Реферат: Тактика проведення огляду місця ДТП

МВС УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

при УМВС України в Чернівецькій області

РЕФЕРАТ

на тему:

"Тактика проведення огляду місця ДТП"

Чернівці 2009

Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди

Особливості огляду місця ДТП, проведення огляду спеціалістом-автотехніком

Справи про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) належать до категорії особливо складних для розслідування. Більшість питань, що виникають під час слідства, можуть бути правильно вирішені тільки в результаті комплексного дослідження із залученням спеціалістів.

Якість розслідування обставин ДТП залежить передусім від своєчасного виїзду слідчо-оперативної групи на місце пригоди, ретельності його огляду. Несвоєчасне проведення початкових слідчих дій, як правило, призводить до втрати доказів.

На жаль, більшість слідчих та співробітників ДАІ недостатньо володіють навичками кваліфікованого огляду місця ДТП. Вони нечітко описують та фіксують результати огляду. Часто спостерігаються розбіжності даних, зафіксованих у протоколах огляду та схемах, що додаються до них. Недостатньо широко застосовуються науково-технічні засоби. Наприклад, рідко використовуються можливості судової фотографії, зокрема детальна фотозйомка слідів та пошкоджень, вузлів та агрегатів транспортних засобів (ТЗ). Не завжди у ході огляду слідчі та працівники ДАІ фіксують обставини, що мають важливе значення для проведення експертного аналізу механізму ДТП, або роблять це неточно (неправильно вимірюються сліди транспортних засобів, не визначаються видимість та оглядовість з робочого місця водія у випадках, коли пригода відбулася в темну пору доби або в умовах обмеженої видимості).

Зазначені недоліки у проведенні слідчих дій, пов'язаних із дорожньо-транспортними пригодами, часто зумовлені тим, що працівники органів слідства та ДАІ не враховують їхньої специфіки, не володіють методикою дій у типових для цієї категорії справ ситуаціях.

Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди – це початкова та невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території, де відбулася подія, що має ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої утворює комплекс пізнавально-посвідчу-вальних операцій, що включають пошук, виявлення, закріплення, вилучення, дослідження, перевірку та оцінку слідів злочину та інших речових доказів.

Місце дорожньо-транспортної пригоди і її матеріальна обстановка відбивають наслідки події пригоди. Місце ДТП є найбільш насиченим джерелом інформації. У більшості випадків об’єктивність розслідування залежить від того, чи повною мірою використане джерело. Проте й воно не завжди однаково відображає подію пригоди.

Залежно від характеру відображення події на місці ДТП можна виділити ситуації, коли пригода:

Відображена достовірно;

Відображена не повно;

Не знаходить свого явного відображення;

Відображена хибно;

Уточнімо ці ситуації в умовах місця пригоди.

Подія пригоди відображена достовірно. У цьому випадку у слідчого немає сумнівів стосовно характеру події, що трапилася, й осіб, які її спричинили. Достатній об’єм інформації дає змогу припустити реальність події. Проте на першому етапі розслідування, яким і є огляд місця пригоди, часто буває важко вирішити, які об’єкти слід оглянути.

Подія пригоди відображена неповно. У такій ситуації завданням слідчого полягає в тому, щоб відтворити картину того, що трапилося. Ступінь неповноти відображення може бути різним. Якщо відображення не передає тих змін середовища, за яким можна було скласти судження про відображений об’єкт, то невідповідність є суттєвою. Виникнення неповного відображення пов’язане з двома моментами:

а) У процесі ДТП подія не відобразилася повністю на місці пригоди;

б) Після ДТП відбулися зміни об’єктів огляду – слідової інформації, речових доказів.

Подія пригоди не знаходить свого явного відображення. Така ситуація може виникнути, якщо

а) знищені сліди і речові докази на місці пригоди, зміни у середовищі зникли сліди і виявити їх не можливо; знищення слідової інформації передбачає наявність іншої інформації – слідів знищення;

б) подія у цьому місці не відбулась.

Подія пригоди відображена хибно. Випадки відображення не дорожньо-транспортної пригоди, що дійсно відбулась, а іншої події, мають місце при спробах учасників пригоди спотворити реальну картину того що трапилося. У цій ситуації необхідно звернути увагу на обставини, що несуть у собі інформацію не про пригоду відображенням якої вони нібито є, а іншу подію – інсценування, спотворення фактів (бездоказовість і не узгодженість показів, наявність в них явних суперечностей).

Кожній з описаних ситуацій огляду місця ДТП відповідає система тактичних прийомів.

При правильному відображенні події пригоди передбачається:

Зіставлення первинних даних і обставин місця ДТП з метою виявлення і фіксації слідів пригоди:

Аналіз окремих слідів на місці ДТП:

Моделювання події, що трапилась:

Перелічені прийоми мають конкретне функціональне призначення.

Ще перед початком огляду місця ДТП спеціаліст володіє певною інформацією про характер події з повідомлень про пригоду, свідчень окремих осіб та інше. У рідких випадках спеціаліст виїжджаючи на огляд місця пригоди не має жодного уявлення про пригоду. Воно може бути уривковим, неточним, хибним, але все таки наявне. У ситуації реального відображення події не повинні виникати суперечності і невідповідності між первинними даними і обстановкою на місці пригоди. Метою тактичного прийому що полягає у зіставленні є виявлення ширшого кола слідів і речових доказів.

Важливим прийомом у цій системі стає аналіз окремих слідів на місці пригоди.

Місце пригоди є відображенням того, що вже відбулося, ці події визначаються шляхом вивчення обстановки, слідчої інформації і речових доказів. При цьому необхідно піддавати аналізові такі ознаки і властивості слідів і предметів:

Час їх появи на місці ДТП (аналіз часових зв’язків слідів);

Зв’язки об’єктів з якимось місцем (аналіз просторових зв’язків);

Структура предметів і слідів для вивчення їх групової належності;

Ідентифікаційні властивості слідів з метою визначення можливості ототожнення;

Можливість походження слідів з одного або різних об’єктів, учасників пригоди (ТЗ пішоходів та інше);

Зв’язки слідів між собою із подією, яка розглядається механізмом їх утворення;

Причини відсутності слідів і предметів, їх властивостей і ознак.

Аналіз окремих слідів на місці пригоди є першим ступенем, що дає змогу з’ясувати причини зв’язки між ними. Сліди завжди перебувають у взаємозв’язку. Виявлення одного сліду або ознак слідів може наштовхувати на пошук інших слідів або речей (предметів). Використання тактичного прийому який полягає в аналізі окремих слідів на місці пригоди, дозволяє:

Виявляти більш широкий діапазон слідів, що належать до певної пригоди.

Визначити залежності між ними.

Не брати до уваги сліди, які не мають стосунку до цієї пригоди.

Настільки ж необхідним тактичним прийомом у системі є моделювання події що відбулася. Кожна уявна модель події, що відбулася, при застосуванні її в процесі розслідування ДТП характеризується більшим або меншим ступенем імовірності. Уявне моделювання дає змогу виявити нові факти і певну невідповідність. При реальному відображенні події пригоди уявна модель повинна збігатися з інформацією, виявленою на місці ДТП. Якщо між ними виникають суперечності та розбіжності, це означає, що ситуація огляду була неправильно прогнозована спочатку.

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події, включає в себе такі прийоми

Аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування.

Застосування уявної реконструкції окремих елементів події.

Моделювання з метою відтворення події, що відбулася.

Зіставлення модельованої події і реальної картини місця пригоди. Така система використовується в тому випадку, коли на місці ДТП виявлено окремі предмети або сліди і механізм пригоди не достатньо зрозумілий.

Огляд місця ДТП при неповному відображенні події пригоди слід розпочинати з аналізу окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування. Такий тактичний прийом створює можливість визначити об’єкти, що мають значення для справи, з'ясувати зв’язки між окремими слідами і їх можливе місце знаходження. Так наприклад, на місці пригоди слідчий провів огляд автомобіля який скоїв наїзд на пішохода, і прилеглої території. Сам пішохід із тілесними ушкодженнями був відправлений у медичний заклад перед прибуттям слідчого. На деякій відстані від задньої частини автомобіля зліва від його смуги руху слідчий виявив кілька плям бурого кольору, схожу на кров, а також слід пересування (відкидання) тіла пішохода по шару пилу на дорожньому покритті. Таким чином аналіз слідів допоміг з’ясувати місце наїзду на пішохода.

Неповне відображення події пригоди зумовлює необхідність використання уявної реконструкції її окремих елементів. Уявна реконструкція здійснюється шляхом відображення окремих образів, що виникають у слідчого в наслідок сприяння окремих об’єктів та їх описів.

Уявна реконструкція можлива після ретельного аналізу окремих слідв на місці пригоди. Вона дає широкі можливості для формування припущень стосовно елементів події, яких не вистачає, дає змогу відтворити (в уяві) її деталі і простежити зв’язки і залежність між наявністю (відсутністю) одних слідів і неможливістю уникнути наявності інших.

Ще один такий прийом у системі, що розглядається – моделювання з метою відтворення події, що конструюється у процесі огляду місця пригоди, є те, що їх виникнення і руйнування (згасання) відбувається у міру виявлення і оцінки доказової інформації. При певному відображенні події пригоди таке моделювання може торкатися:

Частини досліджуваної події.

Її найбільш загальних рис.

Кількох імовірних моделей.

У ситуації неповного відображення події пригоди виникає необхідність у зіставленні модельованої події і реальної картини місця пригоди. Такий прийом виконує контролюючу функцію яка створює можливість з'ясувати наявність невідповідностей і суперечностей між ними або підтвердити їх тотожність.

Система тактичних прийомів при відсутності виразного відображення події пригоди складається з кількох прийомів:

Зіставлення первинних даних з інформацією з місця пригоди.

Залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про подію.

Аналіз ознак знищення або зникнення слідів.

Аналіз іншої інформації місця пригоди і її зіставлення зі з’ясованими фактами.

Відсутність виразного відображення події пригоди передбачає використання тактичного прийому, який ґрунтується на зіставленні первинних даних з інформацією з місця пригоди. Зіставлення дає слідчому можливість зробити припущення стосовно того, чи могла пригода об’єктивно відбутися в цьому місці, як сліди повинні були залишитися, їх локалізацію. У процесі зіставлення можуть бути з’ясовані й явні суперечності, неточність між указаними водіями (пішоходами) місцем і реальним.

Корисним може виявитися і застосування такого тактичного прийому, як залучення до участі в огляді осіб які повідомили про пригоду (особливо тоді коли автомобіль зникає з місця пригоди). Ці особи можуть надати суттєву допомогу слідчому у визначенні меж місця пригоди, відшукуванні слідів, предметів, що відділилися від транспортних засобів, особистих речей потерпілих та ін.

Важливим тактичним прийомом у цій системі є аналіз ознак знищення слідів на місці пригоди. Зміни зі слідами можуть відбуватися внаслідок дії природних умов (змивання дощем, таянням сніг, випаровуванням на сонці, пересуванні під поривами вітру та ін.) або через умисні дії конкретних осіб (перенесення уламків скла перенесення предметів, що відділилися від автомобіля, переміщення самого автомобіля затирання осипу ґрунту та ін.) Учасники пригоди часом намагаються «стерти» відображення події, що відбулися, змінюючи обстановку на місці ДТП. У цьому випадку відбувається перетворення слідів пригоди у сліди їх знищення або зникнення. Так після зіткнення автомобілів ВАЗ-2106 та ГАЗ-24 водій останнього був відправлений з місця пригоди до лікарні. Водій автомобіля ВАЗ-2106 залишаючись на місці пригоди, перед приїздом слідчо-оперативної групи зібрав більшу частину уламків скла і фрагментів зруйнованого облицювання і переніс на свою смугу руху. Після зіткнення автомобілів були відкинуті до країв проїзної частини і відразу зробити висновок про розташування місця зіткнення відносно меж проїзної частини було досить складно. Спробу переконати слідчого у тому, що зіткнення відбулося на смузі руху водія автомобіля ВАЗ-2106 була невдалою. На дорожньому покритті було виявлено слід у вигляді зігнутої борозни, розташований на смузі руху ГАЗ-24. Характер пошкоджень автомобіля ГАЗ-24 давав підстави припустити, що згадана борозна утворилася після розгерметизації його переднього колеса (хвилеподібна деформація закраїни диску з нашаруванням частинок бітуму).

Піддавши аналізу сліди знищення або зникнення слідчий може отримати інформацію про те, які способи використовувалися при знищенні або які умови сприяли зникненню.

Система, що розглядаються передбачає використання такого прийому, як аналіз іншої інформації місця пригоди і зіставлення її зі з’ясованим фактами. Окремі деталі місця пригоди не пов’язані безпосередньо з подією, що розслідується, могли вплинути на її механізм. Такі об’єкти можуть бути зіставлені із вже з’ясованими фактами з метою з’ясування їх причетності до цієї пригоди.

Система тактичних прийомів при хибному відображенні події злочину.

Така система спрямована на виявлення негативних обставин, які несуть у собі інформацію не про істинну подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і наслідку. Ця система містить прийоми:

Зіставлення інформації місць ДТП з традиційними і природними перебігом події.

Зіставлення інформації місця пригоди з типовими аналогами.

Зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці пригоди, між собою.

Зіставлення даних місця пригоди з доказами, точно з’ясованими у справі.

Хибне відображення пригоди може бути встановлене шляхом зіставлення інформації з місця пригоди з традиційним природним перебігом події. Традиційність і природність перебігу події пов’язані з уявленням слідчого про її закономірний розвиток і перебіг. Так, водій автомобіля, що скоїв наїзд на пішохода, стверджує що пішохід перетинав проїзну частину справа наліво по ходу руху автомобіля і контактував з правим дзеркалом заднього виду. Під час огляду трупа пішохода на місці пригоди слідчий звертає увагу на його розташування відносно меж проїзної частини, транспортного засобу, який скоїв наїзд, а також на характер явно виражених тілесних ушкоджень зокрема на природно повернуту праву ногу. Характер перелому правої ноги і його розташування за висотою від рівня стопи свідчить про те що пішохід перетинав проїзну частину з ліва на прово по ходу руху автомобіля і контактував з переднім бампером автомобіля.

Слідчий сприймає обстановку місця пригоди як людина, що володіє спеціально підготовкою і навичками роботи. Професійні знання повинні допомагати йому у визначенні доказів, які можуть бути виявлені за цих обставин, і зіставленні їх із дійсністю.

Тактичний прийом, що полягає у зіставленні інформації з місця ДТП з природним перебігом події дає змогу виявляти негативні обставини які перебувають у суперечності з останнім. Так під час уявного зіставлення існуючої обстановки з належною остання завжди є неповною. Для вдалого проведення такого порівняння слід мати певні уявлення.

Суттєве значення має прийом зіставлення інформації місця пригоди з типовими аналогами. Використання аналогії забезпечує перенесення знань про одні факти на інші досліджувані факти, якщо між відомими і досліджуваними фактами наявні риси схожості – подібності.

Як тактичний прийом у системі, що розглядається ефективними є використання зіставлення слідів (предметів), виявлених у процесі огляду місця ДТП, з довідковими даними. Останні є описом слідів їх формою, розміром, зовнішнім проявом, локалізацією та ін.

Хибність відображення події можна діагностувати шляхом зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці пригоди між собою. Таке зіставлення створює можливість виявити відсутність причинено-наслідкових зв’язків між окремими слідами. Вивчення слідів на місці пригоди дає змогу виявити і такі, які суперечать іншим, як тактичний прийом застосовується також і зіставленням даних місця пригоди з доказами, точно з’ясованими у справі. Здійснюючи огляд місця пригоди, слідчий вже володіє певною інформацією про характер події а іноді і доказами, що підтверджують ті чи інші факти зіставлення інформації з місця пригоди з доказами дозволяє з’ясувати невідповідність між ними.

Дослідні прийоми, які використовуються під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди

У криміналістичній літературі підкреслюється дослідний характер слідчого огляду і місця пригоди зокрема. Особливе значення дослідні прийоми мають для огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, де слідчий стикається зі специфічними матеріальними об’єктами. Об’єктами огляду місця ДТП на ділянці місцевості можуть бути: дорожнє полотно, дорожні знаки перешкоди штучного характеру транспортні засоби їх сліди тіла загиблих людей та ін. звідси випливає ряд особливостей тактики огляду в цілому. У цьому аспекті огляд місця ДТП недостатньо повно висвітлений у криміналістичній літературі. Ось чому подальша розробка специфіки такого огляду, у тому числі прийомів його проведення, є вкрай потрібно для підняття розслідування кожного ДТП на високий науково-технічний рівень.

Однією із особливостей огляду місця ДТП є негативність його проведення з метою забезпечення повного, всебічного огляду місця ДТП є наявність його прведення з метою забезпечення повного всебічного і об’єктивного дослідження обставин пригоди. Інтенсивний руху транспорту і пішоходів може привести до зміни обстановки, знищення або пошкодження слідів та інших речових доказів. Їх втрата можлива також і внаслідок дій водія, зацікавленого у сприятливому для нього завершенні справи або під впливом метрологічних умов.

Сам перебіг пригоди і її результати залежать від взаємодії чотирьох основних елементів; дорожньої обстановки транспортного засобу, водія і пішохода. Кожен із цих елементів, окрім водія і транспортного засобу, до моменту виникнення аварійної обстановки діє автономно, але у процесі її розвитку що часто триває десяті частки секунди потребує вельми ретельного і всебічного дослідження ознак, яке б дало змогу з’ясувати механізм дії і взаємозв’язки згаданих елементів. Для цього як правило необхідні інженерні знання вимірювання різних параметрів, що неможливо зробити без використання науково-технічних засобів і допомоги фахівців.

Якщо розглянути такий елемент, як дорожня обстановка, то вона сама по собі і її окремі деталі можуть виступати технічною причиною ДТП. До технічних причин, що охоплюються поняттям «дорожня обстановка», належать: незадовільне планування доріг, недосконалість дорожнього покриття, споруд і засобів регулювання, дефекти дорожнього полотна, мала пропускна спроможність вулиць, незадовільна оглядовість дороги, особливо на перехрестях, погана видимість, зокрема у темряві, відсутність освітлення дорожніх знаків та вуличних магістралей або вкрай несприятливі метеорологічні умови.

Вплив згаданих несприятливих умов обов’язковою повинен бути предметом дослідження авто технічної або іншої експертизи у кожній карній справі. Це особливо важливо тоді, коли пригода виникла у складній дорожній обстановці пов'язаній із впливом згаданих умов. Звичайно експертне дослідження цих умов проводиться часто. На наш погляд вони підлягають дослідженню у першу чергу слідчим і саме під час огляду місця пригоди. Для такого дослідження необхідна участь фахівців з організації руху, інженерів – автомобілістів, дорожників, електриків, світлотехніків та ін. З їх допомогою слідчий може правильно, з науково технічних позицій дослідити і детально зафіксувати справжню картину дорожньої обстановки. Звичайно під час подальшого розслідування виникає необхідність призначення експертизи. На жаль поки що немає можливостей для участі всіх згаданих фахівців у огляді, але надалі без сумніву їх залучення до огляду буде практикуватися все ширше.

Наступний елемент досліджуваного виду пригоди транспортний засіб – може бути найбільш активним у її механізмі. Із позицій дослідження технічних причин дорожньо-транспортної пригоди, вісі автотранспортні засоби як об’єкти дослідження можна розділити на дві групи:

Транспортні засоби, певні агрегати яких містять технічні несправності;

Справні транспортні засоби, що з тих чи інших причин об’єктивного характеру брали участь у пригоді.

У транспортних засобів першої групи технічні несправності найчастіше наявні в основних агрегатах автомобіля, що може спричинити дорожньо-транспортну пригоду. До таких агрегатів належать гальма ходова частина (включно із підвіскою) рульове керування освітлення, сигналізація тощо. Їх необхідно дослідити дуже докладно. Транспортні засоби другої групи, агрегати яких справні можуть містити і інші технічні елементи, здатні спричинити дорожньо-транспортну пригоду: конструктивно невдало розташовані сидіння та інші вузли, що створюють незручності у керуванні і спостереженні за дорожньою обстановкою; потрапляння у кабіну водія за звичайних умов або в небезпечній чи аварійній обстановці відпрацьованих газів і випарів бензину недостатнє опалення кабіни у зимових умовах, незадовільна прозорість вітрового і бокового скла, що ускладнює оглядовість і видимість, вібрація і шум автомобіля кожна зі згаданих причин як у першій так і у другій групі транспортних засобів стає об’єктом дослідження на місці пригоди з участю спеціаліста.

Таки чином, однією з особливостей огляду місця ДТП є необхідність вивчення на місці всіх її елементів, механізму їх дії і взаємодії. Проте і їх автономні дії і взаємодія також є специфічними у момент дорожньо-транспортної пригоди: в одних випадках могла мати місце тільки взаємодія дорожньо-транспортної обстановки і транспортного засобу в інших – дорожньої обстановки пішохода і транспортного засобу тощо. Можлива взаємодія одного транспортного засобу з іншим. Проте найчастіше трапляється взаємодія всіх чотирьох елементів. Поки під час огляду механізм цієї взаємодії не досліджено з усією повнотою огляд не можна вважати закінченим. У наслідок автономної дії або взаємодії цих елементів у аварійній або небезпечній обстановці в момент пригоди на них утворюються зміни: сліди кочення, юза, гальмування, удару руйнування, відшарування, пошкодження одягу, тіла та ін. На транспортному засобі можуть виявлятися сліди людини, на людині сліди транспортного засобу та ін. Усі вони можуть бути виявлені під час ретельного дослідження якщо слідчий вміло скористається допомогою спеціалістів.

Застосування дослідних прийомів під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди визначається не тільки взаємодією згаданих елементів. Ця пригода є ще й динамічною швидкою. У момент пригоди діють різні фізичні закони, що накладають своєрідний відбиток на обстановку і утворення слідів. Вивчення дії цих законів вимагає застосування дуже точних технічних прийомів вимірювання і спеціальних знань у першу чергу на місці пригоди.

Місце дорожньо-транспортної пригоди завжди несе на собі відбиток пригоди. Слідчому необхідно відтворити її обставини Розв’язанню такого завдання сприяє застосування прийомів механіки та інженерних розрахунків, що також потребує допомоги спеціалістів.

На місці дорожньо-транспортної пригоди утворюється складна матеріальна обстановка, що несе різноманітну інформацію. Саме місце ДТП поєднує у собі величезну кількість динамічних слідів, що з’явилися в наслідок дії сил інерції, відцентрових сил, сил опору руху тощо, що створює певну специфіку їх розташування і відображення зовнішньої будови об’єкта, що залишив слід. Для того щоб зрозуміти згадану специфіку утворення слідів, потрібно застосувати для їх дослідження чисельні прийоми трасології. Важливим також є застосування одного з ефективних загальних прийомів пізнання який поки що слабо впроваджується у розслідування – моделювання як уявне (ідеальне) так і фізичне (матеріальне) Проте застосування моделювання можливе у тому випадку, коли зібрано певну інформацію про модельований процес, об’єкт тощо, коли цю інформацію вивчено на місці після чого її точно і повно відображено у протоколі огляду місця ДТП на схемі або плані, шляхом фотозйомки або відео зйомки. Чим повніший і точніший буде збір інформації, тим багатшу й яскравішу уявну (ідеальну) або фізичну (матеріальну) модель досліджуваних явищ, процесів, об’єктів можна створити. Розробляючи під час огляду низку можливих варіантів уявної моделі досліджуваного явища, спеціаліст тут же перевіряє її відповідність реальності.

Місце пригоди, будучи джерелом інформації піддається впливу ряду «перешкод», що впливають на повноту та об’єктивність інформації. Вказані «перешкоди» також можуть бути дослідженні у документах що фіксують огляд місця події. Вміле застосування дослідних прийомів під час огляду створює можливість зібрати значний обсяг точної інформації, що забезпечить повноту вихідних даних для експертного дослідження.