Контрольна робота

з дисципліни:

Інформаційні системи і технології в банківській справі

на тему:

"Технічне завдання на розробку системи електронних міжбанківських переказів національного банку України"

1. Повна назва, призначення та мета створення системи

«Автоматизована система (далі – АС) електронних міжбанківських переказів Національного банку України (далі – СЕП-2)».

Призначення системи

АС СЕП-2 має являти собою функціонально повний набір апаратних і програмних засобів та організаційних заходів, що у сукупності мають забезпечувати виконання міжбанківського переказу грошей у межах України в національній валюті в електронній формі між банківськими установами-резидентами та банківськими установами для виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банківських установ, через їх кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України (далі – міжбанківський переказ).

Учасниками системи (суб'єктами міжбанківського переказу) є:

Операційне управління Національного банку;

територіальні управління, установи, навчальні заклади Національного банку;

банки України та їх філії;

небанківські установи, рішення про участь яких в СЕП-2 приймається Правлінням Національного банку.

Мета створення системи

Метою створення АС СЕП-2 є створення нового покоління системи електронних міжбанківських переказів, яка замінить систему електронних міжбанківських переказів (СЕМП), що зараз функціонує. Зазначена система має бути побудована на базі новітніх апаратних та програмних засобів, забезпечити належний рівень швидкодії, надійності, катастрофостійкості та відмовостійкості і забезпечити потребу банківської системи України в електронних міжбанківських переказах на найближчі 10 років.

Під час створення СЕП-2 вирішуються такі завдання:

заміна застарілих програмних І технічних засобів, на яких побудована існуюча СЕП, сучасними, зокрема, застосування такого системного програмного забезпечення та засобів розробки, які можуть використовуватися ще 10 років;

використання сучасної СУБД;

організація централізованої обробки (переведення всіх учасників на обслуговування в ЦРП);

впровадження нової системи захисту інформації;

забезпечення необхідної швидкодії системи;

забезпечення катастрофостійкості та відмовостійкості функціонування СЕП-2, створення системи резервування та відновлення роботи СЕП-2;

забезпечення засобами СЕП-2 усього спектру послуг, що надаються сьогодні учасникам системи електронних міжбанківських переказів, за винятком тих, потреба в яких минула.

Загальні засади виконання міжбанківських розрахунків в Україні визначені Інструкцією про міжбанківський переказ.

Бухгалтерська модель відображення міжбанківських розрахунків в Україні, яка має бути взяті за основу при розробленні, визначена Правилами бухгалтерського обліку операцій територіальних управлінь Національного банку України в системі електронних міжбанківських переказів Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 №109.

Структури інформації, що обробляється, і технологія обміну інформацією між учасниками системи, які мають бути взяті за основу при розробленні, наведені в документах «Опис інтерфейсу між системою автоматизації банка (САБ) і системою електронних платежів НБУ (СЕП) 1 і «Опис пакетного інтерфейсу між системою автоматизації банка (САБ), системою електронних платежів НБУ (СЕП) і системою термінових переказів НБУ (СТП)».

Технічні засоби АС СЕП – 2 будуть використовуватися в стаціонарних опалюваних приміщеннях, які відповідають вимогам до серверних приміщень, з дотриманням загальних умов, які висуваються до приміщень, де здійснюється експлуатація комп'ютерної техніки.

2. Опис вхідної та вихідної інформації

Для установи Національного банку, яка виконує функції розрахункового банку для НСМЕП, забезпечується надання інформації про стан коррахунків банків-учасників НСМЕГТ та про несквитовані ними $В.

На першому етапі зберігається механізм передавання зазначеної інформації у вигляді файлів, які формуються раз на сеанс розсилки. У подальшому, за узгодженням з планами розвитку САБО ' «Bars-Millennium», можливе повне переведення виконання функцій розрахункового банку в онлайновому режимі, а саме:

розрахунковий банк буде виконувати списання / зарахування коштів за результатами клірингу виключно в онлайновому режимі, отже, зникне потреба очікувати квитування отримувачем файлу $В, в якому знаходиться дебетовий документ;

інформацію про стан коррахунків розрахунковий банк буде отримувати також виключно в онлайновому режимі; файли, в яких надсилаються відомості про стан коррахунку, будуть вилучені.

Зберігається постачання інформації в чинних форматах до САСЕП. У разі реформування САСЕП чи перенесення її функцій до інших Інформаційних систем Національного банку формати передавання інформації можуть бути змінені за узгодженням із розробниками зазначених систем.

Оскільки при централізованій обробці вилучається етап проходження платежів між різними АРМ-2, то у файлі $V за підсумками банківського дня є повна Інформація про те, чи був заквитований отримувачем файл $В і о котрій годині. Аналогічно, у файлі $V за підсумками виконання термінових переказів є час отримання розрахункового документу отримувачем. Отже, банк-відправник має повну інформацію про проходження платежу, тому потреба у використанні ІПС зникає.

Зберігається наявний механізм виконання платежів за ДЦП в офлайновому режимі. Механізм «поставка проти оплати доопрацьовується з урахуванням впровадження онлайнових платежів за ДЦП.

По мірі готовності інших інформаційних систем (наприклад, сховища даних та аналітичної системи (СДАС)) реалізуються або механізми офлайнового передавання інформації до них (щонайменше за підсумками дня), або онлайнового доступу зазначених систем до баз даних СЕП-2 поточного дня.

3. Основні функції, які має реалізувати система (АРМ)

1. АС СЕП-2 повинна являти собою функціонально повний набір апаратних і програмних засобів, а також організаційних заходів, які у сукупності повинні забезпечити виконання нею наступних функцій:

виконання міжбанківського переказу за допомогою обміну файлами електронних розрахункових документів та відповідною технологічною Інформацією з користувачами в файловому (офлайновому) режимі з зарахуванням коштів на технічний кореспондентський рахунок отримувача після отримання підтвердження від нього про прийняття розрахункових документів;

виконання міжбанківського переказу за допомогою обміну електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією з користувачами в режимі реального часу (онлайновому) з негайним відображенням коштів за прийнятими до системи розрахунковими документами за технічним кореспондентським рахунком отримувача;

відображення проведеного міжбанківського переказу на кореспондентських рахунках учасників та інших рахунках, призначених для обліку міжбанківських переказів, в ОПЕРУ НБУ, територіальних управліннях НБУ;

забезпечення можливості для отримувача прийняти в офлайновому режимі платіж, який був відправлений в онлайновому режимі і відображений за коррахунком.

2. АС СЕП-2 побудована за трирівневою архітектурою «клієнт-сервер».

3. АС СЕП-2 є централізованою, тобто бази даних платіжної інформації та сервери застосувань розташовані в єдиному підрозділі Національного банку – Центральній розрахунковій палаті (з дублюванням необхідної інформації та обчислювальних потужностей у відокремленому підрозділі Національного банку виходячи з потреб резервування і відновлення роботи СЕП-2).

4. Перелік та опис основних АРМів

Центральний вузол оброблення СЕМІТ (ЦОСЕМП)

Розташований і обслуговується в Центральній розрахунковій палаті. Виконує такі функції:

1) ведення технічних рахунків усіх учасників розрахунків;

2) організація обслуговування учасників СЕП-2 як за окремими
кореспондентськими рахунками, так і за консолідованими кореспондентськими рахунками за 3, 4, 8 моделями. Потреба в обслуговуванні учасників за 7 моделлю консолідованого кореспондентського рахунку має бути визначена на стадії робочого проекту;

3) оброблення електронних розрахункових документів та технологічної інформації, а саме:

приймання файлів початкових платежів (файл А) з інформуванням відправника про результати приймання квитанцією (файл Т);

приймання початкових трансакцій в онлайновому режимі;

посеансна відправка файлів платежів у відповідь (файл В);

приймання квитанцій (файл S) на файли платежів у відповідь;

посеансна відправка трансакцій у вигляді файлів (файл В*);

надання банкам на їх запит в онлайновому режимі трансакцій у відповідь;

посеансна відправка технологічних файлів (файли К, F.T; питання доцільності відправки файлу Р слід розглянути окремо на стадії створення робочого проекту):

надання банкам на їх запит в онлайновому режимі інформації з баз даних (рахунків, нормативно-довідкової інформації тощо);

приймання керуючих файлів (F.L, L);

приймання і звіряння протокольного звіту Z;

формування файлів $G;

надання банкам і територіальним управлінням можливості керування лімітами та блокуваннями в онлайновому режимі;

4) формування і відправлення інформації для інших інформаційних систем («Статистика і аналітика СЕП» тощо);

5) реалізація механізму «поставка проти оплати» для Депозитарію державних цінних паперів;

6) сервісні функції, що забезпечують організацію обслуговування СЕП-2:

формування файла $U;

централізоване ведення і розповсюдження довідника помилок S_ER, до якого, крім помилок, що діагностуються СЕП-2, включені помилки, що діагностуються усіма задачами інформаційної мережі Національного банку;

внесення змін до нормативно-довідкової інформації СЕП-2 (за винятком тієї, яка коригується за допомогою $U);

контроль процесу переведення банків на роботу за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, процесу вилучення банків з довідника учасників тощо;

7) повне забезпечення резервування та відновлення роботи.

ЦОСЕМП реалізований у вигляді єдиної бази даних, внутрішніх постійно працюючих процедур бази даних та декількох окремих серверів застосувань, кожний з яких «відповідає» за окремий технологічний ланцюжок обробки платіжної інформації, та декількох АРМ для виконання функцій обслуговуючим персоналом системи. Визначення кількості І функцій окремих застосувань і внутрішніх постійно діючих процедур бази даних виконується на стадії створення робочого проекту виходячи з потреби досягнення максимальної швидкодії та надійності.

Склад АРМ для виконання функцій обслуговуючим персоналом системи такий:

1) АРМ керівника зміни (далі – АРМ-КЗ), призначений для керування роботою СЕП-2 в цілому. За допомогою АРМ-КЗ виконуються:

регламентні функції (відкриття дня, завершення дня, зміна режиму роботи СЕМП. зміна режиму роботи окремих учасників, внесення змін до нормативно-довідкової інформації тощо);

надання керівникові зміни інформації про нестандартні ситуації, виявлені в ході оброблення інформації, які потребують від нього прийняття подальших рішень щодо оброблення цієї інформації (виявлення спроб несанкціонованого доступу тощо);

усі функції щодо перегляду інформації, які виконуються АРМ оператора системи.

АРМ-КЗ функціонує в єдиному екземплярі і повинен функціонувати весь робочий час СЕП-2.

2) АРМ оператора системи (далі – АРМ-опер), призначений для надання обслуговуючому персоналу ЦОСЕМП інформації в обсязі, необхідному для аналізу нестандартних ситуацій та падання учасникам системи консультативних послуг з питань ліквідації нестандартних ситуацій. За допомогою АРМ-опер якого виконується перегляд баз даних, ключової системи, Іншої технологічної інформації. Може функціонувати декілька екземплярів АРМ оператора залежно від кількості операторів системи, яка, в свою чергу, визначається обсягом робіт, який має ними виконуватись (який залежить, зокрема, від кількості учасників СЕМП).

АРМ-НБУ – АРМ банка-учасника платіжної системи

Виконує одночасно функції щодо взаємодії банка (небанківської установи) учасника СЕП-2 з платіжною системою:

обмін між САБ і ЦОСЕМП файлами СЕП в онлайновому режимі засобами системи електронної пошти НБУ;

обмін між САБ І ЦОСЕМП онлайновою інформацією.

Спосіб взаємодії АРМ-НБУ з ЦОСЕМП має бути незалежним від способу взаємодії САБ І АРМ-НБУ для того, щоб надалі можна було розвивати можливості АРМ-НБУ (реалізація обміну файлами також в онлайновому режимі) без внесення змін до САБ банків. Так, надалі планується ввести додаткову можливість – відправка до ЦОСЕМП онлайновими засобами зв'язку інформації, підготованої САБ у вигляді файлів, отримання відповіді в онлайновому режимі і оформлення відповіді у вигляді файлів для передачі до САН.

АРМ-НБУ виконує суто функції шлюзу до СЕП-2 і не має власних баз даних (за винятком, можливо, суто допоміжних технологічних структур даних).

АРМ-Ю

Призначений для того, щоб забезпечити приймання від банків, які знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, тільки тих початкових платежів у СЕП-2, які отримали схвалення комісії територіального управління НБУ.

Банк, який знаходиться в режимі фінансового оздоровлення, втрачає можливість виконувати початкові термінові платежі і може виконувати початкові платежі тільки у файловому режимі.

АРМ-Ю реалізований як клієнтське місце для перегляду баз даних ЦОСЕМП в режимі реального часу. АРМ-Ю розташований в територіальному управлінні НБУ, яке здійснює контроль за початковими платежами піднаглядного банку.

АРМ-РРП

Розташований і експлуатується в розрахункових палатах територіальних управлінь НБУ.

АРМ-РРП призначений для надання персоналу РРП інформації з баз даних ЦОСЕМП в обсязі, необхідному для аналізу нестандартних ситуацій, які виникли у банка-учасника системи, та надання учаснику відповідних консультативних послуг з питань ліквідації нестандартних ситуацій.

Потреба в наявності такого АРМ обумовлена тим, що:

незважаючи на централізовану обробку платіжної інформації в СЕМП, зберігається децентралізоване обслуговування банків територіальними управліннями з питань, безпосередньо пов'язаних з СЕМП: ведення кореспондентських рахунків в САБО ТУ, обслуговування засобами захисту;

у період впровадження нової системи персонал розрахункових палат територіальних управлінь може здійснювати великий обсяг консультативної роботи з банками регіонів І обласними управліннями Держказначейства.

Функції АРМ-РРП являють собою підмножину функцій АРМ оператора системи ЦОСЕМП. Проте інформація надається тільки стосовно тих банків-учасників, які обслуговуються у відповідному ТУ.

Рішення про перелік і форми представлення інформації, що може отримати РРП за допомогою АРМ-РРП, приймається на стадії реалізації робочого проекту.

5. Вимоги до апаратної системи

Використовується система управління базами даних (далі – СУБД) «Oracle», оскільки Стратегічна програма застосування інформаційних технологій у системі Національного банку України на 2004–2006 роки, затверджена Постановою Правління Національного банку від 17.06.2004 №264, передбачає орієнтацію на використання в системі Національного банку єдиної СУБД.

Операційна система, під якою експлуатується сервер баз даних та сервери застосувань – Windows 2000 сервер (32-розрядна) та подальші її версії, відповідно до рекомендацій Управління захисту інформації.

Для розроблення прикладного програмного забезпечення використовуються мови програмування Delphi. C++, PL/SQL.

Покупне програмне забезпечення, що застосовується в АС, повинне бути ліцензійним.

6. Архітектура СЕП-2

Література

«Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління Національного банку України 17.03.2004 р. №110, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 р. за №483/9082.

«Персональні ЕОМ в інженерній практиці», Т.З. Кренкель, А.Г. Коган, А.М. Тараторин, вид. Москва «Радіо і зв'язок», 2005 р.

«Технічне завдання на розроблення Системи електронних платежів Національного банку України нового покоління (шифр теми – СЕП-2)», розроблене відповідно до Стратегічної програми застосування інформаційних технологій у системі Національного банку України на 2004–2006 роки, затвердженої Постановою Національного банку від 17.06.2004 №264.

А.Н. Романов, Б.Е. Одинцов «Советующие информационные системы в экономике « ЮНИТИ, Москва, 2006 г.

Алан Нейбауэр «Access 2000 для занятых», перевод с английского, Питер, 2001, – 288 с.

Ананьєв, О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 584 с.

В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С. Краєва «Основи інформаційних систем», навчальний посібник, Київ, 2001 р.

Гужва, В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст]: навчальний посібник / В.М. Гужва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.

Гуржій, А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.