Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра ветеринарно-санітарної експертизи

Реферат на тему:

Особливості оцінки якості і безпеки м'ясних

продуктів з імпортної сировини

Виконавець:

студент групи № ІІІ к. ФВМ

Харків 2008

Зміст

1. Вступ

2. Вимоги щодо великої рогатої худоби, овець та кіз

3. Вимоги щодо свиней

4. Вимоги щодо коней

5. Вимоги щодо м’яса птиці

6. Вимоги щодо м'яса кролів

7. Вимоги щодо м^’яса диких тварин

8. Література

Вступ

В сучасних умовах виробництва продовольчої сировини і нових продуктів тваринного походження, в багатьох країнах частково сировинну базу м'ясної промисловості можуть становити тварини, які поступають по імпорту з різних країн.

Така система забезпечення м'ясної промисловості сировиною ставить перед ветеринарною службою України підвищені вимоги, які відповідно наказу Головного державного інспекто-а ветеринарної медицини України № 39 від 20.10.1999 р. увійшли у «Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду».

Відповідно до наказу лікарі ветеринарної медицини повинні пред'являти слідуючі ветеринарні вимоги до імпортних тварин, які надходять, як сировина для м'ясопереробних підприємств.

Велика рогата худоба, вівці, кози

До забою допускається здорова забійна худоба, яка вирощена і відгодована в країні-експортері, не вакцинована проти бруцельозу, лептоспірозу та ящуру і виходить з господарств і адміністративних територій вільних від заразних хвороб тварин у тому числі:

• губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрейпі овець — відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

• африканської чуми свиней, чуми, контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, меді-віспи, аденоматозу, арт-риту-енцефаліту — протягом останніх 3-х років на території країни;

• ящуру, везикулярного стоматиту, блутангу, чуми дрібних жуйних — протягом останніх 12 місяців на території країни;

• бруцельозу великої рогатої худоби, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу — протягом останніх 12 місяців у господарстві;

^_ бруцельозу овець і кіз — протягом останніх 2-х років у господарстві;

інфекційної плевропневмонії, віспи овець і кіз — протяом останніх 6 місяців у господарстві.

Тварини, що надходять по імпорту, не повинні одержувати корми тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

Вибрані для відправки в Україну тварини витримують перед відправкою не менше 21 доби на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера, де під час карантину проводять поголовний клінічний огляд, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері. Тварини піддаються таким ветеринарним обробкам і дослідженням:

• усі види забійної худоби — вакцинації проти сибірки не менш ніж за 20 днів, якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення;

• вівці і кози, яких завозять з країн, неблагополучних щодо віспи овець, — вакцинації проти віспи не менш ніж за 14 днів, якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення;

• усі види забійної худоби піддаються термометрії і дослідженню на бруцельоз, паратуберкульоз, лейкоз, лептоспіроз у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері.

Відібрана на експорт худоба перед відправленням піддається профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів. До відправлення в Україну допускаються тільки клінічно здорові тварини, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях.

Транспортні засоби обробляються і підготовлюються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

Проведення ветеринарних обробок і досліджень тварин, підтверджується ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни — експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень та щеплень і їх результатів.

Тварин ввозять на територію України тільки після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніш 2-3-х днів після надходження на м'ясокомбінат.

Свині

До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні свині, народжені і вирощені і країні-експортері, із господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

• африканської чуми свиней — протягом останніх 3-х років на території країни;

• ящуру, везикулярної хвороби свиней протягом останніх 12 місяців території країни;

• класичної чуми свиней, хвороби Ауескі, ентевірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) — протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

• трихінельозу, туберкульозу, бруцельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней — протягом останніх 3-х років у господарстві.

Відібраних для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби карантинують в господарствах постачальника під наглядом державних ветеринарних лікарів і піддають щоденному клінічному огляду. Не пізніше за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки, якщо вони не були щеплені за б місяців до відправлення.

За 2 доби перед відправкою свиней пасивно імунізують проти бешихи, якщо вони не були вакциновані протягом останніх 4-х місяців проти цього захворювання. Проти класичної чуми свиней щеплення проводять на прохання покупця не пізніше ніж за 21 день до вивезення. Свині перед відправкою піддаються профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів.

Транспортні засоби обробляються і підготовлюються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

Проведення ветеринарних досліджень і обробок тварин, відповідно діючих вимог, підтверджується ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і щеплень.

Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніше 2-3 днів після надходження на м'ясокомбінат.

Коні

До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні коні, народжені й вирощені в країні-експортері, з господарств і адміністративних територій, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

— інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней, африканської чуми коней — протягом останніх 3-х років на території країни;

• сапу — протягом останніх 2-х років на території країни;

• ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней — протягом останніх 12 місяців на території країни;

• парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу — протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

• інфекційного метриту коней — протягом останніх 12 місяців на території господарства;

• ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней — протягом останніх 3 місяців та території господарства.

Відібрані для відправлення в Україну коні не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній лабораторії ветеринарної медицини методами, прийнятими в краї-ні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, везикулярний стоматит. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за б місяців до відправлення).

Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

Проведення ветеринарних досліджень і обробок тварин, відповідно діючих вимог, підтверджується ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним на мові країни-експортера й українською мовою, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і щеплень. Ввезення на територію України коней можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Тварини на території України підлягають забою на м'ясо не пізніше 2-3-х днів після надходження на м'ясокомбінат. Перед забоєм коні повинні бути досліджені на сап, на забій відправляються тварини, які реагують на сап негативно.

Вимоги щодо м'яса птиці

До ввезення в Україну допускається м'ясо птиці, яке отримане від забою і переробки здорової птиці на птахопереробних підприємствах і на нього є дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт, яка перебуває під її постійним контролем.

Птиця, м'ясо якої призначено для експорту в Україну, підлягає передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи від неї — післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям і мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

М'ясо повинно виходити від забою здорової птиці з господарств і адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі: ящуру, африканської чуми свиней — протягом останніх 12 місяців на адміністративній території; хвороби Ньюкасла, грипу (чуми) птиці — протягом останніх 6 місяців на адміністративній території; з курячих та індичих господарств, вільних від орнітозу (пситтакозу), пара^-міксовірусної інфекції, ринотрахеїту індичок, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту — протягом останніх 6 місяців у господарстві; птиця надходить на забій із господарств, що визнані благополучними щодо сальмонельозу відповідно до вимог міжнародного ветеринарного кодексу міжнародного епізоотичного бюро.

До експорту не допускається м'ясо птиці: із змінами, характерними для заразних хвороб; недоброякісне за органолептичними показниками; що містять засоби консервування; обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, у товщі м'язів або тканинах та органах; оброблене барвниками, іонізуючим опромінюванням _або ультрафіолетовими проміннями; що має темну пігментацію (крім індичок і цесарок); м'ясо, що має ознаки псування; отримане від птиці в період вирощування, відгодівлі або перед забоєм піддане впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

Ввезення субпродуктів, фаршу з м'яса птиці, м'яса птиці механічного обвалкювання дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного птахо- або м'ясопере-робного підприємства чи холодильника тимчасового зберігання.

Вимоги щодо м'яса кролів

До ввезення в Україну допускається м'ясо кролів, отримане від забою і переробки здорових тварин на м'ясопереробних підприємств, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

Кролі, м'ясо яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи — післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям і мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

М'ясо повинно виходити від забою здорових кроликів із господарств та адміністративних територій, офіційно вільних від наступних заразних хвороб: африканської чуми свиней — протягом останніх 3 років на території країни; ящуру — протягом останніх 12 місяців на адміністративній території; міксоматозу, туляремії, геморагічної хвороби кроликів, иастерельозу, лістеріозу — протягом останніх 6 місяців на адміністративній території-

До експорту не допускається м'ясо кролів: із змінами, характерними для заразних хвороб; недоброякісне за органолептичними показниками; що містять консерванти; обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, у товщі м'язів або тканин та органів; оброблене барвниками або пахучими речовинами; іонізуючим випромінюванням або ультрафіолетовими променями; що має темну пігментацію; піддане дефростації в період збереження; отримане від кролів у період вирощування, відгодівлі або перед забоєм, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

Вимоги щодо м'яса диких тварин

До ввезення в Україну допускається м'ясо диких тварин лише в тушах, півтушах, четвертинах (пернатої дичини), включаючи екзотичних тварин, як: крокодил, кенгуру, черепаха, страус та інших, дозволених для полювання, у тому числі вирощених на замкнутій території або просторі їх розташування й отримане на м'ясопсреробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання зазначеної м'ясопродукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

Ввезення в Україну м'яса крокодила, кенгуру, черепахи, страуса й інших екзотичних тварин може бути дозволене тільки за наявності письмового рішення Міністерства охорони здоров'я України на можливе використання конкретного виду продукту і їжу людям.

М'ясо повинно походити від забою тварин (пернатої дичини) і екзотичних тварин, що жили (перебували) в мисливських угіддях або підприємствах з їхнього вирощування і не перебували під ветеринарною забороною держветслужби країни-експортера й офіційно вільні від заразних хвороб.

Література

1. Закон України «Про ветеринарну медицину» від 15.11.01 №2775-ІІІ

2. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ О.М Якубчак, В.І Хоменко, С.Д. Мельничук, В.М. Ковбасенко та ін. – Київ: ТОВ «Біопром», 2005. – 800с.

3. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ В.І Хоменко,. Навчальний посібник: в двох томах. – Київ: Фірма «ІНКОС», 2005. – Т.1. – 416с.

4. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ В.І Хоменко, В.І Хоменко, М.К. Оксамитний та ін. За редакцією В.І. Хоменка. – К.: Вид-во «Сільгоспосвіта», 1995. – 716с.

5. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ Й.С. Загаєвський. – Київ: «Вища школа», 1991. - 253с.

6. Практикум з ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва і рослинництва/ В.І Хоменко та ін. – Київ: «Ветінформ», 1998. – 240с.

7. Практикум по ветеринарно-санитарной экспертизе/ Г.В. Колоболотский. – М.: «Колос», 1986. – 304с.

8. Справочник по ветеринарно-санатарной єкспертизе пищевіх продуктов животноводства/ В.И. Хоменко, В.Я. Шаблий, Н.К. Оксамитний и др. – Киев: «Урожай», 1991. – 351с.

9. Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький,П.П. Достоєвський. – К.: «Урожай», 2004. – 1280с.

10. Справочник ветеринарного врача/ А.Ф Кузнецов. – Москва: «Лань», 2002. – 896с.