Курсова робота

на тему "Основи проектного аналізу та його використання на практиці"

План

І Теоретична частина

1 Вступ

2 Концепції проектного аналізу.

3. Життєвий цикл проекту.

4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі.

5. Соціальний аналіз проекту.

Практична частина

1 Вступ

Встановлення проектного аналізу в світі.

Проектний аналіз має історію не більше 30-ти років. Його виникнення пов’язане з поширенням так званого фінансування. Фінансування проекту компанією, що безпосередньо для цього створювалась.

На сьогодні лідерами проектного аналізу та його засновником є Світовий банк. Сьогодні банки фінансують проекти, що пов’язані з сільським господарством (30%), розвиток інфраструктури (20%), підтримання національних економік країн, що розвиваються (10%).

Методичні принципи фінансування проекту, що використовуються банками є базовими, а співпраця з банком має такі переваги:

банк забезпечує висококваліфіковану експертизу проекту;

здійснює ефективне управління проекту;

банк забирає значну силу ризиків на себе.

Проте банки фінансують лише 1% проектів з якими до них звернулися приватні підприємці. Незалежно від того буде прийняте чи відхилено проекти замовник повинен заплатити за експертизу.

Проектний аналіз як наука.

Проектний аналіз – це сукупність методів та прийомів за допомогою яких можна розробити оптимальний проект та визначити умови його реалізації.

Мета проектного аналізу – це максимізація суспільного або приватного добробуту в межах існуючих умов.

Предметом проектного аналізу є вивчення концепцій методологій і критеріїв порівняння та обґрунтування альтернативних проектів за умов обмежених ресурсів.

Завдання вивчення дисципліни:

ознайомлення з питаннями, які використовуються в міжнародній практиці;

набуття практичних навик підготовки та експертизи проектної документації.

Аспекти проектного аналізу.

В межах проектного аналізу здійснюється вивчення таких аспектів:

маркетинговий аналіз;

технічний (технологічний) аналіз;

інституційний аналіз (здійсненність проекту з точки зору законодавства);

соціальний аналіз;

екологічний аналіз;

фінансовий аналіз;

економічний аналіз.

Останні два аспекти полягають в дослідженні ефективності проекту з огляду на його прибутковість на рівні підприємства (фінансовий аналіз), та на рівні держави (економічний аналіз).

2 Концепції проектного аналізу.

Поняття проекту.

Проект – це комплекс взаємопов’язаних заходів спрямованих на досягнення висунутих завдань в межах існуючих ресурсів.

Проект на рівні підприємства – це документ, який містить характеристику взаємопов’язаних в часі та просторі дій, заходів та розрахунок необхідних для здійснення цих дій.

Особливості проекту:

спрямованість на досягнення висунутої мети;

Будь-яка діяльність має мету але стосовно проекту мета має особливе значення, так як її досягнення означає успішну реалізацію проекту. Чітке формулювання мети дозволяє розробити підпорядковані їй завдання та побудувати таким чином дерево цілей.

скоординоване виконання всіх дій;

Будь-який проект – це надзвичайно складна система, яка містить взаємозв’язки, що не завжди є явними. Збій на одному з етапів може призвести до загибелі проекту, тому постійно потрібно координувати свої дії, щоб досягти запланованого результату.

обмеженість в часі;

Будь-який проект має чітко визначені початок та кінець.

унікальність;

Немає абсолютно однакових проектів.

Кожний проект здійснюється в рамках так званого потрійного обмеження:

ресурси час

технічне завдання

Завдання успішної реалізації проекту полягає в тому, щоб здійснити його вчасно, в межах виділених ресурсів та у відповідності до технічного завдання.

Види проектів.

І. За сферою діяльності:

промислові – проекти спрямовані на випуск та продаж існуючих та нових продуктів, які пов’язані з будівництвом, реконструкцією, переоснащенням тощо;

проекти дослідження і розвитку зосереджені в науково-дослідній діяльності, які пов’язані з винаходом нових матеріалів, засобів, надання нових послуг тощо;

організаційні пов’язані з створенням та реформуванням системи управління або проведення організації заходів;

економічні пов’язані з економічним перетворенням в державі, зміна податку;

соціальні проекти – це проекти пов’язані з соціальними заходами, раціональне природокористування, подолання наслідків катастроф;

ІІ За складністю:

монопроект – це окремий проект певного виду;

мультипроект – це комплексний проект, що охоплює декілька монопроектів;

мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, або секторів економіки.

ІІІ За масштабністю (залежно від того як співвідносяться власні та залучені кошти, що необхідні для реалізації проекту):

малі;

середні;

великі.

IV За тривалістю:

короткострокові;

середньострокові;

довгострокові.

V За метою:

обслуговування виробництва – це проекти, які мають на меті підтримати існуюче виробництво, їх техніко-економічне обґрунтування ;

проекти зменшення собівартості – спрямовані на зниження витрат шляхом удосконалення виробничого процесу. Техніко-економічне обґрунтування таких проектів вимагає знання існуючих методик та аналітичних досліджень;

проекти розвитку – спрямовані на вдосконалення існуючої продукції або виробництво нової продукції; розширення існуючого ринку або створення нового ринку. Техніко-економічне обґрунтування таких проектів є складним і вимагає залучення експертів з різних галузей;

безпечні (безприбуткові) проекти – це проекти на замовлення держави або за угодою з профспілками.

Роль та особливості широкомасштабних проектів радикально нових технологій.

До широкомасштабних проектів радикально нових технологій відносять весь комплекс багатостадійних, науково-дослідних, проектно-конструкторських та реалізаційних робіт, що здійснюються за єдиною програмою з метою винайдення нетрадиційних, невідомих раніше шляхів вирішення широкомасштабних суспільних проблем. За своєю суттю ці проекти можуть стати основою структурних перетворень в державі.

Об’єктивні особливості проектів:

багатоцільовий характер задач, що ставиться перед проектом;

часто існує унікальність базисних суспільних потреб, що мають задовольнятися даним проектом та неможливість у ряді задоволення цих потреб іншим шляхом;

принципово нові особливості, які раніше навіть не усвідомлювались і які можуть привести до нових потреб;

переваги та недоліки високої концентрації виробництва, що є необхідною для проекту;

неможливість отримання експериментальних даних для аналізу ефективності проекту;

велика ймовірність виникнення як позитивних так і негативних побічних ефектів, які неможливо передбачити;

особлива роль і великі масштаби соціальних та економічних наслідків;

потреба у значних інвестиціях;

неможливість достовірної оцінки ефективності проекту;

в цілому низька та спадаюча по роках надійність прогнозованих характеристик;

значна залежність економічних показників проекту від надійності технологічної частини, яка часто ідеалізується;

значна залежність проекту від зовнішнього середовища;

довготривала до експлуатаційна фаза проекту та наявність перехідного періоду;

мала гнучкість проекту, щодо змін у зовнішньому середовищі.

Зовнішні та внутрішні середовища проектів.

Значна увага в проектному аналізі надається середовищу в якому здійснюється проект. Поява ідей проекту напряму пов’язана з потребами ринку, тому проект слід розглядати невідривно від ринкового середовища.

Методично вірно розглядати зовнішнє середовище не лише як ринок, а й як сукупність факторів, що об’єднуються в групи:

політичні:

політична стабільність;

державна підтримка;

міжнаціональні, міждержавні відносини;

економічні:

рівень інфляції;

рівень оподаткування;

структура ВВП;

стабільність національної валюти;

розвиток банківської системи;

суспільні (умови існування):

рівень соціального захисту;

рівень охорони здоров’я;

рівень освіти;

свобода слова;

правові:

стабільність законодавства;

корумпованість;

право власності;

права людини;

науково-технічні:

рівень розвитку фундаментальної і прикладної наук;

рівень інформаційних і промислових технологій;

рівень розвитку транспорту і зв’язку;

природні:

місце розташування;

клімат;

охорона НПС;

наявність природних ресурсів;

культурні:

національні та релігійні традиції;

рівень освіченості населення.

На проект впливає і внутрішнє середовище, яке визначається розподілом прав, обов’язків, відповідальності між учасниками проекту.

До основних учасників проекту відносять:

ініціатор;

замовник;

виконавець;

інвестор.

До внутрішніх чинників відносять:

взаємини між учасниками;

професіоналізм проектної команди;

стиль керівництва;

наявність комунікацій.

Для забезпечення професіоналізму проектної команди в її склад рекомендується включати спеціалістів наступних сфер:

економіка галузі

маркетолог

технологія галузі

менеджер персоналу

бухгалтерія і фінанси

охорона НПС

інші вузькі спеціалісти залежно від специфіки проекту.

До внутрішнього середовища також відносять проектну компанію – фізичну особу, яка створюється спеціально під певний проект і являє собою об’єднання інвесторів.

3. Життєвий цикл проекту

Проект існує протягом певного періоду часу, що розпочинається при формуванні мети проекту та закінчується реалізацією проекту, цей проміжок часу називається життєвий цикл проекту.

Протягом ЖЦП грошові кошти рухаються таким чином, що проходять 5 стадій:

стадія зародження проекту;

початок експлуатації;

швидке зростання;

стабільне функціонування;

затвердження проекту.

Функції керівника проекту:

вибір – обравши проект А, керівник відмовляється від вигод, які міг принести проект Б. при цьому значна кількість ресурсів вже задіяна, і не може бути використана іншим чином;

планування – здійснюється протягом всього ЖЦП. На початку завжди є попередній план, який постійно змінюється, вдосконалюється і деталізується;

здійснення (організація) – серцевина проекту. Точна форма здійснення проекту залежить від галузі;

контроль – постійна функція. Керівник повинен контролювати досить малі відхилення від запланованих показників. Прийнятий діапазон відхилення повинен бути запланований з початку (20%);

оцінка – як і контроль є важливою функцією зворотнього зв’язку, але відрізняється від нього:

контроль передбачає постійне прослідковування просування проекту, а оцінка базується на підведенні проміжних чи кінцевих підсумків;

контроль сфокусований на деталях проекту, а оцінка – на загальній картині;

контроль здійснює керівник проекту, а оцінку – незалежний експерт.

оцінка – об’єктивне, періодичне підведення підсумків для визначення ступеню досягнення мети;

завершення проекту.

Поділ життєвого циклу проекту на фази і стадії.

Поділ ЖЦП на етапи не є однозначно визначеним. Він залежить від того, хто здійснює аналіз проекту і з якою метою. Основним принципом поділу ЖЦП на складові є визначення так званих ключових точок, які дозволяють відслідковувати та контролювати просування проекту.

Традиційно ЖЦ інвестиційного проекту поділяють на фази:

передінвестиційна;

інвестиційна;

експлуатаційна (виробнича).

Зміст цих основних фаз розкривають стадії та етапи на які вони розрізняються:

передінвестиційна фаза містить такі стадії та етапи:

перед ідентифікація;

ідентифікація (етапи):

мікроаналіз;

мікроаналіз;

підготовка проекту (етапи):

розробка та експертиза;

детальне проектування.

- стадії інвестиційної фази:

підготовка і проведення тендерів;

будівництво;

введення в експлуатацію;

- стадії виробничої фази:

виробнича експлуатація;

заміна та оновлення;

розширення та інновація;

завершення проекту.

З точки зору фінансових інститутів ЖЦП поділяють на наступні стадії:

ідентифікація проекту – охоплює період від виникнення ідеї проекту, аналізу можливостей його реалізації та завершується попереднім техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО). Виділення попереднього ТЕО є важливим з метою економії коштів за результатом такого ТЕО приймають такі рішення:

проект не доцільний;

проект доцільний;

проект потребує додаткових досліджень.

розробка проекту;

оцінка проекту;

підписання всіх необхідних документів;

здійснення проекту;

експлуатація проекту та проведення підсумків.

4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі.

Поняття грошового потоку.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і витрат коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Сутність грошового потоку визначається такими положеннями:

грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності у всіх її потоках;

ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства;

раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційної діяльності підприємства;

грошові потоки забезпечують стратегічний розвиток підприємства;

грошові потоки впливають на оборотність капіталу підприємства;

управління грошовими потоками дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток.

Класифікація грошових потоків.

Для ефективного управління грошовими потоками їх розрізняють:

для підприємства вцілому;

за структурними підрозділами (з метою виділити цей підрозділ як самостійний об’єкт управління);

грошові потоки по окремих господарських операціях (це первинний об’єкт управління).

Всі ці види грошових потоків розрізняють:

за видами господарської діяльності:

від операційної діяльності;

від інвестиційної діяльності;

від фінансової діяльності;

за напрямом руху:

позитивний – грошовий приплив;

негативний – грошовий відплив;

за методом обрахунку:

валовий – це вся сума коштів, яка була задіяна в господарській діяльності;

чистий – це різниця між позитивним і негативним грошовими потоками;

за рівнем достатності:

надлишковий;

дефіцитний;

за безперервністю формування:

дискретні – ті, що виникають рідко, одноразово;

регулярні:

з рівномірними часовими інтервалами (ЗП);

з нерівномірними часовими інтервалами (виручка).

У фінансовому менеджменті розглядають різні підходи до розрахунку грошових потоків. Стосовно проектів розглядають традиційний грошовий потік.

Принципи та цілі управління грошовими потоками.

Грошовий потік, який забезпечується проектом використовують при оцінці його ефективності. Для підприємства (В-С) вигоди-затрати ототожнюються з поняттям традиційного грошового потоку.

ГП = чистий прибуток + неявні надходження

До неявних надходжень відносять:

амортизаційні відрахування;

зміна потреби в оборотних коштах;

залишкова вартість основних фондів при реалізації проекту.

Найважливішою складовою є амортизація. Вона є найбільшою статтею витрат, зменшує на додаткові зобов’язання. Готівкові кошти не залишають підприємство. Тому управляти грошовими потоками можна за рахунок зміни амортизаційних відрахувань.

При управлінні грошовими потоками треба дотримуватись принципів:

принцип інформативної вірогідності;

принцип забезпечення збалансованості;

принцип забезпечення ефективності;

принцип забезпечення ліквідності.

5. Соціальний аналіз проекту.

Мета та компоненти соціального аналізу.

Мета соціального аналізу – визначення прийнятності проекту користувачами, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, яка забезпечить підтримку населення.

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю надання кількісної характеристики більшості соціальних змін і результатів, що супроводжують проект.

Соціальний аналіз проекту різними соціальними групами може мати протилежні характеристики, що пов’язані з рядом суб’єктивних факторів.

Компоненти соціального аналізу:

оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з погляду демографічних і соціально-культурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку, та вивчення впливу проекту на ці параметри;

визначення рівня відповідності проекту культурі і організації населення в районі його реалізації;

розробка стратегії зобов’язання підтримки проекту населенням на всіх стадіях його розробки.

Основні результати соціального аналізу, які відображаються в економічних аспектах:

зміна кількості робочих місць в регіоні;

покращення житлових культурно-побутових умов;

зміна структури виробничого персоналу;

зміна надійності постачання споживачів;

зміна здоров’я населення;

збільшення вільного часу населення.

Зміст роботи в рамках соціального аналізу, на різних стадіях життєвого циклу проекту.

Соціальний аналіз проекту проявляється на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

1. Ідентифікація проекту. Визначення цілей, завдань і пріоритетів.

Визначення розміру території, що перебуватиме в сфері впливу проекту. Прийнятність проекту для місцевого населення. Виявлення людей, яких торкається проект. Виявлення серед них зацікавлених проектом і противників. Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичного, етично-демологічного, соціально-економічних ситуацій. Ініціювання, висунення ідей, спонукання до активного обговорення серед широких верств населення.

2. Розробка концепції проекту.

Визначення відповідності мети проекту соціальної орієнтації і задоволення потреб населення регіону. Виявлення соціальних проблем регіону, визначення їх адресності і можливості їх вирішення в ході розробки концепції проекту.

3. Техніко-економічне обґрунтування проекту, його детальна розробка.

Напрямки діяльності соціології:

активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб;

збирання, опрацювання інформації щодо демографічного, культурно-історичного, соціально-економічного стану території проекту. Становлення цільових груп, визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту.

4. Експертиза проекту:

ІІ Практична частина

1. Визначити доцільність фінансування проекту на основі середньої ставки доходу. Чисті доходи фірми 1-ий рік 18000грн., чисті доходи фірми 2-ий рік 13000грн., чисті доходи фірми 3-ій рік 12000грн., початкові капіталовкладення 85000грн.

Розв’язання:

Середню ставку доходу визначаємо за формулою:

ССД = СЧД/0,5*ПІ,

де СЧД - середні чисті доходи,

ПІ - початкові капіталовкладення (інвестиції).

Підставляємо значення:

ССД = ((18000 + 13000 + 12000)/3)/(0,5*85000) = 0,337

або 33,7%.

Висновок: оскільки середня ставка доходу становить 33,7%, то фінансування проекту є доцільним.

2. Визначити ставку складних відсотків з метою отримання такої ж накопиченої суми, як при використанні номінальної ставки, при щоквартальному нарахуванні відсотків. Номінальна ставка 11%, сума кредиту 45 тис. грн., термін кредиту 2 роки.

Розв’язання:

Ставку складних відсотків визначаємо за формулою:

,

FV = 45000*(1 + (0.11/4))4*2 = 55907 грн.

PV = 45000/(1 + 0.11)2 = 36523 грн.

Підставляємо значення:

= 24%.

Висновок: ставка складних відсотків складає 24%.

3. Визначити чи прийнятий проект. Грошовий потік проекту за 1-ий рік 2800грн., грошовий потік проекту за 2-ий рік 4100грн., грошовий потік проекту за 3-ій рік 6300грн., грошовий потік проекту за 4-ий рік 5800грн., грошовий потік проекту за 5-ий рік 1000грн., початкові капіталовкладення 12000грн., допустимий період окупності для фірми 2р. 5міс.

Розв’язання:

Визначаємо яка сума відшкодовується за два роки:

2800 + 4100 = 6900 грн. за 2р.

Визначаємо суму, що залишилась до відшкодування:

12000 - 6900 = 5100 грн.

Визначаємо кількість місяців, за які повернеться сума, що залишилась:

(5100/6300)*12 = 9,7 міс.

Висновок: фактичний період окупності для фірми становить 2р. 10міс., що перевищує допустимий період окупності 2р. 5міс. Виходячи з цього проект рекомендується відхилити.

4. Застосовуючи метод чистої теперішньої вартості та індексу прибутковості визначити доцільність проекту. Грошовий потік проекту за 1-ий рік 32000грн., грошовий потік проекту за 2-ий рік 42000грн., грошовий потік проекту за 3-ій рік 20000грн., грошовий потік проекту за 4-ий рік 42000грн., грошовий потік проекту за 5-ий рік 50000грн., початкові капіталовкладення 135000грн., дисконтна ставка 8%.

Розв’язання:

Визначаємо теперішню вартість проекту за кожний рік за формулою:

ТВ = МВ/(1 + r),

де МВ - грошовий потік проекту за певний рік,

r - дисконтна ставка.

ТВ1 = 32000/(1 + 0,08)1 = 29630 грн.

ТВ2 = 42000/(1 + 0,08)2 = 36008 грн.

ТВ3 = 20000/(1 + 0,08)3 = 15877 грн.

ТВ4 = 42000/(1 + 0,08)4 = 30871 грн.

ТВ5 = 50000/(1 + 0,08)5 = 34029 грн.

Визначаємо загальну теперішню вартість проекту.

ТВзаг = 29630 + 36008 + 15877 + 30871 + 34029 = 146415 грн.

Визначаємо чисту теперішню вартість проекту за формулою:

ЧТВ = ТВзаг - ПІ,

де ПІ - початкові капіталовкладення.

ЧТВ = 146415 - 135000 = 11415 грн.

Визначаємо індекс прибутковості за формулою:

ІП = ТВзаг/ПІ,

ІП = 146415/135000 = 1,08.

Висновок: оскільки, значення ЧТВ (чиста теперішня вартість) позитивне, а значення ІП (індекс прибутковості) більше 1, то проект вважається доцільним.

5. Фірмі належить вибрати І чи ІІ проект, або зовсім відмовитись від проектів, застосовуючи метод чистої теперішньої вартості. Грошовий потік І проекту за 1-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 2-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 3-ій рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 4-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 5-ий рік 10000грн., грошовий потік ІІ проекту за 1-ий рік 20000грн., грошовий потік ІІ проекту за 2-ий рік 20000грн., грошовий потік ІІ проекту за 3-ій рік 10000грн., грошовий потік ІІ проекту за 4-ий рік 5000грн., грошовий потік ІІ проекту за 5-ий рік 5000грн., початкові капіталовкладення 45000грн., дисконтна ставка 10%.

Розв’язання:

Визначаємо чисту теперішню вартість І-го і ІІ-го проекту.

Для І-го проекту.

ТВ1 = 10000/(1 + 0,1) = 9091грн.

ТВ2 = 10000/(1 + 0,1)2 = 8264грн.

ТВ3 = 10000/(1 + 0,1)3 = 7513грн.

ТВ4 = 10000/(1 + 0,1)4 = 6830грн.

ТВ5 = 10000/(1 + 0,1)5 = 6209грн.

ТВзаг = 9091 + 8264 + 7513 + 6830 + 6209 = 37908грн.

ЧТВ = 37908 - 45000 = -7092грн.

Для ІІ-го проекту.

ТВ1 = 20000/(1 + 0,1)1 = 18182грн.

ТВ2 = 20000/(1 + 0,1)2 = 16529грн

ТВ3 = 10000/(1 + 0,1)3 = 7513грн.

ТВ4 = 5000/(1 + 0,1)4 = 3415грн.

ТВ5 = 5000/(1 + 0,1)5 = 3105грн.

ТВзаг = 18182 + 16529 + 7513 + 3415 + 3105 = 48744грн.

ЧТВ = 48744 - 45000 = 3744грн.

Висновок: оскільки чиста теперішня вартість ІІ-го проекту більша вартості І-го, то фірмі слід вибрати ІІ-ий проект.

6. Визначте за допомогою методу еквівалента певності, чи прийнятий проект за такими даними: грошовий потік проекту за 1-ий рік 200грн., грошовий потік проекту за 2-ий рік 3500грн., грошовий потік проекту за 3-ій рік 6000грн., грошовий потік проекту за 4-ий рік і за 5-ий рік відсутній. Фактор еквівалента певності за 1-ий рік 0,9, фактор еквівалента певності за 2-ий рік 0,71, фактор еквівалента певності за 3-ій рік 0,6, фактор еквівалента певності за 4-ий рік 0,51, фактор еквівалента певності за 5-ий рік 0,4. Початкові капіталовкладення 16000грн., дохідність 9%.

Розв’язання:

Визначаємо певні грошові потоки за кожний рік за формулою:

ПГП = ГП*ФЕ,

де ГП - грошовий потік проекту за певний рік,

ФЕ - фактор еквіваленту за певний рік.

ПГП1 = 200 * 0,9 = 180 грн.

ПГП2 = 3500 * 0,71 = 2485 грн.

ПГП3 = 6000 * 0,6 = 3600 грн.

Визначаємо теперішню вартість за формулою:

ТВ = ПГП/(1 + Д),

де Д - дохідність.

ТВ1 = 180/(1 + 0,09)1 = 165 грн.

ТВ2 = 2485/(1 + 0,09)2 = 2092 грн.

ТВ3 = 3600/(1 + 0,09)3 = 2780 грн.

ТВзаг = 165 + 2092 + 2780 = 5037 грн.

ЧТВ = 5037 - 16000 = -10963 грн.

Висновок: оскільки значення ЧТВ негативна (-10963грн), то проект не вважається доцільним.

7. За допомогою аналізу чутливості реагування визначте, який проект ризикованіший. Грошовий потік І проекту за 1-ий рік 30000грн., за 2-ий рік 35000грн. Грошовий потік ІІ проекту за 1-ий рік 40000грн., за 2-ий рік 25000грн. Початкові капіталовкладення в проекти 47000грн., початкове значення дисконтної ставки 8%, кінцеве значення дисконтної ставки 11%.

Розв’язання:

Визначаємо чисту теперішню вартість проектів за початковою і кінцевою дисконтною ставкою:

для І-го проекту:

ТВ1 = 30000/(1 + 0,08)1 = 27778 грн.

ТВ2 = 35000/(1 + 0,08)2 = 30007 грн.

ТВзаг = 27778 + 30007 = 57785 грн.

ЧТВ = 57785 - 47000 = 10785 грн.

ТВ1 = 30000/(1 + 0,11)1 = 27027 грн.

ТВ2 = 35000/(1 + 0,11)2 = 28407 грн.

ТВзаг = 27027 + 28407 = 55434 грн.

ЧТВ = 55434 - 47000 = 8434 грн.

∆ЧТВ = (10785 - 8434)/10785 = 0,22 або 22%.

для ІІ-го проекту:

ТВ1 = 40000/(1 + 0,08)1 = 37037 грн.

ТВ2 = 25000/(1 + 0,08)2 = 21433 грн.

ТВзаг = 37037 + 21433 = 58471 грн.

ЧТВ = 58471 - 47000 = 11471 грн.

ТВ1 = 40000/(1 + 0,11)1 = 36036 грн.

ТВ2 = 25000/(1 + 0,11)2 = 20291 грн.

ТВзаг = 36036 + 20291 = 56327 грн.

ЧТВ = 56327 - 47000 = 9327 грн.

∆ЧТВ = (11471 - 9327)/11471 = 0,19 або 19%.

Проект ІІ менш чутливий до зміни економічного показника, ніж І-ий проект, тому ватро обрати проект ІІ.

Література

Воркут Т.А. Проектний аналіз. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за напрямом "Транспортні технології". Київ: Український Центр духовної культури, 2000, 440 с.

Волков И.М., Грачева М.В. Проектний аналіз.-М.: ЮНИТИ,1998.Проектний аналіз: Навчальний посібник / Під ред.С.О.Москвіна.-К.:Лібра,1999.

Бардиш Г. О.Проектний аналіз/Підручник. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2006. — 415 с.