КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік-1»

ЗМІСТ

Вступ

Теоретичне питання. Облік готової продукції

Поняття та класифікація готової продукції.

Порядок формування первісної вартості готової продукції

Документування господарських операцій з руху готової продукції

Інвентаризація готової продукції

Відображення операцій з обліку руху готової продукціїна рахунках бухгалтерського обліку

Практичне завдання

Задача 1.

Задача 2.

Задача 3.

Задача 4.

Задача 5.

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

У більшості країн з розвинутою ринковою економікою бухгалтерський облік прийнято поділяти на фінансовий та управлінський (внутрішньогосподарський).

У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV даються визначення: «бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень»; «внутрішньогосподарський облік – це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства в процесі управління підприємством» [3, с. 3]. Поділ обліку на фінансовий і управлінський зумовлений відмінностями в цілях і завданнях надання інформації зовнішнім і внутрішнім користувачам.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона повинна забезпечувати інформацією потреби користувачів щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління, оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання, забезпеченості зобов’язань підприємства, визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу, регулювання діяльності підприємства, інших рішень [3, с. 16]. Фінансова звітність включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів.

Дані, які містить фінансова звітність, повинні задовольнити загальні потреби користувачів в інформації щодо фінансового становища підприємства. У разі потреби для окремих груп користувачів (наприклад, для контролюючих і статистичних органів) можуть бути встановлені інші або додаткові вимоги до інформації.

ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1. Поняття та класифікація готової продукції. Порядок формування первісної вартості готової продукції

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад [Ткач, с.?].

Готова продукція може мати, а може не мати кількісні та якісні характеристики, Але завжди повинна мати вартісну характеристику. Продукція, яка має кількісні характеристики, оформлюється здавальною накладною і передається на склад, а звідти здійснюється її реалізація покупцеві. Готова продукція на деяких підприємствах не передається на склад, а накопичується безпосередньо у виробництві, звідти буде здійснюватись її реалізація. Продукція, яка не має кількісних характеристик (роботи, послуги тощо), безпосередньо з виробництва передається покупцеві (замовнику). Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальним актом.

Готову продукцію класифікують

- за формою: уречевлена (матеріальна), результати виконаних робіт, результати наданих послуг;

- за ступенем готовності: готова продукція, напівфабрикати (продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією), незавершене виробництво;

- за технологічною складністю: проста, складна.

Продукція може бути супутня (продукція, отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною, за якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачеві), побічна (це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не потребує додаткових витрат ).

Облік готової продукції ведеться за первісною вартістю. Однак протягом місяця у поточному обліку можуть використовуватись облікові ціни. Вартість готової продукції, випущеної з виробництва, реалізованої замовнику, визначена в облікових цінах у кінці місяця, доводиться до первісної вартості шляхом відображення відхилення первісної вартості від облікової ціни.

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми - відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на і суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами.

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства (готова продукція), признається їх виробнича собівартість, що визначається у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». [Пол9, с.89.]. Згідно пункту 11 розділу «Склад витрат» цього положення собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати [Пол16, с.147].

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

2. Документування господарських операцій з руху готової продукції

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;

д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюється, підраховується і при необхідності зважується. Накладну виписує у двох примірниках підрозділ-здавальник (цех). На обох примірниках накладних мають бути два підписи: начальника цеху готової продукції та начальника складу готової продукції.

На підставі одного з примірників накладної, що залишається на складі готової продукції, начальник складу чи відповідальна особа заповнює картку складського обліку. У ній роблять запис про оприбуткування готової продукції, що надійшла на склад, і разом з матеріальним звітом передають до бухгалтерії.

В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному вимірниках. Дані цієї відомості використовуються для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Реалізованою продукцією вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника. При реалізації своєї продукції підприємство повинно укласти про це угоду з покупцем. Якщо підприємство реалізує свою продукцію покупцям, така реалізація відбувається на підставі довіреності. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з позначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий – додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для розрахунків з одержувачем.

Якщо підприємство реалізує продукцію в інше місто, то в угоді про поставку продукції має бути зазначений перевізник, вид транспорту та спосіб відправки готової продукції. Склад у цьому випадку відбирає та упаковує продукцію відповідно до умов договору та виписує товаротранспортну накладну, у якій ставить підпис перевізник продукції. Товаротранспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою для списання відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника, другий - для оприбуткування одержаної продукції направляється покупцю, третій - транспортній організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею, четвертий додається до шляхового листа для обліку транспортної роботи [Деб, с.].

Постачальник-вантажовідправник на підставі товаротранспортних накладних, залізничних квитанцій про прийняття вантажу та інших документів виписує розрахункові документи для передачі їх до банку на інкасо або рахунок-фактуру на попередню оплату. У рахунку для одержувача бухгалтерія відправника має зазначити факт відвантаження продукції та суму, яка повинна бути сплачена за відвантажену продукцію (з урахуванням суми ПДВ). Крім цього, в рахунку-фактурі можуть бути зазначені й інші додаткові умови. Наприклад, термін оплати, місце отримання товару. У рахунку-фактурі постачальник також може зазначити суму транспортних витрат, вартість тари (якщо її вартість не включена до вартості продукції) та інші дані.

Якщо товар надається покупцеві на умовах наступної оплати, то рахунок-фактуру додають до платіжної вимоги-доручення, що передається до обслуговуючого банку. У цьому випадку вона міститиме дані про номенклатуру відвантаженої продукції, її вартість і за що вимагається оплата.

На підставі товаротранспортних накладних у картці складського обліку списують відвантажену продукцію. У бухгалтерії, крім бухгалтерського обліку, ведуть також аналітичний облік відвантаженої продукції: за відомістю відвантаження, відпуску та реалізації продукції.

Відповідно до Закону про Податок на додану вартість вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, постачальник (продавець) продукції зобов'язаний виписати податкову накладну. У податковій накладній поряд з іншими реквізитами слід зазначити: ціну продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість, суму ПДВ, загальну суму товару (продукції) з ПДВ. На підставі податкових накладних постачальник (продавець) робить відповідний запис у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та визначає підстави для можливого віднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ, нарахованої у звітному періоді.

3. Інвентаризація готової продукції

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна. Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань. Основними завданнями інвентаризації готової продукції є виявлення її фактичної наявності, дотримання умов її зберігання.

Інвентаризація готових виробів, як і інших запасів, проводиться не менше одного разу на рік, але не раніше першого жовтня. При цьому інвентаризація проводиться в установлені терміни, навіть, якщо було проведено позапланові перевірки протягом року [Ткач, с.44?].

Проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності, при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ), при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів), після пожежі або стихійного лиха – терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха, у випадку ліквідації установи, згідно з розпорядженням судових та слідчих органів, при передачі майна установи в оренду.

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник. Установлюються також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку. В великих установах, якщо через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, утворюються також місцеві комісії, очолювані керівниками відповідних структурних підрозділів, які проводять інвентаризацію в структурних підрозділах цих установ. До складу місцевої комісії включається працівник бухгалтерії. Робота місцевих комісій організовується та контролюється центральною комісією.

Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи; повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках; правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

Члени інвентаризаційних комісій за внесення в описи неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної комісії. Перевірка залишків матеріальних цінностей у натурі членами комісії проводиться за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.

До початку інвентаризації в бухгалтеріях необхідно закінчити обробку всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, провести відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації. На складах та в інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами тощо. Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули - списані. Якщо інвентаризація на складах або в інших закритих приміщеннях не закінчена в той самий день, то приміщення слід опечатати в кінці робочого дня інвентаризаційною комісією. Печатка на час інвентаризації зберігається у голови інвентаризаційної комісії. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (на обідню перерву, в нічний час, з інших причин) описи повинні зберігатися у ящиках, шафах, сейфах, у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

Готова продукція, як і інші матеріальні запаси при інвентаризації записуються в опису за кожним найменуванням із вказівкою номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

Для відображення результатів інвентаризації застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів. Він складається на підставі перерахунку, зважування, виміру цінностей окремо за кожним місцезнаходженням і матеріально відповідальною особою, на зберіганні якої знаходяться цінності. Після оформлення опис передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів, яка застосовується для відображення результатів інвентаризації. На підставі даних Інвентаризаційного опису інших необоротних матеріальних активів та запасів розбіжності, які виникли між фактичними показниками та даними бухгалтерського обліку, відображаються у графі «Результати інвентаризації».

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після закінчення інвентаризації. У протоколі наводяться докладні дані про причини недостач, втрат, надлишків та винних у цьому осіб і вказуються вжиті заходи. Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи. Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також в річний звіт.

Термін зберігання документів з інвентаризації (інвентарні описи, акти, протоколи засідань інвентаризаційних комісій) в установах, становить три роки за умови завершення ревізій. У випадках виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ - зберігаються до винесення відповідного рішення.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку: матеріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб; недостача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у поточному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису установи. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні.

Відображення операцій з обліку руху готової продукції на рахунках бухгалтерського обліку

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 "Готова продукція". На дебеті цього рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю; на кредиті - відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Операція «оприбутковано на складі готову продукцію» відображається по дебету на рахунку 26 «Готова продукція» та по кредиту на рахунку 23 «Виробництво». Якщо в складі є серед готової продукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону то це відображається по дебету на рухкнку 26 «Готова продукція» та по кредиту на рахунку 25 «Напівфабрикати».

Сума дооцінки готової продукції відображається по дебету на рухунку 26 «Готова продукція» по кредиту на субрахунку 423 «Дооцінка активів».

Якщо при інвентаризації виявлено лишки готової продукції, то ця операція відображається на дебеті рахунку 26 «Готова продукція» та кредиті 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Якщо готова продукція даного виробництва повністю використовується на самому підприємстві, то вона може враховуватися на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали" або інших залежно від призначення цієї продукції:

дебет рахунку 20 «Виробничі запаси» та кредит рахунку 26 «Готова продукція».

Якщо оприбутковано малоцінні швидкозношувані предмети як готову продукцію, призначену для власних потреб, то це буде відображено кореспонденцією рахунків: дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» кредит 26 «Готова продукція».

Якщо готову продукцію використано для внутрішніх потреб цехів то це відобразиться по дебету рахунку 23 «Виробництво» та кредиту рахунку 26 «Готова продукція».

Вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі буде відображено: дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та кредит 26.

Виявлено під час інвентаризації недостачу готової продукції, яку віднесено на винну особу – відображається за дебетом на рахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» та кредитом рахунку 26.

Списано собівартість реалізованої готової продукції: Дебет 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» Кредит 26. Наприкінці звітного періоду рахунок 901 закривається і сума на ньому по кредиту списується на дебет рахунку 79 «Фінансові результати». У випадку, коли підприємства для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8, операцію «Списано на фінансові результати первісну вартість готової продукції» буде відображено по дебету на рахунку 791 «Результат основної діяльності» та по кредиту на рахунку 26 «Готова продукція».

«Списано витрати, пов’язані зі знеціненням (уцінкою) готової продукції» відображається по дебету 946 «Втрати від знецінення запасів» та по кредиту 26.

«Списано недостачу готової продукції, що виявлена в процесі її збереження та реалізації», якщо на час встановлення недостачі винуватця не визначено, відобразимо по дебету 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» та кредиту 26 «Готова продукція».

Операція «Списано на інші витрати операційної діяльності вартість готової продукції » буде відображени по дебету 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредиту 26 «Готова продукція».

Якщо підприємство не використовує рахунки класу 9, то відобразимо суму витрат від знецінення запасів, псування цінностей; списано готову продукцію, непридатну для продажу; проведену уцінку готової продукції, яка втратила свої первісні якості, по дебету 84 «Інші операційні витрати» та по кредиту 26 «Готова продукція».

«Використано готову продукцію для адміністративних потреб» відображається по дебету 92 «Адміністративні витрати» та кредиту рахунку 26.

«Використано готову продукцію для позавиробничих потреб» - дебет 93 «Витрати на збут» та кредит 26 «Готова продукція».

Списано первісну вартість готової продукції, втраченої внаслідок стихійного лиха (повеней, землетрусів, граду тощо), у результаті техногенних катастроф і аварій, інших надзвичайних подій дебет рахунку 99 «Надзвичайні витрати» та кредит рахунку 26 «Готова продукція».

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут. Запис в обліку такий:

Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Рахунок № 93 "Витрати на збут" призначений для обліку інформації про витрати, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

Позавиробничі витрати відображаються в обліку в кореспонденції за такими рахунками: Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут"

Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит рахунка № 66 "Розрахунки по оплаті праці"

Кредит рахунка № 65 "Розрахунки по страхуванню"

Кредит субрахунка № 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Кредит рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями" та ін.

Позавиробничі витрати, враховані на дебеті рахунка № 93, щомісяця списуються у частці реалізації продукції в дебет рахунка № 79 Фінансові результати" записом: Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит рахунка № 93 "Витрати на збут".

На рахунку № 79 "Фінансові результати" узагальнюється інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

В січні виробниче підприємство випустило з виробництва і здало на склад 600 виробів. Сума прямих виробничих витрат склала 4100 грн. Накладні виробничі витрати – 1800 грн. Адміністративні витрати – 3400 грн. Витрати на збут: матеріали на упаковку – 800 грн., заробітна плата робочим – 400 грн., відрахування органам соціального страхування (розрахувати за діючими ставками), сплачено рахунок АТП за доставку продукцію покупцям – 900 грн., в т.ч. ПДВ.

Відвантажено покупцям 400 виробів за ціною 42 грн. за одиницю.

Відобразити операції на рахунках, визначити результат від реалізації продукції.

Рішення.

Первісна вартість виробів-собівартість готової продукції (600 виробів) складається з прямих і накладних (за відповідними пропорціями) виробничих витрат: 4100+1800=5900 грн. Для 400 виробів собівартість складе приблизно 5900/600*400=3933 грн..

Адміністративні витрати і витрати на збут не включаються до собівартості продукції. Відрахування з заробітної плати робітникам збуту становить 38,5 % та включається до загальної суми витрат на збут: 400*0,385=154 грн. Безпосередньо до витрат на збут відносимо суму за доставку продукції без ПДВ: 900/6*5= 750 грн.

Покупцеві буде пред’явлено рахунок на суму 42*400=8400 грн. (вважаємо, що не включається ПДВ – не вказано в умовах задачі).

Кореспонденцію рахунків по операціях зведено в Таблицю 1.

Таблиця 1.

Журнал обліку господарських операцій за січень

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Здано на склад готову продукцію	5900	26	23
2.	Адміністративні витрати	3400	92	64
3.	Витрати на матеріали для упаковки	800	93	64
4.	Нараховано заробітну плату робочим збуту	400	93	66
5.	Проведено нарахування на заробітну плату робочим збуту 38,5%: 400*0,385=154 грн.	154	93	65
6. 6а	Акцептовано рахунок за доставку продукції Нараховано ПДВ	750 150	93 64	64 63
7.	Сплачено за доставку продукції	900	64	31
8.	Відвантажено покупцям готову продукцію в кількості 400 одиниць	3933	90	26
9.	Пред’явлено рахунок на готову продукцію на суму 42*400=8400 грн.	8400	36	70
10. 10а 10б 10в 10г	Фінансові результати: списано адміністративні витрати списано собівартість списано витрати на збут дохід від реалізації	3400 3933 2104 8400	79 79 79 70	92 90 93 79
11.	Непокритий збиток	1037	79	44

Якщо підприємство є платником ПДВ, то додається операція

9а) Нараховано ПДВ у сумі 8400/6=1400 грн. дебет рахунку 70 кредит рахунку 64.

Крім того, дохід від реалізації буде становити 8400-1400=7000грн. Відповідно, непокритий збиток дорівнюватиме 2437 грн.

Відобразимо операції на рахунках у вигляді Т-моделей:

На жаль, у січні підприємство відпрацювало зі збитком 1037 грн. Враховуючи залишок на складі 200 виробів за собівартістю приблизно 1966,5 грн., при реалізації їх за ціною 42 грн. за одиницю у наступному місяці можливе одержання прибутку.

Задача 2.

Виробниче підприємство відвантажило 1000 од. готових виробів за ціною 36 грн. за одиницю. Фактична собівартість одиниці – 25 грн. Оплата отримана пізніше. Відобразити операції на рахунках підприємства – продавця та підприємства – покупця.

Рішення.

Кореспонденцію рахунків по операціях для підприємства-продавця показано в Таблиці 2, для підприємства-покупця – в Таблиці 3. В умовах не сказано про те, чи є підприємство платником ПДВ. Вважаємо, що у ціну одиниці виробів 36 грн. включено ПДВ у розмірі 36/6=6 грн.

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунків по операціях для підприємства-продавця

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Відвантажено покупцям готову продукцію в 25*1000=25000 грн.	25000	90	26
2.	Пред’явлено рахунок на готову продукцію на суму 36*1000=36000 грн. У т.ч. ПДВ на суму 6000 грн.	36000 6000	36 70	70 64
3.	Отримано на рахунок плату за продукцію	36000	31	36

Таблиця 3.

Кореспонденція рахунків по операціях для підприємства-покупця

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Акцептовано рахунок від постачальника на суму 36000 грн. У т.ч. ПДВ на суму 6000 грн.	36000 6000	20 64	63 63
2.	Погашено заборгованість перед постачальником шляхом перерахування коштів з рахунку	36000	63	31

Задача 3.

Підприємство уклало договір на поставку готової продукції на умовах передоплати. 10.12. перераховано 12000 грн., в т.ч. ПДВ. Собівартість готової продукції – 7000 грн.

Відобразити операції на рахунках підприємства – продавця та підприємства – покупця.

Рішення.

Кореспонденцію рахунків по операціях для підприємства-продавця показано в таблиці 4, для підприємства-покупця – в Таблиці 5.

Таблиця 4.

Кореспонденція рахунків по операціях для підприємства-продавця

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Отримано передоплату від покупця 12000 грн. в т.ч. ПДВ 2000 грн.	10000 2000	31 31	681 64
2.	Відвантажено покупцю готову продукцію собівартістю 7000 грн.	7000	90	26
3.	Списано отриманий аванс на суму 10000 грн. (12000 без ПДВ 2000 грн.)	10000	681	70

Таблиця 5.

Кореспонденція рахунків по операціях для підприємства-покупця

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Внесено з рахунку передоплату на 12000 грн.	12000	371	31
2.	Оприбутковано на склад запаси від постачальника на суму 12000 грн., в т.ч. ПДВ 2000 грн.	10000 2000	20 64	371 371

Задача 4.

Виробниче підприємство реалізує продукцію власного виробництва в кількості 400 шт. Фактична собівартість одиниці – 220 грн., продукція реалізується з прибутком 15%. Ставка акцизного збору – 30%.

Відобразити операції на рахунках підприємства, якщо відвантаження відбулося 10.11., а оплата – 15.11.

Рішення.

Виходячи з відомої собівартості, обчислюємо ціну одиниці продукції і 400 одиниць з урахуванням прибутку:

220*(100+15)/100=253 (грн);

253*400=101200 (грн).

Якщо ставка акцизного збору становить 30 %, то ціна одиниці продукції з урахуванням акцизного збору і сума акцизного збору з одиниці продукції відповідно становить:

253/(100-30)*100=361,43 (грн);

361,43-253=108,43 (грн).

Собівартість 400 одиниць дорівнює:

220*400=88000 (грн.),

Дохід від продажу і загальна сума акцизного збору відповідно становить:

361,43*400=144572 (грн);

108,43*400=144572-101200=43372 (грн).

Для повної формули ціни ми повинні додати ще величину ПДВ, але в задачі немає інформації про те, чи є підприємство платником цього податку, тому його не враховуємо.

Кореспонденції рахунків за період 10-15.11:

Відпущено продукцію зі складу Дт 90 Кт 26 88000

Пред’явлено рахунок покупцеві Дт 36 Кт 70 144572

Нараховано акцизний збір Дт 70 Кт 64 43372

Отримано на рахунок оплату за продукцію Дт 31 Кт 36 44572

При врахуванні ПДВ покупцеві був би пред’явлений рахунок на 173486,4 грн, у тому числі 20 % ПДВ від 144572 грн – 28914,4 грн:

Відпущено продукцію зі складу Дт 90 Кт 26 88000

Пред’явлено рахунок покупцеві Дт 36 Кт 70 173486

Нараховано акцизний збір Дт 70 Кт 64 43372

Нараховано ПДВ Дт 70 Кт 64 28914

Отримано на рахунок оплату за продукцію Дт 31 Кт 36 173486.

В кінці звітного періоду рахунок 90 і рахунок 70 будуть закриті через списання сум на них на рахунок 79, а з нього на рахунок 44 «нерозподілений прибуток»

без урахування ПДВ:

Списано собівартість на фінансові результати Дт 79 Кт 90 88000

Списано дохід від реалізації на фінансові результати Дт 70 Кт 79 101200

Відображено фінансовий результат

в нерозподіленому прибутку Дт 79 Кт 44 13200;

з урахуванням ПДВ:

Списано собівартість на фінансові результати Дт 79 Кт 90 88000

Списано дохід від реалізації на фінансові результати Дт 70 Кт 79 101200

Відображено фінансовий результат

в нерозподіленому прибутку Дт 79 Кт 44 13200.

Задача 5.

Вихідні дані – задача 4.

Відобразити операції на рахунках підприємства, якщо відвантаження відбулося 25.11., а оплата – 22.11.

Рішення.

Використовуємо розрахунки з задачі 4.

Кореспонденції рахунків за період 22-25.11 в журналі господарських операцій без урахування ПДВ:

№ п/п	Назва операції	Сума	Рахунок
			Дебет	Кредит
1.	Отримано передоплату від покупця 144572 грн., в т.ч. акцизний збір 43372 грн.	144572 43372	31 681	681 64
2.	Відвантажено покупцям готову продукцію собівартістю 88000 грн.	88000	90	26
3.	Списано отриманий аванс на суму 144572 грн. (без суми акцизного збору 43372 грн.)	101200	681	70

В кінці звітного періоду рахунок 90 і рахунок 70 будуть закриті через списання сум на них на рахунок 79, а з нього на рахунок 44 «нерозподілений прибуток»

без урахування ПДВ:

Списано собівартість на фінансові результати Дт 79 Кт 90 88000

Списано дохід від реалізації на фінансові результати Дт 70 Кт 79 101200

Відображено фінансовий результат

в нерозподіленому прибутку Дт 79 Кт 44 13200.

При порівнянні задач 4 і 5 бачимо, що фінансовий результат буде однаковий незалежно від того, у якому порядку відбуваються операції «відвантажено продукцію покупцеві» та «отримано плату за продукцію».

ВИСНОВКИ

Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності і правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасного відвантаження, а також щодо виконання обов’язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємства повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції по місцям зберігання і матеріально відповідальної особи.

Основними завданнями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є: систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереження на складах, обсягом виконаних робіт та послуг, вчасному і правильному документальному оформленню відвантаженої і відпущеної продукції; контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями; вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції та її облік. Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.

Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Основним джерелом облікової інформації є документація. Кожну господарську операцію потрібно попередньо зареєструвати в документах, дані яких є в подальшому єдиною підставою для відображення її в бухгалтерському обліку. Розмір і склад засобів може змінюватись під впливом причин, які неможливо відобразити документально, що призводить до розбіжностей даних обліку з діяльністю. До таких причин належать: природні причини (усихання, випаровування, утрушування), помилки в обліку (описи в первинних документах, похибки арифметичних підрахунків), неточності при прийманні та відпуску засобів у результаті помилок ваговимірювальних приладів, навмисні дії посадових і матеріально відповідальних осіб (розкрадання, обважування, обмірювання). Ці розбіжності між показниками обліку і дійсною наявністю коштів можуть бути виявлені під час інвентаризації. Інвентаризація є інструментом дослідження економічної реальності. Вона дозволяє перевіряти достовірність документального оформлення господарських операцій, їх відображення в бухгалтерському обліку.

В практичній частині роботи при рішенні задач розглянуто розрахунок собівартості готової продукції, визначення ціни готової продукції з урахуванням непрямих податків, показано облік реалізації готової продукції на бухгалтерських рахунках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Билуха Н. Т. Теория бухгалтерского учета. Учебник – К.: КНЕУ, 2000 – 692 с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Вид 2-ге, доп і перероб. – Житомир: ЖИТІ, 2000. – 640 с.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. № 996-XIV. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. – Х.: Курсор, 2008. – с. 3-13.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. – 2-ге вид., перероб.і доп. – Київ: Вид-во «центр навчальної літератури», 2006. – 659 с.

Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. Облік і аудит вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 3 тє вид.,доп. і перероб. - Житомир: ПП Рута , 2002. - 592 с.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. – Х.: Курсор, 2008. – с. 14-20.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. – Х.: Курсор, 2008. – с. 86-94.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Видатки». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. – Х.: Курсор, 2008. – с. 145-153.

Правда М.,Кремінь О. Облік виготовлення та собівартості готової продукції. Журнал Дебет-кредит, № 25, 2001р. – с.27-38.

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч. посіб. – 6-те вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К., 2002. - 784 с.