Всі ми чудово знаємо, що гра – це основний вид діяльності дітей дошкільного віку, метод дитини в пізнанні миру. Під час гри дитина вчиться спілкуватися з однолітками, підкорятися правилам, поступатися, доводити своє право у виборі гри. Причини, які спонукають дитину грати, – це, перш за все цікавість і потреба активно діяти. І одна з основних задач педагога – постійно підтримувати і розвивати ці спонуки. В що грати – це питання має ще більше значення, ніж де і з ким.

Слово – могутній інструмент, яким володіє людина. Розумний педагог завжди стежить за змістом ігор, що ведуть діти. Тому, при розробці завдань, ігор і вправ, направлених на оволодіння дитиною словотворчою системою російської мови і на формування правильного вживання слів, їх усвідомленого вибору, визначуваного змістом вислову і умовою спілкування, педагог зобов'язаний спиратися на роботи учених, що займаються проблемами образної мови, словотворення, вивчаючих значення вибору мовних засобів для довільного вибудовування зв'язного вислову, досліджуючих зв'язок між практичним оволодінням рідною мовою і елементарним усвідомленням явищ мови і мови.

Формування зв'язного монологічного мовлення у дітей дошкільного віку багато в чому залежить від того, наскільки вони володіють словотворенням, граматичною будовою, нормами рідного для них мови. Уміння знайти найадекватніші мовні кошти, тобто слова і словосполучення, розвивається одночасно з такими якостями, як точність, образність і правильність мови. Необхідність навчання роботі із словом як елементом язика, його звукової, смислової, граматичній сутністю розглядається як найважливіша умова формування зв'язної мови і розвитку творчості дітей.

Перед навчанням, направленим на формування у дітей уявлення про синоніми, антоніми, багатозначні слова, ролі суфіксів в смислових відтінках значень споріднених слів і точності слововживання, необхідно знати, як дошкільники використовують в самостійному вислові різні частини мови, наскільки точно орієнтуються в смислових відтінках слів і т.д.

Займаючись з дітьми, матеріал занять по звуковимовлянню потрібно пов'язувати з матеріалом занять по формуванню лексико-граматичних засобів мови, і навпаки. Така робота може проводитися як на заняттях по розвитку мови, так і зовні занять, в різних видах діяльності. Подібна практика дає добрі результати, а це в нашій роботі головне.

Велике значення в роботі з дітьми відводиться іграм із словом гра – основна форма діяльності дошкільника.

Ігри можна включати у фронтальні і підгрупові заняття, успішно використовувати в індивідуальній роботі з дітьми при автоматизації звуків. В іграх, крім роботи над звуковимовлянням, відбувається закріплення узагальнюючих понять, активне розширення словника, активізація вже наявного словника, формування і вдосконалення навиків словотворення і словозміни, диференціацію приголосних звуків. В ігрових завданнях закріплюється розуміння, значення однокорінних слів іменників: заєць – зайченя – зайчик – зайчина; дієслів: сміятися – засміятися – висміяти; прикметників: розумний – розумненький, слів з синонімічних рядів бігти – мчатися, прийшли – приплесли; прикметників: великий – величезний, розумний – розсудливий, словосполучень, в яких слова вживаються у переносному розумінні/ ліс дрімає, золоті руки.

Завдання і ігри направлені на з'ясування того, як дошкільники орієнтуються в смислових відтінках слова в словосполученнях і пропозиціях.

Мета завдань – виявити, як діти використовують оцінну лексику при складанні самостійного зв'язного вислову.

Деякі дошкільники і без спеціального навчання розуміють відтінки значень слів, залежні від суфіксів і приставок; відчувають, як міняється значення слова залежно від контексту; знають різні значення багатозначних слів і словосполучень. Але більшість, не уміють вибирати адекватні мовні засоби при складанні зв'язних висловів на запропоновану тему, що дозволяє зробити висновок: необхідне цілеспрямоване навчання словотворенню і точному слововживанню.

Чергування по їдальні може визначати лічилка:

Чищу овочі для щів, Так капустяний качанчик.

Скільки потрібно овочів? Потіснися ти, капуста

Три картопля, три морквини, Від тебе в каструлі густо!

Луку півтора головок, Раз, два, три, вогонь засвічений –

Так петрушки корінець. Кочерижка, вийди он!

Лягаємо спати, діти просять розказати казку. « Яку казку? Так, будь ласка!»

Жив-був цар Ватута.

Ось і вся казка тута.

або:

Жили-були два павліна-

Ось і казки середина.

Жили-були два гуся-

Ось і казка уся.

Благотворну і розвиваючу вплив казки на дитину ні у кого не викликає сумніви. Саме з казки починається залучення до світу великої літератури. Мир дитинства і мир сказки зовсім поряд, вони не можливі один без одного. Має сенс читати дітям перед сном невелику частину літературного твору. Можливо, сон до дитини прийде набагато швидше. І так:

Зачинається розповідь від Іванових проказ.

І від Сивка, і від Бурки, і від віщого каурки.

Кінь із золотої узди зірвався, прямо до неба підіймався.

Вище за ліс мчить стоячого, нижче за хмару ходячого.

Грім по небу прокотився, місяць хмарою закрився.

Мчить по небу кінь стрілою назустріч хмарі грозової.

Ходить хмара і виблискує, грім по небу розсипає.

Це приказка, почекай: казка буде попереду.

Далі читаємо главу твору або частину її.

Поспали, встали. Припустимо, за планом в режимі дня, театралізування казки « Гусаки-лебеді». І тут не обійдеться без потішок, примовок, жартів.

1. Як у наших біля воріт збирається народ.

Все з скрипочками та з балалаєчками.

Гармоніка грає, заливаеться

Наш спектакль починається!

2. При царі, так при горосі

Пустотливі скоморохи

По дорозі в балаган

Втратили барабан.

В бубен заграли

В ложки ударяли

Ой, пали-говори

Заграли ложкарі.

3. Гармоніст гармонію бере

І гармонія для нас співає

Так грає і співає

Збирає хоровод.

Розроблену ученими систему ігор і вправ, що займалися проблемами мови, можна представити у вигляді шести серій різноманітних завдань.

Перша серія – утворення іменників із збільшувальними, зменшувальними і пестливими суфіксами, наприклад: будинок – будиночок – будинок.

Розрізняти відтінки значень слів, залежних від суфіксів, учать в грі «Підбери, слова – родичі», наприклад: «Я говорю «рука», а ви – ручка, рученька, якщо вона маленька, або ручка, якщо вона велика». Слова, що рекомендуються, для гри: назви предметів, явищ природи, тварин, членів сім'ї.

Природно, що діти роблять помилки в словотворенні, що викликає відповідну емоційну реакцію, а у результаті примушує прийти \ причому іноді самостійно \ до висновку: ТАК кажучи, а Так ні. Крім того, що направляються педагогом, дошкільники починають розуміти, що у одних слів багато « родичів», а у інших – мало або зовсім ні.

Друга серія – розрізнення значень дієслів, визначуваних приставкою. В грі « Я почну, а ти закінчи», діти повинні використовувати дієслова з протилежним значенням, наприклад: вранці ми прийшли в гості, а ввечорі пішли.

Ця гра спонукає дітей з різноманіття приставок вибрати потрібну за умов контексту, вслухуватися в звучання однокорінних слів, відчути, в чому схожість, а в чому відмінність між ними.

Треба помітити, що в словотворенні прикметників, які з'являються в лексиці дітей пізніше, ніж іменники і дієслова, зустрічається багато помилок «хворобливий зуб», «стріляючий пістолет», тому включення в активний словник прикметників з різними суфіксами має особливо важливе значення. Крім того, саме за допомогою прикметників дитина виділяє в оточуючому його світі ті якості, які для нього найбільш значущі, а зменшувально-пестливі суфікси допомагають йому виразити своє відношення до дорослих і однолітків.

Експериментуючи із словом, діти починають орієнтуватися в нормах словотворення, що поступово приводить до зникнення відповідних помилок і неточностей.

Четверта серія завдань – підбір антонімів. Їх мета – виявити, наскільки точно розуміється значення слова, про що свідчить правильно вибраний антонім. Дітям пропонують закінчити пропозицію, почату педагогом, наприклад: один втрачає, а другий находить і т.д.

П'ята серія завдань – підбір синонімів до окремих слів і слів в словосполученнях. Спочатку дітям пропонують знайти синоніми до дієслів: ревти – плакати, мчатися – нестись і т.д. Складніше завдання закінчити пропозицію вибравши близьке по значенню прикметник: хлопчик мовчазний, а дівчинка… не розмовляюча. Ще складніше завдання – підібрати синоніми до прикметників в словосполученнях. Найтиповіша помилка дітей – вживання прикметників « добрий» або « поганий» замість пошуку синонімів.

Шоста серія завдань – підбір антонімів і синонімів до багатозначних слів прикметникам і дієсловам і словам з переносним значенням. Дітям пропонується продовжити пропозиції, при цьому в них інтонація виділяються слова, до яких слід підібрати антоніми. Цими словами є багатозначні прикметники, значення яких визначається контекстом: Струмок дрібний, а річка глибока. Кашу варять густу, а суп живкий. Ліс може бути густим, а може бути і – рідкий.

Дошкільники допускають багато помилок при підборі антонімів до багатозначних прикметників так, вони говорять: « Пластилін м'який, а камінь жорсткий, міцний, міцний» замість «твердий»; при підборі антонімів, випробовуючи утруднення, просто додають «не» до прикметника наприклад: не м'яка, не дрібна, негустий і т.д.

Мовні вправи доцільно поєднувати із завданнями по підбору до багатозначних дієслів і прикметників.

Відповідних іменників, наприклад: хто або що біжить, повзе, летить, росте, пливе і т.д. Треба відзначити, що ці завдання викликають особливий інтерес, а правильний підбір слів свідчить про те, що в результаті цілеспрямованої роботи над багатозначними словами, тема засвоюється дітьми значно успішніше. Організовуючи мовні ігри і вправи, бажано, щоб вони були нетривалими, викликали інтерес, для цього використовуватися, елементи змагання, призи для особливо отличившихся\, щоб розвивали реакцію на мовну ситуацію і формували навики контролю за своєю і чужою мовою.

Мовні ігри розвивають активний словник дошкільників, і готує ґрунт для формування монологи – чесанням мови. Можна також констатувати, що робота із словом допомагає сформувати у дітей інтерес до словесної творчості, у тому числі до твору розповідей і казок, до використовування різноманітних засобів для додання оповіданню виразності, до пошуку найбільш відповідних ситуації слів, а словесна творчість у свою чергу сприяє оволодінню смисловими відтінками значень однокорінних слів, вдосконаленню граматичної будови, розумінню і вживанню синонімів, антонімів, багатозначних слів, точність вживання.

Придбані в результаті ігрового навчання навики уміння точного вживання слів і словосполучень в прямому і переносному значенні дозволяють дошкільникам вільно оперувати лексикою і граматичними формами в самостійному вислові на будь-яку тему, що є невід'ємною властивістю мовної культури в цілому. Не маловажну роль в розвитку повноцінної мови дітей грають вправи і ігри з римою і звуком. Хто з дорослих не помічав, як любить грати із звуком дитина? Вірш – найдоступніший для дітей текст. Малюк, ще не уміючий говорити, охоче киває в такт ритмічним словам, які вимовляє дорослий. А коли чує один і той же вірш кілька разів, то разом з дорослим тягне, голосні звуки або вимовляє доступні йому склади.

Багато хто з нас, закінчивши школу, забувають коли-то улюблені вірші, але, ставши дорослими, легко витягують з глибин пам'яті нехитрі рядки Агнії Барто: « Ведмедик клишоногий.». І, укладаючи дитину спати, наспівують йому геніально просте: « Баю – спатки – баю».

Поезія душі – це значить, що сама природа вдихнула в нас красу вірша. Треба тільки допомогти дитині почути поезію своєї душі. Відчуття ритму, мелодійність, співучість – основні якості віршів дітей. Діти ростуть, і ось вони вже здатні зрозуміти вірші. Звичайно, при умові, якщо він звик до віршованої мови. А вона, ця мова, усередині кожного. Треба тільки нагадати про це, показати, як нею користуватися. Заучування віршів тренує пам'ять дітей, розширює кругозір, розвиває мову, сприяє більш легкому засвоєнню знань. Недаремно багато дитячих поетів у віршованій формі підносять юним читачам азбуку, рахунок, знання про навколишній світ. Ритмічність і злагодженість віршованих рядків сприяє їх швидкому запам'ятовуванню, оскільки діти можуть супроводжувати текст рухом \ постукування шкарпеткою ноги, похитування ноги або руки, пластичні рухи, що зображають те, про що мовиться в тексті \. Рух, слово, картина – все це разом активізує нервові закінчення в корі головного мозку, що допомагає дітям відтворити потрібний віршований текст, а значить, і знання, які він несе в собі.

Деколи ми не пам'ятаємо автора віршованих рядків, але самі вони довго живуть в нашій пам'яті, наприклад:

Червоне світло запалилося – стій!

Шлях закритий перед тобою.

Жовте світло запалилося – чекай!

На зелене світло – йди!

Віршовані тексти легко запам'ятовувати і дорослим, і дітям. Вони допомагають привернути увагу, організовувати дисциплінувати дітей. Не треба постійно нагадувати: витирайте ноги при вході в приміщення. Підходьте до килимка, вимовляючи перший рядок: Бачиш килимок у порогу?

і діти дружно продовжать:

Він постелений не спроста:

Витирай чистіше ноги –

Буде в будинку чистота!

І підуть по килимку ритмічно, із задоволенням витираючи ноги. Виходить, що діти самі, без примушення згадують текст і машинально супроводжують його потрібними рухами. А коли дитина діє не з примусу, самостійно, то результат виходить краще.

Хто ж з дітей не любить балуватися! Можна з'єднати балощі з серйозною справою, наприклад з умиванням

Кран, відкрийся! Ніс, вмивайся!

Мийтеся відразу, обидва очі!

Мийтеся, вуха, мийся, шийка.

Шийка, мийся гарненько!

Мийся, мийся, умивайся!

Бруд, змивайся! Бруд, змивайся!

Спробуємо прожити один день в дитячому саду з віршами, потішками, примовками, лічилками – день в риму.

Ранок. Ситуація: хлопчик плаче, не хоче розлучатися з мамою. Вихователь підходить і ласкаво говорить:

Мітенька, Дмитро, слізоньки витри.

Рости великій, не будь локшиною!

Е. Котляр.

І ось він вже посміхнувся крізь сльози і йде в групу.

Ситуація: дівчинка йде в групу і ховається за маму. Знову виручає Еміль Котляр:

Наша-то Наташа-то, зовсім не те, що ваша-то.

Ваша-то – крикуха, наша-то – співуха.

Наш умілець, а у вас нероба.

Наташа від подиву широко розкривши очі, не чекаючи такої каверзи, про сльози забула. Ну ось, ніби всі зібралися, пора снідати, але спочатку треба вмиватися. Заходимо в ванну і хором просимо:

Вода, вода! Умий наше личко

Щоб очки блищали, щоб щічки горіли

Щоб сміявся рот, щоб кусався зубок!

Сніданок. Багато дітей сумовитим поглядом обкидають кашу. Треба їх підштовхнути до дій. « Діти, ви знаєте, хто нам сьогодні кашу варив? Кухар. А ось і ні! Це сорока!» Здивовані очі, очі, не розуміючі очі, що сміються. «А нумо приготували долоньку і пальчик». І більшість відразу з вихователем починає потішку, а інші потім приєднуються:

Сорока, сорока! Де була? Далеко.

Кашу варила, дитинок стерна

На порозі скакала, всіх пригощала:

Ванечке дала, Танечке дала. \ перелік дітей \.

Не кривдьте сорочої праці

Кашу до денця з'їдайте завжди!

Ну, хто ж образить трудівника – сороку?!

Заняття. Тут віршовані загадки, вірші, пісеньки, потішки – все йде в хід. Наприклад: малювання можна почати з такого вірша:

Річка червона, річка синя, і зелена, і красива.

Може, веселка опустилася, різнокольоровою річкою

прикинулася?

Але вдивилися хлоп'ята, розсміялися

дівчатка, хлопчиська:

Це фарби річкою побігли, для того, щоб все

малювали!

Заняття по конструюванню. Треба побудувати будинок. Будь ласка!

Ми будуємо будинок, ми будуємо будинок.

Дивіться: стіни, вікна, дах.

Ми будуємо будинок, ми будуємо будинок.

Хай всі навколо про це чують.

Ми будуємо будинок, він буде потрібним.

Дивіться, ось крильце і двері.

Ми будуємо будинок, він буде дружним!

Ми в це дуже – дуже віримо.

Прогулянка. Йдемо в роздягальню.

Що одягнемо ми спочатку? Ніжки. А останньої, а останньої

Надягаємо штанці і чобітки. Знаємо ми як двічі два

Що одягнемо ми потім? Руки. Одягається, звичайно

А на них надінемо кофти і куртки. На прогулянку голова!

На вулиці дощик. Ну що ж! Йдемо під навіс. І хоробро кричимо дощику:

Лийся, лийся, дощик, дощик!

Я хочу рости, рости!

Я не цукор! Я не коржик!

Не боюся я вогкості!

Але дощик пройшов, і на ділянку прийшов кіт, ліг у забору.

Для чого коту вуса? Для чого очі коту?

Ну звичайно, для краси! Бачити вдень і в темноту.

Для чого котику вуха? Голова коту для чого?

Ворушити ними і слухати. Думати про все і про все!

Для чого котеняті ніс? От так голова у кота:

Нюхати, де ж пес Барбос. Поважливіше за ноги і хвіст!

Давайте пограємо в рухому гру «У ведмедя в бору». Потрібно порахуватися:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Будемо ми слова рахувати.

Зайчик, парасолька, змій, корзина

Ваза, повітря і гума

Зуби, козел і тази

Зоопарк, завод, вози.

Порахуй, не лінуйся

Та дивися, не помилися.

Збираємося в групу. У когось руки в піску, у когось одяг. Нумо приготувалися:

Ручками поплещемо

Ніжками потопаємо.

Постукаємо трошки

Ніжкою об ніжку.

Подивилися, обтрусилися

І один одному посміхнулися!

Заходимо в групу. Хтось впав, когось штовхнули – ось і сварка. Згадуємо вірші:

Півники розкокошилися, але побитися не зважилися.

Якщо дуже кокошитися, можна пір'їнок позбавитися.

Якщо пір'їнок позбавитися, нічим буде кокошитися.

В очікуванні батьків можна пограти в словесні ігри. Наприклад, скоромовки.

1. Біля Кола б'ють в Дзвони.

Дразнілки:

1. Антошка-картопля, солом'яна ніжка, сам з нігтик, голова з ліктик.

2. Альошка-коржик, голова з козуб, шапка з кілочком, ноги колодою.

Загадки:

1. Я в червоній шапочці росту

Серед коренів осикових

Мене взнаєш за версту

Звуся я. \підосиновик\.

Ігри із звуком:

1. СА-СА-СА.на носу сидить оса.

Си-си-си. не боїмося ми оси.

Су-су-су. проганяємо ми осу.

2. Ши-ши-ши. щось шепочуть очерети.

Ше-ше-ше. це качка в очереті.

Ша-ша-ша. виходь з очерету.

Пограли, тепер можна і потрудитися:

« Діти, дивіться! Захворіла ця книжка: порвав її хлопчисько.

Я хворого пошкодую: я візьму її і склею!»

Збираємося на вечірню прогулянку, переказую вірш Д. Хармса, прошу дітей підібрати слова з однаковими закінченнями.

«Дуже страшна історія».

Доїдаючи з маслом булку, брати йшли по перевулку

Раптом на них із перевулка, пес великої залаял. гулко.

Сказав молодший:» Ось напасти, хоче він на нас напасти.

Щоб в біду нам не. потрапити, псу ми кинемо булку в.пасть.

Все закінчилося чудово. Братам відразу стало. ясно

Що на кожну прогулянку, треба брати з собою. Что? \ Булку\.

Вишли. Весна! Спостереження за першими нирками на деревах. Як довести до свідомості дітей, що не можна ламати вітки з цими милими пушистиками? Беру листок, кличу дітей. Послухайте!

На вітці з'явилася нирка, пухнаста маленька грудочка.

Мабуть, це вітки дочка, а може, дерева синочок.

Сховався шубкою кошлатої від темних і холодних ночей.

Синочок дерева або дочка - зелений оксамитовий листочок.

Не треба вітки гнути з дерев! Не треба рвати пухнастих нирок!

Адже він такий же син або дочка, як ти, хоча він і листочок.

Діти слухають тихо-тихо, обдумують почуте. Не завжди легко знайти вірш або фольклорні рядки, відповідні до потрібного моменту, тому, плануючи свій робочий день, бажано підібрати хоча б 3–4 вислови, вірш, які прийдуть до вас на допомогу, і поповнять мовний запас дітей.

Мабуть, хоча б одна дитина, застосує в побуті отримані знання. А здивовані батьки потім розказують: « Ви знаєте! Мій син, перш ніж увійти до квартири, довго витирав ноги і шепотів якісь вірші

Дуже нервував, що погано пам'ятає їх. Ви не знаєте, що це за вірші?» Невже вас це не порадує? Значить все-таки є можливість через вірші, прищепити дітям необхідні знання, уміння і навики.

Постежили, а зараз пограємо:

М'яч чарівний, допоможи! Звук нам в слово поклич!

Скажемо ласкаво, і ось звук до нас в слово і прийде.

Тут був НІС, а став раптом НОСИК!

Був тут СТІЛ, а це СТОЛИК.

Взрослий-СОМ, малятко-сомик

Тато-гном, синочок-гном.

Кожний повинен м'яч піймати

Слово ласкаво сказати.

Хтось з дітей дістає з кишені солодкості, інші тут як тут. Дитина розгубилася всіх не вистачить, приходить на виручку дразнілка: Ходить, ходить жебрак. Просить, просить:

«Дай шматочок пиріжка, дай ковточок молока

Півкотлетку, півсосиску, півцукерку, півредиску.\.Можливо, кого-небудь з дітей і присоромить дразнілка.

Гойдаємося на гойдалках:

Ой-да, ой-да, ой-да, юшок! Я лечу, лечу, як пухнув!

А на зустріч мені лісок, і небо теплого шматок

І в річці синя вода! Ой-да, ой-да, ой-да, да!

Річки світлий струмінь зігнувся як змія.

В'ється так, і в'ється сяк, і вповзає в березняк.

Ой-да, ой-да, ой-да, юшок! Аж захоплює дух!

Ось збіглася дітвора: – Ти гойдався, нам пора!

Верх, вниз! Верх, вниз! Прямо до хмари мчи!

Місто зсунулося вдалині, відірвався від землі.

Ой-да, ой-да, ой-да, так! Стій!

Діти йдуть додому. Ось і закінчився день в риму.

Робота із словом, звуком, римою допомагає сформувати у дітей інтерес до словесної творчості. Успішно виконати цю задачу вдається далеко не всім дітям. Багато хто із тих або інших причин відстає в своєму розвитку, приводить до усної мови, що недостатньо сформувалася, що істотно ускладнює весь процес їх навчання.

Частою причиною затримки мовного розвитку дітей є їх так звана сімейно-педагогічна занедбаність. Батьки в цих випадках вважають, що немає ніякої необхідності якось спеціально піклуватися про розвиток мови дитини, так до того ж, і не уміють цього робити. Дитина в таких сім'ях виявляється повністю наданою самому собі: що зуміє самостійно засвоїти з мови оточуючих його людей, то і залишиться при ньому. На жаль, частіше за все він засвоює далеко не те, що йому належало засвоїти, і не в тому об'ємі. Тому, доцільно запропонувати увазі батьків різноманітні форми роботи над мовою, переконати їх в тому, що про повноцінний мовний розвиток кожної дитини необхідно проявляти спеціальну і, головне, своєчасну турботу.

Саме своєчасний « поштовх» здатний стимулювати мовний розвиток дитини і направити цей розвиток в потрібне русло, відкриваючи тим самим шлях до подальшого самостійного збагачення і удосконалення мови. Наданий батькам мовний матеріал допоможе вирішити задачі в ненав'язливій і доступній для батьків формі. Матеріал повинен бути яскраво оформлений, тим самим, привертаючи увагу батьків, граматично правильний, естетичний. Матеріал повинен бути забезпечений необхідними поясненнями, розподілений по відповідних розділах, кожний з яких переслідує цілком конкретні задачі.

Припустимо, це тека-пересування. Можна запропонувати увазі батьків мовний матеріал, пов'язаний з організацією при збиранні дитини в дитячий сад.

«Як ми збираємося вранці в дитячий сад»

Тілі-бом, тілі-бом! Чому ця в будинку суєта?

В будинку пил стовпом, Тому що ми-це ми з тобою:

В будинку пил стовпом Збираємося кудись

В будинку все вверх дном! Хоч кричи « Розбій».

Уранішні процедури:

Жив бобер в норі у річки, умиватися він любив.

Вранці, роблячи зарядку, на прогулянку виходив.

Умивався він раненько, зуби чистив, вуха тер.

Найчистішим і охайним був в лісі лісовий бобер!

Готуємося вечеряти. Просимо дитини про допомоги. Виховання інтересу до праці, через ігри із словом, можна представити у вигляді казки.

«Королівство столових приладів».

Було це або не було, а якщо було, то дуже давно. В королівстві столових приладів серед всякого посуду жили, не сумували ложки, вилки, ножі. А королівством тим правили король Безлад і королева Ледарка. В такому королівстві, де править безладдя, як правило, немає ніякого порядку. Тому вилки, ножі, ложки розташовувалися на столі як хотіли. Але одного разу, вони так перемішалися, що не знайшли собі місця і перелаялися. Стали сперечатися і кричати, де грудці з них лежати. Довго сперечалися вони і вирішили йти за порадою до тарілки. Підійшли і низько поклонилися: « Ти, тарілка, розумна. Розсуди нас, кому яке місце займати на столі?» І, звичайно ж, розумна тарілка дала їм пораду: « Для вас центром буду я.

Місце справа дам ножу

Поряд ложку покладу

Вилку покладу я зліва

Щоб зубцями вгору дивилася.

Вилки, ложки і ножі подякували розумній тарілці і розійшлися. І з тих пір з королівства зникли король Безпорядок і королева Ледарка. Там запанували порядок і затишок. Ложки і ножі завжди лежать праворуч від тарілки, а вилка зубцями вгору зліва.

Дитина з цікавістю слухає і із задоволенням виконує трудові дії.

Вечірні процедури. Для того, щоб процес навчання дитини чищенню зубів перетворився на захоплюючу гру і був в радість дитині, можна розучити скоромовки.

Всі добрі хлопці, чистять зуби акуратно.

Чистити зуби нам не лінь – чистимо їх двічі в день.

Чистимо зубки двічі в доба, чистимо довго - три хвилинки.

Щіткою чистої, не кошлатої, пастою смачної, ароматної

Чистимо щіткою вгору і вниз – ну, мікроби, бережись!

Готуємося до сну:

День розтане, ніч настане, і прийде в наш будинок

Ледве чутно кроками Дрема-добрий гном.

Він навколо розкине запону зоряно-голубої

І розсипле строкатий ворох казок над тобою.

Казку, слухаючи крадькома, замуркає кіт

І до світла від ліжечка дрімота не піде.

Психологами давно доведене, що дитина здатна відчувати, відчувати, мислити, вибудовувати свою продуктивну, учбову діяльність самостійно. Дошкільник приймає програму навчання в тій мірі, в якій вона стає його власною. Дитячий психолог К. Роджерс відзначав: коли дорослий намагається учити дитину тільки своїми методами, часто нудними і скучними, результати виявляються не такими успішними, якими могли б бути, оскільки подібне навчання часто дає дитині формальні знання, робить його пасивним.

Дитячі словесні ігри представляють особливий інтерес. В них відображаються характерні риси своєї епохи. Вихователю необхідно спостерігати за дитячою словесною грою, бачити її характерні особливості, давати їм право і можливості самим експериментувати із словом, розвивати граматично правильну мову.

Шановні вихователі, хочу запропонувати вашій увазі гру. Проаналізуйте діалог двох знайомих, випадково що зустрілися на вулиці, знайдіть помилки і виправить їх.

Ї Привіт! Слухай, була зараз в магазині «Веселка», там портфелі продають. Ти шукала, здайся.

Ї Я була в цьому магазині, мені там не сподобалося. В «Юності» гарніше. І продавці краще: мені не сподобався один, вона мені інший запропонувала. Правда, одна в черзі як почала квапити, щоб швидше вибирала.

Ї А на ринок не заходила?

Ї Була. Купила дещо кілограм помідорів, яблук, груш, баклажан.

Ї Ой, зайдемо сюди, вип'ємо соку. Ти, який будеш?

Ї Сливовий.

Ї А я, мабуть, чорне попрошу.