. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – С. 18-93

8. Дж. Сэлинджер “Над пропастью во ржи” (на англ. языке) изд. 2-е. – М.: Прогресс, 1979. – С. 248

9. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект. // Іноземна філологія. – Львів., 1994. – С. 106-107

10. Зарівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози). – Львів, 1989. – С. 108

11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23

12. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990. – С. 23-24

13. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – С. 68-69

14. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. – М.: Международные отношения, 1976. – С. 148-150

15. Литвин Ф.А. Многозначность слова в языке и речи. – М.: Высш. шк., 1984. – С. 41

16. Михайлова В.Н., Гурьянова Е.И. О структурных характеристиках реалий. – Калинин, 1988. – С. 116

17. Мороз А.А. Реалія як об’єкт лінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104

18. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. // Филол. Науки, 2000. – С. 52-53

19. Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалий США. //Вест. Моск. Ун-та, 2000. – С. 19

20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. – С. 45

21. Россельс Вл. Перевод и национальное своеобразие подлинника. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 169

22. Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы. / Пер. с англ. Р.Райт-Ковалевой. – Львов: Вища шк., 1986. – С. 200

23. Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі: Повісті, оповідання / [Пер. з англ. О.Логвиненка, О. Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука]. – К.: Молодь, 1984. – С. 272

24. Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290

25. Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики //Великобритания, лингвострановедческий словарь. – М., 1978. – С. 468-476

26. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

27. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теорія і практика перекладу. – К., 1979. – С. 94-95

28. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250-251

29. Ширяев Е.Н. Описательный перевод среди других приемов передачи безэквивалентной лексики. – Горький, 1989. – С. 63