КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ЛОГІСТИКА»

на тему “Управління запасами матеріалів на підприємстві”

КИЇВ – 2009

Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів

1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів

Для визначення розміру (обсягу) замовлення Qзі матеріалу i-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Qopt.і , Qopt1і , Qopt2і для всіх наведених в завданні цін Рі , Р1і , Р2і з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:

Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.

Розрахунок Qopt, Qopt1, Qopt2 для першої позиції заданих матеріалів.

Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Рі, Р1і, Р2і}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Qopt.і, Qopt1і, Qopt2і, Q1і, Q2і}, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {Fств.opt.i, Fств.opt1i, Fств.opt2і, Fств1i, Fств2i} згідно з формулою:

де – річні витрати на оформлення замовлень матеріалу i-го найменування; – річні витрати на утримання запасу тари i-го найменування;

– річні витрати на закупівлю матеріалу i-го найменування.

1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалів Qз.і визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і, Fств1і, Fств2і, FствDі}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів {Qopt.і, Qopt1і, Qopt2і, Q1і, Q2і} та {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і, Fств1і, Fств2і, FствDі}, для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:

функція зворотно пропорційних витрат

;

функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі

;

функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Рі

;

функція загальних річних витрат на створення запасу Fств.i(Q) з урахуванням знижок цін

;

— ступінчата функція.

Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).

Рис. 1 - Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів

Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.

Таблиця 1 - Показники обсягу замовлень матеріалів

Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів

Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.

Таблиця 2 - Питома вага позицій матеріалів

Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).

Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів

Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів

Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:

ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;

БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.

3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів

Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі tз = 7 дн. Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовлення Qз = 10000 од. Закупівельна ціна Pз = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.

В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:

Тривалість першого циклу постачання

де – річна кількість замовлень.

Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання

Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачання Sн приймається рівним обсягу замовлення Sн = Qз = 10000 од.

Рівень запасу на початку першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто SпІ = Qз = 10 000 од.

Рівень запасу у точці замовлення становить Sз = dс tз= 600 Ч 7 = 4200 од.

Споживання матеріалу за перший цикл DІ = dІ ТІп = 600 Ч 16,7 = 10000 од.

Рівень запасу в кінці першого циклу SкI = SпI – DI = 10000 – 10000 = 0 од.

Обсяг замовлення матеріалу на першому циклі QзІ = Qз = 10000 од.

Рівень запасу на початку другого циклу дорівнює SпІІ = SкI + QзІ = 0 + 10000 =

= 10000 од.

Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме tоІ = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).

На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:

II цикл: dIІ = 600 Ч (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;

III цикл: dIІІ = 600 Ч (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;

IV цикл: dIV = 600 Ч (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;

V цикл: dV = 600 Ч (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.

3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним ТJп = Тп.с = const.

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Тз j = Тj2 = Тjп – tз = const (Тз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj = Qз = const (в нашому завданні Qз = 10000 од.).

Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ

3.3 Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:

Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Тjз = Тз.с = const (в нашому завданні ТІз = ТІIз = ТІIIз = ТІVз = Тз.с = 16,7 дн.).

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Tз j = Тj2 = Тjп – tз = const (для завдання – Tз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн= const (Sн = Qз = 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj, тобто Qзj = Sн – Sкj.

Таблиця 5 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ

3.4 Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj = Qз = const (Qзj = 10000 од.).

Рівень запасу у точці замовлення є незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз = tз dc ( Sз = 7 Ч 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тjз = varia, виходячи з циклу закупівлі tз = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.

Таблиця 6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.

Таблиця 7 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

3.5 Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн= const (в нашому завданні це Sн = Qз = 10000 одиниць), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj.

Рівень поточного запасу в точці замовлення є незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз = tз dc (в завданні це Sз = 7 Ч 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тjп = varia, виходячи з циклу закупівлі tз = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні Tз j = Т2j).

Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу є величина постійна S2j = Sпj – Sз= Sн– Sз = const (в завданні це S2 = 10000 – 4200 = 5800 од.).

Таблиця 8 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

Таблиця 9 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

3.6 Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів

Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.

Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:

ОК = Sc Рз = (Sпот.с + Sрез)Рз , грн; 

де Sc – середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; – закупівельна ціна матеріалу; Sпот.с – середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; Sрез – резервний запас матеріалу.

Середній поточний запас матеріалу Sпот.с розраховується за формулою

де Sпот(t) – функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:

S(t) – функція руху запасу матеріалу в часі; Т – інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).

Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою

де Sjк.від’ємн. — від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К – загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.

На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу t0j, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)

Т = ТІ + ТІІ + ТІІІ + ТІV + ТV = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.

може бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто середній поточний запас матеріалу становитиме

В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання Sjк.від’ємн., тому резервній запас матеріалу складе

Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить

OK = (Sпот.с + Sрез)Рз = (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.

Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.

Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.

Таблиця 10 - Порівняння систем

Висновки

В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.

В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.