Вступ
Наслдки катастрофи на ЧАЕС та прогнози на майбутн
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Аваря на Чорнобильськй АЕС призвела до ункально багатоаспектно екологчно катастрофи, що за свом масштабом визначена як планетарна. Винятковсть катастрофи виявилась також у численност та багатомрност негативних соцальних явищ, як вона спричинила. Виник великий комплекс екологчних, медичних, нформацйних, соцальних, наукових, правових, управлнських, економчних, виробничо-технчних, а також повсякденних побутово-практичних проблем, що сформували еколого-соцальний феномен, який дстав в офцйному, науковому, повсюдному мовному вжитку назву наслдкв Чорнобильсько катастрофи.
Масштабн екологчн зрушення навколо аварйно станц поставили проблему вдповдного переформування життдяльност людей. Цй проблем були пдпорядкован змни соцально полтики та управлння: запроваджен нов норми, форми дяльност, скорочен традицйн виробництва тощо. У мешканцв уражених територй виникла необхднсть пристосування до д радологчного фактора, до змн у соцум: до нових управлнських пдходв у регулюванн життдяльност регону, до змнених правових норм, до дефциту медично допомоги в умовах ризику захворювання. Великою проблемою для людей стала також необхднсть адаптування до особистсних змн у самопочутт та здоров'.
Задача порятунку життя мешканцв регону навколо ЧАЕС в перод псля авар була виршена шляхом х евакуац. Отже, цлсна етнчно-поселенська структура зруйнувалася; сформувалися специфчн соцальн групи потерплих: мешканцв забруднених регонв, лквдаторв, самоселв, переселених. Кожна з них мала специфчну адаптивну ситуацю. Зокрема, переселен мусили адаптуватися до наслдкв опромнення та стресу, до нового мсця проживання, оточення, пошукв роботи тощо.
Наслдки катастрофи на ЧАЕС та прогнози на майбутн
26 квтня 1986 року вибух реактора на Чорнобильськй АЕС потряс Украну сколихнув планету. Та у перш хвилини, поки свт не вдчув, що сталося, укранськ пожежники, забувши, що вони тльки смертн люди, а не безсмертн боги, тамували шалений вогонь довкола двох сотень тонн ядерного палива, яке мстилось у розрваному черев енергоблока. Воно будь-яко мит могло бути викинуте в довклля розпорошене, могло посилити масштаби трагед. Земля була тльки на один крок вд того, щоб катастрофа стала реально вселенською, бо тод фзично могла б досягти важким ударом десятки мльйонв мешканцв пвнчно пвкул Земл. ¶ наш звичайн пожежники, прост прип'ятськ хлопц, приборкавши вогонь пекла, пшли у вчнсть. ·хн мена тепер укарбован в сторю Земл та пам'ять землян. Вчного визнання людства удостоний технчний персонал атомно станц, який був у ту нч на вахт який одразу ж включився в погамування катастрофи, стримавши розростання.
Загальна площа територ Зони вдчуження (ЗВ) Зони безумовного (обов’язкового) вдселення (ЗБВ) в Укран склада 4270 км2, з яких бльше тисяч квадратних клометрв приходиться на колишн сльськогосподарськ угддя.
Зона вдчуження – це територя, з яко проведено евакуацю населення в 1986 роц; зона безумовного (обов'язкового) вдселення – це територя, що зазнала нтенсивного забруднення довгоживучими радонуклдами, з щльнстю забруднення Aрунту понад доаварйний рвень зотопами цезю вд 15,0 K/кв. км та вище, або стронцю вд 3,0 K/кв. км та вище, або плутоню вд 0,1 K/кв. км та вище, де розрахункова ефективна екввалентна доза опромнення людини з урахуванням коефцнтв мграц радонуклдв у рослини та нших факторв може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за pк понад дозу, яку вона одержувала у доаварйний перод;
Зона не суцльною територю, а явля собою деклька несумжних ареалв – длянок територ, як не мають спльних кордонв. Деяк длянки та населен пункти розташован поряд з населеними пунктами, що не пдлягають виселенню. Тому снують проблеми поширення радоактивних речовин за меж Зони при проведенн на територ несанкцонованих робт, використання лсв та угдь, що ранше були у сльськогосподарському використанн, вторинного переносу радонуклдв при пожежах, в результат стихйних гдрометеорологчних явищ , вдповдно, погршення екологчно радацйно ситуац на сумжних територях.
Територально Зона розмщена в Укранському Полсс у зон змшаних лсв Схдно-ґвропейсько рвнини. Зональн типи Aрунтв – дерново пдзолист болотн – займають бльше 95% площ.
В зв’язку з припиненням традицйно господарсько дяльност ослабленням антропогенного тиску на природне середовище на бльшй частин територ Зони безумовного вдчуження (надал ЗБВ) почались природн процеси самовдновлення природних богеоценозв. Ц процеси спрямован на формування суцльного стйкого перелогового трав’яного покриву на колишнх орних землях. В подальшому, через ряд промжних стадй – сукцесй, це призведе до формування стйких лугових лсових ценозв, що потребують мнмального догляду характеризуються максимальною радоекологчною мнстю та обмеженим виносом радонуклдв за меж Зони.
В Зон розташован десятки водних об’ктв (озера, ставки, мал водосховища на рках, заболочен територ, мелоративн канали). Вдносно розташованих на них споруд повинн бути прийнят ршення про закриття, консервацю або продовження експлуатац в умовах вдчуження територй.
Аваря на Чорнобильськй АЕС призвела до радоактивного забруднення прилегло територ, повтряного середовища, поверхневих та Aрунтових вод.
Радоактивне забруднення територй, пов’язане з аварю на Чорнобильськй АЕС, спричинило вилучення з господарського користування 180 тис. гектарв сльськогосподарських угдь та 157 тис. гектарв лсв. Основним джерелом радацйно небезпеки на цих територях радонуклди, як мстяться в Aрунтах та водах.
Розподл радонуклдв по територ Зони нервномрним за щльнстю забруднення, спввдношенням рзних фзико-хмчних форм радонуклдним складом випаднь. Основними радологчно вагомими радонуклдами 137Cs (цезй-137), 90Sr (стронцй-90), трансуранов елементи. Бля 80-90% активност радонуклдв розподлено в верхньому 5-10 см горизонт Aрунтового покриття або в орному шар, стотно бльш висока нтенсивнсть переносу 90Sr вдзначена в пщаних Aрунтах. На територях, представлених паливною компонентою випаднь, спостергаться тенденця до збльшення забруднення рослинност 90Sr.
Поверхневе радоактивне забруднення територ Зони (без урахування мсць локалзац РАВ проммайданчику ЧАЕС) становить 137Cs – 4,07•109 МБк, 90Sr -4,7•109 МБк 239Pu, 240Pu - 2,96•107 МБк.
Щльнсть забруднення територ в ЗВ довгоживучими радонуклдами варю в широких межах: 137Cs - вд 3.7 кБк/м2 до 740 МБк/м2 вище, 90Sr - вд одиниць кБк/м2 до 185 МБк/м2 вище, 239Pu, 240Pu - до 0.5 МБк/м2 вище.
ЗБВ представлена територями з щльнстю забруднення 137Cs вище 555 кБк/м2, 90Sr - вище 111 кБк/м2, 239Pu, 240Pu - вище 3,7 кБк/м2, а також територями з щльнстю забруднення зотопами цезю вд 185 до 555 кБк/м2 з Aрунтами, як сприяють високй мграц радонуклдв у рослини. Щльнсть забруднення стотно частини вказано територ 137Cs не перевищу регламентован законодавчими актами рвн.
Радоактивне забруднення повтряного середовища протягом усього пероду псля авар неухильно знижувалось. Цьому сприяли радоактивний розпад, природн процеси фксац активност на поверхн Aрунту та заглиблення, а також вжит заходи з дезактивац, пилоподавлення та комплексн протипожежн заходи на всй територ Зони вдчуження. Порвняння середньорчних показникв забруднення повтряного середовища свдчить про стаблзацю його радацйного стану. Бльшсть результатв аналзв нижча вд допустимих рвнв. Частина аерозолв представлена у вигляд так званих гарячих часток.
Вимрювання концентрацй радонуклдв у пдземних, поверхневих та стчних водах показу, що вони у бльшост випадкв нижч вд допустимих рвнв.
Аналз матералв за попередн роки показу, що суттве (1,11-1,85 КБк/л бльше) пдвищення концентрац 90Sr у вод р. Прип’ять вдбуваться лише псля затоплення заплави при рвнях, зумовлених витратами води близькими чи бльшими вд середнх максимальних величин, або потужними заторами.
На територях Зони в багатьох малих водоймищах спостергаються пдвищен рвн забруднення вод 137Cs, особливо це стосуться територй, представлених органогенними Aрунтами, де за умовами мграц вдсутн умови мцно фксац радонуклда Aрунтовим поглинаючим комплексом. Зокрема, це стосуться Полського району Кивсько област, Народицького Луганського районв Житомирсько област. Рвн забруднення вод в них не перевищують встановлених рвнв безпеки залишаються достатньо низькими (менше 2 Бк/л), однак забруднення риби в деяких з них може досягати достатньо високих значень (до 300 Бк/кг вище) [5, с. 206].
Основними потенцйними джерелами забруднення пдземних вод запаси активност, розподлен у пунктах тимчасово локалзац радоактивних вдходв, пунктах поховання радоактивних вдходв, у верхнх шарах Aрунтв донних вдкладах Зони.
Загалом наявн дан свдчать, що процеси забруднення Aрунтових вод за фронтом його розповсюдження тривають з вдносно невеликою швидкстю на бльшй частин територ, що контролються (переважно до 20-30 м/рк). Концентраця радонуклдв у пдземних водах на бльшост територй Зони залишаться на низькому рвн. Забруднення глибинних горизонтв питного водопостачання врогдно не зафксовано.
Можливий винос радоактивних речовин за меж Зони становить певну потенцйну небезпеку для Украни, що обумовлено стратегчним географчним положенням у басейн живлення головно водно артер Украни – р. Днпро.
Природно-географчн умови забруднено територ Полсся сприятлив для мграц 137Cs.
Шляхами мграц радонуклдв за меж Зони рчний стк (що формуться за рахунок поверхневого стоку виносу радонуклдв пдземними водами); повтряний (втровий) перенос; богенний перенос; техногенний перенос.
Основним шляхом мграц радонуклдв за меж Зони поверхневий стк. Динамка середньорчного та питомого виносу 137Cs та 90Sr з р. Прип’ять в Кивське водосховище свдчить про його значне зменшення у порвнянн з першими роками псля авар на Чорнобильськй АЕС та певну його стаблзацю, починаючи з 1989 року. Факти пдвищення виносу 90Sr пов’язан з великими паводками заторними явищами.
Мграця радонуклдв у пдземн води на даний час не призвела до стйкого суттвого забруднення пдземних вод на всй територ Зони.
Втровий перенос радонуклдв вдгра незначну роль, чому сприя наявнсть суцльного рослинного покрову на бльшй частин територ Зони псля припинення традицйно господарсько дяльност. (без урахування нтенсивност втрового переносу радонуклдв у випадку пожеж) [4, с. 35].
Богенний перенос техногенна мграця радонуклдв за меж Зони в цлому незначн.
Радацйний вплив викликав руйнування боценозв на площ, що займа не бльш як 0,3% частини Зони, що вдноситься до територ ЗВ. На 2-3% ц територ здйснються дяльнсть у межах мст та промзон, а на решт 97% - змни боценозв визначаються не радонуклдним забрудненням, а припиненням дяльност людини.
Основними радацйно небезпечними об’ктами у Зон : об’кт Укриття, проммайданчик ЧАЕС, пункти поховання тимчасово локалзац радоактивних вдходв (РАВ), став – охолоджувач ЧАЕС.
За максимальними оцнками, в об’кт "Укриття" зосереджено близько 180 тонн ядерного палива, що мстить радоактивн речовини з активнстю бльше 740·109 МБк. Крм паливовмсних мас, в об’кт "Укриття" зосереджена велика кльксть радоактивних вдходв, що складаються з залишкв активно зони зруйнованого реактора, реакторного графту, забруднених металевих будвельних конструкцй енергоблоку.
У сховищ вдпрацьованого ядерного палива (СВЯП) ЧАЕС на 1 счня 1997 року було 17473 вдпрацьованих тепловидляючих зброк. Обсяг вдходв, накопичених на ЧАЕС, оцнються величинами: твердих РАВ – 34078 м3, рдких РАВ – 10186 м3, щорчно в результат дяльност ЧАЕС утворються 1852 м3 твердих РАВ, 1013 м3 рдких РАВ.
У техногенному шар проммайданчику ЧАЕС навколо об’кту Укриття знаходиться значна, дос не визначена, кльксть радоактивних матералв, у тому числ паливовмсних мас. Мсце розташування проммайданчику ЧАЕС характеризуться можливстю розвитку пдтоплення з ризиком активзац механчно суфоз або пливуноутворення пщано-суглинистих порд на меж з фундаментами споруд.
В устаткованих у ход аварйних та дезактивацйних робт двох пунктах поховання (ППРВ) та численних пунктах тимчасово локалзац радоактивних вдходв (ПТЛРВ) зосереджен радоактивн матерали, загальний запас активност яких оцнються в 14,06·109 МБк з сумарним обсягом близько 1 млн.м3.
Став-охолоджувач ЧАЕС – водойма площею 22,9 км2, що вмщу 160 млн.м3 води. У 1996 роц середня забрудненсть води у став-охолоджувач становила: 137Cs – 4,07·103 Бк/л, 90Sr – 2,74·103 Бк/л. Сумарна активнсть радонуклдв у донних вдкладах досягала: 90Sr до 1,29·108 МБк, 137Cs до 2,96·107 МБк та 238Pu до 1,11·105 МБк. Радацйне забруднення Aрунтових вод у район дренажно завси ставка-охолоджувача досягло свого пку у 1990-1992 рр. В наступн роки на цьому об’кт спостергалося покращення радацйного стану, однак в даний час залишаться дуже небезпечним накопичення радоактивност у ньому.
Аваря на Чорнобильськй АЕС, увйшла в сторю Украни як одна з найтяжчих трагедй XX столття, наслдки яко будуть позначатись на житт клькох поколнь людей. Чорнобильська катастрофа супроводжувалась викидом велико клькост радонуклдв в навколишн середовище, вона призвела до значних людських та матеральних втрат, погршення стану здоров'я населення, завдала непоправно шкоди укранськй культур. На забруднених територях зараз прожива 2,6 млн. чоловк.
Населення Зони мешка у тй частин ЗБВ, що знаходиться пд управлнням мсцевих Рад. У зв’язку з законодавчою забороною постйного проживання населення в ЗБВ продовжуться процес вдселення з не жителв. За роки, що минули псля Чорнобильсько катастрофи, була проведена велика робота по органзац переселення. Проте, на 1 липня 1998 р. у населених пунктах Житомирсько област мешкало 6128 осб, а у Кивськй – 243 особи.
На повльнсть темпв вдселення впливають економчн, соцально-психологчн, демографчн адмнстративн та правов фактори, а саме:
Глибока економчна криза, що призвела до рзкого падння доходв населення. Все складнше забезпечити мнмально допустимий рвень життя навть у мсцях постйного проживання. ¶снують реальн побоювання ускладнити матеральн проблеми невлаштовансть см’ в районах нового поселення, втратити передбачен законом пльги для осб, що проживають в Зон.
Небажання частини населення покидати рдн мсця, оскльки психологчний удар у перший псляаварйний перод, почуття побоювання за власне здоров’я та здоров’я дтей поступово притупились стали фактором повсякденного життя. Також впливовим чинником ста статус потерплих внаслдок Чорнобильсько катастрофи та передбачен законом компенсац та пльги.
Необхднсть надання додаткового житла молодим см’ям, що утворилися.
Обмежен можливост органв державно влади для впливу як на осб, що отримали житло у "чистих" районах, але залишились проживати в Зон, так по вдношенню до осб, що постйно проживають прописан у Зон.
Проблемою залишаться вдселення громадян, як самочинно повернулися в ЗВ. На 01.07.1998 р. налчувалося 660 таких осб. Проведен дослдження мсць несанкцонованого поселення у ЗВ виявили, що дапазон доз опромнення населення, особливо внутршнього, залежить вд певних режимв поведнки та рацону харчування. Концентраця 137Cs в диких тваринах, риб, грибах становить десятки КБк/кг, тому при високому рвн споживання вони забезпечують дозу внутршнього опромнення вд деклька десятих до одиниць мЗв/рк. Вдповдно до даних дозиметрично паспортизац населених пунктв Украни, що зазнали радоактивного забруднення псля Чорнобильсько авар, в переважному числ населених пунктв на територ ЗБВ додатков дозов навантаження на населення не перевищують допустим рвн.
Повинна бути виршена проблема невдповдност реально радологчно ситуац на частин територ ЗБВ критерям, що регламентован в снуючих законодавчих актах. У зв’язку з припиненням активно дяльност на вдчужуваних територях найважлившим завданням ста дотримання прийнятних правил принципв дяльност на них з метою недопущення негативних економчних екологчних наслдкв для навколишнього середовища населення Украни.
У даний час масштаби усвдомлюються все повнше виника необхднсть виконання принципово нових системних заходв: завершення переселення людей з забруднених територй, соцальна та медична допомога населенню, що прожива у забруднених районах, виршення соцально-психологчних проблем, зменшення дози опромнення населення, забезпечення чистими продуктами харчування, проведення дезактивацйних робт, створення нформацйних технологй, здйснення радацйного контролю та радацйного монторингу, виршення проблеми зони вдчуження та об'кта "Укриття", наукове забезпечення розв'язання чорнобильських проблем, розвиток культури освти в потерплих районах.
24 квтня з приводу 16- рчниц авар на ЧАЕС у Мнстерств охорони здоров’я вдбулася прес-конференця, присвячена медичним наслдкам Чорнобильсько катастрофи. В робот прес-конференц взяли участь заступник Державного секретаря МОЗ, Головний державний сантарний лкар Украни Ольга Бобильова, провдн фахвц Наукового центру радацйно медицини АМНУ, ¶нституту педатр, акушерства та гнеколог АМНУ, ¶нституту ендокринолог та обмну речовин м. В.П. Комсаренка АМНУ.
На прес-конференц було вдзначено, що в Укран внаслдок авар на ЧАЕС радоактивного забруднення з щльнстю цезю-137 понад 1 К/км2 зазнала територя загальною площею майже 38 тис. км2 (5% територ), на якй проживало понад 3 млн. осб (майже 6% населення).
На початок 2002 р. пд медичним наглядом перебувало понад 2506,8 тис. осб, як постраждали внаслдок Чорнобильсько катастрофи, в тому числ 497,8 тис. дтей. Персональний облк довготривалий автоматизований монторинг стану здоров’я постраждалих здйснються завдяки систем Державного рестру Украни, який мстить нформацю про 1 667 352 особи, офцйн записи про дозу опромнення бльш нж 96 тис. учасникв лквдац наслдкв авар (УЛНА).
Частка дорослого населення, яке визнане хворим за результатами медичних оглядв, з 1987 р. збльшилась з 37,5 до 84,85%, зокрема серед УЛНА (осб молодого вку вдносно здорових на час лквдац) — з 21,8 до 92,7%, серед дорослих евакуйованих — з 42,9 до 89,1%, а серед тих, хто прожива на радацйно забруднених територях, — з 49,3 до 84,6%. Серед дитячого населення, що постраждало, спостергаються аналогчн тенденц до погршення стану здоров’я. Показник визнаних хворими в порвнянн з 1987 р. пдвищився в 1,9 разу становить 76,9%.
До найбльш уражено частини населення належать УЛНА, серед яких 237 — з гострою променевою хворобою, у 145 — дагноз був пдтверджений ще в 1989 р. Близько у 30% осб, як перенесли гостру променеву хворобу, спостергаються пзн радацйн ураження шкри рзного ступеня важкост — вд легких клнчних форм хрончного променевого дерматиту до важких з пзнми трофчними виразками. В осб, як перенесли гостру променеву хворобу, протягом псляаварйних рокв народилось 26 дтей, як знаходяться пд постйним медичним наглядом фахвцв Наукового центру радацйно медицини АМН Украни. Бльшсть дтей, починаючи з першого року життя, часто хворють на ГРЗ. Результати оцнки мунного статусу свдчать про бльш високу частоту вдхилень мунологчних параметрв вд фзологчних.
Рвень захворюваност УЛНА в 1,2–1,5 разу перевищу такий серед дорослого населення, що постраждало вд наслдкв авар, та нших груп первинного облку за рахунок хвороб ендокринно, нервово систем, системи кровообгу, хвороб органв травлення. У структур захворюваност УЛНА протягом десяти рокв переважали хвороби органв дихання, системи кровообгу, нервово системи та органв травлення, останнм часом хвороби нервово системи посли четверте мсце.
В цлому, захворювансть на злояксн новоутворення серед УЛНА найвища, постйно пдвищуться , починаючи з 1995 р., перевищу аналогчн показники для вдповдних вкових груп населення Украни. Так, у 2001 р. захворювансть на злояксн новоутворення серед УЛНА становила 37,7 на 10 тис. населення, що постраждало, у вдповдних вкових групах населення Украни — 34,5–35,8 на 10 тис. Захворювансть на рак щитовидно залози серед УЛНА 1986–1987 pp. у 4–5 разв перевищувала таку у вдповдних вкових групах населення.
Кльксть дтей, що знаходяться пд постйним медичним наглядом, становить понад 497,8 тис. за рахунок народжених псля авар. За час псля авар загальна захворювансть серед дтей зросла у 2,9 разу у 2001 р. становила 2284,5 на 1000 дтей, що постраждали вд наслдкв авар.
Зросла захворювансть на рак щитовидно залози. За перод з 1986 по 2001 р. в Укран з приводу раку оперовано 2071 чоловка (в тому числ у 2001 роц — 195), як на час авар були у вц вд 0 до 18 рокв; 70% — дти. Аналз даних медично статистики, демографчних дозиметричних даних свдчить про високу врогднсть того, що пк захворюваност слд очкувати протягом поточного п’ятирччя.
В останн роки спостергаться стаблзаця показника захворюваност на природжен вади розвитку — 5,2–4,9 на 1000 дтей, як постраждали, що на 30% нижче у порвнянн з 1993 р. Водночас саме природжен вади стали причиною смерт 41 дитини у 2001 р. Для забезпечення надання медично допомоги постраждалим задяна практично вся мережа медичних закладв, починаючи з районних полклнк закнчуючи клнками науково-дослдних нститутв.
¶нвалднсть внаслдок Чорнобильсько катастрофи встановлено у понад 98 тис. постраждалих всх категорй. Найбльшу частку становлять нвалди II групи. Частота первинно визнаних нвалдами на 10 тис. вдповдного контингенту ма стйку тенденцю до зниження. По групах первинного облку найчастше визнаються нвалдами УЛНА. Серед причин нвалдност — хвороби системи кровообгу, новоутворення (за рахунок злояксних), хвороби нервово системи. Показники смертност серед постраждалих вд наслдкв авар на ЧАЕС за останн роки, зокрема серед УЛНА, дещо пдвищились за рахунок усх груп первинного нагляду. Зважаючи на вкову структуру дорослого населення, яке прожива на забрудненй радонуклдами територ, рвень смертност серед УЛНА найвищий.
Мжнародне спвробтництво одню з основних складових роботи з мнмзац впливу наслдкв Чорнобильсько катастрофи, яка да можливсть краще вивчити медичн аспекти катастрофи, привернути увагу свтового спвтовариства до виршення складних проблем, пов’язаних з аварю. Заклади охорони здоров’я у псляаварйний перод беруть участь у багатьох мжнародних проектах щодо вивчення впливу наслдкв Чорнобильсько катастрофи на здоров’я людей, запропонованих Мжнародною Лгою Червоного Хреста та Червоного Пвмсяця, ЮНЕСКО, Меморальним фондом Сасакави, Всесвтньою органзацю охорони здоров’я, Державним департаментом США.
Висновки
Пдводячи пдсумки даного дослдження слд вдмтити, що аваря на Чорнобильськй АЕС, що сталася 26 квтня 1986 року, – одна з найтяжчих трагедй XX столття, наслдки яко позначатимуться на житт клькох поколнь. Характер масштаби авар зумовили необхднсть розв'язання нових надзвичайно складних проблем щодо оцнки характеру рвнв радоактивного забруднення середовища та його впливу на екосистему здоров'я людей, евакуац населення з найбльш уражених радацю територй та забезпечення х житлом, щодо охорони здоров'я населення, яке постраждало вд наслдкв авар, забезпечення стаблзац стану об'кту Укриття, пдтримання достатнього рвня безпеки та перетворення його в екологчно безпечну систему, дезактивац забруднених територй, очищення водних джерел, забезпечення населення чистими продуктами тощо. Чорнобильська катастрофа призвела до радоактивного забруднення 50,0 тис. кв. км територ Украни, на якй було розташовано 2294 населених пункти проживало 2,6 млн. осб, у тому числ 1 млн. дтей. Через високий рвень забруднення з користування вилучено 180 тис. гектарв рлл 157 тис. гектарв лсв. Екологчний вплив Чорнобильсько катастрофи поставив державу перед необхднстю розв'язання цлого ряду нових надзвичайних проблем, що стосуються практично всх сфер суспльного життя. Враховуючи довготривалий характер наслдкв авар, необхднсть координац дй багатьох державних недержавних громадських органзацй, а також значних коштв для реалзац державно полтики щодо лквдац наслдкв Чорнобильсько катастрофи захисту населення вд впливу, були визначен проритети у фнансуванн заходв щодо х лквдац. Найбльш вагому частку становлять видатки на соцальний захист громадян, у тому числ на попередження ризику втрати здоров'я. З метою забезпечення належного облку потерплих, здйснення контролю за станом х здоров'я створено дину нформацйну систему державного облку осб, як постраждали внаслдок Чорнобильсько катастрофи. На 1 счня 2003 року чисельнсть населення, яке прожива на територ, що зазнала радацйного забруднення внаслдок авар на Чорнобильськй АЕС, становить близько 2,4 млн. чоловк. Для надання психологчно допомоги потерплим кадрового забезпечення в утворених центрах соцально-психологчно реаблтац дтей пдлткв проводиться пдготовка педагогв-психологв, а для надання необхдно квалфковано медично допомоги населенню, яке прожива на радоактивно забруднених територях, – пдготовка медичного персоналу. Соцальний захист громадян регулються Законом Украни "Про статус соцальний захист громадян, як постраждали внаслдок Чорнобильсько катастрофи".
Список використаних джерел
20 рокв Чорнобильсько катастрофи: пдсумки та перспективи: Зб. матералв до парламентських слухань у Верховнй Рад Украни, 26 квтня 2006р. / М.М. Борисюк (упоряд.). — К.: Парламентське вид-во, 2006. — 640 с.
Бакуменко В. Д., Проскура М. ¶., Холоша В. ¶. Сучасн пдходи до виршення проблем Чорнобильсько Зони вдчуження та безумовного (обов'язкового) вдселення. — К.: УАДУ, 2000. — 152 с.
Бль тривоги Чорнобиля / С. Баликов (ред.кол.)— К.: ВАТ "Вид-во "Кивська Правда", 2006. — 288 с.
Король Н. О. Чорнобильська аваря. Матерям, лкарям, вченим. — К.: ¶ВЦ АЛКОН, 2006. — 124 с.
Миколюк В. М., Базиленко А. Г., Десятников П. М. Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей: 1986- 2006. — К.: Азимут-Украна, 2006. — 624 с.
Чорнобиль: зона вдчуження: Зб. наук. пр. / В.Г. Бар'яхтар (голов.ред.). — К.: Наукова думка, 2001. — 548 с.