Вступ

1. Сленг в системі мови

1.1 Діалекти і сленг

1.2 Сленг та жаргон: проблема дефініції

2. Політичний сленг. Проблеми перекладу.

2.1 Поняття «політична мова» та «політичний сленг».

2.2 Перекладацькі трансформації при перекладі політичного сленгу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є. Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп – носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови – норма (насамперед, на лексичному, стилістичному рівні) демократизується, стає більш вразливою щодо нелітературних засобів. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової й іншої ненормативної лексики. На такому тлі, а також внаслідок названих екстралінгвістичних причин у мові кінця ХХ – початку XXI століття формується якісно нове явище – загальний сленг (далі – ЗС) – особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, одиниці якого, втративши зв'язок зі своїм джерелом (корпоративним або професійним сленгом), стали поширюватися в усному розмовному мовленні, стаючи, таким чином, загальновідомими й уживаними широким колом носіїв мови незалежно від віку, рівня освіти, професії й інших соціальних характеристик.

Зв'язок формування загального сленгу зі змінами, що відбуваються в суспільстві, дозволяє розглядати це явище в контексті найважливіших проблем сучасної соціолінгвістики.

Сленг древній, як мир. Це відзначає крупний мовознавець, фахівець у області сленгу і укладач словника сленгу Эрік Партрідж. «Сленг» був і в грецькій і в латинській мовах – адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди прагнули пожвавити мову, розцвітити її образними слівцями і фразами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі «учені» і офіційні слова. І у всіх мовах можна відзначити цю тенденцію в живій мові

Взагалі вся лексика тієї або іншої мови ділиться на літературну і нелітературну. До літературної відносяться:

книжкові слова

стандартні розмовні слова

нейтральні слова

Вся ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Існує також нелітературна лексика, ми ділимо її на:

Профессионалізми

Вульгарізми

Жаргонізми

Сленг

Актуальність даної дослідницької роботи полягає в тому, що сленг – це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок щодо перекладу сленгу.

Об’єктом даного дослідження являється не літературна лексика: а саме сленг.

Предметом дослідження даної курсової роботи є англійський та український політичний сленг, що часто використовується у виступах політиків, у політичних статтях та у мові політтехнологів.

Метою даної дослідницької роботи являється визначити місце сленгу, а саме політичного сленгу у системі лексики, та визначити особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад.

У процесі дослідження ми ставимо перед собою наступні завдання:

1) визначити, що таке нелітературна лексика та яку роль відіграє в ній сленг;

2) визначити, чи являється сленг підгрупою діалекту;

3) роздивитись проблеми дефініції сленгу та жаргону: чи являються вони синонімами або це дві окремі лексичні одиниці;

4) дізнатись про властивості політичного сленгу та його місця у системі мови;

5) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу політичного сленгу.

Теоретична значущість полягає в комплексному аналізі такого лексичного явища, як сленг.

Практична значущість дослідницької роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використати в процесі вивчення курсу практики перекладу сучасної української та англійської мови. А також отриманні знання допоможуть при перекладі сленгу та утворенні словників сленгу.

1. Сленг в системі мови

1.1 Діалекти і сленг

Окремі види мовних розбіжностей мають назву діалекта (соціального, територіального), жаргону, сленгу.

За визначенням, взятим з світової електронної енциклопедії під назвою Вікіпедія діалект – різновид мови, характерний для специфічної групи носіїв мови, що визначається не лише територіальною структурою але й іншими факторами, як, наприклад, соціальний клас. Діалект мови може мати навіть свій окремий словник. Також зазначено, що діалект, який відноситься до окремого соціального класу, називається соціолект. А також до варіативності мови відносяться: стандартна мова, жаргон, що характеризується специфічною лексикою, сленг, місцевий говір, піджин.

Діалект – це територіальний, часовий або соціальний різновид мови. Немає нічого дивного, наприклад, у тому, що йоркширський свиновод, репортер газети «Таймс», лондонський крамар і вишколений співробітник Форін Офіс (Міністерства закордонних справ) вживають різну лексику. Діалектом користується певна спільність людей, а тому він відрізняється своїми рівнями – семантичним, фонетичним і граматичним. Відрізняється діалект і віл мовного стандарту – зразкової унормованої мови, яка протиставлена просторіччю і є обов’язковою для формального спілкування – у навчальних закладах, державних установах тощо. [13]

Кожний діалект вживається у відповідному мовному колективі. Утворенню діалекту нерідко сприяють історичні обставини. Так, у 12–13 ст. на території Британських островів існували мовні розходження, внаслідок чого з часом утворились три територіальні діалекти:

1. Північний діалект, в основі якого лежать нортумбрійські мовні особливості (сучасний шотландський діалект).

2. Середньо острівний діалект з його підвидами – східним і західним, що лягли в основу загальнонаціональної англійської мови.

3. Південний діалект, що ґрунтується на залишках мови західно саксонських племен. У південному діалекті за середньовічного часу виділився кентський діалект, який пізніше свої властивості втратив.

Вагомий вклад у формування національної мови зробили відомі літературні діячі, які своїми творами сприяли зміцненню загально мовних норм. До цих людей належать Джеффрі Чосер, Вільям Кекстон, Вільям Шекспір.

Стійкішими є діалекти соціальні (раніше їх називали класовими). Це варіанти (різновиди) мови, якими користуються окремі соціальні угрупування людей. Соціальні діалекти охоплюють низку суспільно, генетично, функціонально і структурно різних явищ, що розподіляються на професіоналізми і жаргони або арго; останні мають в мові назву сленг (slang, lingo).

Професійні діалекти, як різновид діалектів соціальних, охоплюють лексику, що їй надають перевагу мовці одного фаху або виду занять. Жаргон складається із навмисне утворених (морфологічно або семантично) елементів, вживаних з метою відокремлення від решти мовців даної спільності. Інколи це буває потаємна мова (грабіжників, волоцюг, членів релігійних каст). [2]

У вжитку існує п’ять визначень сленгу – низька і вульгарна мова вулиці, римований жаргон, жаргон ремесла або фаху, перекручена лексика і нонсенс.

Сленг – це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст.

Цікава історія походження термінів: слово сленг з’явилося на початку 19 ст.; жаргон – значно раніше (слово спочатку означало, за Чесером, щебетання птахів). Терміном lingo визначають спрощені мови, такі як Beach-la-Mar, Pidgin-English, хоча останні за своєю природою – не діалекти, а міжмовні спрощення, яки тимчасово виконують роль мови.

Сленг – це квінтесенція розмовної мови, що пов’язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові. [13]

Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. При цьому збагачується скарбниця лексичних засобів мови.

Історія європейського сленгу починається з 13 ст., коли з’явилась назва Rotwalsh (теперішнє Rotwelsh) – різновид жаргону волоцюг. Перші спостереження сленгу в Англії зроблено на початку 16 ст. Коплендом у його книзі «The Hye Waye to the Spittel House» (між 1517–1537 рр.).

У 20–21 ст. сленг – це лексика, що притаманна окремим суспільним колам – школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі). [9]

Тож ми виявили яке місце займає сленг в системі мови: це лексика розмовного типу, що вживається для полегшення спілкування окремих соціальних або професійних груп, лексика, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст. В той час як на відміну від сленгу діалекти мають навіть свої власні словники та вживаються в більш розширених колах носіїв мови. Більш невизначеною залишається різниця між сленгом та жаргоном.

1.2 Сленг та жаргон: проблема дефініції

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття «сленг»: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.

Звертає на себе увагу те, що термін «сленг» частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Нерідко слово «сленг» використовуються просто як синонім слову «жаргон».

Тому мало б сенс, нарешті, спробувати, по-перше, дати чіткіше визначення сленгу, а по-друге, з'ясувати відмінність (або тотожність) понять сленгу і жаргону.

Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова «сленг».

За однією з версій, англ. slang походить від sling (метати, кидати). У таких випадках згадують архаїчне to sling one’s jaw – говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, «сленг» сходить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves’ language.

Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало «образу». Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang – lingo, що використався переважно в нижчих шарах суспільства, і argot – що віддавався перевазі кольоровим населенням. [22]

Про об'єм самого концепту «сленг» говорять його описові визначення, що з'явилися пізніше ніби, «нецензурна розмовна мова» або поетичні «дифірамбні» описи сленгу як «монетного двору мови» (Д. Голсуорси); або «сленг – це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи» Карл. Сендберг), це «поезія простої людини» і т. п. Зрозуміло, що в науковому сенсі цінність таких визначень невелика, хоча з них все ж таки видно, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника.

Розглянемо деякі з численних наукових визначень сленгу.

У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В.А. Хомякова: «Сленг – це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт (іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє пейоратівною експресією». [18]

У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до «експресивного просторіччя» і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту «вельми неоднорідний», тобто можна знайти приклади «майже стандартні» і «зовсім не стандартні». І, зрозуміло, сленгу властива пейоратівність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь «стандартності» все ж таки має місце.

Зовсім інше трактування пропонується в «Словнику лінгвістичних термінів» О.С. Ахманової: Сленг – 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення. [4]

Як бачимо, в першій дефініції сленг – це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні, ніби «двірник» або «запаска» у автомобілістів. Такі слова не годяться для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів.

У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли «в світ». Дуже важливо ще одна відмічена О.С. Ахманової якість: всі подібні слова яскраво експресивні.

Декілька інше рішення пропонується в Енциклопедичному словнику 1980 роки. Тут теж два визначення. 1. Сленг тут – мова професійно відособленої групи у протилежність літературній мові. 2. Це варіант розмовної мови, не співпадаючий з нормою літературної мови. Це визначення представляється вельми неадекватним. Як бачимо, в (1) – це просто синонім професійної мови (мови), що чітко протиставив мові літературній.

Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 г.: Сленг – 1. Те ж, що й жаргон (у вітчизняній літературі переважно до англомовних країн). Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону, притому переважно жаргону англомовних країн. 2. Сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови. Уживається переважно в умовах невимушеного спілкування: англ. junkie – наркоман, gal – дівчина.

«Словник-довідник лінгвістичних термінів» 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: Сленг – слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників; арго, жаргон. [16]

До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції англійських філологів. Термін «сленг», відзначає відомий американський лінгвіст Ч. Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні.

Цілий ряд англійських дослідників використовують слово slang просто як синонім жаргону, арго або кента. Така думка знаменитого дослідника сленгу Эріка Партріджа. [22]

Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» автор словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін «сленг» спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову «кент» (cant). З роками «сленг» розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова. [23]

Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності (а може бути, саме дякуючи їй), «сленг» в даний час термінологічною точністю не володіє.

Проте, приведені вище точки зору дозволяють якось узагальнити його найбільш істотні властивості.

1. Сленг – це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературного англійського (Standard English) – з погляду вимог сучасної літературної норми.

2. Сленг – це лексика, що виникає і уживається перш за все в усній мові.

3. Сленг – це емоційно забарвлена лексика.

4. Сленг характеризується більш менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу обмежує стилістичні межі його вживання.

5. Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива, зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).

6. Залежно від сфери вживання сленг можна підрозділити на загальновідомий і загальновживаний (General Slang) і маловідомий і вузьковживаний (Special Slang).

7. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання), тому що вони перш за все пов'язані з своєрідною формою виразу – наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних мов. [17]

8. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними і професійними групами.

9. Сленг – це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг – це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.

Проте якщо при обговоренні дефініції «сленгу» ще не існує єдиної думки, що це таке, то термін «жаргон» має достатньо чітке тлумачення. Жаргон трактується як якийсь різновид мови, соціальний діалект, який відрізняється від загальнонаціональної мови особливим лексичним складом, фразеологією тощо. Істотною особливістю жаргону є те, що він використовується певними соціальними, професійними або іншими групами, об'єднаними загальними інтересами.

Деякі лінгвісти, наприклад В.А. Хомяков, виділяють таку функцію жаргону, як «функція конспіративної комунікації», особливо якщо йдеться про кримінальний жаргон. [19] Цієї ж думки дотримується і А.Д. Швейцер, що вважає, що жаргон – це «зашифрована мова», незрозуміла для необізнаних. Подібна точка зору заперечується Л.І. Скворцовим, який відзначає успішне засвоєння багатьох жаргонізмов просторіччям і їх перехід в експресивну базу розмовної мови, що навряд чи було б можливим, володій жаргон таємним характером.

Сленг теж характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність.

Інша відмінна риса сленгу – його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Але крім жаргонізмов, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Проте при подібному запозиченні відбувається метафоричне переосмислення і розширення значення запозичених одиниць. Сленговим словам властива завищена експресія, мовна гра, модна неологія.

Проаналізуємо ще одні визначення сленгу та жаргону, зазначені у електронній енциклопедії Вікіпедії. Згідно цих визначень жаргон та сленг все ж таки відрізняються, являються різними мовними явищами.

Як зазначено, сленг, будучи неформальною формою мови, має відрізнятись від жаргону, який являється технічним словником специфічної професії. Крім того, жаргон не виключає із своєї групи носіїв, так би мовити, не з даної специфічної групи, а скоріше має справу з технічними особливостями наданого поля, що потребує спеціалізованого словника.

Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер вираз являється «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:

Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання» іншими словами, вираз розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;

Використання такого виразу припускає, що той хто використовує його добре знайом з тим, про що йде річ, або добре знайом з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;

Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;

Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться перш за все для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елементу». [32]

Тож ми виявили розбіжність та схожість таких мовних явищ як сленг та жаргон. Винайшли основні критерії, за якими можна виявити сленг та жаргон у мові.

Оскільки сленг являється характерною рисою мови будь якого професійного або соціального класу, визначимо чи існує таке поняття. Як політичний сленг, сфери та форми його використання.

2. Політичний сленг. Проблеми перекладу

2.1 Поняття «політична мова» та «політичний сленг»

Письменник Віктор Пелевін 3 листопада 2005 р. в інтерв'ю газеті «Вісті» між іншим відмітив: «Говорити на політтехнологічній фені стало у наш час так само модно, як в 1990-х рр. було модно натякати на знайомство з «поняттями»».

Якщо залишити без уваги достовірність даної заяви, зауваження В. Пелевіна викликає ряд питань, а саме: чи існує таке явище як «політтехнологічна феня» і якщо так, то з чого вона полягає і до якого ступеня нагадує інші види професійного жаргону, що існують в сучасній мові?

У своєму інтерв'ю В. Пелевін використовує термін, що включає прикметник, утворений від іменника політтехнолог. На англійську мову цей іменник зазвичай переводиться як «spin doctor» («спин-доктор», політтехнолог, експерт по зв'язках з громадськістю (фахівець з контактів з пресою, що препарує інформацію в дусі, вигідному що надається їм політичній структурі, і що забезпечує її подачу в засобах масової інформації під потрібною точкою зору). Проте даний переклад не зовсім точний. У політичних системах Великобританії і США «спин-доктор» займається в основному питаннями презентації, тоді як політтехнолог, що має таке ж мале відношення до філософії або ідеології, як і «спин-доктор» зайнятий головним чином процесом. Вибори є єдиною сферою, в якій їх діяльність перетинається, оскільки обидва розробляють військові хитрощі і тактичні ходи, необхідні, щоб «правильний» кандидат був вибраний або (і це часто не менш важливий), щоб «неправильний» кандидат програв вибори. [21]

Розгляд таких матеріалів, як тексти з різних джерел, включаючи статті політичної спрямованості з газет і інтернет-джерел насправді дозволяє зробити вивід про те, що існує ряд слів і виразів, зазвичай використовуваних політтехнологами і особами, що коментують хід політичного процесу. Для розгляду таких питань, як чи є ця мова різновидом професійного сленгу, яка його лексика, і наскільки він відрізняється від інших професійних жаргонів, корисно розділити дані слова і фрази на декілька груп залежно від їх походження.

Одну групу складають слова, які можна віднести до політичних інтернационалізмів, що включають загальноприйняті терміни для найменування певних політичних тенденцій (напр., ліберал, демократ, націоналіст, екстреміст), які в Україні, як і в будь-якій іншій країні, можуть набувати культурноспецифічних значень. Наприклад Слово ліберал може використовуватися в деяких кругах для характеристики певної політичної тенденції в уряді або президентській адміністрації. Спеціальні терміни, що відносяться до електорального процесу, також є інтернационалізмами: мажоритарний (пріл.), пропорційний, електорат (форма даного слова вказує на запозичення, ймовірно, з німецької мови, хоча окремі варіанти використання даного терміну (напр.: «сегмент електорату найімовірніше підтримає певного кандидата») запозичені, швидше за все, з англійської мови). [31]

Зі всіх термінів та сленгів, однозначно запозичених з англійської мови, лише близько половини відноситься виключно до сфери політики. До таких термінів відносяться: імідж, іміджмейкер, лобі, лобіювати, спікер, спічрайтер, екзит пів. Частина термінів-англіцизмів, що залишилася, була запозичена з таких сфер, як зв'язки з громадськістю і маркетинг: бренд або бренд, піар, позиціонування, презентація, проект, ребрендінг / ребрендінг, фокус-група.

Присутність значної кількості термінів та сленгу, пов'язаних з такими сферами, як зв'язки з громадськістю і маркетинг, не дивно, оскільки ясно простежується зв'язок між «чорною магією» «продажу» політичного кандидата і роботою з продажу більш традиційних товарів. Не дивно і те, що велику кількість англіцизмів, присутніх в мові політтехнологів, відноситься саме до цієї категорії, оскільки бізнес у всіх його аспектах є тією сферою діяльності, в якій вплив англійської мови по цілком зрозумілим причинам особливо сильний.

У наведених вище випадках зв'язок між мовою або мовами, з яких проводиться запозичення, і українською мовою в основному очевидна. Труднощі виникають, коли на основі запозиченої лексики в українській мові відбуваються словотворчі процеси, в результаті яких з'являються слова, які хоча і мають іноземну основу, але вже не можуть розглядатися як запозичення. Відмінним прикладом подібного запозичення є слово піар, від якого утворені такі іменники як піармен, піаріст, піарник, що означають «людина, що працює у сфері зв'язків з громадськістю, піару», а також дієслово піарити. На відміну від оригінального запозичення, яке само по собі майже повністю або навіть абсолютно збігається за значенням із словом PR (піар) в англійській мові, джерелом, що стало, запозичення, утворені по словотворчих моделях української мови слова не мають точних еквівалентів в англійській мові. Особливо важко перевести дієслово піарити; у багатьох випадках він, ймовірно, може бути переведений як англійське дієслово «to spin» (подавати інформацію, розробляти, придумувати, «розкручувати»). Приставки ще більше ускладнюють ситуацію: допіарити, запіарити, пропіарити, распіарити. Не дивлячись на те, що приставки лише трохи міняють відтінок значення, розбіжність між значенням слова в мові-джерелі і мові-реципієнтові запозичення ще більше збільшується. Ще один різновид мовної творчості можна спостерігати на матеріалі регулярних словосполук, утворених на основі запозичень. Одна з найбільш поширених форм використання слова піар – це використання його в словосполуці чорний піар, яке не має абсолютного еквівалента в англійській мові, і може бути переведено як dirty tricks (низькі жарти, підлі фокуси, брудні справи.). До тієї ж категорії відносяться словосполучення із словом електорат, які або не мають еквівалента в англійській мові, або в англійській мові для позначення того ж поняття використовується інше словосполучення: базовий електорат (у англ. core electorate, букв. основний, центральний електорат.), рухомий електорат (у англ. floating voters, букв. виборці, що коливаються, – прим. пер.), пакетований електорат (не має еквівалента в англ. яз., переводиться описово як виборці, які легко примушуються обставинами до голосування за певного кандидата.) [31]

Проте, в мові політтехнологів міститься лише невелика кількість термінів та сленгу, поява яких пов'язана з прямим або непрямим впливом іноземних мов. Важливіше значення мають слова і вирази, що з'явилися в українській мові без якої-небудь сторонньої допомоги. Значна частина таких термінів відноситься до групи, що складається із слів іноземного походження (в основному інтернационалізмів), які повністю асимілювали українською мовою і зв'язані нормами сполучуваності один з одним або споконвічно українськими словами, внаслідок чого утворені терміни, що відносяться безпосередньо до українського політичного контексту. Не дивлячись на те, що до складу даних термінів входять інтернационалізми, їх типовою межею є відсутність близького смислового еквівалента в мовах Західної Європи, і трудність або неможливість точного і ідіоматичного перекладу.

Цікавим прикладом подібних термінів є саме слово політтехнолог, загальноприйнятий переклад якого англійською мовою spin doctor – спин-доктор щоне являється абсолютно точним, тоді як буквальний переклад (political technologist, політичний технолог) не має сенсу без подальших пояснень. Схожа проблема спостерігається у випадку з терміном адміністративні ресурси, загальноприйнятий переклад якого (administrative resources) не зовсім прийнятний для опису по-англійськи таких ресурсів як, напр., гроші, люди, залежні засоби масової інформації, що знаходяться у розпорядженні високопоставленої особи і використовувані для впливу на підсумки вибору. В деяких випадках, особливо якщо метою офіційної особи є переобрання на вже займаний пост, дане словосполучення може бути перекладене англійською мовою як the advantages of incumbency (букв. переваги, пов'язані з перебуванням на певному посаді). [29]

До інших прикладів подібних виразів відносяться словосполучення вертикаль влади, керована демократія, суверенна демократія, кольорові революції, одномандатник, компромат, Гарант Конституції, суперечка або конфлікт господарюючих суб'єктів тощо.

Остання група термінів та сленгу складається із запозичень з інших різновидів сленгу. Первинним значенням слова феня в тому сенсі, в якому його використовує Пелевін, є: злодійський і тюремний жаргон [БСЖ: 624], і саме цей різновид сленгу є джерелом цілого ряду термінів, використовуваних політтехнологами. Напр.: беззаконня (екстремальна ситуація, що вийшла з-під контролю), мочити (атакувати, нападати), наїзд (атака, напад), поняття (угоди, що маються на увазі, діють в злочинному середовищі), розбирання (зведення рахунків). Два нижчеприведені терміни запозичені з різних видів жаргону: дієслово розкрутити (обдурити, просувати за допомогою шахрайства, галасливо рекламувати, необґрунтовано звеличити), що має коріння в кримінальному сленгу, запозичений, проте, з мови музикантів (як і його англомовний еквівалент) (БСЖ: 502), а фраза піпл хаває (люди з'їдять що завгодно) запозичена з молодіжного жаргону.

Цікаво, що практично увесь сленг, запозичений з кримінального жаргону, піддається процесу, який можна описати як процес розширення і пом'якшення їх значень [19]. Це означає, що він використовуються з ширшим спектром значень, чим в сленгу-джерелі запозичення, і для нього не завжди характерні спочатку присутні значення фізичного насильства. Це означає, що навіть на вельми незатишному світі української політики слова наїзд і мочити, швидше за все, відносяться до сили слова, а розбирання завершиться без автоматних черг.

Що стосується походження, то сленг політтехнологів вельми еклектичний. Він поєднує запозичення і інші іншомовні впливи з власне українськими термінами, академічні (або псевдо-академічні) терміни із запозиченнями з розмовної мови, спеціально створені терміни з термінами, запозиченими з інших видів сленгу. Хоча не всі форми сленгу однорідні (молодіжний жаргон, напр., поєднує запозичення з інших видів сленгу з лексичним пластом англіцизмів), ступінь еклектизму, характерний для сленгу політтехнологів, вельми незвично високий. В цьому відношенні сленгом політтехнологів є незаперечне підтвердження точки зору, висловленою І. Югановим і Ф. Юганової [27] щодо того, що сленг не є замкнутою системою, і що взаємопроникнення різних видів сленгу пов'язане з схожістю способу життя і способів мислення.

Тож ми виявили, що існує таке поняття як політична лексика, політичний сленг, визначили походження та особливості політичного сленгу та термінології: велика частина запозичена в основному в англійській мові, а також велика частина політичної лексикології походить з інших жаргонів та сленгу. Розглянемо тепер особливості перекладу політичного сленгу.

2.2 Перекладацькі трансформації при перекладі політичного сленгу

Взагалі то при перекладі такої зниженої лексики як сленг або жаргон, простіше за все керуватись спеціальними словниками, яких в наш час більш ніж вдосталь. Але що робити, коли немає відповідного словника? Наприклад як в нашому випадку: взагалі поняття «політичний сленг» як окрема мовна одиниця з’явилося не так давно, відповідно і словників з перекладами політичного сленгу навряд чи можна знайти. Тож, наведемо основні прийоми перекладу політичного сленгу, основні перекладацькі трансформації, що мають місце при перекладі політичного сленгу, коли у перекладача немає відповідного словника, і він може спиратись лише на свої знання.

Перекладацькою трансформацією В.Н. Комісарів називає перетворення, за допомогою яких можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу у вказаному сенсі. Оскільки перекладацькі трансформації здійснюються з мовними одиницями, що мають як план змісту, так і план виразу, вони носять формально-семантичний характер, перетворюючи як форму, так і значення початкових одиниць[15].

В рамках опису процесу перекладу, на думку В.Н. Коміссарова, перекладацькі трансформації розглядаються не в статичному плані як засіб аналізу стосунків між одиницями початкової мови і їх словарними відповідностями, а в плані динамічному як способи перекладу, які може використовувати перекладач при перекладі різних оригіналів в тих випадках, коли словарна відповідність відсутня або не може бути використане за умовами контексту [15].

Основними типами лексичних трансформацій по В.Н. Коміссарову є:

1) перекладацьке транскрибування і транслітерація

2) калькування

3) лексико-семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію, модуляцію).

До найбільш поширених граматичних трансформацій В.Н. Комісарів відносить:

1) синтаксичне уподібнення (дослівний переклад)

2) розчленовування пропозиції, об'єднання пропозицій

3) граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).

Оскільки об'єктом нашого дослідження є більшою мірою лексична сторона розмовної мови політичної спрямованості, в своїй роботі ми не розглядаємо граматичні види трансформацій.

До комплексних лексико-граматичних трансформацій відносяться:

1) антонімічний переклад

2) експлікация (описовий переклад)

3) компенсація [15].

Приклади антонімічного перекладу зниженої лексики, а саме політичного сленгу виявлені нами не були. Це пояснюється тим, що про антонімічний переклад можна говорити лише у разі передачі невідповідностей заперечення в перекладацькій мові і мові перекладу (далі ПМ і МП) (англійські конструкції з wish, наявність подвійного заперечення в українській мові).

При перекладі політичного сленгу лексико-семантичної заміни – спосіб перекладу лексичних одиниць оригіналу шляхом використання в перекладі одиниць МП, значення яких не збігається із значеннями початкових одиниць, але може бути виведене з них за допомогою певного типу логічних перетворень. Наприклад:

Мочити, замочити, (сленг.) – запозичення з блатної лексики, буквально: вбивати, убити, знищити; на сленгу виборчих технологів – діяти проти когось (наприклад, проти конкурента) так, щоб той програв, поніс відчутну утрату.

Тож ми можемо перекласти цей сленг декількома способами: 1) взяти відповідний американський сленг bump off або polish off. Але в такому випадку це буде прийом лексико-граматичної трансформації, а саме – компенсації змісту. 2) використати прийом експлікації, який, за словами Комісарова взагалі то нечасто використовується при перекладі зниженої лексики. Це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця ПМ замінюється словосполученням, експліцируючим її значенням, тобто що дає більш менш повне пояснення або визначення цього значення на МП [14]. За допомогою експлікації, вважає В.Н. Комісарів, можна передати значення будь-якого безеквівалентного слова в оригіналі, проте недоліком описового перекладу є його громіздкість і багатослівність. Тому найуспішніше цей спосіб перекладу застосовується в тих випадках, де можна обійтися порівняно коротким поясненням [14]. В такому випадку переклад нашого сленгу мав би приблизно наступний вигляд: Act against someone to make him have a loss.

До цього ж пункту можна віднести такі політичні сленги як гасити – робити все, щоб зіпсувати репутацію кандидата; гасильник – відповідно той, хто робить все, щоб зіпсувати репутацію кандидата-супротивника. Хоча в цьому випадку скоріш підійде прийом експлікації. Гасити – damage candidate’s reputation. Гасильник – someone who damage candidate’s reputation.

Засвічення (сленг.) – перші кроки, направлені на завоювання популярності, як мінімум – ознайомлення широкої публіки з кимсь або чимось невідомим раніше. У звичайному словнику є таке поняття, як «засвічення» – illumination, але навряд чи для носія англійської мови воно буде нести відповідне значення. Тож ми перекладаємо даний сленг, як first steps for recognize ability.

Кинути – у тлумачному словнику термінів та сленгу політтехнологів стоїть з відміткою (сленг) – навмисно не виплатити обіцяну винагороду. Ми можемо, звичайно, перекласти дану лексичну одиницю як throw або fling але, звичайно як перекладачі не можемо цього зробити, бо для носія англійської мови цей переклад не буде нести відповідного змістового навантаження, тож переклад матиме наступний вигляд: purposely not paying reward. Відповідно переклад наступних двох лексичних одиниць матимуть наступні значення Кидала – person who purposely don’t pay reward, кидалово – purposely not paying reward.

«As the parade to the rostrum continued, the bafflegab glossary expanded: Narrowing Parameters, functions of situational variables, diagnostic-planning activity,…»

Відповідно маємо і приклади англомовного політичного сленгу, що перекладається на українську мови цим способом: Bafflegab що використовується у наступному контексті:

The Wall Street Journal, March 14, 1967

В Оксфордському словнику політичного сленгу «Hatchet Jobs and Hardball: The Oxford Dictionary of Political Slang» Грента Баретта маємо наступне:

Bafflegab Confusing or unintelligible speech, doublespeak.

Тобто Bafflegab – змішана, незрозуміла промова, демагогія. Тож можна перекласти цей сленг, використовуючи все той самий спосіб експлікації тоді переклад матиме наступний вигляд: Bafflegab – невиразна промова. А можна спробувати знайти у політичному сленгу української мови відповідник, тоді це буде прийом компенсації.

«What's your angle, Flynn? Where do you get your drag?»

«The Mob,» 1951 film

У тому ж словнику маємо наступне значення: Drag – Influence.

Дослівний переклад на українську мову матиме наступний вигляд Drag – тягнути, волочити. Але маючи значення цього слова як одиниці політичного сленгу маємо наступне: Drag – оказувати вплив, впливати на щось або когось.

«Then the doubledomes in Washington set a deadline.»

«Sayonara,» James A. Michener

Маємо у даному прикладі наступне пояснення зі словника «Hatchet Jobs and Hardball: The Oxford Dictionary of Political Slang» Грента Баретта: Doubledome – A scholar or intellectual, esp. a highly educated person who holds impractical or unrealistic views. Тобто маємо що це вчена, інтелектуальна людина, високоосвічена людина, яка дотримується нереальних, даремних переконань. Авжеж ми можемо використати при перекладі цього сленгу такий спосіб, як експлікація, але в цьому випадку ми маємо цілком погодитись з Комісаровим, відносно того, що недоліком описового перекладу є його громіздкість і багатослівність. Доречніше в даному випадку використати прийом калькування, за нашою думкою.

Калька – це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто по частинам) слова або звороту з наступним складанням перекладених частин без будь-яких змін. В такому випадку наш переклад матиме наступний вигляд: Doubledome – Дводумець. Але в такому випадку можливо не кожен зрозуміє відвічне значення цього слова. Тому можна замінити це слово, на приблизне за значенням, але що використовується в більш ширших колах, а не лише в політичній мові – надумана людина. В такому випадку це буде прийом генералізації.

Тож одним зі способів перекладу політичного сленгу являється також прийом генералізації. Генералізацією В.Н. Комісарів називає заміну одиниці ПМ, що має вужче значення, одиницею МП з ширшим значенням. Створювану відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове поняття [14].

«Other examples of granfalloons are the Communist Party, the Daughters of the American Revolution, the General Electric Company, the International Order of Odd Fellows – and any nation, anytime, anywhere.

«Cat's Cradle,» Kurt Vonnegut

Маємо у тлумачному словнику політичного сленгу наступне: Granfalloon Any large, amorphous organization without real identity. Coined by Kurt Vonnegut. Тобто це велика, так би мовити, безформна організація, яка не має своєї реальної індивідуальності, своєрідності. Тож у даному випадку описовий переклад не є актуальним, із-за об’єму пояснення. Також ми не можемо використати прийом компенсації або генералізації, оскільки не маємо навіть приблизного значення в українській лексиці. Тож залишається упровадження нового слова. Це одна з найскладніших задач перекладача, бо у такому разі перекладач несе велику відповідальність, бо, можливо, впроваджує слово, яке у майбутньому буде використовуватись при перекладі. Тут, на нашу думку, дотепніше за все використати прийом транскрипції та транслітерації.

Також в дослідженому нами матеріалі цей спосіб перекладу не може часто використовуватись (при перекладі одиниць політичного сленгу при їх перекладі українською мовою), оскільки дані прийоми використовуються в основному для передачі на українську мову імен власних, а також реалій (транскрипція і транслітерація) і понять, а частіше політичну термінологію, що ще не існує в мові перекладу (калькування) [12].

Треба зазначити, що в даному випадку перекладач обов’язково має надати пояснення до свого перекладу: надати його в дужках, або зробити у вигляді примітки у тексті перекладу.

Тож в такому випадку наш переклад матиме наступний вигляд: Granfalloon – Гренфалун (велика, так би мовити, безформна організація, яка не має своєї реальної індивідуальності, своєрідності). І в подальшому перекладі використовувати цю лексему вже без пояснень.

Ось ще один приклад, де ми можемо впровадити нове слово:

«Johnny Congress has been busily engaged for some time past in raising the pay of Naval officers.»

Gettysburg Republican Compiler, Jan. 6, 1835

У словнику маємо: Johnny Congress The United States Congress. Тобто це назва конгресу сполучених штатів. У даному випадку ми так само, як в попередньому впроваджуємо нове слово при перекладі, з поясненням: Johnny Congress – конгрес Джонні (конгрес сполучених штатів Америки).

Маємо наступний приклад із політичної статті:

«Democratic presidential hopeful Paul Tsongas told the nation's mayors on Monday that leaders of his own party are advocating 'Twinkie economics' by appealing to popular tastes without offering substance.»

Associated Press, June 17, 1991

У даному реченні слово 'Twinkie – політичний сленг. У тлумачному словнику знаходимо наступне значення: Twinkie – Appealing but lacking substance. Тобто приваблива але відсутня, даремна субстанція (поєднання).

Тут, на нашу думку, дотепніше використати прийом, що був використаний у двох попередніх приклад: впровадження нового слова, використовуючи прийом транскрипції та транслітерації, з поясненням:

Twinkie – Твінкі (приваблива але відсутня, даремна субстанція).

Прикладом використання цього способу у перекладі з української мови на англійську може послужити політичний сленг, що використовують у своїй лексиці політтехнологи: Ліманка – некоректна виборча технологія, вживана кандидатами від партії влади. Суть технології – в незаконному залученні вчительського складу до агітаційної «обробки» виборців (батьків) з примушенням останніх – під страхом подальшого негативного відношення до їх дітей.

Тож переклад з української мови на англійську даної лексичної одиниці матиме такий вигляд: Ліманка – Limanka. При цьому у вигляді виноски зробити пояснення у тексті, наступного характеру: Limanka – Discourteous electoral technology which is applied by candidates from party. Main point of technology is illegal involving of teacher staff in the agitational processing of body of electors (parents) with compulsion under fear of following negative relation to their children.

Отже ми виявили основні аспекти, прийоми та особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад: частіше за все використовується спосіб перекладу експлікація – описовий спосіб перекладу. Якщо цей прийом не є актуальнім із-за об’єму перекладу, ми використовуємо спосіб компенсації або генералізації. У деяких випадках також дотепно використовувати прийом калькування. Також дуже актуальним виявився прийом впровадження нового слова, за допомогою транскрипції та транслітерації, хоча і зазначено, що цей прийом перекладу зустрічається не часто при перекладі зниженої лексики.

Висновки

На початку дослідження ми ставили перед собою наступні завдання:

1) визначити, що таке нелітературна лексика та яку роль відіграє в ній сленг;

2) визначити, чи являється сленг підгрупою діалекту;

3) роздивитись проблеми дефініції сленгу та жаргону: чи являються вони синонімами або це дві окремі лексичні одиниці;

4) дізнатись про властивості політичного сленгу та його місця у системі мови;

5) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу політичного сленгу.

В ході дослідження ми дізнались, що сленг входить до діалекту в будь-якій мові. Також дізнались, що існують проблеми дефініції сленгу та жаргону. Багато лінгвістів взагалі вважають, що ці два терміни – синоніми. Інші вважають, що сленг це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні. Але є і такі визначення, що ставлять сленг поряд з іншими лексичними одиницями. Чітко ми визначили тільки його найбільш істотні властивості.

Також виявили основні аспекти, за якими можна визначити. Чи являється надана лексема сленгом. Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер вираз являється «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:

Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання» іншими словами, вираз розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;

Використання такого виразу припускає, що той хто використовує його добре знайом з тим, про що йде річ, або добре знайом з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;

Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;

Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться перш за все для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елементу».

Також у ході нашого дослідження ми виявили чи дійсно існує поняття політична мова, політичний сленг, та визначили яке місце займає ця лексика у системі мови. Визначили, що існують політичні інтернаціоналізми. Винайшли джерела походження політичного сленгу.

Основні джерела походження українського політичного сленгу:

запозичення з англомовної (та інших іноземних мов) політичної термінології;

злодійський і тюремний жаргон.

У процесі дослідження поставленого питання ми винайшли основні проблеми та способи перекладу політичного сленгу. Взагалі то при перекладі такої зниженої лексики як сленг або жаргон, простіше за все керуватись спеціальними словниками, яких в наш час більш ніж вдосталь. Та основною проблему у даному випадку являється те, що навіть саме поняття «політичний сленг» з’явилось досить недавно, тож словників політичного сленгу майже не існує, тож перекладач маю спиратись лише на свої знання, та на тлумачення політичних сленгів на перекладацькій мові.

При розгляді основних прийомів перекладу зниженої лексики ми виявили, що при перекладі політичного сленгу використовуються частіше за все наступні способи перекладу: частіше за все використовується спосіб перекладу експлікація – описовий спосіб перекладу. Недоліком даного способу являється у деяких випадках надвеликий об’єм перекладу. Якщо цей прийом не є актуальнім із-за об’єму перекладу, ми використовуємо спосіб компенсації або генералізації. Але, як виявилось, цей спосіб при перекладі політичного сленгу використовується не дуже часто. У деяких випадках також дотепно використовувати прийом калькування (упровадження нового слова). Також дуже актуальним виявився прийом впровадження нового слова за допомогою транскрипції та транслітерації, хоча і зазначено, що цей прийом перекладу зустрічається не часто при перекладі зниженої лексики. Основною проблемою впровадження нового слова являється відповідність перекладача, оскільки ймовірно він вводить в систему мови нову лексему, яка в подальшому буде використовуватись.

Список використаної літератури

Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. // вид. «Союз», 2001 р.

Арнольд І. В. Лексикология современного английского языка. // Москва 1993 р.

Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. // Підручник для ВНЗ-4-е изд. 2002 р

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. // Москва 1986 р.

Береговська Э.М Молодежный сленг: формирование и функционирование. // «Вопросы языкознания», 1996 р.

Большой энциклопедический словарь. // – Языкознание. Москва Российская энциклопедия, 1998 р.

Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. // вид. «Нова книга» 2003 р.

Виноградов В.С. Общие лексические вопроси. // Москва 2004 р.

Гальперін І.Р. О термине «сленг» // «Вопросы языкознания.» No 6. 1986 р.

Гаспаров Б.М. Лингвистика языкового существования. Язык. Память. Образ. // Москва 1996 р.

Засурский И. Реконструкція Росії: Мас-медія та політика у 90-ті // М., 2001.

Казакова Т.А. Аспекти теорії письмового перекладу // Свердловськ, CГПИ, 1988.

Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. // Вінниця 2003 р.

Комісаров В.Н. Теория перекладу. // М.: ВШ, 1990

Комісаров В.Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. // вид. «Вища школа» 1985 р.

Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. // Харків 1993 р.

Раєвська Н.М. English lexicology. // Київ 1991 р

Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. // Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка. 1992 р.

Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода. // Автореф. докт. Дис…. канд. філол. наук. 1980 р.

Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. // Москва «Высшая школа» 1983 р.

Dunn J.A. 'How to speak new Russian' // Rusistika, 20, September 1999

Partridge E. Slang Today and Yesterday. // London: Routledge and Kegan Paul. 1979 p.

Spears Richard A. Slang and Euphemism. // N.Y.: New American Library, 1982 p.

) Terence Wade, The Russian Language Today // Routledge, London New York, 1999

Джерела довідкової літератури

Кохтев А. Міжнародний словник непристойностей: 40000 слів та виразів // М.: АЗЪ, 2001.

Радянський енциклопедичний словник. // Москва «Советская энциклопедия» 1990 р.

Словник – довідник лінгвістичних термінів. // Москва «Российская энциклопедия» 1985 p.

Єрмакова О.П., Земська Е.А., Розіна Р.И. Слова, с которыми мы все встречались. Толковый словарь общего жаргона. // Москва 1999 р.

Юганов И., Юганова Ф. Словарь русского сленга // Mетатекст, М., 1997.