Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра геотехнологій

та промислової екології

Реферат

на тему
„Умови визнання не дійсними висновків ДЕЕ”

Житомир - 2006

Екологічна експертиза

Державна екологічна експертиза (ДЕЕ) – це процес аналізу та оцінки можливого впливу діяльності на навколишнє середовище; процес цей здійснюється державними органами. Порядок проведення ДEE визначається Законом України “Про охорону навколишнього середовища” (1991) та Законом України “Про державну екологічну експертизу” (1994). Крім встановлення основних засад та напрямків проведення екологічної оцінки, закони містять перелік видів діяльності, які автоматично підлягають ДЕЕ. Участь громадськості є важливою складовою ДEE. Ті, хто пропонують якийсь проект, повинні забезпечити відповідне інформування широкого загалу про нього.

За проведення ДЕЕ, яка необхідна для проектів вартістю менш ніж 10000 гривень, відповідають обласні відділи ДЕЕ. Пропоновані об`єкти вартістю понад цю суму повинні розглядатися центральною експертною радою МЕПР. Зараз щорічно розглядається від 3000 до 5000 проектів. В 1998 р. було відхилено приблизно 15% загальної кількості (4880) розглянутих проектів.

Етапи проведення ДEE і її супутнього процесу – КЕ проілюстровані на схемах 1 і 2 відповідно.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає формування завдання експертного дослідження і оцінки об’єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого, об’єктивного ЕЕ висновку, як при державні й так і при громадській експертизах.

Проведення ЕЕ передбачає:

Підготовча стадія, перевірка наявності повноти необхідних матеріалів та реквізитів на об’єкти ЕЕ та створення еколого-експертних груп, підрозділів, відповідно до вимог законодавства.

Основна стадія, аналітичне опрацювання матеріалів, в разі необхідності обстеження і в разі необхідності обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і чистових оцінок ступеню ЕЕ достатності та ефективності обґрунтувань діяльность об’єктів ЕЕ.

Заключна стадія, узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об’єкта експертизи, підготовка висновків ЕЕ та подання його заінтересованим органам і особам.

(Витяги з закону „Про екологічну експертизу”, розділ VI - порядок проведення екологічної експертизи)

Стаття 34. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи

Державна екологічна експертиза проводиться у разі:

- наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

- прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів чи їх виконавчими комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства;

- обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами. ...

Стаття 41. Оголошення Заяви про проведення громадської екологічної експертизи

З метою інформування населення та узгодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення.

Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих Рад народних депутатів, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

Стаття 37. Шляхи проведення державної екологічної експертизи

- аналізу і оцінки об’єктів екологічної експертизи — групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій.

- еколого-експертних досліджень і оцінки об’єктів екологічної експертизи — спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців — практиків та науковців інших підприємств, установ і організацій;

- створення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій;

- залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

Стаття 38. Строки проведення державної екологічної експертизи

- групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій — до 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, — до 120 днів;

- спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями — до 90 календарних днів;

- за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи — до 30 календарних днів.

Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності — і додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.

Стаття 39. Висновки державної екологічної експертизи

Висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об’єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

В разі негативної оцінки об’єктів державної екологічної експертизи замовник зобов’язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Стаття 45. Визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними

Висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:

1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;

2) недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об’єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров’я людей;

4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.

Стаття 44. Оскарження висновків державної екологічної експертизи

Юридичні особи, заінтересовані в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтовану заяву до відповідних Рад народних депутатів, органів державної виконавчої влади, державної екологічної експертизи та інших органів, які приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду.

Відповідні Ради народних депутатів, органи державної екологічної експертизи, інші органи, які приймали рішення про проведення державної екологічної експертизи, зобов'язані в місячний строк розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів. Оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Стаття 42. Висновки громадської екологічної експертизи

Висновки громадської екологічної експертизи можуть бути висвітлені у засобах масової інформації і надіслані відповідним Радам народних депутатів, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим заінтересованим органам і особам та замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.

Державна екологічна експертиза на основі аргументованості оцінки впливу на навколишнє середовище готує рішення про дозвіл (або заборону) проекту. Ця пропозиція втримується у висновку Державної екологічної експертизи, що є остаточним і може бути оскаржено тільки в судовому порядку. Таким чином, визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними, це складна судова процедура, яка потребує обґрунтування. Приводом до початку судового розгляду є позовна заява про визнання висновку ДЕЕ недійсним. Нижче наведено приклад такої таких дій.

Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи № 105 від 10.08.03 р. недійсним

10 липня 2003р. Міністерством екології та природних ресурсів України затверджено висновок державної екологічної експертизи щодо доопрацьованого техніко-економічного обґрунтування інвестицій “Створення глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти” №105. Міністерство екології та природних ресурсів затвердило наукову еколого-експертну оцінку щодо доопрацьованого ТЕО, підготовлену Київським національним університетом ім. Т.Шевченка, як висновок державної екологічної експертизи щодо ТЕО інвестицій “Створення глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти”.

Будівництво суднового ходу Дунай-Чорне море (зокрема варіант через гирло Бистре, що визнаний у висновку експертизи як найбільш оптимальний) планується здійснити через територію об’єкта природно-заповідного фонду — Дунайського біосферного заповідника.

Згідно ст. 13 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, об’єднання громадян мають право на участь в управлінні територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, в т.ч. право на участь у встановленому порядку у проведенні екологічної експертизи об’єктів, що негативно впливають чи можуть негативно вплинути на стан територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Громадська організація БФ “Екоправо-Львів” вважає, що вказаний висновок екологічної експертизи є незаконним і підлягає визнанню недійсним, оскільки він прийнятий з порушенням нашого права на участь в проведенні екологічної експертизи та з порушенням законодавства про екологічну експертизу.

І. Незаконність висновку екологічної експертизи обумовлена наступним.

Згідно ст. 45 Закону України “Про екологічну експертизу”, висновки екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи.

1. Під час проведення екологічної експертизи щодо доопрацьованого техніко-економічного обґрунтування інвестицій “Створення глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти” Міністерством екології та природних ресурсів було порушено вимоги ст. 34 Закону України “Про екологічну експертизу”.

Згідно п.2 вказаної статті, проведення державної екологічної експертизи видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності.

Будівництво глибоководного суднового ходу підпадає під п.15 Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Кабінетом Міністрів України №554 від 27.06.95р. — “будівництво гідротехнічних споруд”.

Заява про екологічні наслідки діяльності створення суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти була опублікована замовником в газеті “Одесские известия” лише 3 липня 2003р. (Додаток 2), хоча первинна екологічна експертиза була проведена ще у 2001 р., а документацію на повторну експертизу Міністерство екології та природних ресурсів прийняло в квітні 2003 р.(Додаток 2).

Таким чином, Міністерство екології та природних ресурсів прийняло документацію на проведення екологічної експертизи без перевірки оголошення замовником Заяви про екологічні наслідки діяльності.

2. Заява про екологічні наслідки діяльності, опублікована в газеті “Одесские известия”, не відповідає вимогам ст. 35 Закону України “Про екологічну експертизу”, оскільки не містить відомостей про інформування громадськості щодо запланованої діяльності, її мету та шляхи здійснення.

Міністерство екології та природних ресурсів прийняло документацію на екологічну експертизу не перевіривши відповідність змісту Заяви вимогам, які передбачені Законом України “Про екологічну експертизу”.

3. Міністерством екології та природних ресурсів під час проведення екологічної експертизи було порушено вимоги ст. 10 Закону України “Про екологічну експертизу”. Згідно п.2 статті 10 “Гласність екологічної експертизи”, еколого-експертні органи після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.

Міністерство не виконало вказану вимогу і не оголосило про закінчення та висновок екологічної експертизи суднового ходу через ЗМІ, чим було порушено ст.10 Закону України “Про екологічну експертизу”.

4. Міністерством екології та природних ресурсів України під час проведення екологічної експертизи суднового ходу Дунай-Чорне море було порушено наше право на участь в проведенні екологічної експертизи, передбачене статтею 11 Закону України “Про екологічну експертизу” та ст. 13 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, а саме:

– нам було відмовлено в інформації, необхідної для реалізації нашого права на участь в проведенні екологічної експертизи (Додаток 3, лист Міністерства екології та природних ресурсів від 18.06.03);

– Заява про екологічні наслідки діяльності, яка є одним з найважливіших способів забезпечення участі громадян та громадськості в проведенні екологічної експертизи, була опублікована перед винесенням висновку експертизи, а не перед початком проведення експертизи, як вимагається в законодавстві;

– Заява про екологічні наслідки спорудження каналу Дунай-Чорне море на території Дунайського біосферного заповідника міжнародного значення була опублікована лише в місцевій газеті “Одесские известия”, що обмежило нашу можливість реалізувати право на участь в проведенні експертизи;

– в Заяві відсутні відомості про мету і шляхи здійснення інформування громадськості щодо запланованого будівництва.

5. Висновок державної екологічної експертизи № 105 ґрунтується на недостовірних даних стосовно земельної ділянки, на якій планується здійснювати будівництво каналу.

Так, у п.п. 2.4, 2.7 зазначається, що 2541 га земель під протоками та внутрішніми водоймами належать до земель запасу, що не надані у власність та користування на території Вілковської міської ради. Проте гирло Бистре, де рекомендовано здійснювати будівництво, входить до складу проток та внутрішніх водойм заповідника та знаходиться на сьогоднішній час у постійному користуванні Дунайського біосферного заповідника на основі державного акту на право постійного

ІІ. Благодійний фонд “Екоправо-Львів”, як міжнародна громадська екологічна організація, має право звертатись до суду для визнання недійсними висновку державної екологічної експертизи №105.

Згідно ст.9 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Україна є стороною Конвенції від 6 липня 1999р.), зацікавленій громадськості забезпечується доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правової та процесуальної точок зору. Недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість (ст. 2 Конвенції).

Благодійний фонд “Екоправо-Львів” — міжнародна громадська екологічна організація, метою якої є надання допомоги у захисті екологічних прав фізичним та юридичним особам, громадянам, сприяння розвитку природоохоронної справи та розвитку екологічної освіти, науки та культури (п. 2.1. Статуту). Одним з основних напрямків діяльності фонду є сприяння охороні і збереженню природної та культурної спадщини, сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи (п. 2.2 Статуту).

Враховуючи вищенаведене, керуючись чинним законодавством України, відповідно до ст. ст.1, 12, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України просимо:

1. Визнати висновок державноїекологічної експертизи Міністерства екології та природних ресурсів України щодо доопрацьованого техніко-економічного обґрунтування інвестицій “Створення глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти” №105 від 10 липня 2003р. недійсним.

2. Судові витрати покласти на відповідача.

(10 лютого 2004 р. Господарський суд м. Києва виніс рішення про задоволення позову БФ “Екоправо-Львів” до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Суд визнав недійсним висновок державної екологічної експертизи від 10.07.2003р. №105 щодо доопрацьованого техніко-економічного обґрунтування інвестицій створення глибоководного суднового ходу “Дунай — Чорне море” на українській ділянці дельти Дунаю.)

Використана література:

Закон України „Про екологічну експертизу”

Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи № 105 від 10.08.03 р. Недійсним; Вісник екологічної адвокатури № 24, 2003 р. (Дунайська справа, спеціальний випуск), (URL http://epl.org.ua/files/v24.pdf)

Збірник нормативних актів №2 (http://www.auc.rql.net.ua/uk/napr-d/zakon/zbirnik/)