Міністерство освіти та науки України
ОДАБА
Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну
Курсова робота з дисципліни:
Теплогазопостачання та вентиляції
Тема:
Опалення та вентиляція цивільного будинку
Виконав:
студент гр. ПСК-341
Копец І.М.
Перевірив:
Спінов В.В.
Одесса 2009
Вихідні данні
Номер завдання – 51
Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б
Розрахункова температура повітря в місті - = -34, ,
Тривалість опалювального періоду – n =205
Швидкість повітря – w = 5,9 м/с
Додаткові вихідні данні
Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг = 150 оС (в подаючій магістралі) і tо = 70 оС (в зворотній магістралі).
Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.
По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.
Система опалення проектується з нижньою розводкою.
Розміри вікон – 1,8Ч1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1Ч1,8.
Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м2 оС.
Опалення
Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції
Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) :
DD = (tв – tоп)Чn = (18-(-10,1)Ч205 =5760,5 градус-днів
де tв – розрахункова температура внутрішнього повітря.
tоп - середня температура опалювального періоду.
n – тривалість опалювального періоду.
По значенню DD та різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі Rнор, (м2 оС/Вт) = 2,2 м2 оС/Вт
Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність - 1800 кг/м3.
Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м3.
Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни - кратним 20 мм, але не більше 250 мм.
Визначаємо товщину утеплювача конструкції:
δx= (Rнор – (1/αв + δ1/λ1+ δ3/λ3+ δ4/λ4 + 1/αн))Чλ2 = (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))Ч0,09 = 0,152 м.
де αв – коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м2 оС)
αн – коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м2 оС)
λ1, λ2, λ3, λ4 – коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/м оС) δ1, δх, δ3, δ4 – товщина шарів огороджень, м.
Рис. 1 - Параметри шарів огороджуючої конструкції
λ1=0,93 Вт/м оС, δ1 =0,03 м;
λ2 = 0,09 Вт/м оС, δ2 = х;
λ3 = 0,92 Вт/м оС, δ3 = 0,3 м;
λ4 =0,81 Вт/м оС, δ4 = 0,03 м.
В додатку № 3 знаходимо Rнор=2,2, виходячи із значень DD.
αв=8,7, αн =23.
Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ2=0,16 м.
Знайдемо Rфакт. – фактичний опір конструкції:
м2 оС/Вт
Rфакт.> Rнор.. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції:
Кст= = 0,43 Вт/м2 оС
Рис.2 - Розрахунок перекриття
Параметри шарів перекриття
Руберойд λ1=0,17 Вт/м оС, δ1 =0,01 м;
стяжка λ2 = 0,93 Вт/м оС, δ2 = 0,05 м;
утеплювач λ3 = 0,09 Вт/м оС, δ3 = х м;
залізобетонна плита λ4 =2,04 Вт/м оС, δ4 = 0,2 м.
Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см:
δx= (Rнор – (1/αв + δ1/λ1+ δ2/λ2+ δ4/λ4 + 1/αн))Чλ3=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))Ч0,09 = 0,2 м.
(м2 оС/Вт)
Rфакт.> Rнор..
Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття:
Кпер..= = 0,39 Вт/м2 оС
Коефіцієнт теплопередачі вікон Квк=0,4 Вт/м2 оС.
Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей Кдв =1,32 Вт/м2 оС.
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.= 0,43 Вт/м2 оС
Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі
Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.
В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3оС.
Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття .
Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:
де
А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2;
К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2 оС);
- температура повітря в приміщенні, оС;
- температура холодної п’ятиденки, оС;
– коефіцієнт врахування конструкції в просторі;
- додаткові тепловитрати в долях від основних.
Додаткові втрати тепла, приймаються слідуючими:
при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с =0,05
при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .
Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.
В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu, Вт, знаходять за формулою:
Qu=0,337ЧAЧhЧ
де А – площа пола кімнати, м3;
h – висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu =0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.
Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень
№, tн |
НОК |
Розміри і Площа огороджень |
К | 1+∑ | Qt | Qи | Qб | |||
оС |
aЧв, м |
А, м2 |
Вт/м2оС | оС | Вт | Вт | Вт | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
101 +18 |
Н.С.-З. | 3Ч4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 | 18-(-31)=49 | 1 | 1,15 | 260 | 1670 | 13970 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,15 | 60 | |||
Н.С.-Ю | 7,5Ч3 | 22.5-2,7=19,8 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 440 | |||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 60 | |||
ПОЛ |
4,5Ч 3 |
13,5 | 7,6 | 49 | 1 | - | 5030 | |||
4,5 |
20,25 | 6,5 | 49 | 1 | - | 6450 | ||||
102 +18 |
Н.С.-З |
2,1Ч 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 | 49 | 1 | 1,1 | 110 | 370 | 1760 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,1 | 60 | |||
ПОЛ |
2,1Ч 3,6 |
7.56 | 3,3 | 49 | 1 | - | 1220 | |||
201 +18 |
Н.С.-З. | 3Ч4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 | 49 | 1 | 1,15 | 260 | 1670 | 2490 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,15 | 60 | |||
Н.С.-Ю | 7,5Ч3 | 22.5-2,7=19,8 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 440 | |||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 60 | |||
202 +18 |
Н.С.-З |
2,1Ч 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 | 49 | 1 | 1,1 | 110 | 370 | 540 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,1 | 60 | |||
301 +18 |
Н.С.-З. | 3Ч4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 | 49 | 1 | 1,15 | 260 | 1670 | 3130 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,15 | 60 | |||
Н.С.-Ю | 7,5Ч3 | 22.5-2,7=19,8 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 440 | |||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 | 0,43 | 49 | 1 | 1,05 | 60 | |||
КРОВ |
4,5Ч 7,5 |
33,75 | 0,39 | 49 | 1 | - | 640 | |||
302 +18 |
Н.С.-З |
2,1Ч 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 | 49 | 1 | 1,1 | 110 | 370 | 680 |
ОК-З |
1,8Ч 1,5 |
2,7 | 0,4 | 49 | 1 | 1,1 | 60 | |||
КРОВ |
2,1Ч 3,6 |
7.56 | 0,39 | 49 | 1 | - | 140 |
Визначаємо питомі тепловтрати
1.3 Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому
По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Вт/м легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних радіаторів, як зазначено в графі 5 таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому
№ приміщення | ∑l,м |
, Вт/м |
Q,Вт | N=Q/178 |
101 | 12 | 1165 | 13970 | 79 |
102 | 3,6 | 489 | 1760 | 10 |
103 | 3 | 489 | 1467 | 9 |
104 | 4 | 489 | 1956 | 11 |
105 | 4 | 489 | 1956 | 11 |
106 | 3 | 489 | 1467 | 9 |
107 | 3,6 | 489 | 1760 | 10 |
108 | 12 | 1165 | 13970 | 79 |
109 | 12 | 1165 | 13970 | 79 |
110 | 2,8 | 489 | 1369 | 8 |
111 | 3,8 | 489 | 1858 | 11 |
112 | 3,8 | 489 | 1858 | 11 |
113 | 3,2 | 489 | 1564 | 9 |
114 | 3,2 | 489 | 1564 | 9 |
115 | 3,8 | 489 | 1858 | 11 |
116 | 3,8 | 489 | 1858 | 11 |
117 | 2,8 | 489 | 1369 | 8 |
118 | 12 | 1165 | 13970 | 79 |
201 | 12 | 208 | 2490 | 14 |
202 | 3,6 | 150 | 540 | 3 |
203 | 3 | 150 | 450 | 3 |
204 | 4 | 150 | 600 | 4 |
205 | 4 | 150 | 600 | 4 |
206 | 3 | 150 | 450 | 3 |
207 | 3,6 | 150 | 540 | 3 |
208 | 12 | 208 | 2490 | 14 |
209 | 12 | 208 | 2490 | 14 |
210 | 2,8 | 150 | 420 | 3 |
211 | 3,8 | 150 | 570 | 4 |
212 | 3,8 | 150 | 570 | 4 |
213 | 3,2 | 150 | 480 | 3 |
214 | 3,2 | 150 | 480 | 3 |
215 | 3,8 | 150 | 570 | 4 |
216 | 3,8 | 150 | 570 | 4 |
217 | 2,8 | 150 | 420 | 3 |
218 | 12 | 208 | 2490 | 14 |
301 | 12 | 261 | 3130 | 18 |
302 | 3,6 | 189 | 680 | 4 |
303 | 3 | 189 | 567 | 4 |
304 | 4 | 189 | 756 | 5 |
305 | 4 | 189 | 756 | 5 |
306 | 3 | 189 | 567 | 4 |
307 | 3,6 | 189 | 680 | 4 |
308 | 12 | 261 | 3130 | 18 |
309 | 12 | 261 | 3130 | 18 |
310 | 2,8 | 189 | 529 | 3 |
311 | 3,8 | 189 | 718 | 4 |
312 | 3,8 | 189 | 718 | 4 |
313 | 3,2 | 189 | 605 | 4 |
314 | 3,2 | 189 | 605 | 4 |
315 | 3,8 | 189 | 718 | 4 |
316 | 3,8 | 189 | 718 | 4 |
317 | 2,8 | 189 | 529 | 3 |
318 | 12 | 261 | 3130 | 18 |
Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт.
1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту
Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:
де - коефіцієнт для опалювальних приладів М140
коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,
- тепловтрати будови, Вт.
Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності:
де и - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС.
Перепад тисків після елеватора, кПа
де - перепад тисків до елеватора (по завданню);
- коефіцієнт змішення води в елеваторі;
Тг – температура води в тепломережі:
для лікарень, ясел, дитсадків оС, оС.
Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як:
По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.
Діаметр сопла елеватора dC, м , знаходять по формулі:
2. Вентиляція
Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів
Витрати повітря L, м3/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:
де - об’єм обчислювального приміщення, м3;
- кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).
де - об’єм обчислювального приміщення, м3;
- кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).
Необхідна площа перерізу каналів Fk , м2визаначається по формулі:
де - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с).
В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:
де - площа перерізу стандартного каналу, м2.
Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:
де - рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).
де - витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч.
В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні
№ кімнати, призначення |
Об’єм приміщення м3 |
Кількість повітрообміну, К |
Витрати повітря L, м3/час |
Сумарна площа каналу м2 |
Розмір стандартного каналу, а |
Число каналів , шт. |
Швидкість, м/с |
101 гуртова |
90,312 | 1 | 90,312 | 0,042 | 1 | 0,66 | |
102 процедурна |
20 | 5 | 100 | 0,046 | 1 | 0,75 | |
201 гуртова |
90,312 | 1 | 90,312 | 0,036 | 1 | 0,66 | |
202 процедурна |
20 | 5 | 100 | 0,04 | 1 | 0,75 | |
301 гуртова |
90,312 | 1 | 90,312 | 0,031 | 1 | 0,66 | |
302 процедурна |
20 | 5 | 100 | 0,035 | 1 | 0,75 |
Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку
При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.
В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.
Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 – для газових плит з двома пальниками; 12 м3 – для плит з трьома та 15 м3 – для плит з чотирма пальниками.