Взаємини людини з навколишніми проходять тривалий і складний шлях розвитку. Насамперед вони залежать від життєвого досвіду й тому обмежені віковими можливостями сприйняття й розуміння себе й один одного. Тому, природно, у дошкільників і молодших школярів складаються дитячі взаємини.

Згодом вони змінюються й стають усе більше схожими на відносини дорослих людей.

Період ранньої юності, до якого ставиться час навчання в старших класах школи, займає проміжне Положення між дитинством і дорослістю, тому й взаємини в цей час носять дитяче-дорослий характер, хоча елементи дорослості вже переважають над проявом дитячості.

Взаємини конкретної людини з навколишніми людьми залежать не тільки від його власної соціально-психологічної зрілості, але й від обставин або соціального оточення - групи, до якої він належить, а також групи, у якій він перебуває в цей момент часу, - стану суспільства і його власного положення в даному суспільстві й серед оточуючих людей.

У відносинах людини до навколишнім у першу чергу відбивається соціальна психологія референтних для нього груп. Людина, як правило, формує й змінює свої психологічні установки залежно від того, які люди його оточують і як вони до нього ставляться.

У періоди соціально-економічних і політико-ідеологічних криз людські стосунки звичайно загострюються, погіршуються в порівнянні з тим часом, коли суспільство є більш-менш стабільним.

Відносини людей друг до друга можуть проявлятися відкрито в практичних діях і видимих симпатіях або антипатіях, але можуть бути й схованими, причому не тільки від навколишніх, але й від самої людини. У першому випадку люди виражають своє відношення у висловленнях, жестах, міміці, пантоміміці. При схованих взаєминах - у зміні внутрішнього психологічного стану.

Всі люди будують свої взаємини по-різному: В одних домінує відкритість, тобто зовнішні компоненти відносин, в інших - навпроти, внутрішні, сховані.

Розвивати й удосконалювати людські взаємини можна саме в напрямку гармонізації внутрішніх і зовнішніх компонентів. Людина повинна уміти поводитися так, щоб це відповідало його внутрішньому відношенню. Але, зрозуміло, у рамках прийнятого етикету. Для цього спочатку потрібно навчитися правильно оцінювати й контролювати внутрішні й зовнішні компоненти взаємин. Як це найкраще зробити? Необхідно частіше звертатися до аналізу своїх відносин, задавати собі питання: як особисто я ставлюся до даної людини. Як я проявляю своє відношення до нього? Відповідають зовнішні прояви мого відношення до даної людини моїй внутрішній установці? Чи є моє відношення до даної людини правильним, об'єктивним, безстороннім? І ряд інших. Ці ж питання можна й потрібно задавати не тільки собі самому, але й близьким людям, які добре вас знають і в стані правильно оцінити ваше відношення.

Як можна впливати на своє відношення до людини

Відношення людини до навколишнім визначається багатьма причинами. По-перше, воно залежить від того, як навколишні ставляться до даної людини. У сфері людських відносин діє те, що ми умовно називаємо законом взаємності: наше відношення до людей, зовнішнє і внутрішнє, визначає і їхнє відношення до нас.

Відношення до людей також залежить і від того, сприяють або, навпроти, перешкоджають вони задоволенню ваших потреб і інтересів. Звичайно ми любимо й у цілому по-доброму ставимося до тих, хто вільно або мимоволі допомагає нам задовольняти наші потреби й інтереси. Ми, однак, не любимо, а часом і ненавидимо ті, хто свідомо або несвідомо заважає задоволенню наших основних потреб. Цю тенденцію в сфері людських відносин умовно можна назвати законом відповідності відносини мотивації.

Наше відношення до навколишнім визначається й тим, як вони ставляться до значимого для нас людям, до тих, кого ми самі любимо або ненавидимо. Ми звичайно випробовуємо виражене почуття симпатії й поваги до тих, хто любить наших близьких. Ми також випробовуємо добрі почуття до тих, хто не любить наших ворогів і схильні не любити тих, чиї відносини до інших людей не збігаються з нашими власними. Цю тенденцію в людських відносинах можна позначити як закон емоційної відповідності відносин.

Наше відношення до конкретної людини залежить від психологічного стану в цей момент часу, зокрема від настрою. Якщо цей стан, або настрой, гарне, то ми, як правило, добре ставимося до людей. Якщо ж воно погане, то до людей ми ставимося набагато гірше. Умовимося називати цю особливість людських відношення законом відповідності внутрішнього настроя й зовнішнього відношення людини.

Відношення до людини може визначатися й тим, який його образ, що зложився в нашім поданні: позитивний або негативний. Це - закон відповідності образа й відносини до людини.

Багато чого у вашім відношенні до людини може залежати від того, схожий або не схожий він на вас, і, крім того, від того, як ви ставитеся до себе. Якщо ви любите себе, то напевно, будете любити й того, хто в чомусь на вас схожий. Якщо ж ви себе не любите, то, очевидно, не полюбите того, хто вам нагадує про ваші власні недоліки. Назвемо це явище законом відповідності відносини людини до себе й до інших людей.

Нарешті, наше відношення до деякої людини може визначатися тим, схожий він або не схожий на тих людей, до яких у нас уже зложилося певне відношення. Якщо в його зовнішності вловлюється подібність із симпатичною людиною, те, найімовірніше, і він викличе в мене почуття симпатії. Якщо ж він зовні нагадує того, хто раніше викликав у мене антипатію, то мимоволі подібне виявиться й у відношенні до нього. Це - закон відповідності відносини досвіду.

Чи можна контролювати дія цих законів і регулювати відносини таким чином, щоб вони не складалися всупереч нашому бажанню й волі?

Насамперед необхідно усвідомлювати дію цих законів і бачити, розуміти, як вони проявляються в тих реальних відносинах, у які ми включені. Бажано ж навчитися виявляти й уважно аналізувати причини, у силу яких ми ставимося до людини саме так, а не інакше. Завжди треба мати на увазі, що будь-яке відношення людині не може бути обумовлено однієї-єдиною причиною. Швидше за все, існує кілька причин. Тому, приступившись до виявлення й аналізу причин нашого відношення до певної людини, необхідно уважно й послідовно розглянути всі ці можливі причини.

Тепер поговоримо про те, як можна впливати на відношення до людини відповідно до перерахованого "законами", виділивши способи можливого впливу на внутрішні й зовнішні прояви відносин.

Якщо дійсною причиною поганого ставлення до людини є те, що він сам погано ставиться до вас, то насамперед необхідно відповістити на запитання: чи не є це наслідком вашого власного недоброго відношення до нього? Найчастіше в силу "закону взаємності" виявляється, що це саме так.

Але навіть якщо вам здасться, що насправді це не так, що причина вашого поганого ставлення до людини криється все-таки в ньому самому, наприклад у відсутності взаємності з його боку, то не варто розбудовуватися. Спробуйте провести наступний експеримент: протягом деякого часу, наприклад кілька днів, простежите за собою й постарайтеся зробити так, щоб ваше особисте відношення до даної людини залишалося незмінно добрим, незалежно від того, як він сам буде поводитися у відношенні вас. Швидше за все, відповідно до того ж "законом взаємності", ви незабаром виявите, що він ставиться до вас краще й вам залишиться тільки відплатити йому щирою взаємністю, тобто постійним добрим відношенням.

Якщо ж людина заважає задоволенню ваших інтересів і потреб і в цьому причина вашого поганого ставлення до нього, то варто надходити по-іншому. По-перше, необхідно усвідомити й прийняти як належне, що будь-яка людина має право задовольняти свої інтереси й що дії, учинки, у результаті яких повинні задовольнятися інтереси тільки однієї людини, не є морально виправданими. По-друге, усвідомивши й прийнявши це, Необхідно спробувати знайти компромісне рішення проблеми - таке, котре дозволило б у максимальному ступені задовольнити свої особисті інтереси й вам, і іншій Людині. Для цього досить буває відверто й доброзичливо поговорити з іншою людиною, уважно вислухавши його доводи й претензії, і разом зайнятися пошуком рішення, що могло влаштувати обох.

Однак навіть у тому випадку, якщо компроміс не буде знайдений і треба приймати рішення в основному на користь однієї людини, установка на щирий пошук такого рішення повинна буде істотно знизити гостроту конфлікту.

Якщо причина поганого ставлення в тім, що ваш партнер ставиться до інших людей не так, як вам хотілося б, радимо з'ясувати, у чому причина такого відношення. Цілком можливо, що для цього є досить вагомі підстави. Але й у цьому випадку потрібно поговорити з людиною, пояснивши, що ви хочете вплинути на його відношення до навколишньої, і переконати його, що він не у всім правий. Якщо ж цього не вдається зробити, то не залишається нічого іншого, як примиритися зі сформованою ситуацією. При цьому ваше особисте відношення до даної людини обов'язково зміниться в кращу сторону.

У тому випадку, якщо причина поганого ставлення до навколишньої - у вашім настрої, постарайтеся перемінити його або хоча б зробити так, щоб воно не впливало на ваше відношення до інших людей. Останнє, на жаль, зробити дуже важко, особливо якщо для поганого настрою є причини - неважливе фізичне самопочуття, невдачі, погані новини й т.п. І проте потрібно постаратися усвідомити причини свого настрою і якось вплинути на них. Якщо цього зробити не вдасться, треба контролювати своє поводження, стримуватися й не проявляти поганий настрій у спілкуванні з людьми. Не рекомендується, наприклад, перебуваючи в поганому настрої, брати на себе ініціативу або проявляти активність у розмові з іншою людиною. Краще зайняти позицію уважного й доброзичливого слухача, стежачи за своїми реакціями й діями відносно співрозмовника.

У крайньому випадку, якщо минулий досвід показує, що не завжди вдається стримувати себе, радимо відкрито зізнатися співрозмовникові, що зараз ви перебуваєте в поганому настрої й не можете себе повністю контролювати, і попросити не приймати на свій рахунок ваші мимовільні негативні вербальні або невербальні реакції під час розмови. Непогано також пояснити, чому ви перебуваєте в поганому настрої.

Або інша ситуація. У вас уже зложився негативний образ вашого товариша, і це заважає вам добре до нього ставитися. Постарайтеся з'ясувати, чи відповідає цей образ дійсності.

Помнете, що є чимало причин, у тому числі суб'єктивних, у силу яких образ іншої людини може виявитися помилковим, що не цілком відповідають його реальним якостям і поводженню. Такими причинами, зокрема, можуть бути: невірна інформація про дану людину, недостатній досвід спілкування з ним, негативна психологічна установка на дану людину, його чисто зовнішня подібність із кимсь іншим, до кого ми ставимося погано, і багато чого іншого.

На кожну причину необхідно звернути увагу й вирішити, чи є вона в цьому випадку діючої. Для того щоб було легше зорієнтуватися, поговоримо про їх докладніше.

1. Недолік інформації про дану людину.

У силу цієї причини людина сприймається й оцінюється односторонньо, наприклад тільки з позитивної або ж винятково з негативної сторони. Природно, що зложився образ не буде відповідати дійсності.

2. Невірна інформація про дану людину, отримана із джерел, не цілком достовірних.

Часто у своїх відносинах до людей ми керуємося відомостями, отриманими із третіх рук. При цьому ми невиправдано довіряємо цим відомостям, часто забуваючи про те, що їхніми джерелами можуть бути люди, сприйняття яких досить суб'єктивно, а оцінки упереджені.

Для того щоб уникнути помилок подібного роду, необхідно завжди цікавитися точками зору інших людей про дану людину й не поспішати робити остаточні висновки про людину без достатнього особистого досвіду спілкування з ним.

3. Нездатність правильно сприймати й оцінювати людей.

На жаль, цим страждають практично все без винятку люди. Здатність правильно сприймати й оцінювати людей не є вродженою. Відповідні їй Уміння розвиваються й залежать від рівня загального інтелектуального розвитку людини, від наявних знань і досвіду, від професії. Установлено, наприклад, що люди, які по роду своєї професійної роботи багато спілкуються й повинні добре розуміти навколишніх (лікарі, психологи, актори, політики, комерсанти й т.д.), мають більше розвинені здатності правильного сприйняття й оцінки людей. Відповідний життєвий досвід може придбати кожна людина, інтенсивно спілкуючись із різними людьми й щораз ставлячи перед собою завдання навчитися їх розуміти.

4. Суб'єктивна позитивна або негативна установка на людину.

Від такої установки важко позбутися, особливо якщо вона зложилася давно. Щоб позбутися від цього хоча б частково, постарайтеся відповісти на питання: чому я ставлюся до цієї людини саме так? Чи не тому, що він схожий на когось іншого з мого минулого досвіду? Чи заслуговує він такого відношення до себе?

Як вплинути на відношення навколишніх до вас

Відношення оточуючих людей до вас залежить від багатьох причин. По-перше, від вашого характеру. По-друге, що знають про вас ваші близькі й друзі. По-третє, від того як ви самі ставитеся до людей. По-четверте, від ступеня вашої відкритості й щирості стосовно навколишнім. В-п'ятих, від багатьох інших причин, зокрема від тих, які розглядалися в попередній частині.

Якщо причина недоброзичливого відношення - характер, постарайтеся змінити його. Це складно, особливо якщо врахувати, що над проблемою взаємин з людьми ми замислюємося у віці не менш 15-16 років, тобто коли важко що-небудь переробити. Тому не виключається й інший варіант поводження: прийняти всі як належне й настроїтися, що згодом ви постараєтеся змінити свій характер у кращу сторону. А поки розберіться в собі й визнайте свої недоліки. Людей, у яких не було б недоліків характеру, у житті не існує, якщо ви відкрито визнаєте свої недоліки, це виправдує й прощає багато чого в характері.

Як правило, знання оточуючих людей про ту або іншу людину можуть бути повними й неповними, правильними й неправильними, різнобічними й однобічними.

Найбільш стійке відношення до людини забезпечує повне знання про нього. Таке відношення, однак, не може бути ні винятково позитивним, ні повністю негативним, тому що лише ідеальна людина може заслужити односторонньо позитивне відношення до себе, а закінчений негідник - негативне. Ні тих ні інших у житті, на щастя, не існує. Відносини, засновані на досить повній інформації про людину, звичайно застраховані від різких коливань.

Неповного ж знання не роблять відносини людей досить об'єктивними й стійкими. Відкриваючи для себе нове в людині, ми, як правило, міняємо своє відношення; відповідно згодом міняються й відносини з боку навколишніх.

Ще менш бажана для людських відносин перекручена інформація. У цьому випадку відносини ніколи не будуть гарними.

Розглянемо "закон взаємності людських відносин". Він простий: якщо ми хочемо, щоб навколишні добре ставилися до нас, ми повинні будемо насамперед самі навчитися по-доброму ставитися до людей.

Внутрішні й зовнішні відносини до людей нерідко збігаються. Однак нерідкі випадки, коли можна помітити розбіжність. Добрий у душі чоловік зовні може здаватися байдужним, сухим і навіть недобрим. Злий і заздрий, навпроти, будучи потайливим і лицемірним, зовні може демонструвати цілком доброзичливе відношення до людей. Проте повністю сховати від спостережливої людини внутрішнє відношення до нього практично неможливо, тому що багато хто почувають сховане відношення до себе з боку інших, хоча й не можуть сказати, Яким образом це їм вдається робити.

Варто пам'ятати, що показна доброзичливість, зовнішня ввічливість, митецька гра, лицемірство й нещирість майже завжди свідчать про недобре відношення до людини.

Але в оцінці реального відношення до людини можна помилитися. Недобрими можуть здаватися, наприклад, соромливі люди, які просто соромляться відкрито демонструвати свою доброту, побоюючись бути неправильно зрозумілими або осміяними.

Як може людина реально й правильно оцінити відношення до нього навколишніх?

Є кілька способів:

- якийсь час дивитися за поводженням якої-небудь людини й зробити висновок про те, як він до вас ставиться;

- уважно вслухатися у висловлення іншої людини й по них судити про його відношення до вас;

- поцікавитися в інших людей, як він озивається про вас.

У першому випадку об'єктом спостереження повинні стати емоції, руху очей, рук, положення голови й тіла. Людина, що до вас добре ставиться, буде під час розмова намагатися дивитися вам в очі, тримати свої руки ближче до вас відкритими долонями. Якщо ж він ховає руки за спиною, обертаючи долоні до себе або стискаючи їх у кулаків, він, очевидно, не цілком по-доброму ставиться до вас.

Голова, повернена особою до співрозмовника й трохи нахилена в його сторону, говорить про розташування до співрозмовника. Людина, що не цілком довіряє вам, частіше відвертається убік, відкидає голову назад, піднімає підборіддя.

Об'єктом уважного спостереження й психологічного аналізу повинна бути звернена до вас мова, а також стрімка реакція на ваші власні висловлення. Якщо людина уважно й терпляче, з явним задоволенням слухає вас, якщо він, крім того, досить швидко, жваво позитивно реагує на те, що ви говорите, то можна майже напевно зробити висновок про те, що добре ставиться до вас. Якщо ж вас слухають неуважно, нетерпляче, перебиваючи, не дослухавши до кінця, без явного задоволення й відповідають невлад; якщо, крім того мовні реакції вашого співрозмовника штучно замінені, невиразні, це швидше за все свідчить про негативне або ж байдужному відношенні до вас.

Змінити відношення до себе навколишніх можна різними способами. Перш і головний - звернути увагу на себе й спробувати виправити в собі те, що може викликати негативне відношення. Найчастіше, на жаль, ми не повністю розуміємо й недостатньо добре усвідомлюємо своє доведення. Тому для початку необхідно навчитися правильно сприймати й добре розуміти самого себе.

Непоганим допоміжним засобом для цього служать різні аудіо-і відеозапису самого себе. Нерідко, слухаючи свій голос, записаний на магнітофон, або переглядаючи відеозапис власного поводження, ми усе краще усвідомлюємо, як виглядаємо насправді й сприймаємося з боку. Як правило, те, що нам подобається або не подобається, також, відповідно, подобається або не подобається іншим людям.

Другий крок - спробувати змінити своє поводження таким чином, щоб воно стало викликати позитивні реакції з боку оточуючих людей. Умовно цей етап можна назвати експериментуванням над собою, над своїм поводженням. Людина цілком свідомо пробує поводитися по-різному, одночасно спостерігаючи за тим, які реакції викликає його поводження. При цьому важливо забезпечити об'єктивний і різнобічний зворотний зв'язок, тобто систематичне одержання досить повної й достовірної інформації про те, як насправді ми сприймаємося й виглядаємо з боку.

Третій крок складається у виборі й закріпленні нових форм поводження, що одержали найбільш сприятливий відгук з боку, перетворенні їх у звичні. Для цього необхідно протягом досить тривалого часу, наприклад на півроку, уважно стежити за собою, контролюючи своє поводження й не дозволяючи старим звичкам взяти гору над знову придбаними, більше корисними формами людського поводження.

Як поліпшити взаємини між іншими людьми

Система людських відносин досить складна й включає й себе не тільки парні взаємини, але й відносини між групами. Ці групові відносини впливають і на особисті взаємини, тому у вашім житті часто виникає необхідність регулювати не тільки свої власні відносини, але й взаємини оточуючих людей.

У цьому зв'язку обговоримо питання, як відносини, складаються відносини між одними людьми, залежать від взаємин, що утворяться між іншими людьми й, у свою чергу впливають на них.

Чи можна впливати не тільки на свої особисті взаємини, але й на взаємини, що складаються між іншими людьми? Так, але для цього потрібні трохи інші знання, уміння й навички, чим ті, які необхідні для регуляції сугубо особистих, часток взаємин даної людини з іншими. Багато чого залежить і від того, як люди ставляться до вас. Якщо вас люблять, то ви в стані робити досить сильний вплив на людські взаємини. Якщо ж вас не люблять або байдужні до вас, то навряд чи ви будете здатні значно впливати на взаємини інших людей.

Розглянемо можливі прийоми й способи впливу однієї людини на взаємини інших людей:

1. Відкрито висловити, що відносини, наприклад, ваших однокласників, колег між собою вам не подобаються й аргументувати це.

2. Пояснити, якими б ви хотіли бачити ці взаємини.

3. Бути досить послідовним у своєму власному поводженні стосовно даних людей. Якщо в якийсь момент часу ви демонструєте друзям, що їхні взаємини вас улаштовують, а в інший момент - зворотне, навряд чи ви зможете дієво вплинути на їхні взаємини. Для цього важливо самому розібратися й визначитися у своїх власних намірах і почуттях стосовно ваших друзів.

Важливо, нарешті, використовувати систему настигнутих заохочень. Наприклад, продемонструвати, що поліпшення взаємин психологічно вигідно тим людям, яких воно стосується: до них стали краще ставитися вчителі, батьки, друзі.

Жодна людина у світі ще не домоглася серйозних успіхів у житті, не навчившись будувати й зміцнювати свої відносини з оточуючими людьми. Останнє ж можливо, якщо поліпшення відносин з оточуючими зробить його життя яскравим і повним позитивних вражень.

Література

1.Леви В. Искусство быть собой. М., 1991

2.Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений. – М., 1994

3.Піз А. Мова рухів. Як читати думки інших по їхніх жестах. - К., 1992

4.Рейнуотер Д. Це у Ваших силах. Як стати власним психотерапевтом. - К., 2002

5.Томан І. Як удосконалювати самого себе. – К., 2004