Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників.
Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.
До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т.д.
Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.
Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Фактично ревізія - це комплекс взаємопов'язаних перевірок питань фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюється з допомогою прийомів документального та фактичного контролю, спрямований на виявлення обґрунтованості, доцільності і економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна.
Перевірка — це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.
Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризується наявністю контрольно-ревізійного апарату на підвідомчих підприємствах).
За характером виконання контрольно-ревізійних процедур виділяють бригадну, індивідуальну та змішану форми організації контрольно-ревізійної роботи. Ревізія або перевірка здійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником контрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками. Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою контрольно-ревізійних органів може, проводитись не частіше ніж один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться в будь-який час.
До завдань контрольно-ревізійної служби належать здійснення контролю за:
• використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;
• виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;
• використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;
• веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності па підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.
Класифікація ревізій фінансово-господарської діяльності
Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за такими ознаками :
1) за відношенням до плану роботи;
2) за повнотою перевірки господарських операцій;
3) за широтою охоплених питань;
4) за повторюваністю.
За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на:
• на планові -- здійснюються за раніше розробленим із затвердженим планом ;
• непланові - які проводяться в терміни, не передбачені затвердженим планом (при незадовільній роботі установи, у випадках крадіжок цінностей І т.д.); на вимогу слідчих органів - при порушенні кримінальних справ; па дорученням Президента України або Кабінету Міністрів.
За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють па су цільні-доку ментальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані. Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти па тематичні, фінансові (некомплексні) і комплексні. Залежно від повторюваності контрольних дій розрізняють первинні, повторні і додаткові.
Практичне значення класифікації ревізій полягає в тому, що вона дозволяє розрахувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні і реальні плани ревізій.
Планові ревізії - проводять за раніше наміченими планами, які узгоджуються з вищими органами.
Позапланові ревізії — проводять позачергово, якщо одержано сигнали про серйозні недоліки в роботі, порушення фінансової дисципліни, крадіжки і зловживання, а також при погіршенні результатів роботи по основних фінансових показниках. На вимогу слідчих органів проводяться при порушенні, наприклад, кримінальних справ, у зв'язку зі зловживанням відповідних посадових осіб. За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України проводяться в основному тоді, коли готуються зміни у чинному законодавстві.
Під час проведення суцільних документальних ревізій дослідженню піддаються всі господарські операції об'єкта ревізії і за весь ревізійний період. Вказані ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів. При суцільній перевірці перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображена фінансово-господарська діяльність. Суцільна перевірка може використовуватись не тільки по всіх операціях фінансово-господарської діяльності установи, але і по окремих однорідних операціях. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У випадку встановлення недостач, крадіжок, зловживань суцільній перевірці також підлягають операції, по яких виявлені зазначені порушення. Згідно із завданням, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лийте частина їх вибірково за певний період.
Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко. На практиці більш поширені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та регістрів бухгалтерського обліку за попередньо затвердженим планом, (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в школі-інтернаті). При цьому деякі господарські операції перевіряються не за весь ревізійний період, а лише за окремі відрізки часу (наприклад, продуктів харчування — за лютий, травень, вересень, листопад). При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно вибрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це повністю залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів
Вибіркові ревізії — один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи, які стосуються окремих операцій. Ллє методика їх проведення розроблена ще не повністю. В багатьох випадках навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити я загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлені серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. І слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків і порушень. Під час ревізій може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи. Така ревізія називається повною.
Частковими ревізіями - називаються такі, при яких перевірці підлягає будь-який вид операцій, наприклад, касові операції, витрата певних матеріалів. У практиці ревізійної роботи застосовуються також комбіновані ревізії, які являють собою поєднання різних видів ревізій.
Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій або окремих ділянок їх роботи за спеціальною тематикою. Ціль тематичних ревізій полягає в одержанні загальної характеристики стану справ по окремих питаннях. Під час цих ревізій перевіряється, наприклад, раціональне використання нафтопродуктів, правильність використання і повнота повернення бюджетної позички, правильність нарахування і виплати премій, нормування і використання оборотних активів. Це дає можливість за наслідками тематичних ревізій, проведених на значній кількості однотипних об'єктів, глибше визначити фактичний стан справ з метою його поліпшення не лише на об'єктах, що перевіряються, але й о інших установах і організаціях.
Фінансові (некомплексні) ревізії проводяться одним ревізором (спеціалістом з бухгалтерського обліку та звітності) шляхом перевірки фінансово-господарської діяльності установи за даними бухгалтерської документації, облікових регістрів і звітності. Ця форма ревізії найбільш поширена і часто застосовується контрольно-ревізійною службою, при цьому прикметник «фінансова» здебільшого опускається.
Комплексні документальні ревізії - здійснюються бригадою ревізорів (4-5 працівників) і спеціалістів з метою перевірки цілеспрямованості і законності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, забезпечення збереження державної власності, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проведення комплексної ревізії сьогодні є найбільш ефективним, бо вона полягає насамперед в системному вивченні економіки підприємства (установі!, організації): взаємозв'язків між фінансово-екопомічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; збереження і раціонального використання ресурсів; дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни. Основною ознакою комплексної ревізії є участь н її проведенні спеціалістів різних галузей (економістів, бухгалтерів, технологів, інженерів тощо), які поряд із фінансовою стороною перевіряють па підприємстві якісний, технологічний рівень виробництва.
У комплексній ревізії органічно поєднані документальна ревізія, при якій послідовно перевіряється доцільність і законність господарських операцій, дотримання фінансової і кошторисної дисципліни, забезпечення збереження державної власності, і перевірка загального стану господарства па всіх його ділянках, Нерідко при комплексних ревізіях установ, що входять в одну систему, ревізуються і їх вищі організації. Де дас можливість глибіне перевірити рівень господарською керівництва і внести за результатами ревізій більш обгрунтовані і кваліфіковані пропозиції. Зрозуміло, що комплексна ревізія е одночасно і повною ревізією.
Первинна ревізія - проводиться ревізором відповідно до нового робочого плану. Необхідність повторних ревізій виникає у випадку поверхневого проведення первинної ревізії, необ'єктивного висвітлення фактів порушення чинних Інструкцій і положень щодо проведення ревізій, порушення дисципліни ревізійним апаратом в період ревізії і внаслідок деяких інших причин. Для проведення повторних ревізій, як правило, призначаються інші ревізори. Додаткові ревізії проводяться у разі виявлення нових обставин, не викритих первинними або повторними ревізіями після закінчення первинної або повторної ревізії з ініціативи контролюючого органу або за вимогою установ, які контролюються.
Планування контрольно-ревізійної роботи:
Правильний підбір об'єктів і своєчасність проведення на них ревізій значною мірою впливають на ефективність роботи контролюючих органів. Для досягнення мети ревізій у контрольно-ревізійному відділі здійснюється планування роботи на півріччя, а з питань ревізії бюджетів місцевих Рад народних депутатів протягом року щоквартально.
Нормативне планування базується на ст.2 та ст. Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідно до яких органи державної ревізійної служби проводять ревізії та перевірки за своєю ініціативою не частіше 1 разу в рік. Як правило, між черговими ревізіями чи перевірками має пройти не менше ніж 3 місяці.
Теми і об'єкти для ревізій (перевірок) включаються в плани контрольно-ревізійної роботи відповідно до річного плану основних питань економічної і контрольної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України, па підставі рішень і вказівок обласного контрольно-ревізійного управління, вивчення звітних та інших даних про хід виконання державних та місцевих бюджетів, даних про стан справ щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей, узагальнення матеріалів раніше проведених ревізій, на підставі скарг, заяв, звернень про фінансові порушення та зловживання, що надійшли від громадян, правоохоронних органів і органів місцевої влади.
Складаючи плани роботи, необхідно керуватися такою періодичністю проведення ревізій:
1) роботи сільських, селищних і міських Рад народних депутатів по виконанню бюджетів, кошторисів установ, що утримуються на їх бюджетах, комплексно проводяться не рідше 1 разу в рік.
2) виконання кошторисів бюджетних установ, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, а також ведуть самостійний облік - не рідше 1 разу в два роки. Ці ревізії проводяться працівниками місцевих фінансових органів, контрольно-ревізійних відділів у районах, містах спільно із працівниками відповідних відділів місцевих органів державної влади.
До планів роботи обов'язково долучаються:
1. Централізовані завдання та інші доручення доведені КРУ вищого рангу. При цьому планувати термін проведення ревізій чи перевірки за централізованим завданням треба таким чином, щоб мати ие менше як 15 календарних днів для узагальнення і реалізації матеріалів ревізії і перевірок.
2. Доручення і завдання правоохоронних органів і податкових адміністрацій, які підписані, переважно, першими особами органів Прокуратури, МВС, СБУ, ДПА, їх структурних підрозділів та погоджені з контрольно-ревізійним управлінням.
Перевага у черговості виконання ревізій надається за зверненнями саме цим органам.
З метою недопущення скарг керівників підприємств про порушення принципів черговості і періодичності проведення ревізій і перевірок на одному підприємстві у контрольно -ревізійному відділі ведеться облік і аналіз кількості проведених ревізій і перевірок пооб'єктно. Не планується проведення дріб'язкових, короткотривалих перевірок, а лише повних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності.
У планах контрольно-ревізійної роботи необхідно також передбачити періодичні перевірки виконання рішень, пропозицій, вимог, прийнятих за результатами проведених ревізій.
У плані контрольно-ревізійної роботи вказують:
1) тему ревізії (перевірки);
2) назву об'єкта, його відомчу підпорядкованість;
3) підставу для включення в план (пункт, номер і дату листа КРУ або конкретного правоохоронного органу, податкової адміністрації);
4) ревізійний період (місяць і рік попередньої ревізії);
5) термін виконання (зазначено місяць, коли буде проводитись ревізія щодо виконання централізованих завдань ГоловКРУ, КРУ і т.д. і до якого числа місяця повинна бути надіслана відповідь за матеріалами ревізії);
6) планові затрати часу (тривалість ревізії в робочих днях, як правило, не більше ЗО робочих днів);
7) виконавці (планові затрати часу в робочих днях по кожному виконавцю).
Крім перерахованих реквізитів, в плані передбачені ще такі розділи: А - ревізії і перевірки щодо виконання кошторисів бюджетної установи; Б - ревізії і перевірки підприємств і організацій; В - перевірка виконання наказів і рішень, що прийняті за результатами раніше проведених ревізій і перевірок; Г - організаційна робота.
Зміни у план роботи контрольно-ревізійного відділу вносяться посадовими особами обласного контрольно-ревізійного управління на підставі обґрунтованого подання начальника контрольно-ревізійного відділу за місяць до закінчення поточного півріччя. У змінах вказується номер пункту плану, назва об'єкта, тема і тривалість ревізій, терміни проведення чи об'єкти яких підлягають зміні, та на що буде використано вивільнені людино-дні.
Обов'язки, права та відповідальність ревізорів:
Якість та ефективність КРР залежить значною мірою від правильного підбору і кваліфікації ревізорів, які у своїй роботі повинні керуватись Законом України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні». Основною службовою функцією ревізора є проведення ревізій і перевірок. Ревізор повинен суворо керуватись чинним законодавством, а також відповідними інструкціями та нормативними актами.
Ревізор зобов'язаний правдиво, точно і об'єктивно висвітлювати виявлені ревізією факти порушень, зловживань із зазначенням конкретних осіб, розміру заподіяної шкоди та причин.
У разі встановлення фактів нестач, втрат, що вимагають невідкладних заходів до винуватця, ревізор за узгодженням з керівником ревізуючого органу повинен поставити питання про притягнення його до відповідальності.
Ревізор зобов'язаний перевірити виконання рішень за результатами попередньої ревізії і відобразити в акті повноту і своєчасність їх виконання.
За результатами ревізії ревізором складаються висновки і пропозиції, які спрямовані на виправлення існуючого становища.
В процесі проведення ревізії ревізор має право:
1) ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошові та бухгалтерські документи, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів, матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей та грошових сум, цінних паперів, матеріалів, готової продукції і т.д.;
2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією. Припиняти на поточних та інших рахунках в банку розрахункові операції у випадках, коли керівництво об'єкта перевірки перешкоджає працівнику контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;
3) залучати кваліфікованих спеціалістів для проведення експертизи, контрольних запусків сировини у виробництво, обміру;
4) вимагати від керівника об'єкта, що ревізується, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків; у необхідних випадках опечатувати касу, касові приміщення, склади, архіви, а у разі виявлення зловживань - вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії (залишати у справах акт вилучення таких документів);
5) одержувати від НБУ, його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідок про банківські операції і залишки коштів на рахунках, а від підприємств і організацій, в т.ч. недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, що ревізуються;
6) одержувати від службових та матеріально відповідальних осіб, яких перевіряють, письмові пояснення з питань, які виникають в ході ревізії;
7) стягувати в дохід держави кошти, одержані підприємством за незаконними угодами без передбачених законом підстав та з порушеннями чинного законодавства;
8) накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємства адміністративні штрафи;
9) застосовувати до підприємства фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні*.
У своїй роботі ревізор зобов'язаний суворо додержуватись Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків він притягується до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Працівники Державної контрольно-ревізійної служби України повинні забезпечити дотримання комерційної та службової таємниці.
Скарги па дії службових осіб в районах, містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і рішення за ними приймаються начальниками них управлінь, скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління та начальників контрольно-ревізійних управлінь областей розглядаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління. Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніше як в місячний термін з моменту їх надходження. В разі незгоди скарги розглядаються через суд.
Список літератури
1. Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»