КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З КУРСУ «ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА В УКРАЇНІ»

Вступ

Статистика – це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій: 1) ознака; 2) варіація; 3) статистична сукупність; 4) показник; 5) система показників [17].

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць. об ' єктів(явищ). Статистична сукупність – це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями(ознаками), що піддаються статистичному вивченню. Під статис-тичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу. Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називають статистичним зведенням. Групування – це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотними ознаками. Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати наступним чином [16]:

1) за формою вираження – на атрибутивні та кількісні(варіаційні);

2) за характером коливності – на альтернативні та варіаційні;

3) за роллю, яку вони відіграють в процесі – на факторні та результативні.

В контрольній роботі згідно з завданням варіанту №1 проаналізований стан сучасного реформування статистики в Україні та виконане практичне завдання по статистичному аналізу динамічного ряду іноземних інвестицій в сільське господарстов, рибальство та лісове хазяйство України.

1. Сутність та необхідність економічної статистики

Необхідною умовою об'єктивної кількісної характеристики суспільних явищ і процесів е розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку. Статистика дає можливість різнобічне охарактеризувати розвиток економіки, відзначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних, тенденцій [15].

Статистичні органи організують планомірний і систематичний облік масових суспільно-економічних явищ. Він є основою даних, що публікуються у статистичних збірниках, довідниках та періодичній пресі. Опрацювання статистичних даних здійснюють за допомогою їх зведення і групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників динаміки і варіації, дисперсійного та індексного аналізу, а також статистичних рівнянь залежностей [10].

Статистика має ряд суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її від інших суспільних наук. Ці особливості пов'язані з пізнанням суспільно-економічних явищ і процесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності, наприклад, характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях суспільного виробництва, чисельності робітників, зміни показників ефективності в галузях економіки, співвідношення між обсягом виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.

Кількісну сторону цих явищ і процесів статистика вивчає в нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками, збагачуючи тим самим наші знання і даючи можливість пізнати суть розвитку явищ і процесів.

Крім того, статистика вивчає кількісну і якісну сторони явищ в конкретних умовах місця і часу. Отже, предметом статистики є кількісні і якісні відношення масових суспільно-економічних явищ.

На розвиток статистики значний вплив справляють економічна теорія, філософія, математика, економічні науки та ін.

Розуміння статистичної закономірності неможливе пізнання діалектики, особливо діалектики необхідного і випадкового. Статистична сукупність складається з одиниць, які відрізняються ознаками та умовами. Вплив на сукупність природних, економічних та інших умов для індивідуальних ознак різний, тому результат для індивідуального значення ознаки є випадковим. Випадкове явище може відбуватися або не відбуватися, тобто існує його імовірність. Головною умовою імовірності є наявність достатнього поля дії незалежності, яка породжує випадковість. Прикладом випадкового коливання може бути статистичний ряд урожайності сільськогосподарських культур за кілька років. Статистика дозволяє пояснити стійкість випадкових коливань урожайності в часі та прийняти їх в розрахунок при прогнозуванні розвитку сільськогосподарського виробництва [11].

Отже, імовірність певного результату є частота появи ознаки індивідуального явища, тобто це завжди імовірність, яка визначається поєднанням різних умов. Індивідуальний результат тут не залежить від інших індивідуальних результатів.

Статистика тісно пов'язана з математикою, проте математика користується абстрактними теоремами, які не розглядають співвідношення з реальною дійсністю. Дійсні ж процеси соціальних, економічних та інших явищ вивчає статистика. Це вимагає від неї не абстрактного опису дійсності, а пізнання складних умов і чинників розвитку явищ і процесів [9].

2. Основні завдання економічної статистики

Визначені такі завдання економічної статистики [8]:

різнобічне обстеження суспільного виробництва на основі науково обґрунтованої системи показників;

своєчасне забезпечення господарських органів, а також суспільства в цілому інформацією;

аналіз даних і оцінка чинників розвитку суспільного виробництва та його галузей;

виявлення взаємозв'язку і пропорцій у суспільному виробництві;

оцінка резервів росту ефективності суспільного виробництва.

Успішне вирішення поставлених перед органами статистики завдань передбачає удосконалення статистичної інформації, методів її аналізу, упорядкування звітності, забезпечення її достовірності; розширення гласності статистичної інформації.

Статистична інформація повинна відображати проблеми інтенсифікації, пропорційності та збалансованості системи господарювання. Завдання полягає у здійсненні аналізу даних про виконання міжурядових угод і договорів, ріст продуктивності праці, якості продукції та ефективності господарсько-фінансової діяльності, наявність і використання природних, матеріальних та трудових ресурсів, розвиток економіки, науково-технічного прогресу, культури, добробуту населення.

Ефективне управління процесами, що відбуваються у соціально-економічному житті країни, неможливе без побудови сучасної, гнучкої та прозорої статистичної системи, здатної оперативно та об'єктивно відображати тенденції у розбудові суспільства.

Якісно нові завдання, пов'язані з ринковими перетвореннями на початку 90 х років, зумовили посилення вимог до статистичної інформації та необхідність перебудови системи державної статистики. Реалізація Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, дозволила сформувати таку модель державної статистики, яка в основному відповідає умовам розвитку ринкових відносин та міжнародним стандартам у цій галузі.

За цей час запроваджено нові методи та підходи до статистичного об-ліку, зокрема створено систему національних рахунків і платіжного балансу, статистику зовнішньої торгівлі та прямих іноземних інвестицій, грошово-кредитну та банківську статистику, докорінно змінено статистику цін, удосконалено галузеві статистики, створено основи статистики підприємств, започатковано вибіркові спостереження на ринку праці та за умовами життя домашніх господарств, розроблено й упроваджено статистичні класифікації, гармонізовані з міжнародними стандартами. А також було створено Єдиний державний реєстр підприємств і організацій [6].

Досягнення у галузі статистики сприяли поліпшенню інформаційного забезпечення державного управління, підвищенню якості оцінки розвитку економіки та соціальної сфери, більш повному задоволенню інформаційних потреб суспільства.

Разом з цим цілі та завдання розбудови України, реалізація стратегії євроінтеграційного розвитку, вступу до Світової організації торгівлі потребують подальшого розвитку та реформування системи державної статистики відповідно до нормативних документів Європейського Союзу та міжнародних стандартів, запровадження уніфікованої статистичної методології, технологій та процедур збирання, обробки, аналізу, збереження і поширення статистичних даних тощо.

Потребує вдосконалення робота з розроблення прогнозів економічного і соціального розвитку України, забезпечення їх належної якості. Тому з метою подальшої модернізації та реформування національної системи статистики було розроблено і відповідною урядовою постановою затверджено Стратегію розвитку державної статистики на період до 2008 року [3]. Нею визначено третю програму розвитку статистики України, яка є визначальним документом державної політики в галузі статистики.

Головною метою Стратегії -2008 є забезпечення подальшого комплексного розвитку державної статистики, завершення системного реформування та удосконалення статистичної діяльності в Україні. Вона визначає основні завдання та напрями розвитку державної статистики у середньостроковій перспективі і спрямована на створення принципово нової системи збору, обробки та поширення статистичної інформації. Особливістю є те, що для ресурсного забезпечення її реалізації передбачено залучення спеціальної інвестиційної позики Світового банку в рамках проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень», який є результатом спільної ініціативи Уряду України та Світового банку.

Надзвичайно важливе значення має успішна інтеграція країни в міжнародне економічне співтовариство і одним із основних пріоритетів при цьому є максимально повна адаптація державної статистики до міжнародних стандартів. Основним результатом зусиль в даному напряму стало те, що у січні 2003 року Україна офіційно стала 52-ою країною в світі та першою серед країн СНД, яка виявилася в змозі підтримувати один із найбільш жорстких міжнародних стандартів в сфері статистики – Спеціальний стандарт щодо поширення даних (ССПД), розроблений Міжнародним валютним фондом. МВФ приєднав Укра-їну до ССПД і тим самим гарантував користувачам у всьому світі належний рівень достовірності і якості української статистики та її відповідність міжнародним стандартам.

Слід зазначити, що органи державної статистики України здійснюють надзвичайно активне міжнародне співробітництво, співпрацюючи з Міждержавним статистичним комітетом країн СНД, Євростатом, МВФ, Світовим банком, ОЕСР, МОП, організаціями системи ООН, зокрема Комісією з народонаселення, тощо. Зокрема, беруть участь в європейській програмі TACIS, в рамках якої партнерами є статистичні служби Німеччини, Франції, Фінляндії, Польщі, Італії та деяких інших країн.

3. Стратегія розвитку державної статистики України (Стратегія 2008)

Згідно прийнятої у 2004 році «Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року» [3] – ефективне управління процесами, що відбуваються у соціально-економічному житті країни, неможливе без побудови сучасної, гнучкої та прозорої статистичної системи, здатної оперативно та об'єктивно відображати тенденції у розбудові суспільства відповідно до Стратегії економічного та соціального розвитку України «Шляхом Європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, затвердженої Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. №493.

Якісно нові завдання, пов'язані з ринковими перетвореннями на початку 90 х років, зумовили посилення вимог до статистичної інформації та необхідність перебудови системи державної статистики. Реалізація Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. №326, та Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 р. №971), дозволила сформувати таку модель державної статистики, яка в основному відповідає умовам розвитку ринкових відносин та міжнародним стандартам у галузі статистики.

За цей час запроваджено нові методи та підходи до статистичного обліку, зокрема створено систему національних рахунків і платіжного балансу, статистику зовнішньої торгівлі та прямих іноземних інвестицій, грошово-кредитну та банківську статистику, докорінно змінено статистику цін, удосконалено галузеві статистики, створено основи статистики підприємств, започатковано вибіркові спостереження на ринку праці та за умовами життя домашніх господарств, розроблено та впроваджено статистичні класифікації, гармонізовані з міжнародними стандартами, створено Єдиний державний реєстр підприємств і організацій, розпочато роботи із створення інформаційної комп'ютерної мережі органів державної статистики, закладено основи регіональної статистики тощо.

Досягнення у галузі статистики сприяли поліпшенню інформаційного забезпечення державного управління, підвищенню якості оцінки розвитку економіки та соціальної сфери, більш повному задоволенню інформаційних потреб суспільства.

Разом з цим цілі та завдання розбудови України, реалізація стратегії євроінтеграційного розвитку, вступу до Світової організації торгівлі потребують подальшого розвитку та реформування системи державної статистики відповідно до нормативних документів Європейського Союзу та міжнародних стандартів, запровадження уніфікованої статистичної методології, технологій та процедур збирання, обробки, аналізу, збереження і поширення статистичних даних тощо.

Потребує вдосконалення робота з розроблення прогнозів економічного і соціального розвитку України, забезпечення їх належної якості.

Мета Стратегії -2008

Метою Стратегії -2008 є визначення перспективи подальшого розвитку та реформування системи державної статистики, спрямованої на отримання всебічної та об'єктивної статистичної інформації щодо економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ та процесів, які відбуваються в країні та її регіонах, галузях економіки, і забезпечення цією інформацією органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших користувачів.

Реалізація Стратегії сприятиме вдосконаленню існуючих методів та підходів до збирання, розроблення, аналізу та поширення статистичної інформації високої якості, адаптації законодавчої бази у галузі статистики до законодавства Європейського Союзу та Принципів офіційної статистики ООН, застосуванню міжнародних стандартів і рекомендацій.

Стратегія охоплює всі аспекти розвитку та вдосконалення системи державної статистики і передбачає координацію дій органів державної влади з питань організації діяльності, пов'язаної із збиранням і використанням статистичної інформації та адміністративних даних.

Основними напрямами реалізації Стратегії -2008 є:

1. Поліпшення взаємодії органів державної статистики з респондентами та користувачами, посилення координації статистичної діяльності, що забезпечить:

– визначення потреб користувачів у статистичних даних, їх постійну і всебічну оцінку;

– підвищення рівня доступності та зрозумілості для користувачів статистичних даних, а також методів, за допомогою яких отримані ці дані;

– удосконалення форматів та способів поширення статистичних даних;

– оптимізацію та зменшення звітного навантаження на респондентів;

– розв'язання проблем розвитку та посилення координації діяльності в рамках системи державної статистики.

2. Зміцнення нормативно-правової бази у галузі статистики, удосконалення статистичної інфраструктури, впровадження міжнародних стандартів і рекомендацій, що сприятиме:

– адаптації законодавства з питань статистики до вимог Європейського Союзу та Принципів офіційної статистики ООН;

– розробленню і впровадженню статистичних класифікацій, гармонізованих з міжнародними, а також створенню автоматизованої системи їх ведення;

– впровадженню і ефективному використанню реєстру респондентів
статистичних спостережень;

– репрезентативності вибірки домашніх господарств і поліпшенню процедур її супроводження;

– розробленню і впровадженню сучасних методів проведення вибіркових обстежень, підготовки статистичного інструментарію;

– застосуванню процедур сезонних коригувань статистичних даних.

3. Удосконалення процедур збирання, обробки та поширення статистичної інформації, що забезпечить:

– оптимізацію кількості статистичних спостережень та поліпшення їх змістовності з метою дослідження актуальних соціально-економічних аспектів розвитку суспільства;

– більш широке застосування вибіркових методів спостереження;

– підвищення достовірності статистичних показників;

– впровадження щорічних і внутрішньорічних інтегрованих
обстежень.

4. Удосконалення організаційної структури і системи управління органів державної статистики, що сприятиме:

– створенню гнучкої та ефективної організаційної структури центрального апарату Держкомстату та територіальних органів державної статистики;

– розробленню сучасної системи управління персоналом;

– розробленню ефективної системи навчання персоналу;

– розробленню і реалізації нових підходів до планування статистич-них спостережень;

– розробленню і реалізації системи забезпечення якості статистич-них даних.

5. Модернізація інформаційних і комунікаційних технологій, що передбачає:

– розроблення проекту модернізації інформаційних і комунікацій-них технологій органів державної статистики і плану його впровадження;

– модернізацію програмно-технічної бази, використання сучасних програмних і технічних засобів, ефективне функціонування та розвиток комп'ютерних мереж центрального і територіального рівня;

– розроблення типових уніфікованих технологій та прикладного програмного забезпечення автоматизованої обробки статистичної інформації на основі використання стандартних програмних засобів (операційних систем, офісних програмних засобів, реляційних систем управління базами даних, статистичних програмних пакетів тощо);

– перехід до технологій, що базуються на використанні систем управління базами даних, мережної обробки, архітектури «клієнт – сервер»;

– забезпечення захисту та конфіденційності статистичної інформації в процесі її обробки та поширення;

– упорядкування інформаційних фондів органів державної статис-тики та забезпечення можливості доступу до них користувачам;

– удосконалення методів і технологій поширення статистичної інформації на основі використання мережі Інтернет та із застосуванням магнітооптичних носіїв;

– підготовку спеціалістів з питань впровадження та використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.

6. Розвиток статистики в органах державної влади та координація дій з питань організації діяльності, пов'язаної із збиранням, опрацюванням, аналізом статистичної інформації та адміністративних даних, що сприятиме:

– посиленню взаємодії між органами державної статистики та державної влади з питань збирання і використання статистичних та адміністративних даних;

– створенню інформаційної системи підтримки процесу розроблення коротко- і середньострокових прогнозів з використанням сучасних моделей їх розроблення, підвищенню якості та реалістичності прогнозів економічного і соціального розвитку України, дієвості державної економічної політики;

– поліпшенню процедур розробки статистичних даних з урахуванням міжнародних стандартів і методів, а також універсальному використанню класифікацій, реєстрів і баз даних, що створюються та використовуються органами державної влади;

– переходу до більш широкого та комплексного використання адміністративних даних для потреб державної статистики;

– налагодженню взаємодії інформаційних систем органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб шляхом взаємного обміну інформацією; проведенню методологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

– застосуванню методів зіставлення і узгодження даних, отриманих з різних джерел.

4. Розвиток реформування статистики в Україні (Стратегія 2012)

Згідно з прийнятою КМУ у листопаді 2008 року «Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року» [5] – статистична інформація про економічне та соціальне становище України і регіонів необхідна для подальшої демократизації державного управління та прийняття виважених раціональних рішень у соціальній та економічній сфері, забезпечення можливості участі широких верств населення в обговоренні актуальних питань і завдань подальшого розвитку країни, що є необхідною передумовою міжнародної інтеграції.

У ході реалізації Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 р. №910 (Офіційний вісник України, 2004 р., №28, ст. 1891), яка фінансується за рахунок коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку в рамках проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень», створено умови для подальшої інтеграції держави в міжнародне економічне співтовариство та підвищення довіри до України з боку країн-партнерів і потенційних інвесторів, здійснено заходи щодо розвитку статистичної інфраструктури та застосування міжнародних стандартів, технічного переоснащення органів державної статистики, розпочато роботу з підготовки проведення Всеукраїнського перепису населення 2011 року та Всеукраїнського сільськогосподарського перепису тощо.

Разом з тим через ряд організаційних і технічних проблем, пов'язаних з реалізацією проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень», здійснення деяких заходів Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року [] не було забезпечено необхідними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами, внаслідок чого уповільнилося проведення робіт із створення бази метаданих, із забезпечення подання респондентами форм статистичної звітності в електронному вигляді, створення системи електронного документообігу тощо.

Для здійснення євроінтеграційних намірів слід створити інституціональне та організаційне середовище, яке сприятиме підвищенню ефективності роботи органів державної статистики та рівня довіри до них, впровадити міжнародні стандарти та дотримуватись основних положень Статистичної програми Співтовариства 2008–2012, ухваленої рішенням Європейського Парламенту та Ради ЄС від 11 грудня 2007 р. №1578/2007/ЄС, що потребує визначення шляхів подальшого розвитку системи державної
статистики.

1) Мета Стратегії -2012 [5]

Мета цієї Стратегії -2012 полягає у створенні передумов для подальшого розвитку системи державної статистики та більш повного задоволення інформаційних потреб суспільства у високоякісній статистичній інформації, гармонізації системи показників з міжнародними стандартами на рівні, рекомендованому для статистичних служб країн – кандидатів на членство в ЄС.

2) Основні напрями реалізації Стратегії

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

– посилення взаємодії органів державної статистики з користувачами статистичної інформації шляхом підвищення рівня доступності та зрозумілості статистичних даних і методології їх складення;

– встановлення партнерських взаємовідносин між органами державної статистики та респондентами, підвищення рівня їх довіри, заохочення до участі у державних статистичних спостереженнях;

– координація дій органів, уповноважених на провадження державної статистичної діяльності, удосконалення взаємодії їх інформаційних систем та методів зіставлення і узгодження статистичних даних, отриманих з різних джерел, а також забезпечення універсального використання класифікацій, реєстрів, баз даних та метаданих;

– адаптація нормативно-правової бази у сфері статистики до вимог ЄС та розвиток статистичної інфраструктури;

– удосконалення статистичної методології відповідно до міжнародних стандартів, процедури збирання та оброблення статистичної інформації, організації державних статистичних спостережень, оптимізація їх кількості та змістовності, подальший перехід до вибіркових методів спостереження, підвищення якості статистичних даних;

– модернізація інформаційних і комунікаційних технологій збирання, оброблення, збереження та поширення статистичних даних, розвиток програмно-технічної інфраструктури інформаційної системи органів державної статистики;

– удосконалення організаційної структури і системи управління органів державної статистики.

3) Очікувані результати

Реалізація Стратегії – 2012 дасть змогу:

– підвищити рівень доступності та зрозумілості статистичних даних і методології їх складення;

– удосконалити нормативно-правову базу в галузі статистики, покращити координацію дій органів, залучених до розроблення статистичної інформації та збирання адміністративних даних, забезпечити універсальне використання класифікацій, реєстрів, баз даних та метаданих;

– гармонізувати методологію державних статистичних спостережень із стандартами ЄС;

– удосконалити порядок проведення державних статистичних спостережень, процедуру збирання та оброблення статистичної інформації, зменшити звітне навантаження на респондентів;

– забезпечити розвиток програмно-технічної інфраструктури інформаційної системи органів державної статистики;

– оптимізувати організаційну структуру і систему управління органів державної статистики, підвищити рівень підготовки кадрів з питань статистики.