Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра ТМ і КТС
Пояснювальна записка до курсової роботи з дисципліни:
"Розрахунок та моделювання верстатами"
на тему: "Модернізація приводу головного руху зі ступеневим регулюванням свердлильного верстата"
Житомир
2007
Глава 1. Розрахунок вихідних даних
1.1 Діаметри обробки
– приймаємо
.
1.2 Глибина різання
,
де
– діаметр обробки,
мм;
1.3 Подача
Значення подачі
,
1.4 Швидкість різання
де
–
розраховується
для чистового
точіння при:
найменшій
глибині різання
;
стійкості
різального
інструмента
;
коефіцієнті
для твердого
сплаву;
коефіцієнті
;
(показники
ступенів
,
та
–для твердого
сплаву);
подача для чистової обробки вибирається з довідника.
де
–
розраховується
при:
найбільшій
глибині різання
;
стійкості
різального
інструмента
;
коефіцієнті
швидкорізальної
сталі;
коефіцієнті
;
(показники
ступенів
,
та
–для швидкорізальної
сталі);
Частоти обертання шпинделя:
1.5 Сила різання, потужність двигуна
Приймаємо
,
де
–
для твердосплавного
інструменту;
де
–
ефективна
потужність,
кВт.
Необхідна потужність електродвигуна:
,
де
–
коефіцієнт,
який враховує
потужність,
що витрачається
на рух подачі
;
–
потужність
холостого ходу
верстата,
кВт.
Глава 2. Розрахунки кінематики приводу шпинделя зі ступеневим регулюванням
При відомих найбільшій та найменшій частотах обертання шпинделя кількість ступенів можна визначити за формулою:
,
де
– діапазон
частот обертання
шпинделя.
Розрахунок
починаємо з
знаменника
ряду
:
– умова не
забезпечується.
Проводимо
розрахунок
з знаменником
ряду
:
– умова не
забезпечується
Проводимо
розрахунок
з знаменником
ряду
:
-- умова
виконується
Одержане значення
округлюємо
до
.
2.1 Приводи шпинделя з двошвидкісним електродвигуном та автоматизованою коробкою передач
Конструктивний
варіант для
випадку
буде мати вигляд:
,
при цьому
двошвидкісний
двигун виконує
роль першої
структурної
групи. Для
доцільно вибирати
двигун з діапазоном
частот обертання
вала
.
Розширити діапазон регулювання АКП (і одночасно уникнути повторюваності частот) можна за рахунок використання вузла зворотного зв’язку.
Будуємо картину
частот, прийнявши
об/хв.,
об/хв.
2.2 Розрахунок чисел зубів зубчастих передач
З картини частот обертання шпинделя беремо передаточні відношення для кожної групи і виражаємо їх неправильним дробом.
Для І-ої групи:
,
,
;
Розраховуємо мінімальне значення коефіцієнта корегування сумарного числа зубів у передачі:
,
де
–
найменша можлива
кількість зубів
в приводах
головного руху
верстатів,
;
–
сума чисельника
та знаменника
найменшого
передаточного
відношення
і групі;
–
чисельник
найменшого
передаточного
відношення
в групі;
Маємо:
Розраховуємо сумарну кількість зубів в кожній зубчастій передачі в групі:
,
Розраховуємо числа зубів ведучого та веденого коліс в кожній передачі:
Для ІІ-ої групи:
,
,
;
Розраховуємо мінімальне значення коефіцієнта корегування сумарного числа зубів у передачі:
,
Розраховуємо сумарну кількість зубів в кожній зубчастій передачі в групі:
,
Розраховуємо числа зубів ведучого та веденого коліс в кожній передачі:
Для ІІІ-ої групи:
,
,
;
Розраховуємо мінімальне значення коефіцієнта корегування сумарного числа зубів у передачі:
,
Розраховуємо сумарну кількість зубів в кожній зубчастій передачі в групі:
,
Розраховуємо числа зубів ведучого та веденого коліс в кожній передачі:
Оскільки
,
кількість
зубців в І-й
групі збільшуємо
до
2.3 Розрахунок зубчастих передач
Орієнтовно модуль зубчастих передач в групі розраховується для пари з найменшим передаточним відношенням:
де N – потужність електродвигуна, кВт;
–
допустиме
навантаження,
Н/мм2;
–
розрахункова
частота обертання
колеса, хв-1;
–
коефіцієнт
ширини зубчастого
колеса,
;
–
кисло зубців
колеса;
–
коефіцієнт
форми зубців;
–
коефіцієнт
швидкості.
Модуль в І-й групі:
,
Приймаємо m=3.
Модуль в ІІ-й групі:
,
Приймаємо m=6.
Модуль в ІІІ-й групі:
,
Приймаємо m=4.
Розраховуємо
міжосьові
відстані
:
,
,
.
Визначаємо
діаметри та
ширину зубчастих
коліс і діаметри
валів,
,
.
Для І-ої групи:
Для ІІ-ої групи:
Для ІІІ-ої групи:
Оскільки
,
тобто не виконується
умова монтажу,
змінимо сумарну
кількість
зубців в парах
(кратно передаточним
відношенням),
не виходячи
за
.
Збільшимо сумарну кількість зубців в ІІІ-ій групі в 2 рази, а в ІІ-ій – зменшимо в 2 рази, тоді міжосьові відстані матимуть значення:
Діаметри зубчастих коліс в ІІ-й та ІІІ-й групах:
Тепер умова
монтажу виконується:
.
Ширина зубчастих коліс:
Діаметри валів
приймаємо
орієнтовно
:
4.2 Конструювання шпиндельного вузла
Шпиндельні вузли металорізальних верстатів проектуються в більшості випадків з підшипниками кочення в опорах. Використовують в опорах як кулькові, так і роликові підшипники. Підшипники опор повинні витримувати радіальне та осьове навантаження, що діють на шпиндель в процесі роботи верстата. Для протидії осьовому навантаженню упорні підшипники можна проектувати як в передній, так і в задній опорах. Використання радіально-упорних або упорних підшипників в передній опорі більш ефективне, тому що розвантажує шпиндель від осьових сил різання, але при цьому ускладнюється конструкція та розміри передньої опори.
Спеціальні роликові шпиндельні підшипники проектують в опорах шпинделів при максимальній частоті обертання 2000…2500 обертів за хвилину. Вкорочені циліндричні ролики підвищують допустиму швидкість обертання.
Передній кінець шпинделя повинен мати строго стандартизовані як форму, так і розміри.
4.3 Розрахунок радіальної жорсткості шпинделя, розвантаженого від згинного моменту
В процесі роботи металорізального верстата геометрична вісь шпинделя змінює своє положення внаслідок податливості опор від дії сил різання , згинних моментів та зсуву від поперечних сил. Фактичне положення геометричної осі шпинделя буде залежати від жорсткості шпиндельного вузла, яка може бути визначена за принципом суперпозиції.
Розрахункова схема:
Реакції в опорах:
;
;
Пружне переміщення тіл кочення та кілець підшипників в передній опорі:
.
Контактна деформація посадочних поверхонь підшипника і корпуса:
.
Жорсткість передньої опори:
.
Податливість передньої опори:
.
Пружне зближення тіл кочення та кілець підшипників в задній опорі:
.
Контактна деформація підшипників і корпуса задньої опори:
Жорсткість задньої опори:
.
Податливість задньої опори:
.
Переміщення переднього кінця шпинделя від згинних навантажень:
,
–
момент інерції
шпинделя між
опорами;
–
момент інерції
консолі;
–
коефіцієнт
защемлення;
.
Переміщення переднього кінця шпинделя за рахунок податливості опор:
.
Переміщення переднього кінця шпинделя від зсуву за рахунок поперечних сил:
,
де
–
модуль зсуву,
–
площа перерізу
консолі шпинделя,
мм2;
–
площа перерізу
шпинделя між
опорами, мм2;
Радіальна жорсткість шпиндельного вузла:
,
.
Радіальне переміщення шпинделя в точці заміру жорсткості:
4.4 Розрахунок осьової жорсткості шпинделя, розвантаженого від згинного моменту
Осьову жорсткість шпинделя розраховують за осьовою силою, що діє на шпиндель.
Приймаємо осьове навантаження від сил різання:
Пружне переміщення тіл кочення та кілець підшипника передньої опори:
де
–
кількість
кульок підшипника;
–
діаметр кульок.
Контактна деформація стиків задньої опори в місцях дотику:
,
де
–
діаметр корпусу
в зоні дотику,
мм;
–
внутрішній
діаметр підшипника,
мм;
–
коефіцієнт
деформації
дотику.
Осьова жорсткість шпиндельного вузла:
.
Кут нахилу шпинделя в передній опорі:
.
4.5 Розрахунок точності підшипників шпиндельного вузла
У зв’язку з тим, що шпиндельний вузол є визначальним за точністю металорізального верстата, виникає необхідність провести розрахунки точності підшипників в шпиндельних опорах. Пов’язані ці розрахунки з визначенням биття осі шпинделя в опорах.
Приймаємо
коефіцієнт
,
для верстатів
нормальної
точності.
Биття переднього кінця шпинделя:
;
У зв’язку з тим, що при експлуатації верстата биття в підшипниках збільшується в розрахунках приймають:
;
Биття осі шпинделя в передній опорі:
;
Биття осі шпинделя в задній опорі: