Содержание
Структура управління акціонерним товариством
Компетенція органів управління в акціонерному товаристві
Загальні збори акціонерів - вищий орган управління АТ
Структура управління акціонерним товариством
Управління діяльністю акціонерного товариства здійснюють кілька органів, підпорядкованість, регламент створення і діяльність яких визначені законодавством України і в статуті товариства. Органами управління є Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Ревізійна комісія, Правління.
Вищим органом управління Товариства є Загальні збори акціонерів.
Правління забезпечує реалізацію конкретних завдань, а Ревізійна комісія здійснює внутрішній контроль за діяльністю Правління. Кількісний склад правління залежить від масштабів АТ, обсягів виробництва, окреслених вищими органами завдань розвитку фірми. В Україні найчастіше правління складається з 3 - 7 осіб, хоча буває і інший кількісний склад.
Як правило, правління є колегіальним органом (хоч не виключене одноособове), що приймає рішення голосуванням, але його роботою керує голова правління, якого призначають або обирають відповідно до статуту акціонерного товариства. Це є цілком зрозумілим, оскільки навіть фінансові документи не можуть підписувати всі члени правління, виступати у відповідальних відносинах з контрагентами також повинен хтось один. Це не означає, що голова правління не має заступників, які можуть виконувати певні функції, у тому числі і ті, які покладено на голову. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом.
Наявність Ревізійної комісії в структурі органів управління акціонерного товариства є обов’язковою.
Усі стратегічні рішення стосовно діяльності товариства приймаються акціонерами під час Загальних зборів, а методи та засоби досягнення поставлених цілей визначаються Спостережною радою.
У проміжках між Загальними зборами акціонерів функції вищого органу управління товариства виконує Спостережна рада в межах повноважень, делегованих їй рішенням Загальних зборів акціонерів або Статутом Товариства.
Спостережна рада контролює та регулює діяльність Правління Товариства і діє в межах повноважень, наданих Статутом Товариства або делегованих рішенням Загальних зборів акціонерів. В інтересах Товариства дуже важливо, щоб Спостережна рада була незалежною від Правління.
В АТ створюється рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління, причому в АТ, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства є обов'язковим. Не допускається суміщення посад в АТ. Рада створюється з числа акціонерів. Якщо особи є членами ради акціонерного товариства, вони не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.
2. Компетенція органів управління в акціонерному товаристві
До компетенції Загальних зборів акціонерів належить прийняття рішень з таких питань:
визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
внесення змін до Статуту Товариства, в тому числі у зв’язку із зміною розміру статутного фонду Товариства;
обрання та відкликання членів Спостережної ради, Правління та Ревізійної комісії Товариства;
затвердження річних результатів діяльності, фінансової звітності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії;
прийняття рішень щодо порядку розподілу прибутку, включаючи виплату дивідендів та покриття збитків;
створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;
визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
прийняття рішень щодо притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства;
вирішення питання про придбання Товариством акцій, що випускаються ним;
затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в Статуті Товариства;
12. прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
До виключної компетенції Спостережної ради, тобто до питань, які не можуть вирішуватися виконавчим органом, слід віднести такі:
а) затвердження внутрішніх положень товариства, крім віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
б) визначення умов оплати праці членів виконавчого органу;
в) прийняття рішення про перепродаж або розповсюдження серед працівників викуплених товариством власних акцій;
г) прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності членів виконавчого органу товариства;
ґ) прийняття рішення про укладання акціонерним товариством певних угод;
д) визначення аудитора (аудиторської фірми) товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним;
е) оцінка вкладів учасників акціонерного товариства, що вносяться до статутного фонду в іншій, ніж грошова, формі.
Ревізійна комісія переважно виконує такі контрольні функції:
надання акціонерам рекомендацій стосовно аудиторської організації, що виступатиме як незалежний аудитор Товариства;
отримання та розгляд звіту аудиторів, подання річного звіту на Загальних зборах акціонерів, а також надання рекомендацій Загальним зборам на підставі звітів;
проведення спільної роботи з Правлінням Товариства для забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку та звітності щодо фінансово-господарської діяльності Товариства;
ініціювання скликання позачергових зборів акціонерів в разі виникнення загрози суттєвим інтересам Товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами Товариства.
Правління реалізує політику Товариства, затверджену Загальними зборами акціонерів та Спостережною радою.
Правління несе відповідальність за виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради. Правління Товариства вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради Товариства.
Голова Правління повністю відповідає за управління поточною діяльністю Товариства. Голова Правління:
здійснює стратегічне планування та оперативне управління діяльністю Товариства;
розпоряджається майном та коштами Товариства відповідно до повноважень, що надаються йому Статутом, Положенням про Правління, рішеннями Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради;
представляє інтереси Товариства в усіх відносинах з установами, підприємствами, організаціями та громадянами;
приймає на роботу та звільняє працівників, за винятком посадових осіб, які обираються Загальними зборами акціонерів або Спостережною радою Товариства;
організує роботу по виконанню рішень Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради та подає цим органам звіти про виконання таких рішень;
відкриває банківські рахунки, необхідні для здійснення діяльності Товариства;
розподіляє обов’язки між своїми заступниками, визначає їх повноваження;
діє від імені Товариства без довіреності, укладає угоди, контракти і здійснює інші юридичні дії в межах своєї компетенції;
видає накази та розпорядження в межах своєї компетенції.
3. Загальні збори акціонерів - вищий орган управління АТ
Загальні збори акціонерів , як правило, повинні проводитися не менше одного разу на рік, якщо Статут Товариства не передбачає більшої кількості Зборів протягом календарного року. Перші річні Загальні збори акціонерів проводяться не пізніше, ніж через рік після державної реєстрації Товариства. Таким чином відокремлюються види Загальних зборів акціонерів:
установчі;
чергові;
позачергові.
Чергові Збори скликаються щонайменше раз на рік. Однак, Статутом АТ може передбачатися частіша періодичність скликання Зборів.
Визначаючи дату проведення річних Загальних зборів акціонерів, варто мати на увазі, що рішенням Зборів має бути затверджений річний бухгалтерський звіт Товариства. В Україні бухгалтерська звітність за результатами роботи підприємств за рік подається підприємством податковій адміністрації не пізніше 15 лютого наступного за звітним року. Тому річні Загальні збори акціонерів доцільно проводити до зазначеної дати.
Закон також передбачає проведення позачергових Зборів у випадках:
неплатоспроможності АТ, а також за наявності обставин, передбачених Статутом АТ, і в будь-яких інших випадках, якщо цього вимагають інтереси АТ в цілому;
на вимогу Спостережної ради;
на вимогу Ревізійної комісії у разі виникнення загрози суттєвим інтересам АТ або виявлення зловживань, вчинених його посадовими особами ( при цьому виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим радою акціонерного товариства (спостережною або наглядовою радою) або ревізійною комісією);
для підвищення ролі дрібних інвесторів існує положення, відповідно до якого акціонери, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори. У цьому випадку акціонери, які володіють 10% голосів, можуть здійснювати тиск на керівництво, постійно скликаючи загальні збори. У цьому разі виникає підстава для знаходження консенсусу між власниками з контрольними пакетами і власниками з дрібними, які змогли згрупувати більш як 10%.
Чергові Збори скликаються за рішенням Правління АТ. Рішення про скликання Зборів рекомендується приймати не пізніше 2 місяців до запланованої дати їх проведення. Під час свого засідання Правління визначає дату, час, місце проведення Зборів, визначає їх порядок денний, а також призначає особу або комітет, відповідальний за підготовку Зборів, та членів Мандатної та Лічильної комісії.
З метою полегшення роботи щодо підготовки та скликання Зборів, Правлінню доцільно, одночасно з прийняттям рішення про проведення Зборів, розробити детальний план-графік підготовки матеріалів, що виносяться на розгляд Зборів, створити необхідні комітети та комісії для допомоги в підготовці Зборів.
Акціонери можуть:
-вимагати скликання позачергових зборів акціонерів;
у випадку, якщо правління протягом 20-ти днів не виконало вказаної вимоги, можуть самі скликати збори;
-вносити пропозиції по повістці дня загальних зборів, які повинні бути враховані правлінням обов'язково;
-призначити своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів, прибулих на загальні збори акціонерів;
-вимагати проведення ревізійною комісією перевірок фінансово-господарської діяльності суспільства.
- вирішення питань про придбання суспільством власних акцій;
- рішення про збільшення або зменшення статутного фонду суспільства; передача ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
- можуть ухвалювати рішення, що вимагають більшості голосів.
До них відносяться наступні важливі рішення, що впливають на структуру корпоративних відносин і корпоративного управління:
- обрання і відгук членів правління, наглядової ради, ревізійної комісії;
- затвердження правил процедури і інших внутрішніх документів, визначення організаційної структури суспільства;
- вирішення питань про придбання суспільством власних акцій;
- рішення про збільшення або зменшення статутного фонду суспільства; передача ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Одним з ключових питань підготовки Загальних зборів акціонерів є підготовка порядку денного. Варто пам’ятати, що у відповідності до ст. 43 Закону, Збори не мають права приймати рішення з питань, що не включені до порядку денного.
Під час складання порядку денного необхідно чітко формулювати кожне питання, що пропонується на розгляд Зборів. Не можна включати до порядку денного блок питань під назвою “різне”. Це порушує права акціонерів, оскільки їм має бути надана можливість до початку Зборів ознайомитися із усіма документами, пов’язаними з порядком денним.
Структура володіння акціями з погляду власників акцій – це співвідношення між основними видами власників акцій, їх долями в статутному фонді АТ.
Таблиця 1
Вплив акціонерів на корпоративне управління залежно від величини пакету акцій
Акціонери володіють | Права акціонерів |
10%+1 голос |
Можуть: -вимагати скликання позачергових зборів акціонерів; у випадку, якщо правління протягом 20-ти днів не виконало вказаної вимоги, можуть самі скликати збори; -вносити пропозиції по повістці дня загальних зборів, які повинні бути враховані правлінням обов'язково; -призначити своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів, прибулих на загальні збори акціонерів; -вимагати проведення ревізійною комісією перевірок фінансово-господарської діяльності суспільства. |
25%+1голос (малий блокуючий пакет) |
Можуть блокувати ухвалення рішень по наступних питаннях: -внесення змін до Статуту; - припинення діяльності суспільства, призначення ліквідаційної комісії; затвердження ліквідаційного балансу; - створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень. |
40% голосів (великий блокуючий пакет) | Можуть блокувати проведення зборів акціонерів. |
50%+1 голос (контрольний пакет) |
Можуть ухвалювати рішення, що вимагають більшості голосів. До них відносяться наступні важливі рішення, що впливають на структуру корпоративних відносин і корпоративного управління: - обрання і відгук членів правління, наглядової ради, ревізійної комісії; - затвердження правил процедури і інших внутрішніх документів, визначення організаційної структури суспільства; - вирішення питань про придбання суспільством власних акцій; - рішення про збільшення або зменшення статутного фонду суспільства; передача ведення реєстру власників іменних цінних паперів. |
75%+1 голос (абсолютний контрольний пакет) | Можуть ухвалювати практично будь-які рішення. |
Акціонери, що володіють крупнішими пакетами акцій, окрім прав які описані вищим, мають права акціонерів, що володіють дрібнішими пакетами акцій.
Література
1. Довгань Л.Є., Пастухова В.В., Савчук Л.М. Корпоративне управління. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007. – 180 с.
2. Корпоративне управління: Наук.-метод. рек. щодо вивч. дисципліни / Л.В. Балабанова, Л.А. Лутай, В.В. Лисевич – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005.- 132 с.
3. Козаченко А.В., Воронкова А.Е. Корпоративне керування: Підручник. - К.: Либра, 2004. – 368 с.
4. Євтушевський В.А., Ковальська К.В. Стратегія корпоративного управління К.: Знання, 2007. -287 с.
5. Євтушевський В.А. Корпоративне управління. Підручник. – К.: Знання, 2006.- 406 с.