Курсовая работа: Шифрувальник та дешифрувальник
Міністерство вищої освіти України
Запорізький Національний Технічний Університет
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО
ПРОЄКТУ З ДИСЦИПЛІНИ “ОП та АМ”
Шифрувальник та дешифрувальник
2003
РЕФЕРАТ
Об’єкт дослідження – вивчення середи програмування TURBO PASCAL 7.0 на прикладі створення програми.
Мета роботи – написати програму, за допомогою якої можливо було б шифрувати інформацію та розпізнавати шифровану.
Програма працює з машинописом англійського тексту, який відповідає стандартам ASCII. Кирилиця програмою розпізнається не чітко, завдяки розходженню її кодування зі стандартами ASCII.
Програма може здійснювати шифровку та розшифровку інформації,яка знаходиться у файлах з розширенням .doc , .txt .
Принцип дії – це зміна коду символу за мировим стандартом завдяки ключу, який має знати лише користувач. Цей числовий ключ і буде зміщенням коду символів. Він не повинен бути кратним 256, тобто він не повинен приймати значення 0, 256, 512 та інші.
Простий і наглядний інтерфейс програми лише полегшує її використання.
ЗМІСТ
Реферат
Варіанти кодування знакогенераторів ПК
Робота з програмою, її інтерфейс
Основні процедури і їх функції
Текст програми
Рисунок 1.1 – Меню програми
Рисунок 1.2 – Файл, який шифрується програмою
Рисунок 1.3 – Шифрування інформації програмою
Рисунок 1.4 – Файл, який містить зашифровану інформацію
Рисунок 1.5 – Розшифровка інформації програмою
Рисунок 1.6 – Файл, який містить розшифровану інформації
Варіанти кодування знакогенераторів ПК
Стандартний знакогенератор ПК ІВМ складається з двох частин: символи з кодами від 0 до 127, утворюючі першу половину символів знакогенератора, будуються за стандартом ASCII і однакові на всіх ІВМ – сумісних ПК. Друга половина символів (коди 128...255) можуть відрізнятись на ПК різного типу. У стандартному знакогенераторі фірми ІВМ символи псевдографіки займають три суміжні області (коди 176...223). Область з кодами від 128 до 175 та від 224 до 239 використовується для розміщення деяких символів національного алфавіту різних європейських мов, а остання (коди 240...255) – для розміщення спеціальних знаків. З розрахунку цього рас положення символів розроблюється подальша множина програм зарубіжного походження.
Стандартний вітчизняний знакогенератор будується на рекомендаціях Міжнародного Консультаційного Комітету По Телеграфії і Телефонії (МККТТ). Розміщення символів у другій половині таблиці цього знакогенератору різко відрізняється від прийнятої фірмою ІВМ, що затрудняє користування зарубіжного програмного забезпечення на вітчизняних ПК. У зв’язку з цим, стандартний (ГОСТовий ) варіант кодування часто замінюється альтернативним, головна риса якого – розміщення символів псевдографіки ні тих же місцях, що й в знакогенераторі ІВМ. Недолік такого знакогенератора міститься у тому, що символи Кирилиці утворюють розривний масив. Саме на цей варіант розраховані всі програми вітчизняного виробництва. Він став фактичним стандартом для зарубіжних фірм, які виготовляють ПК для експорту до нашої країни.
Робота з програмою, її інтерфейс
Для початку роботи з програмою необхідно запустити її, клацнувши два рази лівою кнопкою миші по ярлику KYRSOVIK.BAT . Після цього на екрані монітора з’явиться меню програми (Рисунок 1.1 – Меню програми, с.).
Клавішами “догори” і “донизу” необхідно вибрати дію, яку буде виконувати програма: “Шифровка Информации”, “Расшифровка Информации” або “Выход”.
При виборі “Шифровка Информации” з’явиться запит на параметри, які повинні бути введені (Рисунок 1.3 – Шифрування інформації програмою, с.): файл, інформацію якого буде шифрувати програма (Рисунок 1.2 – Файл, який шифрується програмою, с.), файл, який буде містити шифровану інформацію та код шифрування. Шифрована інформація буде міститись в текстовому файлі (Рисунок 1.4 – Файл, який містить зашифровану інформацію). Після введення цих даних з’явиться заново меню.
При виборі “Расшифровка Информации” з’явиться вікно
(Рисунок 1.5 – Розшифровка інформації програмою, с. ), у якому повинні бути введені файл, інформацію якого потрібно розшифрувати , файл, в який буде поміщена розшифрована інформація (Рисунок 1.6 – Файл, який містить розшифровану інформації) та відповідний код шифрування.
При виборі “Выход” програма завершує свою роботу.
Основні процедури і їх функції
Алгоритм програми складається з роботи двох процедур: процедури шифрування (Zashifr) і дешифрування (Racshifr).
В процедурі Zashifr (сторінки 7, 13) вказується путь розташування (name_otkyda) файла (f), інформацію якого необхідно зашифрувати, та новій файл (f_new) і путь до нього (name_kyda), в який необхідно помістити зашифрований текст .
В строкову змінну (s) заноситься інформація файла, який шифрується, а потім ASCII код кожного символу цієї строкової змінної зміщується в сторону зростання на величину ключа коду (sdvig). Потім в іншу строкову змінну (ss) заносяться всі кодовані символи і ця змінна записується до файлу, який має містити шифрований текст.
В процедурі Racshifr (сторінки 8, 13) навпаки, код строкової змінної (s), в яку було занесено шифровану інформацію, зменшується на величину ключа коду (sdvig). І також інша строкова змінна (ss), яка вже буде містити розшифровану інформацію, поміститься вже у новий файл, який буде містити розкодовану інформацію.
Складання інтерфейсу будується на використанні стандартних модулів CRT і GRAPH середовища компілятора TURBO PASCAL 7.0 .
Стандартне перебування ПК після включення, а також у момент запуску відкомпільованої програми відповідає роботі екрана у текстовому режимі, тому програма ініціалізує графічний режим роботи дисплею адаптера. Після роботи програми ПК вертається в текстовий режим.
Текст програми
Uses CRT,GRAPH;
label a;
var gd,gm,k:integer;
ch:Char;
bool:boolean;
{--------------------------------------}
Procedure Zashifr;
var name_otkyda,name_kyda,s,st,ss:string;
f,f_new:text;
sdvig,i,j:integer;
begin
writeln(' Введите путь к текстовому файлу,');
writeln(' содержимое которого необходимо зашифровать:');
readln(name_otkyda);
assign(f,name_otkyda);
reset(f);
writeln(' Введите путь к текстовому файлу,');
writeln(' содержимое которого будет шифровкой предыдущего:');
readln(name_kyda);
assign(f_new,name_kyda);
rewrite(f_new);
writeln(' Введите сдвиг кода символа:');
readln(sdvig);
writeln(' Результат шифровки данных:');
while not Eof(f) do
begin readln(f,s);
ss:='';
for i:=1 to length(s) do
begin
for j:=0 to 255 do
begin
if j=ord(s[i]) then
begin
st:=CHR(sdvig+j);
ss:=ss+st;
write(st);
end;
end;
end;
writeln;
writeln(f_new,ss);
ss:='';
end;
close(f);
close(f_new);
end;
{--------------------------------------}
Procedure Racshifr;
var name_otkyda,name_kyda,s,st,ss:string;
f,f_new:text;
sdvig,i,j:integer;
begin
writeln(' Введите путь к текстовому файлу,');
writeln(' содержимое которого необходимо расшифровать:');
readln(name_otkyda);
assign(f,name_otkyda);
reset(f);
writeln(' Введите путь к текстовому файлу,');
writeln(' содержимое которого будет расшифровкой предыдущего:');
readln(name_kyda);
assign(f_new,name_kyda);
rewrite(f_new);
writeln(' Введите сдвиг кода символа:');
readln(sdvig);
writeln(' Результат расшифровки данных:');
while not Eof(f) do
begin
readln(f,s);
ss:='';
for i:=1 to length(s) do
begin
for j:=0 to 255 do
begin
if j=ord(s[i]) then
begin
st:=CHR(-sdvig+j);
ss:=ss+st;
write(st);
end;
end;
end;
writeln;
writeln(f_new,ss);
ss:='';
end;
close(f);
close(f_new);
end;
{--------------------------------------}
begin
clrscr;
bool:=false;
gd:=detect;
a: InitGraph(gd,gm,'');
clearDevice;
SetBkColor(9);
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
Rectangle(200,300,420,350);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
k:=3;
repeat ch:=readkey;
case ch of
#72:begin
k:=k+1;
if k=4 then k:=1;
case k of
3:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
Rectangle(200,300,420,350);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
2:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
1:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
end;
end;
#80:begin
k:=k-1;
if k=0 then k:=3;
case k of
3:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
Rectangle(200,300,420,350);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
2:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
1:begin
Rectangle(200,100,420,150);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,120,White);
OutTextXY(235,125,'Шифровка Информации');
Rectangle(200,200,420,250);
SetFillStyle(1,8);
FloodFill(220,220,White);
OutTextXY(225,225,'Расшифровка Информации');
SetFillStyle(1,6);
FloodFill(220,320,White);
OutTextXY(280,325,' Выход');
end;
end;
end;
#13:begin
case k of
3:begin
ClearDevice;
CloseGraph;
Zashifr;
readln;
goto a;
end;
2:begin
ClearDevice;
CloseGraph;
RacShifr;
readln;
goto a;
end;
1:begin
ClearDevice;
CloseGraph;
bool:=true;
end;
end;
end;
end;
until bool;
end.
ІЛЮСТРАЦІЇ
Рисунок 1.1 – Меню програми
Рисунок 1.2 – Файл, який шифрується програмою
Рисунок 1.3 – Шифрування інформації програмою
Рисунок 1.4 – Файл, який містить зашифровану інформацію
Рисунок 1.5 – Розшифровка інформації програмою
Рисунок 1.6 – Файл, який містить розшифровану інформації