Дипломная работа: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

2010

Реферат

Магістерська робота містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 найменувань, 6 додатків на 14 стор.

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Об’єкт дослідження – діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правової реглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

За результатами дослідження сформульовані висновки, що впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Рік виконання роботи – 2010.

Рік захисту роботи – 2010.

Анотація

Магістерської роботи на тему „Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни” (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Магістерська робота присвячена вирішенню теоретичних та організаційних питань формування системи організаційної та правової регламентації діяльності регіональної внутрішньої митниці України, яка займається виключно експортним та імпортним оформленням та контролем товарів і послуг, які експортуються/ ім-портуються наземним транспортом в/із Київську область.

Ключові слова: МИТНИЦЯ, МИТНИЙ КОДЕКС, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, МИТНИЙ КОНТРОЛЬ, МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ, МИТНА СТАТИСТИКА, МИТНІ ПРОЦЕДУРИ, ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДМСУ, СИСТЕМА «ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус

1.3 Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом

1.4 Висновки до розділу 1

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні

2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці

2.4 Висновки до розділу 2

Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці

3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці

3.2 Аналіз чинників регламентації діяльності МОУ

3.3 Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ)

3.4 Висновки до розділу 3

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми магістерського дипломного дослідження полягає в важливості гармонізації регламентів митних процедур в Україні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електронних інформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Об’єкт дослідження дипломної роботи – діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження дипломної роботи є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Завданнями роботи є:

1. Проаналізувати правове положення Державної митної служби в Україні.

2. Виконати аналіз сутності організаційної та правової регламентації діяльності Державної митної служби України

3. Провести дослідження сучасного стану організаційної та правововї регламентації діяльності митних органів України на прикладі аналізу діяльності Київської обласної митниці.

4. Запропонувати напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці в рамках концепціїї впровадження системи «Електронна митниця» в Україні.

В якості методологічної бази в роботі були використані історичний метод, методи статистичного аналізу з використанням ПЕОМ.

Інформаційною базою досліджень були матеріали Державного комітету статистики України, Державної митної служби України та Київської обласної митниці за 2008 - 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), які наблизять митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в виявленні шляхів удосконалення «електронних» митних процедур в державах світу в напрямку створення Центральної бази Світової митної ради, яка дозволить електронний обмін «попередніми» деклараціями між країнами вивезення та ввозу товару/послуг (особливо для морських суден та авіаційних міжнародних перевезень) та суттєво стандартизує і спростить митні процедури.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Магістерська робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та рекомен-дацій, додатків, містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 наймену-вань, 6 додатків на 14 стор.

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави

Формування незалежної та суверенної держави зумовлює необхідність здійснення незалежної зовнішньої політики. На даний час Україна визначила своє прагнення інтегруватися до Європейської Спільноти, що передбачає приведення законодавства України відповідно до світових стандартів та проведення низки заходів економічного характеру. Захист державного кордону є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності митних органів України з іншими органами виконавчої влади. Підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, необхідно знати вимоги митного законодавства, дотримуватись встановленого порядку та принципів переміщення через митний кордон України для ефективнішої взаємодії. Тому ця тема є актуальною в наш час.

Для реалізації функцій, покладених на митницю, необхідне здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України суб’єктами ЗЕД. Митні органи здійснюють взаємодію з підприємствами в наступних основних напрямках [41]:

Організують проведення контролю за додержанням законодавства України у сфері митно-тарифної справи.

Сприяють захисту iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньо-економiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб.

Застосувують заходи тарифного та нетарифного регулювання процесів перемiщеннi товарiв через митний кордон України.

Здійснюють митний контроль та митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України.

Здійснюють комплексний контроль, спільно із Національним банком, дотримання правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України.

Створюють сприятливі умови для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Надают інформаційно-аналітичні послуги.

Здiйснюють верифiкацiю (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.

Митним кодексом України законодавчо визначені принципи митного регулювання, якими керуються митні органи. Так, згідно зі ст. 4 МК України [1] митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

До того ж такі принципи митного регулювання, як: законність; системність; ефективність; додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; гласність та прозорість є конституційними загальноправовими принципами діяльності будь-якого органу державного управління, тому вони також є принципами діяльності митної служби за всіма напрямками, у т.ч. за напрямком взаємодії з підприємствами.

Доцільно виділити ще й такі принципи взаємодії [42]:

коректність; професіоналізм; зрозумілість;

відповідність заходів впливу скоєним правопорушенням;

реальність; науковість; доброзичливість;

повнота та комплексність дій;

неупередженість, дієвість, оперативність, результативність, гласність, універсальність, офіційність;

принцип взаємодії спеціалізованих контролюючих органів між собою та з правоохоронними органами.

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічних операцій керуються такими принципами [2]:

1. Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України з дотриманням вимог законодавчих актів;

- обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин;

2. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов'язку додержуватись порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

- забороні будь-яких, крім передбачених законами, дій держави, результа-том яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

4. Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України

5. Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно з законодавством України;

- здійснює рівний захист вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зa межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України та умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезені та вивезені товарів.

Проте, варто сказати що хоча й ці принципи загальновідомі, нажаль не всі їх дотримуються на 100% .

Взаємодія митних органів та підприємств відбувається під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності підприємства [1]. Ці адміністративні інстру-менти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв’язками.

Особливим напрямком діяльності митних органів України є міжнародне співробітництво. Воно зумовлено спільними для митних І органів функціями та завданнями, у принципі схожим митним законодавством, участю у міжнародних конвенціях у сфері митної справи, наявністю загальновизнаних систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики тощо. Взаємодія між митними органами України та іншими державами регулюється міжнародними актами. Із подальшою інтеграцією України у митні союзи це співробітництво буде здійснюватися на основі взаємної довіри митних органів однієї країни-учасниці митного союзу до ' митних операцій митних інших країн-учасниць митного союзу.

Міжнародна діяльність митних органів спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних. міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи може здійснюватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за дорученням Кабінету Міністрів України в обсязі повноважень, наданих ним. Відповідно до 1 ст. 37 МК України [1] міжнародне співробітництво у сфері митної справи проявляється через заходи, що наведені на рис.1.1.

Для виконання покладених на митні органи завдань вони здійснюють оперативний зв'язок між собою. Відповідно до ст. 38 МК України [1] з метою розв'язання невідкладних питань щодо пропуску товарів і транспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення інших вимог митного законодавства, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропускання через митний кордон України. Начальникові регіональної митниці, начальникові митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Про час, умови і мету таких зустрічей начальник митного органу або його заступник інформує начальника відповідного органу охорони Державного кордону України. Сам порядок проведення таких зустрічей визначається Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Рис.1.1. Міжнародне співробітництво у сфері митної справи [1]

На сьогодні актуальною є організація роботи митниць з населенням, у тому числі громадськими формуваннями, з питань можливого виявлення шляхів та каналів незаконного переміщення через митний кордон товарів, іноземної та національної валюти, інших цінностей, встановлення причетних до цього осіб чи зловживань з боку працівників митниць.

Ефективність існування будь-якої організаційної системи залежить від якості виконання функціональних завдань, які стоять перед нею, тобто наскільки результативно працює дана система при регулюванні певних процесів.

Орієнтація на ринкову модель господарювання потребувала корінної зміни всієї економічної системи. При цьому одним із головних фундаментів нової економічної політики стає інтегрування до світового економічного простору. Відміна основного принципу побудови зовнішньоекономічної політики при централізовано-плановій системі - монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність - зумовила необхідність побудови нової системи регулювання відносин у сфері міжнародних економічних зв'язків, яка повинна базуватися на адекватних інструментах ринкової моделі господарювання.

При використанні в СРСР автократичної моделі зовнішньоекономічної політики, яка грунтувалась на монополії держави на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, домінували адміністративні заходи регулювання світогосподарських відносин. За допомогою директивного планування визначалися і обсяги, і номенклатура експорту чи імпорту. Кількість суб'єктів господарської діяльності, які могли здійснювати дані операції, була зведена до мінімуму, функціонували тільки уповноважені державою юридичні особи, як правило, - зовнішторги. У такій моделі взаємовідносин з іншими країнами митна система відігравала, як правило, контрольно-правоохоронну функцію.

Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й потребували її корінної перебудови.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет Україна почала самостійно визначати митну політику, створюючи при цьому власну митну систему та здійснюючи митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Вибір оптимальної структури митної служби і варіанта розміщення митних органів на території країни - один із головних елементів організації митної системи.

При цьому основним принципом формування і функціонування даної системи є принцип єдиної системи митних органів, який нерозривно пов'язаний з однорідними принципами функціонування митної системи - єдина митна політика, єдина митна територія, єдине митне законодавство, єдине тарифне регулювання і поєднання його з заходами економічної політики. Будучи інструментом економічної політики, митна система України, насамперед, вирішує такі завдання [8]:

- захист економічних інтересів України за сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- контроль за додержанням вимог як митного законодавства України, так і зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

- використання засобів митно-тарифного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки країни;

- створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

- вдосконалення системи митного контролю, митного оформлення і митного оподаткування товарів та інших предметів при переміщенні їх через митний кордон України;

- здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів;

- контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічної діяльності;

- створення сприятливих умов для прискорення пасажиропотоку та збільшення товарообігу через митний кордон;

- здійснення комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;

- боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил;

- ведення інформаційно-аналітичної роботи і митної статистики. Відповідно до нормативних документів, регулювання митної справи здійснюють найвищі органи влади та управління України: Президент України; Верховна Рада; Кабінет Міністрів України.

Протягом еволюції митної системи України значних змін зазнало і регулювання митними органами. На перших етапах еволюції митної системи прерогатива була віддана законодавчій та виконавчій владі, на наступних - безпосереднє керівництво Державною митною службою України здійснюється Президентом України [8].

Використання такого ефективного інструменту регулювання міжнародних економічних відносин, як митна, система потребує формування досить сильної та ефективної управлінської вертикалі з метою реалізації, насамперед, державних інтересів. Наявність суперечностей при регулюванні митної системи між різними гілками влади зумовлює певні колізії не тільки в теорії, але й на практиці.

Підпорядкування митних органів певній державній інституції залежить від домінування тих чи інших функціональних завдань, які вирішує даний орган у системі зовнішньоекономічної політики. Є країни, де митні органи підпорядковані безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але більшість країн світу ввела митні органи до структури міністерства фінансів. Основним аргументом даного підпорядкування є необхідність контролю за фінансовими потоками певною державною структурою. Тобто фіскальні органи підпорядковуються органам фінансового контролю.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання, з вираховуванням як інтересів зовнішньоекономічної діяльності, так і держави в цілому, при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада, яка функціонує з 1994 p., самостійно визначаючи порядок і регламент своєї роботи. Метою створення даного органу в системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є вироблення узгодженої та ефективної митно-тарифної політики. До складу Митно-тарифної ради входять представники практично всіх відомств, які беруть активну участь у зовнішньоекономічних зв'язках, - Мінекономіки, Держмитслужби, Мінфіну, Мінюсту, Міністерства закордонних справ, Мінпрому, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

Функції робочого апарату Митно-тарифної ради, які виконує Центральний апарат Державної митної служби України [8], є наступними:

- розробка пропозицій з основних напрямків митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про прийняття, відміну і використання митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

- підготовка і розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;

- розробка заходів, спрямованих на захист українського ринку при ввезенні на митну територію України і вивезенні за її межі товарів.

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус

Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України [1]. На мій погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені до правоохоронних органів.

Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України [11]. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.

Відповідно до ст. 14 МК України [1] cпеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України [11]. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку при прийнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК, то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшому стало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолює систему митних органів України [8]. Нагадаємо, що раніше вона називалася митна служба України.

До системи митних органів поряд з ДМСУ входять регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи та організації, навчальні заклади. В системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що, на відміну від раніше діючого МК, новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланок системи митних органів України [1].

Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня належать ДМСУ, а другий — це територіальні органи, які здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону [11]. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межами адміністративно-територіальних регіонів.

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою і відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.

Для митних органів є характерними [1]:

єдність мети діяльності — здійснення єдиної митної політики;

єдність завдань — ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

єдність функцій — участь у розробці та реалізації митної | політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенції щодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

Сучасний правовий статус Державної митної служби України визначається Конституцією України, новим Митним Кодексом України [1] та відповідною до МК Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про Державну митну службу України» від 18 липня 2007 р. N 940 [11], згідно якій

Державна митна служба України визнається центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Правовий статус Державної митної служби України [8], чи як це записало у новому МК України [1], спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи включає в себе: завдання, функції, повноваження, що передбачені і безпосередньо нормативними актами. Ними визначена і структура цих органів.

Рис.1.2. Завдання Держмитслужби України [11]

Як вказано у ч.2 ст.13 МК України [1], спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи.

Для виконання зазначених завдань Державна митна служба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та головна ланка системи митних органів України [8]: організовує та контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення; організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; веде митну статистику; здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питань митного законодавства; виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

Державна митна служба України в межах своїх повноважень має право видавати накази та організовувати і контролювати їх виконання. Нормативно-правові акти Держмитслужби України та її спільні акти з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, містять правові норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від терміну їх дії та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28 грудня 1992 року. Зареєстровані в установленому порядку нормативні акти Держмитслужби України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами.

Очолює Державну митну службу України Голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів, несе персональну відповідальність перед Президентом України і KM України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Державної митної служби України затверджує структуру центрального апарату Держмитслужби України. Центральний апарат складається з управління власної безпеки та контролю; управління аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю; фінансово-економічного управління; управління бухгалтерського обліку та звітності; управління кадрами й сектора режимно-секретної та мобілізаційної роботи; правового управління; управління міждержавних зв'язків; управління справами; митно-тарифного управління; управління статистики; управління митних платежів; інформаційно-аналітичного митного управління; управління організації митного контролю; управління нетарифного регулювання; управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; управління захисту прав інтелектуальної власності; управління номенклатури та верифікації; центральної митної лабораторії; господарсько-експлуатаційного митного управління; постачального митного господарства} автотранспортного митного господарства.

Особливу роль у системі митного регулювання повинні виконувати митні лабораторії. З огляду на те, що збільшується кількість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно й обсяги зовнішньоторговельних операцій, виникають суперечливі ситуації між митними органами та суб'єктами господарювання:, особливо щодо митного оподаткування. Розв'язання даних проблем, серед яких особливе місце посідають питання визначення митної вартості чи класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, можливе тільки за кваліфікованої експертизи переміщуваних товарів, яка матиме місце тільки при створенні розгалуженої системи митних лабораторій.

Залежно від територіального розміщення митниці і митні пости поділяються на прикордонні (зовнішні) й внутрішні. Це пов'язано як з маршрутами переміщення товарів, рухом пасажиропотоків, так і з місцями концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До прикордонних належать митниці або їх підрозділи, які розміщені [11]:

а) на митному кордоні, що збігається з державним кордоном, у пунктах пропуску на державному кордоні, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах митної території України;

б) у пунктах, розміщених на митному кордоні там, де він збігається з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон.

Вони переважно фіксують проходження товарів через кордон та інформують про це внутрішню митницю, а також здійснюють митний контроль пасажиропотоку.

До внутрішніх належать митниці й їхні підрозділи, які розміщені в місцях концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на митній території країни. Вони здійснюють митне оформлення товарів і контроль за їх доставкою, збори митних платежів та інші митні процедури безпосередньо на місцях.

Зазначена диференціація в організації і функціонуванні митниць та їхніх підрозділів має свої переваги, але разом з тим існує ціла низка проблем організаційного й управлінського характеру. Функціонування системи зовнішніх і внутрішніх митниць дало змогу зняти напругу з митних постів, які знаходяться на кордоні, і значно прискорити процес переміщення через митний кордон, але виникли проблеми доставки товарів на внутрішні митниці, застосування митного режиму "транзит".

У комплексі напрямів і засобів розв'язання цих проблем головним є вдосконалення організаційних і управлінських механізмів взаємодії митних органів на всьому маршруті руху товарів. На першому етапі формування митної системи в Україні основними органами в ній були зовнішні митниці, на другому - підвищується значення внутрішніх митниць. Нинішній етап розвитку митної системи України потребує створення ще однієї ланки в цьому ланцюгу – мобіль-них митних груп. Основна мета їх створення - це митний контроль на етапі про-ходження вантажу між зовнішньою та внутрішньою митницею. Це надасть можливість не тільки розв'язувати проблеми порушення митних правил, а й забезпечити ефективну роботу митних органів у боротьбі з контрабандою.

1.3 Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом

Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці [38].

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація – це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.

Багато сучасних державних установ та комерційних компаній не мають розроблених і налагоджених бізнес-процесів. Одним з інструментів удосконалення бізнес-процесів у діяльності установ і компаній є регламентація. Але дуже часто багато регламентних документів (регламенти процесів, положення про підрозділи, посадові інструкції), прийняті в установі або компанії, не працюють. Причин цьо-му - неефективність системи регламентації діяльності й зокрема бізнес-процесів. Багато регламентів застарівають і стають неактуальними, а якісь процеси зайво регламентовані, і затримують необхідні зміни.

Неправильно виконані роботи з регламентації приводять до втрат ресурсів установ і компаній. Саме тому, необхідно створювати досконалу систему регла-ментації діяльності й найбільше ефективно це зробити на підставі процесного під-ходу. Якщо формалізувати бізнес-процеси й закріпити границі відповідальності за виконання процесу через створення регламенту процесу, то ефективність процесу може бути підвищена.

Регламент - це серйозний інструмент підвищення якості роботи організації. Потреба в регламентації діяльності з'являється тоді, коли розмір бізнес-процесів збільшується й число керованих об'єктів - процесів, проектів і співробітників збільшуються настільки, що керівництву стає складно управляти. Для підвищення ефективності діяльності установи чи компанії й зменшення конфліктних ситуацій необхідно встановити чіткий порядок розподілу обов'язків і відповідальності – тобто регламентувати діяльність. Якщо управлінські впливи залишаються нефор-мальними, а повноваження й відповідальність фіксуються на рівні слів, то невиз-начені області будуть постійно створювати конфліктні ситуації або помилки.

Необхідно аналізувати, що й коли потрібно регламентувати, як впроваджу-вати регламентуючі документи і як вибрати найбільш просту й у теж час достатню структуру регламентуючих документів.

У більшості установ і компаній регламентацією діяльності організації зай-маються кадрові підрозділи. Часто більшість організаційних документів (поло-жень про підрозділи, посадових інструкцій) і регламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, з врахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійного топ-менеджера. При ство-ренні й актуалізації регламентів повинні бути призначені відповідальні менедже-ри, в мотивацію яких повинні бути закладені коефіцієнти актуальності регламент-ної документації.

Важливим етапом створення регламентів є використання засобів опису бізнес-процесів для формування регламентів

У компаніях присутня велика кількість регламентної документації. Важливо не тільки її створити, також необхідно забезпечувати її актуалізацію й контроль виконання. У цьому випадку існує безліч інструментів для полегшення завдання створення й контролю правильності виконання регламентів. Один з інструментів – Case-засіб ARIS [43] - дозволяє на підставі сформованих моделей бізнес-процесів в автоматичному режимі сформувати наступні регламенти: регламент бізнес-про-цесу, положення про підрозділи, посадові інструкції. Ще одним з інструментів фіксації бізнес-процесів у компанії є інформаційні системи. Існує окремий клас систем для керування бізнес-процесами - Business Process Management System – BPM [50], які дозволяють створити електронний регламент у компанії. Приклада-ми таких систем є системи “електронного документообігу» й workflow системи [51].

Рис.1.3. Процедура створення регламентної документації в ARIS [38]

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.

Технологічний регламент – це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали – це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти. Але для створених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:

- регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з пог-ляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;

- оскільки регламент є допоміжним інструментом керування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простим і коротким.

Основними видами регламентних документів є наступні [38]:

1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).

Основним регламентом з погляду визначення й розподілу повноважень між підрозділами - є положення про підрозділ. Положення про підрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії з іншими підрозділами. Фак-тично положення про підрозділ - це регламент, що встановлює напрямки діяльнос-ті даного підрозділу, його функції, організаційну структуру (підрозділи або поса-дові особи, що входять у його склад), структуру керування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію з іншими підрозділами або посадо-вими особами.

Основною проблемою при створенні повноважень про підрозділи є їхня пов-нота й узгодження між собою положень для різних підрозділів. На жаль, у біль-шості державних установ України процес створення положень про підрозділи йде зверху-вниз й не ґрунтується на глибокому аналізі бізнес-процесів.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами, сформувавши за-гальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основні процеси й визна-чити принципи побудови організаційної структури, а у вже на основі даної кон-цепції почати створення положень про підрозділи через подальшу деталізацію й регламентацію бізнес-процесів.

Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії - це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілу відповідальності між суб'єк-тами, організаційну структуру, побудовану на підставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів

2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративний регламент, регламент діло-вого процесу, регламент адміністративно-управлінського процесу)

Один зі способів закріплення процесів у компанії є регламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень і відповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією з помилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робить регламенти процесу важкими для сприй-няття.

Фактично регламент процесу являє собою регламент маршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступне визначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) – це інструкція, що встановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламенті бізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія, результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес, відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимоги до виконання складових частин бізнес-процесу - бізнесів-процедур (виконавець, вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем, вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконання процедури й можливих виклю-чення (варіанти виконання дій).

Іноді для спрощення регламентів процесів досить зафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки й результати на вході й ви-ході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісно стикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першу чергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламенті бізнес-процесу основна увага приділя-ється логіці маршрутизації робіт в установі чи компанії.

Якщо докладно регламентувати процес, то він буде складатися з безлічі рег-ламентів окремих процедур, які будуть об'єднані загальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників - учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгої регламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частоти виконання.

Регламентна документація по процесу повинна підкорятися основним прин-ципам регламентації, тому можна рекомендувати в загальному випадку регламен-тувати взаємодію між підрозділами й тільки у випадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.

3. Посадові інструкції (посадовий регламент)

Закріплення посадових обов'язків співробітників провадиться у формі поса-дових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва - посадовий регламент). По-садова інструкція в обов'язковому порядку повинна бути присутньою у держуста-нові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція (регламент) - це організа-ційний документ (регламент), що встановлює напрямки діяльності посадової осо-би, його функції (посадові обов'язки), кваліфікаційні вимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повинен керуватися даний співробіт-ник при виконанні своїх посадових обов'язків, порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники, права й відповідальність співробіт-ника.

4. Інші види регламентних документів

Один з використовуваних типів регламентуючих документів - це розпорядчіі документи (накази, розпорядження, службові записки, рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або для розподілу окремих не-процесних робіт, або для змін в існуючій регламентній документації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії, але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження, скасування або зміни існуючої регламентної документації.

Види розпорядчих регламентуючих документів:

- Наказ по основній діяльності - фіксує управлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до її співробітників;

- Розпорядження - фіксує управлінський вплив заступника Першої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурного підрозділу, зверне-не до працівників підрозділу;

- Доручення є управлінським вплиаом керівника, яке було надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставлене на контроль виконання.

Регламентуючими документами, за допомогою яких керівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки) витрат або надходження ресурсів Компанії - є всі плани й звіти про їхнє виконання.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.[1];

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.[11];

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р. [15].

Структура та організація діяльності митних органів України урегульовані однойменною главою МК України. Так, у ст. 11 МК України [1] вказано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюють спеціальні основні завдання [8]:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньо-економічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушенням вимог цього кодексу (митного законодавства);

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності сертифікатів походження товарів з України).

Митні органи України є невід'ємним елементом системи центральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів. Специфіка митних органи України в системі державних органів України визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються такими основними рисами:

- належать до юридичних осіб публічного права (ст. 146 ЦК України; ч.7 ст.13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

- утворюються і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст.11 МК);

- виключно й безпосередньо здійснюють митну справу (ст.11 МК);

- митні органи наділені визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;

- діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.14 МК);

- митні органи утворюють єдину систему (ч.І ст.12 МК);

- митні органи утворюються, реорганізуються і ліквідовуються у встановленому законом порядку

- фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату (ч.2 ст.13 МК);

- діяльність митних органів здійснюється виключно на основі чинного законодавства України.

Чинним законодавством митні органи віднесені до воєнізованих органів. Це означає, що співробітники цих органів мають право носити зброю та інші засоби індивідуального захисту. У передбачених законом випадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя, наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинки транспортних засобів, тощо).

В багатьох країнах світу, у тому числі і Російській Федерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесені законодавством до правоохоронних. Оскільки митні органи України теж здійснюють правоохоронні функції щодо захисту її економічного суверенітету і економічної безпеки, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян та господарюючих суб'єктів, а також державних органів при дотриманні ними зобов'язань у сфері митної справи, питання про те, віднести митні органи України до правоохоронних чи ні, не таке вже й просто. З цього приводу при прийнятті МК розгорілась дискусія, у якій перемогу здобули супротивники концепції митних органів як правоохоронних.

У той же час митні органи виконують функції дізнання у справах про порушення митних правил, мають право застосовувати примус і накладати стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовують низку характерних для правоохоронних органів процедур (особистий догляд, передогляд). Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями.

Митна система України є загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій [8].

Ефективне здійснення функцій митних органів та покладених на них завдань багато в чому залежить від взаємодії між Державною митною службою та Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством транспорту України, Міністерством екології та природних ресурсів, іншими державними органами, що уповноважені на здійснення відповідних контрольних функцій.

Загальні засади взаємодії митних органів з державними й недержавними органами та фізичними особами урегульовані чинним законодавством. Глава 3 МК України [3] встановлює, що митні органи і організації, їх посадові особи при виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законом. Таке співробітництво має загальний і спеціальний характер. Воно проявляється у проведенні спільних заходів, інші прояви взаємодії між зазначеними державними органами при перетинанні Державного кордону України повинні регулюватися спільно прийнятими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 29 МК [1] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України. У фінансовій сфері митні органи взаємодіють із Міністерством фінансів України та Національним банком України. Варто зауважити, що це співробітництво регулюється МК України.

Згідно зі ст. 26 МК [1] митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх службові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами, в порядку, встановленому законом. У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином, інші особи на підставі нотаріально посвідчених довіреностей (доручень).

У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це правоохоронні органи або органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону, залежно від їх компетенції.

Органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені порушення вимог цього Кодексу або контрабанду.

Статтею 27 МК встановлено [1], що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених чинним законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.28 МК [1] митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК та законами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органи інформують Національний банк України та фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України,

Отже, розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією, цим Кодексом та іншими законами України.

На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів.

Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Законодавець встановлює, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).

1.4 Висновки до розділу 1

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.;

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні

Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:

- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;

- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;

- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);

- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);

- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1 (обробка даних Додатку А):

- абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 - 12,3 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;

- абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився до рівня 0,36 – 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;

- абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проекті Державного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;

- абсолютний рівень акцизного збору з ввезених на територію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс до рівня 5,86 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;

Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів, імпортно – експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджет України у 2003 – 2009 роках

На рис.2.2 – 2.5 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізного та вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.

Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 – 2.5, питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:

1. Ввізне мито – питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 – 5,18% у 2007 -2009 роках;

2. Вивізне мито – питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;

3. Імпортний ПДВ – питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 – 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 – 60,4% від власної величини у 2008 – 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;

4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.

В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягу імпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додатку Б, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:

Імпорт – 48,957 млрд. доларів США;

Експорт – 39,649 млрд.доларів США;

Сальдо (експорт мінус імпорт) – (-9,308) млрд.доларів США.

На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е, основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:

Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні - 37,46%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини – 8,12%;

На рис.Е.2 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу експорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 млрд.доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.2 Додатку Е, основними групами експортованих товарів з України в Україну у 2009 році були [48]:

Чорні метали – 25,86%;

Зернові культури – 8,97%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини – 7,07%;

Зовнішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

економічна система України, режим зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності та режим пересування громадян через кордони;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів України товарами (пос-лугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів іноземних держав това-рами (послугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;

політичні впливи, внаслідок яких встановлюються режими «митних союзів», «зон вільної торгівлі», «зон прикордонної торгівлі», «візові та безвізові» режими пересування громадян;

міжнародні стандарти регламентації митних процедур.

Внутрішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

фактична географічна розташованість митниці (внутрішня чи прикордонна-пропускна) та її спеціалізація;

матеріально-технічне обладнання митниці відповідно до її спеціалізації;

система автоматизації інформаційної діяльності митниці;

персонал митниці, його кваліфікація та ступінь загрузки;

Київська обласна митниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держ-митслужби України «Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць» [33].

Згідно п.6 наказу [33] визначено зоною діяльності Київської обласної митниці - Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.

Таблиця 2.1 - Структура та кодування підрозділів Київської обласної митниці згідно «Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України» [30]

14	Київська обласна митниця	12500 00 00
Зона діяльності - Київська область, за винятком аеропорту "Бориспіль", аеродрому "Київ (Антонов)" ("Гостомель"), зони відчуження ЧАЕС і смт Вільча, з виключенням з компетенції митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуваться за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях
Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил		12500 00 01
Відділ внутрішньої безпеки		12500 00 02
Відділ митних платежів		12500 00 03
Відділ інформаційної роботи та митної статистики		12500 00 04
Відділ контролю за переміщенням товарів		12500 00 05
Відділ контролю митної вартості		12500 00 06
Відділ номенклатури та класифікації товарів		12500 00 07
Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності відділу організації митного контролю		12500 00 08
Відділ митного оформлення N 1		12500 00 09
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 1		12500 00 10
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 1		12500 00 11
Відділ митного оформлення N 2		12500 00 14
Відділ митного оформлення N 3		12500 00 15
Відділ митного оформлення N 4		12500 00 16
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 4		12500 00 17
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 4		12500 00 18
Відділ митного оформлення N 5		12500 00 19
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 5		12500 00 20
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 5		12500 00 21
Відділ митного оформлення N 6		12500 00 22
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 6		12500 00 23
Відділ митного оформлення N 7		12500 00 24
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 7		12500 00 25

Забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій у 2008 -2009 рр. сприяла робота з вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, при одночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України [48].

У вересні 2008 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуто питання щодо винесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту "Про внесення змін до Митного кодексу України", проект якого розроблено Держмитслужбою. Метою проекту є приведення Митного кодексу України у відповідність до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

З 1 січня 2008 року введено форми бланків вантажної митної декларації, аналогічні формам єдиного адміністративного документа, що відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами (Інтерлакен, 1987) застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження такого документа в Україні передбачено Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною.

З 1 березня 2008 року набрав чинності Порядок митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетiв) А.Т.А., на підставі якого митними органами розпочато здійснення митного оформлення товарів з використанням карнетів. Карнети А.Т.А. є міжнародним документом, який використовується замість національних митних декларацій та як належна гарантія сплати ввізних податків і зборів у випадку виявлення порушень умов тимчасового ввезення або транзиту товарів.

15 квітня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Єдиний митний тариф”, проект якого був розроблений Держмитслужбою.

Із впровадженням зазначеного Закону України [48]:

створено рівні умови оподаткування цукрової продукції українського походження та походженням з інших країн й врегульовано питання оподаткування товарів українського походження за пільговими ставками ввізного мита;

запроваджено оподаткування цукру та цукровмісних товарів українського походження, що ввозяться на митну територію України;

приведено у відповідність до світової практики та до ст. 218 Митного кодексу України питання оподаткування товарів, що вироблені на територіях, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони;

створено рівні умови оподаткування для товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника та реалізуються на митній території України без вивезення за кордон, і товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника і ввозяться на митну територію України.

Розроблено та направлено на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року [48].

У березні 2008 року Урядом прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, спрямовану на вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за операціями з експорту продукції. Діючий до цього механізм не передбачав можливості надання експортеру підтвердження про фактичне вивезення товарів у разі, якщо кількість товарів, задекларованих митному органу, не відповідала кількості товарів, фактично вивезених за межі митної території України.

Спільним наказом Адніміністрації Держприкордонслужби та Держмитслужби затверджено Технологію прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, яка визначає особливості здійснення органами охорони державного кордону та митними органами процедур процедур контролю та їх складових елементів.

Технологія спрямована на удосконалення взаємодії прикордонних та митних органів, скорочення часу прикордонного та митного контролю осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів, подальше спрощення й удосконалення контрольних процедур, підвищеня їх ефективності та адаптацію до вимог законодавства Євросоюзу.

У квітні Держмитслужбою затверджено Перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України. Це дало можливість врегулювати питання щодо зобов’язань перевізника з доставки ввезених товарів без зміни їх стану чи кількості або якісних характеристик до митниці призначення у встановлені митними органами строки та пред'явлення таких товарів до митного оформлення у зазначеному місці та у визначений термін. Крім того, розширено перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування.

У вересні підписано Меморандум про взаєморозуміння між Держмитслужбою, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників та Міжнародним союзом автомобільного транспорту, що дасть можливість налагодити ефективну співпрацю у зборі, передачі, обробці та обміні даними про припинення операцій з використанням книжок МДП в митницях призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено оновлений Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні. Практична реалізація вимог порядку надає можливість вдосконалити процедури митного контролю й митного оформлення, зменшити ризик надходження у вільний обіг на території України товарів, небезпечних для життя і здоров’я громадян, а також навколишнього середовища.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено Порядок врахування та використання в митних органах дозвільних документів Державної служби експортного контролю України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання, що переміщуються через митний кордон України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.08 внесено зміни до Положення про Комісію з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, відповідно до яких посилено роль та відповідальність Держмитслужби при прийнятті комісією рішень щодо визначення товарів гуманітарною допомогою.

Урядовим комітетом з питань економічної політики схвалено, підготовлений Держмитслужбою законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо оподаткування операцій з повернення в Україну товарів, що вивозилися з метою ремонту. Законопроектом передбачено реалізувати в національному законодавстві механізм оподаткування відремонтованих товарів, передбачений главою 10 Рекомендацій до Спеціального Додатку F Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.

Підготовлено проект Закону України про внесення змін до ст. 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України". Проект схвалено профільним урядовим комітетом і запропоновано розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України.

Запропонованими змінами передбачено встановити обмеження щодо розукомплектування на запасні частини транспортних засобів, тимчасово ввезених під зобов’язання про зворотне вивезення.

Підготовлено та погоджено з рядом зацікавлених міністерств та відомств проект Закону України щодо внесення змін до Митного кодексу України у частині врегулювання питання анулювання вантажних митних декларацій, що дасть змогу визначити порядок здійснення таких процедур та дозволить забезпечити належний контроль за діями посадових осіб митних органів.

Затверджено та здійснюється реалізація Плану заходів Держмитслужби, направлених на впровадження електронного декларування товарів.

З 1 вересня запроваджено перший етап застосування Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді.

Вищезазначений порядок поширюється на 16 підприємств, включених до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

З метою посилення контролю за обсягами природного газу, що переміщуються через митний кордон України, за активної участі Держмитслужби прийнято та впроваджено в практичну діяльність розпорядження Уряду про щоденний моніторинг обсягів переміщення природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом в режимі реального часу.

Затверджено Інструкцію про здійснення митного контролю природного газу, переміщуваного через митний кордон України трубопровідним транспортом.

Спільним наказом Держмитслужби та Мінтрансзв’язку затверджено Тимчасовий порядок проведення контролю вагових параметрів транспортних засобів при переміщенні через міжнародні та міждержавні автомобільні пункти пропуску через державний кордон.

Практична реалізація вимог наказу надає можливість посилити контроль вагових параметрів транспортних засобів при їх переміщенні через міжнародні та міждержавні пункти пропуску для автомобільного сполучення та вдосконалити механізм нарахування й стягнення єдиного збору.

З 1 липня набрали чинності нові Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, якими передбачено перенесення місця здійснення митного контролю та митного оформлення легкових автотранспортних засобів громадян з пунктів пропуску у внутрішні митниці (розташованих в обласних центрах), а також проведення спільного з представниками ДАІ огляду транспортних засобів.

З метою удосконалення порядку декларування предметів громадян затверджено Порядок заповнення та використання письмової митної декларації.

Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводиться організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставі рішень судів.

Завдяки законодавчій забороні надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань з січня 2008 року припинено вексельні розрахунки за ПДВ.

Крім того, із прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.08 № 88-р припинено надання податкових пільг за рішенням судів.

Наповненню Держбюджету України значною мірою сприяла активна взаємодія митної служби із суб‘єктами господарювання. Зокрема, підписано спільні документи про співпрацю з Асоціацією підприємств побутової техніки та електроніки; Українською асоціацією виробників, торговців та власників водного транспорту; імпортерами яхт та інших плавучих засобів.

Урядом затверджено розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, вдосконалено порядок митного оформлення та декларування товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

Наказом Держмитслужби затверджено Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митну територію України.

Затверджено єдині форми і правила заповнення рішення про визначення митної вартості товарів.

Забезпечено впровадження єдиних підходів до формування бази оподаткування

Налагоджено ефективну співпрацю з митними органами зарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 % кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів – це кримінальні справи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органами іноземних держав.

Налагоджено постійний обмін інформацією з Всесвітньою митною організацією (правоохоронна комп’ютерна мережа CEN); інформаційною системою Balkan-Info, яка включає відомості про переміщення наркотичних засобів "Шовковим шляхом"; Інтерполом, правоохоронними органами зарубіжних країн.

У 2009 році Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроект, розроблений за участі Держмитслужби, яким передбачено покладання на посадових осіб митних органів функцій щодо здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документального контролю окремих товарів, підконтрольних органам санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного та екологічного контролю, а також контролю за переміщенням культурних цінностей.

Прийняття закону дасть можливість скоротити час здійснення процедур перетину державного кордону транспортними засобами з товарами шляхом перенесення процедур здійснення та завершення державних видів контролю широкого спектру товарів у внутрішні митниці.

Кабінетом Міністрів України прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Уряду, відповідно до якої Держмитслужба одноосібно без погодження з ДПА та Мінекономіки може визначати за власними критеріями оцінки ті сумлінні підприємства-резиденти, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення під час здійснення такими підприємствами зовнішньоекономічних операцій. Усунення додаткових погоджень спрощує та прискорює процедуру отримання сумлінними підприємствами можливості у спрощеному порядку здійснювати оформлення товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічними контрактами.

Критерії оцінки українських підприємств, щодо товарів яких може запроваджуватись спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, розроблені Держмитслужбою та наразі проходять погодження у Мінфіні і Держкомпідприємництві.

Спільним наказом Держмитслужби, Держприкордонслужби, МОЗ, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінприроди та Мінтрансзв’язку затверджено Перелік товарів, які підлягають обов‘язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон.

Також спільним наказом з іншими контролюючими органами затверджено Перелік пунктів пропуску через державний кордон, у яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей.

Затверджено Порядок використання в митних органах дозволів та висновків Державної служби експортного контролю України, що дасть можливість вдосконалити порядок їх використання при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання при переміщенні через митний кордон України.

З метою удосконалення механізму складання Вимоги про сплату податків згідно з книжкою (карнетом) А.Т.А. та встановлення чіткої регламентації дій посадових осіб митних органів, пов’язаних із направленням вище зазначеної вимоги до Торгово-промислової палати, внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо особливостей застосування митних режимів до товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А.

З березня 2009 року набув чинності наказ Держмитслужби, яким внесено зміни до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації з урахуванням практики застосування її вимог при здійсненні митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів.

З метою вирішення питань, що виникають в Одеському та Іллічівському морських торгівельних портах при здійсненні контейнерних перевезень, в Держмитслужбі проведено нараду з представниками державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт". За результатами наради Південною митницею внесено зміни до Технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску "Одеський морський торговельний порт", які сприятимуть прискоренню митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються у контейнерах з території порту у внутрішні митниці.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Переліку пунктів пропуску на державному кордоні України, через які суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснюється ввезення на митну територію України та переміщення транзитом одягу та інших виробів, що були у використанні. 02.07.09 проект розглянуто на засіданні Урядового комітету з питань економічної політики.

На розгляд до Кабінету Міністрів України направлено підготовлений Держмитслужбою проект постанови Уряду щодо доповнення переліку шляхів і напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України, а також щодо пунктів пропуску на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів.

Направлено до Міністерства фінансів України для внесення на розгляд Уряду розроблений Держмитслужбою проект постанови Кабінету Міністрів України, спрямований на вирішення проблем, пов’язаних зі здійсненням операцій з монтажу та складання на митній території України авіаційних двигунів, агрегатів та частин повітряних суден.

Велася робота з розроблення та погодження з заінтересованими центральними органами виконавчої влади ряду проектів урядових рішень, зокрема:

проекту постанови Кабінету Міністрів України, спрямованої на встановлення чіткого порядку подання періодичної митної декларації (ПМД), а також на удосконалення процедур митного контролю та митного оформлення при декларуванні товарів, які регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах за ПМД;

проекту постанови Уряду, яким передбачено внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію, спрямованих на спрощення опису товару у вантажній митній декларації завдяки долученню до ВМД рахунку-фактури, рахунку-проформи або іншого документа, який визначає вартість товару, що подається при митному оформленні, замість зазначення відповідних відомостей у графі 31 ВМД. Ці зміни дадуть можливість удосконалити засади застосування ВМД, поданої митному органу у електронному вигляді;

проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України", розробленого з метою приведення окремих положень нормативних документів України у відповідність до положень Конвенції про тимчасове ввезення та Додатку В1 до неї. Передбачається надати можливість нерезидентам, які тимчасово ввозять товари на митну територію України для участі, зокрема, у виставці, презентації, здійснювати їх митне оформлення, при бажанні, у митному органі, в зоні діяльності якого розташовано місце проведення заходу;

проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон”. Проект розроблено з метою надання повноважень на установлення Держмитслужбою та Мінтрансзв’язку порядку взаємодії посадових осіб митних органів з працівниками залізниць під час здійснення митних процедур щодо порожніх вантажних вагонів, пасажирських вагонів, локомотивів та інших залізничних транспортних засобів, що використовуються в міжнародному сполученні, а також товарів (вантажів), переміщуваних у контейнерах залізничним транспортом з морських торговельних портів України на вантажні митні комплекси.

З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних зі справлянням податків та зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшення надходжень митних платежів до бюджету.

Створено чітку систему моніторингу всіх видів розрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державним бюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннями судів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).

Здійснюється постійний аналіз факторів, які впливають на стан надходження податків та зборів до Держбюджету, у тому числі вплив змін чинного законодавства, вживаються невідкладні заходи по усуненню негативних явищ та обставин, що їм сприяють. Зокрема:

розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", спрямований на усунення існуючих суперечностей між положеннями Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" й "Про зовнішньоекономічну діяльність";

затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці

За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів) [48].

Найвагоміший внесок по мобілізації коштів до Державного бюджету забез-печили співробітники відділів митного оформлення № 1 (Святошин) – 1 177,7 млн. грн., № 3 (Бровари) – 574,4 млн.грн. та № 5 (Обухів) – 557,5 млн.грн.

Найактивнішими та бюджетоформуючими підприємствами в зоні діяльності митниці на зовнішньоекономічному ринку у 2008 році були ІП „Кока-Кола Бевері-джиз Україна Лімітед” (холодильне обладнання та обладнання для газування на-поїв), ТОВ „Марс Україна” (кондитерські вироби та корми для тварин), ЗАТ ком-панія „РАЙЗ” (насіння для сівби, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка), ЗАТ „РОСАВА” (каучук синтетичний та натуральний, обладнання для обробки гуми, матеріали кордні для шин).

Основні фактори, що вплинули на надходження платежів до Держбюджету, це збільшення загального оподаткованого імпортного вантажообігу в вартісному відношенні на 30,5% в порівнянні з 2007 роком (розрахунок різниці проводився без врахування коливань курсів валют, встановлених Національним Банком Укра-їни протягом 2008 року); збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуван-ню ввізним митом на 19,7 % та збільшення обсягів імпорту, що підлягали опо-даткуванню ПДВ грошами на 62,8% (відміна імпортних податкових векселів по ПДВ у 2008 році).

Одними з основних факторів, що вплинули на стан виконання планових завдань є збільшення імпортного вантажообігу, припинення прийому Держмит-службою з лютого 2008 року податкових векселів на сплату ПДВ під час здійс-нення митного оформлення товарів, покращення роботи в напрямку винесення рішень про країну походження (додаткові надходження за рахунок таких рішень склали 1 млрд. 033 тис. грн.). Тут варто додати, що питома вага товарів, країна походження яких невідома, в загальному оподаткованому імпортному вантажо-обігу у вартісному відношенні за 9 місяців по митниці становить 7,3%.

Свій вплив на виконання завдань зробило і збільшення кількості кваліфіка-ційних рішень зі зміною коду товарів, що вплинули на збільшення митних пла-тежів (за 198 кваліфікаційними рішеннями збільшено надходження митних пла-тежів на 1 млн. 713 тис.грн.). Також однією зі складових стану виконання плано-вих завдань є збільшеня випадків коригування митної вартості товарів. В цьому контексті митницею прийнято 3232 рішень, за якими митна вартість товарів збіль-шена на 125 млн. 28 тис.грн.

Варто зазначити, що в зоні діяльності Київської обласної митниці в значних обсягах здійснюється митне оформлення товарів з низьким рівнем оподаткування (“0” ставка ввізного мита). Протягом 9 місяців 2008 року таких вантажів ввезено на загальну митну вартість 4 млрд. 955 млн. 774 тис. грн., що становить 48,3 % від загального імпортного вантажообігу у вартісному відношенні.

Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизняних митних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів [48].

Одними з основних напрямків контрольно-перевірочної діяльності митниці в 2009 році були класифікація товарів згідно УКТЗЕД та повнота визначення мит-ної вартості. Загалом в результаті проведення документальних виїзних (планових та позапланових) та камеральних перевірок платників податків було здійснено 19 перевірок господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких 17 (або 89,5%) були результативними, тобто забезпечили додаткові надход-ження до Держбюджету. Такий високий коефіцієнт якості контрольних заходів було досягнуто завдяки ґрунтовній аналітичній роботі, що передувала проведенню перевірок. В 2009 році митниця встановила порушення сплати податків у розмірі 6592,9 тис. грн., з урахуванням штрафних санкцій, з яких до Державного бюджету України надійшло 5354,5 тис. грн. (або 81,2% від нарахованих сум).

В 2009 році в зоні діяльності Київської обласної митниці в селищах Госто-мель, Мартусівка та Стоянка відкрито три сучасних митних термінали європейсь-кого зразка, інфраструктура та місце розташування яких забезпечує належні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язків як для митників, так і підпри-ємців.

Для організації сприяння підприємствам, які мають «чисту» митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосуван-ня процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визна-чення таких підприємств-резидентів. Таким чином, станом на 31.12.09 до Київсь-кої обласної митниці було подано 19 заяв від підприємств про можливість вста-новлення до них рівня довіри митного органу, внаслідок чого 9 підприємств-рези-дентів віднесено до «білого» списку, два до «зеленого», і рішення по трьох суб’єк-тах зовнішньоекономічної діяльності знаходяться на розгляді в Державній митній службі України. За час дії механізму «ступеня довіри» до підприємств-резидентів, під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності, жодних проблемних питань у Київської обласної митниці не виникало.

Також Київською обласною митницею з початку 2009 року заведено 118 справ про порушення митних правил на суму 97 479 094 грн. та 2 кримінальні справи на суму 2 782 649 грн.

В табл. 2.2 – 2.4 наведені статистичні дані звітів про кількість учасників ЗЕД на Київській обласній митниці за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2008, 01.01.2009 по 31.12.2009.

Таблиця 2.2 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2007 по 31.12.2007

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	1 588
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	297
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 191

Таблиця 2.3 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2008 по 31.12.2008

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	2 039
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	451
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 240

Таблиця 2.4 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2009 по 31.12.2009

№ з/п	Показник	Значення
1	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці	2 481
2	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року	442
3	Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року	1 052

Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.2 -2.4:

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД зросла з рівня 1588 СПД у 2007 році до рівня 2481 СПД у 2009 році;

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД, які здійснювали митні операції зросла з рівня 1191 СПД у 2007 році до рівня 1240 СПД у 2008 році та знизилась до рівня 1052 СПД у 2009 році за рахунок падіння обсягів зовнішньоторгівельної активності українських підприємств на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. та падіння світового попиту на товарних ринках.

Протягом 2008 року в середньому в МОУ щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів [48].

Протягом 2008 року забезпечено безперебійне оформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн, імпорту - зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту - знизився на 20% і склав 176,7 млн. тонн.

При цьому вартість експортованих товарів порівняно з 2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих – на 20,8 млрд. дол. США (на 34,3 %).

Завдяки проведеній роботі протягом 2008 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 96 млрд. 47,2 млн. грн., що на 41 млрд. 927,7 млн. грн. (на 77,5 %) більше, ніж у попередньому році.

Показник розпису доходів, встановлений Держмитслужбі Міністерством фінансів України на 2008 рік у сумі 97,9 млрд. грн., виконано на 98,1 %.

При цьому 12 грудня 2008 року внесено зміни до Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік, якими показник надходжень від Держмитслужби збільшено на 14,4 млрд. гривень.

До загального фонду Державного бюджету перераховано 88 427,1 млн. грн., що становить 99,3 % встановленого показника розписів доходів загального фонду.

До спеціального фонду Державного бюджету перераховано 7 620,1 млн. гривень. Показник розпису доходів спеціального фонду державного бюджету виконано на 86,1 %.

Невиконання показника розпису доходів загального фонду державного бюджету відбулося внаслідок несвоєчасного митного оформлення та несплати ПДВ з природного газу, імпортованого НАК "Нафтогаз України", у сумі 4 млрд. гривень.

Показник спеціального фонду не забезпечено у зв’язку із зменшенням надходжень митних платежів до цього фонду від митного оформлення транспортних засобів після застосування знижених ставок ввізного мита, визначених домовленостями щодо вступу України до СОТ, а також значним зменшенням кількості ввезених транспортних засобів в останні місяці 2008 року.

Загальні обсяги перерахувань за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком збільшились:

по ПДВ – на 39 278,9 млн. грн. (у 1,9 разу);

по ввізному миту – на 2 337,4 млн. грн. (на 24 %);

по акцизному збору – на 877,6 млн. грн. (у 1,7 разу);

по єдиному збору – на 34,3 млн. грн. (на 33 %).

Зменшились надходження з вивізного мита на 93,3 млн. грн. (на 32 %) та митних зборів – на 569,5 млн. грн. (на 53 %).

Надходження з вивізного мита зменшилися у зв’язку із зменшенням обсягів вивезення природного газу та насіння олійних культур, з митних зборів – у зв’язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 "Про ставки митних зборів" у зв’язку із вступом України до СОТ.

Таблиця 2.5 - Основні показники активності ЗЕД та загрузки митної служби України за 2008 рік [48]

Назва показника	2007 рік	2008 рік	Зміни
			+ , -	%
Товарообіг, млн. дол. США	110 099	148 668	+ 38 569	135
в т.ч.:
- експорт	49 262	66 967	+ 17 705	136
- імпорт	60 837	81 701	+ 20 865	134
в т. ч. оподаткований:
- митом	19 285	28 644	+ 9 359	збільшено у 1,5 рази
- акцизним збором	6 611	11 965	+ 5 354	збільшено у 1,8 разу
- ПДВ у грош. Формі	38 933	73 606	+ 34 673	збільшено у 1,9 разу
Кількість суб’єктів, що здійснювали ЗЕД	34 320	36 421	+ 2 101	106
Оформлено вантажів, млн. тонн	484,3	427,6	- 56,6	88
з них:
- експорт	145,5	149,8	+ 4,3	103
- імпорт	117,3	101,1	- 16,2	86
- транзит	221,4	176,7	- 44,7	80
Оформлено вантажних митних декларацій, тис. шт.	3 301,6	3 492,1	+ 190,5	106
з них:
- експорт	742,0	687,3	- 54,8	93
- імпорт	1 135,9	1 263,8	+ 127,9	111
- транзит	481,5	502,9	+ 21,4	104
Надано свідоцтв на реєстрацію автотранспорту, номерних вузлів та агрегатів, тис. шт.	67,3	53,6	- 13,7	80
Прослідувало громадян через кордон, млн. осіб	84,0	87,6	+ 3,5	104
з них:
- з декларуванням	13,7	11,4	- 2,2	84
Пропущено транспортних засобів, млн. шт.	23,7	23,3	- 0,4	98

Протягом І півріччя 2009 року митними органами забезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт – 59,9 млн. тонн, імпорт – 49,1 млн. тонн, транзит – 83,9 млн. тонн [48].

В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тонн вантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.

Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсяги вивезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту – на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).

Завдяки проведеній роботі протягом І півріччя 2009 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 38 млрд. 218,6 млн. грн. (у січні-червні 2008 року – 48 млрд. 540,2 млн. гривень).

Показник розпису доходів, встановлений Держмитслужбі Міністерством фінансів України на січень-червень у сумі 39,4 млрд. грн., виконано на 97,0 %. Показник розпису доходів загального фонду Держбюджету виконано на 91,7 % (перераховано 31 758,0 млн. грн. при плані 34 621,6 млн. грн.), показник розпису доходів спеціального фонду – на 135,5 % (перераховано 6 461,6 млн. грн. при плані 4 769,5 млн. гривень).

Невиконання в повному обсязі планового показника розпису доходів загального фонду бюджету, встановленого на І півріччя 2009 року, відбулося у зв’язку із значним зменшенням майже у 2,4 разу обсягів імпорту товарів (за виключенням природного газу) в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Загальні обсяги перерахувань у І півріччі 2009 року у порівнянні з січнем-червнем 2008 року збільшились:

по акцизному збору – на 218,8 млн. грн. (на 20,7 %);

по вивізному миту – на 76,3 млн. грн. (у 1,6 разу).

Зменшились надходження: з ПДВ – на 6 458,1 млн. грн. (на 16,1 %), ввізного мита – на 3 665,8 млн. грн. (на 55,9 %), єдиного збору – на 11,0 млн. грн. (на 16,9 %), інших платежів – на 505,3 млн. грн. (у більш, ніж 45 раз, у зв’язку з відміною митних зборів).

Завдяки здійсненню заходів щодо посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів протягом І півріччя 2009 року додатково направлено до Держбюджету 1 182,9 млн. гривень. Додаткові надходження до бюджету за рахунок посилення контролю за роботою з прийняття класифікаційних рішень склали 39,2 млн. грн., за рахунок перевірки країни походження товарів – 8,6 млн. гривень.

Митними органами забезпечується контроль за дотриманням законності при митному оформленні товарів та вантажів.

Протягом І півріччя 2009 року порушено 172 кримінальних справи про контрабанду на загальну суму 189,1 млн. гривень.

Незважаючи на низку несприятливих чинників, таких, як погіршення економічної ситуації, зменшення товаропотоків та збільшення великого розміру контрабанди на 17,5%, порівняно з 2008 роком, кількість порушених кримінальних справ майже не змінилася.

Без урахування двох минулорічних справ з нехарактерно значною вартістю предметів контрабанди, а саме, природного газу на суму 4,9 млрд. грн. і риби на суму 164,2 млн. грн., вартість предметів контрабанди у порушених митними органами протягом І півріччя 2009 року кримінальних справах збільшилась на 3 %.

За фактами порушень митного законодавства складено 10 844 протоколи про порушення митних правил на загальну суму майже 13,9 млрд. гривень.

При зменшенні кількості зафіксованих правопорушень на 2 397 випадків, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, значно зросла вартість предметів правопорушення. Загальна вартість предметів правопорушення у інших адміністративних справах, заведених у січні-червні поточного року, складає 763 млн. грн., що майже на 340 млн. грн. більше загальної вартості предметів правопорушень, виявлених за І півріччя 2008 року.

2.4 Висновки до розділу 2

На початок липня 2009 року в Україні діяло 45 митниць, 145 митних постів, 219 пунктів пропуску, 22 вантажних митних комплекси, 281 митний ліцензійний склад.

В середньому щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів.

Як показав проведений аналіз , питома вага контролюємих митними орга-нами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:

4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та конт-рольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Дер-жавного бюджету України у 24,6%.

Основні характеристики діяльності досліджуємої Київської обласної митниці:

1. За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів).

2. Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизняних митних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів.

3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці

Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [12], яка спрямована на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оператив-не отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснен-ня зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Багатофункціональна комплексна система "Електронна митниця" (далі - комплексна система) поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов для інтеграції України у світову інформа-ційну спільноту. Визначальна роль інформаційних технологій в митній справі відобра-жена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеній 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13]. Метою Концепції є формування та створення комплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуванням міжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалу держави шляхом автоматизації [13]:

- контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;

- процесів митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- адміністрування митних платежів;

- процесів виявлення та обліку порушень митних правил;

- системи формування, збору, обробки та накопичення інформації для формування митної статистики;

- системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України;

- інтеграції системи аналізу ризиків до автоматизованих систем митного оформлення;

- запровадження електронного цифрового підпису для посадових осіб митних органів;

- створення системи електронного документообігу та електронного деклару-вання;

- модернізації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмит-служби та баз даних для забезпечення цілісності, достовірності, актуальності та доступності інформації;

- удосконалення механізму доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади;

- зміни системи накопичення статистичних показників для формування бази даних таких показників;

- розвитку та вдосконалення функціональних підсистем Єдиної автомати-зованої інформаційної системи Держмитслужби для автоматизації діяль-ності структурних підрозділів Держмитслужби;

- організації каналів зв'язку між підрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологій передачі даних;

- організації міжнародних каналів зв'язку для виконання угод з інформацій-ного обміну;

- створення системи телефонного зв'язку та системи передачі відеозобра-ження у складі відомчої телекомунікаційної мережі на основі сучасних техно-логічних рішень;

- оснащення митних органів новітніми засобами обробки та передачі інформації;

- створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;

- комплексного впровадження засобів криптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації та автентифікації користувачів;

- захисту інформації від несанкціонованого та неконтрольованого ознайом-лення, модифікації, знищення, копіювання, поширення;

- обов'язкової автоматичної реєстрації результатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконання користувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій з інформацією, фактів поз-бавлення користувачів права на доступ до інформації та її обробку, результа-тів перевірки цілісності засобів захисту інформації;

- створення комплексних систем захисту інформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключів Держмитслужби.

Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональ-них митниць в руслі «Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» визначається наступними документами Держмитслужби відносно структури та задач підрозділів регіональних митниць України, уточненими в квітні 2010 року:

1. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДМСУ, Наказ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

2. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )

3. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) - Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010

4. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

5. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

6. Про затвердження Примірного положення про підрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

Організаційна регламентація діяльності митниці обумовлена вимогами «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосу-ванням вантажної митної декларації» (наказ № 314[34]), який розроблено відпо-відно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змі-нами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД). Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.

При удосконаленні виконання митних процедур згідно «Порядку здійснен-ня митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» в Київській обласні митниці розвиваються наступні напрями:

формування територіальної структури митних постів;

формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

впровадження систем віддаленого «електронного декларування».

Згідно з наказами Держмитслужби України та у зв'язку з реорганізацією митних органів Київська обласна митниця розпочала свою діяльність 1 травня 2008 року. Зоною діяльності митниці визначено Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", аеродрому "Гостомель", а також зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча.

Одна з найпотужніших, так званих "внутрішніх" митниць (розташованих не в пунктах пропуску через державний кордон України, а всередині нашої держави), Київська обласна митниця складається з шести відділів та восьми секторів митно-го оформлення. В зонах діяльності цих підрозділів зокрема акредитовані підпри-ємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в усіх районах Київщини.

10 квітня 2009 року відбулось відкриття першого митного терміналу євро-пейського типу - вантажного митного терміналу в смт Гостомель. В смт Гостомель Київської області, при в’їзді в Київ з Варшавського напрямку, в 7 км від Київської кільцевої дороги, в зоні діяльності Київської обласної митниці відкрито сучасний митний термінал, умови якого забезпечать належні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язків як митників, так і бізнесменів і перевізників.

До складу терміналу входить зона прибуття автотранспорту, яка складає майже 5000 кв.м. та має все належне для забезпечення стоянки 60 вантажівок. Зо-на перебуває під 24-годинним контролем охорони та камер відеоспостереження. Оздоблений за останніми світовими стандартами склад класу А забезпечує можли-вість щоденного митного оформлення більш ніж 70 вантажівок і обслуговування всіх операцій на складі тимчасового зберігання та на митному ліцензійному скла-ді.

На митному терміналі розроблено та впроваджено комплекс програмно-апа-ратних засобів для забезпечення оперативної обробки товаросупроводжувальних документів і вантажів з урахуванням всіх вимог митних органів, що також було вимогою Державної митної служби, висунутої власникам подібних терміналів.

Відкриття нового митного терміналу стало першим результатом вдалої спів-праці між державною установою та міжнародною компанією. Крім того, дана подія є, так би мовити, першою ластівкою Державної митної служби України у питанні виведення терміналів за межі столиці, в якому давно зацікавлені як підприємці, так і митники. Це передусім забезпечить покращення умов для ведення зовніш-ньоекономічної діяльності, деклароване як керівництвом Державної митної служ-би України, так і Київської обласної митниці. Окрім того, від скупчення вантажі-вок не страждатимуть столичні транспортні артерії, що вирішить давню проблему Київського регіону, а розташування потужного, європейського рівня терміналу приверне увагу до вирішення місцевих проблем населеного пункту, в якому він знаходиться.

При формуванні штатного розпису регіональної митниці митниці були витримані такі пропорції, встановлены у 2010 році [23]:

- кількість заступників начальника митниці встановлюється в залежності від затвердженої граничної чисельності митниці: до 200 осіб - 2 заступники, від 200 до 300 - 3, від 300 до 400 - 4, більше 400 - кількість заступників визначається за попереднім погодженням з Держмитслужбою

- чисельність керівників митниці та керівників середньої ланки (начальники відділів, секторів) повинна становити не більше 24 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

- штатна чисельність служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил не повинна перевищувати 10 % від затвердженої граничної чисельності митного органу, за винятком митних органів, визначених у додатку 1;

- штатна чисельність особового складу митних постів та підрозділів митного оформлення, у тому числі керівників цих підрозділів та їх заступників, не повинна бути меншою 50 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

3. Функції сектору (головного інспектора) зв'язків з громадськістю ввести в функції відділу (сектору) організаційного та документального забезпечення.

4. Функції контролю за діяльністю підприємств, що надають митні послуги, передбачити у функціях підрозділів організації митного контролю.

5. Сектор (головний інспектор) з питань захисту прав інтелектуальної власності входить до складу підрозділів організації митного контролю регіональних митниць, митниць. Окремі відділи (сектори) з питань захисту прав інтелектуальної власності створюються в регіональних митницях, митницях із значним товаропотоком за погодженням з Головою Служби.

6. У складі підрозділів митного оформлення та служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниць, що мають у пунктах пропуску мобільні скануючі рентгенівські системи (для забезпечення експлуатації цих систем) визначаються посади інспекторів, на яких додатково покладаються обов'язки водіїв, операторів та операторів-координаторів з наведення.

Таблиця 3.1 - Розташування митних постів Київської обласної митниці по території Київської області для підвищення якості обслуговування митних вантажопотоків

Оперативний підрозділ	Адреса
Відділу митного оформлення №1 (ВМО № 1)	Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала кільцева, 10/1
Сектор митного оформлення №3 (ВМО №1)	м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, проммайданчик “Карат”, буд. 1
Сектор митного оформлення №4 ВМО №1	м. Бородянка, пров. Залізничний, 1
Сектор митного оформлення № 5 ВМО № 1	Київська обл.., с. Стоянка, Житомирське шосе 21 км, буд.7
Сектор митного оформлення № 6 ВМО № 1	Київська обл, смт Гостомель, вул. Садова, 26 А
Відділ митного оформлення №2	Київська обл.,м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 227-т
Відділ митного оформлення №3 (ВМО №3)	Броварський р-он,с. Калинівка, вул. Ігорева, 12
Відділ митного оформлення №4 (ВМО № 4)	Бориспільський р-он, смт. Проліски, вул. Промислова, 9
Сектор митного оформлення №1 ВМО №4	м. Переяслав-Хмельницький., вул. Героїв Дніпра, 31
Сектор митного оформлення № 2 ВМО № 4	Бориспільський р-он, с. Мартусівка, вул.. Мойсеєва, 70
Відділ митного оформлення №5 (ВМО № 5)	Київська обл., м. Обухів, вул. Будьонного, 33
Сектор митного оформлення № 1 (ВМО № 5)	м. Обухів, вул. Київська, 130
Сектор митного оформлення №2 (ВМО №5)	м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 10
Відділ митного оформлення №6 (ВМО № 6)	Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 7
Сектор митного оформлення №1 ВМО №6	м. Фастів, вул. Транспортна, 2

Правова регламентація розвитку Державної митної служби України в рамках «КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [12] визначається наступним переліком документів, понов-леним у квітні 2010 року:

1. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

2. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до това-рів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок зас-тосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Держав-ної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

3. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, вне-сеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

4. Про Порядок дій посадових осіб митниці при прийнятті Київською обласною митницею з іншими митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів та Порядок оформлення листів про погодження між підрозділами митного оформлення Київської обласної митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, КИЇВСЬКА ОБЛАСНА МИТНИЦЯ, наказ від 29.05.2008 № 121

5. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

6. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електрон-ної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

Гармонізація та спрощення митної справи для забезпечення розвитку міжнародної торгівлі є головною метою Всесвітньої митної організації, членом якої Україна є вже 18 років.

Запровадження системи спрощень для сумлінних підприємців при проходженні ними митних процедур є звичайною європейською нормою. І Київська обласна митниця на виконання відповідних наказів Державної митної служби України розробила низку заходів по інформуванню підприємців, створенню постійної комісії з оцінювання діяльності, складанню списків підприємств, які будуть внесені до Реєстру таких, що відповідають критеріям спрощення.

10 вересня 2009 року у Міністерстві юстиції України зареєстровані два накази Держмитслужби України, метою яких є запровадження та реалізація механізму сприяння підприємствам при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Запровадження системи спрощень для сумлінних підприємців при проходженні митних процедур — це не українське нововведення, а звична європейська практика, до якої сьогодні долучається й Україна. Підписання цих наказів є першим кроком до створення в Україні інституту уповноважених економічних операторів, які на сьогоднішній день успішно функціонують в усіх країнах ЄС.

З метою організації сприяння підприємствам, які мають «незаплямовану» митну історію, Держмитслужба цими наказами затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визначення таких підприємств-резидентів.

Варто зауважити, що на стадії розробки проектів вказаних наказів Держмитслужба широко залучала представників зацікавленої громадськості, пропозиції і зауваження якої було враховано при підготовці остаточної редакції цих документів. Крім того, накази пройшли усі необхідні етапи погодження в Держкомпідприємництві та у Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Отже відтепер регіональні митниці і митниці отримали повноваження визначати сумлінні підприємства-резиденти і встановлювати по відношенню до товарів і транспортних засобів таких підприємств спрощений порядок застосування митних процедур.

Крім того Держмитслужба вирішила реалізувати механізм запровадження «ступеню довіри» до підприємств-резидентів, який буде мати 3 рівні. Він буде встановлюватися і змінюватися митним органом з урахуванням даних системи аналізу ризиків та аудиту і безпосередньо залежатиме від результатів оцінки попередньої діяльності підприємства.

Залежно від «ступеню довіри» митним органом будуть встановлюватися форми та обсяг митних процедур щодо товарів підприємств-резидентів під час провадження ними зовнішньоекономічної діяльності. Ступінь довіри поділяє підприємства на два списки – «Білий список» та «Зелений список». Економічні оператори з цих списків будуть отримувати певні преференції. Для усіх інших підприємств, які не потрапили до згаданих списків, рівень довіри не встановлюється. Отже вони будуть здійснювати зовнішньоекономічні операції у звичайному режимі.

Підприємствам, які увійдуть до «Білого списку», будуть надаватися такі преференції:

Не здійснюється митний огляд у пункті пропуску через державний кордон України, але здійснюється вибірковий митний огляд у митниці призначення/відправлення відповідно до статті 42 Митного кодексу України, якщо безпосереднім відправником або отримувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

Незастосування до товарів, безпосереднім відправником чи отримувачем яких є підприємство, відповідного переліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби.

Унесеним до «Зеленого списку» підприємствам будуть надаватися такі преференції:

здійснюється вибірковий митний огляд у митниці призначення/відправлення відповідно до статті 42 Митного кодексу України, якщо безпосереднім відправником або отримувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

Відтак на початок 2010 року в Київській обласній митниці вже 17 підприємств віднесено до «білого» списку сприяння, два – до «зеленого». Однак, окрім цього стало відомо, що найкрупнішими платниками податків по митниці є підприємства, які не увійшли до жодного з цих списків, а ті, до яких вже встановлено режим сприяння, по кількості вантажних митних декларацій ледве мають долю в 3% від загального об’єму по митниці.

Представники митниці нагадали підприємцям про наявність важливого для суб’єктів ЗЕД наказу Київської обласної митниці « Про надання повноважень», яким начальникам відділів та секторів митного оформлення Київської обласної митниці, які здійснюють митне оформлення товарів і транспортних засобів, делегували повноваження самостійно приймати рішення щодо митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що належать до компетенції керівництва митниці. Як очікується, даний нормативний акт значно спростить і полегшить в часі процедури митного оформлення. В свою чергу підприємці наголосили на необхідності поширити практику позмінної роботи працівників підрозділів митного оформлення.

Разом з тим представниками бізнесу було приділено значну увагу механізмові дії наказу Державної митної служби України « Про затвердження Порядку випуску товарiв у вiльний обiг пiд гарантiйнi зобов'язання при ввезеннi їх на митну територiю України», коли деякі його важливі чинники, зі слів присутніх, не набули бажаного результату. А саме йшлося, що даним нормативним документом не враховуються нюанси зовнішньоекономічної діяльності, коли товар тривалий час імпортується від виробника за прямим контрактом без зменшення митної вартості. Також висловлювалася думка, що, в цьому контексті, без індивідуального порядку застосування процедур митного контролю до окремих підприємств, спрощення не буде діяти. А відтак митниці при включенні компанії до «білого» та «зеленого» списків слід комісійно ураховувати специфіку такого підприємства.

Зокрема підприємці звертали увагу на необхідності вдосконалення механізму сприяння як для підприємств-експортерів, так і спрощення митних процедур для митних ліцензійних складів, коли такі належать українському підприємству, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, а не лише надає свої складські послуги. Також йшлося про потребу спрощення процедури митного огляду вантажів підприємств, до яких застосовується режим сприяння.

Для покращення правової регламентації діяльності розроблений та впровад-жений в практику діяльності митниці стандартизований та вичерпний «СПИСОК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ МИТНИЦІ», згідно якому для акредитації підприємства в Київській обласній митниці необхід-но надати оригінали всіх нижчеперерахованих документів. Всі ксерокопії доку-ментів, які не завірені нотаріусом, повинні бути завірений печаткою підприємства.

1. Статут підприємства (завірений нотаріально +копия);

2. Статутний договір (завірений нотаріально + копія);

3. Свідоцтво держреєстрації (завірене нотаріально +копия);

4. Довідка статуправління (завірена нотаріально +копия);

5. Свідоцтво платника ПДВ або Свідоцтво платника єдиного податку (завірене нотаріально +копия);

6. Форма 4-ОПП ( копія);

7. Договори - аренди на юридичну і фактичну адреси (2-копії)+акти прийому-передачі приміщення (свідоцтво на право власності на обидві адреси);

8. Довідка з банку про відкриття валютних і розрахункового рахунків (оригінал + копія);

9. Протокол зборів засновників про призначення директора (завірений нотаріально);

10. Наказ про призначення директора (копія);

11. Наказ про призначення глав. бухгалтера ( копія);

12. Наказ про призначення відповідальних осіб на роботу з митницею з вказівкою посади, паспортних даних (№ паспорта, ким і коли виданий, реєстраія), зразки підпису. Дані особи повинні бути внесений в картку акредитації. (копія);

13. Інформаційне повідомлення про відсутність (наявності) іноземних інвестицій (оригінал);

14. Паспорти директора, гл. бухгалтера, відповідальних осіб на роботу з митницею, засновників (оригінали + копія);

15. Лист на акредитацію.

Одним з шляхів покращення правової регшламентації діяльності Київської обласної митниці є впровадження, згідно з наказом Київської обласної митниці від 29.05.2008 N 121 вроваджений « ПОРЯДОК дій посадових осіб митниці при прий-нятті Київською обласною митницею з іншими митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів» [35].

Цей Порядок визначає механізм дій посадових осіб митниці при прийнятті Київською обласною митницею (далі - митниця) з іншими митними органами по-годженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів і спрямова-ний на реалізацію права суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) пред'являти товари до митного оформлення іншому митному органі, ніж митний орган, у зоні діяльності якого розташований цей суб'єкт ЗЕД.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

ВОМК - відділ організації митного контролю;

ПМО - підрозділ митного оформлення Київської обласної митниці (відділ митного оформлення, сектор митного оформлення);

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, установлених законодавством України.

Київська обласна митниця погоджує місце здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів з іншими митними органами відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09.11.2004 N 801 (зі змінами та доповненнями) та у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 584 (зі змінами та доповненнями).

Дії посадових осіб митниці при оформленні листа про погодження в Київській обласній митниці:

1. При оформленні листа про погодження до ВОМК Київської обласної митниці подається два примірники листа про погодження, його електронну копію в установленому форматі й два комплекти документів, потрібних для здійснення митного оформлення товарів.

Окремо надаються засвідчені в установленому порядку копії документів, які вказують на необхідність проведення митного оформлення у визначеній митниці, копія облікової картки суб'єкта ЗЕД, копія довідки про декларування валютних коштів або довідка про їх відсутність.

Для проведення ідентифікації посадовою особою ВОМК зазначених вище документів до ВОМК мають надаватися їх оригінали та специфікація до листа про погодження.

В специфікації зазначаються дані про код товару згідно УКТЗЕД (десять знаків), найменування товару, кількість товару, фактурна вартість товару. Специфікація до листа про погодження завіряється підписом та печаткою керівника підприємства.

2. Посадова особа ВОМК перевіряє відповідність даних, зазначених у листі про погодження, даним, зазначеним у поданих документах; перевіряє реквізити суб'єкта ЗЕД на недоставляння вантажів, на застосування спеціальних санкцій згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2], на відсутність заборгованості по тимчасовому ввезенню/вивезенню тощо.

При відсутності зауважень, на кожному примірнику листа про погодження, вчиняє запис "Перевірено, зауваження відсутні".

3. На кожному примірнику листа про погодження та на зворотному боці останнього аркуша пакета документів у місці прошивання посадова особа ВОМК проставляє особистий підпис і завіряє його відбитком особистої номерної печатки (далі - ОНП).

4. При порушенні вимог, наведених у п. 2.1 Порядку, виявленні невідповідності даних електронної та паперової копії листа про погодження, невідповідності відомостей, лист про погодження до розгляду не приймається. Такий лист про погодження повертається для доопрацювання з накладенням на зворотному боці одного з екземплярів резолюції посадової особи ВОМК наступного змісту: "Оформлення листа про погодження можливе при умові...", де зазначаються умови, при яких лист про погодження може бути оформлений.

При повторному зверненні до ВОМК з метою оформлення доопрацьованого листа про погодження, надається екземпляр згаданого листа про погодження для скорочення часу розгляду документів при повторному зверненні.

5. При відсутності зауважень, начальник ВОМК накладає на кожному примірнику листа про погодження, резолюцію "Пропоную дозволити митне оформлення товарів за листом про погодження у ___" із зазначенням митного органу в якому планується здійснення митного оформлення товарів.

У разі прийняття начальником ВОМК рішення про відмову в митному оформлені товарів в іншому митному органі, зазначити причини відмови.

6. Після проставлення відміток начальника ВОМК, посадова особа ВОМК реєструє лист про погодження.

7. Після прийняття начальником митниці або вповноваженою ним особою рішення про можливість митного оформлення товарів в іншій митниці, загальний відділ у той же день присвоює листу про погодження митного оформлення зазначених у ньому товарів в іншій митниці, вхідний номер.

8. Один примірник листа про погодження разом з пакетом документів через загальний відділ направляється в ВОМК для подальшого контролю. Другий примірник листа про погодження разом з пакетом документів видається декларанту.

9. Посадові особи ВОМК здійснюють контроль за митним оформленням товарів за листами про погодження шляхом перевірки відомостей в ЄАІС.

10. У разі прийняття начальником митниці обліку або вповноваженою ним особою рішення про відмову в митному оформленні товарів в іншому митному органів, ВОМК зобов'язаний надати декларантові в день прийняття рішення письмове повідомлення із зазначенням причин відмови.

Присвоєний листу про погодження реєстраційний номер анулюється ВОМК відповідно до пункту 4.2 цього Порядку. Анульований реєстраційний номер листа про погодження не може бути присвоєний іншому листу про погодження.

Дії посадових осіб при митному оформленні товарів за листами про погодження в Київській обласній митниці:

1. У разі прийняття начальником митниці або вповноваженою ним особою рішення про можливість митного оформлення товарів начальник митниці або вповноважена ним особа накладає відповідну резолюцію на другому примірнику листа про погодження.

2. Лист про погодження реєструється у загальному відділі митниці в порядку, установленому наказом Держмитслужби України від 28.12.02 N 747 "Про затвердження Інструкції з діловодства в митній службі України".

Лист про погодження завіряється гербовою печаткою та надається декларанту для здійснення митного оформлення товарів в ПМО.

3. Посадова особа ПМО заносить відомості про дату й номер кожної оформленої ВМД за листом про погодження до ЄАІС. У разі завершення митного оформлення всього обсягу товарів, зазначеного у листі про погодження, посадова особа ПМО вносить відмітку про це до ЄАІС.

4. Якщо начальником митниці або вповноваженою ним особою прийнято рішення про відмову в митному оформленні товарів за листом про погодження, то на ньому накладається відповідна резолюція із зазначенням причин відмови. Лист про погодження передається до ВОМК для анулювання. Про відмову в митному оформленні товарів за листом про погодження ВОМК інформує митницю обліку.

ВОМК робить відмітку в ЄАІС про анулювання листа про погодження.

ПОРЯДОК оформлення листів про погодження між підрозділами митного оформлення Київської обласної митниці:

1. При оформлені товари в іншому ПМО Київської обласної митниці, до ПМО за місцем обліку суб'єкта ЗЕД подається лист про погодження установленої форми (додаток 1) та комплект документів, потрібних для здійснення митного оформлення товарів.

Комплект документів разом з примірником листа про погодження прошивається декларантом.

На зворотньому боці останнього аркуша комплекту документів

декларантом учиняється запис

"Прошито та пронумеровано _____________________________ аркушів

^{(цифрами
й прописом
кількість)}

Декларант __________________________________________________",

^{(посада,
підпис, дата,
ініціали, прізвище)}

який засвідчується печаткою суб'єкта ЗЕД.

До комплекту документів уходять завірені в установленому порядку копії таких документів:

зовнішньоекономічного договору (контракту) з додатками до нього;

договорів комісії, доручення тощо (при потребі);

облікова картка;

документ, що підтверджує необхідність митного оформлення товарів у підрозділі митного оформлення;

ліцензії (при потребі).

2. Посадова особа ПМО перевіряє відповідність даних, зазначених у листі про погодження, даним, зазначеним у поданих документах; перевіряє наявність застосування до суб'єкта ЗЕД спеціальних санкцій Міністерства економіки України, згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; на відсутність заборгованості по тимчасовому ввезенню/вивезенню тощо.

3. При відсутності зауважень, на кожному примірнику листа про погодження, вчиняє запис "Перевірено, зауваження відсутні", та реєструє лист про погодження, присвоюючи йому за журналом обліку листів про погодження реєстраційний номер.

4. На зворотному боці останнього аркуша пакета документів, у місці прошивання посадова особа ПМО проставляє особистий підпис і завіряє його відбитком ОНП.

5. Після прийняття начальником ПМО, або вповноваженої ним особи рішення про погодження митного оформлення товарів між підрозділами митного оформлення Київської обласної митниці, резолюція засвідчується його підписом.

У разі прийняття начальником ПМО рішення про відмову в митному оформленні товарів в іншому підрозділі митного оформлення, зазначити причини відмови.

6. Лист про погодження надається декларанту для погодження з начальником ПМО, в якому суб'єкт має намір здійснити митне оформлення.

7. Після прийняття начальником ПМО, або вповноваженої ним особи рішення про погодження митного оформлення товарів між підрозділами митного оформлення Київської обласної митниці, резолюція засвідчується його підписом

8. Про здійснення митного оформлення товарів за листом про погодження, посадова особа ПМО повідомляє письмово (додаток 2):

- ПМО, який надав лист про погодження, за результатами митного оформлення;

- ВОМК, щомісяця, до 5-го числа, наступного за звітним.

9. Посадова особа ПМО, яка надала лист про погодження, при отриманні письмового повідомлення робить відповідні відмітки у журналі реєстрації.

10. Посадова особа ВОМК узагальнює інформацію, щодо митного оформлення за листами про погодження між ПМО для керівництва митниці.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів (попереднього повідомлення та попередньої митної декларації) в електронному вигляді [ ]:

1. Цей Порядок розроблено відповідно до статей 89, 91, 93 та 187 Митного кодексу України, пункту 10 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами), Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

2. Цей Порядок розроблено з метою прискорення товарообігу, скорочення часу на здійснення митного контролю, виключення суб'єктивних факторів при здійсненні митних процедур і застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації й документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді.

3. Скорочення, що вживаються у цьому Порядку:

ЕЦП - електронний цифровий підпис;

ЕВМД - вантажна митна декларація, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді, уключає в себе додаткові аркуші, доповнення і специфікації (у разі їх застосування) і підписана ЕЦП декларанта;

ПІК - програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України;

ЕД - електронні копії документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, які підписуються ЕЦП декларанта та подаються ним митному органу разом з ЕВМД тільки в електронному вигляді;

ПМО - підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів, що декларуються шляхом подання ЕВМД, ЕПП та ЕПД;

ЕПП - попереднє повідомлення, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписане ЕЦП декларанта;

ЕПД - попередня митна декларація, яка подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписана ЕЦП декларанта;

Авторизоване повідомлення - повідомлення в електронній формі, засвідчене ЕЦП.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, уживаються в значеннях, визначених законодавством України з питань митної справи.

4. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, що включені до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

5. Застосування ЕЦП здійснюється відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Організаційні умови застосування ЕЦП, зокрема порядок генерації, зберігання, використання та знищення особистих ключів посадових осіб митних органів, за допомогою яких вони здійснюють накладання ЕЦП на відповідні документи, а також порядок формування (підстави формування), скасування, блокування та поновлення сертифікатів відкритих ключів регулюються окремим нормативно-правовим актом.

6. ЕВМД, ЕПП, ЕПД та ЕД формуються декларантами відповідно до законодавства України. Прийняття, передання та перевірка ЕВМД, ЕПП, ЕПД та ЕД здійснюються з використанням ПІК. Інформаційна взаємодія між декларантом і митним органом здійснюється з використанням авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП.

7. Відомості, що заявляються митному органу декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей, і засвідчуються ЕЦП. З моменту прийняття ЕВМД вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Зміна, доповнення та відкликання ЕВМД після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються.

ЕВМД вважається оформленою за наявності в ній проставлених посадовою особою ПМО за допомогою ПІК визначених Держмитслужбою України відміток, що свідчать про результати митного контролю та завершення митного оформлення товарів за ЕВМД.

Оформлена ЕВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ЕВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

8. Збереження ЕВМД, ЕПП, ЕПД та ЕД, наданих до митного органу в електронному вигляді, здійснюється в інформаційній системі митного органу в спосіб, що виключає можливість внесення до них змін.

9. ЕПП та ЕПД є документами контролю за переміщенням товарів і використовуються у випадках, визначених законодавством з питань митної справи, при ввезенні товарів на митну територію України.

II. Подання ЕВМД та ЕД

1. ЕВМД та ЕД, засвідчені ЕЦП декларанта, з дотриманням строків декларування, визначених статтею 85 Митного кодексу України, передаються митному органу електронною поштою у складі авторизованого повідомлення, засвідченого ЕЦП, з робочого місця декларанта до ПІК.

2. ЕВМД та ЕД, що підтверджують заявлені в митній декларації відомості, представляються декларантом у формалізованому вигляді у форматах, установлених Держмитслужбою України. Якщо формат ЕД не встановлено, то ЕД створюються декларантом шляхом сканування документів на паперових носіях.

3. Для митного оформлення товарів декларантом подаються ЕД, подання яких визначено законодавством України. Разом з ЕД подається їх реєстр.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення ЕД.

4. Декларант може представити ЕД, використання яких для цілей митного контролю та митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів (далі - довгострокові ЕД), одноразово, у тому числі до подання першої ЕВМД, для їх включення до електронного архіву.

Електронному архіву присвоюється номер, який направляється декларанту ПІК у складі авторизованого повідомлення. При декларуванні товарів довгострокові ЕД, поміщені в електронний архів, повторно митному органові не подаються. Декларант зазначає номер електронного архіву в реєстрі документів, у якому зберігаються довгострокові ЕД, що відносяться до поданої ЕВМД.

III. Обробка ЕВМД та ЕД у ПІК

1. Під час приймання ЕВМД та ЕД здійснюється процедура перевірки ЕЦП з використанням програмного забезпечення з метою перевірки цілісності та достовірності електронного документа. Документ, не засвідчений ЕЦП, не приймається ПІК до подальшої перевірки.

2. Перевірка ЕВМД та ЕД проводиться з використанням ПІК протягом трьох годин з моменту їх надходження. ПІК в автоматичному режимі здійснює такі основні функції:

прийняття ЕВМД;

передання ЕВМД;

перевірка достовірності ЕЦП декларанта;

форматно-логічний контроль за ЕВМД та ЕД;

аналіз ЕВМД із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками;

формування протоколів прийняття ЕВМД;

відображення екранних форм ЕВМД та ЕД;

роздрукування екранних форм ЕВМД та ЕД;

збереження прийнятих ЕВМД та ЕД.

У ПІК передбачено доступ до таких інформаційних масивів (баз даних):

підприємства, що перебувають на обліку в митних органах України;

митні ліцензійні склади;

підприємства, що порушили митні правила;

підприємства, які отримали свідоцтво про визнання підприємства декларантом;

перевізники, митні перевізники;

недійсні книжки МДП;

особисте митне забезпечення;

товари, які найчастіше класифікувалися не за своїм найменуванням;

митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності;

підприємства, до яких застосовані спеціальні санкції відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тощо.

3. ПІК в автоматичному режимі перевіряє дійсність ЕЦП декларанта та проводить форматно-логічний контроль відповідності ЕВМД визначеним Держмитслужбою України структурі та формату даних.

У разі виявлення в ЕВМД помилок ПІК в автоматичному режимі формує їх перелік та направляє його декларанту у складі авторизованого повідомлення для їх усунення.

Подання митному органу ЕВМД та ЕД після усунення помилок має здійснюватись з дотриманням строків декларування, визначених статтею 85 Митного кодексу України.

4. У разі позитивного проходження форматно-логічного контролю ЕВМД приймається для оформлення, ПІК автоматично присвоює цій ЕВМД реєстраційний номер та направляє його декларанту у складі авторизованого повідомлення.

IV. Здійснення митних процедур ПМО

1. У разі позитивних результатів перевірки ПІК формує посадовій особі ПМО протокол, який містить відомості про:

результати перевірки достовірності ЕЦП декларанта на ЕВМД, ЕД та авторизованому повідомленні;

результати форматно-логічного контролю ЕВМД та ЕД;

перелік митних процедур і форм митного контролю, визначених автоматизованою системою аналізу та управління ризиками.

2. Посадова особа ПМО після отримання протоколу від ПІК здійснює аналіз результатів контролю, наданих ПІК, і перевірку ЕВМД на предмет:

дотримання строків декларування;

виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язання щодо доставки товарів у митницю призначення (у визначених законодавством випадках);

наявності всіх ЕД, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, заявлених у ЕВМД;

наявності на ЕД (для сканованих ЕД) у встановлених законодавством України випадках відміток (штампів, печаток) посадових осіб відповідних служб про результати санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей;

правильності заповнення ЕВМД та відповідності відомостей, зазначених у графах ЕВМД, відомостям, що містяться в ЕД;

наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності;

правильності заповнення декларації митної вартості і перевірки митної вартості задекларованих товарів;

правильності класифікації задекларованих товарів згідно з УКТЗЕД;

правильності визначення країни походження задекларованих товарів;

правильності застосування валютного курсу;

правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів);

правильності застосування пільг зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за ЕВМД відповідно до законодавства;

надходження коштів суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на депозитний рахунок митного органу або банківський балансовий рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності";

аналізу переліку митних процедур, сформованого в електронному вигляді модулем автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Результати перевірки ЕВМД і митного контролю вносяться до відповідних баз даних ПІК.

3. Паперові примірники документів, що підтверджують заявлені в ЕВМД відомості, а також документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (крім митної декларації), вимагаються митним органом у випадках:

якщо за результатами аналізу ЕВМД із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками передбачено необхідність перевірки паперових носіїв інформації;

якщо в ході перевірки митної декларації виникла необхідність здійснення запиту до інших структурних підрозділів митного органу;

якщо посадовою особою ПМО прийнято рішення про необхідність проведення митного огляду товарів;

виявлення ознак злочину або порушення митних правил;

якщо законодавством України установлено обов'язкове проставляння під час здійснення митних процедур відміток митного органу на документах, що використовуються при митному оформленні (облік квот за експортними або імпортними ліцензіями тощо).

У цьому разі посадова особа ПМО роздруковує екранну форму ЕВМД на паперовий носій (аркуш формату А4), у графі "D" основного аркуша вчиняє запис "Електронне декларування" та проставляє свої підпис і прізвище та відбиток штампа "Під митним контролем". На додаткових аркушах роздрукованої екранної форми ЕВМД і доповненнях до неї та специфікаціях (у разі їх застосування) проставляється виключно відбиток штампа "Під митним контролем".

Декларанту направляється авторизоване повідомлення з вимогою подання документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення, на паперових носіях.

У разі необхідності проведення митного огляду або здійснення запиту до інших структурних підрозділів митного органу митний контроль здійснюється відповідно до положень підпунктів 25 та 26 пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 N 314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719 (зі змінами).

4. У разі прийняття за результатами митного контролю рішення про завершення митного оформлення товару за ЕВМД посадова особа ПМО:

справляє суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;

заповнює графи ЕВМД шляхом проставляння за допомогою ПІК визначених Держмитслужбою України відміток, що свідчать про результати митного контролю та завершення митного оформлення за ЕВМД;

проставляє за допомогою ПІК відповідні відмітки в ЕД.

5. Оформлена ЕВМД направляється декларанту з використанням ПІК у складі авторизованого повідомлення.

6. Після завершення митного оформлення паперові примірники документів, що були подані декларантом відповідно до пункту 3 розділу IV цього Порядку, зберігаються в митному органі разом з роздрукованою екранною формою ЕВМД протягом строків, установлених законодавством.

V. Порядок подання й оформлення документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді

1. Порядок подання й оформлення ЕПП:

1.1. Декларант заповнює ЕПП відповідно до порядку заповнення та використання попереднього повідомлення митного органу про намір увезти товари на митну територію України, що визначається Держмитслужбою України, а також формує авторизоване повідомлення, засвідчене ЕЦП, і передає його митному органу електронною поштою у складі авторизованого повідомлення, засвідченого ЕЦП, з робочого місця декларанта до ПІК.

1.2. ПІК в автоматичному режимі здійснює обробку ЕПП відповідно до розділу III Порядку.

1.3. У разі позитивних результатів перевірки ПІК:

реєструє ЕПП з присвоєнням йому реєстраційного номера, чим підтверджує поставлення ЕПП на контроль в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України;

формує та направляє декларантові протокол, який містить реєстраційний номер ЕПП з діапазону номерів, зарезервованих митним органом.

1.4. У разі негативних результатів перевірки ПІК формує та направляє декларантові протокол, який містить перелік помилок в ЕПП.

2. Порядок подання й оформлення ЕПД:

2.1. Декларант заповнює ЕПД відповідно до порядку заповнення попередньої вантажної митної декларації, що визначається Держмитслужбою України.

Подання й оформлення ЕПД здійснюється в порядку, визначеному розділами II - IV Порядку.

2.2. Оформлена ПМО ЕПД з присвоєним їй реєстраційним номером (з діапазону номерів, зарезервованих митним органом) ставиться на контроль в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України.

3. Реєстраційний номер ЕПП і ЕПД використовується як ідентифікаційний номер документа контролю за переміщенням товарів при здійсненні такого контролю митницею відправлення.

3.2 Аналіз чинників регламентації діяльності МОУ

Існуючий Регламент Державної митної служби України, прийнятий у 2007 році [15], встановлює загальний порядок організації діяльності Державної митної служби України, пов'язаної із здійсненням її повноважень в сферах:

1. Організація роботи Державної митної служби України

- Планування роботи

- Визначення повноважень керівництва та інших працівників Державної митної служби України

- Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи

- Управління персоналом і проходження державної служби

2 . Нормотворча діяльність

3. Організація роботи з документами

4. Порядок проведення нарад

- Апаратні наради

- Оперативні наради

- Міжвідомчі наради

5. Взаємодія Державної митної служби з іншими органами державної влади й органами місцевого самоврядування

6. Взаємодія із засобами масової інформації та громадськістю

7. Організація роботи зі зверненнями громадян

В той же час цей регламент не має норм регламентації діяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, в окремих положеннях, наказах та інструкціях МОУ.

Основними чинниками удосконалення регламентації діяльності МОУ є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами в світі, основні з яких обумовлені наступними документами:

1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спро-щення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13].

2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) [14]. Основними цілями «Міжнародної Конвенції про спрощення та гармоніза-цію митних процедур» (Кіото – Брюссель) [13] є:

- усунення розбіжностей між застосовуваними Договірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;

- задоволення потреб учасників міжнародної торгівлі та митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил та процедур;

- забезпечення впровадження належних правил митного контролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливіші зміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;

- забезпечення обов'язковості дотримання Договірними Сторонами змі-неної Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації;

- забезпечення митних служб дієвими процедурами, що підтримуються належними та ефективними методами контролю;

- уможливлення досягнення високого ступеню спрощення та гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей Всесвітньої Митної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі.

Згідно Кіотській конвенції спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті, у тому числі завдяки застосуванню таких принципів [13]:

- здійснення програм, спрямованих на постійне удосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;

- застосування митних правил та процедур є передбачуваним, послідовним та прозорим;

- надання заінтересованим сторонам усієї необхідної інформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів з митного регулювання, митних правил та процедур;

- затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій;

- співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіх випадках, коли це можливо;

- впровадження відповідних міжнародних стандартів;

- забезпечення безперешкодного доступу причетних сторін до процедур адміністративного та судового контролю.

Так, згідно з главою 6 “Митний контроль» [13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації митних процедур у вигляді «стандартних правил»:

1. Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на митну те-риторію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи обкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.

2. Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечен-ня дотримання митного законодавства.

3. При застосуванні митного контролю використовується система управ-ління ризиками.

4. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

5. Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

6. Система митного контролю містить у собі контроль на основі методів аудиту.

7. Митна служба прагне до співробітництва з іншими митними службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою вдосконалення митного контролю.

8. Митна служба прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння з метою вдосконален-ня митного контролю.

9. Митна служба, наскільки це максимально можливо, використовує інформаційні технології та засоби електронних комунікацій для вдосконалення митного контролю.

10. Митна служба оцінює системи електронних комунікацій учасників зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають на проведення митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогам митної служби.

Згідно з главою 7 “Застосування інформаційних технологій»[13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації «електронних» митних процедур :

1. При впровадженні комп'ютерних систем митна служба застосовує відповідні міжнародні стандарти.

2. Нові чи змінені норми національного законодавства повинні передбачати:

- електронні способи обміну інформацією як альтернативу вимозі представлення письмових документів;

- поєднання електронних та документарних методів посвідчення дійсності та ідентичності;

- право митної служби залишати в себе інформацію для використання у митних цілях та, у разі потреби, обмінюватися такою інформацією з іншими митними службами та з усіма іншими користувачами, якщо це допускається законом, за допомогою електронних способів обміну інформацією.

Згідно з главою 8 “Відносини між митною службою та третіми сторона-ми»[13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації діяльності митних брокерів та митних перевізників, які є митними посередниками між митною службою та власниками товарів чи послуг, які перетинають кордон:

1. Відповідні особи взаємодіють з митною службою, за власним вибором, особисто або через уповноважену третю сторону, що діє від їхнього імені.

2. Національне законодавство визначає умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у взаєминах з митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які порушення.

3. При проведенні митних операцій, які за вибором відповідної особи здійснюються нею від власного імені, не повинні встановлюватися менш сприятливі умови чи пред'являтися більш жорсткі вимоги, ніж ті, які встановлені та пред'являються при проведенні митних операцій, здійснюваних для цієї відповідної особи третьою стороною.

4. Уповноважена третя особа має ті ж самі права, що й особа, яка уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митною службою.

5. Митна служба передбачає можливість участі третіх сторін при проведенні офіційних консультацій з учасниками зовнішньої торгівлі.

6. Митна служба визначає умови, за яких третя сторона не допускається до участі у митних операціях.

Згідно “Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу)» при гармонізації митних процедур в Україні та ЄС повинні бути враховані наступні принципи [14]:

1. Доцільним є забезпечення того, що як правило застосовується швидке митне оформлення, коли суб’єкт господарювання заздалегідь надав інформацію, необхідну для проведення контролю законності, основаному на ризику. Контроль за дотриманням фіскальної та торговельної політики повинен в першу чергу проводитись митницею, до компетенції якої входять приміщення суб’єкта господарювання.

2. Правила щодо митних декларацій та розміщення товарів для проходження митних процедур повинні бути модернізовані та раціоналізовані, зокрема, запровадженням вимоги до подання митних декларацій, як правило, в електронному вигляді, та передбачаючи лише один тип спрощеної декларації.

3.Оскільки Кіотська Конвенція підтримує подання, реєстрацію та перевірку митних декларацій до прибуття товарів, та, більше того, відокремлення місця подання декларації від місця фізичного перебування вантажу, доцільним є запровадження централізованого оформлення у місці реєстрації суб'єкта господарювання. Централізоване оформлення повинне включати можливість використання спрощеного декларування, відстрочення дати подання повної декларації та необхідних документів, періодичне декларування та відстрочення платежів.

4. Доцільним є встановлення спільних та простих правил щодо спеціальних режимів (транзит, зберігання, специфічне використання та переробка), які доповнюватимуться невеликою низкою правил для кожної категорії спеціальних режимів з метою досягнення простоти для суб’єкта господарювання у виборі правильного режиму, уникненні помилок та зменшенні кількості відшкодувань та виплат після проведення митного оформлення.

5. З урахуванням зростаючої кількості заходів, пов’язаних з безпекою, запроваджених у Кодекс згідно з Регламентом (ЄС) № 648/2005 Європейського Парламенту та Ради від 13 квітня 2005 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 про встановлення Митного кодексу Співтовариства, розміщення товарів у вільні зони повинно стати митним режимом, а товари мають бути піддані митному контролю при ввезення та з метою внесення даних.

Згідно з статтею 2 “Завдання митних органів» Митного Кодексу ЄС [14] встановлені наступні головні цілі митних служб в державах ЄС:

1. В першу чергу митні органи несуть відповідальність за нагляд за міжнародною торгівлею Співтовариства, таким чином роблячи свій внесок у справедливу та відкриту торгівлю та імплементацію зовнішніх аспектів внутрішнього ринку, за спільною торговельною політикою та іншими спільними політиками Співтовариства, які спричинюють свій вплив на торгівлю, та за загальною безпекою ланцюга постачань.

2. Митні органи запроваджують заходи, спрямовані, зокрема, на таке:

(а) захист фінансових інтересів Співтовариства та його держав-членів,

(b) захист Співтовариства від несправедливої та незаконної торгівлі при підтримці законної бізнесової діяльності,

(с) підтримка безпеки Співтовариства та його резидентів, та захист навколишнього природного середовища, за доцільності – у тісному співробітництві з іншими органами,

(d) збереження належного балансу між митним контролем та спрощенням законної торгівлі.

4. «Митні органи» означає митні адміністрації держав-членів, відповідальні за застосування митного законодавства, та будь-які інші органи, уповноважені згідно з національним законодавством застосовувати окремі положення митного законодавства,

5. «Митне законодавство» означає масив законодавства, що складається з:

(а) Кодексу та положень, ухвалених на рівні Співтовариства, та, за доцільності, на національному рівні, для його імплементації,

(b) Спільного митного тарифу,

(с) законодавства, що запроваджує у Співтоваристві систему звільнень від сплати мита,

(d) міжнародних угод, що містять положення в галузі митного права, в тому ступені, в якому вони застосовуються у Співтоваристві,

6. «Митний контроль» означає спеціальні дії, що виконуються митними органами з метою забезпечення правильного застосування митного законодавства та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання та кінцеве використання товарів, переміщуваних між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і переміщення в межах митної території товарів, що не є товарами Співтовариства, та товарів, розміщених у митний режим для кінцевого використання.

Митний Кодекс ЄС [14] регламентує митні процедури, які повинні бути обов’язково враховані в митному законодавстві України, оскільки вона має митні кордони з ЄС:

Розділ 4 «Товари, ввезені на митнцу територію Співтовариства»

4.1. На товари, що ввозяться на митну територію Співтовариства, подається попередня ввізна митна декларація, за виключенням тимчасово ввезених транспортних засобів та транспортних засобів та товарів, які ними перевозяться, що лише переміщуються через територіальні води або повітряний простір митної території Співтовариства без зупинки в межах такої території.

4.2. Окрім випадків, окремо встановлених в митному законодавстві, попередня ввізна декларація подається у відповідний митний орган до ввезення товарів на митну територію Співтовариства. Замість подання попередньої ввізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої ввізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

4.3. Попередня ввізна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої ввізної декларації. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню ввізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх ввізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4.4. Попередня ввізна декларація подається особою, яка ввозить товари на митну територію Співтовариства, або яка несе відповідальність за переміщення товарів на вказану територію. Незважаючи на зобов’язання особи, зазначеної у частині 2, попередня ввізна декларація може подаватися однією з таких осіб:

(а) імпортером або утримувачем вантажу або особою, від імені якої або на користь якої діє особа, зазначена у частині 2;

(b) будь-якою особою, яка здатна представити товари, про які йдеться, або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

4.5 Якщо попередня ввізна декларація подається особою, іншою, аніж оператор транспортного засобу, на якому товари було ввезено на митну територію Співтовариства, то такий оператор подає до відповідного митного органу повідомлення про прибуття у формі маніфесту, повідомлення про відправлення або завантажувальної відомості, що містять інформацію, необхідну для надання можливості ідентифікації всіх транспортованих товарів, на які було подано попередню ввізну декларацію.

Типи митних декларацій (стаття 107) [14]:

Митна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Митні органи можуть дозволити набуття митною декларацією форми запису у звітності декларанта, за умови наявності у митних органів доступу до таких даних в електронній системі декларанта, та виконання вимог щодо будь-якого необхідного обміну такими даними між митними органами.

Якщо таке передбачене митним законодавством, митні органи можуть прийняти митну декларацію, подану в паперовій формі або усно, або подано за допомогою будь-якої іншої дії, згідно з якою товари можуть бути розміщені в митний режим.

Стандартна митна декларація (стаття 108) – це митна декларація містить всі відомості, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який за-декларовані товари. Митні декларації, подані з використанням електронних техно-логій обробки даних, містить електронний підпис або інший засіб аутентифікації. Декларації, подані в паперовій формі, підписуються. Супровідні документи, необ-хідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари, надаються митним органам разом з декларацією.

При поданні митної декларації з використанням електронних технологій обробки даних, митні органи можуть також дозволити подання супровідних документів з використанням вказаних технологій. Замість подання таких вказаних документів митні органи можуть дозволити надання ним доступу до відповідних даних в комп’ютерній системі суб’єкта господарювання.

Також передбачені:

- Спрощена декларація (стаття 109):

- Додаткова декларація (стаття 110)

Без шкоди частини 1 статті 110, мита декларація може бути подана будь-якою особою, яка здатна представити або надати усі документи, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари. Така особа також здатна представити відповідні товари або забезпечити їх представлення у відповідний митний орган.

Водночас, коли прийняття митної декларації накладає певні зобов’язання на окрему особу, то декларація має бути подана такою особою або її представником.

Декларант має бути зареєстрований на митній території Співтовариства. Водночас, від таких декларантів не вимагається бути зареєстрованими в межах Співтовариства:

- особи, які подають декларацію для режиму транзиту або тимчасового ввезення,

- особи, які декларують товари несистематично, за умови, що митні органи вважають це обґрунтованим.

Попередня вивізна декларація:

1. Якщо товари призначено для вивезення за межі митної території Співтовариства, і не вимагається митної декларації або повідомлення про реекспорт, то до відповідного митного органу подається попередня вивізна декларація.

2. Попередня вивізна декларація оформлюється з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої вивізної декларації.

3. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню вивізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх вивізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4. Замість подання попередньої вивізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої вивізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

5. Попередня вивізна декларація подається однією з таких осіб:

(а) особою, яка вивозить товари або на яку покладено відповідальність за вивезення товарів за межі митної території Співтовариства;

(b) експортером або відправником вантажу або іншою особою, від імені або на користь якої діють особи, зазначені у пункті (а);

(с) будь-якою особою, здатною представити відповідні товари або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

3.3 Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ)

http://www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_it_big.jpgАналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьо-годнішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформа-ційних технологій [40].

Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електрон-них копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоеконо-мічної діяльності.

http://www.customsbooks.com/img/4_etap_big.jpgПротягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб’єктами зовнішньоекономіч-ної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу су-путникового зв’язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.

Сьогоднішній ІV етап включає створення сучасних механізмів, які реалізу-ють інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяль-ністю.

http://www.customsbooks.com/img/organizacia_elektronnogo_seredovyscha_big.jpgФактично створення та організація електронного інформаційного середови-ща в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є „Електрон-на митниця”, складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: елек-тронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ни-ми; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збе-реження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне за-безпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.

Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.

«Електронна митниця» – це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх засто-сування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом [12]:

- технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;

- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.

Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури „Електрон-ної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середо-вища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впро-вадження „Електронної митниці”, яким пропонується [14]:

- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;

- надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

http://www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_big.jpgЦей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.

У рішеннях Євросоюзу „Електронна митниця” є базою для створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Станом на 1 квартал 2010 року Державна митна служба України завершила технологічну підготовку для переходу у своїй роботі на безпаперові системи документообігу та презентувала проект «Електронна митниця».

Розробка проекту «Електронна митниця» (е-Customs) стартувала у 2005 ро-ці. За чотири роки - з 2005 по 2009 рік - у Держмитслужбі було створено техноло-гічне підґрунтя для її функціонування: удосконалені відомча електронна пошта і телекомунікаційна мережа, введені в дію відповідні сервери та розроблена комп-лексна система захисту інформації. Законодавчою підставою для здійснення по-дальших кроків у цьому напрямі стало розпорядження Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 року «Про схвалення концепції створення багатофункціональ-ної комплексної системи «Електронна митниця» [12].

Наступні етапи, розраховані на 2009–2013 роки, передбачають: удосконалення механізму електронного декларування; забезпечення взаємодії відомчої телекомунікаційної мережі з аналогічними мережами органів державної влади; адміністрування процесів, пов’язаних із впровадженням електронного підпису; забезпечення сумісності системи контролю за переміщенням вантажів з новою комп’ютеризованою транзитною системою ЄС; завершення створення системи аналізу ризиків; впровадження електронного документообігу у всій системі управління митним органами.

Система «Електронна митниця” є комплексною та багатофункціональною і об’єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, задіяними в експор-тно-імпортних операціях. Вона об’єднає технологічне забезпечення безперервно-го потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміні-страціями держав, органами державної влади України та суб’єктами ЗЕД.

Крім того, проект дозволить ввести в дію систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їм доступ до місць єдиного елек-тронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій, проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці. Це означає введення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії, незалеж-но від країни відправлення або ввезення товарів.

Щоб потрапити в перелік підприємств, що мають право користуватися електронною митницею, необхідно здійснити наступні кроки:

1. Ознайомитися із вимогами законодавства України, що встановлює основ-ні організаційно-правові засади електронного документообігу (Закон України від 22.05.2003 № 851-IV [4]), а також визначає правовий статус електронного цифро-вого підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису (Закон України від 22.05.2003 852-IV [3]).

2. Ознайомитися з Порядком визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (наказ Держмитслужби від 08.08.2007 № 669 [32] та Порядком здійснення митного контролю й митного офор-млення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в елек-тронному вигляді (наказ Держмитслужби від 26.09.2007 №800 [20]).

3. Звернутися в митницю за місцем акредитації стосовно включення в реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного дек-ларування.

4. Придбати у відповідних фірм-розробників спеціалізоване програмне за-безпечення, яке дозволяє виготовляти електронні вантажні митні декларації (далі ЕВМД та інших електронних документів (далі ЕД) в форматі електронного дек-ларування, Придбати в акредитованому центрі сертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електронний цифровий підпис документів.

Одним із головних елементів системи «Електронна митниця» є модуль декларанта (рис.3.3), який повинен забезпечувати підготовку «електронних» митних документів та передачу їх в автоматизовані системи митниць «Інспектор -2006», а також ведення баз митної інформації по ЗЕД у декларанта.

Проведене в дипломному проекті дослідження пропонуємих розробниками програмного забезпечення програмних комплексів декларанта показало, що одним із найбільш досконалим є програмний комплекс Dbridge (модуль системи «Електронна митниця у декларантів).

Рис.3.1. Принципова схема взаємодії декларанта та митниці в системі «Електронна митниця»

Рис.3.2. Принципова схема внутрішнього менеджменту митних органів України за допомогою системи «Електронна митниця»

Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) представляє собою інформаційно-аналітичний інструмент нового покоління для супроводження зовнішньо-економічної діяльності. Створений з урахуванням 10-річногоь досвіду розробників митно-брокерської програми Eugenia (DOS-версія), він являє собою втілення найкращих технологічних досягнень XXI століття в галузі інформаційних технологій [ ].

Переваги програми Dbridge:

- продуманий зовнішній вигляд програми є стандартним для програмного забезпечення в середовищі Microsoft Windows. Навіть при першому знайомстві з програмою її інтерфейс виявиться для вас знайомим та зрозумілим. Програма не перевантажена елементами управління, що робить її легкою для засвоєння новачками. Разом з тим, для професіоналів вона надає легкий доступ до широкого спектру додаткових можливостей;

- найбільш повна та всебічна перевірка ВМД за більш ніж 900 критеріями;

- масштабованість рішення досягається за рахунок використання в якості системи керування базами даних (СКБД) програмного забезпечення Microsoft SQL Server. Програма однаково швидко і стабільно працює для одного або кількох користувачів при використанні безкоштовної СКБД Microsoft SQL Server Express, так і для багатьох їх десятків, якщо встановлено Microsoft SQL Server Workgroup, Standard або Enterprise Edition;

- легкість установки та налагодження: в найпростішому варіанті установка програми займає кілька хвилин і не вимагає від користувача жодних дій, крім кількох кліків на кнопці «Далі» майстра установки. Програмою підтримуються операційні системи Microsoft Windows 2000/XP/2003/Vista/2008 без будь-яких застережень;

- безпека використання: при необхідності адміністратор програми може надати доступ окремим користувачам на перегляд та модифікацію тих чи інших типів документів. З метою оптимізації адміністрування прав можуть бути створені профілі – набори повноважень;

- доступність інтеграції з іншим програмним забезпеченням (наприклад, бухгалтерського або управлінського обліку) досягається за рахунок використання при розробці програми таких промислових стандартів як Microsoft SQL Server та Microsoft .Net Framework. Розробники завжди готові надати консультації з питань системної інтеграції програми з іншими програмними засобами, що використовуються в організації.

На рис.3.3 навелений screen –short програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД): створення, розрахунок, перевірка, друк та вивід на митницю вантажних митних декларацій (ВМД). При перевірці ВМД уже сьогодні використовується понад 900 критеріїв. Друк (в графічному та текстовому режимах) можливий для всіх типів принтерів;

Рис.3.3. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД)

На рис.3.4. представлений screen-short програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні – облікових карток, ДМВ, ПТП, листів про погодження, актів митного огляду, оформлень до 100 євро, транспортних накладних (CMR, CIM, УМВС, тощо)

Рис.3.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні

Рис.3.5. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку

Рис.3.6. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку Для встановлення програми необхідно завантажити один з дистрибутивів програми.

На рис.3.5 -3.6 представленi screen-short інтегрованої система митого обліку: склади тимчасового зберігання, ліцензійні склади, тимчасовий ввіз/вивіз, і т.д. Створення ВМД з документів обліку та в зворотному напрямку. Передача з одного складу на інший. Гнучка система звітності про надходження, видачу, рух та наявність товарів на складі;

Версію дистрибутива без Microsoft SQL Server та .NET Framework 2.0 рекомендується завантажувати, тільки якщо ви впевнені в їх наявності на вашому персональному комп’ютері.

Крок 1. Якщо ви є користувачем операційних систем Windows 2000 або Windows ХР без встановленого сервісного пакету оновлень SP2, встановлення програми слід починати з запуску файлу install.bat, розміщеного в каталозі dbrinst. Це пов’язано з необхідністю перевірки, та за відсутності, встановлення поновленої версії інсталятора Windows Installer та .NET Framework 2.0.

Якщо ваша операційна система є однією з Windows XP SP2/2003/Vista/2008, інсталяцію слід починати з запуску setup.exe, через те що вищезгадані операційні системи по замовчуванню містять необхідні компоненти.

Встановлення програми рекомендується здійснювати з профілю адміністратора персонального комп’ютера/локальної мережі.

Буде запущено майстер встановлення програми.

Крок 2. Оберіть опції встановлення програми.

Якщо ви збираєтесь використовувати програму на фізично відокремленому комп’ютері, всі три опції є обов’язковими.

Для роботи по мережі, в тому числі через інтернет, достатньо встановити один екземпляр програми з опціями «Встановити серверну частину програми» та «Встановити Microsoft SQL Server Express 2005». В подальшому стане можливим під єднати до спільних баз даних, інші комп’ютери, на яких встановлено тільки клієнтські частини програми.

В випадку, якщо ви обрали мережевий варіант роботи, ви можете не встановлювати клієнтську частину на комп’ютері, що використовуватиметься як сервер. Однак робота з інтерфейсом програми можлива тільки за умови встановлення клієнтської частини, тому в такому випадку ви не зможете використовувати програму та будь-які її функції на даному ПК.

Для робочих станцій, котрі будуть використовуватись як мережеві робочі місця, обов’язковим є наявність або встановлення Microsoft .Net Framework версії 2.0.

Крок 3. Встановлення Microsoft SQL Server 2005 Express Edition.

Якщо ви не встановлюєте Microsoft SQL Server, пропустіть наступний крок та переходьте до кроку 4.

Якщо ви обрали опцію «Встановити Microsoft SQL Server», Майстер встановлення попросить ввести пароль адміністратора SQL-сервера. Адміністратором SQL-сервера за замовчуванням є користувач sa. Введення пароля для користувача є обов’язковим. В подальшому засобами програми ви можете створити або призначити і додаткових адміністраторів сервера.

Якщо ви не плануєте створювати додаткових адміністраторів, не забудьте цей пароль! Без нього адміністрування бази даних стане неможливим.

Введіть пароль та повторіть його в полі підтвердження паролю. Натисніть «Далі».

Крок 4. Оберіть папку для встановлення програми.

Крок 5. Завершення інсталяції.

Якщо ви встановлювали Microsoft SQL Server 2005 Express Edition, дочекайтесь завершення його інсталяції та настроювання.

Інсталяція продовжиться автоматично.

Дочекайтесь її завершення, та натисніть кнопку «Готово».

У меню «Пуск» Програми та на робочий стіл буде додано ярлик DBridge

З 15 квітня 2009 року і дотепер в Держмитслужбі України продовжується дослідна експлуатація програмно-інформаційного комплексу (далі – ПІК) “Інс-пектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення електронного попереднього повідомлення (далі - ЕПП), електронної попередньої декларації (далі – ЕПД) та електронної вантажної митної декларації (далі - ЕВМД) при електронному декла-руванні товарів.

Станом на 15.04.2010 статистичні дані щодо оформлення попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) показали, що:

- при оформленні попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) із Держмитслужбою України при використанні:

- ЕПП – постійно працюють від 10 до 16 підприємств, укладені угоди з 31 підприємствами;

- ЕПД - постійно працюють 7 підприємств у Київському регіоні та в зоні діяльності Миколаївської, Харківської, Ужгородської митниць та 1 підприємство епізодично ( в зоні діяльності Київської регіональної митниці);

- ЕВМД - одне підприємство (ЗАТ “ПЛАСКЕ”) працювало у режимі дослідної експлуатації з декларуванням товарів у митному режимі ТР80 (відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 06.10.09 №925 “Про реалізацію пілотного проекту “Взаємодія ЄАІС та NCTS у режимі транзит”).

Станом на 15.04.2010 за період з 15.04.2009 було опрацьовано [48]:

- 665 ЕПД;

- 2 ЕВМД (режим ТР80);

- близько 7000 ЕПП.

Для забезпечення процедур електронного декларування та на виконання наказу ДМСУ від 23.03.2009 №248 “Про виконання функцій ЦСК Регіональною інформаційною митницею Держмитслужби України” завершено процедуру реєстрації Центра сертифікації ключів “Регіональна інформаційна митниця” (на сайті Центрального засвідчувального органу – www.czo.gov.ua ЦСК ДМСУ “РІМ” зареєстровано під номером 10р рішенням ЦЗО від 31.03.2009 №1Р/05.09).

Уведено в дію сайт Центру сертифікації ключів (далі - ЦСК) Державної митної служби Україні (http://ca.customs.gov.ua/), на якому розміщено сертифікати власне ЦСК та сертифікати відкритих ключів користувачів - працівників митних органів, що приймають участь у дослідній експлуатації ПІК “Інспектор-2006” при електронному декларуванні товарів.

Проводяться подальші роботи з проведення акредитації ЦСК Держмитслужби України відповідно до вимог чинного законодавства.

Ведуться роботи з поступового надання цифрових підписів працівникам митниць, у зоні діяльності яких є підприємства, що увійшли до “Реєстра підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (Наказ Держмитслужби України від 08.08.2007 №669, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234)”.

Станом на 26.04.2010 у Реєстрі налічується 38 підприємств (станом на 15.04.2009 – 19).

Для користувачів Держмитслужби України Реєстр розміщено на внутрішньому веб-сервері ЄАІС Держмитслужби (https://172.20.21.130/). В розділі “Суб’єкти ЗЕД” в підрозділі “Спеціалізовані реєстри” розміщено ПІК “Реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування”, який забезпечує ведення та перегляд цього Реєстру. Переглядати Реєстр може будь-який зареєстрований у ЄАІС Держмитслужби користувач.

Для користувачів мережі Інтернет Реєстр розміщено на сайті Держмитслужби України (http://www.customs.gov.ua) в розділі “Електронна митниця”, де він постійно оновлюється по мірі внесення нових підприємств до Реєстру та /або їхнього видалення.

Таким чином Регіональна інформаційна митниця (далі - РІМ) практично завершила створення передумов, необхідних для інтенсивного впровадження технології використання процедур електронного декларування при митному оформленні ЕВМД в режимах “транзит” та “експорт”.

У зв’язку із накопиченням певного досвіду роботи з ЕПД та у відповідь на численні зверненнями митниць та безпосередньо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності надсилаємо уточнені та доповнені інструктивно-методичні матеріали з проведення підготовчих заходів та подальшої експлуатації ПІК “Інспектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення ЕПД, отриманих від суб’єктів ЗЕД, декларантів (брокерів).

Уточнений та доповнений порядок, що додається, у порівнянні з попередньою редакцією (ліст РІМ від 14.05.2009 № 31/19-15-2133-ЕП) містить уточнені та додаткові вимоги до суб’єкта ЗЕД, щодо проведення підготовчих заходів для оформлення ЕПД та порядку взаємодії з РІМ, митним органом при опрацюванні ЕПД, додаткові посилання на нормативні документи, деякі практичні рекомендації організаційно-технічного характеру, а також деякі організаційно-технічні обмеження з огляду на набутий досвід роботи з ЕПД; а також уточнені та додаткові вимоги до митного органу, що взаємодіє з суб’єктом ЗЕД при оформленні ЕПД.

Інструктивно-методичні матеріали розроблені на підставі:

- постанов Кабінету міністрів України:

а) від 13 липня 2004 р. №903 “Про затвердження Порядку акредитації центру сертифікації ключів” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);

б) від 28 жовтня 2004 р. №1452 “Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);

- чинних наказів ДМСУ, а саме:

а) від 08.08.2007 №669 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234) “Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування”;

б) від 26.09.2007 №800 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за № 1166/14433) “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді” в редакції наказу від 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2008 р. за №747/15438) “Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України”;

в) від 06.12.07 №1028 “Про затвердження Примірної форми договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді”;

ґ) від 24.03.08 №260 “Про затвердження Примірної форми договору”, яким затверджено Примірну форму договору про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур і пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що укладається між підприємством, до товарів якого може застосовуватися процедура електронного декларування, та Державною митною службою України;

г) від 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2008 р. за №747/15438) “Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України”, зокрема, до наказу Держмитслужби України від 26.09.2007 №800 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за №1166/14433;

д) від 12.03.2009 №220 “Про затвердження специфікацій форматів електронних повідомлень”.

Таким чином, система «Електронна митниця” є комплексною та багатофун-кціональною і об’єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експор-том, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб за-безпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, за-діяними в експортно-імпортних операціях. Вона об’єднає технологічне забезпе-чення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб’єкта-ми ЗЕД.

3.4 Висновки до розділу 3

Проведене дипломне дослідження ідентифікує щонайменше декілька обста-вини, які свідчать про необхідність удосконалення як організаційної, так і функці-ональної регламентації діяльності митних органів України.

По-перше, система митних органів в незалежній Україні була утворена май-же два десятки років тому насамперед для здійснення функцій, пов’язаних із при-мусовим забезпеченням дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митний кордон нашої держави. Загальновідо-мо, що в умовах проведення економічної реформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тільки примусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогам часу й не задовольняє у повній мірі потреби гро-мадян.

По-друге, нині посилюється вплив міжнародних організацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферах міжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційно стала членом Світової органі-зації торгівлі (СОТ), а до того набула членства у Всесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки його реалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають перед Україною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митної справи шляхом приве-дення його у відповідність із міжнародними стандартами.

По-третє, у перебігу інтеграції в міжнародне співтовариство Україна не мо-же не враховувати тенденцій, які спостерігаються у сферах міжнародної торгівлі й митної справи: а) зростають обсяги міжнародної торгівлі та поступово ліквідують-ся торгівельні бар’єри; б) підвищується увага до імпорту з метою захисту здоров’я і безпеки населення, охорони навколишнього природного середовища; в) митна служба відіграє особливу роль у процесі боротьби з різноманітними правопору-шеннями; г) активно запроваджується принцип вибірковості митного контролю; д)покращується інформаційне забезпечення в сфері митної діяльності на базі висо-копродуктивних інформаційних систем і єдиних стандартів обміну даних тощо.

Наявність таких тенденцій за висновками ВМО вимагає від урядів більшості країн світу належним чином фінансувати митні органи, забезпечувати належну підготовку службовців цих органів, зокрема, по питаннях застосування міжнарод-ного законодавства, а також постійно удосконалювати процедури здійснення мит-ного контролю.

По-четверте, виникнення нових інформаційних технологій, сучасних видів транспорту і зв’язку, а також лібералізація зовнішньої торгівлі суттєво вплинули на умови роботи митних органів в багатьох країнах, а тому переосмислення пог-лядів на спрямованість митної політики і пов’язана з цим модернізація митних систем стали необхідними умовами подальшого існування ефективної митної служби .

Існуючий Регламент Державної митної служби України, прийнятий у 2007 році, встановлює загальний порядок організації діяльності Державної митної служби України, пов'язаної із здійсненням її повноважень в сферах:

1. Організація роботи Державної митної служби України

2 . Нормотворча діяльність

3. Організація роботи з документами

4. Порядок проведення нарад

5. Взаємодія Державної митної служби з іншими органами державної влади й органами місцевого самоврядування

6. Взаємодія із засобами масової інформації та громадськістю

7. Організація роботи зі зверненнями громадян

В той же час цей регламент не має норм регламентації діяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, в окремих положен-нях, наказах та інструкціях МОУ.

2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) Основними цілями «Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» (Кіото – Брюссель) є:

формування територіальної структури митних постів;

формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

впровадження систем віддаленого «електронного декларування».

Впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД, наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослух-няним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур мит-ного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю това-рів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеці-алізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосуван-ня електронного декларування.

Висновки та пропозиції

Досліджена у дипломному проекті Київська обласна митниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держмитслужби України «Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць», яким визначено зоною діяльності Київської обласної митниці – Київсь-ку область, за винятком аеропорту "Бориспіль", зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань, що належать до компе-тенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.

4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Основні характеристики діяльності досліджуємої Київської обласної митниці:

формування територіальної структури митних постів;

формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

впровадження систем віддаленого «електронного декларування».

Впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Список використаних джерел

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 червня 2009 року N 1451-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645

2. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 4 лютого 2009 року N 923-VI

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року N 852-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року N 879-VI

4. Закон України «Про електронні документи та електронний документо-обіг» від 22 травня 2003 року N 851-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року N 2599-IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 рокуN 835-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Зако-нами України станом від 17 березня 2009 року N 1131-VI – http://www.liga-zakon.net - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

6. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 12 грудня 2008 року N 659-VI– http://www.liga-zakon.net - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

7. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року № 1119-V – http://www.liga-zakon.net - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

8. Указ Президента України «Про Державну митну службу України» в редакції Указу N 216/98 від 23.03.98 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 30.03.2006 N 272/2006

9. Указ Президента України « Питання Державної митної служби України» від 24 серпня 2000 року N 1022/2000 // Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента станом від 05.03.2004 N 280/2004

10. Про бюджетну класифікацію та її запровадження // Міністерство фінансів України, наказ від 27 грудня 2001 року № 604 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 24 грудня 2009 року N 1511) – http://www.liga-zakon.net - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

11. Про затвердження Положення про Державну митну службу України // Постанова КМУ від 18 липня 2007 р. N 940 (Із змінами і доповненнями, внесе-ними постановами Кабінету Міністрів України станом від 23 липня 2008 року N 664)

12. Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" // Розпорядження КМУ від 17 вересня 2008 р. N 1236-р

13. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних про-цедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відпо-відно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі

14. Регламент (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) 15. Регламент Державної митної служби України // Наказ Державної митної служби України від 22 жовтня 2007 р. N 879

16. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)* * Набула чинності 20 березня 1978 р., для України - 8 грудня 1982 р.

17. Міжнародна торгівельн палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

18. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 2 березня 2010 року N 212)

19. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

20. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді//Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Держав-ної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

Про основні засади діяльності Держмитслужби у 2010 році // Державна митна служба України , наказ від 17 лютого 2010 року N 119

22. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

23. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )

24. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) - Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010

25. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці //ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

26. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

27. Про затвердження Примірного положення про підрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

28. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

29. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

30. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

31. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

32. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

33. Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць // Державна митна служба України, наказ від 10 вересня 2008 року N 991 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 14 жовтня 2009 року N 959)

34. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25 квітня 2006 року N 322)

35. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 16 грудня 2008 року N 1414)

36. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державної митної служби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 січня 2005 року N 3)

37. Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах // Наказ Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 30 березня 2001 року N 231/174 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 року N 399/442)

38. Елиферов В. Г., Репин В. В. Бизнес-процессы: Регламентация и управле-ние. - М.: Инфра-М, 2005. — 319 с. (Учебники для программы МВА)

39. Каленський М.М., Войцещук А.Д., Бережнюк І.Г. Митна вартість імпортних товарів: Монографія – К.: Мануфактура, 2005. – 224с.

40. Кунєв Ю.Д., доцент кафедри АМСУ – Процесна складова системно- правової моделі митної діляьності // Митна справа:науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньо економічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. - 2009. - №6(66) жовтень-грудень . – стор.58 -65

41. Митна справа: Навч. посіб.: В 3т. / За ред. А.Д. Войцещука. – К.: Мануфактура, 2006. Навчальне видання "Митна справа"

42. Основи митної справи: Навч. посіб./ За ред. П.В. Пашка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, КОО, 2002. – 318 с.:іл.

43. Роб Дэвис и Эрик Брабендер «BPM для начинающих. Моделирование бизнеса с ARIS Design Platform». – М.: IDS Scheer Россия( Пер. с англ.), 2008. — 436 с.

44. Романенко Г.В., начальник Київської регіональної митниці – Служба в митних органах України як вид спеціалізованої державної служби: принципи правового та морально-етичного характеру // Митна справа:науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньо економічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. - 2010. - №2(68) березень-квітень . – стор.11 -15

45. Скомаровський В.В. Про організацію роботи митних органів за принципом "єдиного вікна" // Державна митна служба України, Лист від 11.05.2005 р. N 11/1-9/5166, “Митний брокер", N 5, травень, 2005 р.

46. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.Т. Корнійчука, І.Г. Бережнюка, М.М. Іванюка. – Хмельницький: Поділля, 1996. – 344с

47. Шершун А.А., Нездоровін В.П., Миропольська О.В. Основи митного законодавства в Україні: Навч.-метод. посіб. – К.: ТП Пресс, 2004. – 416с.

48. http://www.customs.gov.ua - Офіційний сайт Державної митної служби України, 2010

49. http://www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт державного комітету статистики України, 2010

50. Smart, P.A, Maddern, H. & Maull, R. S. (2008) Understanding Business Process Management: implications for theory and practice, British Journal of Management, on line 2008

51. Wil van der Aalst, Kees van Hee: Workflow Management: Models, Methods, and Systems, B&T, 2006, ISBN 0-262-72046-9

Додаток А

Структура доходної частини Державного бюджету України у 2003 - 2010 роках

Додаток Б

Сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009

Додаток В

Договір про застосування електронної вантажної митної декларації

м. ___________

_______________

^(дата)

_____________________________________________________________

^{(назва митного
органу)}

(далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі __________________________________ __________________________________________________________________

^{(посада,
прізвище, ім'я,
по батькові)}

______________________, що діє на підставі Положення про ________________________________________________________________,

^(назва)

з одного боку, та ___________________________________________________

__________________________________________________________________

^{(назва
суб'єкта
зовнішньоекономічної
діяльності)}

(далі - ЗАЯВНИК) в особі __________________________________________

_________________________________________________________________,

^{(посада,
прізвище, ім'я,
по батькові)}

що діє на підставі __________________________________________________

^{(назва
установчого
документа)}

від ______________ N _______, з другого боку (далі - Сторони), уклали цей Договір про таке:

1. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ У ДОГОВОРІ

1.1. ЕЦП - електронний цифровий підпис.

1.2. ЕВМД - вантажна митна декларація, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді, уключає в себе додаткові аркуші, доповнення і специфікації (у разі їх застосування) і підписана ЕЦП декларанта.

1.3. ПІК - програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

1.4. ЕД - електронні копії документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, які підписуються ЕЦП декларанта та подаються ним митному органу разом з ЕВМД тільки в електронному вигляді.

1.5. АС - автоматизована система.

1.6. АЦСК - акредитований Центр сертифікації ключів.

1.7. Авторизоване повідомлення - повідомлення в електронній формі, засвідчене ЕЦП.

1.8. ЕПД - попередня митна декларація, яка подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписана ЕЦП декларанта.

1.9. ЕПП - попереднє повідомлення, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписане ЕЦП декларанта.

1.10. Якщо до положень цього договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді (далі - Договір) не внесено спеціальних застережень щодо застосування конкретного терміну (ЕВМД, ЕПП чи ЕПД), під терміном ЕВМД слід розуміти також ЕПП та ЕПД.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1. Предметом Договору є визначення порядку взаємодії Сторін у разі використання електронної ВМД для декларування, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів.

3. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ДО ОБМІНУ ЕВМД

3.1. ВИКОНАВЕЦЬ здійснює такі заходи:

призначає посадових осіб, які проводитимуть митний контроль і митне оформлення товарів, що декларуватимуться ЗАЯВНИКОМ шляхом подання ЕВМД та ЕД, і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством функцій.

Інформація про формат електронної ВМД, інших електронних документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення, кодування символів, засоби пересилання оприлюднюються Держмитслужбою на веб-сайті Держмитслужби у мережі Інтернет.

3.2. ЗАЯВНИК здійснює такі заходи:

призначає посадових осіб, що будуть здійснювати подання ВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством та цим Договором функцій, та подає митному органу документи, що підтверджують повноваження таких осіб;

отримує від АЦСК ЕЦП;

самостійно й власним коштом забезпечує наявність апаратних, системних засобів, програмного забезпечення, засобів захисту інформації відповідно до вимог законодавства України та їх технічне супроводження;

самостійно й власним коштом забезпечує своє підключення до глобальної мережі Інтернет;

повідомляє ВИКОНАВЦЮ назву місця прибуття вантажів.

3.3. Передання ЕВМД (ЕПД, ЕПП) та ЕД здійснюється засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на визначені Сторонами електронні адреси:

адреса ЗАЯВНИКА - _____________________________;

адреси ВИКОНАВЦЯ:

edecl_vmd@customs.gov.ua - для передання ЕВМД, ЕПД та ЕД;

edecl@customs.gov.ua - для передання ЕПП.

4. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

4.1.1. Перевіряти ЗАЯВНИКА з питань: зберігання програмного забезпечення й сертифікатів ключів і користування ними; виконання вимог із захисту інформації; достовірності інформації, потрібної для реєстрації ЗАЯВНИКА в АС ВИКОНАВЦЯ й формування ЕЦП.

4.1.2. Запроваджувати нові програмні та технологічні засоби обміну ЕВМД з обов'язковим повідомленням про це ЗАЯВНИКА.

4.2. ЗАЯВНИК має право:

4.2.1. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією складових підсистеми ЗАЯВНИКА, на безоплатній основі.

4.2.2. ЗАЯВНИК у разі отримання від ВИКОНАВЦЯ інформації про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу з причин непрацездатності поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет, відсутності зв'язку з обладнанням провайдера, який надає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо за умови підтвердження в телефонному режимі відповідальною особою ВИКОНАВЦЯ (телефон ________) про неможливість відновлення працездатності вищезазначених елементів, протягом години надсилає ЕВМД на поштову скриньку EDECL@UKR.NET. Відразу після передачі ЕВМД до ЄАІС Держмитслужби України ця ЕВМД негайно знищується ВИКОНАВЦЕМ за зазначеною адресою.

4.3. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується:

4.3.1. Здійснювати в установленому порядку обробку ЕВМД та ЕД, отриманих на обумовлені цим Договором електронні адреси ВИКОНАВЦЯ.

4.3.2. Здійснювати передачу інформації до ЄАІС Держмитслужби України в строк, що не перевищує 30 хвилин з моменту отримання повідомлення.

4.3.3. Надавати відповідь (протокол про результати прийому ЕВМД в мережі Інтернет) ЗАЯВНИКУ в строк, що не перевищує 30 хвилин з моменту введення інформації до ЄАІС Держмитслужби України.

4.3.4. Забезпечувати захист конфіденційної інформації ЗАЯВНИКА.

4.3.5. Не пізніше ніж за 5 календарних днів до зміни ключової системи ВИКОНАВЦЯ або внесення змін до АС ВИКОНАВЦЯ інформувати про це ЗАЯВНИКА.

4.3.6. Обробляти ЕВМД ЗАЯВНИКА за допомогою ПІК, використовувати ці дані в автоматизованих процесах митного контролю й митного оформлення та при формуванні статистичної звітності ВИКОНАВЦЯ.

4.3.7. Засобами факсимільного зв'язку невідкладно інформувати ЗАЯВНИКА про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу із зазначенням причин (непрацездатність поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет, відсутність зв'язку з обладнанням провайдера, який надає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо), а також про поновлення працездатності поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет й можливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу.

4.4. ЗАЯВНИК зобов'язується:

4.4.1. Здійснювати пересилання ЕВМД та ЕД засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на обумовлені цим Договором електронні адреси ВИКОНАВЦЯ.

4.4.2. Виконувати всі вимоги із захисту інформації, що міститься в ЕВМД та ЕД (у тому числі технічні, програмні, організаційні).

4.4.3. Забезпечувати захист конфіденційної інформації, отриманної від ВИКОНАВЦЯ та АЦСК, про засоби, програмну реалізацію обміну ЕВМД та ЕД.

4.4.4. У разі виникнення непередбачених ситуацій узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ послідовність дій з їх усунення.

4.4.5. Своєчасно надавати ВИКОНАВЦЕВІ інформацію про зміну даних, що містяться в ЕЦП.

4.4.6. Негайно повідомити ВИКОНАВЦЯ щодо:

утрати ЕЦП (у тому числі з їх подальшим виявленням);

звільнення посадових осіб, що здійснюють подання ВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і несуть відповідальність за виконання установлених законодавством та цим Договором функцій;

виникнення підозри у витоку інформації або в її спотворенні під час обміну ЕВМД;

неможливості розшифрування вхідного або вихідного авторизованого повідомлення.

4.4.7. Не передавати свої права за цим Договором третім особам.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. Сторони несуть відповідно до законодавства України відповідальність за порушення умов цього Договору, яке призвело або може призвести до негативних наслідків.

5.2. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальність за строки доставки ЕВМД чи не доставку ЕВМД в глобальній мережі Інтернет.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. Контроль за забезпеченням інформаційної безпеки при обміні ЕВМД здійснюється особами ВИКОНАВЦЯ, відповідальними за захист інформації, а також комісією Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби України відповідно до встановленого порядку.

6.2. Паперові примірники ЕД подаються ЗАЯВНИКОМ у випадках, передбачених Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів (попереднього повідомлення та попередньої митної декларації) в електронному вигляді, затвердженим наказом Держмитслужби від 26.09.2007 N 800 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за N 1166/14433 (зі змінами).

6.3. Цей Договір укладено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної зі Сторін.

6.4. Зміни до цього Договору оформлюються додатковою угодою.

6.5. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються законодавством України.

6.6. Представниками Сторін, відповідальними за вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього Договору, є:

Від ВИКОНАВЦЯ: ____________________________________________.

Від ЗАЯВНИКА: _____________________________________________.

7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до виключення ЗАЯВНИКА з Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

7.2. Дія Договору може бути припинена у випадках, передбачених законодавством України.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

ЗАЯВНИК ВИКОНАВЕЦЬ

Додаток Г

Рис.Г.1. Митні пости Київської обласної митниці в Київській області

Додаток Д

Рис. Д.1. Організаційна структура Київської обласної митниці

Додаток Е

Рис.Е.1. Структура питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,857 доларів США)

Рис.Е.2. Структура питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 доларів США)

Дипломная работа: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

Похожие работы: