ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Економіка підприємств»
РЕФЕРАТ
на тему:
«Іноземне інвестування аграрного сектору економіки України»
Виконав Борисенко О.Ю.
41 гр. Ф
Перевірив .
Мелітополь,
2007
Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без іноземних інвестицій, які поширені як у промислово розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Інвестиційна діяльність — вирішальний чинник усієї економічної політики держави, від ефективності якої залежить стан виробництва, рівень технічного оснащення підприємств, можливості структурної перебудови економіки, розв'язання соціальних та екологічних проблем, інвестиції становлять основу розвитку підприємств, окремих галузей та економіки в цілому.
Питанням розв'язання інвестиційних проблем української економіки останнім часом присвячується досить багато наукових праць. При дослідженні проблем інвестиційного забезпечення вагомих наукових результатів досягли вчені І.Л. Сазонець, С. Марченко, А.А. Пересада, Ю.В. Полякова та інші. Проте недостатньо розробленими залишаються окремі питання активізації інвестиційної та інноваційної діяльності за рахунок внутрішніх джерел підприємств, становлення інфраструктури інвестиційного ринку, розробки комплексних програм поліпшення інвестиційного клімату і створення на цій основі сталих мотивацій ефективного господарювання в рамках чинного правового поля.
Метою роботи є обґрунтування пропозицій щодо активізації підприємств, підвищення привабливості інвестиційного клімату.
Основними чинниками, які негативно впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високий ризик іноземного інвестування підприємств в Україні, є надто затяжний і непослідовний характер ринкового реформування економіки, правова, економічна й політична нестабільність, недосконала фінансово-кредитна і податкова система, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури, відсутність ринку землі. Водночас Україна має низку чинників, які приваблюють іноземних інвесторів місткий ринок, низька ціна робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови. Нині для економіки нашої країни важливе значення має підвищення конкурентоспроможності виробництва й на цій основі збільшення обсягу інвестицій.
Починаючи з 1997 року спостерігається чітка тенденція до збільшення обсягів вкладень в економіку держави. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій посідають м. Київ, Дніпропетровська, Київська, Запорізька, Донецька, Одеська, Львівська, Харківська області та Автономна Республіка Крим. У зазначені регіони спрямовано 78,5% обсягу інвестицій.
Для іноземних інвесторів особливе значення має визначення пріоритетів інвестиційної діяльності та вибір й найефективнішого напряму. Наприклад, інвестиції Кіпру спрямовуються у такі сфери і галузі як харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів, торгівля, машинобудування, транспорт, освіта. Нідерланди пріоритетними вважають машинобудування, харчову промисловість. Прямі інвестиції Франції надходять у такі галузі - харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів; сільське господарство, мисливство та лісове господарство. Інвестиції Молдови спрямовуються у добувну промисловість, торгівлю, відпочинок і туризм.
Закордонні інвестори проводять свої комплексні дослідження економічного розвитку нашої країни, визначаючи пріоритетні галузі для свого капіталу. При аналіз стану сфер і галузей ними розглядається процес проведення реформ в Україні пріоритетним напрямом структурної перебудови у сфері матеріального виробництво є агропромисловий комплекс. Це пов'язано з тим, що Україна має ресурси для виробництва сільськогосподарської продукції і знаходиться поблизу від міжнародних банків.
Для залучення іноземних інвестицій у сільське господарство найбільше значення мають двосторонні зв'язки та домовленості із зарубіжними інвесторами, ґрунтуються на взаємовигідних для сторін відносинах, здійснюються без посередників, а тому можуть забезпечити основну частину залучених у сільське господарство кредитних ресурсів.
Основною умовою для іноземного інвестора є можливість реалізувати свої економічні інтереси. Тому українське підприємство має переконати іноземного партнера у вигідні для нього інвестування та в мінімальному рівні ризиків. Крім того, здійснення земних інвестицій можливе шляхом створення спільного підприємства. При цьому — внесок іноземного інвестора до статутного фонду спільного підприємства доцільно існувати у вигляді майна.
При розробці стратегії прямих іноземних інвестицій у сільськогосподарське підприємство можна орієнтуватися на засади, передбачені, наприклад, програмою прямих інвестицій Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайс фонду. Цей фонд здійснює інвестування середніх підприємств у формі прямих інвестицій обсягом від 500 тис. дол. США і.: 5 млн. дол. інвестиції здійснюються шляхом купівлі звичайних або привілейованих акцій чи створення окремого спільного підприємства. У цілому фонд здійснює інвестиції лише тоді, коли впевниться, що ці інвестиції приведуть до створення додаткових робочих місць і забезпечать повернення коштів відповідно до існуючих інвестиційних ризиків.
Поряд із прямими інвестиціями сільськогосподарські товаровиробники можуть залучати кредитні ресурси іноземних фінансових та інших фірм і компаній. У цьому випадку для іноземного кредитора важливе значення мають питання мінімізації ризиків. Тому в першу чергу необхідно вирішувати питання застави, поручительства тощо.
Пошук іноземного інвестора є справою сільськогосподарського підприємства, хоча слід чітко сформулювати свої наміри, визначитися зі стратегією розвитку. Метою полегшення пошуку іноземного партнера доцільно вивчити пропозиції фірм і компаній, їхні наміри та побажання. Частина такої інформації концентрується в посольствах, консульствах та іноземних представництвах іноземних держав в Україні.
Основними джерелами інвестицій на рівні виробничо-господарських структур є власні фінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, надходження від реалізації частини засобів виробництва тощо. До них належать залучені фінансові ресурси — це кошти від реалізації інвестиційних цінних паперів, пайових та інших внесків фізичних і юридичних осіб. Важливим джерелом поповнення інвестицій слугують позичкові фінансові кошти, зокрема одержання банківського кредиту, кредиту бюджетних організацій, а також випуск боргових цінних паперів. У розвитку агропромислового виробництва слід ширше практикувати асигнування коштів на інвестиційну діяльність із державного бюджету. Слід відмітити, що внаслідок довготривалої системної кризи, яка охопила всі галузі агропромислового комплексу країни і яка призвела до різкого зниження обсягів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, необхідна державна підтримка, спрямована, насамперед, на відновлення матеріально-ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки. Диспаритет цін на промислові вироби, які споживаються в аграрній сфері, і на сільськогосподарську продукцію призвів сільських товаровиробників до технологічного забезпечення виробництва тракторами, зернозбиральними комбайнами та іншими машинами і знаряддями лише на половину, що стало основною причиною невиконання в оптимальні строки технологічних операцій при сівбі, догляді за посівами та збиранні врожаю сільськогосподарських культур. В останні роки, передусім через відсутність технічних засобів, 6—7 млн. гектарів орних земель, або близько 20%, не засіваються.
Виробництво валової продукції сільськогосподарських підприємств скоротилось у 2000 році проти 1995 року на 43%, у 2001 — на 32, у 2002 — на 33, у 2003 — на 50 і в 2004 році — на 30%. За цей період збільшилась кількість збиткових сільськогосподарських підприємств, зросла їх сума збитку.
Аналіз свідчить, що за даними Міністерства аграрної політики України загальний рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств з 2000 року помітно знижувався і лише в 2004 році він підвищився до 12,6% .
Отже, господарська діяльність сільськогосподарських підприємств не може забезпечити нагромадження грошових коштів для системного оновлення матеріально-ресурсної бази виробництва, особливо в галузях тваринництва. Якщо виробництво зерна, соняшнику і картоплі (за винятком 2004 року) мали стійку тенденцію до збереження прибутковості цих культур, то рентабельність цукрових буряків, як стратегічної для України галузі, мала в окремі роки рентабельність тільки 6,1-6,2%, а в 2002-2004 роках виробництво цукрової сировини було навіть збитковим. Щодо виробництва тваринницької продукції, то лише за винятком яєць в останні чотири роки, галузь приносила товаровиробникам істотні збитки.
Збиткове і низько ефективне виробництво сільськогосподарської продукції у значній частині підприємств, безумовно, яке могло забезпечити виділення власних коштів на інвестиційну діяльність, що спричинило руйнування матеріально-технічної бази у більшості господарських структур.
Беручи до уваги, що серед джерел поповнення інвестицій в основний капітал у діяльності виробничо-правових формувань провідне місце належить відрахуванням коштів від прибутку, стає цілком зрозумілою причина призупинення системного оновлення матеріально-ресурсної бази аграрного виробництва. Про це переконливо свідчить динамічний ряд капітальних вкладень в агровиробничу сферу за рахунок усіх джерел фінансування (табл. 1).
Таблиця 1
|
Інвестиції в сільськогосподарське виробництво в Україні, в порівняльних цінах |
|||
| Роки | Млн. грн. | Роки | Млн. грн. |
| 1985 | 8339 | 1997 | 806 |
| 1990 | 11799 | 1998 | 611 |
| 1991 | 11250 | 1999 | 560 |
| J992 | 5277 | 2000 | 496 |
| 1993 | 3580 | 2001 | 1552 |
| 1994 | 1372 | 2002 | 1854 |
| 1995 | 1296 | 2003 | 2054 |
| 1996 | 978 | 2004 | 3381 |
Отже, зниження виробничої діяльності та погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств, починаючи з 1992—1993 років, призвели до різкого скорочення інвестицій в їх основний капітал. З метою недопущення подальшого розвалу матеріально-ресурсного потенціалу необхідно вишукувати можливості щодо залучення інших джерел одержання коштів для капітальних вкладень, насамперед для придбання тракторів, зернозбиральних комбайнів, посівної та іншої техніки. Таким джерелом має бути створення в країні системи довгострокового кредитування аграрного виробництва. Необхідно надати реальну можливість сільськогосподарським підприємствам користуватись банківським кредитом на 10—15 років із ставкою до 10 відсотків річних.
Обнадійливими заходами для розвитку агропромислового виробництва є виділення з державного бюджету країни на 2006 рік понад 2,8 відсотка коштів від загальних бюджетних видатків. На розвиток рослинницьких і тваринницьких галузей буде виділено до 2 млрд. грн., або більш як утричі проти 2005 року. Для підтримки товаровиробників передбачено надання державних дотацій д,, розрахунку 100 грн. за 1 га посіву озимих зернових і 50 грн. — за 1 га ярих посівів. Таким чином, є реальні зрушення щодо поліпшення інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки, що слугуватиме підставою розвитку інтенсифікації галузі.
Проблема розвитку інвестиційного процесу нині набуває визначального характеру і - виходу сільського господарства з критичного стану та забезпечення конкурентоспроможного виробництва продуктів харчування як на внутрішньому, так і зовнішньому продовольчих ринках, що особливо актуально в умовах вступу України до На економічному форумі в Швейцарському Давосі Президент В.А. Ющенко _ затвердив намір України вступити до Світової організації торгівлі вже у грудні 2005 року. Це зумовлюється необхідністю системного оновлення і розвитку матеріально-ресурсних засобів, спожитих у суспільному виробництві аграрної сфери. Тільки -а основі державної науково обґрунтованої інвестиційної політики можливе здійснення техніко-технологічного прогресу, переходу на інноваційну модель сільськогосподарського виробництва.
Дослідженнями кандидата економічних наук М.І. Кісіля встановлено, що аграрний інвестиційний процес в Україні за останні роки має складний характер динаміки обсягів інвестицій.
Внаслідок довготривалої економічної кризи матеріально-ресурсний потенціал аграрного сектору економіки в Україні, як відомо, значно скоротився, зменшилася майже удвічі кількість тракторів, зернозбиральних комбайнів, інших сільськогосподарських машин і знарядь, що призвело до різкого спаду виробництва сільськогосподарської продукції, зниження його ефективності. За цих умов важливого значення набуває обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації розвитку виробничої діяльності провідних галузей. Основним засобом й здійснення є нарощування інвестицій в основний капітал.
Значне скорочення інвестицій в основний капітал призвело до від'ємного балансу списання і поповнення машинного парку тракторами, зернозбиральними комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами і знаряддями аграрних формувань. Протягом 15 років, починаючи з 1990 року, внаслідок фізичного зношення сільськогосподарські підприємства України списали 250 тис. тракторів, майже 55 тис. зернозбиральних комбайнів, десятки тисяч одиниць іншої сільськогосподарської техніки. Водночас через різке зниження платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників придбання нової техніки практично зупинилося. За останні п'ять років їм вдалося придбати лише 25 тис. тракторів і 6 тис. зернозбиральних комбайнів. За цей же період у десятки разів скоротився випуск тракторів та інших технічних засобів. Якщо у 1990 році в Україні було вироблено 106 тис. тракторів, то в 2000 році — лише 4 тис, у 2001 — 3,6 тис, у 2002 — 3 тис, 2003 — 4,5 тис. і в 2004 році — 5,8 тис. штук.
Різко скоротилися обсяги будівництва виробничих приміщень і введення їх в експлуатацію. У 1985 році в країні було введено в дію тваринницьких приміщень для великої рогатої худоби на 403 тис. головомісць, свиней — на 217,6 тис, овець — на 82,1 тис. головомісць. Через п'ять років у 1990 році було збудовано і введено в експлуатацію виробничих приміщень з обладнанням по механізації технологічних процесів для великої рогатої худоби на 207,9 тис, свиней — на 128,5 тис. і птиці — на виробничих приміщень для великої рогатої худоби тільки на 3,1 тис. і свиней — -і 4,9 тис. головомісць. у 2004 році ці показники суттєвих змін не зазнали.
Проте аналіз фактичного стану інвестування підтверджує, що інвестиційна підтримка аграрної сфери низька. У 2004 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1930,3 млн. дол. прямих інвестицій, у т. ч. з країн СНД — 80,2 м-дол. (4,2% до загального обсягу), з інших країн світу — 1850,1 млн. дол. (95,8 Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, станом на 1.01. 2005 року становив 8353,9 млн. дол. США, з них обсяг залучених інвестицій у сільське господарство — 219919,47 тис. дол. США (табл. 2).
| Показники | Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 01.01.2005 р. | Обсяги прямих інвестицій з України, станом на 01.01.2005р. |
| Усього | 8353877,99 | 175859,61 |
| Оптова торгівля і посередництво у торгівлі | 1389285,24 | 3608,45 |
| Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції | 1123683,86 | 198,21 |
| Фінансова діяльність | 687502,27 | 10615,10 |
| Машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) | 676416,21 | 6461,35 |
| Транспорт і зв'язок | 629591,09 | 55473,06 |
| Операції з нерухомістю, здавання під наймання і послуга юридичним особам | 589179,44 | 70361,09 |
| Хімічна та нафтохімічна промисловість (хімічне виробництво, виробництво гумових і пластмасових виробів) | 471870,36 | 4720,09 |
| Металургія та оброблення металу | 425428,31 | 2228,96 |
| Готелі й ресторани | 257646,35 | 612,07 |
| Будівництво | 246896,38 | 3495,11 |
| Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги | 219919,47 | 24,49 |
| Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки | 213550,55 | 718,81 |
| Добувна промисловість | 172984,85 | 444,25 |
| Виробництво інших нематеріальних мінеральних виробів | 172739,13 | 39,28 |
| Колективні, громадські й особисті послуги | 16003,69 | 29,35 |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 1557771,05 | — |
| Целюлозно-паперова промисловість; видавнича справа | 152927,37 | 1146,63 |
| Виробництво деревини та виробів з деревини | 130076,99 | — |
| Легка промисловість (текстильна промисловість, пошиття одягу, виробництво шкіри та шкіряного взуття) | 119827,34 | 29,04 |
| Торгівля транспортними засобами та їх ремонт | 95133,21 | 3,79 |
| Роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт | 83057,97 | 1,62 |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу води | 35924,08 | — |
| Лісове господарство й пов'язані з ним послуги | 7205,57 | — |
| Освіта | 3540,39 | 3,60 |
| Інші | 130716,82 | 156545,26 |
Так дослідження стану залучення інвестицій в аграрний сектор довели, що іх рівень не відповідає міжнародним інвестиційним можливостям і зростаючим -5ам галузі для повного забезпечення населення світу продовольством. Аналіз галузевої структури залучення іноземних інвестицій в економіку свідчить, що практично всіх країнах, незалежно від рівня розвитку економіки, частка інвестицій в сільське господарство, дуже низька (табл. 3).
Таблиця 3
Прямі інвестиції зарубіжних країн в економіку України
| Країна |
Всього інвестицій |
У тому числі залучено | |||
| у сільське господарство | у харчову промисловість та переробку с.-г. продукції | у хімічну та нафтопереробну промисловість | транспорт і зв'язок | ||
| США | 1153692,42 | 38949,40 | 163223,18 | 90078,55 | 60729.37 |
| Німеччина | 631571,34 | 17938,12 | 110637,16 | 98524,30 | 24632.25 |
| Сполучене Королівство | 895867,6 | 21550,98 | 74496,63 | 54236,62 | 99954.41 |
| Кіпр | 1035624,26 | 20159,15 | 74921,13 | 49917.05 | 88312.69 |
| Нідерланди | 548335,30 | — | 300866,58 | 18893,51 | 12672,04 |
| Віргінські острови, Британські | 543844,48 | 7782,61 | 15214,66 | 8061,98 | 30240,00 |
| Російська Федерація | 457536,64 | 11282,92 | 17829,69 | — | 50411,67 |
| Швейцарія | 411263,16 | — | 86634,33 | 14627,15 | 34725,48 |
Інвестиції надійшли зі 116 країн світу, при цьому на 10 із них припадає майже три чверті загального обсягу прямих інвестицій. Близько половини усіх іноземних інвестицій одержали підприємства промисловості — 3824,0 млн. дол.
У багатьох країнах статистика не передбачає виділення окремим рядком інформації про галузевий розподіл інвестицій, а в деяких — сільське господарство подається разом із харчовою промисловістю. Незалежно від розмежованості обліку практика інвестування харчової промисловості свідчить, що значна частина інвестицій, які надходять в галузі, з часом переходять у сільське господарство як фінансування розвитку сировинної бази та ринків збуту сільськогосподарської продукції. Нерідко частина інвестицій, що переходять з харчової промисловості в сільське господарство, дорівнює 5—10% щорічно від початкової суми, інвестованої у харчову промисловість. Тому доцільно аналізувати спрямування іноземних інвестицій в різних країнах і в харчову промисловість.
Не викликає заперечень той факт, що подолання економічної кризи і формування об'єктивних передумов стійкого підйому економіки України та її регіонів неможливе без реального інвестування, оновлення основного капіталу, реструктуризації всієї фінансово-інвестиційної сфери і створення сприятливого інвестиційного клімату як важливої конкурентної переваги подальшого економічного розвитку регіонів. Ситуація, що склалася в Чернігівському регіоні (табл. 4), той рівень інвестиційної привабливості, який нині існує в ньому, не може не викликати занепокоєння.
Особливо низькі (менше 6 грн./га) інвестиції в основний капітал у сільському господарстві Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської і Чернігівської областей. Лише Київська і Донецька області відрізняються порівняно рівнем концентрації інвестицій.
Таблиця 4
Прямі іноземні інвестиції в регіони України, тис. дол. США
| Регіон, область | Кількість підприємств | Обсяги інвестицій на | |||
| 01.01.2004 р. | 01.01.2005 р. | ||||
| усього | у % до загального підсумку | усього | у % до – загального підсумку | ||
| Україна | 10542 | 6794409,81 | 100,0 | 8353877,99 | 100 |
| АР Крим | 231 | 234045,05 | 3,4 | 331051,90 | 4,0 |
| Вінницька | 133 | 60440,79 | 0,9 | 65781,62 | 0,8 |
| Волинська | 110 | 86341,44 | 1,3 | 97717,54 | 1,2 |
| Дніпропетровська | 640 | 614369,46 | 9,0 | 778613,43 | 9,3 |
| Донецька | 349 | 436444,26 | 6,4 | 493606,61 | 5.9 |
| Житомирська | 225 | 77449,89 | 1,1 | 83064,68 | 1.0 |
| Закарпатська | 590 | 181636,87 | 2,7 | 244343,63 | 2,9 |
| Запорізька | 2458 | 453075,94 | 6,7 | 489613,95 | 5.9 |
| Івано-Франківська | 298 | 96004,46 | 1,4 | 120907,93 | 1,4 |
| Київська | 331 | 471921,65 | 6,9 | 511527,50 | 6,1 |
| Кіровоградська | 76 | 58538,09 | 0,9 | 107206,63 | 1,3 |
| Луганська | 123 123 | 57450,76 | 0,9 | 148928,79 | 1,8 |
| Львівська | 1101 | 304887,60 | 4,5 | 350125.47 | 4,2 |
| Миколаївська | 112 | 174920,09 | 2,6 | 75634,88 | 0,9 |
| Одеська | 648 | 379974,90 | 5,6 | 507322,07 | 6,1 |
| Полтавська | 1746 | 176729,46 | 2,6 | 205681,29 | 2,5 |
| Рівненська | 100 | 54082,28 | 0,8 | 71507,58 | 0,8 |
| Сумська | 101 | 141000,20 | 2,1 | 132247,26 | 1,6 |
| Тернопільська | 106 | 28678,91 | 0,4 | 37212,46 | 0,4 |
| Харківська | 400 | 272946,59 | 4,0 | 385396,29 | 4,6 |
| Херсонська | 95 | 64463,57 | 0,9 | 72743,32 | 0,9 |
| Хмельницька | 107 | 46604,22 | 0,7 | 66470,86 | 0,8 |
| Черкаська | 223 | 97759,76 | 1,4 | 122869,9 | 1,5 |
| Чернівецька | 163 | 20147,67 | 0,3 | 24428,59 | 0,3 |
| Чернігівська | 50 | 76022,00 | 1,1 | 94351,56 | 1,1 |
| М. Київ | 3768 | 2104625.70 | 31,0 | 2684105,16 | 32,1 |
| М. Севастополь | 58 | 23848,20 | 0,4 | 51417.09 | 0,6 |
Зволікання з розв'язанням інвестиційної проблеми у сільському господарстві може призвести до майже повної втрати технічного потенціалу. Адже при нормативних термінах оновлення 7—8 років машинно-тракторний парк галузі не оновлюється понад 10 років. Якщо необхідні заходи щодо радикального оновлення машинно-тракторного парку в сільському господарстві в найближчі роки не будуть здійснені, він майже повністю вийде з ладу, бо з 2005 року строки експлуатації більшості наявної техніки перевищують нормативні у 2—3 рази і більше. Ця обставина дає підстави для побоювань, що з 2005 року може настати "пікова ситуація" у зв'язку з виходом з ладу більшості сільськогосподарської техніки.
Інвестиційну проблему в сільському господарстві можна розв'язати. Для цього не потрібні прямі державні інвестиції у великих обсягах, мета яких полягає в забезпеченні реалізації обмежених державних пріоритетів у галузі: підтримка селекції у насінництві й тваринництві, захист навколишнього середовища, розвиток окремих напрямів соціальної сфери села, мережі сільських доріг тощо. Важливіше відрегулювати Важливіше відрегулювати економічні відносини у державі таким чином, щоб вони забезпечували еквівалентний обмін між сільським господарством й іншими галузями і сферами економіки, для чого слід активізувати дію усіх важелів економічного регулювання інвестиційної діяльності, а саме: визначити пріоритети у розвитку АПК:
впровадження високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання худоби;
налагодження випуску ефективних хімічних засобів захисту тварин і рослин, оновлення та модернізація на базі новітніх технологій підприємств переробної і харчове промисловості;
випуск обладнання для масложирової, м'ясо-молочної, борошномельно-круп'яне та хлібопекарської промисловості;
розвиток сільськогосподарського машинобудування, сировинної бази для виробництва тари та пакувальних матеріалів.
Реалізація даних напрямів забезпечить розв'язання проблеми сприятливого інвестиційного клімату в агропромисловому комплексі регіону і держави в цілому.
Літературні джерела
Гуткевич С. А. Инвестиции и инвестиционный процесс. – К., 2000. – 63 с.
Данілов О. Д. та ін. Інвестування: навчальний посібник/ О. Д. Данілов, Г. М. Івашина, О. Г. Чумаченько. – К.: Видавничий «Комп’ютерпрес», 2001. – 364 с.
Інвестування в аграрній сфері / За ред.. А. В. Чупіса. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2002. – 244 с.
Інвестування: Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2001. -251 с.
Закон України «Про інвестиційну діяльність»
Музиченко А. С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навч. Посібник/ А. С. Музиченько. – К.: Кондор, 2005. – 406 с.
Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 272 с.