Реферат

з дисципліни "Філософські основи бізнесу" на тему:

"ФІЛОСОФСЬКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА"

ЗМІСТ

Вступ

1. Філософське трактування підприємницької діяльності

2. Проблеми моралі в підприємництві

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Прагнення вирішити економічні проблеми України в сучасний період становлення і розвитку ринкових відносин на базі цінностей теорії макроекономіки, в якій такий чинник виробництва, як підприємництво, врахований слабо, не дало бажаного результату. Причина в тому, що дана категорія економічної науки не підлягає обґрунтовуванню за допомогою тільки економічного інструментарію. Підприємництво – це не просто особливий вид економічної активності, заснований на самостійній ініціативі, відповідальності і інноваційній підприємницькій ідеї. Підприємництво — це інновація, тобто перетворення оригінальної ідеї людського розуму в комерційно реалізовуване нововведення. Можна сказати, що поняття "підприємництво" має одночасно і просте, і складне значення, тому для вирішення проблем України необхідний новий, філософський, погляд.

Мета роботи — виявити філософію чисто економічного феномена підприємництва як домінуючого чинника інноваційної економіки. Підхід до дослідження використовується філософсько-економічний.

Завдання, поставлені для написання роботи:

1) висвітлення поняття "підприємництво" у новому, філософсько-економічному змісті;

2) дослідження проблем підприємницької діяльності в Україні через призму філософії;

3) формулювання шляхів подолання кризи підприємництва як передумов економічного розвитку країни, шляхи підвищення економічної активності тощо.

Філософсько-економічні аспекти підприємницької діяльності не досить досліджені у науковій на навчальній літературі. Науково-періодичних видань з колом дослідження поставлених завдань дуже мало, оскільки підприємництво розглядається лише в економічному змісті. Теоретичним підґрунтям написання даної роботи стали праці Целіна Д.С., Безтелесної Л., Романовських О. і Ю. та Сизоненка В.

1. Філософське трактування підприємницької діяльності

Виділимо основні аспекти сутності підприємництва. Крім інноваційності, суть сучасного підприємництва складають:

інформаційний (віртуальний) аспект (революційні зміни в інформаційних технологіях, що підвищують прозорість ринків і впливають на рівень трансакційних витрат (електронна комерція));

фінансовий аспект (залучення в економічний процес "суб'єктів малого і середнього бізнесу за допомогою венчурного капіталу);

маркетинговий аспект.

В сучасному економічному середовищі інноваційна складова підприємництва є не конкретним науковим відкриттям або винаходом, а цілий сегмент економіки, що генерує всезростаючий потік інновацій, що задовольняють змінні суспільні потреби і формуючих принциповою нові об'єкти попиту.

В умовах ринкової економіки інформація виступає як один з основних товарів. Успіх комерційної і підприємницької діяльності пов'язаний з муніципальними, банківськими, біржовими інформаційними системами, інформатизацією оптової і роздрібної торгівлі, торгових будинків, служб управління працею і зайнятістю, створенням банку даних ринку товарів і послуг, розвитком центрів довідкової і аналітико-прогнозної котирувальної інформації, електронної пошти, електронного обміну даними. Як правило, робота цих систем базується на локальних і глобальних мережах різної архітектури або їх об'єднаннях, що одержали назву INTERNET.

Сьогодні Інтернет спільно з новітніми інформаційними технологіями фактично є могутнім засобом, який не тільки робить можливим функціонування віртуальних підприємств, але й робить віртуальний бізнес прибутковим (причому цей прибуток зовсім не віртуальний).

Віртуальні підприємства можуть і постійно перебудовуватимуть свою конфігурацію і архітектуру процесів, щоб зберігати максимальну ефективність в умовах динамічного ринку. Завдяки своїй здатності створювати і експлуатувати більш новаторські і цілеспрямовані служби при менших капіталовкладеннях, в більш стислі терміни і із значно меншим фінансовим ризиком, вони складуть серйозну конкуренцію крупним традиційним корпораціям.

По суті, більшість підприємців стикається сьогодні лише з однією проблемою — де і як продати свої товари? Філософія успішного підприємництва — маркетинг. Маркетинговій складовій підприємництва зараз надається особлива увага. Її концепція заснована на таких положеннях:

продавати те, що хочуть купувати, а не те, що ми можемо або нам хочеться продавати, — це пережитки минулого;

ставити на перше місце споживача;

регулярно виявляти за допомогою маркетингових досліджень потреби і бажання покупців;

організовувати і координувати бізнес з метою задоволення виявлених потреб і бажань.

Загалом маркетинг спрямований на пошук найбільш ефективного поєднання традиційної і нової продукції, є основою для прийняття рішень про розширення чи скорочення обсягів тих або інших видів продукції, її модернізації чи зняття з виробництва, сприяє розробці і впровадженню планів розвитку підприємства. Він також підвищує культуру підприємницької діяльності, дає змогу підприємцям пов'язувати ресурси з цілями, а цілі — з запитами покупців, допомагаючи людям задовольняти їх потреби, а організаціям — визначити, що саме потрібно виробляти. Маркетинг сприяє суспільному прогресу. Отже, маркетинг — це система організації і управління виробничою, збутовою і торговельною діяльністю підприємства, що орієнтоване на вимоги ринку, задоволення потреб покупців у товарах і послугах.

Але свідомість багатьох вітчизняних підприємців не приймає уявлення про систематичні витрати на маркетинг, пропорційні витратам на виробництво. Дисбаланс між зусиллями, затрачуваними на виробництво і на продажі, указує на недооцінку труднощів, пов'язаних із збутом і нерозуміння умов, які можуть зробити збут більш ефективним. Підприємцю повинні бути притаманні певні здібності, серед них — ініціативність, здатність самостійного мислення та прийняття рішень, завзятість щодо досягнення мети, вміння організувати та вести за собою колектив, зробити цей колектив групою однодумців. Значну увагу, коли мова йде про характеристику особи підприємця, приділяють етичній стороні його діяльності, необхідності дотримання даного слова, виконання взятих зобов'язань, порядності у стосунках, тобто етиці ділових відносин. Сучасний підприємець повинен добре розуміти сутність економічних процесів, які відбуваються у суспільстві, орієнтуватись в обставинах, що швидко змінюються, вміти приймати нестандартні рішення, розбиратись в людях, правильно оцінювати їх позитивні якості та недоліки.

Парадокси підприємницької діяльності:

Парадокс № 1. Компанії, що збільшують свої витрати на розробку нових ідей, нових видів бізнесу, зрештою втрачають ефективність своєї підприємницької діяльності, оскільки конкуренти застосовують аналогічний підхід. В результаті, щоб обігнати конкурентів, необхідно скорочувати тривалість циклу роботи над інноваціями. Як наслідок, відбувається збільшення вкладень додаткових ресурсів і скорочення частки одержуваного доходу.

Парадокс № 2. З одного боку, підприємництво дає можливість творчій самореалізації, отримання прибутку, з іншою – унаслідок високого ступеня ризику — загрожує недоотриманням прибутку, неупровадженням інновацій і т.п. Чим вище рівень невизначеності і величина ризику, тим вище новизна ідеї, що напряму впливає на прибуток підприємця.

2. Проблеми моралі в підприємництві

У сучасному уявленні мораль є сукупністю норм і принципів поведінки людей у стосунках один з одним і в суспільстві. При цьому йдеться не тільки про чисто побутову, а й службову, трудову поведінку. Мораль характеризує культуру та етику людських відносин, їх основою є не юридичні закони і службові принципи, яких потрібно дотримуватися, а людське виховання, совість і честь.

Між морально-етичними принципами і самою сутністю підприємництва існує безпосередній зв'язок. Адже бізнес — це неперервні контакти, зв'язки, відносини, переговори, угоди з величезною кількістю людей: партнерами, іншими підприємцями, найманими працівниками, покупцями, постачальниками товару, споживачами, представниками податкових органів. З усіма необхідно будувати відповідні відносини і часто, спираючись не стільки на офіційні документи, скільки на взаємну довіру. А довіряти можна лише тому, чиї тверді моральні принципи не викликають сумніву. Оскільки механізм підприємництва полягає в обміні товарами, грішми, ресурсами, послугами, то визначальним принципом такого обміну має бути еквівалентність, рівноцінність взаємних розрахунків. При еквівалентному обміні, як засвідчує досвід, жоден із учасників не програє, а навпаки, закріплюються довірливі та тривалі ділові відносини.

У літературі про підприємництво зустрічається вислів "чесний бізнес". З погляду моралі бізнес має бути чесним, адже інакше це не бізнес, не обмін, а обдурювання.

Одним із принципів чесного бізнесу є укладання підприємницьких угод або здійснення спільних операцій, як кажуть, "один на один", без свідків. Єдиною гарантією і запорукою у таких випадках служить чесність і порядність особистостей, що домовляються. Ще з давніх часів існує таке поняття, як "ціна слова", його тримали в свій час не тільки лицарі, а й підприємці. Ціна слова в підприємництві має бути щонайвищою.

Однак, як засвідчує підприємницька дійсність нині, в різних країнах, в тому числі в Україні, широко розповсюджений нечесний бізнес. Прислів'я "не обдуриш — не продаси", на жаль, глибоко в'їлося у свідомість та дії багатьох підприємців. Далеко не всі підприємці здатні встояти перед спокусою отримати доход обманом, присвоєнням чужої праці.

Боротьба з нечесним бізнесом і запобігання його поширенню є гострою суспільною проблемою. Складність викорінення нечесності в бізнесі полягає в тому, що тільки тоді, коли заборонено злочин і порушено юридичні закони, виникає громадянська, адміністративна або кримінальна відповідальність бізнесмена. У менших порушеннях залишається сподіватися тільки на совість людини.

Морально-етичний кодекс цивілізованого підприємця в багатьох розвинених країнах світу виник унаслідок історичного розвитку уявлень про риси чесного підприємництва. Правила морально-етичної поведінки цивілізованого підприємця можна сформулювати так:

впевненість у корисності своєї праці не тільки для себе, а й для інших людей, для суспільства, для держави;

уявлення про людей, з якими треба спілкуватися, як таких, що прагнуть і вміють добре працювати, намагаються самореалізуватися разом із підприємцем;

віра в бізнес, сприйняття його як творчого процесу і ставлення до нього як до високого мистецтва;

визнання необхідності конкуренції при одночасному прагненні до співробітництва, партнерства;

повага до усіх видів власності, державних органів влади, громадських організацій, соціального порядку, законів;

довіра до інших людей, їх професіоналізму і компетентності;

турбота про охорону навколишнього природного середовища;

прагнення до новацій, застосування у підприємництві сучасних досягнень науки і техніки;

виховання почуття гуманізму.

Етика бізнесу розглядає взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей. Таким чином, етика бізнесу вивчає особливі зобов'язання, які людина, як бізнесмен і громадянин суспільства, приймає на себе, коли розпочинає бізнесову діяльність (завдяки чому й інтегрується у світ бізнесу). Вона вивчає прийняті у бізнесі моральні норми, щоб визначити, мають вони під собою серйозне підґрунтя чи виражають лише обмежений консенсус деякої групи людей або різновид комерційного етикету. Вона повинна керуватися виключно розумом, без сторонньої допомоги і ґрунтується вона не на почуттях, а на уважному спостереженні навколишньої реальності.

Специфічно людською метою є найвищий рівень досконалості людської істоти як особистості. З цього випливає, що людина в демократичному суспільстві не є засобом для досягнення досконалості суспільства. Саме суспільство є засобом для досягнення реальної досконалості особи (при цьому вплив суспільства може бути не обов'язково безпосереднім). Інструментом для досягнення досконалості особи є праця, яка може використовуватися індивідуумом або групою людей як засіб досягнення добробуту, морального задоволення та громадського визнання (за умови поваги до інших індивідуумів, їх прав і особистої гідності, та при, забезпеченні добробуту усіх працюючих в групі людей).

Головна теза етики бізнесу — "в бізнесі потрібно творити добро і уникати зла" [3, 16]. В основу цієї тези покладений філософський закон єдності і боротьби протилежностей: добро і зло. На практиці, трапляється, що результати бізнесу спричиняють суспільству шкоди, містять у тій чи іншій мірі зло. Тому доцільно навчати майбутніх бізнесменів щодо необхідності нести відповідальність за результати своєї діяльності, вміти правильно ставити й обирати необхідні засоби, щоб спричиняти суспільству якомога меншої шкоди. Необхідно навчати майбутніх бізнесменів зважувати наслідки й детально аналізувати наміри їх підприємницької діяльності з позицій моралі ті професійної етики, запобігаючи, або мінімізуючи зло, або шкоду, що в результаті може завдати їх бізнес суспільству або окремій особі.

Головними філософськими аспектами підприємництва, пов’язаними з етикою бізнесу, є такі:

1) морально-етичні проблеми щодо доцільності заснування конкретного бізнесу, організації та керівництва діяльністю фірми. В тому числі — етичність та ієрархія цілей, співвідношення користі та шкоди для індивідуума, груп людей і суспільства в цілому від діяльності фірми, оцінка прибутковості та ефективності її діяльності, а також суспільної корисності фірми, етичність менеджменту, його права та обов'язки, економічні та політичні аспекти діяльності фірми, її відношення до влади тощо;

2) морально-етичні проблеми, що виникають під час найму та звільнення з роботи працівників, виявлення їх дійсної кваліфікації, просування по службі, оцінки результатів їх діяльності та виплати винагород, справедливе встановлення та регулювання заробітної плати, стабільність і умови праці, виробничо-побутові проблеми, ризик на роботі тощо;

3) морально-етичні проблеми, пов'язані з приватним життям працівників (сфери законного зацікавлення керівництвом компанії, умови та ступінь втручання) і діяльністю компанії, довірою у відносинах і конфліктами інтересів, негативними явищами (хабарництвом, здирництвом, крадіжками), етичністю подарунків, фінансовими та іншими інтересами, роботою за сумісництвом, кадровим піратством тощо;

4) проблеми моралі та етики у справах із промисловим, комерційним та іншим шпигунством, секретністю, чесністю і довірою, контролем і доносами, позитивним і негативним прикладом керівництва тощо;

5) моральність і етика у професійно-виробничих стосунках із покупцями, компаньйонами, акціонерами, поставниками, дилерами, конкурентами, проблеми якості і безпеки виробів (товарів, послуг), ціноутворення, стосунків із законодавством, рекламної діяльності, гласності і суспільних відносин, розподілу дивідендів, зростання прибутків тощо;

6) дуже важливими є стосунки бізнесу і бізнесових структур з трудовими спілками, місцевими громадами, навколишнім середовищем, владою, законодавством, міжнародним бізнесом тощо. Багато морально-етичних проблем виникають також під час взаємодії бізнесу (приватного малого, сімейного, середнього і т.п.) з соціальною економікою, з проявами націоналізму й шовінізму.

Специфічно до реальних умов України доцільно також зупинитися на морально-етичних проблемах щодо проявів корупції, зловживань, використання службових посад в корисних цілях, хабарництва посадових осіб, здирництва представниками виконавчих структур, некоректної та недобросовісної конкуренції, відсутності свобод і альтернативних рішень в питаннях політико-правового регулювання та економічного розвитку країни, що безпосередньо негативно впливає на ефективність підприємницької діяльності.

ВИСНОВКИ

Підприємницька діяльність (підприємництво) — це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність. Основні аспекти сутності підприємництва, крім інноваційності, такі: інформаційний (віртуальний) аспект; фінансовий аспект; маркетинговий аспект. Правила морально-етичної поведінки цивілізованого підприємця можна сформулювати так: впевненість у корисності своєї праці не тільки для себе, а й для інших людей, для суспільства, для держави; уявлення про людей, з якими треба спілкуватися, як таких, що прагнуть і вміють добре працювати, намагаються самореалізуватися разом із підприємцем; віра в бізнес, сприйняття його як творчого процесу і ставлення до нього як до високого мистецтва; визнання необхідності конкуренції при одночасному прагненні до співробітництва, партнерства; повага до усіх видів власності, державних органів влади, громадських організацій, соціального порядку, законів; довіра до інших людей, їх професіоналізму і компетентності; турбота про охорону навколишнього природного середовища; прагнення до новацій, застосування у підприємництві сучасних досягнень науки і техніки; виховання почуття гуманізму. Специфічно людською метою є найвищий рівень досконалості людської істоти як особистості. З цього випливає, що людина в демократичному суспільстві не є засобом для досягнення досконалості суспільства. Саме суспільство є засобом для досягнення реальної досконалості особи (при цьому вплив суспільства може бути не обов'язково безпосереднім). Інструментом для досягнення досконалості особи є праця, яка може використовуватися індивідуумом або групою людей як засіб досягнення добробуту, морального задоволення та громадського визнання (за умови поваги до інших індивідуумів, їх прав і особистої гідності, та при, забезпеченні добробуту усіх працюючих в групі людей).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Целин Д.С. Философско-экономические аспекты предпринимательства // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова. – 2006. – № 5. – С. 39-44.

Безтелесна Л. Підприємництво у контексті людського розвитку // Економіка України. – 2003. – № 12. – С. 62-68.

Романовський О., Романовська Ю. Мораль і етика в підприємницькій діяльності // Пам’ять століть. – 2004. – № 6. – С. 12-21.

Сизоненко В. Теорія підприємництва: здобутки і проблеми дослідження // Економіка України. – 2002. – № 9. – С. 45-51.