Рефетека.ру / Экономика

Курсовая работа: Визначення собівартості і ціни виробу

1.1 Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби


Вартість матеріалів


Визначення собівартості і ціни виробу грн (1.1)


де Ці – отпова ціна і-го виду матеріалу , грн;

Нрі – норма витрати на одиницю виробу і-го матеріалу в натуральних одиницях виміру;

Рmр – відсоток транспортно- заготівельних витрат на матеріали(2%);

m – число видів матеріалів;

Свідх – вартість поворотних відходів ( реалізованих),грн.(2%).


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


Вартість напівфабрикатів свого виробництва для базового виробу становить 315грн.

Вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів для базового виробу становить 412.3грн.

Вартість напівфабрикатів свого виробництва для нового виробу становить 364грн.

Вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів для нового виробу становить 444грн.

Розрахунок витрат на матеріали, напівфабрикатів і комплектуючих виробів зведено в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 – Розрахунок вартості матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів

Найменування Поз-начення

Ціна Цi,

грн

Базове Нове



Норма витрати Hpi, кг

Вартість,

грн

Норма

витрати Hpi, кг

Вартість, грн
1 2 3 4 5 6 7
Матеріали





1.Чорний метал
1,5 1260 1890 1382,5 2073,75
2.Кольоровий метал
15 540 8100 592,5 8887,5
3.Сталь електротехнічна
1,9 1080 2052 1185 2251,5
4.Напівпровідникові матеріали
5,6 540 3024 592,5 3318
5.Інші матеріали
0,5 180 90 197,5 98,75
Разом


15156
16629,5
Транспортно – заготовчі витрати на матеріали Ртр

303,12
332,59
Разом


15459,12
16962,09
Поворотні відходи Свідх

309,18
339,24
Усього витрат на матеріали за винятком відходів См

15149,94
16622,85
Напівфабрикати свого виробництва Спф

315
364
Комплектуючі вироби і покупні напівфабрикати Спфп

412,3
444
Транспортно – заготовчі витрати на покупні напівфабрикати і вироби Ртр

20,62
22,2
Усього витрат на комплектуючі вироби


747,92
830,2
1.2 Розрахунок основної заробітної плати виробничих виробників


Структура фонду заробітної платні

Згідно закону України "Про оплату праці", "Інструкції за статистикою заробітної платні" фонд оплати праці складається з:

1) фонду основної заробітної платні Зосн;

2) фонду додаткової заробітної платні Здод (складає 50% від фонду основної заробітної платні);

3)інших заохочувальних і компенсаційних виплат Зін (складає 10% від фонду основної заробітної платні).

Фонд основної заробітної платні включає нарахування за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування) по тарифних ставках, відрядних розцінках або посадових окладах (для керівників, фахівців, технічних службовців), включаючи в повному об'ємі внутрішню сумісницю.

Фонд додаткової заробітної платні включає доплати, надбавки до тарифних ставок (окладам) за працю понад встановлену норму в розмірах, передбачених чинним законодавством, премії і винагороди, зокрема за вислугу років, що мають систематичний характер, оплата роботи в наднормовий час, в святкові і вихідні дні (у розмірах, встановлених чинним законодавством) і ін.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати включають винагороди і премії, що мають одноразовий характер, інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться зверху встановлених актами норм (такі доплати передбачаються, як правило, колективним договором в розділі "Оплата праці"). До таких виплат відносяться: винагороди за підсумками роботи за рік, одноразові заохочення до ювілейних дат, премії за сприяння ізобрітательству і раціоналізації, а також створенню, освоєнню і впровадженню нової техніки і технології і ін.

Розрахунок основної заробітної плати на один виріб:

Визначення собівартості і ціни виробу (1.3)


де Срі – середня годинна тарифна ставка і-го виду робіт, грн.\год;

tі – трудомісткість і-го виду робіт на один виріб, н-год;

m – число видів робіт, оплачуваних по різних тарифних ставках.

Годинну тарифну ставку і-го виробу для Iрозряду можна визначити, виходячи з мінімальної заробітньої плати за рік, встановленої на період з 1.01.2006 по 30.06.2006 року,поділеної на кількість відпрацьованих годин протягом року.


Визначення собівартості і ціни виробу


Оскільки середній розряд роботи не ціле число, то годинну тарифну ставку для такого розряду доцільно визначити методом інтерполяції. Так, при середньому розряді роботи, вираженому числом, що знаходиться між n і n+1, годинну тарифну ставку можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу, (1.4)


де Сn і Сn+1 – годинна тарифна ставка відповідно розрядам n і n+1, грн.;

γ – дробова частина даного середнього розряду роботи.

Тарифна годинна ставка приведена у таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Тарифна сітка

Найменування роботи Розряд

1 2 3 4 5 6 7 8

Тарифна ставка Ср, грн/год:


1,98 2,16 2,38 2,67 3,07 3,5 4,1 4,51


Наприклад, для верстатних робіт виробу годинна тарифна ставка розраховується наступним чином:

-для базового виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


-для нового виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


Наприклад, для холодних робіт виробу годинна тарифна ставка розраховується наступним чином:

-для базового і нового виробів


Визначення собівартості і ціни виробу

Таблиця1.3 – Розрахунок основної заробітної плати на один вироб

Види робіт Базове Нове

Трудоміст-кість ti,

Нормо-год

Середній розряд роботи Годинна тарифна ставка,грн/год

Сума заробіт-

ної плати,грн.

Трудоміст-кість ti,

Норм-огод

Середній розряд роботи

Годинна

тарифна ставка,грн/год

Сума заробіт-ної плати,грн.
Верстатні 935 4,1 2,71 2533,85 1045 3,9 2,64 2758,8
Холодні 2431 3,8 2,61 6344,91 2717 3,8 2,61 7091,37
Інші 374 1 1,98 740,52 418 1 1,98 827,64

Основна

заробіта плата Зосн, грн




9619,28


10677,81


Фонд додаткової заробітної платні розраховується для базового виробу та для нового наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


Інші заохочувальні і компенсаційні виплати розраховуються для базового виробу та для нового наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


1.3 Розрахунок інших витрат і складання калькуляції


Повна собівартість виробу визначається сумарними витратами на його виготовлення.

Калькуляція повної собівартості виробу складається по наступних статтях витрат:


Визначення собівартості і ціни виробу (1.5)


де См – вартість матеріалів, грн;

Спф - вартість напівфабрикатів свого виробництва, грн;

Спфп - вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, грн;

Свідх - вартість поворотних відходів ( реалізованих), грн;

Сзп – фонд заробітньої плати, грн;

Ссоц - відрахування на соціальні міри, грн;

Суст - витрати по утриманню й експлуатації устаткування, грн;

Сцех – цехові витрати, грн;

Сз - загальногосподарські витрати, грн;

Сін - інші виробничі витрати, грн;

Схоз - позавиробничі витрати, грн.

Відрахування на соціальні міри розраховуються по встановленій нормі (38,76%) суми основної і додаткової заробітної плати виробничих виробників.

Витрати по утриманню й експлуатації устаткування, цехові і загальногосподарські витрати розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платі виробничих виробників. У даній курсовій роботі їх потрібно прийняти у розмірі 70,60 і 80% відповідно.

Інші виробничі витрати можна включити в собівартість пропорційно виробничій собівартості у розмірі 4%.

Позавиробничі витрати визначаються в розмірі 3% від виробничої собівартості.

Прибуток установлюється по плановому рівні рентабельності від повної собівартості за винятком прямих матеріальних витрат (без статей 1-3) у розмірі 40%.

Оптова ціна виробу дорівнює сумі повної собівартості і прибутку.

Розрахунки зведені у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Калькуляція собівартості виробу

Стаття витрат


Позна-чення Вартість, грн


Базова,% Нова,%
1 2 3 4 5 6
1. Вартість матеріалів См 15149,94 24,49 16622,85 24,49
2. Напівфабрикати свого виробництва Спфп 315 0,51 364 0,51
3. Комплектуючи вироби і покупні напівфабрикати Спфп 412,3 0,67 444 0,67
4. Поворотні відходи Свідх 309,18 0,5 339,24 0,5
5. Фонд заробітньої плати Сзп 15390,85 24,88 17084,5 24,88
6. Відрахуваня на соціальні міри Ссоц 5965,49 9,65 6621,95 9,65
7. Витрати по змісту й експлуатації устаткування Суст 6733,5 10,89 7474,47 10,89
8. Цехові (загальновиробничі) витрати Сцех 5771,57 9,33 6406,69 9,33
9. Загальногосподарські витрати Сз 7695,42 12,44 8542,25 12,44
10. Інші виробничі витрати Сін 2309,73 3,73 2556 3,73
Разом виробнича собівартість
60052,98 97,09 66455,9 97,09
11. Позавиробничі витрати Схоз 1801,59 2,91 1993,68 2,91
Разом повна собівартість Сп 61854,57 100 68449,58 100
Прибуток П 18390,93
20407,49
Оптова ціна Цо 80245,5
88857,07
2 ОЦІНКА ВИРОБНИЧОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ВИРОБУ


Виробнича технологічності виробу визначається стосовно до освоєння його виробництва і виготовлення. Вона характеризується системою показників, що по значимості поділяються на основні і додаткові, а по області аналізу – на технічні і техніко – економічні.

Склад показників технологічності залежить від призначення і конструктивних особливостей виробу й умов виробництва.


2.1 Визначення основних показників технологічності


Рівень технологічності конструкції по трудомісткості виготовлення доцільно визначити відношенням досягнутої трудомісткості виробу до базового показника трудомісткості виготовлення:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.1)

Визначення собівартості і ціни виробу


Технологічна собівартість виробу розраховується як сума витрат на одиницю виробу при здійсненні технологічного процесу його виготовлення:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.2)


де Зm – матеріальні витрати на виготовлення виробу, грн.;

Cзп – заробітна плата виробничих виробників (основна і додаткова) з урахуванням на соціальні нестатки, грн.;

Суст – витрати по змісту й експлуатації устаткування, грн.

Для базового виробу технологічна собівартість розраховується наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості і ціни виробу


Рівень технологічності конструкції по технологічній собівартості виробу до базового показника технологічної собівартості:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.3)


Таким чином, маємо:


Визначення собівартості і ціни виробу


2.2 Визначення додаткових показників технологічності


2.2.1 Техніко – економічні показники технологічності

Питому трудомісткість виготовлення нового і базового виробу можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.4)


Питому трудомісткість виготовлення базового виробу можна визначити по формулі:

Визначення собівартості і ціни виробу


Питому трудомісткість виготовлення нового виробу можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Питома технологічна собівартість нового і базового виробу визначається наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу, (2.5)


де Сm - технологічна собівартість виробу, грн.


Питома технологічна собівартість базового виробу визначається наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу


Питома технологічна собівартість нового виробу визначається наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу

2.2.2 Технічні показники уніфікації конструкції

Показники уніфікації характеризують наступність проектованої конструкції.

При їхньому визначенні враховуються всі складові частини, крім кріпильних деталей. Склад виробу зручно виразити формулою:


Визначення собівартості і ціни виробушт. (2.6)


де Z – загальне число складових частин у виробі;

Е – число збірних одиниць у виробі;

Д – число деталей, що є складовими частинами і не ввійшли в складальні одиниці.

Склад виробу базового виробу визначається по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Склад виробу нового виробу визначається по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Інші технічні показники можна визначити наступним чином:

Коефіцієнт уніфікації виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.7)


де Еу – число уніфікованих складальних одиниць;

Ду – число уніфікованих деталей.

Коефіцієнт уніфікації базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт уніфікації нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.8)


Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць для базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць для нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт уніфікації деталей:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.9)

Коефіцієнт уніфікації деталей базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт уніфікації деталей нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.10)


де Ест – число стандартних складальних одиниць;

Дст – число стандартних деталей.


Коефіцієнт стандартизації базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації складальних одиниць:

Визначення собівартості і ціни виробу (2.11)


Коефіцієнт стандартизації складальних одиниць базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації складальних одиниць нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації деталей:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.12)


Коефіцієнт стандартизації деталей базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт стандартизації деталей нового виробу:

Визначення собівартості і ціни виробу

2.2.3 Технічні показники витрати матеріалу, обробки і складу конструкції

Питома матеріалоємність виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу (2.13)


де М – суха маса виробу, кг.


Питома матеріалоємність базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Питома матеріалоємність нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт зборності:

Визначення собівартості і ціни виробу (2.14)


Коефіцієнт зборності базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Коефіцієнт зборності нового виробу:

Визначення собівартості і ціни виробу


Розраховані показники технологічності зведені в таблиці 2.1


Таблиця 2.1 – Показники технологічності конструкції

Найменування

показника

Позначення Значення


базове нове

Питома трудо-

місткість

Визначення собівартості і ціни виробу

6,91 4,1

Питома техноло-

гічна собівартість

Сту 83,6 51,21
Склад виробу Z 806 876

Коефіцієнт уніфі-

кації виробу

0,91 0,85

Коефіцієнт уніфі-

кації складальних

одиниць

Куе 0,84 0,84

Коефіцієнт уніфі-

кації деталей

Куд 0,91 0,79

Коефіцієнт стандар-

тізації виробу

Кст 0,52 0,46

Коефіцієнт стандар-

тизації складальних

одиниць

Ксте 0,34 0,38

Коефіцієнт стандар-

тизації складальних

одиниць

Кстд 0,68 0,53

Коефіцієнт стандар-

тизації складальних

одиниць

Кум 5,27 2,7
Коефіцієнт зборності Кзб 0,48 0,48

3 ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ РЕСУРСІВ


3.1 Розрахунок вартості виробничих фондів


Розрахунок річного фонду часу устаткування виконується по формулі:

Визначення собівартості і ціни виробу (3.1)

де Fд, Fреж- дійсний і режимний фонди часу одиниці устаткування, год.

Ррем – відсоток утрат часу на техобслуговування і ремонти від режимного фонду (5%).

Режимний фонд часу одиниці устаткування визначається множенням кількості робочих днів у році на число годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності. Кількість змін на добу прийняти рівним 3, кількість робочих днів визначається по календарю (365 днів).


Визначення собівартості і ціни виробу


Розрахунок кількості верстатного устаткування, необхідного для виконання плану виробництва порівнюваних виробів, в умовах серійного й індивідуального виробництва можна виконати по групах (токарські, свердлильні й ін.) у такий спосіб.

Розрахункова кількість устаткування визначається наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу (3.2)


де N – річний випуск виробу, шт.;

tі – трудомісткість одного машинокомплекта деталей, оброблюваних на даній групі устаткування, нормо – год.;

Квик – плановий відсоток виконання норм часу (для спрощення розрахунків приймається однаковим для всіх груп устаткування в розмірі 110%).

Потім установлюється прийнята (фактично необхідна) кількість устаткування Qпрі з таким розрахунком, щоб фактичний коефіцієнт завантаження устаткування не перевищував планованої величини, рівної 0,85.

З даної формули випливає, що прийнята кількість устаткування розраховується по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу (3.3)


Приклад розрахунку для свердлових верстатних базового виробу.

Трудомісткість виробу дорівнює 138,75 нормо – год.

Трудомісткість програми визначається множенням кількості річного виробу на трудомісткість виробу , таким чином для токарських верстат вона дорівнює:


Визначення собівартості і ціни виробу


Трудомісткість програми визначається в станко – годинах :


Визначення собівартості і ціни виробу


Розрахункова кількість устаткування визначається наступним чином:

Визначення собівартості і ціни виробу


Прийнята кількість устаткування дорівнює 1 од.

Перевірка: фактичний коефіцієнт завантаження устаткування не повинен перевищувати планованої величини, рівної 0,85, отже:


Визначення собівартості і ціни виробу


Отож, кількість устаткування прийнята правильно.

Розрахунок кількості верстатного устаткування по групах виконати в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 – Розрахунок кількості верстатного устаткування


Позначення показ-

ників

Група устаткування


Токарські верстати Свердлові верстати Фрезерні верстати Автомати

Інші верс-

тати

Базовий виріб
Трудомісткість виробу,нормо-год 304 114 152 114 76

Трудомісткість програми,нормо-

год

N∙tі 22800 8550 11400 8550 5700

Трудомісткість програми,станко-

год

Визначення собівартості і ціни виробу

207,27 77,72 103,64 77,72 5182
Кількість верстатів розрахункова Qрозр 2,49 0,93 1,25 0,93 0,62
Кількість верстатів прийнята Qпр 3 2 2 2 1
Фактичний коефіцієнт завантаження Kзф 0,83 0,47 0,63 0,47 0,62


Трудомісткість програми,нормо-

год

N∙tі 27060 10147,5 13530 10147,5 6900

Трудомісткість програми,станко

год

Визначення собівартості і ціни виробу

246 9225 123 9225 62,72
Кількість верстатів розрахункова Qрозр 2,95 1,11 1,47 1,11 0,75
Кількість верстатів прийнята Qпр 4 2 2 2 1
Фактичний коефіцієнт завантаження Kзф 0,74 0,56 0,74 0,56 0,75


Розрахунок вартості основних виробничих фондів виконується на основі визначення кількості верстатного устаткування по таблиці 3.1. Вартість устаткування визначається як сума добутків усередненої оптової ціни одиниці устаткування кожного виду на число одиниць устаткування цього виду. Витрати по доставці, монтажу і налагодженню устаткування, що також входять у капітальні витрати, приймаються в розмірі 10% від оптової ціни устаткування.

Вартість будинку розраховується множенням питомої вартості 1 м2 виробничої площі на виробничу площу, необхідну для проектованої ділянки. Середню величину виробничої площі для токарських, свердлильних і фрезерних верстатів можна прийняти 20 м2, для автоматів 25 м2 і для інших верстатів 16 м2.

Вартість основних виробничих фондів:


Визначення собівартості і ціни виробу (3.5)

де Сус.буд. – вартість устаткування і виробничого будинку, грн.;

Рус.буд. – відсоток вартості устаткування і виробничого будинку у вартості основних виробничих фондів (приймається рівним 40%).

Наприклад, вартість устаткування з урахуванням доставки й монтажу для базового і нового виробу дорівнює сумі 10% від оптової ціни виробу та оптовоі ціни виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості і ціни виробу


Вартість виробничого будинку визначається множенням питомої вартості 1Визначення собівартості і ціни виробу (30 грн.) виробничої площі на виробничу площу:


Визначення собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості і ціни виробу


Вартість устаткування і виробничого будинку визначається як сума вартості виробничого будинку і вартості устаткування з урахуванням доставки й монтажу:


Визначення собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості і ціни виробу


Вартість основних виробничих фондів визначаєтся наступним чином:


Визначення собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості і ціни виробу


Результати розрахунку вартості виробничих фондів зводиться в таблицю 3.2


Таблиця 3.2 – Розрахунок вартості основних виробничих фондів

Показники

Умовна

позначка

Вартість

одиниці

устаткуван-ня,

тис.грн.

Базове Нове



Кількість

Сума,

тис.грн.

Кількість

Сума,

тис.грн.

1 2 3 4 5 6 7

Вартість

обладнання:







Токарні верстати
30 3 90 4 120
Свердлові вертати
20 2 40 2 40

Фрезерні

Верстати


40 2 80 2 80
Автоматні верстати
85 2 170 2 170
Інші
28 1 28 1 28
Разом

10 408 11 438

Вартість устаткування

з урахуванням дос-

тавки, монтажу і налагодження

Сус.

448,8
481,8
Вартість виробничого будинку Сбуд.

6,18
6,78

Вартість устатку-

вання і виробничого

будинку

Сус.буд.

454,98
488,58

Вартість основних

фондів

Ф

606,64
651,44

3.2 Розрахунок показників по праці і заробітній платі


Річний фонд часу одного робітника прийняти рівним річному фонду устаткування:


Визначення собівартості і ціни виробу


Розрахунок чисельності основних робітників, необхідних для виконання плану виробництва порівнювальних виробів, виробляється по професіях. Виходячи з того, що всі основні виробники знаходяться на нормованих роботах, їхню чисельність по кожній професії можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу (3.6)


де N – річний випуск виробу, шт.;

tі – трудомісткість витраченої на один виріб роботи, виконуваної робітниками даної професії, нормо – год;

Квик – планований відсоток виконання норм часу приймається для всіх робіт рівним 110%;

Прийнята чисельність основних робітників виходить при округленні розрахункової чисельності до цілого числа.

Результати розрахунку по базовому і новому виробах зведені у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 – Розрахунок чисельності основних робітників

Показники Позначення Фах робітника усього


верстатники монтажники намотувальнк, ізолювальник настроювачі слюсарі-збирачі

штампуваль-

ники

інші
Базовий вироб
Трудомісткість виробу, нормогод

Визначення собівартості і ціни виробу

760 380 570 570 760 380 380 3800
Трудомісткість річного випуску, нормогод

Визначення собівартості і ціни виробу

57000 28500 42750 42750 57000 28500 28500 285000

Трудомісткість річного випуску,

людиногод

Визначення собівартості і ціни виробу

518,18 259,1 388,64 388,64 518,18 259,1 259,1 2590,94
Чисельність робітників розрахункова

Визначення собівартості і ціни виробу

6,23 3,11 4,67 4,67 6,23 3,11 3,11 31,13
Чисельність робітників прийнята

Визначення собівартості і ціни виробу

- - - - - - - 32
Новий вироб
Трудомісткість виробу, нормогод

Визначення собівартості і ціни виробу

902 451 676,5 676,5 902 451 451 4510
Трудомісткість річного випуску, нормогод

Визначення собівартості і ціни виробу

67650 33825 50737,5 50737,5 67650 33825 33825 338250

Трудомісткість річного випуску,

людиногод

Визначення собівартості і ціни виробу

615 307,5 461,25 461,25 615 307,5 307,5 3075
Чисельність робітників розрахункова

Визначення собівартості і ціни виробу

7,39 3,7 5,54 5,54 7,39 3,7 3,7 36,96
Чисельність робітників прийнята

Визначення собівартості і ціни виробу

- - - - - - - 37

Розрахунок річного фонду заробітної плати виробничих виробників, грн.


Визначення собівартості і ціни виробу (3.7)


де Сзп – фонд заробітньої плати основних виробничих виробників на один виріб, грн.;

N – річний випуск виробу, шт.;

Річний фонд заробітної плати виробничих виробників по базовому виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Річний фонд заробітної плати виробничих виробників по новому виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн.


Визначення собівартості і ціни виробу (3.8)


де Чпр.об. – прийнята чисельність робітників загальна (по всіх професіях).

Середньомісячна заробітна плата одного робітника для базового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Середньомісячна заробітна плата одного робітника для нового виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу


Розрахунки річного фонду і середньомісячної заробітної плати виробничих робітників зведені у таблицю 3.4


Таблиця 3.4 – Розрахунок фонду заробітної плати виробничих робітників, грн.

Показники Позначен-ня Виріб


базовий новий

Фонд заробітньої плати на один

виріб

Сзп 15747,2 20175,93

Річний фонд

заробітної плати виробничих

Згф 1181040

Визначення собівартості і ціни виробу

Чисельність виробничих робітників Чпр.об. 32 37

Середньомісячна

заробітна плата одного робітника з урахуванням коефіцієнта

Зміс 3075,62 3408,1

3.3 Визначення продуктивності праці


Річна продуктивність праці ( вироблення ) на одного працівника по новому і базовому виробах визначається по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу (3.9)


де Чпр.об. – прийнята чисельність працюючих на підприємстві.

Річна продуктивність праці на одного працівника по базовому виробу дорівнює:


Визначення собівартості і ціни виробу


Річна продуктивність праці на одного працівника по новому виробу дорівнює:


Визначення собівартості і ціни виробу


3.4 Визначення фондовіддачі


Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників:


Визначення собівартості і ціни виробу, (3.10)


де Ф - вартість основних виробничих фондів, грн.

Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по базовому виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу,


Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по новому виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу.Визначення собівартості і ціни виробу

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ


Рішення про доцільність створення і впровадження нового виробу приймається на основі економічного ефекту обумовленого на річний випуск нового виробу в розрахунковому році (річного економічного ефекту). Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на зіставлені приведених витрат по базовому і новому виробах.

Приведені витрати являють собою суму собівартості і нормативного прибутку, грн.


Визначення собівартості і ціни виробу (4.1)


де Зпр – приведені витрати на одиницю продукції, грн.;

Сп – повна собівартість одиниці продукції, грн.;

К – питомі капітальні вкладення в виробничі фонди, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (прийняти 0,15).

При визначенні річного економічного ефекту повинна бути забезпечена порівнянність порівнювальних виробів по обсягу виробленої ними продукції (роботи) і якісним параметрам.


4.1 Розрахунок річного економічного ефекту


Розрахунок річного економічного ефекту можна зробити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу∙N, (4.2)

де Зпр 1 і Зпр2 – приведені витрати виготовлювача на одиницю продукції відповідно до базового і нового виробу, грн.

а1 – коефіцієнт росту продуктивності праці:


Визначення собівартості і ціни виробу, (4.3)


де B1 і B2 – потужність виробу продукції відповідно базового і нового виробу;

а2 – коефіцієнт урахування зміни терміну служби виробу, a2=1.

Таким чином, маємо:


Визначення собівартості і ціни виробу


де И`1і И`2 – річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробу без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію виробу, грн., (узяти 10% від оптової ціни виробу);

N – річний обсяг випуску нового виробу в натуральних одиницях;

Кпр – загальна сума капітальних вкладень на розробку нового виробу, приведених до розрахункового року, грн.;

Приведені витрати виготовлювача для базового і нового виробів доцільно визначити по формулі 4.1:


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу

Питомі капітальні вкладення розрахувати розподілом вартості основних виробничих фондів на річний випуск виробу:


Визначення собівартості і ціни виробу (4.4)


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


Супутні капітальні вкладення К` (капітальні вкладення без обліку вартості розглянутих виробів ) включають витрати на транспортування, монтаж і налагодження виробу, а також вартість комплектуючих виробів, додаткових пристроїв та інші витрати, зв`язані з упровадженням виробу, їхню величину можна прийняти в розмірі 15% від оптової ціни виробу.

Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробів:


Визначення собівартості і ціни виробугрн. (4.5)


де Зе – затрати на споживану виробом електроенергію, грн.;

Зевент – витрати на електроенергію, споживану вентиляційною установкою, грн.;

Ас – амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат, грн.

Витрати на споживану виробом електроенергію можна визначити по формулі:

Визначення собівартості і ціни виробугрн. (4.6)


де Р – потужність виробу, кВт;

η – коефіцієнт корисної дії виробу;

Fг – річний фонд часу виробу, год;

Кз – коефіцієнт, завантаження виробу за часом (0.8);

Цє – ціна 1 кВт/ч електроенергії, грн.


Визначення собівартості і ціни виробу


Визначення собівартості і ціни виробу


Амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу,грн. (4.7)


де З`пр – приведені витрати на одиницю виробу в споживача (10% від витрат виготовлювача), грн.;

Нр – норма амортизації на реновацію, %.

Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для базового виробу можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу

Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для нового виробу можна визначити по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, грн.:


Визначення собівартості і ціни виробу, (4.8)


де Рев – витрати електроенергії у вентиляційній установці, кВт.


Визначення собівартості і ціни виробу (4.9)


де Q – витрата повітря на одну установку, м3;

n – кількість вентиляційних установок;

ηвент – КПД вентиляційної установки.

Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:

Визначення собівартості і ціни виробу


Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для базового виробу визначається по формулі, грн.:


Визначення собівартості і ціни виробу


Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для нового виробу визначається по формулі, грн.:


Визначення собівартості і ціни виробу


Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового виробу дорівнюють:


Визначення собівартості і ціни виробу


Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні нового виробу дорівнюють:


Визначення собівартості і ціни виробу


Загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу:

Визначення собівартості і ціни виробу (4.10)


де Зосв – витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу.


Визначення собівартості і ціни виробу, (4.11)


де Кt – капітальні вкладення, здійснювані в t – ому році, грн.;

Енп – норматив приведення різночасних витрат, чисельно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень;

T – кількість років на розробку.

Витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу визначається по формулі:


Визначення собівартості і ціни виробу


Таким чином, загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу дорівнює:


Визначення собівартості і ціни виробу


Результати розрахунку річного економічного ефекту зведені у таблицю 4.1

Таблиця 4.1 – Розрахунок економічного ефекту

Показники Сума, грн.

Економія виготовлювача

Визначення собівартості і ціни виробу

- 11500

Економія споживача

Визначення собівартості і ціни виробу

195200

Економічний ефект на одиницю виробу

Визначення собівартості і ціни виробу

183700

Річний економічний ефект

Визначення собівартості і ціни виробу

11020000

Похожие работы:

  1. • Акустичний мікшерний пульт
  2. • Источник бесперебойного питания мощностью 600 Вт
  3. • Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ
  4. • Визначення собівартості реалізованих товарів ...
  5. • Потужне інверторне джерело живлення
  6. • Орг вир деталі Кронштейн середній
  7. • Статистичний аналіз собівартості продукції ...
  8. • Система позамовного калькулювання собівартості
  9. • Визначення собівартості вибуття запасів
  10. • Облік витрат, виходу продукції (робіт, послуг) і ...
  11. • Облік витрат та собівартості продукції технічних ...
  12. • Аналіз фінансово-господарського стану підприємства
  13. • Облік витрат за видами діяльності
  14. • Облік собівартості продукції рослинництва
  15. • Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції ...
  16. • Проектування операційної системи малого підприємства ...
  17. • Методи обліку витрат на виробництво і калькулювання ...
  18. • Особливості обліку витрат за статтями калькуляції у ...
  19. • Планування діяльності підприємства
Рефетека ру refoteka@gmail.com