Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра політології, соціології і права

Індивідуальна робота

з дисципліни

«Господарське законодавство»

Рівне - 2008

Задача № 4

Між двома підприємствами було укладено договір оренди нежитлового приміщення строком на 1 рік. Плату за користування приміщенням передбачалося вносити щомісячно. Оскільки протягом шести місяців орендар не сплачував орендних платежів, орендодавець надіслав йому листа, в якому повідомляв про дострокове розірвання договору і вимагав забрати товари, які зберігалися у приміщенні. У своїй відповіді орендар повідомляв, що одностороння відмова від виконання зобов’язань заборонена, і погрожував звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні приміщенням.

Питання:

Чи передбачає законодавство випадки дострокового розірвання договору оренди? Чи може таке розірвання відбутися в односторонньому порядку?

Що можна порадити орендодавцеві у цій ситуації?

Розв’язок:

І. Факти:

1.1. Укладено договір оренди приміщення строком на 1 рік.

1.2. Плату за оренду передбачалося вносити щомісяця.

1.3. Протягом шести місяців орендар не сплачував оренду.

1.4. Повідомлення орендодавця про дострокове розірвання договору оренди.

ІІ. Вид господарських правовідносин:

Організаційно-зобов’язальні.

ІІІ. Нормативні акти:

3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.

3.2. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р.

IV. Аналіз законодавства

4.1. ГКУ ст. 188 «Порядок зміни та розірвання господарських договорів»:

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше непередбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідність змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судом рішення договору змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним, Якщо судом рішення договору змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

4.2. ЦКУ ст. 783 «Розірвання договору найму на вимогу наймодавця»:

1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю в супереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

4.3. ЦКУ ст. 784 «Розірвання договору найму на вимогу наймача»:

1. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

4.4. ЦКУ ст. 762.5 «Плата за користування майном»:

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

4.5. ЦКУ ст. 782 «Право наймодавця відмовитися від договору найму»:

1. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

2. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачам повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Порада:

Оскільки орендаря було повідомлено про розірвання договору, на що він відмовився, згідно ст. 762.5 і ст. 782 ЦКУ (вище згадані статті), орендодавцю слід звернутися до суду з позовом на орендаря про відмову в достроковому припиненні договору оренди, в зв’язку з не оплатою за користування приміщенням протягом шести місяців.

А також, згідно ст. 224 ГКУ «Відшкодування збитків», орендодавець має право вимагати у орендаря відшкодування збитків, оскільки в даній статі зазначено:

«1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною».

Задача № 9

Завод будівельних матеріалів звернувся до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про те, що акціонерне товариство «Будматеріали» через магазин, що йому належить, дискредитує продукцію заводу. До заяви були додані фотографії вітрини магазину, де зображені браковані цеглини з оголошенням такого змісту: «Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і нашу, якісну. Поміркуйте!».

У процесі перевірки встановлено, що протягом останніх трьох років жодної претензії щодо якості цегли, що вироблялась заводом, не надходило. Посадові особи акціонерного товариства «Будматеріали» не надали доказів того, що розміщена у вітрині магазину цеглина виготовлена на заводі.

Питання:

Що таке ділова репутація?

Чи було в діях акціонерного товариства порушення чинного законодавства?

Яким чином може завод захистити свою ділову репутацію?

Вирішіть ситуацію.

Розв’язок:

І. Факти:

1.1. Фотографія вітрини магазину, що належить акціонерному товариству «Будматеріали» з зображенням бракованої цеглини і оголошенням такого типу: «Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і нашу, якісну. Поміркуйте!».

1.2. Відсутність претензій протягом останніх трьох років щодо якості цегли заводу.

1.3. Заява заводу до Антимонопольного комітету на акціонерне товариство «Будматеріали» про дискредитацію його продукції.

ІІ. Вид господарських правовідносин:

2.1. Організаційно-господарські.

ІІІ. Нормативні акти:

3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.

3.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р.

IV. Аналіз законодавства

4.1. Ділову репутацію можна визначати як кумулятивне судження про підприємство – суб’єкт ЗЕД за визначений період на підставі порівняльного успіху на ринку із задоволення сподівань акціонерів і споживачів. Ділова репутація залежить від розміру підприємства і галузі в якій воно працює. Існує зв'язок між репутацією і соціальною значущістю підприємства – вкладом підприємства в суспільство: його розвиток і поліпшення.

4.1. ГКУ ст. 35 «Досягнення неправомірних переваг у конкуренції»:

1. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції є отримання певних переваг стосовно іншого суб’єкта господарювання шляхом порушення законодавства, яке підтверджене рішенням відповідного органу державної влади.

4.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ст. 8. «Дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця)»:

Дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

4.3. ГКУ ст. 32 «Недобросовісна конкуренція»:

1. Недобросовісною конкуренцією визначаються будь які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статі.

3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

4.4. ГКУ ст. 37 «Відповідальність за недобросовісну конкуренцію»:

1. Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб’єкта господарювання згідно з цим Кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом.

4.5. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 26. «Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей»:

У разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.

Задача № 10

У квітні 1998 р. відкрите акціонерне товариство «Оболоні» розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s». Патентний повіритель фірми «CAMPARI» в Україні звернувся до Антимонопольного комітету України із заявою про усунення порушення прав фірми «CAMPARI» на використання назви та маркування, вказавши на те, що назва «CAMPARI» є загальновідомою, права фірми зареєстровані в Державному патентному відомстві України у 1995 р.

ВАТ «Оболонь» факт правопорушення не визнало посилаючись на те, що назва «CAMPARI» не є відомою в Україні, крім того, напій «CAMPARI» є слабоалкогольним, а «CAMPARI’s» - безалкогольним, тому змішування не може бути. У процесі розгляду справи було встановлено, що ступінь змішуваності назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою «CAMPARI» 70:30.

Питання:

Що таке недобросовісна конкуренція?

Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ «Оболонь»?

Яке рішення повинен прийняти Антимонопольний комітет України?

Розв’язок:

І. Факти:

1.1. У 1995 р. зареєстровані права фірми «CAMPARI».

1.2. У квітні 1998 р. ВАТ «Оболонь» розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s».

1.3. Змішуваність назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою «CAMPARI» 70:30.

ІІ. Вид господарських правовідносин:

2.1. Організаційно-господарські.

ІІІ. Нормативні акти:

3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.

3.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р.

IV. Аналіз законодавства

4.1. ГКУ ст. 32 «Недобросовісна конкуренція»:

1. Недобросовісною конкуренцією визначаються будь які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статі.

3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

4.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 1. Недобросовісна конкуренція:

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2-4 цього Закону.

4.3. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 4 «Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки»:

Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

4.4. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 6 «Копіювання зовнішнього вигляду виробу»:

Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням.

Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.

4.5. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 24 «Відшкодування збитків»:

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

4.6. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 25 «Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця)»:

У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, передбаченого статтею 4 цього Закону, або факту копіювання виробів, передбаченого статтею 6 цього Закону, заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця.

Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) застосовується у разі, коли можливість змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) не може бути усунена іншим шляхом.

Задача № 25

У 1997 р. газета «Независимость» під рубрикою «Штрихи к портрету» опублікувала матеріал «Евгений Марчук: хождение во власть». Один із фрагментів цього матеріалу безпосередньо стосувався газети «Зеркало недели»: «Буквально на дрожжах, только подогретых долларами, за весьма непродолжительное время стали «раскручиваться» «Зеркало недели», «День», «Бизнес», - Целая газетная империя, которую за цинизм и продажность в журналистском мире сразу же окрестили империей лжи и зла» моральної шкоди, що її було завдано поширенням відомостей, які ганьблять ділову репутацію газети «Зеркало недели», у сумі 100 тис. грн. відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спір не підвідомчий господарському суду, оскільки позивач не висував вимог щодо спростування інформації.

Питання:

За яких умов організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди? У яких судових органах вирішуються спори з цього приводу?

Чим є вимога спростовування інформації – правом чи обов’язком потерпілої сторони?

Яке рішення має прийняти суд?

Розв’язок:

І. Факти:

1.1. У 1997 р. газета «Независимость» під рубрикою «Штрихи к портрету» опублікувала матеріал «Евгений Марчук: хождение во власть».

1.2. Один із фрагментів матеріалу стосувався газети «Зеркало недели» і шкодив їй.

1.3. Позов газети «Зеркало недели» до суду про відшкодування редакцією газети «Независимость» моральної шкоди, що їй було завдано поширенням відомостей, які ганьблять ділову репутацію газети «Зеркало недели» у сумі 100 тис. грн.

ІІ. Вид господарських правовідносин:

2.1. Організаційно-господарські.

ІІІ. Нормативні акти:

3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.

3.2. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р.

3.3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. з внесеними змінами в 06.04.2000 р.

IV. Аналіз законодавства

4.1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. з внесеними змінами в 06.04.2000 р. ст. 6

Поширення інформації – розповсюдження, обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

4.2. Спори з цього приводу вирішують у Міському суді, Районному і Місцевому адміністративно-судовому окрузі.

4.3. Вимога спростування інформації є правом потерпілої сторони.

4.4. ГКУ ст. 32 «Недобросовісна конкуренція»:

1. Недобросовісною конкуренцією визначаються будь які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статі.

3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

4.5. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 24 «Відшкодування збитків»:

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

4.6. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 26 «Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей»:

У разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.