Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості

Реферат

на тему:

«Львівський музей українського мистецтва»

Виконала ст. гр. ХМК-3С

Патляковська І.І.

Львів 2000

Львівський музей українського мистецтва – це зібрання творів українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Мистецтво XIX – поч. ХХ ст. представлено творчістю митців: Володимира
Гнатюка , Станіслава Людкевича , Філарета Колеси , Василя Щурата та інших. Першим його директором був відомий вчений Іларіон Семенович
Свєнціцький. У перші роки існування музей обмежив свою діяльність збиранням і вивченням стародавнього мистецтва , і лише згодом , завдяки зусиллям ентузіастів , його зацікавлення розширились.

У 1913 році Національний музей був відкритий для публічного відві-

дування. Він розмістився в просторих залах придбаного будинку , де знаходиться й тепер.Відтоді музей стає відомим у Західній Україні та за її межами , встановлює тісні взаємини з іншими музеями , зокрема
Києва , Москви , Петербурга.Сюди ввійшли полотна , подаровані , зок- рема , визначними діячами російської культури О.Шахматовим , О.Со- болєвим , В.Васнецовим , твори народного мистецтва та українських митців-професіоналів.
Тепер у музеї зібрані цінні колекції творів стародавнього мистецтва
, мистецтва , мистецтва ХІХ- початку ХХ ст. , українських радянських професійних та народних художників. У фондах стародавнього мистецт- ва є памятки ХІІ-ХІV ст. – бронзові ікони , фрагменти декоративного різблення по каменю тощо , що репрезентують мистецтво доби Київсь- кої Русі.

Зібрання ікон – одне з найкращих і найцінніших на
Україні.Експозиція музею дає доволі повне уявлення про шляхи розвитку українського іко-

нописного малярства ХІV-ХVІІІ ст. Бурхливий розвиток українського мистецтва ХVІІ ст. зумовлений боротьбою українського народу за соціальне й національне визволення та воз’єднання України з Росією, широко ілюструє чимала збірка творів тогочасного малярства.Особливо цінні твори двох найвизначніших митців – Йова Кондзелевича ( автора славнозвісного Богородчанського іконостаса ) та Івана
Рутковича.Обидва художники залишили нам прекрасні твори , в основу яких покладені вже не абстрактні уявлення про потойбічний світ , а глибоке знання життя , вивчення натури.

Серед живопису ХVІІІ ст. слід згадати цікаву колекцію портретів майст- рів О. Білявського , І.Барановського та Л. Долинського , вихованців ху- дожніх академій Рима й Відня.

Чимала кількість творів декоративної різьби ХVІІ-ХVІІІ ст. дає змогу простежити розвиток цієї галузі українського мистецтва.
Не дуже велика збірка старовинної скульптури має зразки кам’яної і де- рев’яної скульптури.

Про блискучий розвиток книжкової мініатюри та орнаменту , високий художній рівень оформлення книжок на Україні свідчить колекція рукописів XIV-XVIII ст. і зібрання перших стародруків
, з-поміж яких московський ”Апостол”(1564) та львівський “Апостол”
(1573-1574) І.Федорова. Багату експозицію стародавнього мистецтва доповнюють окремі колекції гравюр та гаптувань XV-XVIII ст., металевий посуд та інші зразки прикладного мистецтва, що мають велику пізнавальну та історичну цінність. Значне місце в музеї посідають роботи українських художників XIX-XX ст. , головним чином західноукраїнських. Це дає змогу глибоко вивчити своєрідні риси та особливості західноукраїнського мистецтва, познайомитися з течіями та напрямками , зумовленими специфікою політичного й культурного життя українського народу під владою Австро-Угорщини , а пізніше – панської Польщі.
Серед мистецьких творів цього періоду особливо цінні “
Автопортрет”
Т.Шевченка роботи часів заслання , його ж гравюри з картин
К.Брюллова і Рембрандта , а також кілька картин К. Трутовського ( “Дівчина з снопа- ми” , “Побачення” ).Широко представлена творчість митців , що працю-

вали на західних землях України в ІІ пол.ХІХ ст., зокрема
К.Устияновича і Т.Копистинського – піонерів реалізму в західноукраїнському живописі.З творів К. Устияновича найліпші “ Т.Шевченко на засланні” , “Гуцул”.
Кілька картин ілюструють творчість видатного портретиста , пейзажиста та майстра жанрової картини І.Романчука ( “ З дороги” , “ Лісовий крає- вид” ).
У збірках музею є твори українських художників В.Орловського ,
К. Крижицького , П. Левченка , М.Ткаченка , С.Васильківського , М.
Пимоненка , вихованців Петербурзької Академії мистецтв та
Московського училища живопису , скульптури і архітектури.
Кінець ХІХ-початок ХХ ст.- етап дальшого розвитку українського об-

разотворчого мистецтва на шляху до реалізму , народності й демократиз- му – репрезентований творами О.Мурашка , Ф.Красицького ,
Й.Куриласа,
І.Труша , О.Кульчицької та інших.З творів Ф.Красицького в музеї експо- нується найпопулярніша його картина – “Гість із Запоріжжя”.
Дуже цікава велика колекція творів І. Труша , видатного художника- реа- ліста.Краєвиди та етюди , портрети , картини побутового жанру характе- ризують його як талановитого , своєрідного майстра.В музеї експонують- ся “Портрет Лесі Українки” , “Захід сонця в лісі” , “Дніпро” ,
“Самітня сосна” , “Автопортрет”. Широко й різноманітно представлено творчість
О.Кульчицікої в галузі графіки , живопису і прикладного мистецтва.
З невеликого зібрання О. Новаківського , засновника художньої школи у
Львові , слід згадати роботи “Діти” , “Автопортрет” , “Пробудження”
,
“Натюрморт” , що дають уявлення про небуденний талант їхнього автора.
М.Івасюк – майстер історичного , батального та побутового жанрів- представлений картинами “В”їзд Б.Хмельницького до Києва” , “Мати” ,
“Біля криниці” , “Автопортрет”. Цікаві також твори популярних українсь- ких художників Й.Куриласа ( “Бабуся” , “Бідна жінка” , “Портрет дружи- ни” , “На Гуцульщині” ) та А. Манастирського ( “Запорожець” , “Два приятелі” , “Паламар” ).Обидва вони типові послідовники реалістичного мистецтва , що переборювало на Західній Україні всілякі формалістичні течії.

Експозиція відділу давнього українського мистецтва охоплює великий відтінок часу – з ХІ по ХVІІІ ст. В її основі – багата колекція творів деко- ративного мистецтва ( метал , різьба по каменю і дереву , гаптування ) , малярства , графіки , скульптури. У силу історичних умов колекцію відді- лу складають в основному твори , що походять із західних областей
Ук- раїни. Проте вони дають уявлення про основні напрями , течії та етапи розвитку українського мистецтва цього періоду в цілому.
Експозицію відділу відкривають знайдені під час археологічних розко- пок зразки ужиткового мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинсь- кого князівства. Твори давнього станкового чи монументального малярст- ва західноукраїнських земель до наших днів не збереглися. Про них мож- на судити лише на підставі скупих даних книжкової мініатюри , литих бронзових чи різьблених з каменю іконок. Деяке уявлення про стиль та іконографічно-композиційні особливості цих видів давнього мистецтва дають представлені в експозиції мініатюрні ікони: різьблені з каменю -
“Микола” з Крилоса (ХІІ ст.) , “Спас” із Звенигорода (ХІІІ – ХІV ст.) ; литі бронзові – “Спас на престолі” з Поморян (ХІ ст.) ,
“Благовіщення” з
Жукова (ХІІІ – ХІV ст.)

Дві ікони представляють мистецтво ХІV ст.Від того сповненого триво- гою і трагізмом часу , коли постійно повторювалися спустошливі татарсь- кі набіги і не припинялися напади польсько-литовських та угорських фео- далів , до наших днів дійшло дуже мало пам’яток культури.Серед них од- не з чільних місць займає ікона “Юрій Змієборець” із Станилі. Її лаконіч- на , площинно потрактована , скупа на кольори композиція символічно передає боротьбу добра зі злом , правди з кривдою.Кінцем ХІV ст. датується монументальна ікона “Преображення” з Бусовиська.
Значно ширше представлене в експозиції малярство ХV ст. , якому при- таманні бережне дотримання давніх іконографічних канонів і стилю , під- несеність художнього образу , витонченість кольорових поєднань.Видат- ною пам”яткою цього періоду є ікона “Архангел Гавриїл” з
Дальови.Вона привертає увагу вишуканістю колористичного рішення , досконалою ком-

позицією.

Другою половиною ХV – початком ХVІ ст. датуються ікони “Панток- ратор” з Милика , “Архістратиг Михаїл з діяннями” та “Цар Давид” з
Да- льови , “Микола” із Здвиження , “Василій і Петро” з Лисятич.Вони ви-

діляються насиченістю кольорів , чіткою графічною виразністю основи
, деяким захопленням декором.В останніх двох іконах наявні готичні еле- менти.

Розвиток мистецтва ХVІ ст. проходив під впливом гуманістичних ідей та мистецької культури Ренесансу.Цьому сприяли широкі міжнародні торговельні та культурні зв”язки , пробуджене самоусвідомлене почуття людської гідності.

До класичних зразків українського малярства ХVІ ст. належить викона- на у мажорних кольорах ікона “Різдво Христове” з Трушевичів. Чимала колекція творів живопису , декоративної різьби , старовинної скульптури, книжкової мініатюри широко ілюструє бурхливий розвиток українського мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст. , обумовлений боротьбою українського наро- ду за соціальне і національне визволення та воз”єднання України з
Росі- єю , поширенням гуманістичних та демократичних ідей.

Від іконописних сюжетів художники ХVІІ ст. переходять до реального відтворення образів та навколишньої дійсності. Канонічні сюжети вони починають трактувати як світські жанрові сцени , канонізованим образам надають рис живої людини , з цікавістю передають її реальне оточення , предмети побуту , життєві ситуації. Художники знайомляться з анатомією людського тіла , намагаються об’ємно трактувати форму предметів , ово- лодівають таємницями лінійної перспективи та передачі простору , почи- нають застосовувати олійну техніку , що набагато розширювало можли- вості зображувальних засобів.При цьому використовуються і традиційні прийоми , особливо декоративного характеру.Великого розвитку набуває світський живопис , зокрема портрет.

Яскраву сторінку в історії українського мистецтва займає творчість на- родних художників , які зображали своїх сучасників , відомі історичні по- дії або просто звичайні життєві сцени.В лаконічній , але дуже виразній формі , з певною професійною майстерністю , поєднаною з наївністю об- разу , вони створювали надзвичайно оригінальні мистецькі твори.У
ХVІІІ ст. на сході України великої популярності набуває картина з козаком
Мамаєм , який уособлював народного визволителя.Відбиття у народній творчості знайшов і гайдамацький рух ( зображення ватажків повстання
Івана Гонти , Хоми – осаула житомирського ).У другій половині ХVІІІ ст. спостерігається інтерес до образу простої людини , селянина.Таким зраз- ком народної картини кінця ХVІІІ ст. є “Відпочинок орача”.Виконана в плані наївного реалізму , вона з любов’ю і теплотою відтворює образ се- лянина-трудівника.

В експозиції відділу широко представлено художнє оформлення руко-

писної та друкованої книги ХІV – XVIII ст. У книжних мініатюрах знайш- ли продовження мистецькі традиції Київської Русі і Галицько-
Волинсько- го князівства.
Цікавою пам”яткою кінця ХV ст. є “Євангеліє” з Галича , яке відзна- чається прекрасним каліграфічним почерком майстра та елементами на- родної творчості в мініатюрах.

Важливий розділ в експозиції давнього мистецтва займає скульптура.
Відкриває його декоративне різьблення по каменю часів Галиціко-
Волин- ського князівства ( фрагменти архітектурного декору з Крилоса ) і вико- нана з каменю голова юнака у княжій шапці з Унева ( ХV ст.) – найдавні- ший зразок скульптурного зображення в колекції музею.Про монумен- тальний , дещо узагальнений стиль скульптури ХVІ ст. дають уявлення

невелика фігурка жіночої постаті у мантії та суцільно золочена постать у царській короні.
Чимала кількість зразків декоративної різьби по дереву ХVII-XVIII ст. дає змогу простежити розвиток і цієї галузі українського мистецтва.Ран- ній період представляють царські врата (XVII ст.) з Новоселиці.
Застосо- вана у них плоска й ажурна різьба виконана в традиціях
Ренесансу.Про мистецький рівень різьблення кінця XVII ст. дає уявлення вівтарик
(1696) із Загоровського монастиря на Волині. В основу композиції його ажурної золоченої різьби покладено поширений на той час декоративно-

символічний мотив – виноградну лозу. Приблизно тим же часом , що й вівтарик , датується різьблений з суцільного пня свічник.XVIII ст.предс- тавляють царські врата (1716 ) з Могильниці і врата ( середина
XVIII ст.) із Станіславщини ( тепер Івано-Франківська область ).

У XVI – XVIII ст. на Україні значного розвитку набуває художня оброб- ка металу. Одним з відомих її центрів був Львів. В експозиції в основному представлені зразки техніки карбування , у яких традиційні іконографічні зображення поєднуються з орнаментальними мотивами.
Музейна колекція малярства , графіки й скульптури ХІХ – початку
ХХ ст. представляє творчість майже всіх видатних митців , які працювали тоді на українських землях.Побудована за історико-хронологічним прин- ципом , вона дає досить повне уявлення про українське мистецтво цього періоду , розкриває ті зміни , які залежно від історико-політичних та со- ціально-економічних умов відбувалися в процесі його розвитку.

Одночасно колекція яскраво виявляє тісний зв’язок українського мис- тецтва та мистецтва інших народів.

В силу історичних умов в експозиції відділу ширше представлені твори західноукраїнських художників.Це дає можливість докладно вивчити своєрідні риси та особливості мистецтва західних земель України , озна- йомитися з художніми течіями , напрямками , зумовленими специфікою суспільного і культурного життя українського народу , що перебував під владою Австро-Угорщини , а пізніше – буржуазної Польщі.

Складні суспільно-політичні процеси ХІХ – початку ХХ ст. значно вплинули на розвиток мистецтва , на його ідейну та стильову еволюцію.
Під впливом визвольного та революційного руху , демократичних ідей в українському мистецтві першої половини ХІХ ст. посилюється боротьба за реалізм. Ця тенденція найбільше проявилася у мистецтві східних земель України.

Уже в першій половині минулого століття в українському малярстві чіт- ко окреслюються окремі його жанри – побутовий , історичний , пейзаж-

ний.У нову фазу розвитку вступив поширений раніше портретний жанр, який остаточно пориває з іконописними традиціями і повністю спираєть- ся на реалістичні живописні засади.
Серед унікальних колекцій музею особливе місце займає зібрання творів народного мистецтва. Експозицію відділу , яка розміщена у трьох залах , складають рідкісні зразки народного мистецтва.Тут широко предсталені художня кераміка , різьба по дереву , ткацтво , килимарство , вишивка , художня обробка металу , скло , настінний та писанковий розпис тощо.
Весь цей матеріал не тільки демонструє багатогранність художньої твор- чості народу , розкриває її суть , а й дає можливість відтворити історичну картину розвитку народного мистецтва.

Відкривають експозицію відділу зразки найдавнішого народного мис-

тецтва.Саме до них належить виставлений тут глиняний посуд , який знайдено під час археологічних розкопок на території західних областей
України. Він свідчить про те , що вироби з глини були поширені на цих
Землях ще в епоху неоліту.

Велика колекція керамічних виробів представляє майже всі основні центри гончарного виробництва , що існували на Україні протягом
XVIII – XX ст. Тут і розписані глечики , горщики та миски з
Київщини , і вироби тиквовидної форми з Галичини та Поділля , і яскраво розмальо- вані іграшки з Бойківщини й Волині.Серед них виділяються оригінальніс- тю витвори народних умільців Прикарпаття і Підкарпаття.

Окремий розділ в експозиції відділу складають твори народних різьбя- рів. Віддавна на Україні різьба по дереву широко використовувалася в ар- хітектурі. Передаючи з покоління в покоління художні навички , народні майстри , імена яких здебільшого залишилися для нас невідомими , збері- гали й збагачували національні традиції самобутньої дерев”яної пластики.
Їх вироби , що витримали випробування часом , і сьогодні вражають гля- дача гармонією і благородством.

Протягом багатьох століть Україна славилась і таким ремеслом , як ху- дожня обробка кістки. Про високий рівень цього виду народного мис- тецтва свідчить невелика колекція порохівниць з рогу ( XVII – XIX ст.) роботи київських , волинських та гуцульських умільців.

Музей і далі зростає. Добудовуються приміщення , розширюються екс- позиційні та фондові площі , створюються нові філіали , збагачуються колекції.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Скарби музеїв України “ Львівський музей українського мистецтва”.

2.В.Е.Арофікін “ Львівський музей українського мистецтва”.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Львівський Державний Коледж

Харчової та Переробної промисловості

Р Е Ф Е Р А Т

НА ТЕМУ : “ ЛЬВІВСЬКИЙ МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА”

Виконала ст.гр ХМК-3с

Патляковська І.І.

ЛЬВІВ - 2000