Рефетека.ру / Бухгалтерский учет и аудит

Реферат: Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку

Міністерство освіти та науки України

Донецький Національний Університет

Кафедра “Бухгалтерського обліку та аудиту”

по дисципліні: "Аудит " на тему: Аудит операцій по руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку”

Студентки 4 курсу

денного відділення
Науковий керівник: спеціальності 0106(укр.) Смірнова Л.Д.

Хаснутдінової
М.М.

Донецьк 2003

План

Вступ………………………………………………………………………….

1. Мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами…………………

2. Нормативно-правове регулювання операцій з грошовими коштами……

3. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику……….

4. Зміст програми аудиторської перевірки руху грошови в коштів касі і на розрахунковому рахунку в банку……………………………………..

5. Збір аудиторських доказів та оформлення робочих документів…………

6. Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів…………….

7. Аудиторський висновок за результатами перевірки……………………...

Заключення…………………………………………………………………..

Список літератури…………………………………………………………...

Вступ

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів.

Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці
України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва.
Водночас тема грошових коштів являється дуже “тендітною” ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Моя курсова робота більше охоплює аспекти зовнішнього контролю, який проводить незалежна аудиторська фірма (аудитор).

Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудиту грошових коштів, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері і передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та на допустити їх настання.

Дана робота містить вісім розділів, які почергово характеризують методику проведення аудиту. Так, перший розділ розкриває мету і завдання аудиту грошових коштів. Другий розділ показує якими нормативно-правовими актами повинен керуватись аудитор при здійснені перевірки. Оцінка системи внутрішнього контролю, яка потрібна аудитору для встановлення ступеню довіри до підприємства обговорюється в третьому розділі. Наступні розділи розкривають інформацію ,що стосується програми перевірки, збору аудиторських доказів, формування робочих документів та завершення аудиту складанням аудиторського висновку.

При написані курсової роботи були використані різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльності в Україні, монографії та періодичні видання.

1. Мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з коштами, іншими активами та аудит стану розрахунків е дуже важливими.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових кошгів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з коштами, стану розрахунків та інших активів є:
* перевірка стану збереження готівки в касі;
* вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

* перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках;
* стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;
* виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;
* перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;
* перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;
* перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів;
* оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі;
* встановлення методу організації аудиту;
* забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є: .
1) Первинні документи з обліку грошових коштів.
2) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів
3) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
4) Головна книга.
5) Звітність

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повинен володіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянки перевірки.

2. Нормативно-правове регулювання операцій з грошовими коштами

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора.
Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово- господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління
Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього
Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:
1. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного Банку

України від 19.02.01року № 69;
2. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.96р. № 51;
3. Наказ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.95р. №436/95 із змінами і доповненнями;
4. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від06.07.95 р.

№265/95-ВР із змінами і доповненнями;
5. Наказ ДПАУ “Про затвердження нормативно-правових актів” від 01.12.00 р.

№ 614;

3. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління.
Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.

Внутрішній контроль будучи функцією управління виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктами управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети.

Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю клієнта – підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. В процесі такої оцінки встановлюється ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій щодо його ефективності, оскільки:
V ніхто не може гарантувати відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою;
V керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило;
V можливі помилки, неточності в записах, підрахунках в результаті нерозуміння завдання, неохайності;
V незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за межами підприємства.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі і на поточному рахунку аудитор вивчає наступні питання:
1. наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;
2. наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;
3. наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;
4. надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;
5. формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;
6. відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;
7. наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;
8. застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо. (див. мал.1)

Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети (додаток 1). Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами (додаток 2)

Взагалі оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходить три етапи (див. мал. 2):

Оцінка системи внутрішнього контролю

Малюнок 2. Оцінка системи внутрішнього контролю
1) загальне ознайомлення з СВК;
2) первинна оцінка надійності СВК;
3) підтвердження достовірності оцінки СВК.

На першій стадії аудитору слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.

У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не може покладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторські думка не ґрунтувалась на довірі до цієї системи. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється як
“низька” або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано не спиратись на цю систему.

В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності СВК. Вона здійснюється на основі методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

> перевіряють бухгалтерську і господарську документацію клієнта всього звітного періоду, а не тільки окремих періодів часу;

> при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам діяльності, в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю типовою для всього періоду вцілому;

Оцінка окремих засобів контролю як “низькою” не виключає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як “середньої” чи
“високої”.

Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірності цієї оцінки. Ці процедури здійснюються в період перевірки на основі методики і прийомів, які розробляються аудитором самостійно.

В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності прийде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявиться нижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, він зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту.

Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документуватися із зазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певні зони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:
1. аудитор зобов’язаний повідомити клієнта про можливі порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення показані ні малюнку 3.

Малюнок 3. Типові порушення в сфері готівкового обігу
2. оцінивши систему внутрішнього контролю аудитор на основі отриманої інформації планує і складає програму аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі підприємства та поточному рахунку в банку.

4. Зміст програми аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку в банку

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур.
Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи.
Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.

Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується: o назва підприємства( o період перевірки( o дата перевірки( o об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1. Основні відомості про підприємство

2. Правові основи діяльності підприємства:

( правовий аналіз установчих документів;

( наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

( форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

( перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

( організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

( дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

( оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

( правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Грошові кошти

( дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

( наявність банківських рахунків;

( склад інших грошових коштів;

( отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

( внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки, аудитор проводить перевірку в декілька етапів (мал.4). Оглянемо детально проведення перевірки на кожному етапі окремо (див. додаток 3)

Аудит касових операцій

Малюнок 4. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:
> інтенсивність касових операцій;
> основні напрямки касових надходжень і видатків;
> кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;
> наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за всяку втрату, яка причинена підприємстві як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбайливого чи недобросовісного відношення до своїх зобов'язань. Тому після видання приказу розпорядження про назначення касира, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити касира з Положенням про ведення касових операцій та заключити договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
> забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;
> обладнання приміщення каси на підприємстві. Для забезпечення надійності і збереження готівки, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, каса повинна бути ізольована від інших приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій з клієнтами і співробітниками, мати сейф чи металічний шафа, охоронно-пожежну сигналізацію, яка відповідає вимогам діючого стандарту.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок, а саме:

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повинен скласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. Касиру також пропонують написати розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові касові документи на грошові кошти включені в звіт і передані бухгалтерії, всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені – видані та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складається відомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються в робочих документах аудитора.

Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводять інвентаризацію касової готівки та інших цінностей, які знаходяться в касі, вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він може користуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним акти інвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та він приймає рішення про доцільність проведення інвентаризації.

Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Згідно Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в строки, установлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві повинна проводитись раптова інвентаризація (ревізія) каси поаркушним перерахунком всіх грошей. Вони є необхідним і важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів
(типові форми відповідно КО-1 і КО-2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо. Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевіряється проставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. За окремими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів. Слід уважно перевірити використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Обов'язково установлюється наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів
(заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення. У касових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього. При виявленні неправильно оформлених документів аудитор складає відомість

Аудитор______________А. Л.Бінкін

Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність, достовірність і господарську цілеспрямованість. При цьому старанно аналізуються повнота та своєчасність оприбуткування грошей в касу.
Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу передбачає четвертий етап.

Грошові кошти поступають в касу підприємства:

( з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;

( за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

> невикористані підзвітні суми;

> депоновану заробітну плату.

Повноту та своєчасність оприбуткування грошей в касу, отриманих з рахунків підприємства в банку, встановлюється шляхом зустрічної та взаємної перевірки даних виписок банка з розрахункових рахунків підприємства, корінці чекових книжок, прибуткових касових ордерів та записів в касовій книзі. При вивчені грошових операцій аудитору необхідно запросити із відповідного відділення банку справку про видані чекові книжки за весь вивчає мий період. Для того щоб не було ніяких сумнівів, що отримані із банківських рахунків грошові кошти оприходувані своєчасно і повністю, необхідно перевірити записи в журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в виписках банків. Необхідно мати на увазі, що чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористанні чеки повинні зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з надписом ”Анульовані” слідує зберігати підклеєними до корінців чеків. Забороняється довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який отримує по чекам готівку з банку, а також підписувати незаповнені чеки.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). За потреби поглибленої перевірки повного оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних з різних джерел, можуть аналізуватися також обороти за відомістю журналу- ордера №1 за дебетом рахунку 301 “Каса” порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки. Старанній перевірці підлягають операції по оприбуткуванню виручки від реалізації продукції і надані послуги робітникам підприємства за готівку, так як по даним операціям частіше всього зустрічаються зловживання, пов'язані з повним чи частковим не оприбуткуванням поступивши в касу грошей. В випадку розходжень слід провести перевірку указаних операцій по суті і встановити причини відхилень. При наявності заборгованості робітників чи інших осіб за, наприклад, куплені товарно-матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення такої заборгованості.

Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством, аудитор може застосовувати відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців. Під час перевірок аудитор має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки.
Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

При встановлені випадків не оприбуткування грошей, виправлень, підчисток, розходжень в номерах чеків чи розриву між датами отримання грошей по виписці банків та оприбуткування їх в касі слід вияснити причини.
З цією метою беруться письмові пояснення з касира та головного бухгалтера підприємства.

На п'ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають поточні рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі - Інструкція).
Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства.

Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку
(незалежно від причин, внаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Під час перевірки дотримання підприємствами ліміту каси визначається встановлений установою банку або самостійно визначений підприємством (у випадках передбачених Інструкцією) ліміт каси, уточнюються за наявними копіями заявок-розрахунків та наказами (розпорядженням)суми самостійно доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам. Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів
(доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касу за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків (зразок розрахунку понадлімітних залишків приведений нижче в табл. 2)
Під час перевірок мають також враховуватися особливості визначення понадлімітних залишків і порядку здавання до кас банків підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 4.16
Інструкції. При здійснені цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на необхідність забезпечення постійної наявності в касах підприємства, що перевіряється, розмінної монети для видачі здачі. Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображається в акті перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки каси в ті дні, коли було перевищено її ліміт, а також розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).

Таблиця 2. Порядок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі підприємства
|Дата |Залишок|Надходження|Видача|Залишок|У т. ч. за|Лімі|Понадлімітн|
| |готівки|готівки до |готівк|готівки|платіжними|т |і залишки |
| |на |каси |и з |на |відомостям|каси|за кожний |
| |початок| |каси |кінець |и в дні | |день |
| |дня | | |дня |виплат, | | |
| | | | | |пов'язані | | |
| | | | | |з оплатою | | |
| | | | | |праці | | |
|04.10.02|10 |250 |80 |180 | |100 |80 |
|04.10.02|180 |100 |140 |140 | |100 |40 |
|І т. д. |... |... |... |... |... |... |... |
|Всього | | | | | | |510 |

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності. В разі виявлення аудитором порушень законодавства і інших документів, регламентуючим господарсько-фінансову діяльність і стан бухгалтерського обліку аудитор складає відомість.

Перевірка руху грошових коштів на поточному рахунку здійснюється на основі такої програми(див дод.4)

Вивчення банківських операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

Незалежно від того, якими рахунками в банку користується . підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.

Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.

Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.

Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необгрунтованих виправлень.

При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни.
Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.
Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення
(надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

( відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

( правильність заповнення платіжних доручень;

( таксування оборотів у виписка банку.

Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

(С' + (К - (Д = (С", де

С' - залишок на початок дня;

К – кредитовий оборот;

Д – дебетовий оборот;

С" – залишок на кінець дня.

Документальна перевірка записів за рахунками в банку слід проводити в трьох напрямах: а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку; б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо; в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

5. Збір аудиторських доказів і оформлення робочих документів

Основною найбільш важливою, відповідальною і трудомісткою частиною роботи аудитора являється збір аудиторських доказів по всім об’єктам контролю. На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому підприємстві.

Висновки світового досвіду підготовки аудиторських доказів відображені в розробленому Комітетом міжнародної аудиторської практики міжнародному нормативі аудиту “Аудиторські докази”. В відповідності з цим нормативом під аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки стану контролює мого об’єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій для видачі замовнику висновок про достовірність і правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського стану.

Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним вимогам:

( необхідність;

( обґрунтування;

( повнота;

( правильність.
Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряє мого об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів, зокрема грошових коштів. Інвентаризація готівки в касі, коштів на рахунках в банку дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів.

Об'єктами інвентаризації є:

· готівка (національна та іноземна валюта);

· цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати);

· грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);

· бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно- курортні путівки, незаповнені бланки векселів);

· залишки по рахунках в банку (по виписках банку).

Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлюється фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів.

Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за недотримання цього порядку.

До початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових операцій.

Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира, який передається аудитору разом з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру або стороннім організаціям.

Якщо касир заявить, що у касі зберігається готівка або інші цінності, які належать стороннім підприємствам, то аудитори повинні негайно одержати від останніх довідку про суму грошей, що їм належить.

Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.

Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводиться шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і також перераховується. За наявності великої кількості купюр складається опис, в якому зазначається номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлюється сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення.
Перевірка здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.

Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносяться до інвентаризаційного опису.

Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясовують, чи своєчасно касир проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту або, чи пронумерована та прошнурована касова книга, чи скріплена вона печаткою з підписом керівника і головного бухгалтера.

Запізнення з записами в касову книгу не можуть бути підставою для припинення інвентаризації готівки в касі. У такому разі касир зобов'язаний зробити всі записи в присутності членів інвентаризаційної комісії.

За наявності на підприємстві кількох структурних підрозділів (крамниці, кафе, їдальні, пункту надання послуг тощо) на замовлення клієнта інвентаризація готівки проводиться в кожній касі або у кожної підзвітної особи, яка займається збором виручки або виплатою заробітної плати.

Якщо на момент перевірки гроші знаходяться не лише в касі, а й у касирів- інкасаторів, то в цьому разі проводиться одночасна інвентаризація готівки у цих осіб. За відсутності такої можливості всі місця зберігання готівки опечатуються, а перевірка проводиться послідовно.

В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування.
Частково виплачені за такими платіжними відомостями суми, дозволено заносити до акту інвентаризації з певним застереженням. Розписки, неправильно оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких немає розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними суми вважаються недостачею.

Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається лишком каси і зараховується в доход підприємства. Якщо цінні папери зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарія, і на її підставі вони заносяться до акту. Дані про іноземну валюту вносяться до документів за курсом НБУ, який діє на день інвентаризації.

За фактом проведення інвентаризації аудитор складає висновок, дані проведеної інвентаризації звіряються з даними поточного обліку і робляться висновки про результати інвентаризації. За наявності розходжень з касира в обов'язковому порядку береться письмове пояснення їх причини.

За результатами інвентаризації касової готівки аудитору слід з'ясувати, чи проводяться підприємством розрахунки з населенням за відпущені їм товари
(надані послуги), оскільки підприємство зобов'язане вести вказані розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.

При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з. клієнтом необхідно з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз'ясненнями по даній операції.

Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.

Після перевірки фактичної наявності коштів аудитор розпочинає документальну перевірку.

Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів, тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів та цифр. Такі документи використовуються для того, щоб приховати обман та інші порушення правил ведення касових операцій і розрахунків готівкою. Особлива увага повинна приділятися відбиткам штампів і печаток. Їх незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші ознаки можуть вказувати на підробку документів.
Мають також значення зовнішній вигляд документа, папір, на якому він виконаний, форма бланка, фарба, якою зроблені записи (чорнила, олівець, паста), колір фарби і т. д. Особлива увага приділяється підписам посадових та матеріально відповідальних осіб, які приймали і відпускали грошові кошти.

Огляд документів з метою виявлення підробок повинен поєднуватися з перевіркою правил їх оформлення. Якщо в документах є виправлення, а в касових та банківських документах вони не допускаються , то це є свідченням
“криміналу”. Необхідно також перевірити настільки відповідають відображені в документах господарсько-фінансові операції встановленим правилам і положенням, що дозволяють встановити факти їх навмисного порушення.
Наприклад, перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.

В процесі аудиту аудитор може отримати докази також від банків, обслуговуючих клієнта. Для цього у всі відомі банки перевіряю чого підприємства з його дозволу надсилаються стандартні листи-заявки на банківський звіт для цілей аудиту. Незалежні банківські звіти дозволяють аудитору отримати дані, які відображають наявність та розмір зобов'язань і активів, встановити правильність поводження з ними, а також використання інших даних, які мають відношення пряме до аулиту.

Виявлені за допомогою фактичного та документального контролю докази аудитор систематизує отриману інформацію в робочих документах, які в майбутньому використовує при складані аудиторського висновку по результатам аудиторської перевірки.

Робочі документи – це записи аудитора, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію. У Законі “Пор аудиторську діяльність” навіть не згадується про порядок складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє. Цю прогалину заповнив національний норматив аудиту № 6 “Документальне оформлення аудиторської перевірки”. Згідно з ННА № 6 робочі документи – це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усних повідомлень. Вони може бути оформлені у вигляді стандартних форм, таблиць на папері, зафіксовані на електронних носіях. Визначаючи зміст робочих документів, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності.

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації – робочої та підсумкової. У вищезгаданому нормативі № 6 дається приблизний зміст та порядок оформлення і зберігання робочих документів. Всі робочі документи виконують такі функції:

- обґрунтовують твердження аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам

- полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту

- сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки

- допомагають у роботі аудитора.

Вони покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:

1. методики проведеного аудиту;

2. проведених під час перевірки тестів;

3. зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень та рекомендацій.

Після закінчення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Його право власності на ці документи обмежується етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтом. Їх не можна вилучати або вимагати в аудитора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен організувати надійне зберігання робочих документів, щоб забезпечити конфіденційність. Термін зберігання визначається як практикою аудиторської діяльності, так і строком позовної давності у разі, якщо клієнт порушить справу проти аудитора.

6. Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів

Контролюючи грошові операції, необхідно встановити відповідність кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського обліку. Такий контроль дозволяє виявити господарські операції з неправильною кореспонденцією, які потягнуть за собою перекручення облікової і звітної інформації. Для цього аудитору потрібно володіти знаннями типової кореспонденції рахунків.

Каса – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових готівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунка 301 “Каса в національній валюті”
|№ |Зміст господарської операції |Дебет |Кредит |
|п/п | | | |
|1 |Надходження готівки від дебіторів в рахунок |301 |16 |
| |погашення його довгострокової заборгованнояті | | |
|2 |Надходження готівки в касу підприємства з |301 |301 |
| |операційної каси чи каси філіалу | | |
|3 |Оприбуткування готівки в касу підприємства з |301 |311 |
| |поточного банківського рахунку для різних виплат: | | |
| |заробітної плати, відряджень, ін. | | |
|4 |Погашення дебітором короткострокового векселя |301 |341 |
| |готівкою | | |
|5 |Отримання готівки від покупців і замовників за |301 |361 |
| |відгружені їм товари (готову продукцію), за виконані| | |
| |підприємством роботи, надані послуги | | |
|6 |Повернення підзвітною особою невикористаного авансу |301 |372 |
|7 |Отримання підприємством дивідендів та інших доходів |301 |373 |
|8 |Внесення винними особами готівки в касу в рахунок |301 |375 |
| |погашення заборгованості по відшкодуванню нанесеного| | |
| |матеріального збитку | | |
|9 |Одержання готівки від різних дебіторів в рахунок |301 |377 |
| |погашення їх заборгованості перед підприємством | | |
|10 |Формування пайового капіталу шляхом внесення |301 |41 |
| |пайовиками готівки в касу | | |
|11 |Надходження готівки від засновників в якості взносу |301 |422 |
| |на поповнення капіталу підприємства | | |
|12 |Надходження готівки від засновників в якості взносу |301 |46 |
| |в статутний капітал підприємства в результаті чого | | |
| |зменшиться дебіторська заборгованість цих осіб перед| | |
| |підприємством | | |
|13 |Надходження коштів цільового фінансування готівкою |301 |48 |
|14 |Отримання готівкової виручки від продажу |301 |521 |
| |довгострокових облігацій | | |
|15 |Надходження авансів та предоплат готівкою від |301 |681 |
| |покупців та замовників | | |
|16 |Надходження готівки в порядку розрахунків з |301 |682 |
| |дочірніми підприємствами | | |
|17 |Оприбуткування в касу орендної плати за рахунок |301 |69 |
| |майбутніх періодів, отримання сплати підписаних | | |
| |періодичних видань та ін. | | |
|18 |Оприбуткування в касу виручки від реалізації |301 |701 |
| |продукції | | |
|19 |Оприбуткування в касу виручки від реалізації товарів|301 |702 |
|20 |Надходження в касу підприємства виручки від |301 |703 |
| |реалізації робіт та послуг | | |
|21 |Надходження в касу грошових коштів по договорам |301 |76 |
| |страхування. Ця проводка приміняється тільки в | | |
| |страхових організаціях | | |

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 301 “ Каса в національній валюті”
|№ |Зміст господарської операції |Дебет |Кредит |
|п/п | | | |
|1 |Надходження готівки в касу підприємства від |301 |301 |
| |операційної каси чи каси філіалу | | |
|2 |Касова виручка здається інкасатору |333 |301 |
|3 |Виданий аванс представникові постачальника готівкою|371 |301 |
| |під поставку матеріальних цінностей, робіт, послуг | | |
|4 |Видана під звіт готівка на цільове використання |372 |301 |
|5 |Повернення вкладених в статутний капітал коштів |46 |301 |
| |засновнику | | |
|6 |Погашення довгострокових облігацій |521 |301 |
|7 |Видана заробітна плата персоналу підприємства |661 |301 |
|8 |Погашення зобов'язань перед учасників |671,672|301 |

Рахунки в банку – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
|№ |Зміст господарської операції |Дебет |Кредит |
|п/п | | | |
|1 |Дострокове погашення дебіторської заборгованості |311 |16 |
|2 |Передача готівки в банк |311 |301 |
|3 |Перерахування грошових коштів з одного рахунку на |311 |311 |
| |інший | | |
|4 |Зарахування на розрахунковий рахунок коштів, що |311 |331 |
| |знаходились в дорозі | | |
|5 |Погашення дебіторами короткострокових векселів |311 |341 |
|6 |Погашення короткострокових облігацій |311 |352 |
|7 |Погашення покупцями та замовниками дебіторської |311 |361 |
| |заборгованості по відгруженим їм товарам, виконаним| | |
| |роботам, наданим послугам | | |
|8 |Повернення раніше виданого авансу від продавця |311 |371 |
|9 |Надходження відсотків, дивідендів, інших доходів та|311 |373 |
| |платежів | | |
|10 |Отримання коштів по пред'явленим претензіям |311 |374 |
|11 |Надходження від винних осіб коштів в цілях |311 |375 |
| |відшкодування збитків | | |
|12 |Погашення заборгованості іншими дебіторами шляхом |311 |377 |
| |внесення коштів на поточний рахунок | | |
|13 |Грошові надходження від продажу емітованих |311 |421 |
| |підприємством акцій | | |
|14 |Грошові надходження від продажу власних акцій, |311 |451 |
| |раніше викуплених у інших підприємств | | |
|15 |Погашення дебіторської заборгованості засновниками |311 |46 |
| |по внескам в статутний капітал | | |
|16 |Цільове надходження грошових коштів, цільове |311 |48 |
| |фінансування | | |
|17 |Отримання підприємством довгострокового кредиту |311 |501 |
|18 |Отримання підприємством довгострокового |311 |505 |
| |небанківського кредиту | | |
|19 |Надходження грошових коштів від продажу |311 |522 |
| |довгострокових облігацій | | |
|20 |Одержання підприємством короткострокового кредиту |311 |601 |
|21 |Надходження грошового відшкодування з бюджету, в |311 |641 |
| |тому числі підтвердженого декларацією по ПДВ | | |
| |податкового кредиту | | |
|22 |Надходження авансів та передоплати від покупців та|311 |681 |
| |замовників | | |
|23 |Надходження грошових сум від дочірніх підприємств |311 |682 |
|24 |Надходження орендної плати в рахунок майбутніх |311 |69 |
| |періодів | | |
|25 |Надходження виручки від продажу готової продукції |311 |701 |
|26 |Надходження виручки від продажу товарів |311 |702 |
|27 |Надходження виручки від реалізації робіт, послуг |311 |703 |
|28 |Надходження грошових коштів по договорам |311 |76 |
| |страхування | | |

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
|№ |Зміст господарської операції |Дебет |Кредит |
|п/п | | | |
|1 |Надходження готівки в касу підприємства |301 |311 |
|2 |Оприбутковано дорожніх чеків |33 |311 |
|3 |Перераховано коштів на купівлю валюти |333 |311 |
|4 |Оприбуткування короткострокових цінних паперів |35 |311 |
|5 |Перерахування грошових коштів в рахунок сплати |39 |311 |
| |робіт, послуг | | |
|6 |Повернення вкладених в статутний капітал внесків |46 |311 |
| |засновника | | |
|7 |Повернення невикористаних коштів цільового |48 |311 |
| |фінансування | | |
|8 |Погашення довгострокового кредиту |501 |311 |
|9 |Погашення довгострокового векселю |511 |311 |
|10 |Погашення довгострокових облігацій |521 |311 |
|11 |Оплата по зобов'язанням згідно договору фінансової |531 |311 |
| |аренди | | |
|12 |Погашення короткострокового кредиту |601 |311 |
|13 |Погашення короткострокового векселя |621 |311 |
|14 |Погашення зобов'язання перед постачальниками та |631 |311 |
| |підрядчиками за придбані ТМЦ, виконані роботи, | | |
| |послуги | | |
|15 |Перерахування грошових коштів в якості податків і |641, |311 |
| |обов'язкових платежів |642 | |
|16 |Перерахування грошових коштів в порядку розрахунку |65 |311 |
| |з органами соціального страхування | | |
|17 |Виплата заробітної плати персоналу шляхом |66 |311 |
| |перерахування її на особові рахунки в ощадних | | |
| |банках | | |
|18 |Погашення зобов'язань перед учасниками по |671, |311 |
| |нарахованим дивідендам |672 | |
|19 | Повернення постачальнику чи підрядчику раніше |681 |311 |
| |отриманого авансу | | |

Якщо аудитор виявив неправильну кореспонденцію рахунків, він складає таку відомість та занотовує в своїх робочих документах.

7. Аудиторський висновок за результатами перевірки

Як було розглянуто вище, в розділі 5, документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової. В даному розділі мова піде саме про підсумкову документацію.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор. Приклад аудиторського звіту наведено в додатку

Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26
“Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”. Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним нормативом України з аудиту № 26 передбачено, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів для формування висновку.

За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:

1. заголовок;

2. замовник;

3. вступ;

4. масштаб перевірки;

5. висновок про перевірену фінансову звітність;

6. дата аудиторського висновку;

7. підпис;

8. адреса аудиторської фірми.

Заголовок містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено аудитором (прізвище, ім'я, або назва аудиторської фірми). Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які змогли привести до порушення принципу незалежності перевірки.

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Завершується складання аудиторського висновку підписом аудитора або ім'ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведення аудиту.

Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів.
Класифікація висновків наведена на малюнку.

Аудиторський висновок

Позитивний висновок надається в тому випадку коли підприємство отримало достатньо інформації ведення касових операцій цілком відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті.

Умовно-позитивний висновок надається тоді коли виникає будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода, яка є підставою для відмови від позитивного висновку. Незгода виникає у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум в фінансовій звітності. Також наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного висновку. Порядок надання і підстави для умовно-позитивного та негативного висновку регламентується ННА № 26. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.

Відмовавід висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обов'язково вказує з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Заключення

Аудит – особлива самостійна форма контролю. На сьогоднішній день цей вид послуг являється найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово- господарської діяльності суб'єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про неправильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів, які завжди конче потрібні і яких ніколи не вистачає. Тому велику увагу слід приділяти саме збереженню цих високоліквідних активів.

Як показала дана робота аудит операцій з грошовими коштами досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту каси і коштів на поточному рахунку мало в чому відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності підприємства. Тобто перш завсе визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого підприємства і можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.

Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів чинному Положенню про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.

Таким чином з’ясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку – банкротству підприємства. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю – аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарської діяльності.

Література

1. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф.

Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”,

2001. — 416 с.
2. Аудит: Практическое пособие/ А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик,

В.Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: «Учётинформ», 1996. —

283 с.
3. Аудит: Учебник для вузов/ В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин,

Л.В.Сотникова; Под ред. проф. В.И. Подольского. — М.: Аудит, ЮНИТИ,

1999. — 432 с.
4. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 769 с.
5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. —

Житомир: ПП „Рута”, 2002. -672с.
6. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит:

Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2002.-

544с.
7. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использованием

Национальных стандартов): Учебное пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и перераб. — К.:А.С.К., 2001. — 848 с.
8. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-

XIV від 16.07.99.
9. Закон України „Про господарські підприємства” № 1577-12 від 19.09.91, з наступними змінами і доповненнями.
10. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91, з наступними змінами і доповненнями.
11. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів

України. — Аудиторська палата України, К.,1999 — 275с.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від

31.03.99.
13. Положення про ведення касових операцій в національній валюті від 19.02.

2001 р.
14. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учебное пособие. — Мн.: Мисанта, 2002. —

429 с.
15. Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 556 с.
16. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995. —

240 с.

Додаток 1

Анкета

процедур внутрішнього контролю

по касі_______________________

Замовник _________ складено _____________
Перевірено___________________ виконавець, дата

Додаток 2

Акт перевірки дотримання

порядку ведення операцій з готівкою від “____” ____________ 2000___ р.

Найменування підприємства та форма власності

(№ рахунку в установі банку)

поштова адреса

Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ
| | | | | | | | |

I. Ведення касової книги і касових документів, їх оформлення

II. Оприбуткування надходження готівки

Оприбуткування готівки, одержаної з банку

грн.
|Показники |Період у який здійснюється |
| |перевірка |
| |1 |2 |3 |
|1 |2 |3 |4 |
|Залишок каси на початок місяця | | | |
|Надходження готівкової виручки | | | |
|Надходження з банку | | | |
|За даними підприємства | | | |
|За даними банку | | | |
|Оприбутковано фактично | | | |
|Видано підприємством | | | |
|Залишок каси на кінець місяця | | | |

Висновки щодо правильності оприбуткування надходжень готівки з кас банку:

Висновки щодо правильності оприбуткування надходжень готівки з кас банку:___________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

________________

Висновки щодо правильності оприбуткування інших надходжень готівки:_________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________

III. Дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства

Висновки щодо дотримання встановленого ліміту кас, порядку і строків здавання виручки, а також наявності розмінної монети:

_________________________________________________

Цільове використаня готівкових коштів

IV. Одержання підприємством значних сум готівки та їх цільове використання

Висновки щодо цільового використання одержаних підприємством в установі банку значних сум готівки__________________________________________________________________

_____

Висновки щодо витрачення готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці____________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

________________

VI. Дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання

Висновок щодо дотримання установленого порядку видачі готівки під звіт та її використання_____________________________________________________________

_________________________________________________________________________

________________

VII. Інші види порушення встановленого порядку ведення касових операцій

_________________________________________________________________________

________________________Нормативно-правові акти, якими передбачено відповідальність за встановлені порушення загальні висновки і пропозиції працівників (аудиторів), які проводили аудит____________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

________________

Аудитор ______________

__________________________ підпис прізвище, ім'я по-батькові

Керівник підприємства, що перевірялося ______________________

_____________________

підпис прізвище, ім'я по-батькові

Головний бухгалтер ______________________

______________________

Додаток 3

Додаток 4

Програма аудита

Аудит операцій на розрахунковому рахунку

Перевіряємо організація______________________________________________
Період аудиту_______________________________________________________
Кількість чоловіко-годин_____________________________________________
Керівник аудиторської групи__________________________________________
Виконавець_______________________________________________________
Планує мий аудиторський ризик_____________________________________
Планує мий рівень істотності________________________________________

Додаток 5

Аудиторське підприємство “____________”

Україна, м. Донецьк
Ліцензія №_____ чинна до_____________
_______________________________________________________________________

Аудиторський звіт

за наслідками аудиторської перевірки ООО___________ м. Донецьк
“________” __________ 200___ р.
Відповідно до ЗУ “Про аудиторську діяльність” аудиторським підприємством
“_______” на підставі договору № ____ від _______ 200____ р. проведена аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності ООО “___________” за період 01.01.2001р. по 01.01.2002р.

1. Мета перевірки

Метою аудиторської перевірки є підтвердження повноти та достовірності балансу, звіту про фінансові результати та їх використання та звіту про фінансово-майновий стан підприємства станом на 01.01.2002р.

2. Об'єкт перевірки

ООО “______” зареєстровано реєстраційною палатою виконкому_____________

Юридична адреса: м. Донецьк,___________

Код підприємства_____________

ООО створене з метою сприяння формуванню товарного ринку, задоволення суспільних потребу його продукції, роботах та послугах.

Для здійснення поставленої мети товариство здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ “Про господарські товариства”, “Про підприємницьку діяльність”, “Про підприємства в Україні” та інші законодавчих актів і статуту....

9. Операції з готівкового обігу

Робота з готівкою регламентується Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України. При перевірці операцій з готівкового обігу були виявлені такі порушення:

1. У всіх прибуткових касових ордерах відсутній відбиток печатки підприємства. Згідно п.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України приймання готівки касами підприємств проводиться за ПКО, підписаними головним бухгалтером або особою ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи ним уповноваженої та касира завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.
2. У деяких видаткових касових ордерах немає підписів керівника та не зазначено на які цілі були видані гроші під звіт. Згідно з пунктом
13.......
3. У грудні 2001 року не оприбуткована виручка з кафе на суму _________ хоча до документів підшито квитанцію до прибуткового касового ордеру
№_____.
4. У платіжній відомості на видачу заробітної плати № 3 за березень 2001 р. та за вересень відсутні підписи, що свідчать про отримання грошей. Гроші на розрахунковий рахунок не поверталися. .................
-----------------------

Думки і рекомендації

Підсумкова оцінка системи внутрішнього контролю

Вивчення ризику функціонуваня і альтернативні вирішення

Надійне функціонування

Визначення ризику і альтернативних вирішень

Перевірка функціонування

Можливості довіряти СВК

Оцінка контролю

Ознайомлення
Перевірка відповідності

Завдання

Порушення в сфері готівкового обігу за які застосовуються фінансові санкції

Здійснення готівкових розрахунків без видачі платіжного документу

Отримання готівки

Використання готівки

Ліміт залишку готівки в касі

Видача під звіт без представлення звіту про раніше видані кошти

Перевищення строків використання

Операції з підзвітними особами

Використання готівки з виручки на видачу з/п і прирівняних до неї виплат

Використання готівки, яка отримана в банку не за цільовим призначенням

Не встановлення ліміту банками

Перевищення ліміту каси

Аналіз актів перевірки дотримання порядку ведення касових операцій

Перевірка і оцінка СВК

Підготовка аудиторського звіту і висновку

Висновки і пропозиції

Пояснення посадових осіб

Перевірка дотримання касової дисципліни

Перевірка касових документів за формою і по суті

Перевірка прибуткових і видаткових касових ордерів

Перевірка стану аналітичного обліку

Перевірка машиннограм по касі

Перевірка ж/о 1 і відомості1

Перевірка обліку касових операцій

Складання акту перевірки каси

Перевірка зберігання грошових коштів

Перевірка записів в касовій книзі

Перевірка касової готівки

Аудит касових операцій

Вибір методів організації перевірок суцільний, вибірковий, комбінований

Встановлення слабких місць

Про узагальнену фінансову звітніть

За результатами тематичної перевірки

Аудиторські висновки спеціального призначення

Відмова від надання висновку

Негативний

Умовно-позитивний

Позитивний

Регламентується ННА № 26

Аудиторські висновки перевірки бухгалтерської звітності

Регламентується ННА № 28

Реферат: Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку

Похожие работы: