Контрольная работа: Методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві
Зміст
1. Сутність і задачі функціонально-вартісного аналізу
2. Принципи організації функціонально-вартісного аналізу
3. Послідовність проведення функціонально-вартісного аналізу
4. Досвід і перспективи використання функціонально-вартісного аналізу
Вступ
На сьогодні жодна організація чи підприємство не може обійтися без аналізу своєї діяльності. Це є наслідком розвитку ринкових відносин, які вимагають чіткого розподілу коштів та ведення аналізу, щоб прослідкувати, чи ефективно працює те чи інше підприємство. Тому таке питання як методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві є досить актуальною для сучасних наших підприємств.
Дана методика є важливою, оскільки направлена на пошук резервів скорочення витрат на виробництво. Крім того, даний аналіз підтверджує твердження, що кожний продукт, об'єкт виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції).
Взагалі, якщо розглядати аналіз як певну діяльність, то можна стверджувати, що економічний аналіз діяльності підприємств - це комплексне вивчення їх функціонування з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів, фінансово-господарської діяльності і виявлення шляхів подальшого підвищення прибутковості (рентабельності).
Методика проведення будь-якого аналізу проводиться за допомогою певних методів. Методом аналізу господарської діяльності підприємств є системне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.
У даній роботі ми розглянемо методику проведення функціонально-вартісного аналізу на підприємстві.
1. Сутність і задачі функціонально-вартісного аналізу
Існує старий, але дуже повчальний психологічний тест: потрібно з’єднати чотири кути квадрата трьома лініями так, щоб олівець, не відриваючись від паперу, повернувся в початкову точку. У більшості випадків перші спроби розв’язати цю задачу приводять, здавалося б, до очевидного висновку; вона не має розв’язку. Проте це не так. Просто традиційність нашого мислення, визначені догми, у рамках яких ми пробуємо розв’язати задачу, не дають змоги знайти розв'язок. Відкинувши все це, дійдемо простого висновку, ми шукали розв'язок у просторі, обмеженому чотирма точками, а його можна знайти, тільки вийшовши за межі квадрата (рис.1).
Рис.1 - Розв’язок задачі на з’єднання кутів квадрата трьома лініями
Слід зазначити, що психологічні тести часто трапляються в різних галузях знань. З історії розвитку науки й техніки становлення цивілізації взагалі відомо, що саме нетрадиційні підходи до розв'язання тих чи інших задач, пояснення різноманітних явищ дали потужні поштовхи розвиткові цивілізації. Згадаймо хоч би закон всесвітнього тяжіння (закон гравітації), що був сформульований внаслідок якісного ототожнення яблука і земної кулі.
Такі нетрадиційні підходи використовуються і в економічному аналізі. Зупинимося на функціонально-вартісному аналізі (ФВА), який спочатку розроблявся як метод пошуку резервів скорочення витрат на виробництво. Щоб зрозуміти його сутність, спробуємо прочитати скорочену назву ФВА у зворотному порядку: аналіз вартості функцій. Виникає питання: про які функції йдеться? Тут і виявляється традиційність нашого мислення.
Звичайно щодо послідовності пошуку резервів скорочення витрат або зниження собівартості у аналітика не виникає сумнівів. Це передусім групування фактичних сум витрат за визначеними статтями і елементами, а потім - порівняння цих сум із запланованими або, ще краще, із нормативними. Отримані таким чином позитивні відхилення за простою логікою і вважають резервами. Такий підхід на практиці дає бажані результати: ставиться перепона марнотратству, вибираються більш дешеві матеріали, зберігаються трудові ресурси. Однак описаний підхід серйозно обмежений статичністю самого продукту і технології його виробництва.
ФВА ж ґрунтується на твердженні: кожний продукт, об’єкт виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції). Наприклад, годинник показує час, телевізор приймає відеосигнал і перетворює його на зображення, олівцем можна писати, малювати. Відомо, що на створення цих функцій у продукті або товарі затрачається певна кількість живої й уречевленої праці.
При більш детальному вивченні будь-якого об’єкта можна побачити, що він виконує не одну, а багато функцій. Наприклад, годинник крім часу в годинах хвилинах може показувати і календарні дні (день тижня, дату, місяць), бути секундоміром, будильником або дитячою іграшкою. Нарешті, він може бути прикрасою.
Отже, кожен об’єкт має корисні функції, на створення яких виробник здійснив певні витрати. Одні з цих функцій є основними (заради цього і створювався об'єкт), інші - додатковими. Без них неможливе здійснення основних. Нарешті, можуть бути взагалі непотрібні функції (зайві, а то й шкідливі). Наприклад, годинник може бути занадто важким і громіздким, а телевізор є джерелом шкідливого для людини випромінювання.
Однак у будь-якому випадку на створення цих функцій предмета були зроблені якісь витрати. Тоді виходить, що непотрібні витрати на функції є також зайвими. Тому ФВА усі витрати поділяє на функціонально необхідні для виконання об’єктом його функціонального призначення і на зайві, породжені неправильним вибором або недосконалістю конструкторських рішень. Тепер можна зрозуміти ще одну назву цього методу (вона більш поширена за межами СНД): аналіз вартості на основі споживчих якостей.
Слід звернути увагу ще на одну обставину. Кожна з функцій об’єкта може виконуватись різними способами. Скажімо, час може відображати годинник за допомогою стрілок, цифр, що світяться на циферблаті, або яким-небудь іншим способом. Очевидно, різні способи здійснення функції досягаються різними технологічними і технічними шляхами і, відповідно, вимагають різних обсягів витрат. Це означає, що, обираючи той чи інший спосіб здійснення певної функції об’єктом, ми заздалегідь закладаємо і певну мінімальну суму витрат на її створення. Таким чином, замінивши існуючий спосіб виконання функції більш дешевим, ми тим самим зменшимо вартість виробу.
Оскільки процес ФВА будь-якого об’єкта має дуже великий обсяг і вимагає деталізованих обґрунтувань, з метою економії місця обмежимося абстрактним прикладом. Нехай нам потрібно провести аналіз об’єкта А з метою скорочення витрат на його виробництво. Деталізуючи на функції, накреслимо схему цього об'єкта (рис.2), а на основі цієї функціональної схеми відповідним групуванням витрат побудуємо його вартісну модель (рис.3).
На перший погляд, для розв’язання задачі (знизити вартість аналізованого об'єкта) достатньо просто внести в об’єкт конструктивні зміни, в результаті яких зникли б непотрібні функції b і k і додаткова функція b. Сума можливого зменшення вартості об’єкта становила б (10,7 + + 12,1 + 4,0) = 26,8 тис. грн.
Однак на практиці все не так просто. В результаті аналізу виявляється, що функцію b і додаткову до неї функцію b справді можна скоротити, тоді як скорочення функції k неможливе, оскільки вона є результатом технологічної недосконалості об'єкта, яка зумовлена нинішнім рівнем розвитку науки.
а е
b
A b
c f k
d g
Додаткові Головні Непотрібні
функції функції функції
Рис.2 - Функціональна схема об’єкта А до аналізу
6,4 30,5
10,7
152,9 4,0
14,6 45,9 12,1
7,8 20,9
Додаткові Головні Непотрібні
функції функції функції
Рис.3 - Вартісна модель об’єкта А до аналізу, тис. грн.
Крім того, з’ясувалося, що головна функція g може виконуватися іншим способом (нове технічне вирішення). Її вартість у цьому разі дещо більша, але при реалізації об’єкта відпаде потреба у функції а. Нарешті, головні функції f і g можна об’єднати. Позначимо цю об’єднану функцію L. Її вартість становить 66,8 тис грн. При цьому відпадає потреба у функції с і виникає необхідність створити додаткову функцію g вартістю 13,9 тис грн.
Внаслідок змін у конструкції маємо новий, удосконалений варіант об’єкта А. Після проведення ФВА вартість його знизилася на 2,1 тис грн. (1,37% від початкової) без втрат необхідних споживчих якостей. Якщо це масовий виріб, то отриманий ефект потрібно помножити на кількість одиниць його, виготовлену за рік чи інший проміжок часу.
Отже, ФВА є ефективним способом виявлення резервів зниження витрат, що ґрунтується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій (шляхом організаційних, технічних, технологічних змін виробництва) при одночасному усуненні непотрібних функцій.
Кінцевою метою ФВА є пошук найбільш економічних з огляду на споживача і виробника варіантів того чи іншого практичного рішення. Для цього за допомогою аналізу треба розв'язати такі задачі: дати загальну характеристику об’єкта дослідження; деталізувати об'єкт на функції; згрупувати виділені функції на головні, додаткові й непотрібні; визначити й згрупувати витрати відповідно до виділених функцій; обчислити витрати на виготовлення виробу, крім витрат на зайві функції; розробити пропозиції щодо технологічного та організаційного вдосконалення виробництва.
Слід відмітити, що об’єктами ФВА можуть бути як окремі види виробів, так і технологічні процеси.
2. Принципи організації функціонально-вартісного аналізу
Для забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА треба дотримуватися певних принципів проведення аналітичного дослідження. Найважливіші з них розглянемо нижче.
Принцип ранньої діагностики. Сутність його в тому, що величина виявлених резервів залежить від того, на якій стадії життєвого циклу виробу проводиться ФВА: передвиробничій, виробничій, експлуатації, утилізації. Як правило, зайві витрати закладаються переважно на етапі проектування виробу. Тому і найбільший ефект від аналізу може бути отриманий на цьому етапі, коли можна запобігти зайвим витратам не тільки на виготовлення виробу, й на підготовку виробництва його. На стадії промислового випуску продукції величина ефекту зменшується за рахунок того, що вже проведені роботи із забезпечення його функціонування (створення виробничих потужностей, виготовлення оснащення, придбання устаткування тощо), налагоджено виробничий процес. Втручання в цей процес не обійдеться без втрат. Ще великі втрати будуть при внесенні змін у конструкцію виробу на стадії його експлуатації.
Тому найдоцільніше проводити ФВА під час конструкторського розроблення виробів. Наприклад, усунення помилки, якої припустилися при розробленні виробу, в 10 разів дешевше, ніж у процесі виробництва, й у 100 разів, ніж у процесі експлуатації виробу споживачами.
Принцип пріоритету. Оскільки метод ФВА не набув поки що широкого застосування і не охоплює всі можливі об’єкти (види продукції, технології і ін.), а кількість фахівців, що володіють методикою, обмежена, то в кожному випадку треба враховувати таку вимогу. Насамперед ФВА мають піддягати вироби й процеси, що перебувають у стадії конструкторського розроблення і вироблятимуться у великій кількості чи здійснюватимуться у великих масштабах. Це дасть змогу максимізувати ефект ФБА при мінімально можливих витратах на його проведення. Крім того, значний ефект від цього сприятиме більш широкому визнанню ФВА.
Принцип оптимальної деталізації. Головний зміст ФВА - виділення споживчих функцій, властивих об'єкту. Проте, коли досліджуваний об’єкт є досить складним, то внаслідок поділу його на функції останніх може бути дуже багато (десятки, а то й сотні). Така вузька деталізація об’єкта робить програму аналізу дуже громіздкою, малозрозумілою і навряд чи сприятиме швидкому й результативному її виконанню.
Якщо на практиці трапляється дослідження складних об’єктів, то його краще проводити двома етапами:
1) поділ об’єкта на великі частини (окремі вузли машин або пристрої, менш відокремлені групи технологічних операцій);
2) проведення ФВА кожного з виділених більш дрібних об’єктів.
В окремих випадках при попередній деталізації може з’ясуватися, що найцікавішою для аналізу є одна яка-небудь частина об’єкта, виділення інших доцільне з огляду на ефективність аналізу.
Принцип послідовності. Комплекс робіт з ФВА треба виконувати в певній послідовності в дослідженні, насамперед попередньо вивчити майбутній об'єкт та всі обставини, пов’язані з його виробництвом і використанням. При цьому слід користуватися логічною схемою деталізації - від загального до часткового (об’єкт - вузол - функція).
Слід також зважати на те, що при проведенні ФВА результати його на кожному етапі залежать від повноти і якості виконаних робіт на попередніх етапах.
Принцип виділення головної ланки (ліквідації вузьких місць). Майже завжди в процесі аналізу з’ясовується, що в господарському комплексі або в окремому виробі є якась частина, що потребує великих витрат на забезпечення життєздатності даного об’єкта або стримує одержання ефекту від його функціонування (використання).
Очевидно, дослідження найдоцільніше спрямувати на ліквідацію цих стримувальних обставин або напрямків. Завдяки такому вибору напрямків дослідження мінімальні витрати на проведення ФВА приведуть до активізації всієї аналізованої системи і значно підвищать загальний ефект від її функціонування.
Отже, використання викладених принципів може істотно підвищити ефективність робіт з ФВА
3. Послідовність проведення функціонально-вартісного аналізу
У різних літературних джерелах при описі послідовності проведення ФВА виділяють різну кількість етапів. Правда, незалежно від цього програма аналізу не змінюється. Зупинимося докладніше на роботах, що виконуються на кожному з перелічених нижче етапах.
Підготовчий етап. Однією із задач цього етапу є популяризація методу, завдяки чому створюються сприятливі умови для проведення певних аналітичних досліджень. Відразу вибирають об’єкт майбутнього дослідження, створюють тимчасову дослідницьку групу фахівців різного напрямку для більш повного охоплення всіх інженерно-економічних і технологічних особливостей об’єкта. Якщо фахівці не мають знань з ФВА, їх направляють на курси вивчення методики. На цьому етапі розробляють детальний календарний план дослідження. Крім того, оформляють усі нормативні документи, необхідні для проведення ФВА (наказ керівника про проведення аналізу визначеного об'єкта, залучення певних працівників до виконання цієї роботи, матеріальну заінтересованість працівників у результатах аналізу тощо).
Інформаційний етап. Головна задача на цьому етапі - збирання, вивчення та узагальнення різних даних про досліджуваний об’єкт. Ці дані мають відображувати умови виробництва, реалізації і споживання виробу, новітні досягнення в галузях науки і техніки, так чи інакше пов’язані з цим об'єктом, зберігати всю без винятку економічну інформацію, що стосується аналізованого об’єкта. Даний етап нерідко називають фундаментом ФВА тому що від повноти і достовірності інформації багато в чому залежить успіх наступних етапів ФВА
Аналітичний етап. На цьому етапі деталізують досліджуваний об’єкт на функції, класифікують їх, визначають вартість кожної. Практично це означає створення функціонально-вартісної моделі об’єкта. У результаті проведених досліджень повинні бути виявлені зони найбільшої концентрації витрат (у тому числі й непотрібних), тобто найперспективніші зони з огляду на задачі ФВА. На підставі цього формулюють задачі вдосконалення об'єкта з метою скорочення витрат на його виробництво, вибирають напрямки подальшого дослідження.
Творчий етап. На цьому етапі розробляють варіанти спрощення і здешевлення конструкції виробу або технології. При цьому розв’язують задачі суміщення функцій, визначають можливості ліквідації непотрібних функцій, здешевлення елементів конструкції, установлюють різні варіанти виконання основних функцій, обговорюють і добирають найреальніші варіанти з огляду на їх реалізацію.
У розробленні пропозицій бере участь увесь творчий колектив. Внесені пропозиції реєструються у спеціальному журналі, доступному для всіх бажаючих. Після скорочення або припинення пропозицій, що надійшли, всі учасники творчого колективу починають обговорювати і обґрунтовувати їх. В якості експертів можуть бути залучені інші фахівці. Обговорення організують звичайно у формі круглого столу.
Для обґрунтування ефективності кожної пропозиції використовують: методи "мозкової атаки", "мозкового штурму", синектичний, "Дельф", морфологічний, тощо.
Метод "мозкової атаки" або конференції ідей, передбачає генерування ідей членами експертної групи у творчій суперечці при особистому контакті фахівців. Тривалість кожного засідання не більш 45 хв., генерування - 1-2 хв., не допускається на першому етапі критика внесених пропозицій. Різновидом цього методу є "мозковий штурм", суть якого в тому, що одна група експертів пропонує ідеї, а інша їх аналізує.
Синектичний метод припускає при генеруванні ідей використання аналогій з інших галузей знань і фантастики.
Метод "Дельф" передбачає анонімне опитування спеціально підібраної групи експертів за наперед підготовленими анкетами з наступним статистичним опрацюванням матеріалу. Після узагальнення результатів опиту запитується думка експертів щодо спірних питань. В результаті забезпечується перехід від інтуїтивних форм мислення до дискусійних.
Морфологічний метод ґрунтується на використанні морфологічних матриць, за допомогою яких забезпечується системний пошук взаємозв'язків між усіма її елементами в рамках досліджуваної проблеми. У лівій частині матриці наведено всі функції досліджуваного об’єкта, а в правій - способи їх здійснення.
На заключному етапі із загальної кількості пропозицій має залишитися 2-3 найбільш привабливих і перспективних, на думку фахівців, варіантів удосконалення об’єкта. До того ж, ці пропозиції потребують більш детального дослідження, а інколи і експериментальної перевірки.
Творчий етап є вирішальним, тому що саме в ході його починається зародження нового, удосконаленого об'єкта, окреслюються його контури.
Дослідницький етап. Експериментальна перевірка висунутих пропозицій - головна задача на цьому етапі. Для її розв’язання звичайно проводять усі необхідні технічні, технологічні й економічні розрахунки, перевіряють відповідність нового варіанта продукції умовам її використання споживачами. Іноді цих розрахунків недостатньо. Тоді створюють досліджувані зразки об'єкта і проводять їх випробування з огляду як на пристосованість до існуючого виробничого устаткування, так і на умови доставки до споживача та експлуатації.
Рекомендаційний етап. На цьому етапі треба остаточно вибрати варіанти змін досліджуваного об’єкта, які б не знижували його споживчих якостей. При цьому оформляють усю необхідну документацію за обраним варіантом удосконаленого об’єкта, погоджують зі споживачами і постачальниками усі внесені в нього зміни.
Для того щоб організувати виробництво нового виду або хоча б нової моделі продукції, необхідно погодити багато різних питань з органами Держстандарту, пожежними, санітарними, екологічними та іншими службами. Розробляють також плани-графіки впровадження результатів аналізу у виробництво. Необхідну документацію виробничого характеру передають технологічним, економічним та іншим заінтересованим службам.
Етап впровадження. Це останній етап у циклі ФВА. Після його завершення мають бути вирішені всі питання, пов'язані з організацією виробництва нового варіанта аналізованого виробу. Для фахівців, безпосередньо зайнятих у виробництві, треба проводити консультації, а в разі потреби - курси підвищення кваліфікації.
Протягом усього терміну освоєння нового варіанта фахівці тимчасового творчого колективу повинні здійснювати контроль. На цьому етапі підводять підсумки проведеної роботи, визначають економічний ефект від її проведення, оформляють звіт про результати аналізу, вирішують питання матеріальної заінтересованості учасників розроблення і впровадження результатів ФВА.
Залежно від особливостей конкретного об’єкта, технології його виробництва та з інших причин методика виконання ФВА може істотно змінюватись. Однак у будь-якому випадку загальних принципів методології треба дотримуватись.
4. Досвід і перспективи використання функціонально-вартісного аналізу
ФВА виник наприкінці 40-х років XX ст. Майже одночасно інженери А.Д. Майлз (фірма "General Electric") і Ю.М. Соболєв (Пермський телевізійний завод) запропонували якісно нові підходи до пошуку резервів зниження собівартості виробів. Ефект був майже приголомшуючий. Перша розробка Ю.М. Соболева (вузол посилення мікротелефону) дала змогу скоротити кількість деталей на 70%, витрати матеріалів - на 42%, трудомісткість - на 69%, а загальну собівартість - в 1,7 рази. Відтоді і починається історія теоретичного розроблення і практичного використання
ФВА На Заході цей метод досить швидко набув загального визнання, і його почали широко застосовувати найрізноманітніші фірми. Тепер на найбільших фірмах сотні фахівців займаються ФВА Майже всі нові види продукції, що надходять на ринок, на стадії передвиробничої підготовки проходять через ФВА Цьому сприяє його виняткова ефективність. Кожний долар, витрачений на проведення ФВА, дає економію від 7 до 20 доларів, залежно від галузі виробництва та об’єкта дослідження.
Часто уявлення про можливості ФВА бувають дуже звужені. Вважають, що це виключно інженерний аналіз, придатний тільки для конструкторської доробки технічних виробів. На практиці це далеко не так. З позицій ФВА можна вивчати всі об’єкти.
Нині діюча система бухгалтерського обліку - дуже перспективний об’єкт для ФВА. Тут необхідно перевірити функціональну роль кожного документа кожного показника і та ін. Такий аналіз дав би змогу без втрат облікових функцій скоротити кількість облікових документів. У масштабах держави це означало б зменшення витрат паперу, вивільнення зайвих працівників тощо.
Перспективність подальшого розвитку ФВА полягає ще й у тому, щоб впроваджувати в його методику економіко-математичні методи, широко використовувати ПЕОМ для проведення аналізу.
Питання про збирання даних за результатами проведення ФВА має бути поставлене на рівень державної політики. Це сприяло б не тільки поширенню цього методу, а й виключало б багаторазові дослідження тих самих об’єктів.
Отже, ФВА має важливе значення для нашої країни, оскільки дозволить прискорити сам процес аналізу господарської діяльності підприємства.
Висновки
Розвиток ринкової економіки сприяє тому, що кожне підприємство повинно впроваджувати таку діяльність як економічний аналіз.
Економічний аналіз має зв’язок з такими дисциплінами як бухгалтерський облік, статистика, економіка, фінансова діяльність, аудит, менеджмент та інші.
Сам по собі економічний аналіз означає комплексне вивчення функціонування підприємства з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансово-господарських результатів та виявлення шляхів підвищення рентабельності підприємства.
Економічний аналіз проводиться за допомогою певних методів. Найпоширенішим є методика проведення функціонально-вартісного аналізу на підприємстві.
Суть даного аналізу полягає в тому, що кожний продукт, об’єкт, що виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції).
Тобто, кожен об’єкт має корисні функції, на створення яких виробник здійснив певні витрати. Одні з цих функцій є основними (саме заради цього і створювався певний об’єкт), інші - додатковими. Без них неможливе здійснення основних.
Аналізуючи всі функції та розмір затрат на виконання об’єктом певних функцій і є метою функціонально-вартісного аналізу.
Дана методика досить популярна у країнах Заходу, проте поступово поширюється і серед наших підприємств. Крім того, ФВА має перспективи використання, оскільки з розвитком НТП сучасне життя не обходиться без використання комп’ютерної техніки, що значно прискорює процес проведення будь-якого аналізу.
Список використаних джерел
Агапова Τ. Α., Серегина С. Φ. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А.В. Сидоровича. - Μ.: Дело и сервис, 2000. - Гл.5.
Базидевич В.Д., Баласт рик Л.О. Макроекономіка. Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2003.
Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Литера-плюс, 2004. - Гл.5,6.
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с.
Макроэкономика I В.М. Гальперин, П.И. Гребенников, А.И. Леус-ский, Л.С. Тарасевич. - СПб., 2004. - Гл.3.
Манків Η. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. - Розд.16, 17.
Панчишин С. Макроекономіка К.: Либідь, 2000.
Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник. - К.: Таксон, 2001.
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. - К.: Либідь, 2003. - Гл.4.
Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка: Переклад з англ. - К.: Основи, 2000.
Селищев А.С. Макроэкономика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2000. - Гл.2,3.
Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998. - 256 с.: іл.