Міністерство культури і туризму України

Київський національний університет культури і мистецтв

Факультет менеджменту і економіки

Кафедра економіки

Реферат

по дисципліні "Аудит за міжнародними стандартами"

на тему:

Відповідальність аудитора за здійснені дії і виконання процедури за дотримання нормативно-правової бази України і Міжнародними стандарти аудиту для перевірки подальших подій

Виконала:

ст. 5-курсу гр. ОБА-86 сп

Сопілко Т. С.

Київ 2010 р.

Зміст

Вступ

Регламентація та сутність відповідальності аудитора нормативно-правовою базою України та МС

Класифікація аудиторської відповідальності

Наслідки порушень аудиторської перевірки

Висновки

Використана література

Додаток

Вступ

Відносини між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. У відповідності до статті 35 Закону України "Про аудиторську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор несе цивільну відповідальність, яка передбачає відшкодування завданих збитків з вини аудитора.

Стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків. Вони формують єдині базові вимоги щодо організації і методики здійснення аудиту та забезпечують відповідний рівень гарантій результатів при їх дотриманні.

У системі нормативного регулюванню аудиторської діяльності важлива роль належить внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою.

Застосування ВСАФ в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки їх застосування є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення її рейтингу та конкурентноздатності на ринку аудиторських послуг.

Процедури перевірки даних на відповідність - це тести, що складаються для отримання обґрунтованої гарантії щодо ефективності системи внутрішнього контролю.

Проблеми якості аудиторських послуг повинні бути обумовлені в договорі або вимогами, визначеними для робіт відповідного виду. З метою запобігання недолікам у роботі аудитор може передбачити в договорі умови, за яких аудиторська перевірка розпочнеться. Це, наприклад, проведення замовником інвентаризації активів і розрахунків перед складанням бухгалтерського звіту. Доцільно обумовити також необхідність перевірки аудитором початкового сальдо балансу.

1 Регламентація відповідальності аудитора нормативно-правовою базою України та МС

Правовою основою проведення аудиту в Україні є Закон “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року, який визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.

Незалежні процедури перевірки проводяться для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних, що обробляються системою обліку. Вони бувають у вигляді:

* детальних тестів операцій і залишків на рахунках;

* аналізу важливих показників, включно з остаточним обстеженням незвичайних відхилень і статей.

Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту.

При проведенні аудиту керуються Міжнародними стандартами аудиту. Аудиторська палата України рішенням від 18 квітня 2003 року № 122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандарти аудиту, тому вони підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності до фінансової звітності за 2003 рік.

Перелік і мету кожного із міжнародних стандартів аудиту (МСА) відображено в таблиці 1 (Додаток 1).

Норматив № 20 "Події, що мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку" встановлює відповідальність аудитора за результати подій, що виникають після дати складення фінансової звітності клієнтом, але до підписання аудиторського висновку, або за результати подій, що виникли після підписання аудиторського висновку, але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та подій, які виникли після оприлюднення фінансової звітності підприємства (такі події нижче називатимуться "подальші події"). Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.

Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:

- події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;

- події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.

Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.

2 Класифікація аудиторської відповідальності

Для того, щоб уникнути судового переслідування, аудиторам рекомендується дотримуватись наступних правил:

перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти будуть перевірені;

встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;

неухильно дотримуватись вимог бухгалтерських і аудиторських стандартів;

розуміти, що суди чекають від представників вільної професії поваги до норм права і справедливості, навіть якщо вони не співпадають із стандартами професійної етики;

ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;

бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фінансові труднощі (такі фірми намагаються надати викривлену фінансову звітність).

Аудитори повинні здійснювати заходи щодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднести наступні:

мати справу тільки з чесними клієнтами;

наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно підготувати і контролювати;

дотримуватись професійних стандартів;

зберігати незалежність;

розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку господарських операцій фірми;

підтримувати високу якість аудиту;

правильно документувати роботу;

отримати документи, що визначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;

зберігати конфіденційність відносин, тобто не розкривати інформацію про свого клієнта стороннім особам;

забезпечити адекватний страховий захист;

користуватись кваліфікованими юридичними консультаціями.

Відповідальність аудиторів наступає у разі неякісного виконання своїх обов'язків, яке проявляється у наступному:

неправомірне використання (невикористання) нормативної бази (законодавчих та інших актів з бухгалтерського обліку, оподаткування та офіційних пояснень до них);

арифметичні помилки;

втрата або псування документів, отриманих аудитором;

навмисні дії або бездіяльність аудитора чи його працівників,

спрямовані на завдання або заподіяння шкоди замовнику, а також будь-які дії (бездіяльність), в яких мали ознаки кримінального діяння, змови;

дії працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або їх наслідки;

порушення (розголошення) або використання у власних цілях аудитором будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні аудиторських послуг.

До видів відповідальності аудитора можна віднести:

Цивільна відповідальність.

Кримінальна відповідальність.

Професійна відповідальність.

Відповідальність за нормами трудового права.

3 Наслідки порушень аудиторської перевірки

За неналежне виконання аудитором своїх зобов’язань згідно зі ст. 25 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитори несуть цивільно-правову відповідальність у вигляді майнової чи іншої відповідальності, визначеної у договорі відповідно до чинного законодавства. Причому розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Всі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог вищенаведеного Закону.

Відповідальність аудиторів (аудиторських фірм) за неналежну якість наданих аудиторських послуг.

За неодноразове некваліфіковане проведення аудиторських перевірок чи некваліфіковане надання інших аудиторських послуг аудитор (аудиторська фірма) може бути виключений із Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» (ст. 27) припинення чинності сертифіката або свідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках:

— виявлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;

— систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту.

Розгляд питань про застосування стягнень здійснюється (як правило, у присутності аудитора) на підставі рішення суду та у випадку порушення нормативів аудиту чи Кодексу професійної етики аудитора України.

Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності сертифіката можуть бути оскаржені в суді (ст. 27).

На підставі повноважень, передбачених ст.ст. 26—27 Закону України «Про аудиторську діяльність», п. 2.2.7 Статуту Аудиторської палати України, та відповідно до Положення про сертифікацію аудиторів (розділ 4) за неналежне виконання своїх професійних обов’язків Аудиторська палата України може застосувати до аудитора стягнення у вигляді попередження, призупинення дії сертифіката на термін до одного року або анулювання сертифіката.

Розгляд питань щодо застосування стягнень здійснюється АПУ, як правило, в присутності аудитора на підставі рішення суду та у разі порушення нормативів аудиту чи кодексу професійної етики аудитора.

Попередження оформлюються рішенням Аудиторської палати України з письмовим повідомленням аудитора. Повторне порушення є підставою для призупинення дії або анулювання сертифіката.

Призупинення чинності сертифіката на термін до одного року означає заборону на проведення аудиту та надання аудиторських послуг на визначений рішенням АПУ термін.

Призупинення чинності сертифіката здійснюється у разі:

систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та нормативів аудиту;

встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;

невиконання аудитором у визначений термін попереджень Аудиторської палати України.

Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України шляхом відкликання сертифіката та заборони цій особі проводити аудиторську діяльність на території України протягом п’яти років у випадках:

систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, нормативів аудиту;

невиконання вимог Аудиторської палати України з усунення тих порушень, на підставі яких було зроблене попередження або призупинено дію сертифіката терміном до одного року;

рішення суду, яким заборонено аудитору займатися аудиторською діяльністю;

встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, що подавались для видачі сертифіката;

з ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіката, позбавлення громадянства);

через інші підстави, передбачені чинним законодавством України та нормативними документами Аудиторської палати України.

Анульований сертифікат аудитор зобов’язаний у 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ та з моменту публікації в пресі повернути до Секретаріату АПУ.

Аудитор (аудиторська фірма) за рішенням суду відшкодовує замовнику понесені ним збитки у повному обсязі, а також витрати на проведення повторної перевірки тільки в тому разі, коли суд чи арбітражний суд визнає якість проведеної перевірки незадовільною.

Заняття аудиторською діяльністю без державної реєстрації або спеціального дозволу.

За здійснення аудитором (аудиторською фірмою) аудиторської діяльності, що не передбачена виданим йому сертифікатом, аудитор (аудиторська фірма) може бути виключений із Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності. В таких випадках на підставі рішення суду (арбітражного суду) аудитор (аудиторська фірма) повертає доходи в межах понесених замовником витрат на аудиторську перевірку, що виникли в результаті незаконної діяльності — уведення в оману економічного суб’єкта-замовника. Причому орган, уповноважений видавати свідоцтво на здійснення аудиторської діяльності, має право звернутись до арбітражного суду з позовом про ліквідацію суб’єкта господарювання в органах держадміністрації.

Анулювання сертифіката аудитора передбачається також у випадках порушення принципу незалежності аудитора чи аудиторської фірми в цілому. Існують також випадки, коли порушення принципу незалежності приховується не аудитором від клієнта, а аудитором у змові з клієнтом — економічним суб’єктом від користувачів фінансової звітності. Аудиторський висновок за цих обставин вважається недійсним. Крім вищеназваного, таке порушення передбачає ще й відповідальність згідно з Цивільним кодексом України за укладання договору, що суперечить чинному законодавству. У разі наявності умислу з обох сторін дохід, одержаний за такою угодою, стягується у дохід державного бюджету.

Конфіденційність одержаної інформації

Етичні норми аудиторської практики передбачають повне й безумовне дотримання конфіденційності всієї інформації, що стала відома аудитору в процесі здійснення перевірки. Тому неодмінним обов’язком аудитора є збереження конфіденційності інформації клієнта. До конфіденційності інформації можна віднести:

результати роботи економічного суб’єкта за рік, що відрізняються від прогнозів брокерів;

коливання коефіцієнта дохідності;

прогнози продажу і кошториси на нову продукцію;

витрати на рекламу, маркетинг і підготовку спеціалістів;

витрати на оплату праці;

процедури захисту електронної інформації.

Крім того, аудитор може бути обізнаний із фінансовими труднощами підприємства, про які мало кому відомо, та про потенційні поглинання (у найближчому майбутньому) чи можливий (ще не оголошений) продаж підприємства. Правила професійної етики та поведінки також зобов’язують аудитора зберігати конфіденційність у разі порушень і незаконних дій клієнтів і третіх осіб. Єдиним винятком з правила є обов’язок аудитора надати за рішенням судових органів чи за санкцією прокурора конкретну інформацію (документацію), вказану в рішенні суду (санкції прокурора), відповідним судовим чи правоохоронним органам.

Чітке визначення комерційної таємниці дає ст. 231 Кримінального кодексу України, згідно з якою «комерційна таємниця підприємства — це відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства чи іншого суб’єкта господарської діяльності, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам». Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства. Відомості, які не можуть становити комерційну таємницю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 232 Кримінального кодексу України навмисне розголошення комерційної таємниці аудитором без згоди на те її власника, якщо воно вчинене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатися аудиторською діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Слідство з цієї категорії справ провадять слідчі прокуратури та органів внутрішніх справ.

Існує багато протиріч, пов’язаних із питанням конфіденційності, і тому притягнути аудитора до відповідальності за її розголошення майже неможливо.

Зговір про фіксування цін

Такий вид злочину поки що не є характерним для аудиторів і аудиторських фірм, оскільки конкуренція на ринку аудиторських послуг приводить до встановлення реальних цін, тобто таких, які, з одного боку, враховують витрати аудиторів, а з іншого — інтереси клієнтів. А встановлення монопольних цін призводить до обмеження конкуренції і порушення прав клієнтів.

Зговір окремих суб’єктів підприємницької діяльності (зокрема аудиторів і аудиторських фірм) про встановлення монопольних цін на свої послуги з метою усунення конкуренції за наявності попередньої домовленості (угоди) відноситься до кримінальної відповідальності (ст. 228 Кримінального кодексу України).

Зговір про фіксування цін карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата податків

Аудитори (аудиторські фірми), як і будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, зобов’язані сплачувати податки до бюджету. За ухилення від сплати податків, навмисне неподання податкових декларацій та розрахунків або приховування (заниження) об’єктів оподаткування, вчинене посадовою особою, передбачається відповідальність у вигляді:

застосування фінансових санкцій;

сплати пені;

адміністративної або кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність передбачена у випадках, якщо ці дії завдали шкоди державі у значних розмірах (сума, що перевищує 17 000 грн.) ст. 212 Кримінального кодексу України.

Висновки

Цивільна відповідальність.

До цивільної відповідальності аудиторські фірми (аудитори) притягуються за рішенням арбітражного суду. Такі судові справи стосуються тих перекручень звітності, які аудитор не зміг виявити, в результаті чого клієнт зазнав збитків у вигляді сплати штрафів, пені тощо. Клієнт у цьому випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ці перекручення, якби не його недбалість. Тобто головне звинувачення, як правило, стосується рівня ретельності виконання зобов'язань аудитором.

За звичайними цивільно-правовими угодами сторони несуть відповідальність тільки одна перед іншою, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності клієнта, засвідченої висновком аудитора. Ця специфіка відповідальності аудитора закладена в меті аудиту: засвідчити достовірність, повноту і законність представленої інформації щодо дій і подій господарюючого суб'єкта з метою зменшення до найменшого ризик користувачів інформації.

Аудиторська фірма (аудитор) може нести відповідальність перед третьою особою, якщо позивач зазнав збитків в результаті того, що він поклався на фінансову звітність, яка ввела його в оману. До таких осіб належать існуючі та потенційні акціонери, торговці, банкіри та інші кредитори, службовці і клієнти. Типовий випадок такого роду може мати місце тоді, коли банк не може повернути позику з причини неплатоспроможності клієнта. Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала завдані збитки, посилаючись на те, що аудит проведено з неналежною ретельністю.

Кримінальна відповідальність.

Аудитор (фізична особа) може бути притягнутим і до кримінальної відповідальності і визнаний винним у кримінальних злочинах. Особливо це стосується випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних паперів. Кримінальна відповідальність загрожує в разі навмисного приховування істини у власних інтересах.

Професійна відповідальність.

Професійна відповідальність аудитора визначається в наступному:

1) попередження;

2) припинення дії сертифіката на строк до одного року;

3) анулювання сертифіката.

Відповідальність за нормами трудового права.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі і зв'язаний з нею трудовими правовідносинами, у випадку неналежного виконання своїх обов'язків може бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування завданої дійсної шкоди).

Разом з тим, аудитор не застрахований від помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. З метою запобігання негативних наслідків для аудиторської фірми в розвинутих країнах здійснюється страхування професійної і цивільної відповідальності. Це стало обов'язковим видом страхування.

Використана література

Аудит: методика документування. Нав.посібник. / За ред. проф. Пилипенка І.І. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2003.– 457с.

Бутинець Ф.Ф. Аудит. Підручник. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 672с.

Давидов Г.М. Аудит.Підручник.-К.: Знання, 2004.-514 с.

Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: “Знання”,2001.-402 с.

Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлисєєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 456.с.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч.посіб. – К,:, 2004. – 568 с.

Труш В.Є. та ін. Організація і методика аудиту підприємницької діяльності: Навч.-мето.посібник. / В.Є Труш, Т.А. Калінська, Т.А. Алексєєва, І.О. Дмитрієнко.; За ред. Проф. В.Є. Труша.- Херсон; Олді-плюс, 2002.- 128 с.

Додаток 1

Таблиця 1.

№ МСА	Назва МСА	Мета МСА
1	2	3
100 – 199 Вступна частина
100	Завдання з надання впевненості	Мета завдання з надання впевненості полягає в оцінюванні (або вимірюванні) професійним бухгалтером за допомогою визначених відповідних критеріїв предмета перевірки (відповідальність за який несе інша сторона) та у складанні висновку, який надає користувачеві певний рівень упевненості щодо цього предмету перевірки. Завдання з надання впевненості, виконувані професійними бухгалтерами, спрямовані на підвищення достовірності інформації про предмет перевірки шляхом оцінювання відповідності предмета перевірки зазначеним критеріям у всіх суттєвих аспектах; тим самим підвищується ймовірність того, що інформація задовольнить потреби користувача, У цьому розумінні рівень упевненості, який наводиться у висновку професійного бухгалтера, відображає ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки.
120	Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту.	Мета полягає в наступному – описати концептуальну основу, на якій видаються МСА стосовно послуг, що їх можуть виконувати аудитори.
200 – 299 Відповідальність
200	Мета та загальні принципи аудиторської перевірки	Встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо мети та головних принципів, що лежать в основі аудиторської перевірки фінансових звітів.
210	Умови завдань з аудиторської перевірки	Метою цього МСА є встановлення положень та надання рекомендацій щодо: а)погодження умов завдання із замовником; б)складання відповіді аудитора на прохання замовника змінити умови завдання на такі, що забезпечать нижчий рівень упевненості.
220	Контроль якості аудиторської роботи	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо контролю якості, зокрема: а)з політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської роботи в цілому; б)з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам під час проведення окремої аудиторської перевірки.
230	Документація	Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.
240	Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиту фінансових звітів.
240 А	Шахрайство та помилки	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора стосовно розгляду шахрайства та помилок під час аудиту фінансових звітів.
250	Врахування законів та нормативних актів при аудит-ій перевірці фінансової звітності	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за врахування законів і нормативних актів при аудиторській перевірці фінансовий звіті.
260	Повідомлення інформації з питань аудиторської перевірки найвищому управлінському персоналові	Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо обміну інформацією з питань аудиту під час аудиторської перевірки фінансових звітів між аудитором та найвищим управлінським персоналом суб’єкта господарювання. Таке повідомлення інформації стосується питань аудиту й має значення для управління ( як це визначено в даному МСА). Цей МСА не містить рекомендацій щодо інформації, що її надсилає аудитор особам за межами підприємства ( наприклад, зовнішнім регулювальним чи наглядовим органам).
300 – 399 Планування
300	Планування	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Цей МСА складений у контексті аудиторських повторних перевірок. Для проведення першої аудиторської перевірки аудиторові може знадобитися розширити процес планування, включивши питання, які охоплює цей Стандарт.
310	Знання бізнесу	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізнесу, чому це важливо для аудитора й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та застосовує ці знання.
320	Суттєвість в аудиті	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.
400 – 499 Внутрішній контроль
400	Оцінка ризиків та внутрішній контроль	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення.
401	Аудит у середовищі комп’ютерних інформаційних систем	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо процедур, яких слід дотримуватись при проведенні аудиторської перевірки в середовищі КІС. У МСА вважається, що середовище КІС існує, якщо суб’єкт господарювання застосовує комп’ютер будь-якого типу або розміру для обробки фінансової інформації, важливої для аудиторської перевірки, незалежно від того, чи використовується комп’ютер цим суб’єктом господарювання чи третьою особою.
402	Аудиторські міркування стосовно суб’єктів госп-ня, звертаються до організації, що надають послуги.	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги. Цей МСА описує також звіти аудиторів організацій, які надають послуги, що їх можуть отримати аудитори клієнта.
500 – 599 Аудиторські докази
500	Аудиторські докази	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо кількості та якості аудиторських доказів, що їх треба отримати при аудиторській перевірці фінансових звітів, та щодо процедур для одержання аудиторських доказів.
501	Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій для доповнення рекомендацій МСА 500 стосовно конкретних сум фінансових звітів та розкриття іншої інформації.
505	Зовнішні підтвердження	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування аудитором зовнішніх підтверджень як засобу отримання аудиторських доказів.
510	Перше завдання: залишки на початок періоду	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо залишків на початок періоду, якщо аудиторська перевірка фінансових звітів здійснюється вперше або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором. Цей Стандарт спрямований також на те, щоб аудитор мав змогу дізнатись про непередбачені обставини та зобов’язання, які є на початок періоду. Рекомендації стосовно аудиторської перевірки і вимог до звітності щодо порівняльних даних надано в МСА 710.
520	Аналітичні процедури	Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.
530	Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо застосування процедур аудиторської вибірки, а також інших способів відбору статей для перевірки з метою збирання аудиторських доказів.
540	Аудиторська перевірка облікових оцінок	Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо аудиторської перевірки облікових оцінок, що містяться у фінансових звітах. Цей МСА не призначений для застосування при перевірці прогнозної фінансової інформації, хоча багато з процедур, наведених у ньому, можуть відповідати цій меті.
550	Зв’язані сторони	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора та аудиторських процедур стосовно зв’язаних сторін і операцій з такими сторонами, незалежно від того, чи є частиною концептуальної основи фінансової звітності МСБО 24 або подібна вимога.
560	Подальші дії	Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно подальших подій. У цьому МСА термін " подальші події" використовується і для визначення подій, що відбуваються між кінцем періоду та датою аудиторського висновку, і для визначення фактів, виявлених після дати аудиторського висновку.
570	Безперервність	Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо обов’язків аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів стосовно застосування при підготовці фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, стосовно розгляду оцінки управлінського персоналу здатності суб’єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність.
580	Пояснення управлінського персоналу	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання пояснень управлінського персоналу як аудиторських доказів, процедур оцінювання й документування пояснень управлінського персоналу, а також щодо необхідних дій у разі відмови управлінського персоналу надати відповідні пояснення.
600 – 699 Використання роботи інших фахівців
600	Використання роботи іншого аудитора	Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації одного або кількох компонентів суб’єкта господарювання, включеної у фінансові звіти суб’єкта господарювання при підготовці висновку щодо фінансових звітів суб’єкта господарювання. Цей МСА не стосується випадків, коли два і більше аудиторів призначаються спільними аудиторами; він не стосується відносин аудитора з попереднім аудитором. Крім того, якщо головний аудитор робить висновок, що фінансові звіти компонентів є несуттєвими, положення цього МСА не застосовуються. Проте, якщо кілька компонентів окремо несуттєві, а разом є суттєвими, треба розглянути процедури, викладені в цьому МСА.
610	Розгляд роботи внутрішнього аудиту	Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту. Цей МСА не стосується випадків, коли внутрішні аудитори суб’єкта господарювання надають допомогу зовнішньому аудиторові при здійсненні процедур зовнішнього аудиту. Процедури, передбачені в цьому МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними аудиторській перевірці фінансових звітів.
620	Використання роботи експерта	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання роботи експерта як аудиторського доказу.
700 – 799 Аудиторські думка та звітність
700	Аудиторський висновок про фінансову звітність	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб’єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Багато рекомендацій можна адаптувати для підготовки аудиторських висновків щодо іншої фінансової інформації, а не лише фінансових звітів.
700 А	Аудиторський висновок про фінансову звітність	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб’єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Багато рекомендацій можна адаптувати для підготовки аудиторських висновків щодо іншої фінансової інформації, а не лише фінансових звітів.
710	Порівнювані дані	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо обов’язків аудитора стосовно порівняльних даних. Цей МСА не стосується ситуацій, коли узагальнені фінансові звіти надаються разом з перевіреними фінансовими звітами ( див МСА 720 і МСА 800)
720	Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти	Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо розгляду аудитором іншої інформації, стосовно якої аудитор не зобов’язаний надавати аудиторський висновок, і яка міститься у документах, що входять до складу перевірених фінансових звітів. Цей МСА застосовується до річного звіту, але може застосовуватись й до інших документів, наприклад тих, що використовуються при пропозиції цінних паперів для продажу та випуску.
800 – 899 Спеціалізовані сфери
800	Аудиторський висновок при виконанні завдань	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій у зв’язку з аудиторськими завданнями спеціального призначення, зокрема: *фінансові звіти, складені відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку; *конкретні рахунки, елементи рахунків або статті у фінансовому звіті ( в подальшому висновки щодо компонентів фінансових звітів); *виконання контрактних угод; *узагальнення фінансових звітів. Даний МСА не застосовується при проведенні завдань з огляду, погоджених процедур та підготовки інформації.
810	Перевірка прогнозної фінансової інформації	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно завдань з перевірки та надання висновку щодо прогнозної фінансової інформації, у тому числі, процедури перевірки найкращих оцінок і гіпотетичних припущень. Цей МСА не застосовується для перевірки прогнозної фінансової інформації, вираженої в загальній чи оповідальній формі, почутої під час обговорень з управлінським персоналом або під час аналізу річного звіту суб’єкта господарювання, хоча багато з процедур, описаних у ньому можуть бути доречними для такої перевірки.
900 – 999 Супутні послуги
910	Завдання з огляду фінансових звітів	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора при виконанні завдання з огляду фінансових звітів, а також форми і змісту висновку, який надає аудитор у зв’язку з проведенням такого огляду.
920	Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора під час роботи над завданням з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, а також форми і змісту висновку, що надається аудитором у зв’язку з виконанням такого завдання.
930	Завдання з підготовки фінансової інформації	Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов’язків бухгалтера при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який бухгалтер надає в зв’язку з такою підготовкою.
1000 – 1100 Положення з міжнародної практики аудиту
1000	Процедури міжбанківського підтвердження	Метою цього Положення є надання допомоги з процедур міжбанківського підтвердження для зовнішніх незалежних аудиторів, а також для управлінського персоналу банків, такого як внутрішні аудитори або інспектори. Рекомендації, що містяться в цьому Положенні, повинні сприяти підвищенню ефективності процедур міжбанківського підтвердження й обробки відповідей.
1001	Середовище ІТ: автономні персональні комп’ютери	Це Положення визначає вплив автономних ПК на систему бухгалтерського обліку і пов’язані з ними процедури внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1002	Середовище ІТ: онлайнові комп’ютерні системи	Це Положення визначає вплив онлайнових комп’ютерних систем на систему бухгалтерського обліку і пов’язані з ними процедури внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1003	Середовище ІТ: системи баз даних	Це Положення описує вплив системи баз даних на систему бухгалтерського обліку, а також на супутні заходи внутрішнього контролю та аудиторські процедури.
1004	Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів	Це Положення дає можливість уникнути неправильного розуміння і містить визначення, які дають змогу кожній зі сторін ефективніше використовувати результати роботи іншої сторони.
1005	Особливості аудиту малих підприємств	Мета цього ПМПА – розглянути основні характеристики малих підприємств і визначити ступінь їх впливу на застосування МСА. У цьому ПМПА: *розглядаються характеристики МП; *містяться рекомендації щодо застосування МСА у процесі аудиторської перевірки МП; *містяться рекомендації що проведення аудиторської перевірки в тих випадках, коли аудитор надає МП послуги у сфері бухгалтерського обліку.
1006	Аудит міжнародних комерційних банків	Мета цього Положення – надати аудиторам додаткові рекомендації шляхом деталізації та роз’яснення застосування цих стандартів у контексті міжнародних комерційних банків.
1007	Повідомлення інф-ії управлінському персоналу:	вилучено у червні 2001 р.
1008	Оцінювання ризиків та внутрішній контроль: характеристики та особливості в КІС.	Це Положення описує різні середовища КІС та їх вплив на системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
1009	Комп’ютеризовані методи аудиту	Це Положення описує комп’ютеризовані методи аудиту ( включно з комп’ютерними інструментами), що їх називають КМА. КМА можна використовувати у проведенні різних аудиторських процедур.
1010	Розгляд питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансової звітності	Це Положення не встановлює будь-яких нових основних принципів або процедур; його мета – допомагати аудиторам та сприяти правильному застосуванню МСА шляхом надання рекомендацій у разі, якщо питання пов’язані з охороною довкілля, є важливими для фінансових звітів суб’єкта господарювання.
1011	Наслідки "Проблеми 2000" для управлінського персоналу та аудиторів
1012	Аудит похідних фінансових інструментів	Метою цього Положення з Міжнародної практики аудиту є надання аудиторові рекомендацій щодо планування та виконання аудиторських процедур для затверджень у фінансових звітах щодо похідних фінансових інструментів.

31