Old Ukrainian literature took centuries to develop, influenced by two bookish languages and, therefore, two literary styles. The introduction of Christianity broadened the usage of Church Slavonic which for almost 800 years remained the means of inter-slavic communication.
«The Precept of Volodymyr Monomakh» is an outstanding literary memorial of the distant past, in which the image of a virtuous Christian, wise politician, loving father and demanding teacher was skilfully described.
The Kyiv-Pechersk Patericon» describes the lives of the Fathers of the Caves, «The Lay of the Host of Ihor» is a gem of ancient literature, a poetic masterpiece whose brilliant author combined rare literary talent with political wisdom and profound knowledge of history.
In the 16th century poetry received a powerful impetus. The late 17th – 18th centuries, the period of Ukrainian literary baroque, saw the spreading of religious philosophic ideas and panegyrical literature, poetry and dramaturgy. It was the time of Hrygoriy Skovoroda, the most outstanding philosopher and writer.
Ivan Kotlyarevsky's epic burlesque «Aeneid» abundant with juicy Ukrainian folk witticisms, skilfully coloured realistic portrayals and characters, turned out the first creation of new Ukrainian literature.
Came the 19th century, the Golden Age of Ukrainian literature.
The new epoch in the progress of Ukrainian literature, the language and the whole of culture and national self-consciousness started with the appearance of Taras Shevchenko's verse and works of art. In 1840, his «Kobzar» came off the press. His creative endeavours reflected the best folk poetic traditions, acquiring universal humanistic significance as an eloquent expression of the hopes and aspirations of a downtrodden nation. For the first time the Ukrainian language echoed across the world with a Shakespearean strength and philosophic depth.
Realism flourished in the second half of the century. It was the tune of such literary giants as Ivan Franko, Ivan Nechui-Levytsky, Panas Myrny, Mykhaylo Kotsiubynsky, Oles Honchar, Pavlo Hrabovsky and Lesya Ukrainka.
In the 20th century the Ukrainian literary process was rather complicated.
At present, the Writers' Union of Ukraine has a membership of 1,500.
1.1 Mykhaylo Kotsiubynsky
Mykhaylo Kotsiubynsky is a classic of Ukrainian literature. He described the life of the Ukrainian people at the turn of the 20th century. He developed literary traditions created by Taras Shevchenko and Ivan Franko. Even today he is near and understood for his ideals of good, humanism and justice. His name is connected with public love and respect. There are monuments and memorial museums to the writer in Vinnytsia, where he was born, and in Chernihiv, where he lived for several years and was buried.
The writer was born into the family of a poor official (clerk). At the age of fourteen, after his father's death Mykhaylo became the breadwinner in the family to support his sick mother and four younger brothers and sisters. At this time he also devoted his spare time to self-education. He read much, became acquainted with the works of Russian and Ukrainian writers, as well as with social-economic and philosophical literature.
With the development of the social-liberation movement at the end of the 19th century, Kotsiubynsky was in the heart of the struggle on the side of progress, democracy and socialism. The writer's first work appeared in April, 1890 on the pages, of the Lviv children's magazine «The Bell».
He followed traditions of the school of realism of Levytskyi, Panas Myrny. He used manners characterising the ones of naturalistic school of Emile Zola, or resembling certain works by Guy de Maupassant.
Kotsiubynky was also under the influence of the literary school of Scandinavian writers. At the same time the writer's style remained distinctly individual.
Kotsiubynsky's favourite genre became short stories, which dominated his writings.
In 1902 he wrote his short story «On the Rocks» which can be a sort of boundary of two periods of his creations, and the transition to the new elaboration of topics having been begun yet in 1899.
His famous works are «Persona Grata» (1907), «Inter-mezzo» (1908), «Apple Blossoms» (1902).
As a talented master Kotsiubynsky was noticed as a writer in Russia and in other countries.
His works were translated into Russian and Western European languages during his lifetime and gained popularity far, beyond the borders of Ukraine. Kotsiubynsky's works appeared in German, Czech, Polish, Rumanian and Swedish languages.
Today it can be stated that the works by Kotsiubynsky are a phenomenon of not only national Ukrainian literature but of world literature. Some works are already known to the English-speaking countries.
The first English language translations appeared back in 1925.
1.2 Oles Honchar
Ukrainian literature contains a lot of glorious names, such as Lina Kostenko, Vasyi Stus, Pavlo Zagrebelny and others. One can continue this list for many pages, but I want to tell you about the life and work of Oles Honchar. «Tronka», «Tvoya Zorya», «Ziklon»… These novels are about the difficult fate of a person in the modern world, about his place among other people. The most famous novel «Sobor» is also about this. This novel left no one indifferent. «Sobor» was unknown to the reader for a long period of time, because it was banned. Recently this outstanding man died.
This author can justly be called the conscience of Ukraine in his works such problems as the good and the evil, honour and dishonour, love and hate were raised. His book «Praporonostsi» was one of the first true stories about the Great Patriotic War in Ukrainian literature. Oles Honchar – my favourite writer and I always liked his books because of their beautiful language and unusual fates of the characters.
2. Українська література: Михайло Коцюбинський і Олесь Гончар
Давня українська література розвивалася протягом століть під впливом двох літературних мов, отже, двох літературних стилів. 3 уведенням християнства почала широко вживатися церковнослов'янська мова, яка залишилася засобом спілкування між слов'янами майже 800 років.
«Повчання Володимира Мономаха» – видатна літературна пам'ятка далекого минулого, у якій майстерно змальовано образ доброчинного християнина, мудрого політика, люблячого батька й вимогливого вчителя.
«Києво-Печерський патерик» описує життя печерських отців; «Слово о полку Ігоревім» с перлиною давньої літератури, поетичним шедевром, талановитий актор якого поєднав у собі рідкісний літературний хист з політичною мудрістю та глибоким знанням історії.
У XVI столітті потужний поштовх до розвитку отримала поезія. Кінець XVII – початок XVIII століття, період українського літературного бароко, побачив поширення релігійно-філософських ідей і панегіричної літератури, поезії і драматургії. Це був час Григорія Сковороди, видатного філософа й письменника.
Епічна бурлескна поема Івана Котляревського «Енеїда», з багатством соковитого народного гумору, майстерно зображеними реалістичними образами, стала першим твором нової української літератури.
Прийшло XIX століття – золотий вік української літератури.
Нова епоха в розвитку української літератури, мови й усієї культури та національної самосвідомості почалася з появою творів Тараса Шевченка. У 1840 році вийшов його «Кобзар». Його творчість відображувала кращі народні поетичні традиції, набуваючи загальної гуманістичної значимості як промовисте вираження надій і сподівань пригнобленої нації. Українська мова вперше зазвучала з шекспірівською силою та філософською глибиною.
Друга половина століття – розквіт реалізму. Це був час таких літературних гігантів, як Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Олесь Гончар, Павло Грабовецький і Леся Українка.
У XX столітті процес розвитку української літератури був досить складним.
На сьогодні Спілка письменників України нараховує 1500 членів.
2.1 Михайло Коцюбинський
Михайло Коцюбинський – класик української літератури. Він описував життя українського народу на межі XX століття, розвивав літературні традиції, закладені Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Навіть сьогодні він близький і зрозумілий завдяки своїм ідеалам добра, гуманізму й справедливості. Його ім'я користується всенародною любов ю та пошаною. Пам'ятники і меморіальні музеї письменника знаходяться у Вінниці, де він народився, і Чернігові, де прожив кілька років і де був похований.
Письменник народився в сім'ї бідного службовця. У 14 років після смерті батька, Михайло став годувальником сім'ї і утримував хвору матір і четверо молодших братів і сестер. У той час він присвячував свій вільний час самоосвіті. Він багато читав, познайомився з творами російських і українських письменників, а також із соціально-економічною і філософською літературою.
3 розвитком соціально-визвольного руху наприкінці XIX ст. Коцюбинський опинився в центрі боротьби на боці прогресу, демократії та соціалізму. Перший твір письменника з'явився у квітні 1890 року, на сторінках львівського дитячого журналу «Дзвін».
Він наслідував традиції школи реалізму Левицького, Панаса Мирного. Використовував стиль, характерний для представників школи натуралізму Еміля Золя або подібний до деяких творів Гі де Мопассана.
Коцюбинський також перебував під видивом літературної школи скандинавських письменників. У той же час стиль письменника залишався суворо індивідуальним. Улюбленим жанром письменника стала новела, яка переважає в його творчості.
У 1902 році він написав оповідання «На камені», яке розмежувало два періоди в його творчості й стало переходом до нової розробки тем, яких торкнувся автор ще в 1899 році.
Його найвідоміші твори – «Persona Grata» (1907), «Iintermezzo» (1908), «Цвіт яблуні» (1902).
Коцюбинський був відомий як талановитий письменник у Росії та інших країнах.
Його твори перекладені російською та західноєвропейськими мовами ще за життя письменника і завоювали популярність за межами України. Твори Коцюбинського видано німецькою, чеською, польською, румунською і шведською мовами.
Сьогодні можна стверджувати, що твори Коцюбинського – це явище не лише української національної, але й світової літератури. Деякі з них вже відомі в англомовних країнах.
Перші переклади його творів англійською мовою з'явилися в 1925 році.
2.2 Олесь Гончар
В українській літературі є багато славетних імен, таких як Ліна Костенко, Василь Стус, Павло Загребельний та інші. Можна продовжувати цей список на багато сторінок, але я хочу розповісти вам про життя і творчість Олеся Гончара. «Тронка», «Циклон», «Твоя зоря… Ці романи про складну долю особистості в сучасному світі, про її місце серед інших людей. У найвідомішому романі «Собор» також розповідається про це. Цей роман нікого не залишив байдужим. «Собор» був невідомим читачеві протягом тривалого часу, тому що був заборонений. Нещодавно ця видатна людина померла.
Цього автора можна справедливо назвати совістю України. У його роботах піднімалися такі проблеми, як добро і зло, честь і безчестя, любов і ненависть. Його книга «Прапороносці» була одним з перших правдивих романів про Велику Вітчизняну війну в української літератури. Олесь Гончар – мій улюблений письменник, і я завжди любила його книжки за гарну мову й незвичну долю героїв.
3. Questions
How long did old Ukrainian literature develop?
What is an outstanding literary memorial of the distant past?
What does «The Kyiv-Peehersk Patericon» describe?
When did poetry receive a powerful impetus?
What turned out the first creation of new Ukrainian literature?
When did «Kobzar» come off the press?
When did realizm flourish in Ukraine?
Was Mykhail born in what family?
What did M. Kotsiubynsky describe?
What literary traditions did he develop?
When did Mykhail become the breadwinner in the family?
What traditions did he follow?
Into how many languages have his works been translated?
When did his first English language translations appear?
What is the most famous novel, written by Honchar?
«Sobor» was banned, wasn't it?
What other novels by Oles Honchar do you know?
Oles Gonchar is the «conscience of Ukraraine», doesn't he?
What problems were raised in the books by Oles Honchar?
4. Answer the Questions
Old Ukrainian literature took centuries to develop, influenced by two bookish languages.
«The Precept of Volodymyr Monomakh» is an outstanding literary memorial of the distant past.
The Kyiv-Pechersk Patericon» describes the lives of the Fathers of the Caves.
In the 16th century poetry received a powerful impetus.
Ivan Kotlyarevsky's epic burlesque «Aeneid» turned out the first creation of new Ukrainian literature.
In 1840, his «Kobzar» came off the press.
Realism flourished in the second half of the century.
Mykhaylo was born into the family of a poor official (clerk).
Mykhaylo Kotsiubynsky described the life of the Ukrainian people at the turn of the 20th century.
Kotsiubynsky developed literary traditions created by Taras Shevchenko and Ivan Franko.
At the age of fourteen, after his father's death Mykhaylo became the breadwinner in the family.
He followed traditions of the school of realism of Levytskyi, Panas Myrny.
His works were translated into Russian and Western European languages during his lifetime and gained popularity far, beyond the borders of Ukraine.
The first English language translations appeared back in 1925.
The most famous novel, written by Honchar is «Sobor».
«Sobor» was unknown to the reader for a long period of time, because it was banned.
I know by «Tvoya Zorya», «Ziklon», «Tronka».
This author can justly be called the conscience of Ukraine.
In his works such problems as the good and the evil, honour and dishonour, love and hate were raised.
List of book
Lakyza M.P., Mashura M.I., Fedynets P.I. «Ukrainian Literature». – Kyiv, 1990.
Hropko P. «Ukrainian Literature». – Kyiv «Osvita», 1998.
Baran V. «The creation of Honchar». – Lviv, 1997.
Hramov O.G. «Vital and creative way of M. Kotsiubynsky». – Kyiv, 2000.