Рефетека.ру / Социология

Реферат: Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога. Система цінностей соціального педагога

Реферат з соціальної педагогіки

на тему:


Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога. Система цінностей соціального педагога ”

Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога


Соціальні ролі у професійній соціально-педагогічній діяльності є досить різноманітними і залежать від стилю, рівня, досвіду діяльності фахівця (див. табл.).


Табл.

Діяльність соціального педагога у різних соціальних ролях

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ ДІЯЛЬНІСТЬ
Посередник Проміжна ланка між особистістю та соціальними службами
Захисник інтересів Захист законних прав особистості
Учасник спільної діяльності Спонукання людини до дії, соціальної ініціативи, розвиток здатності самому вирішувати свої проблеми
Духовніш наставник Соціальний патронаж, турбота про формування моральних, загальнолюдських цінностей в соціумі
Соціальний терапевт Сприяння особистості у контактах зі спеціалістами відповідного профілю, допомога у розв'язанні конфліктних ситуацій
Експерт Відстоювання прав підопічного, визначення методів можливого компетентного втручання у розв'язання його проблеми

Співставляючи різноманітні підходи до вивчення професійної діяльності соціального педагога, можна впділити психологічні критерії професійної придатності соціального педагога, тобто ймовірнісні характеристики, які відображають здатність людини оволодіти цим видом професійної діяльності:

- високий рівень інтелектуального розвитку;

- здоровий глузд, швидкість та гострота мислення;

- добра саморегуляція і самодисципліна;

- значна фізична витримка, працездатність;

- здатність вносити серйозний особистісний внесок у життя ін­ших людей;

- здатність допомагати людям у складних ситуаціях;

- чуттєвість та увага до людини і її проблем;

- любов та емпатія щодо дітей;

- оптимістичне прогнозування;

- креативність - здатність до творчості.

Є сенс стверджувати, що у професії соціального педагога поєднуються як особистісні, так і професійні характеристики, причому це поєдиання може відбуватися на таких рівнях:

- соціально-педагогічна діяльність не є значущою для педагога, він виконує її формально-рольовим чином (тобто професійне не є особистісно значущим);

- соціально-педагогічна діяльність - один з особистісних смислів педагога наряду з іншими, не менш важливими (професійне - одна з особистісно значущих сфер);

- соціально-педагогічна діяльність - провідний, пріоритетний смисл життя.

Професійні знання соціального педагога можна представити як певну структуровану ієрархію, а саме:

Теоретико-методологічні знання: комплексне знання про людину як біопсихологічну істоту; знання закономірностей взаємодії особистості і суспільства, соціальної поведінки і формування особистості; знання закономірностей виховання, навчання розвитку особистості на всіх стадіях онтогенезу, вплив середовища на процес соціалізації особистості. Знання мети, принципів, змісту, методів, форм соціаль­ної діяльності в інституційній та позаінституційній сфері.

Методичні: знання основ методики, форм, методів, технологій соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями населення, у різних сферах мікросередовища, у різних соціальних інститутах; знання практичних основ прогнозування, проектування, моделюван-ня соціальної діяльності.

Прикладні: знання способів, прийомів, видів соціальної допомоги дітям, сім'ям з особливими потребами; знання освітньо-виховних, оздоровчих, культурно-дозвіллєвих форм соціально-педагогічної дія­льності.

Професійні вміння соціального педагога - це здатність спеціаліс­та застосувати отримані професійні знання у практиці своєї діяльності. Ці професійні знання можна представити таким переліком:

- гностичні (пошук, сприйняття та відбір інформації);

- проектувальні (постановка цілей і завдань, прогнозування);

- конструктивні (підбір і поєднання змісту, форм і методів);

- організаторські (створення умов, що стимулюють цілеспря­мовані зміни в дитині);

- комунікативні (контактність, спілкування, взаємини);

- оціночні (сприйняття і критичний аналіз дій суб'єктів педаго­гічного процесу);

- рефлексивні (самоаналіз власної значущості, діяльності і спі­лкування).

Професійні уміння соціального педагога відображають загальні педагогічні уміння і специфіку його професійної діяльності.

Комунікитивпі уміння:

- вступати в контакти з різними людьми; - встановлювати професійні взаємини;

- здійснювати індивідуальний підхід до людей зі специфічними проблемами;

- співробітничати, вступати у ділові стосунки;

- створювати атмосферу комфортності, доброзичливості;

- викликати довір'я у клієнтів, брати участь у вирішенні їх проблем;

- дотримуватися конфіденційності у діяльності, бути тактовним;

- спонукати дитину до творчості, вияву милосердя;

- впливати на спілкування, взаємини між людьми у мікросоціумі;

- правильно сприймати, враховувати, реагувати на критику.

Прикладні вміння:

- дослідницькі (аналіз, збирання, облік, обробка інформації, підготовка аналітичних матеріалів, розробка програм, підготовка анотацій, статей, доповідей);

- соціально-педагогічні (аналіз соціальної ситуації, проблеми планування, прогнозування, форми і методи педагогічної допомоги психотерапії);

- творчі (художня і технічна творчість, спортивні уміння, соціокультурний моніторинг);

- соціально-медичні (перша допомога, консультування, екстрасенсорика);

- правові (юридична консультація, довідка, громадський захист);

- соціально-психологічні (психологічна діагностика, психологічне консультування, психотерапія, психотренінг, медитація, гештальттерапія, психодрама, психосинтез);

- соціально-економічні (вміння організувати власну справу аналізувати економічні процеси).

Організаторські вміння:

- ставити конкретні завдання, спрямовані на вирішення проблем;

- організовувати підопічних на їх виконання;

- раціонально організовувати свій робочий час;

- планувати етапи і засоби діяльності;

- планувати індивідуальну роботу з клієнтом;

- організувати окремі види соціальної діяльності, виконання програм і проектів;

- визначати потреби клієнтів та допомагати їм визначити необхідні їм види соціальної допомоги;

- виявляти і підтримувати доцільну ініціативу, створювати умови для її реалізації;

- об'єднувати людей на основі їх спільних інтересів, духовної близькості.

Аналітичні вміння:

- вивчати особистість, сім'ю, ставити соціальний діагноз;

- аналізувати конкретні життєві ситуації клієнта, передбачати і попереджувати життєві кризи;

- проектувати кінцевий результат соціально-педагогічної діяль­ності;

- аналізувати отримані результати у співставленні з вихідними даними, висувати нові завдання;

- аналізувати недоліки своєї професійної діяльності;

- аналізувати досвід і практику діяльності спеціалістів соціаль­ної роботи;

- творчо переробляти необхідну інформацію;

- аналізувати конкретну соціальну ситуацію, причините витоки;

- визначати своє місце у здійсненні соціальної політики та в конкретних соціальних ситуаціях клієнтів;

Педагогічні уміння:

- навчати інших мистецтву допомоги людям, прикладним умінням і навичкам;

- виявляти резервні можливості особистості, відкривати пози­тивне у людині і організовувати процес допомоги їй;

- навчати соціальним навичкам поведінки;

- стимулювати соціально позитивні вияви поведінки щодо ін­ших людей;

- педагогічно осмислювати поведінку особистості, ставити пе­дагогічні завдання, досягати їх вирішення;

- здійснювати вибір засобів, методів, прийомів педагогічно компетентного втручання у кризові ситуації соціальної діяльності;

- організувати педагогічно доцільну діяльність в соціумі;

- справляти вплив на особистості та соціальні групи засобами педагогічної техніки (мова, голос, жести, ораторська майстерність);

- допомагати клієнтові найбільш ефективно налагодити зв'язки з певним соціальним середовищем;

- викладати матеріал доступно, логічно, образно, виразно.

Вміння саморегуляції:

- управляти і контролювати свої емоції у будь-якій ситуації;

- управляти своїм настроєм;

- висувати до себе підвищені вимоги;

- переносити значні нервово-психічні навантаження;

- поступатися своїми інтересами заради інтересів підопічного;

- знімати психологічне навантаження.

Підсумовуючи вищевикладені відомості, можна визначити крите­рії ефективності професійної соціально-педагогічної діяльності (див. табл.).


Табл.

Критерії ефективності професійної діяльності соціального педагога


Критерії ефек­тивності


Діагностичні ознаки ефективності


Способи оцінки



1. Ефективність діяльності



- відповідність мети досягнутому результатові;

- активність організованої системи дії;

- глибина змін у системі мішеней (успішне вирішення гюоблем клієнтів);

- адекватність витрат і результатів;

- близькість ідеальних і реальних досягнень


- педагогічний аналіз планів роботи соціального педагога (цілі, завдання, проблеми, очікувані результати у співставленні з досягнутим);

- аналіз системи дій, їх активності;

- аналіз фінансових і часових витрат у зв'язку з результатами.

2. Рівень оволо­діння професійною діяльністю

- репродуктивний;

- адаптивний;

- локально моделюючий;

- системно-моделюючий;

- творчий.

визначення реального рівня соціальнопедагогічної діяльності за описом

3. Задоволеність соціадьного педагога своєю

діяльністю

- дуже низька;

- низька;

- середня;

- висока;

- дуже висока.

- самоаналіз влас­них думок і переживань з приводу професійної діяльності: самопочуття, активність, настрій, успішність, продуктивність, саореалізація.
4. Задоволеність лієнтів спілкуанням зі спеціалістом

- дуже низька;

- низька;

- середня;

- висока;

- дуже висока.

- анкетування;

- інтерв'ювання.

5. Відповідність об’єктивних та суб’єктивних оцінок діяльності соціального педагога

- не відповідають;

- частково відпові­дають;

- повністю відповідають.

- співставлювальний аналіз результатів атес­тації і власного аналізу.

На кожному з рівнів, педагогічної діяльності і педагогічної дійсно­сті засоби, що реалізують умови і чинники виявів творчої індивідуа­льності педагога, будуть розрізнятися залежно від суб'єкта діяльнос­ті:

- на соціальному рівні, де основним суб'єктами є керівники і служби регіональних систем освіти - це засоби соціального і пе­дагогічного управління і професійного консультування;

- на рівні освітнього закладу, де суб'єктами є адміністрація і рі­зні внутрішкільні служби - це засоби педагогічного управління і допомоги;

- на рівні "учитель-учень", де суб'єктами є педагог та його учні, - засоби організації видів діяльності і відносин;

- на внутріособистісному рівні - засоби рефлексії власного "Я", "педагогічного Я", "Я-концепції”, активності.


Особистісні якості та система цінностей соціального педагога


Особистісні якості соціального педагога являють собою комплекс характеристик особистості фахівця, які стають підґрунтям його про­фесійної компетентності, а саме:

1. Здатність до творчості, артистичність, натхнення. Соціально-консультативна діяльність соціального педагога потребуватиме цих якостей, сформованих на достатньо високому рівні. Творчості у соціально-педагогічні діяльності навчитися практично неможливо, однак кожна людина може розвинути у собі такі якості, керуючись спонукальним чинником значущості та привабливості соціально-педагогічної професії. Природна артистичність, підсилена знаннями, є однією з передумов успішної соціально-педагогічної діяльності. Ці особистісні якості відіграють домінуючу роль у характері впливу на підопічних і визначають кінцевий результат діяльності. Тому соціально-педагогічна діяльність є певною мірою мистецтвом, яке вимагає вміння встановити такі взаємини з вихованцем, які мають призвести до позитивного результату, до поваги ціннісної системи дитини, до постійного контролю над ситуацією.

2. Емпатія. Це почуття дає можливість створити єднання особистостей, коли соціальний педагог проникає у переживання, почуття вихованця і бажає розділити з ним ці почуття, чуттєво ототожнюючись з дитиною. Це почуття лежить в основі любові у найширшому значенні цього слова. Більшість людей ніколи не замислюються над існуванням у них емпатії і постійно виявляють її. Однак спеціалісту соціально-педагогічного рівня така якість є фахово необхідною, оскільки за допомогою емпатії можливо пізнати причини страждань чи суперечностей у житті вихованця. Практична соціально-педагогічна діяльність не є можливою без емпатії, що підтверджується як спостереженнями, так і науковими теоріями. Так, К.Роджерс зазначав, що без емпатії неможлива нормальна взаємодія між людьми, тим більше якщо одна з них професіонал, котрий працює з людьми.

Емпатія має не лише якісні, але й кількісні показники. Соціальні педагоги виявляють різні рівні емпатії не лише стосовно різних дітей, але й щодо тої само дитини у різних ситуаціях, оскільки важко і не завжди доцільно знаходитися у внутрішньому світі дитини і розділити її почуття, переживання і проблеми.

3. Душевне тепло. Воно супроводжує вияви поваги, інтересу та уваги до проблем вихованця і бажання допомогти у їх вирішення Душевне тепло дає можливість виявити рівень розуміння соціальним педагогом глибини переживань вихованця, незалежно від рівня його розвитку, статусу, соціальної чи фізичної девіантності.

4. Щирість. Ця якість тісно пов'язана з емпатією, яку неможливо виявити без щирості. Якщо вихованець не буде відчувати щирої зацікавленості з боку соціального педагога, останньому буде складно вирішити проблеми дитини. Діти ж, зі свого боку, болісно реагують на вияви нещирості з боку професіоналів соціально-педагогічної діяльності, бажання виконувати роботу лише тому, що це вид фахової діяльності. Емпатія, тепло та щирість - це, образно говорячи, триєдина формула особистісного успіху соціального педагога у своїй професійній діяльності.

5. Ініціативність. Вона є ще одним чинником результативності соціально-педагогічної діяльності. Соціальний педагог має справу з процесом змін у житті підопічного, тому неможливо постійно слідувати рекомендаціям та інструкціям. Вони орієнтовані та типового усередненого вихованця і потребують постійної трансформації та адаптації до реальних умов житгєдіяльності дитини.

Характерними ознаками ініціативності є поєднання знання предмета діяльності з оригінальними підходами до вирішення проблем дитини.

6. Гнучкість і наполегливість. Гнучкість - характерна риса професійної соціально-педагогічної діяльності, необхідна для досягнення очікуваних змін. Відсутність цієї риси призводить до однобокості розуміння проблеми, без урахування всіх чинників та міркувань сторін, які беруть участь у ситуації. При цьому може виникнути си­туація, за якої оптимальним стилем поведінки стане наполегливість, від якої залежатиме позитивний соціальний результат соціалізації дитини.

7. Здоровий глузд. Природа дій щодо надання допомоги осо­бистості, кожна з яких є унікальною і неповторною, вимагає вияву цієї особистісної якості на кожному етапі: оцінювання ситуації, обмі­рковування варіантів виходу, прогнозування наслідків тощо. Розви­нений здоровий глузд впливає на формування професійної зрілості соціального педагога. Останнє, як правило, не залежить прямо від досвіду (стажу) роботи соціального педагога.

Система цінностей, притаманних професії соціального педагога, може бути представлена у вигляді такого комплексу:

1. Повага до основних прав людини. В основі цієї цінності лежить віра в те, що всі люди повинні мати рівнозначний доступ до соціальних послуг та благ.

2. Почуття соціальної відповідальності. Йдеться про те, щоб рі­зні соціальні інститути (сім'я, освітні заклади, державні ін­ституції) повною мірою виконували свої соціальні функції щодо соціального виховання.

3. Повага до свободи особистості. Соціально-педагогічна дія­льність покладається на визнання цінності розмаїття світу людини і поваги до прав особистості на вибір власного жит­тєвого шляху.

4. Підтримка прагнення людини до самовизначення. Грунтується на необхідності підтримувати прагнення людини до самостій­ного вирішення проблем свого життя.

Натомість головними ознаками непрофесіоналізму соціально-педагогічного працівника можуть стати такі:

1. Відсутність гнучкості. Призводить до жорсткого слідування інструкціям та бажання надавати рекомендації відповідно до строго визначених формальних установок, без урахування специфічної інди­відуальної ситуації вихованця.

2. Надопіка (надконтроль). Виникає здебільшого у ситуаціях, коли соціальний педагог4 прагне повністю підкорити собі хід подій і будь-що досягти поставленої мети. З іншого боку, жорстке слідуван­ня певним методикам може закріпостити вихованця і зробити його життя залежним від зовнішнього впливу.

3. Вузька спеціалізація (ризик "віртуозності"). Почасти соціальному педагогу легше засвоїти вузьке коло соціально-педагогічних методик, аніж постійно розвивати свій професіоналізм і поширювати коло знань, умінь і навичок.

Похожие работы:

  1. • Педагогический инструмент социального педагога по работе с ...
  2. • Работа социального педагога
  3. • Деятельность социального педагога в общеобразовательной школе
  4. • Профессиональная культура социального педагога и пути ...
  5. • Методы и формы работы социального педагога с неполной ...
  6. • Работа социального педагога по профилактике детского ...
  7. • Особенности работы социального педагога с семьями ...
  8. • Роль социального педагога в работе с детьми с ...
  9. • Специфика профессиональной деятельности социального ...
  10. • Робота соціального педагога в загальноосвітній школі
  11. • Особенности деятельности социального педагога по выбору и ...
  12. • Профессиональное мастерство социального педагога
  13. •  ... подход в деятельности школьного социального педагога
  14. • Методы и формы работы социального педагога в ...
  15. • Экспертиза профессии "социальный педагог" в ...
  16. • Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
  17. • Профессиограмма социального педагога
  18. • Работа социального педагога
  19. • Роль социального педагога в организации сотрудничества ...
Рефетека ру refoteka@gmail.com