Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Кафедра міжнародної економіки

Аналітична робота на тему

«Аналіз демографічної ситуації в Канаді»

Київ 2010

Демографічна ситуація в Канаді

Згідно Канадської статистичної служби, населення країни станом на березень 2009 р. становило приблизно 33,5 млн чол., 8 млн з яких франкомовні. В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Хоча основну економічну віддачу від імміграції приносять незалежні квалифіковані іммігранти, половина всіх в'їзджаючих в країну підпадає під програму возз'єднання сімей. Не дивлячись на велику площу, приблизно ѕ населення Канади проживає в районі 160 км від границі з США. Подібна пропорція існує і в міських зонах, сконцентрованих в коридорі Квебек-Віндзор (а саме міські агломерації Торонто-Гамільтон, Монреаль і Оттава-Гатино),на континентальних рівнинах Британської Колумбії (від області Ванкувера до кінця долини ріки Фрейзер) і в коридорі Калгари-Едмонтон в Альберті. Перепис 2001 зареєстрував 30 007 094 канадця.

Канада — дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. По перепису 2001 в Канаді живуть 34 етнічні групи, які складаються як мінімум з 100 000 чол. найбільша етнічна група називає себе «канадцями» (39,4 %), оскільки більшість канадців, особливо ті, чиї предки приїхали в часи колонізації, розглядають себе як канадський етнос. Далі слідують ті, хто називає себе британцями (34,4 %), французами (25,7 %), німцями (3,6 %), італійцями (2,8 %), українцями (1,7 %), аборигенами (індійцями та ескімосами 1,5 %), китайцями (1,4 %), голландцями (1,4 %), поляками (0,9 %), росіянами (0,1 %).

В минулому важливим чинником зростання населення Канади була імміграція. За 1901-1911 рр. до Канади прибуло 1,76 млн. осіб, у період між переписами 1951 і 1961 років Канада прийняла 1,5 млн. осіб. В подальшому рівень імміграції зменшився і у 2004 році становив лише 6 осіб на 1000 жителів.

Середня тривалість життя жінок становить 81 рік, чоловіків - 74 роки.

Канада заселена рідко і нерівномірно. На 1 км2 припадає 3,1 особи, в обжитих районах — до 120 осіб. Понад 90 % населення зосереджено на півдні країни, у прикордонній смузі зі США. Найвищою концентрацією населення виділяються приозерна частина держави і долина ріки Св. Лаврентія, найменшою - північна частина Канади.

У Канаді переважає міський тип розселення: 78 % населення країн проживає у містах і агломераціях. Половина канадців розміщується у трьох урбанізованих районах: у приозерному краю з центром у Торонто, у провінції Квебек з центром у Монреалі і біля Тихого океану в ареалі Ванкувер - Вікторія. Найбільшими містами Канади є Торонто (4,5 млн. осіб), Монреаль (3,3 млн. осіб), Ванкувер (1,8 млн. осіб), Оттава (1,1 млн. осіб), Едмонтон (840 тис. осіб), Калгарі (754 тис. осіб). Рівень безробіття сягає 10,3 %.

Серед етнічних груп переважають британці - 40 % і французи - 27 %.

Офіційні мови у Канаді – англійська та французька. Перша є рідною для 59% жителів країни, друга – для 23%. Решта мешканців Канади розмовляють на італійській, німецькій, українській, португальській мовах, а також на різних мовах індіанських і інуїтських народів. Неписьменність становить менше 5%.

Канада - країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвиненої, мирної, вільної від етнічних смут і конфліктів країни, де можна виростити дітей в спокійній обстановці, безумовно сприяє зростанню імміграції в країну. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в переважній більшості розселяються у великих містах, що обумовлено ситуацією на ринку праці та наявними контактами. Через якийсь час майже всі переїжджають у передмістя, що охоплюють кільцем будь-який північноамериканський місто. Імміграція привносить значний внесок в економіку країни, починаючи з урядових мит і зборів за розгляд заяв до фінансового внеску в'їжджають, особливо сімейних, від покупки нерухомості і меблів до майбутніх податкових надходжень до бюджету. Етнічний склад країни зазнав величезних змін за останні тридцять років, що викликано кардинальною зміною курсу імміграційної політики. За даними 2001, тільки 39,4% проживають у країні відносять себе до категорії нащадків переселенців з Великобританії, Ірландії та Франції. Всі бажаючі іммігрувати до Канади мають відкритий доступ до умов в'їзду та вимогам до потенційних іммігрантів, опублікованим на офіційному сайті Міністерства у справах громадянства та імміграції.

Основними напрямками міграції населення всередині Канади вже багато років є відтік молоді із сільських районів і маленьких містечок у великі міста, а також масовий результат кваліфікованої робочої сили (інженери, медсестри, дизайнери та ін) і випускників вузів на роботу в США. Торонто безумовно можна назвати найсильнішою магнітом внутріканадской міграції на сході країни. У зв'язку з бурхливим зростанням нафтогазової промисловості і будівництва в Альберті і Британської Колумбії, спостерігається сильна тенденція відтоку мобільного молодого населення з Центральної Канади, з прерій і атлантичних провінцій в Західну Канаду. Також продовжується результат з Квебека в інші провінції англомовного населення, втомленого від багаторічних сепаратистських настроїв і не бажає, за словами тих, що від'їжджають, відчувати себе громадянами другого сорту.

За останні десятиліття сильно змінився етнічний склад найбільших канадських міст - Торонто, Монреаля і Ванкувера у бік збільшення ваги населення з країн Близького Сходу, Китаю, Індії, Латинської Америки та інших регіонів світу.

Канада: прогнози на майбутнє (на основі дослідження Статистичного управління Канади)

До 2031, один з трьох канадців буде належати до видимих меншин. Один з чотирьох буде іноземного походження, і це найвищий відсоток з моменту закінчення останньої хвилі масової імміграції, яка почалася приблизно в 1910 році.

Ніколи раніше ті, хто вважають себе представниками расових меншин не бачили, що їх ряди ростуть такими темпами, що викликало дебати про те, як Канада може змінитися протягом найближчих 20 років. Деякі стверджують, що не зміниться взагалі, що нові іммігранти, як і їх попередники, адаптуються до встановлених культурних норм. Інші говорять, що процес може бути не настільки гладким, що можуть бути проблеми росту груп з різними культурними звичаями.

Великий демографічний зсув почали з лібералізації імміграційної політики в 1960-х років, який відкрив двері, яка була зачинена для «небілих» іммігрантів. Канада в даний час підтримує високий рівень імміграції в розвинених країнах світу, в основному з азіатських країн.

Прогнози з 2006 до 2031

Всі зростання розглянутих нижче сценаріїв, різноманітність населення Канади, значно зросте в найближчі два десятиліття, особливо в деяких міських районах перепису населення, згідно з новими прогнозами етнокультурного складу країни.

У 2031, від 25% до 28% населення можуть бути іноземного походження. Це буде перевищувати частку в 22% ,що спостерігалося між 1911 і 1931, і це був найвищий показник до цього часу протягом двадцятого століття. Близько 55% цієї категорії населення буде народжена в Азії.

Переважна більшість (96%) людей, що належать до групи видимих меншин буде як і раніше жити в одному з 33 міських районів перепису. У 2031, відповідно за базовим сценарієм, видимі меншини будуть складатися з 63% населення Торонто, 59% у Ванкувері та 31% у Монреалі. З іншого боку, вони складатимуть не більше 5% населення, в Сент-Джонсі, Садбері, Труа-Рів'єр, Квебеку або Сагенеї.

До 2031 року некорінне населення Канади може збільшитися приблизно в чотири рази швидше, ніж решта населення. Населення іноземного походження може досягти між 9,8 млн. і 12,5 млн. дол США, в залежності від різних припущень імміграції.

Частка іноземного походження в загальній чисельності населення зросте з 20% у 2006 році від 25% до 28%.

До 2031, майже половина (46%) канадців у віці 15 років і старше буде іноземного походження, або ж принаймні один іноземного походження батьків, в порівнянні з 39% у 2006 році.

Незалежно від майбутньої імміграції, різноманітність населення в Канаді буде рости серед народжених. У 2031 це буде до 47% другого покоління, а канадці будуть належати видимої групи меншин, що майже вдвічі за частку 24% в 2006 році.

Дослідження містить п'ять сценаріїв зростання чисельності населення, в тому числі базовий сценарій, а також сценарії з низькими і високими темпами зростання .Базовий сценарій показує , що може бути різноманітність населення Канади, якщо нинішні демографічні тенденції продовжаться. Сценарій з низькими темпами зростання припускає низький рівень народжуваності, тривалості життя та імміграції, а сценарій високих темпів зростання припускає високий рівень кожного з них.

Народжуваність, наприклад, буде варіюватися від 1,5 дітей на одну жінку в сценарії низьких темпів зростання і до 1,9 в сценарії високих темпів зростання, з постійним базовим сценарієм на 1,7.

Вихідці з Південної Азії буде представляти 28% населення, а частка китайського, скоротиться з 24% до 21%. Це тому, що китайські жінки мають один з найнижчих показників народжуваності в Канаді, на відміну від країн Південної Азії. Крім того, люди, що народилися в Китаї, мають більш високу схильність до еміграції, ніж вихідці з Південної Азії.

У 2031, за базовим сценарієм, більше 71% від усіх видимих меншин людей будуть жити в Канаді трьох найбільших міських районах перепису населення: Торонто, Ванкувер і Монреаль.

У Торонто 24% населення, або 2,1 млн., будуть вихідці з Південної Азії, які будуть як і раніше найбільший видимою групи меншин, в порівнянні з 13% у 2006 році.

У Ванкувері, китайська буде найбільшим видимою меншістю, з населенням близько 809000. Вони становитимуть близько 23% населення Ванкувера, в порівнянні з 18% у 2006 році.

У Монреалі, видимі меншини представлятимуть 31% населення, що майже вдвічі 16% у 2006 році.

Близько 96 відсотків "видимих меншин" буде жити в містах Канади.

Українці в Канаді.

У Канаді проживає близько 1 мільйону етнічних українців.

Вважається, що існує чотири хвилі емігрантів з України в Канаду. У 1891-1914 роках до Країни Кленового Листка прибуло 170 тисяч українських поселенців. Це були бідні селяни, яким потрібна була земля. Під час другої хвилі 1920-х років прибуло ще 65 тисяч українців. Серед них також були ті, хто шукав землю, але були й ті, кому потрібна була робота або хто бажав розпочати власну справу. Хвиля повоєнної еміграції складалася переважно з політичних біженців та спеціалістів. Ці українці осідали переважно у великих містах. Останні десятиріччя належать до четвертої хвилі імміграції, це в основному кваліфіковані спеціалісти.

У Канаді діє понад 1000 етнічних українських організацій, виходить 83 українських видання (станом на 2004 р.).

Майже 300-тисячна українська діаспора проживає у провінції Альберта, а п'ята частина членів уряду країни - канадці українського походження. Столиця Альберти посідає перше місце серед інших міст Канади за чисельністю вихідців з України (122 тис. осіб).

У провінції Манітоба проживає одна з найчисленніших груп етнічних українців - близько 200 тисяч осіб. У столиці Манітоби - Вінніпезі - знаходиться штаб-квартира Конгресу українців Канади.

З 301 депутатського місця нинішнього канадського парламенту чотири належать депутатам українського походження.