Зміст

Введення

1. Вплив масажу на різні системи організму

1.1 Дія на шкіру

1.2 Вплив масажу на нервову систему

1.3 Вплив масажу на м'язову систему

1.4 Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат

1.5 Вплив масажу на внутрішні органи

1.6 Вплив масажу на загальний обмін речовин

1.7 Системи масажу

2. Дренажний масаж

Перелік літературних джерел

Введення

Масаж – лікувальний метод, що полягає в дозованій механічній і рефлекторній дії на органи і тканини організму, здійснюваному рукою масажиста або спеціальним апаратом.

Масаж сьогодні успішно застосовується в травматологічній практиці, для лікування очних хвороб, при гінекологічних захворюваннях, для профілактики і лікування широкого спектру внутрішніх хвороб. Вельми поширений масаж в спортивній практиці.

В даний час немає медичної установи (лікарні, клініки, поліклініки), а також установи санаторно-курортного комплексу, де б не застосовувався масаж як ефективний лікувальний метод. Викладання масажу введене у всіх інститутах і технікумах фізичної культури разом з медичними технікумами.

Знання масажу є елементом загальної культури суспільства, оскільки цей широко доступний кожному і простій у вживанні лікувальний метод – це одна з найважливіших умов профілактики захворювань і підтримки високого рівня здоров'я людини.

Вплив масажу на різні системи організму

Масаж надає всіляку фізіологічну дію на організм: лікувальну, седативну, тонізуючу, загальнозміцнюючу, профілактичну і так далі Під впливом масажу виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь різні органи і системи організму людини.

Дія на шкіру

Шкіра забезпечує механічний захист внутрішніх органів від пошкоджень, проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин, бере участь у водо- і теплообміні із зовнішнім середовищем, формує у відповідь реакції на роздратування.

Завдяки масажу з шкіри віддаляються віджилі клітини зовнішнього шару, що сприяє поліпшенню шкірного дихання, посиленню видільних процесів сальних і потових залоз. Крім того, покращується кровообіг, живлення шкіри і залоз. Таким чином, значно підвищуються всі процеси обміну в організмі.

1.2 Вплив масажу на нервову систему

Оскільки дія масажної процедури зі своєї фізіологічної суті опосередкована нервовими структурами, масажна терапія робить значний вплив на нервову систему: змінює відношення процесів збудження і гальмування (може вибірково заспокоювати або збуджувати – тонізувати нервову систему), покращує адаптивні реакції, підвищує здатність протистояти стресовому чиннику, збільшує швидкість регенеративних процесів в периферичній нервовій системі.

Виявлено, що в першу чергу на масаж реагує нервовий компонент. При цьому найбільші зміни в нервових стволах наголошувалося після 15 сеансів масажу і виявлялися прискоренням регенерації сідничного нерва. Цікаво, що при продовженні курсу масажу у відповідь реакції організму зменшувалися. Таким чином було експериментальне обґрунтовано дозування курсу масажу – 10 - 15 процедур.

1.3 Вплив масажу на м'язову систему

Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з поперечнополосатої м'язової тканини. Скелетна мускулатура інервується передніми і задніми гілками спинномозкових нервів, що відходять від спинного мозку, і управляється командами з вищих відділів центральної нервової системи – кори головного мозку і підкіркових центрів екстрапірамідної системи. Завдяки цьому скелетні м'язи є довільними, тобто здатними скорочуватися, покоряючись усвідомленій вольовій команді. Ця команда вигляді електричного імпульсу поступає з кори головного мозку до вставних нейронів спинного мозку. Які на основі екстрапірамідної інформації моделюють активність рухових нервових клітин, аксони яких закінчуються безпосередньо на м'язах. Аксони рухових нейронів і дендрит чутливих нервових клітин, що сприймають відчуття від м'язів і шкіри, об'єднані в нервові стволи (нерви).

Під впливом точкового масажу нервових стволів або масажу самих м'язів, що обхвачує і лінійного, кількість і діаметр розкритих капілярів в м'язах збільшується.

При масажі, рівно як і при фізичних навантаженнях, підвищується рівень змінних процесів. Чим вище обмін речовин в тканині, тим більше в ній функціонуючих капілярів. Було доведено, що під впливом масажу число розкритих капілярів в м'язі досягає 1400 на 1 мм2 поперечного перетину, а кровопостачання її збільшується в 9-140 разів.

Крім того масаж, на відміну від фізичного навантаження, не викликає утворення молочної кислоти в м'язах. Навпаки, він сприяє вимиванню кенокситів і метаболитів, покращує трофіку, прискорює відновні процеси в тканинах.

У результаті масаж надає загальнозміцнюючу і лікувальну (у випадках міозитів, гіпертонусу, атрофія м'язів і так далі) дію на м'язову систему. Під впливом масажу підвищується еластичність і тонус м'язів, покращується і скоротлива функція, зростає сила, підвищується працездатність, зміцнюються фасції.

Особливо великий вплив прийомів розминки на м'язову систему. Розминка є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених м'язів, оскільки масаж є свого роду пасивною гімнастикою для м'язових волокон. Підвищення працездатності спостерігається і при масажі м'язів, що не брали участь у фізичній роботі. Це пояснюється генерацією під впливом масажу чутливих нервових імпульсів, які, потрапляючи в центральну нервову систему, підвищують збудливість центрів управління масажованих і сусідніх м'язів. Тому при стомленні окремих м'язових груп доцільно масажувати не лише стомлені м'язи, але і їх анатомічні і функціональні антагоністи.

Вплив масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи

Основне завдання масажу – відновлення нормального перебігу змінних процесів (обміну речовин, енергії, біоенергії) в тканинах, органах, системі органів. Безумовно, формуванням серцево-судинної системи належить тут первинне значення як структурній базі, свого роду, «транспортній мережі» для обміну речовин. Такої точки зору дотримується як традиційна, так і нетрадиційна медицина.

Масаж, надаючи великий вплив на циркуляцію лімфи, прискорюючи її відтік. З одного боку це збільшує приплив живильних речовин до тканин масажованої ділянки шляхом збільшення гідростатичного тиску, а з іншою звільняє клітини від продуктів обміну і розпаду. При цьому стимулюється струм лімфи через лімфатичні вузли, де вона інтенсивно очищається і збагачується лімфоцитами. Це наводить до загального підвищення імунітету, посилення фільтраційних і бар'єрних функцій організму.

Масажні лінійні рухи необхідно проводити, в основному, по напряму струму лімфи – тобто від периферії тіла до місць впадання лімфатичних проток у венозну систему (приблизно на рівні верхнього краю лопаток). Поблизу крупних лімфатичних вузлів (привушних, піднижньочелюсних, надключичних, пахових) масаж має бути направлений до цих вузлів. Самі лімфатичні вузли не масажують.

1.4 Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат

З'єднання кісток зв'язують кістки скелета в єдине ціле. Вони утримують їх один біля одного і забезпечують ним велику або меншу рухливість. З'єднання кісток мають різну будову і володіють такими фізичними властивостями, як міцність, пружність, рухливість, що пов'язане з виконуваною ними функцією.

При травмах кісток масаж сприяє швидшій освіті кістковою мозолі, стимулює життєдіяльність опорно-рухового апарату, покращує еластичність зв'язкового апарату, попереджає або сприяє зменшенню наявних контрактур.

Під впливом масажу зв'язковий апарат, суглоби набувають великої рухливості. Масаж усуває те, що утворюється при травмах або захворюваннях зморщування суглобових сумок, сприяє зменшенню навколосуглобових набряків, прискорює видалення продуктів розпаду, попереджає розвиток наслідків мікротравми суглоба.

Позитивна дія масажу на в'язки, суглоби пояснюється зігріванням масажованої ділянки, посиленням крово- і лімфообіги, активізації синовіальної рідини.

1.5 Вплив масажу на внутрішні органи

Дотриманням правил правильного харчування і регулярним вживанням масажу можна не допустити захворювань, а в разі вже наявних патологій значно поліпшити стан органів шлунково-кишкового тракту.

Завдання масажу на першому етапі полягає в посиленні перистальтки кишечника, поліпшенні зберегальних властивостей кишки. Механічне роздратування стінки живота, а також інтеррецепторів внутрішніх органів наводить до скорочення гладком'язових волокон травної трубки. Чергування фаз збудливого і седативного масажу (скорочення і розслаблення мускулатури кишечника) викликає «відлипання» калових відкладень від стінок кишки і очищення слизистої оболонки.

Такий масаж особливо показаний хворим в стані гіпокінезії: у післяопераційний період, при спинальній патології і так далі

Масаж покращує функцію зовнішнього дихання, підвищує прохідність бронхів і резервні можливості дихання, збільшує насичення артеріальної крові киснем і виділення вуглекислого газу.

1.6 Вплив масажу на загальний обмін речовин

Обмін речовин – це сукупність реакцій асиміляції (анаболізму – утворення і побудови нових структур, клітин і тканин) і дисиміляції (катаболізму – розпаду речовин з виділенням енергії). Обоє сторони обміну речовин тісно зв'язано один з одним. Анаболізм йде з витратою енергії, утвореної в результаті катаболічних процесів. У свою чергу розщеплювання енергосубстратів можливе лише після їх попереднього синтезу організмом. Динамічна рівновага в обміні речовин – це основна умова здоров'я людини. Порушення обміну речовин обов'язкове у результаті веде до патології органу, системи органів і організму в цілому. Першим кроком до порушення змінних процесів є зниження рівня обміну речовин (що спостерігається, наприклад, при старінні організму, гіпокінезії і т. д.). Підвищення рівня змінних реакцій веде до посилення виділення розщеплювання метаболітів, що є в більшості випадків біологічними отрутами, а також підвищує швидкість окислювальних реакцій в організмі.

Доведено, що при масажі швидкість вжитку кисню підвищується на 30-35% в порівнянні із спокоєм, на 15-20% посилюється виділення молочної кислоти нирками і шкірою.

1.7 Системи масажу

Існують наступні системи масажу:

I. Європейська:

російська;

шведська;

фінська;

II. Східна.

В даний час російська, шведська і фінська системи є ведучими в світі. У останніх 50-70 років ці системи постійно удосконалювалися, переймаючи один у одного все краще. Синтез найбільш ефективних прийомів кожною з названих систем привів до створення європейського масажу.

Європейський класичний масаж – це набір прийомів за допомогою яких можна виконати гігієнічний, лікувальний, спортивний і косметичний масаж без спеціальної дії на рефлекторні зони.

Російська система масажу склалася ще до появи системи шведського лікарського масажу. Російська система масажу, що сформувалася до теперішнього часу, значно відрізняється від інших систем переважанням прийомів розминки, що дає можливість приділяти велику увагу масажу не лише фасцій і суглобів, але і м'язової, судинної і нервової систем. Для російської системи масажу характерна тонша дозована дія на різні тканини і центральну нервову систему, а також більшу різноманітність прийомів, яка дозволяє масажистові раціонально використовувати свої сили, відпочивати, замінюючи один прийом іншим, рівноцінним.

Шведська система масажу була заснована в XIX ст. П. Х. Лінгом (1776-1839). Він вивчив і систематизував прийоми, елементи і форми масажу древніх греків. Римлян і китайців. У шведську систему масажу входять прийоми поглажування (5-7%), розтирання (40-50%), розминки (10-15%) і руху (30-40%). На відміну від класичного масажу, прийоми шведської системи сильніші, при їх виконанні прагнуть проникнути глибоко. Завдання шведського масажу полягає в розтиранні ущільнень, розтяганні судинно-нервових пучків і м'язів, а не в поліпшенні крово- і лімфообігу.

Фінська система масажу має в своєму розпорядженні обмежене число прийомів, серед яких домінує розминка подушечкою великого пальця. З цієї причини вона малоефективна, оскільки немає можливості широко варіювати прийоми залежно від ділянки тіла і будови м'язів. До того ж вживання цих прийомів вимагає дуже сильних і витривалих пальців. Проте треба відмітити, що фінська розминка ефективна на плоских м'язах.

Прийоми фінської системи масажу виконуються в тій же послідовності, що і в шведській системі, тобто стопа – гомілка – стегно або кисть – передпліччя – плече для нижніх і верхніх кінцівок відповідно.

Види масажу

Відомі наступні види масажу:

гігієнічний (оздоровчий);

лікувальний;

спортивний;

косметичний.

Виділяють методи масажу:

ручний;

апаратний;

комбінований.

Формою масаж ділиться на:

загальний;

приватний;

самомасаж.

Спортивний масаж

Спортивний масаж застосовується для поліпшення функціонального стану спортсмена, його спортивної форми, зняття стомлення, підвищення фізичної працездатності. Профілактики травм і захворювань опорно-рухового апарату і їх лікування. Він підрозділяється на тренувальний, попередній, відновний і використовуваний при спортивних травмах і деяких захворюваннях, пов'язаних із спортом.

Тренувальний масаж. Загальна мета тренувального масажу полягає в підготовці спортсмена до найвищих спортивних досягнень в короткий час і з найменшою витратою психофізичної енергії. Він є складовою частиною тренувального процесу і відноситься до засобів спортивного тренування.

Завдання тренувального масажу:

1. поліпшити стан нервово-м'язового апарату спортсмена і особливо тих м'язів, на які падає велике навантаження;

2. підвищити спортивну працездатність;

3. сприяти швидкому входженню в спортивну форму.

Тривалість сеансу тренувального масажу складає 40-60 хвилин. Велике значення для тренувального масажу має облік навантаження, яке падає на ті або інші групи м'язів і суглоби в кожному виді спорту. Так, для велосипедистів і ковзанярів скорочують час на масаж м'язів грудей і рук, але збільшують тривалість масажу м'язів ніг. Загальний же час тренувального масажу залишається постійним.

В даний час використовується переважно відновний масаж, що частково виконує роль тренувального. Додатково застосовуються такі засоби, як аутогенне тренування, заняття на тренажерах, електростимуляція м'язів і ін.

Попередній масаж – це короткочасний масаж, направлений на те, аби щонайкраще підготувати спортсмена до змагання або до тренувального заняття.

Даний вигляд спортивного масажу виконується протягом 5-20 хвилини за 10-20 хвилин до розминки перед змаганням або тренуванням, або після неї.

Відомі наступні різновиди попереднього масажу: розминка, масаж в передстартових станах (заспокійливий і тонізуючий), що зігріває і мобілізуючий.

Відновлювальний масаж – це вид масажу, що вживається після будь-якого роду навантаження (фізичною і розумовою) і при будь-якій мірі стомлення для максимально швидкого відновлення різних функцій організму і підвищення його працездатності.

Завдання відновлювального масажу:

1. відновити рухову працездатність;

2. зняти відчуття стомлення;

3. підготувати організм до майбутнього фізичного навантаження.

Відновлювальний масаж проводиться після змагань або тренувань і в перервах між ними. Тривалість сеансу, а також глибина і інтенсивність масажу мають бути індивідуальними для кожного спортсмена.

При його призначенні необхідно враховувати вид спорту, навантаження, фізичний стан спортсмена, величину масажованої поверхні і розвиток м'язового апарату. Тривалість загального сеансу відновного масажу рівна в середньому 40-60 хвилинам.

Відновлювальний масаж найбільш ефективний при проведенні щоденного як мінімум дворазового сеансу. У таких видах спорту, як легка атлетика, боротьба, плавання, бокс та інші, відновлювальний масаж, короткий за часом, проводиться в перервах між змаганнями.

Масаж при спортивних травмах і деяких захворюваннях. Раціонально побудована система спортивної підготовки, куди входить і масаж, сприяє попередженню і лікуванню значного числа травм і пошкоджень, а також захворювань, пов'язаних з перевантаженнями, перетренуванням. Масаж – це невід'ємна частина комплексного лікування спортивних травм і захворювань. Він має велике значення при відновленні (реабілітації) працездатності після них. Найбільш поширені спортивні травми – удари, розтягування в'язок, різні пошкодження м'язів і сухожиль, вивихи.

Основні прийоми масажу при пошкодженнях і захворюваннях ті ж, що і при тренувальному, відновному і інших сеансах масажу. У ряді випадків, особливо при приватному масажі, слід користуватися розтираннями і мазями, зазвичай використовуваними при захворюваннях м'язів (міалгія, міозит) і периферичної нервової системи (невралгія, неврози, радикуліт, ішіас). Розтирання і мазі сприяють швидшому відновленню функцій суглобів і в'язок при вивихах, ударах і інших травмах.

Методи масажу

Під методом масажу розуміють спеціальні механічні прийоми, що проводяться за допомогою рук, спеціальних апаратів (пристосувань) і інколи (у східному масажі) ніг в певній послідовності.

По методу виконання масаж підрозділяється на ручний, апаратний і комбінований.

2. Дренажний масаж

Техніка маніпуляцій, при якій масажист впливає на серцево-судинну систему, — від крупних судин до капілярів (кровоносних і лімфатичних), при цій техніці прокачується кров і лімфа.

При використанні цього масажу забирається весь застій в судинах, покращується водний баланс шкіри і її дренаж — здатність виводити токсини і вуглекислий газ. Завдяки цьому клітини шкіри, підшкірної клітковини і м'язів починають оздоровлюватися. Рекомендується тим, хто страждає куперозом, червоністю, спазмами м'язів, для зменшення набряків після хірургічної пластики особи.

Біоваськулярний (біосмотичний дренажний) масаж

Унікальна техніка, вирішальна велику частину проблем, пов'язаних з судинною недостатністю як лімфатичного так і венозного ланок дренажної системи.

Враховуючи різноманіття косметичних проблем, що виникають в результаті судинних порушень, методика є на сьогоднішній день одній з тих, що самих зажадалися на професійному ринку.

Розглядаються різні рівні додатка, починаючи з інтерстиціальної ланки (реабсорбція первинної лімфи), переходячи до каналикулярної ланки (основний магістральний дренаж) і завершуючи гангліонарним етапом (робота на лімфовузлах).

Окрім цього, обговорюються питання посилення осмотичних механізмів проникнення активних косметичних компонентів в епітеліальні тканини (біоосмотична техніка), профілактики гіперчутливості і поєднання багатокомпонентних завдань.

В цілому техніка є незамінною у вирішенні проблем судинного характеру, в процесі реабілітації хірургічних хворих (особливо косметичних клінік), а також як симптоматичний засіб лікування при системних прогресуючих захворюваннях.

Дренажна масажна техніка

Системний лімфодренаж, тканинний дренаж. Дренаж внутрішніх органів, висцеромассаж. Масаж по «відсисаючій» методиці. Техніка вичавлювання і випрасовування. Приватний, місцевий лімфодренаж використовується в роботі з целюлітом. Системний лімфодренаж ефективно бореться з набряками, тому використовується в боротьбі із застійними явищами. Вісцеромассаж дає фахівцеві інструмент для нормалізації роботи внутрішніх органів.

Дія масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи під впливом масажу збільшується кількість функціонуючих капілярів, вони розкриваються, що обумовлює посилений приплив артеріальної крові, сприяє активізації кровообігу в цілому, перерозподілу крові від внутрішніх органів до м'язів і шкіри. Це, у свою чергу, викликає підвищення місцевої температури, зігрівання тканин, зміну їх фізико-хімічного стану, у зв'язку з чим покращується їх еластичність.

На дорозі дотримання лімфатичних судин від органів і частин тіла до стволів і проток лежать багаточисельні лімфатичні вузли, що відносяться до органів імунної системи. Відповідно будові і функціям в лімфатичній системі виділяють лімфатичні капіляри (лімфокапелярні судини), в них з тканин всмоктуються колоїдні розчини білків, здійснюється додатковий до вен дренаж тканин — всмоктування води і розчинених в ній кристалоїдів, видалення з тканин чужорідних часток (зруйновані клітини, мікробні тіла, пилові частки).

Масаж сприяє відтоку лімфи з органів і тканин. Зворотний струм лімфи неможливий, оскільки на внутрішній поверхні лімфатичних судин майже один над одним знаходяться клапани. Ось чому масажні прийоми виконуються по ходу цих судин.

Уповільнення руху лімфи наводить до погіршення живлення тканин і клітин. При травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату струм лімфи сповільнюється, настають застій і набряк.

Масаж, виконаний по ходу лімфатичних судин, прискорює лімфотік від органів і тканин. Це сприяє, з одного боку, активнішому постачанню органів різними живильними речовинами, а з іншої — швидшому виходу з організму продуктів розпаду. При масажі відбувається ліквідація застійних явищ (причому не лише на масажованій ділянці, але і в розташованих поруч органах і тканинах), а також розсмоктування набряків різного походження.

Масаж благотворно впливає на серцево-судинну систему. Завдяки масажу кров відливається від внутрішніх органів до поверхні шкіри і м'язових пластів, настає помірне розширення периферичних судин, полегшується робота лівого передсердя і лівого шлуночку, підвищується нагнітальна здатність серця, покращується кровопостачання і скоротлива здатність сердечного м'яза, усуваються застійні явища в малому і великому кругах кровообігу. Пожвавлюється обмін в клітинах, підвищується поглинання тканинами кисню. Масаж також стимулює кровотворну функцію, сприяючи підвищенню вмісту в крові гемоглобіну і еритроцитів.

Дія масажу на серцево-судинну систему, перш за все, виявляється в розширенні і збільшенні кількості функціонуючих капілярів. Під впливом масажу, особливо розминки, в масажованому м'язі число розкритих капілярів і ширина їх різко зростають.

Розширення капілярної мережі шкіри під впливом масажу і поліпшення венозного кровообігу в результаті його прискорення під впливом ритмічних масажних рухів полегшує роботу серця. Масаж викликає незначні зміни артеріального тиску. Наприклад, у здорових людей загальний масаж підвищує тиск систоли на 13,3..20 ГПа і викликає незначне зниження тиску діастоли. Відмічено що масаж голови, шиї області надплеччів і живота у хворих гіпертонічною хворобою сприяє також зниженню тиску систоли і діастоли. Під впливом масажу у хворих гіпертонією і гіпотонією покращується капілярний кровообіг. При цьому масаж живота викликає почастішання ритму сердечних скорочень, а масаж комірної зони - його уповільнення.

Дія масажу як механічного чинника «спричиняє за собою включення центральної нервової системи в регуляцію функцій кровообігу», що підтверджується збільшенням і прискоренням потоку крові і лімфи в областях, віддалених від масажованих ділянок тіла. Виражений вплив надає масаж на лімфотік. Лімфатична система тісно пов'язана з кровоносною системою.

Лімфатична система - це система лімфатичних капілярів, які з'єднуються в крупніші судини. Лімфатичні судини проходять через ряд вузлів, в яких відбувається утворення лімфоцитів.

Лімфатичні вузли — наче фільтри, де лімфа очищується від продуктів розпаду і токсичних речовин стомлення. Розминати (масажувати) лімфатичних вузлів, особливо за наявності інфекційного процесу, протипоказано.

Лімфатичні вузли беруть участь в кровотворенні і імунологічному захисті. У них затримуються і руйнуються мікроби, активно протікає фагоцитоз. При затримці циркуляції лімфи, її застої виникають набряки. Тканинна рідина і лімфа складають близько чверті маси тіла. Послаблення руху лімфи наводить до погіршення живлення тканин і клітин, до зниження змінних процесів.

Масаж проводять зазвичай по ходу лімфатичного струму до розташування найближчих лімфатичних вузлів. Такі напрями називають масажними лініями або масажними напрямами. Велика частина лімфатичних судин йде паралельно кровоносним, утворюючи в деяких місцях довкола них лімфатичну мережу.

Перелік літературних джерел

Белая Н.А. Лечебный массаж. – М.: Советский спорт, 2001. – 304 с

Демитр Шойлев "Спортивная травматология". София: Медицина и физкультура, 1996 г.

Краснов А.Ф., Аршин В.М., Цейтлин Н.Д. "Справочник по травматологии". М.: "Медицина", 1994 г.

Курпан Ю.И., Таламбум Е.А., Силин Л.Л. "Движение против остеохондроза позвоночника" М.: Физкультура и спорт 1997 г.

Дубровский В.И., Дубровская Н.М. «Практическое пособие по массажу» Издательство «Шаг» М. 1993 г.