Академія медичних наук України

Національний науковий центр

"Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"

МАЛАЦКІВСЬКА Олена Валеріївна

УДК: 616.12-036.22- 055.2] "45=25"

ДИНАМІКА ПРОФІЛЮ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ЖІНОЧІЙ ПОПУЛЯЦІЇ

14.01.11 – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ

Науковий керівник доктор медичних наук Горбась Ірина Михайлівна,

Національний науковий центр

“Інститут кардіології імені

академіка М.Д. Стражеска” АМН України,

завідуюча відділом популяційних досліджень

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єна Лариса Михайлівна,

Державна установа “Інститут геронтології

АМН України”, завідуюча відділом клінічної

та епідеміологічної кардіології, м. Київ

доктор медичних наук Дорогой Анатолій Петрович,

Національний науковий центр

“Інститут кардіології імені академіка

М.Д. Стражеска” АМН України,

завідувач лабораторією наукових проблем

амбулаторної допомоги, м. Київ

Захист відбудеться 21.04.2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України
(03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)

Автореферат розісланий 14.03.2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ), посідаючи перше місце за поширеністю, є провідною причиною смерті в більшості розвинутих країн світу, причому на їх долю припадає близько половини від загальної смертності (Коваленко В.М., Дорогой А.П., 2005; Оганов Р.Г., 2007).

З кінця 60-х років смертність від CCЗ в Україні неухильно підвищується: за минуле десятиріччя вона зросла майже на 40 % і складає 72 % в структурі загальної смертності жінок, в той час як у чоловічого населення цей показник становить 54 % (Гайдаєв Ю.О., Коваленко В.М., 2007). На жаль, наша країна посідає одне із перших місць у світі за рівнем смертності від серцево-судинної патології.

До недавнього часу головна увага науковців приділялася вивченню профілю ризику чоловічих популяцій, але результати досліджень, які виявляють статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології, свідчать про те, що дані, отримані в чоловічій популяції не можуть бути екстрапольовані на жіночу (Barrett-Connor E., 1997; Куимов А.Д., 2003; Нетяженко В.З., 2003). Отже, галузь медичних знань стосовно ССЗ у жінок залишається недостатньо вивченою через обмежену кількість досліджень та недооцінку проблеми (Schenck-Gustafsson K., 2002). Саме тому у 2005 році розпочала свою роботу нова ініціатива Європейського кардіологічного товариства – “Жінки і Серце “ (Women and Heart), яка акцентує увагу на зростанні ССЗ серед жінок та сприяє кращому розумінню особливостей розвитку, діагностики та лікування цієї патології.

Рівень серцево-судинної захворюваності і смертності значною мірою залежить від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні, а її неблагополуччя – від наявності та поширеності як хвороби, так і її факторів ризику (ФР). Кількість останніх постійно зростає, але серед понад 200 відомих в світовій літературі чинників основними та практично значущими є ті, що пояснюють міжпопуляційні відмінності у показниках здоров'я населення: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпопротеідемія (ДЛП), куріння, надлишкова маса тіла (НМТ) і недостатня фізична активність (НФА) тощо (Смирнова І.П., Горбась І.М., 2002).

Скринінг традиційних ФР дозволяє виявити лише близько половини осіб в популяції, у яких в подальшому виникне захворювання. Це обумовлює пошук інших чинників, серед яких досить вагоме місце займають психоемоційні розлади (Singh-Manoux A. et al., 2003; Погосова Г.В., 2005).

Концепція факторів ризику є провідною у превентивній кардіології, оскільки існуючий міжнародний досвід показує, що заходи з їх корекції дозволяють досягти покращання "популяційного здоров‘я", знизити рівні захворюваності і смертності.

Вирішенню проблеми високої смертності від ССЗ в Україні сприяють комплексні популяційні дослідження з оцінкою динаміки профілю ризику, визначенням впливу на рівні смертності основних ФР, встановленням їх оптимальних рівнів та науковим обґрунтуванням пріоритетів профілактичних заходів не тільки у чоловіків, а і серед жінок. В нашій країні до останнього часу подібні епідеміологічні дослідження стану здоров'я жіночої популяції не проводилися, що обумовило актуальність та необхідність даної роботи.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми відділу популяційних досліджень Національного наукового центру "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України "Аналіз довгострокового моніторування епідеміологічних умов формування серцево-судинної патології серед жінок працездатного віку" (№ Державної реєстрації 0102U000124), співвиконавцем якої була здобувач.

Мета дослідження: визначити внесок основних факторів ризику в смертність на підставі ретроспективного популяційного аналізу динаміки профілю ризику ССЗ у жінок.

Задачі дослідження:

Дослідити поширеність основних факторів ризику ССЗ в міській популяції жінок віком 20-64 роки.

Порівняти отримані результати з даними епідеміологічного дослідження, виконаного 25 років тому, та оцінити в широкому віковому діапазоні зміни профілю ризику ССЗ в жіночій популяції.

Визначити розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів (ТДС) серед жінок та встановити їх взаємозв’язок з традиційними факторами ризику ССЗ.

Вивчити внесок основних факторів ризику в загальну смертність та смертність від ССЗ у жінок на основі ретроспективного аналізу даних 25-річної динаміки профілю ризику.

Визначити рівні чинників, що збільшують ризик смерті, та їх оптимальні цільові значення.

Об‘єкт дослідження: фактори ризику ССЗ, загальна смертність та смертність від хвороб системи кровообігу.

Предмет дослідження: частота та рівні факторів ризику ССЗ.

Методи дослідження: комплексні стандартні епідеміологічні методи дослідження; для вивчення поширеності тривожно-депресивних станів використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS); статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні вивчено поширеність тривожно-депресивних станів в жіночій популяції та визначено їх місце серед основних факторів ризику ССЗ. Вперше, на підставі даних двох строго стандартизованих епідеміологічних обстежень міської жіночої популяції, здійснено комплексний ретроспективний аналіз 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, який свідчить про наявність несприятливих тенденцій та загальне погіршення епідеміологічних умов формування даної патології. Досліджено внесок окремих факторів ризику в загальну смертність і смертність від хвороб системи кровообігу (ХСК) та виявлено, що найбільший вплив на рівні смертності має АГ, а серед ліпідних показників – гіпертригліцеридемія (ГТГ). Встановлені рівні чинників, що суттєво збільшують ризик смерті та оптимальні їх значення, досягнення яких на популяційному рівні сприятиме покращанню здоров’я жінок.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати 25-річної динаміки профілю ризику в неорганізованій жіночій популяції дозволять прогнозувати епідеміологічну ситуацію щодо ССЗ в межах її подальшого моніторингу. Виявлені особливості впливу факторів ризику на рівні серцево-судинної смертності дозволять виділити групи високого ризику для проведення активних профілактичних втручань. Доведено необхідність виявлення та доцільність корекції не тільки традиційних факторів ризику, але й психоемоційних розладів для підвищення ефективності заходів з первинної та вторинної профілактики ССЗ у жінок.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи Івано-Франківського обласного кардіологічного диспансеру, Білоцерківської міської лікарні № 1, Білоцерківської міської лікарні № 2, що підтверджено актами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Здобувач брала безпосередню участь в епідеміологічному дослідженні (особисто обстежила 344 особи), встановленні життєвого статусу жінок, обстежених в 1981-1982 рр.; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії проведено автором особисто. Мета і завдання дослідження сформульовані разом з науковим керівником. Дисертант формувала бази даних, проводила їх статистичну обробку і аналіз, виконала інформаційний пошук, результати якого наведені у розділі "Огляд літератури", проаналізувала результати вітчизняних, зарубіжних і власних спостережень за темою дисертації та згідно з основними положеннями підготувала наукові статті до друку в спеціальних виданнях. Автором написана і підготовлена до захисту дана дисертація.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини” (Харків, 2005); Пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (Київ, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики” (Харків, 2006); на конференції молодих вчених у рамках наукової підсумкової сесії ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМНУ (Київ, 2008). Апробація дисертації відбулася на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМНУ за участю співробітників відділів популяційних досліджень, атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби (протокол № 144 від 4 липня 2007 року).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 4 статті у затверджених ВАК України профільних виданнях та 15 робіт в матеріалах наукових з’їздів, пленумів і конференцій.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 23 малюнками та 48 таблицями. Робота містить вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки і практичні рекомендації. Список використаних джерел містить 194 літературні найменування, з яких 94 – кирилицею і 100 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення поширеності основних ФР ССЗ (І етап дослідження), оцінки динаміки епідеміологічної ситуації (ІІ етап дослідження) була сформована випадкова вибірка із 1450 жінок віком 20-64 роки, що мешкали в Солом'янському районі м. Києва на початок 2004 року. Обстежено 977 жінок, що склало 67,4 % від кількості запрошених. Під час проведення обстеження використовували стандартні методи дослідження та уніфіковані критерії оцінки ВООЗ. Програма обстеження включала: заповнення анкет, що вміщують анамнестичні та соціально-демографічні дані; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ для виявлення стенокардії напруги та інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі; реєстрацію ЕКГ спокою з наступним кодуванням її за Міннесотським кодом; вимірювання артеріального тиску (АТ); антропометричні вимірювання; забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів і ліпопротеідів в плазмі крові; опитування про куріння та фізичну активність; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги та депресії для виявлення ТДС.

Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою.

Проводили 2 незалежних вимірювання АТ після п'ятихвилинного відпочинку з інтервалом 2-3 хвилини. В аналіз даного дослідження включали середню величину з двох вимірювань. Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ і рекомендаціями Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування АГ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ (САТ), який дорівнював або був більший за 140 мм рт.ст., і/або діастолічного АТ (ДАТ), що дорівнював або був більший за 90 мм рт.ст.

НМТ оцінювали за допомогою БМІ (відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах). Жінки з БМІ меншим, ніж 18,5 кг/м2 склали групу з недостатньою масою тіла. До групи з надлишковою масою тіла відносили осіб зі значеннями БМІ від 25 до 29,9 кг/м2, а до групи з ожирінням – зі значеннями БМІ, що дорівнюють або перевищують 30 кг/м2.

Курцями вважали жінок, які щоденно викурюють хоча б одну сигарету. Фізична активність вважалася недостатньою, якщо час роботи сидячи складав 5 годин і більше та активне дозвілля взимку і влітку, враховуючи час, що витрачається на ходу до роботи і з роботи, становив менше, ніж 10 годин на тиждень.

В групу з ДЛП відносили осіб з гіперхолестеринемією (ГХС) (рівень ХС дорівнює або перевищує 240 мг/дл), і/або гіпертригліцеридемією (ГТГ) (рівень ТГ дорівнює або перевищує 200 мг/дл), і/або з рівнем ХС ЛПВЩ, меншим ніж 40 мг/дл.

Для вивчення поширеності ТДС протестовано 935 жінок віком 20-64 роки, що складає 95,7 % від усіх обстежених осіб. Використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), розроблену A.S.Zigmond та R.P.Snaith в 1983 році для скринінгового виявлення цих станів. Під час інтерпретації даних враховували сумарний показник по кожній підшкалі А (тривога) і D (депресія), відокремлюючи при цьому 3 області значень: 0-7 балів – норма; 8-10 балів – субклінічно виражена тривога/депресія; 11 балів та вище – клінічно виражена тривога/депресія.

При розрахунку стандартизованих показників за стандарт брали повіковий склад жіночого населення України.

Для оцінки змін профілю ризику жіночої популяції результати проведеного дослідження співставляли з даними, одержаними при обстеженні аналогічної за віком популяції 1154 жінок, що мешкали на тій же території в 1981-1982 рр. (ІІ етап дослідження).

З метою вивчення внеску основних ФР ССЗ в смертність (ІІІ етап дослідження), проводили встановлення життєвого статусу жінок віком 40-64 роки в кількості 629 осіб, обстежених в 1981-1982 рр., через Центральне адресне бюро з одночасним переглядом актових записів про смерть в РАГСах м. Києва і лікарських свідоцтв про смерть в міському статистичному управлінні.

Загальну смертність і смертність від різних причин розраховували на 1000 людино-років спостереження (ЛРС). При аналізі даних смертності розраховували: атрибутивний ризик (популяційний показник, що характеризує наскільки ФР визначає смертність від тієї чи іншої причини та дозволяє ранжувати ФР в залежності від їх прогностичного значення) та відносний ризик (відношення між категоріями максимального і мінімального ризику).

Створення бази даних та їх статистичну обробку здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою програми "Microsoft Office Excel 2003" та наданого ВООЗ пакету прикладних програм по аналізу епідеміологічних даних "Epi-Info" і медичної інформаційно-статистичної системи “Епідеміологія”. Для виявлення вірогідності відмінностей між групами використовували критерій t-Стьюдента. Для виявлення взаємозв’язку між показниками обчислювали коефіцієнт кореляції Пірсона.

Основні результати дослідження. При аналізі даних І етапу дослідження у 25,2 % обстежених осіб виявлено підвищений рівень АТ. Частота АГ вірогідно збільшується у кожному десятиріччі, починаючи з вікової групи 35-44 роки. В структурі переважає АГ І ступеня – 49,4 % випадків, доля АГ ІІ ступеня дорівнює 35,9 % і АГ ІІІ ступеня – 14,7 %.

Середньопопуляційні значення САТ і ДАТ у жінок відповідають встановленим нормам, лише у віковій групі 55-64 роки середні значення САТ їх перевищують (142,4±1,6) мм рт.ст. При достатній обізнаності обстежених жінок про наявність АГ (89 %) залишаються незадовільними показники охоплення медикаментозним лікуванням (56 %) та його ефективності: нормалізації АТ досягає тільки чверть хворих (25 %).

Порушення обміну ліпідів зареєстровано у 35,1 % обстежених. З віком розповсюдженість їх зростає від 23,4 % у групі 20-24 роки до 56,1 % в 55-64 роки (р<0,001).

Найпоширенішим із ліпідних порушень є ГХС: гранично підвищений рівень ХС (200-239 мг/дл) зареєстровано у 33,9 %, високий – у 18,9 % осіб. Середньопопуляційні значення загального ХС перевищують нормальний рівень, починаючи вже з 35-річного віку – (205,7 ± 2,9) мг/дл.

Розповсюдженість помірної ГТГ (150-199 мг/дл) становить 10,7 %, вираженої (200 мг/дл і більше) – 6,3 %; середньопопуляційні значення ТГ відповідають оптимальним (112,8±1,8) мг/дл в усіх вікових категоріях.

Поширеність гіпоальфахолестеринемії (гіпо-α-ХС) – 27,2 %. Характерним є той факт, що цей вид порушення обміну ліпідів реєструється в усіх вікових групах однаково часто. Середньопопуляційний рівень ХС ЛПВЩ становить (45,2±0,5) мг/дл, що відповідає нормальним його значенням.

На момент обстеження відсоток жінок, які курять, складає 18,5 %. Найбільш несприятлива ситуація в групі 25-34 роки, де поширеність куріння сягає 32,4 %. Повікова розповсюдженість цього ФР має тенденцію до зниження від 22,9 % в 20-24 роки до 5,5 % в 55-64 роки.

Надлишкову масу тіла мають 26,5 % осіб, на ожиріння страждає кожна п’ята (20,6 %) обстежена жінка. Частота цього ФР прогресивно збільшується з віком. Визначено, що середньопопуляційні значення БМІ перевищують встановлений ВООЗ оптимальний рівень – (26,1±0,18) кг/м2.

Деякі дослідники (Гундаров І.А., Матвєєва С.В., 2000) вважають доведеним ФР смерті, в тому числі і від ССЗ, недостатню масу тіла. Встановлено, що майже у чверті (22,9 %) обстежених жінок віком 20-24 роки маса тіла розцінюється як недостатня, загальна розповсюдженість цього ФР становить 7,1 %.

Виявлено, що найбільш поширеним (48,0 %) із основних ФР є недостатня фізична активність, яка визначається майже у половини жінок, однаково часто в усіх вікових групах.

Результати дослідження свідчать, що будь-які ФР ССЗ, що аналізуються, відсутні лише у 13,3 % обстежених жінок; кількість осіб з одним чинником складає 35,1 %, двома – 27,7 %, трьома і більше факторами – 23,9 %.

Виявлений високий ступінь концентрації та агрегації ФР корелює з високою (14,0 %) поширеністю ІХС в жіночій популяції. Частота визначеної ІХС складає 10,7 %, у тому числі, ІМ – 1,0 %, стенокардії – 6,7 %, безбольової форми – 3,6 %; можливої ІХС – 3,3 %.

Під час вивчення поширеності психоемоційних порушень та їх зв’язку з основними ФР ССЗ в жіночій популяції, ознаки ТДС виявлені у 51,5 % обстежених, причому у 30,8 % осіб вони мають субклінічний характер, а у 20,7 % – клінічно виражені. Отже, кожна п’ята жінка в популяції потребує додаткового психологічного обстеження за участю лікаря-спеціаліста, а третина – певної психотерапевтичної допомоги від лікаря-кардіолога.

Встановлено факт підвищення поширеності ТДС з віком – від 38 % в
20-34 роки до 67,1 % в 55-64 роки. Аналіз структури ТДС показав, що у більшості (52,4 %) жінок з розладами переважає тривожна симптоматика, питома вага осіб з переважно депресивною симптоматикою складає 21,6 %. Відомо, що саме тривожна симптоматика значно підвищує ризик розвитку та обумовлює тяжкість ІХС.

Психоемоційні розлади вірогідно більше поширені серед жінок з середньою освітою, ніж серед тих, хто має вищу, а також частіше визначаються у вдових жінок порівняно з незаміжніми, заміжніми та розлученими. Відмінності в частоті ТДС у заміжніх та розлучених практично відсутні (55,2 % і 54,3 % відповідно), хоча в структурі порушень є тенденція до більшої розповсюдженості серед заміжніх субклінічних станів, а серед розлучених – клінічно виражених.

Під час оцінки залежності розповсюдженості ФР ССЗ від наявності чи відсутності психоемоційних розладів встановлено, що у жінок з ТДС вірогідно частіше, ніж у жінок без них, реєструється АГ, надлишкова маса тіла та ожиріння. Серед осіб з ТДС частіше виявляються такі порушення ліпідного обміну, як ГХС, ГТГ, зниження рівня ХС ЛПВЩ, але вірогідність розбіжностей встановлена лише по відношенню до ГТГ (рис.1).

Рис. 1. Поширеність ФР у жінок з ТДС та без ТДС (%)

Примітка: * – р < 0,05.

Порівняльний аналіз середніх значень ФР свідчить про вірогідно більш високі рівні САТ, ДАТ, БМІ, ТГ та більш старший вік групи з ТДС. За допомогою методу попарної кореляції встановлені прямі кореляційні зв’язки ТДС з наступними показниками: віком, БМІ, САТ, ДАТ, ТГ, що ще раз підтверджує встановлену закономірність про взаємозв’язок ФР ССЗ з психоемоційними порушеннями.

Обґрунтовує вищезазначене також той факт, що серед осіб з підвищеним АТ виявлено більшу поширеність психоемоційних порушень у порівнянні з нормотензивними особами (61,5 % і 51,4 % відповідно, р<0,05). Питома вага ТДС серед жінок з БМІ і25 кг/м2 перевищує аналогічний показник серед жінок з БМІ < 25 кг/м2 (57,2 % і 44,8 % відповідно, р<0,05). Серед осіб з ліпідними порушеннями також більша частота тривоги та депресії у порівнянні з тими, хто не має ДЛП, але вірогідність розбіжностей виявлено тільки по відношенню до ГТГ (62,8 % і 50,6 % відповідно, р<0,05).

Встановлено, що серед осіб з клінічно вираженими станами, тобто з максимальними значеннями даних HADS (13-21 бал), частота ГТГ в 2,7 рази перевищує аналогічну у осіб з мінімальними значеннями HADS (0-4 бали) – 8,6 і 3,2 % відповідно; ожиріння – в 2,2 рази (31,2 і 14,0 % відповідно); АГ – в 1,7 рази (25,8 і 15,0 % відповідно); ГХС – в 1,6 рази (24,7 і 15,0 % відповідно). Відносний ризик ІХС у жінок з клінічними ТДС перевищує його в групі без ТДС в 2 рази, зокрема, ІМ – в 2 рази, стенокардії напруги – в 6 разів.

Згідно даних літератури (Погосова Г.В., 2004), у кожного п’ятого пацієнта з діагнозом ІХС присутні ознаки клінічно вираженої депресії. В нашому дослідженні поширеність всіх ТДС серед осіб з ІХС (60,1 %) перевищує аналогічну серед осіб без неї (49,6 %), але розбіжності не вірогідні. Клінічно виражені ознаки тривоги і/або депресії присутні у кожної четвертої жінки з діагнозом ІХС (24,3 %). Враховуючи значний негативний вплив ТДС на прогноз у хворих на ІХС, своєчасне виявлення та лікування таких пацієнтів має важливе практичне значення.

Другим етапом дослідження був аналіз динаміки профілю серцево-судинного ризику в жіночій популяції (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 роки (%)

Вік (роки)	Номер обстеження	АГ	ДЛП	К	НМТ	Ожиріння	НФА
20-24	І	5,2	26,4	10.4	27,1	5,2	39,6
	ІІ	3,8	23,4	22,9	4,8	2,9	47,6
25-34	І	4,5	18,8	10,0	34,7	13,6	28,6
	ІІ	3,5	24,5	32,4*	18,5	6,9	50,3*
35-44	І	19,2	22,5	5,6	47,5	24,3	36,9
	ІІ	16,3	31,9	18,8	27,9*	20,7	43,3
45-54	І	44,9	28,4	0,5	40,1	48,2	46,0
	ІІ	42,6	40,9	11,8	38,0	32,1*	48,5
55-64	І	70,7	38,8	2,2	38,2	55,5	34,4
	ІІ	61,4	56,1*	5,5	40,6	38,2*	51,2*
Стандарти- зований показник	І	28,4	26,5	5,5	38,2	29,7	37,4
	ІІ	25,2	35,1*	18,5*	26,5*	20,6*	48,0*

Примітка. * – р < 0,05 у порівнянні з даними І обстеження.

Результати обстежень жіночої популяції, проведених з інтервалом в 25 років, свідчать про те, що розповсюдженість АГ вірогідно не змінилась (28,4 та 25,2 % відповідно), хоча присутня явна тенденція до її зниження.

Позитивним є факт зменшення питомої ваги важкої АГ в 1,6 рази та збільшення частки м'якої АГ (І ступеня), що свідчить про покращення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на контроль АТ.

Аналіз трендів середньопопуляційних значень АТ свідчить про зменшення САТ на 3,0 мм рт. ст. (р<0,01) і ДАТ на 4,0 мм рт. ст. (р<0,001).

Протягом 25 років в 2 рази збільшилась обізнаність хворих про наявність АГ (44,7 і 88,7 % відповідно, р<0,05), охоплення медикаментозним лікуванням (32,0 і 56,4 % відповідно, р<0,05) та його ефективність (10,6 і 24,8 % відповідно, р<0,05).

Але, на фоні загальних позитивних кількісних і якісних змін в динаміці АГ, встановлено й негативні тенденції, здатні впливати на показники здоров’я у бік їх погіршення (збільшення питомої ваги ізольованої систолічної АГ).

Виявлені негативні тенденції в динаміці ДЛП, поширеність якої за 25 років зросла в від 26,5 до 35,1 %, (р<0,05), переважно за рахунок суттєвих змін ліпідного профілю у жінок після 55 років.

Аналіз динаміки розповсюдженості різних видів ДЛП свідчить про зменшення поширеності ізольованих форм, таких як ізольована ГХС (від 8,9 до 7,0 %) і ізольована ГТГ (від 2,7 до 0,7 %) та зростання частоти асоційованих ліпідних порушень: сполучення ГХС і гіпо-a-ХС – в 6 разів, ГТГ і гіпо-a-ХС – в 2 рази та сполучення ГХС, ГТГ і гіпо-a-ХС – в 4,3 рази.

Під час вивчення трендів порушень ліпідного спектру виявлено збільшення частки осіб з ГХС в 1,7 рази (від 10,9 до 18,9 % відповідно, р<0,05), підвищеним рівнем ХС ЛПНЩ – в 2 рази (від 13,6 до 27,1 % відповідно, р<0,05), з гіпо-a-ХС – в 2,2 рази (від 12,4 до 27,2 % відповідно, р<0,05). Поширеність ГТГ за період спостереження не змінилась, але зменшилась кількість осіб з оптимальним рівнем цього показника за рахунок збільшення майже в 2 рази частки осіб з гранично підвищеним рівнем ТГ.

Середньопопуляційне значення загального ХС вірогідно зросло на 15,9 мг/дл, ТГ – на 14,7 мг/дл, ХС ЛПНЩ – на 23,9 мг/дл, а середній рівень ХС ЛПВЩ зменшився на 11,2 мг/дл.

Поширеність куріння серед жінок зросла протягом періоду спостереження в 3,4 рази від 5,5 до 18,5 % відповідно (р<0,05).

Встановлено вірогідне зменшення як розповсюдженості надлишкової маси тіла (38,2 і 26,5 % відповідно), так і ожиріння (29,7 і 20,6 % відповідно).

Середньопопуляційні значення БМІ знизились на 1,6 кг/м2 (р<0,05), причому в усіх вікових групах. Зменшення розповсюдженості НМТ, ожиріння і середніх значень БМІ відбулося за рахунок збільшення частки осіб з нормальною вагою в 1,4 рази, але, в більшому ступені, з причини збільшення в 7 разів кількості осіб з недостатньою масою тіла.

Аналіз динаміки питомої ваги осіб з НФА продемонстрував збільшення кількості жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя від 37,4 до 48,0 % (р<0,05), причому негативні зміни стосувались всіх вікових груп.

Виявлено негативну тенденцію, особливо в молодших вікових групах, до зменшення питомої ваги осіб без ФР (від 17,8 до 13,3 %) та збільшення долі осіб з асоціацією трьох та більше чинників (від 17,6 до 23,9 %).

За період спостереження поширеність ІХС вірогідно не змінилася, хоча й простежується тенденція до її зниження від 17,4 до 14,0 %. Несприятливим є факт збільшення в 3 рази питомої ваги жінок з ішемічними змінами на ЕКГ за відсутності больового синдрому.

Вивчення внеску ФР ССЗ в смертність жінок було завданням ІІІ етапу дослідження. Проведено ретроспективний аналіз спостереження за 629 жінками віком 40-64 роки. За період, який в середньому складає 23,7 роки, зареєстровано 210 випадків смерті. Загальна смертність в жіночій популяції становить 16,29 на 1000 ЛРС, причому у кожному наступному десятиріччі відбувалось її зростання в 2 рази у порівнянні з попереднім. В структурі накопиченої смертності ССЗ посіли головне місце – 56,7 %, онкологічні хвороби склали 24,8 %, інші захворювання – 15,2 %, нещасні випадки, травми, отруєння – 3,3 %.

Група померлих від усіх причин відрізнялася від групи живих жінок вірогідно більшою поширеністю АГ, ДЛП і тенденцією до більшої розповсюдженості ожиріння, НФА на скринінзі. Нами виявлено, що найрозповсюдженішими ФР серед померлих від усіх причин є АГ, ожиріння і НФА, від ССЗ – АГ, ожиріння і ДЛП, від інших захворювань – АГ, НФА і ДЛП. Всі померлі мали вірогідно вищі середні рівні всіх ліпідних показників, САТ, ДАТ, БМІ, ніж живі жінки.

В когорті померлих жінок статистично вірогідно переважають особи високого ризику, тобто з комбінацією трьох і більше ФР у порівнянні з групою жінок, що вижили: 45,2 і 30,7 % відповідно.

Аналіз тенденцій розподілу жінок за кількістю ФР виявив, що група, причиною смерті якої були ССЗ, відрізняється від тих, хто вижив, меншою в
2,8 рази квотою осіб низького ризику (без ФР) та більшою в 1,6 рази квотою осіб високого ризику (три і більше ФР). Якщо в групі жінок, що вижили, третина осіб мали сполучення трьох і більше чинників на скринінзі, то в групі померлих від ССЗ такі особи склали половину.

Аналізуючи смертність жінок різного рівня ризику, ми зареєстрували мінімальні показники смертності в групі осіб, що не мали жодного або мали тільки один ФР на скринінзі. Розбіжності в показниках накопиченої смертності з'являються за наявності двох чинників. Встановлено, що відносний ризик загальної смерті за наявності двох чинників ризику складає 1,5 умов.од., трьох і більше – 2,1 умов.од., серцево-судинної смерті – 1,9 умов.од. при двох ФР і 3,2 умов.од. – при трьох.

Ретроспективний аналіз показав, що 50,2 % жінок віком 40-64 роки мали підвищений рівень АТ. Серед них за період спостереження померло 44,6 % осіб. В структурі накопиченої смертності групи жінок з АГ 66,0 % склали ССЗ. Загальна смертність в цій когорті в 2,3 рази більше, ніж в порівнювальній групі (без АГ і ІХС на скринінзі).

Рис. 2. Смертність жінок з АГ і нормальним АТ на 1000 ЛРС

Підвищений АТ асоціюється як зі збільшенням ризику смерті від ССЗ майже в 4 рази, так і смерті від інших захворювань майже вдвічі (рис. 2).

Аналіз залежності смертності від рівня АТ, згідно з класифікацією ВООЗ встановив: якщо відносний ризик смерті осіб з оптимальним АТ умовно прийняти за одиницю, то ризик смерті осіб з нормальним АТ складатиме 1,6 умов. од., а з підвищеним нормальним – 2,0 умов. од.

Нами визначено, що для загальної смертності вирішальне значення має ізольована САГ, а для серцево-судинної – змішана АГ. Наявність у жінок підвищеного САТ не тільки збільшує відносний ризик смерті в 3 рази у порівнянні з групою без АГ, але й впливає на тривалість життя, скорочуючи його майже на 5 років.

Розраховуючи атрибутивний ризик, тобто смертність, обумовлену безпосереднім впливом АГ, встановлено, що більше половини (57,2 %) всіх випадків смерті і три чверті (75,7 %) випадків смерті від ХСК пов’язані з підвищеним рівнем САТ. Вплив підвищеного ДАТ на ризик смерті виявився менш вираженим, але значущим: атрибутивний ризик загальної смерті складає 39,6 %, серцево-судинної – 66,7 %.

За допомогою децильного аналізу встановлено оптимальні значення АТ, при яких спостерігаються мінімальні показники накопиченої смертності і найбільша тривалість життя: САТ в межах 110-116 мм рт.ст., ДАТ – 60-76 мм рт.ст (рис. 3, 4). Реально існуючі середньопопуляційні рівні САТ (123,5±0,8) мм рт. ст. на 7,5 мм рт.ст., а ДАТ (77,3±0,4) мм рт. ст. – на 1,3 мм рт.ст. перевищують оптимальні.

Нами з’ясовано, що підвищений АТ вірогідно скорочує тривалість життя: жінки, САТ яких перевищує 182 мм рт.ст., вмирають майже на 7 років раніше, ніж з САТ<116 мм рт.ст. В свою чергу, ДАТ≥100 мм рт.ст. скорочує життя на 5,6 років у порівнянні з ДАТ<76 мм рт.ст.

Показники загальної і смертності від ХСК в групі з надлишковою масою тіла і ожирінням в нашому дослідженні відповідно в 1,4 та 2 рази більші, ніж в групі осіб з нормальною вагою і без ІХС. Результати роботи свідчать про відсутність суттєвих відмінностей у рівнях накопиченої смертності жінок з нормальною та надлишковою вагою. В той же час, велике значення у формуванні показників смертності має ожиріння, наявність якого обумовлює збільшення коефіцієнтів загальної смертності в 2 рази, а серцево-судинної – в 3 рази у порівнянні з особами з нормальною вагою.

За допомогою децильного аналізу встановлено, що мінімальний рівень смертності відповідає значенню БМІ в межах 22,1-24,3 кг/м2 (друга дециль розподілу). Реальний середньопопуляційний рівень БМІ (26,1±0,18) кг/м2 значно перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Загальна і серцево-судинна смертність в когорті осіб з ДЛП відповідно в 1,7 і 2,1 рази більша, ніж в групі порівняння (без ДЛП і ІХС). Аналіз смертності в залежності від виду ДЛП показав, що мінімальні показники реєструються в групі з ізольованими формами, а серед жінок з комбінаціями ліпідних порушень коефіцієнти смертності перевищують аналогічні в середньому в 2 рази. Найнесприятливішим в прогностичному плані визначено сполучення ГТГ і гіпо-a-ХС.

Аналіз смертності в групах осіб з початково різними значеннями загального ХС, показав, що цей показник майже не відрізняється в групах з нормальним (менше 200 мг/дл) і гранично підвищеним ХС (200-239 мг/дл). В той же час, у осіб з високим рівнем ХС відносний ризик загальної смерті становить 1,8, а смерті від ХСК – 1,5 умов.од, що підтверджує значення ГХС у формуванні показників смертності.

Децильний аналіз виявив, що рівень загального ХС, при якому зареєстровано мінімальні показники накопиченої смертності, становить 158-175 мг/дл (друга дециль розподілу). З цієї межі відбувається поступове підвищення коефіцієнтів смертності, але найзначніші зміни спостерігаються після досягнення значень загального ХС 240-259 мг/дл (дев’ята дециль), де показник смертності в 2,3 рази перевищує відповідний в другій децилі, а при рівні ХС 260 мг/дл і більше – в 3 рази. Отже, оптимальним рівнем загального ХС у жінок слід вважати значення в межах 158-175 мг/дл. Реально існуючий середньопопуляційний рівень ХС (210,2±1,5) мг/дл на 35 мг/дл перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Визначено, що несприятливий вплив на показники смертності спричиняють вже гранично підвищені концентрації ТГ: загальна смертність при рівні ТГ≥150 мг/дл більша в 1,6 рази, серцево-судинна – в 1,9 рази, ніж у осіб з оптимальним рівнем ТГ.

Децильний аналіз демонструє поступове зростання смертності з третьої децилі розподілу ТГ (87–96 мг/дл), причому найвиразніші зміни відбуваються після досягнення значень ТГ 150–190 мг/дл (дев’ята дециль) – в 2,3 рази і значень більше 190 мг/дл (десята дециль) – в 3 рази. Таким чином, оптимальними значеннями ТГ, при яких накопичена смертність жінок мінімальна, є рівень в межах 61-86 мг/дл. Реальні середньопопуляційні значення ТГ (112,8±1,8) мг/дл на 26,8 мг/дл перевищують встановлені оптимальні, що свідчить про необхідність посилення профілактичної роботи на популяційному рівні.

Когорти жінок з нормальним і високим (≥60 мг/дл) рівнем ХС ЛПВЩ принципово не відрізняються за рівнем смертності. За період спостереження мінімальний рівень смертності у жінок спостерігається при значеннях ХС ЛПВЩ 50-63 мг/дл (шоста дециль розподілу). Максимальний показник накопиченої смертності спостерігається в десятій децилі, тобто при рівнях ХС ЛПВЩ нижче 34 мг/дл. Середній рівень ХС ЛПВЩ в жіночій популяції (45,2±0,5) мг/дл на 4,8 мг/дл менше встановленого оптимального значення.

Для визначення внеску ліпідних показників в смертність ми розраховували атрибутивний ризик для кожного з них. Найбільш суттєвим за впливом на загальну і серцево-судинну смертність в жіночій популяції виявилась ГТГ. Серед інших ліпідних порушень, для загальної смерті більше значення має ГХС, а для смерті від ХСК – гіпо-a-ХС.

Смертність від усіх причин та від ХСК в групі осіб з недостатньою фізичною активністю майже не відрізнялась від аналогічного показника в групі порівняння (достатня фізична активність, відсутність ІХС). Відсутність істотного впливу куріння на смертність в нашому дослідженні є наслідком малої кількості померлих осіб, які курили.

Для вивчення внеску ФР в тривалість життя аналізували середній термін тривалості життя жінок від моменту обстеження в групах осіб з різними чинниками ризику. За впливом на тривалість життя ФР розподілили в порядку зменшення: САГ – ГТГ – сполучення САГ і ДАГ – ГХС – підвищений вміст ХС ЛПНЩ – низька концентрація ХС ЛПВЩ – ожиріння, недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла – ДАГ. При оцінці показників загальної і серцево-судинної смертності в групах осіб з різними ФР, вони розподілились за своїм значенням наступним чином в порядку зменшення: АГ – ДЛП – ожиріння – недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла.

Нами встановлено, що загальна смертність в когортах зі стенокардією напруги та безбольовою формою ІХС принципово не відрізняється, а смертність від ХСК у жінок за відсутності ангінозного болю навіть більша, ніж у осіб з больовим варіантом. Звертає на себе увагу факт високої смертності серед осіб зі змінами ЕКГ, що трактуються як можливі. Підраховано, що наявність визначеної ІХС на скринінзі збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази, у тому числі наявність ІМ – в 2,4 рази, безбольової форми – в 2 рази та стенокардії напруги – в 1,5 рази, та зменшує тривалість життя на 2,4 роки, в тому числі наявність ІМ – майже на 5 років, безбольової форми – на 2 роки і стенокардії напруги – на 1,7 роки. Таким чином, отримані дані свідчать про прогностичну цінність епідеміологічних критеріїв ІХС.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання превентивної кардіології – обґрунтування підходів до розробки диференційованих профілактичних заходів серед жінок.

1. Профіль серцево-судинного ризику сучасної жіночої популяції характеризується високою поширеністю факторів ризику: артеріальна гіпертензія – 25,2 %; дисліпопротеідемія – 35,1 %; куріння – 18,5 %; надлишкова маса тіла і ожиріння – 47,1 %; недостатня фізична активність – 48,0 %. Групу низького ризику складають тільки 13,3 % жінок, тоді як 86,7 % популяції підлягають втручанню з корекції факторів ризику ССЗ.

2. Поширеність психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, в жіночій популяції віком 20-64 роки не поступається поширеності традиційних факторів ризику ССЗ і становить 51,5 %, причому в структурі тривожні порушення переважають над депресивними. Результати дослідження свідчать про обтяженість осіб з тривожно-депресивними станами традиційними факторами ризику ССЗ: АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, дисліпопротеідемією та більш високими середніми значеннями показників. Наявність зв’язку між цими станами та ССЗ підтверджує факт вірогідно більшої розповсюдженості психоемоційних розладів у жінок з АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, гіпертригліцеридемією.

3. Протягом 25 років в жіночій популяції відбулися несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння та недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ; зменшення розповсюдженості надлишкової маси тіла та ожиріння відбулося за рахунок зростання в 7 разів питомої ваги жінок з недостатньою масою тіла; при відсутності вірогідних змін в загальній частоті ІХС та зменшенні поширеності можливої ІХС втричі зросла частота її безбольової форми.

4. Група померлих жінок відрізнялась на скринінзі від тих, що вижили, більшою кількістю осіб з високим ризиком (наявність трьох і більше факторів ризику), вірогідно більшою поширеністю АГ і дисліпопротеідемії, вищими середніми значеннями САТ, ДАТ, БМІ, ХС, ТГ, КА. Серед померлих від ССЗ у порівнянні з групою живих на скринінзі частіше визначались АГ, дисліпопротеідемія і ожиріння.

5. Наявність двох факторів ризику збільшує ризик загальної смерті в
1,5 рази, смерті від ССЗ – в 1,9 рази, а сполучення трьох і більше чинників – в 2 та 3 рази відповідно. Найбільший внесок у рівень смертності має АГ: половина всіх випадків смерті та три чверті випадків смерті від ССЗ обумовлені підвищеним рівнем АТ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність, має гіпертригліцеридемія.

6. За впливом на показники загальної і серцево-судинної смертності фактори ризику розподіляються в порядку зменшення: АГ – дисліпопротеідемія – ожиріння – недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла; ранжований за ступенем впливу на тривалість життя жінок ланцюжок факторів ризику виглядає наступним чином: САГ – ГТГ – сполучення САГ і ДАГ – ГХС – підвищений вміст ХС ЛПНЩ – низька концентрація ХС ЛПВЩ – ожиріння, недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла – ДАГ.

7. Наявність епідеміологічного діагнозу визначеної ІХС збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази і скорочує тривалість життя на 2,4 роки, ІМ – в 2,4 рази і скорочує тривалість життя майже на 5 років, безбольової форми – в 2 рази і на 2 роки та стенокардії напруги – в 1,5 рази і на 1,7 роки.

8. Оптимальні значення цифрових показників, при яких зареєстровано мінімальні рівні смертності, складають: САТ – 110-116 мм рт.ст.; ДАТ – 60-76 мм рт.ст.; БМІ – 22,1-24,3 кг/м2; загальний ХС – 158-175 мг/дл (4,1- 4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – 50-63 мг/дл (1,3- 1,6 ммоль/л).

Практичні рекомендації

1. Результати проведеного дослідження переконливо доводять необхідність своєчасного виявлення та адекватної корекції таких факторів ризику ССЗ, як АГ, дисліпопротеідемія, куріння, ожиріння та недостатня фізична активність первинними структурами охорони здоров’я. При дослідженні ліпідного спектру крові необхідно визначати не тільки рівень загального ХС, але й важливий в прогностичному плані для жінок рівень ТГ.

2. З огляду на збільшення поширеності безбольової форми ІХС, рекомендовано більш ретельне обстеження жінок з будь-якою підозрою на наявність цього захворювання (Холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні ЕКГ-проби).

3. Під час здійснення заходів з корекції факторів ризику слід орієнтуватись на оптимальні значення показників, яким відповідають мінімальні рівні смертності. Рівнями показників, при яких значно підвищується ризик смерті, є: САТ – вище 140-151 мм рт.ст; ДАТ – вище 90-96 мм рт.ст.; БМІ – вище 29,5-30,5 кг/м2; ХС – вище 240-260 мг/дл (6,2-6,7 ммоль/л); ТГ – вище 150-190 мг/дл (1,7-2,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – нижче 47-50 мг/дл (1,2-1,3 ммоль/л).

4. Враховуючи високу поширеність в жіночій популяції розладів психоемоційного стану, наявність взаємозв’язку між ними та традиційними факторами ризику ССЗ, доцільно первинним структурам охорони здоров’я визначати не тільки загальновідомі чинники ризику, але й виявляти (за допомогою скринінгових тестів) та спільно з психотерапевтами коригувати тривожно-депресивні стани.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції за 25-річний період // Кровообіг та гемостаз.– № 3. – 2006. – С. 49-52.

2. Малацківська О.В., Горбась І.М. Зв’язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивних станів у жінок // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 6. – С. 97-100. (Автор самостійно проводила скринінгове обстеження жінок на наявність тривожно-депресивних станів, створила базу даних, здійснила їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

3. Малацківська О.В., Горбась І.М. Профіль серцево-судинного ризику міської жіночої популяції (за даними одномоментного дослідження) // Медичні перспективи. – 2006. – Том ХІ, № 2. – С. 134-139. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження жінок, створенні бази даних, самостійно здійснювала їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

4. Кваша О.О., Малацківська О.В. До проблеми вторинної профілактики артеріальної гіпертензії // Охорона здоров’я України. – № 3-4 (18-19). – 2005. – С. 36-40. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу первинно обстежених осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, підготовці матеріалу до друку).

5. Малацківська О.В. Взаємозв‘язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тревожно-депресивних станів в жіночій популяції // Матеріали конференції “Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”. – Харків, 2005. – С. 60-61.

6. Малацківська О.В. Поширеність ішемічної хвороби серця та порушень ритму в жіночій популяції // Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України. Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування. – Київ, 2005. – С. 91-92.

7. Малацківська О.В. Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань серед жінок за даними популяційного дослідження // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. – Харків, 2006. – С. 66.

8. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Поширеність поведінкових факторів ризику серед населення і його ставлення до профілактики // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 289. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

9. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Изменение профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции за 20-летний период // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 295. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

10. Смирнова І.П., Кваша О.О., Горбась І.М., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Стратегія профілактики в програмі CINDI-Україна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сімейна медицина в Україні: нові дослідження і практика впровадження”: тези наукових доповідей. – Київ, 2005. – С. 58. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні, написанні і оформленні тез).

11. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. 20-летняя динамика эпидемиологических условий формирования сердечно-сосудистых заболеваний в Украине // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”. – Беларусь, Минск, 2005. – С. 55. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

12. Кваша О.О., Малацківська О.В. Значимість основних факторів ризику в смертності жінок 40-59 років за даними проспективного спостереження // Матеріали І національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. – Київ, 2005. – С. 49-50. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

13. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. Возрастно-половые особенности 20-летней динамики формирования ССЗ в Украине // Материалы Российского национального конгресса кардиологов. – Россия, Москва, 2005. – С. 155. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

14. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. 25-річна динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань у людей літнього віку // Матеріали IV національного конгресу геронтологів і геріатрів України. – Київ, 2005. – С. 237-238. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази даних, написанні тез).

15. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Прогностическая значимость некоторых факторов риска для смертности от инсульта (данные 20-летнего проспективного наблюдения) // Материалы первого национального конгресса “Інсульт та судинно-мозкові ускладнення”. – Киев, 2006. – С. 75. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні і оформленні тез).

16. Кваша О.О., Малацківська О.В. Оцінка впливу артеріальної гіпертензії на рівень смертності населення // Матеріали української науково-практичної конференції “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. – Київ, 2006. – С. 80-81. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

17. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // The European Society of Cardiology. Working Group on Epidemiology and prevention. – Denmark, Elsinore, 2004. – P. 12. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження та статистичний аналіз даних, брала участь в написанні тез).

18. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Epidemiology of arterial hypertension in Ukraine: Results of the 20-year observation // International Congress “Hypertension-from Korotkov to present days”. – S. Petersburg, Russia, 2005. – P. 39-40. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних).

19. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // European Conference on Chronic Disease Prevention. – Helsinki, Finland, 2005. – P. 42-43. (Автор брала участь в епідеміологічному дослідженні, аналізі даних).

АНОТАЦІЯ

Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена ретроспективному аналізу 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, визначенню внеску основних факторів в смертність, встановленню рівнів чинників, що збільшують ризик смерті, та оптимальних їх значень. Вивчено розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, серед жінок та їх взаємозв’язок з традиційними факторами ризику ССЗ.

Виявлено наявність несприятливих зрушень та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння, недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ.

Найбільший внесок у рівень смертності має АГ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність має ГТГ. За допомогою децильного аналізу визначені оптимальні значення цифрових показників, при яких спостерігається мінімальний рівень смертності: САТ – 110-116 мм рт.ст.; ДАТ – 60-76 мм рт.ст.; БМІ – 22,1-24,3 кг/м2; загальний ХС – 158-175 мг/дл (4,0-4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,0 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – 50-63 мг/дл (1,3-1,6 ммоль/л).

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, фактори ризику, смертність, жіноча популяція.

АННОТАЦИЯ

Малацковская Е.В. Динамика профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – кардиология. – Национальный научный центр “Институт кардиологии им. академика Н.Д. Стражеско” АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению 25-летней динамики профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) у женщин, определению вклада основных факторов риска (ФР) в смертность и оптимальных целевых их значений. Изучена распространенность психоэмоциональных нарушений, а именно тревожно-депрессивных состояний (ТДС) среди женщин и выявлена их взаимосвязь с традиционными ФР ССЗ. Для оценки изменений профиля риска женской популяции результаты обследования 977 женщин в возрасте 20-64 года сопоставляли с данными исследования аналогичной по возрасту популяции в количестве 1154 женщин, проживающих на той же территории в 1981-1982 гг.

Установлено, что распространенность ТДС в женской популяции не уступает распространенности традиционных факторов риска ССЗ и составляет 51,5 %. Результаты исследования свидетельствуют об отягощенности лиц с признаками ТДС традиционными факторами риска ССЗ: артериальной гипертензией (АГ), избыточной массой тела (ИМТ) и ожирением, дислипопротеидемией (ДЛП) и более высокими средними значениями показателей. Наличие связи между ТДС и ССЗ подтверждает факт достоверно большей распространенности психоэмоциональных расстройств у женщин с АГ, ИМТ и ожирением, гипертриглицеридемией (ГТГ).

Обнаружены неблагоприятные сдвиги и ухудшение эпидемиологических условий формирования ССЗ: достоверное увеличение распространенности таких ФР, как ДЛП, курение, недостаточная физическая активность (НФА); повышение среднепопуляционных значений ХС, ТГ, ХС ЛПНП, КА и снижения уровня ХС ЛПВП. Распространенность ИМТ и ожирения уменьшилась, но в 7 раз вырос удельный вес лиц с недостаточной массой тела среди женщин. На фоне отсутствия достоверных изменений в общей частоте ИБС и при уменьшении распространенности возможной ИБС за 25 лет в 3 раза увеличилась частота ее безболевой формы.

Анализ вклада ФР ССЗ в смертность показал, что наличие двух ФР увеличивает риск общей смерти в 1,5 раза, смерти от ССЗ – в 1,9 раза, а сочетание трех и более факторов – в 2,1 и 3,2 раза соответственно. Наличие АГ влечет увеличение смертности от ССЗ в 4 раза; максимальный показатель накопленной сердечно-сосудистой смертности определяется в группе женщин со смешанной АГ, а минимальный – среди лиц с диастолической АГ. Наибольший вклад в уровень смертности среди всех ФР имеет АГ: половина всех случаев смерти и три четверти случаев смерти от ССЗ обусловлены повышенным уровнем артериального давления. Среди липидных показателей наибольшее влияние как на общую, так и на сердечно-сосудистую смертность, имеет ГТГ. По влиянию на показатели общей и сердечно-сосудистой смертности ФР распределились в порядке уменьшения: АГ – ДЛП – ожирение – НФА – ИМТ. Ранжированная по степени влияния на продолжительно­сть жизни женщин цепочка ФР выглядит следующим образом: САГ – ГТГ – cочетание САГ и ДАГ – ГХС – повышенный уровень ХС ЛПНП – низкая концентрация ХС ЛПВП – ожирение, НФА – ИМТ – ДАГ.

С помощью децильного анализа определены оптимальные значения цифровых показателей, при которых наблюдается минимальный уровень смертности: САД – 110-116 мм рт.ст.; ДАД – 60-76 мм рт.ст.; БМИ – 22,1-24,3 кг/м2; общий ХС –
158-175 мг/дл (4,0-4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,0 ммоль/л); ХС ЛПВП –
50-63 мг/дл (1,3-1,6 ммоль/л).

Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска, смертность, женская популяция.

ANNOTATION

Malatskivska О.V. The dynamics of cardiovascular diseases risk profile in female population. – Manuscript.

Тhesis on competition of the candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11 – cardiology. – National scientific center “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” Аcademy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation presents the analysis of 25-years-old dynamics of cardiovascular diseases (CVD) risk profile in female population with determination of role main risk factors in death rates and their optimum values. It was detected the prevalence of anxiety-depression disorders and its connection with the main risk factors of CVD among female population.

The results of research showed increase total cumulative risk of CVD in female population – increase the prevalence of majority risk factors (dyslipoproteinemia, smoking, low physical activity) as well as average values of lipid rates and unfavorable changes in the prevalence of ischemic heart disease (increase frequency of painless myocardial ischemia).

The analysis of influence of CVD risk factors on the death rates level demonstrated the greatest value of arterial hypertension. Among lipid indexes the hypertriglyceridemia is the most important of all. The optimal values of risk factors at which observed
a minimal level of total mortality are for systolic BP – 110-116 mm Hg, diastolic BP – 60-76 mm Hg, for body mass index – 22,1-24,3 kg/m2; cholesterol – 158-175 mg/dl
(4,0-4,5 mmol/l); triglycerides – 61-86 mg/dl (0,7-1,0 mmol/l); HDL cholesterol –
50-63 мг/дл (1,3-1,6 mmol/l).

Keywords: cardiovascular diseases, risk factors, death rates, female population.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ АТ БМІ Гіпо-α-ХС ГТГ ГХС ДАТ ДАГ ДЛП ЕКГ ІМ ІХС КА ЛРС НМТ НФА САТ САГ ССЗ ТДС ФР ХС ХС ЛПВЩ ХС ЛПНЩ

– артеріальна гіпертензія – артеріальний тиск – біомас-індекс – гіпоальфахолестеринемія – гіпертригліцеридемія – гіперхолестеринемія – діастолічний артеріальний тиск – діастолічна артеріальна гіпертензія – дисліпопротеідемія – електрокардіограма – інфаркт міокарда – ішемічна хвороба серця – коефіцієнт атерогенності – людино-роки спостереження – надлишкова маса тіла – недостатня фізична активність – систолічний артеріальний тиск – систолічна артеріальна гіпертензія – серцево-судинні захворювання – тривожно-депресивні стани – фактор ризику – холестерин – холестерин ліпопротеїдів високої щільності – холестерин ліпопротеїдів низької щільності