Вступ

Розділ 1. теоретичні основи фінансового планування

1.1 Сутність і значення фінансового планування

1.2 Основні завдання, методи та принципи фінансового планування

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Розділ 2. Система фінансового планування на підприємствах та порядок його складання

2.1 Порядок розробки фінансового плану

2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування

Розділ 3. Бізнес-план як основний документ фінансового планування

3.1 Бізнес-план

3.2 Приклад бізнес-плану створення ТОВ “Світанок”

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В умовах переходу до ринкової економіки значно підвищується матеріальна і моральна відповідальність керівників суб'єктів господарювання за їх фінансовий стан. Фінансовий стан підприємств залежить від рівня їх виробничо-фінансової діяльності, який значною мірою визначається рівнем управління в них. Вироблення управлінських рішень, оцінка та вибір найефективніших варіантів, форм і засобів їх виконання здійснюються на основі планування розвитку економіки підприємства загалом.

У загальному плануванні розвитку економіки підприємств істотну роль відіграє фінансове планування.

Поняття фінансового планування і стратегії управління підприємством ще досить недавно були незнайомі широкому загалу в Україні. Та й сьогодні цим поняттям більш оперують науковці, а ніж практики. Але будимо сподіватися, що в майбутньому планування фінансової діяльності підприємств буде більш розповсюджене явище, а ніж зараз.

Фінансове планування на рівні підприємства - це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.

Об’єктами планування є доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах її покриття.

Головним інструментом фінансового планування в сучасних умовах є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів і видатків, значне поширення у практиці мають також такі інструменти фінансового планування, як платіжний календар, бізнес-план.

Мета курсової роботи полягає у висвітленні питання організації процесу розподілу фінансових ресурсів.

Головним завданням курсової роботи є:

визначення теоретичних основ фінансового планування;

дослідження системи фінансового планування на підприємствах та порядок його складання;

складання бізнес-плану - основного документу фінансового планування.

Об’єктом курсової роботи є фінанси підприємства, економічні процеси на підприємстві.

Суб’єктом дослідження є фінансове планування на товаристві з обмеженою відповідальністю “Світанок”.

Методологічною основою написання курсової роботи послужили підручники та навчальні посібники, статті в наукових періодичних виданнях з досліджуваної проблеми.

Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновку, списку використаних джерел. Робота викладена на 32 сторінках, ілюстрована 4 таблицями, 1 рисунком, 5 формулами, включає 3 додатки.

Список використаних джерел містить 12 найменувань

Розділ 1. теоретичні основи фінансового планування

1.1 Сутність і значення фінансового планування

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Розробка фінансової стратегії - це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Фінансова стратегія підприємства згідно зі стратегічною ціллю забезпечує:

формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Завданнями фінансової стратегії є:

визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності;

вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

прогноз звіту про прибутки та збитки;

прогноз руху грошових коштів;

прогноз балансу активів та пасивів підприємства. Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

1.2 Основні завдання, методи та принципи фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займалися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих підприємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:

які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

які джерела їх надходження;

чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, Що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими норма-швами с ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного

капіталу;

максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

мінімум поточних витрат;

мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії Ії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності Ії дій для досягнення сформульованих цілей.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

За твердженням канадською бізнесмена Д. Дейла, "план є основою контракту між підприємцем і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів для того, щоб сформувати мету і запропонувати шляхи її досягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компанії орієнтується на довгостроковий план, як на дорожню карту".

Вдалий план, на думку Д. Дейла, одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій, гарантія провалу фірми.

Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В. Ковальов виділяє три найважливіших:

Координуюча роль плану

Невизначеність майбутнього

Оптимізація економічних наслідків

Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.

Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей

Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.

Виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.

Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.

Соціальні як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.

Фінансове планування це процес, який складається з наступних процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих ідей (варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

В короткостроковому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану. Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають: відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств; нестабільність фіскальної політики держави; складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах; недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку; недоліки існуючої системи управлінського обліку; застарілі методи оперативної о планування; відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування; недостатній рівень розвитку інформаційних технологій.

Розділ 2. Система фінансового планування на підприємствах та порядок його складання

2.1 Порядок розробки фінансового плану

Фінансовий план - це заключна частина бізнес-плану, яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному виразі. В ньому повинні бути відображені дані про обсяг продажу і загальний прибуток, обсяг інвестицій, джерела фінансування, використання власних коштів, а також позикових (із зазначенням строків і джерел погашення заборгованості), строки окупності капіталовкладень, витрати виробництва та обігу, відсоткове співвідношення доходів і витрат, строки виплати дивідендів (для акціонерного товариства).

Умови, від яких залежить ефективність фінансового планування, витікають з самих цілей цього процесу і необхідного кінцевого результату. Акцент повинен бути зроблений на трьох з них.

1. Прогнозування. Першу умову можна сформулювати як здатність складати акуратні і обґрунтовані прогнози.

Не можна зводити прогнозування до чисто технічної вправи. Підгонка тенденцій під минулі факти і дані нічого не варта. Це пов’язано з тим, що майбутнє не обов’язково відтворює минулі картини, що було б зручним для планування.

2. Вибір оптимального фінансового плану.

В кінці своєї роботи фінансовому менеджеру доведеться визначити, який фінансовий план є найкращим. До цього часу не існує ніякої моделі чи процедури, які могли б врахувати всі складності і приховані перешкоди, що виникають в процесі фінансового планування.

Очевидно, такі моделі ніколи не з’являться. Ця смілива заява базується на законі, який витікає з аксіом.

Аксіома 1. Сукупність невирішених проблем є нескінченною.

Аксіома 2. Кількість невирішених проблем, які окрема людина може враховувати кожний даний момент, не може перевищувати десяти.

Отже, в будь-якій діяльності завжди будуть існувати деякі 10 проблем, які можна назвати, але які не мають формального розв’язку.

Однак фінансовим менеджерам, які розробляють план, доводиться зустрічатись з невирішеними проблемами на кожному кроці, тому їм потрібно докласти максимум зусиль для пошуку аргументів.

Складання фінансового плану починають з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для I-го року - щомісячно, для II-го - щоквартально, для III-го - на рік в цілому. Це пов’язано з тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень.

Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву - баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти синхронності надходження і витрачання грошових коштів або, іншими словами, досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства. Так як ліквідність визначається величиною на будь-яку дату, бажано, щоб дані балансу грошових витрат і надходжень наводились на короткі відрізки часу. При подовженні часових відрізків значення даних, викладених в цьому документі, знижується, навіть якщо вони є надійними.

Ліквідність проекту, що реалізується, може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства. Затримка в платежах призводить до необхідності сплачувати більші штрафи і пеню, що зменшують балансовий прибуток.

Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду, їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду.

В аналітичних цілях таблиця може бути доповнена даними про дебіторську заборгованість, а саме: про розмір безнадійних боргів, складських запасів, кредиторської заборгованості, що були взяті з інших розділів фінплану. Дані балансу грошових потоків необхідно пов’язати з діями підприємства по формуванню власних оборотних коштів. Адже саме недостатність власних оборотних коштів та їх імобілізація створюють ситуацію, коли в потрібний момент на рахунках підприємства немає потрібних грошових коштів. Потрібно згадати і про те, що показники ліквідності визначаються співвідношенням розміру оборотних коштів і короткострокових позикових джерел їх формування.

Невеликий документ з досить простою структурою носить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як буде формуватися прибуток підприємства.

До складу фінансового плану входить також баланс активів та пасивів підприємства.

Баланс активів та пасивів підприємства складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів. Серед активів балансу виділяють поточні активи - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.

При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод “Витрати - Обсяг - Прибуток”). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла система обліку витрат “direct-costing”, в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну обсягу виробництва.

Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі використовують наступну формулу:

(2.1)

Vmin - критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;

Р - ціна одиниці продукції;

Sc - сума постійних витрат;

Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.

Прогнозна величина прибутку PR відповідно складатиме:

(2.2)

де V - обсяг виробництва (продаж);

Sc - сума постійних витрат;

q1 - прогнозований обсяг виробництва (продаж) в натуральному виразі.

Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на рис.2.1

Рис.2.1 Графічний метод визначення точки беззбитковості.

Як видно з рис.2.1, по горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі (в одиницях продукції чи у% виробничої потужності), а по вертикалі - витрати на виробництво і виручка від реалізації.

Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випуском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але перевищення точки беззбитковості виробництва дає прибуток.

Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення ціни на продукцію, що реалізується, визначених видів ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок точки беззбитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залежності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.

Ефективність аналізу беззбитковості дозволяє використовувати його при прогнозуванні величини фінансових ресурсів, але при його впровадженні у практику фінансового планування слід мати на увазі наступне:

і графічний, і розрахунковий методи визначення прогнозованої величини прибутку передбачають обов’язкову диференціацію витрат на постійні та змінні, що обумовлено безпосередньо системою обліку витрат;

побудова графіка заснована на даних одного виду продукції, тому необхідна розробка методів узагальнення даних про випуск тих видів продукції, які планує виробляти підприємство;

виділення постійних витрат пов’язано з поняттям маржинального доходу, який складається з прибутку і постійних витрат і в Україні в обліку не застосовується.

Приблизний зміст фінансового плану можна представити наступними основними статтями доходів та видатків підприємства (табл.2.1).

В процесі фінансового планування відбувається конкретна ув’язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі - джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і прирівняні до них кошти. Така таблиця дозволяє виявити цільовий характер використання фінансових ресурсів, збалансувати доходи і видатки по статтях, визначити резерви формування фондів грошових коштів.

Таблиця 2.1

Фінансовий план підприємства на 200__ р.

№	Найменування показника	Сума, тис. грн.
	I. Доходи і надходження коштів
1.	Прибуток від реалізації
2.	Інші операційні доходи
3.	Доходи від інвестиційної діяльності
4.	Доходи від фінансової діяльності
5.	Інші доходи
6.	Доходи від надзвичайної діяльності
7.	Нарахована амортизація
8.	Довгострокові кредити
9.	Довгострокові позики
10.	Позики на поповнення основних засобів
11.	Орендна плата понад вартості майна по лізингу
12.	Цільове фінансування і надходження з бюджету
13.	Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів
14.	Безповоротня фінансова допомога
15.	Інші доходи і надходження
	Разом доходів
	II. Видатки і відрахування коштів
1.	Платежі до державного бюджету
2.	Відрахування до резервних фондів
3.	Відрахування до фондів накопичення
4.	Відрахування до фондів споживання
5.	Відрахування до фондів соціальної сфери
6.	Відрахування на благодійні цілі
7.	Виплачені дивіденди
8.	Довгострокові інвестиції
9.	Довгострокові фінансові вкладення
10.	Погашення позик на поповнення оборотних засобів
11.	Погашення довгострокових позик і сплата по них%
12.	Поповнення оборотних засобів
13.	Уцінка товарів
14.	Резерви наступних платежів
15.	Резерви по сумнівних боргах
16.	Резерви під знецінення вкладень в цінні папери
17.	Інші видатки і відрахування
	Разом видатків

2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів.

Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.

На підприємстві повинен бути встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгованості за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.

Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів.

Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться платежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, оборотні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.

Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.

2.3 Вибір варіанта капіталовкладення, розрахунок амортизаційних відрахувань при плануванні, визначення собівартості та врахування запасів.

Немає сумніву в тому, що підприємствам необхідно здійснювати капіталовкладення для оновлення обладнання, технології. При розрахунках береться для порівняння кілька можливих варіантів капіталовкладень з врахуванням паспортної продуктивності обладнання. Кращий з варіантів вибирається за найменшою сумою наведених затрат на одиницю годинної продуктивності обладнання.

Методика розрахунку надана в табл.2.2 (дані умовні).

Таблиця 2.2

Вибір варіанта капіталовкладень

№	Показник	Одиниця виміру	Перший варіант	Другий варіант
1	Сума капіталовкладень	Тис. грн.,	2000	3000
2	Сума річних поточних витрат з використанню обладнання	Тис. грн.	100	130
3	Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень	-	0,15	0,15
4	Паспортна продуктивність обладнання	Виробів за год.	3	5
5	Річний фонд часу обладнання при роботі в одну зміну	Год.	1800	1800
6	Сума наведених затрат	Тис. грн.	400	580
7	Сума наведених затрат на 1 виріб р.6: (р4хр5)	Грн.	74,1	64,4
8	Економія наведених затрат на один виріб (р.7, ві-р.7, в2)	Грн.	-	+9,7
9	Економія наведених затрат (р.8 Х р.4 Х р.5)	Тис. грн.	-	87,3

За підрахунками кращого варіанта капіталовкладень обирають той, який дає економію, але при введенні в дію може бути відведено термін дії виходу на проектну потужність і тому економія за фактом може не досягти.

Для підрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти і засоби групують за нормами амортизації. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.

Група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої. Кварт. н. ам.1,25%.

Група 2 це автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти. Кварт.6,25%.

Група 3 будь-які інші основні фонди, що не включені до 1 і 2 груп. Кварт.3,75%

Підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Таблиця 2.3

Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань і її розподіл

№	Показник	Величина показника
1	Планова середньорічна вартість основних фондів з амортизаційними відрахуваннями, тис. грн.
2	Загальна сума амортизаційних відрахувань, в т. ч.: на повне відновлення; на капремонт
3	Норматив амортизаційних відрахувань на повне відновлення до Фонду розвитку виробництва,%
4	Амортизаційні відрахування, тис. грн., в т. ч.: на повне відновлення; на капремонт
5	Розподіл амортизаційних відрахувань за напрямами використання: у Фонд розвитку виробництва; на капремонт

Для нематеріальних активів сума амортизації визначається на основі лінійного методу, за яким кожен окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами відповідно до його первісної вартості з врахуванням індексації протягом року, який визначається підприємством самостійно, враховуючи строк корисного використання таких нематеріальних активів або строк діяльності підприємства, але не більше 10 років.

Собівартість продукції визначається розрахунково-аналітичним методом. Розрахунковим шляхом встановлюються витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, сума амортизаційних відрахувань і величина ремонтного фонду.

Таблиця 2.4

Кошторис витрат на виробництво (з основної діяльності)

№	Витрати	Всього за рік, тис. грн.
1	Сировина та основні матеріали
2	Допоміжні матеріали
3	Паливо
4	Електроенергія
5	Амортизація
6	Заробітна плата з нарахуваннями
7	Інші грошові витрати
8	Витрати на виробництво
9	Списано на поза виробничі рахунки
10	Витрати на валову продукцію
11	Зміна залишків незавершеного виробництва
12	Виробнича собівартість товарної продукції
13	Позавиробничі витрати
14	Повна собівартість товарної продукції
15	Товарна продукція в оптових пінах підприємства

Розділ 3. Бізнес-план як основний документ фінансового планування

3.1 Бізнес-план

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом.

Сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:

1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;

2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

3) маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація, реклама, покупці, конкуренти тощо);

4) сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення та інші сторони ресурсного забезпечення проекту;

5) економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану розробляється прогноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і прибутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.

Щоб формалізувати зв'язок номінальної ставки дохідності, яка включає в себе проти інфляційну надбавку (позначимо цю ставку літерою Іс), з реальною (нормальною) ставкою дохідності для без інфляційної ситуації г, темпом інфляції Ь, запишемо спочатку очевидну рівність:

(3.1)

де Q - грошовий потік за термін здійснення проекту

Мається на увазі, що сума інвестиції дорівнює 1, а величини k, r, b виражені в коефіцієнтах.

Це означає, що грошовий потік за період інвестування повинен бути більшим, ніж інвестована сума, в k разів. Якби не інфляція, то справедливим був би запис (1 + k) = (1 + r), тобто він виражав би рівність номінальної і реальної ставок дохідності, але в умовах інфляції права частина цієї рівності має бути збільшена у (1 + b) разів, отже 1 + k = (1 + r) (1 + b), звідки:

k = r + b+r b(3.2)

Ця формула, відома як формула І. Фішера,

За невеликих темпів інфляції в межах до 10% річних величиною rb звичайно нехтують.

При розрахунках окупності інвестицій обов'язково визначається так звана теперішня вартість (PV-Present Value) майбутніх доходів (витрат) шляхом дисконтування їх номінальних величин (FV-Future Value) за формулою

(3.3)

де t - число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід.

де PV - дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;

P,P,… P - виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;

C,C,…C - поточні витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;

A,A,…A - суми амортизаційних відрахувань за відповідні роки;

b,b,…b - базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;

b,b,…b - базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;

m - ставка оподаткування прибутку;

k,k,…k - ставки дохідності інвестування, прийнятні для інвестора, за відповідні роки.

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звертатися до спів інвесторів або в комерційний банк позичкою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неабиякий вплив на вирішення питання про джерела фінансування.

3.2 Приклад бізнес-плану створення ТОВ “Світанок”

Склад і структура бізнес-плану залежить від розмірів пропонованого ринку збуту, наявності конкурентів, а також перспективного росту створюваного підприємства.

Природно у невеликого підприємства бізнес-план простіше по складу, структурі й обсягові, чим такий же план великого виробництва.

У залежності від мети складання бізнес-плану розділи можуть розроблятися з тим або іншим ступенем конкретизації. Не існує твердої форми і структури плану.

Але, як правило, у розділах розкривається основна ідея і ціль бізнесу, специфіка продукту, оцінка ринку, стратегія поводження фірми, виробнича структура і т.д.

Бізнес-план складається з наступних розділів:

Резюме

Види товарів або вид послуг

Оцінка ринку збуту і конкуренції

План маркетингу

Виробничий і організаційний план

Фінансовий план

Оцінка ризиків

Висновок

Розглянемо бізнес-план ТОВ “Світанок" (додаток 3), основними видами продукції нового підприємства мають стати хліб білий формовий і хліб український, попит на які не задовольняється повністю.

До основних конкурентних переваг продукції ТОВ “Світанок" належать: добре розроблена та узгоджена за всіма елементами маркетингова система; спеціальна оригінальна упаковка для тривалішого збереження свіжості хліба; унікальні смакові та абсолютно безпечні для здоров’я споживачів властивості продукції, які забезпечуються використанням у процесі виробництва екологічно чистих і висококалорійних компонентів, включаючи воду та різні вітамінні добавки; помірні відповідно до рівня якості ціни на пропоновані для продажу види хліба.

Висновок

Фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді.

Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробництва на підприємстві. Показники усіх планових фінансових документів тісно корелюються з планами з обсягу виробництва, асортименту товарів, собівартості продукції. Основне призначення фінансового планування в створенні необхідних умов для успішного виконання цих планів. В основу фінансового планування покладено стратегічні і виробничі плани. Стратегічний передбачає формування цілей і задач. А виробничий план складається на підставі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково - дослідної та інвестиційної політики.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції.

Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства з умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Фінансове планування передбачає багато методів, найчастіше з яких використовується балансовий метод. Серед методів також відомі: нормативний, розрахунково - аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко - математичне моделювання. При плануванні необхідно, вибирати найбільш вигідні варіанти капіталовкладень, враховувати собівартість тощо. В сучасних економічних умовах основним документом фінансового планування на підприємстві, є бізнес - план.

Бізнес - план складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Одним із важливих елементів бізнес - плану є фінансовий план, який включає як правило наступні документи: прогноз обсягів реалізації, кошторис грошових видатків і надходжень, таблицю доходів і витрат, прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства, розрахунок точки досягнення беззбитковості. Фінансовий план складається поетапно. Сукупність усіх планових розрахунків підприємства, тобто виробничі плани, маркетингові програми, план впровадження нової техніки і технології, план матеріально - технічного постачання, фінансовий план являє собою бізнес - план діяльності підприємства.

Головним висновком з усього вищесказаного, є те, що без фінансового планування і таких важливих компонентів цього процесу як фінансовий та бізнес плани не може бути досягнутий той рівень управління виробничо - господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони і ділянки його функціонування.

Список використаної літератури

Бандурка О.М., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства.: Підручник для студентів. ВЗО. фін. спец. - К: Либідь, 1998. - с.250 - 257;

Баранчеев В. Стратегический аналіз: технология, инструменты, организация // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - №5. Забагни Н.В. и др. Предпринимательский менеджмент. - М.: Прио - 1999;

Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. - К. ЦУЛ, 2002г. - с 206 - 230;

Ковалев В.В. Финансы предприятий. - М. Финансы и статистика 1997г. - с.354 - 359;

Лихота У.П. Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;

Онищенко С.В. Фінансове планування - основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України 9/2000;

Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ, 1999. - с.288 - 302;

Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ. 2000;

Поліщук О.В. Планування результативної діяльності підприємства;

Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств.: Навчальний посібник. - К. ЦУЛ, 2002 -с.322 - 336;

Шершньова З. Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. - К.: КНЕУ. - 1999;

Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування: Навч. посібник. - К: КНЕУ, 1998. - 208 с.

Додатки

Додаток 1

Платіжний календар за період з__до_______ року

№	Стаття	План	Факт	Відх. (+-)
	Надходження
1	Виручка
2	Штрафи, пені, інші надходження
3	Надходження від реалізації цінних паперів
4	Дивіденди, відсотки
5	Погашення простроченої дебіторської заборгованості
6	Кредити отримані
7	Аванси отримані
8	Орендна плата
9	Безповоротна фінансова допомога
10	Цільові надходження
11	Кошти на формування Статутного фонду
12	Інші надходження
	ВСЬОГО надходжень
	Витрати
1	Заробітна плата та прирівняні до неї платежі
2	Платежі до бюджету
3	Внески до Пенсійного фонду
4	Внески на соціальне страхування
5	Інші відрахування в позабюджетні фонди
6	Плата за товарно-матеріальні цінності
7	Погашення кредиторської заборгованості
8	Погашення банківських кредитів
9	Сплата відсотків за кредит
10.	Авансові платежі
11	Орендна плата
12	Плата за векселями
13	Виплата дивідендів
14	Інші витрати
	ВСЬОГО витрат
	Перевищення надходжень над витратами
	Залишок коштів на початок планового періоду
	Залишок коштів на кінець планового періоду

Додаток 2

Виручка від реалізації

ПДВ

Акцизний збір

Амортизаційні відрахування

До державних фондів

На ставку%

Прибуток від реалізації

Позареалізаційні доходи

Довгострокові кредити

Довгострокові позики

Від 1 випуску акцій

Фінансування з бюджету

Безкоштовно надана допомога

Інші доходи та надходження

Всього доходів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Витрати на реалізацію продукції

ПДВ за товари

Довгострокові фінансові інвестиції

Капітальні вкладення

Поповнення оборотних коштів

Орендна плата

Відрахування у резервний фонд, ФЕС

Виплачені дивіденди

Відрахування на благочинність

Погашення довго - та короткострокових кредитів

ПДВ до бюджету

Акцизний збір

Податок з прибутку, на землю, транспортні засоби, за воду

До державних цільових фондів

Відсотки за кредит

Інші

Всього

Шахова таблиця до фінансового плану (тис. грн)

Додаток 3

Бізнес-план товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок"

1. Резюме

Практична реалізація підприємницької ідеї щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю - ТОВ “Світанок" - має бути здійснена започаткуванням діяльності пекарного цеху середньої потужності на базі приміщення колишнього кафе “Зустріч” на проспекті Ушакова м. Херсона.

ТОВ “Світанок" є заново створюваною фірмою у сфері виробництва хлібобулочних виробів з метою задоволення потреб населення м. Херсона в якісному продукті харчування. Основними видами продукції нового підприємства мають стати хліб білий формовий і хліб український, попит на які не задовольняється повністю. Тому ринкову нішу для такого товару можна вважати перспективною. У майбутньому можливі оптовий продаж хліба торговельній мережі міста та виїзна торгівля хлібом.

Конкурентними перевагами пропонованих для внутрішнього ринку виробів можна вважати швидку адаптацію до зміни кон’юнктури ринку, використання спеціальної паперової упаковки і постійну наявність у торговельній мережі, що обслуговуватиметься ТОВ “Світанок”. До цього важливо додати, що нові види продукції є продуктами підвищеної якості, оскільки вироблятимуться з екологічно чистих і висококалорійних компонентів. На виробництво та продаж виробів ТОВ “Світанок" отримано ліцензію місцевого органу влади.

Сформований статутний фонд ТОВ “Світанок" є основним джерелом власних коштів, які будуть використані для придбання комплекту технологічного устаткування та необхідної кількості сировини. Оскільки власних коштів не вистачає, виникає потреба в кредиті для купівлі устаткування. Прийнятний процент плати за кредит має становити не більше 20%, а термін повернення кредиту - не менше одного року. Необхідна сума грошового кредиту становить 30000 гривень.

За перші два тижні функціонування ТОВ “Світанок" має вийти на беззбитковий рівень виробництва. На кінець першого року господарювання чистий прибуток очікується в сумі майже 117000 гривень. За такого рівня прибутковості виробництва строк окупності інвестиційних ресурсів разом з платою за кредит становитиме приблизно п’ять місяців.

2. ТОВ “Світанок" та його продукція

Протягом останніх років для хлібопекарної промисловості України стало характерним істотне зменшення обсягів виробництва всіх видів продукції, що є наслідком глибокої кризової ситуації в національній економіці. У 2008 р. вироблено 3796 тис. т хліба та хлібобулочних виробів порівняно з 6701 і 7348 тис. т відповідно у 2002 і 1997 р. Це означає, що протягом 11 років (1997-2008 р) виробництво цих видів продукції скоротилося на 48,3% [ (7348 - 3796/7348)  100], а за останні 6 років (2003-2008 р) випуск і продаж зменшився для: хліба - на 22,6%, хлібобулочних виробів - на 52%, кондитерських виробів - на 45%. Лише за 2008 р. порівняно з попереднім роком хліба та хлібобулочних виробів продано менше на 22%. Разом з тим у Херсоні за період, що аналізується, виробництво хліба та хлібобулочних виробів не зменшилось, а збільшилось на 3,6%.

Важливим чинником, що негативно впливає на економіку хлібопекарного виробництва, є стрімке та в багатьох випадках економічно необгрунтоване зростання цін на борошно й готові хлібобулочні вироби. За 2003 - 2008 рр. оптові ціни на борошно в Україні зросли в 27300 разів, а роздрібні ціни - у 46300 разів. Саме це призвело до підвищення роздрібних цін на хліб та хлібобулочні вироби за останні п`ять років у 44100 разів, а за один тільки 2008 р. - у середньому в 1,4 раза.

У галузі розпочався процес структурної перебудови виробництва. Якщо до 2004 р. хлібопекарна промисловість України була представлена в основному великими державними підприємствами - хлібозаводами й хлібокомбінатами, то за останні два-три роки в порівняно широких масштабах здійснюється акціонування різногалузевих підприємств, у тому числі й хлібопекарних. Окрім того, майже в усіх населених пунктах України започатковується діяльність приватних мініпекарень, хлібопекарних цехів та інших невеликих підприємств такого профілю. Основною передумовою їх створення є стійкий попит на хлібобулочні вироби, який зараз повністю не задовольняється.

Виходячи з такої економічної ситуації, було прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок" у вигляді хлібопекарного цеху середньої потужності, місією котрого є задоволення потреб населення м. Херсона у високоякісних і різноманітних хлібобулочних виробах. При цьому ТОВ “Світанок" у своїй виробничій і торговельній діяльності має намір ураховувати окремі важливі результати ситуаційного аналізу. По-перше, наявні виробничі потужності з випікання хлібобулочних виробів завантажені в середньому на 45%. По-друге, на херсонських хлібопекарних підприємствах погіршується структура та якість хлібобулочних виробів, спрощується товарний асортимент; в обмеженій кількості виробляються хліб “Московський” і “Бородинський”, сайки, булки “Міські" та батони “Студентські”, ванильні бублики, гірчичні та вершкові сухарі тощо; переважна кількість хліба випікається з борошна першого і другого сортів, без застосування молочної сироватки, модифікованого крохмалю, збагаченого білками та вітамінами.

У початковий період свого функціонування хлібопекарний цех ТОВ “Світанок" буде випікати переважно хліб білий формовий і хліб “Український", на який існує сталий попит населення м. Херсона. На випікання й реалізацію цих видів хліба отримано ліцензію державної адміністрації м. Херсона за № 255873 від 31 травня 2008 р. Існує також запатентований оригінальний товарний знак для цих виробів. У перспективі передбачається значно розширити асортимент продукції ТОВ “Світанок”. При цьому зону обслуговування споживачів також буде розширено.

До основних конкурентних переваг продукції ТОВ “Світанок" належать: добре розроблена та узгоджена за всіма елементами маркетингова система; спеціальна оригінальна упаковка для тривалішого збереження свіжості хліба; унікальні смакові та абсолютно безпечні для здоров’я споживачів властивості продукції, які забезпечуються використанням у процесі виробництва екологічно чистих і висококалорійних компонентів, включаючи воду та різні вітамінні добавки; помірні відповідно до рівня якості ціни на пропоновані для продажу види хліба.

3. Дослідження ринку

Створювана фірма (ТОВ “Світанок”) сподівається, що основними потенційними покупцями її продукції будуть споживачі, які проживають і працюють на центральних вулицях м. Херсона та частково на прилеглих вулицях. Загальна їх кількість становить приблизно 10000 осіб. Для вивчення свого сегмента ринку хлібобулочних виробів був використаний метод анкетування, яке проводилося з 01 лютого по 01 березня 2008 року.

Опрацьовані результати анкетування покупців щодо обсягу та якості споживаних хлібобулочних виробів дають змогу зробити такі висновки:

середньодобове споживання хлібобулочних виробів пересічною сім’єю в районі опитування становить: чорного хліба - 0,5 кг; білого хліба - 0,8 кг;

більшість споживачів віддає перевагу купівлі хліба та інших хлібобулочних виробів у магазинах (торговельних точках), що розміщені в місцях проживання або на транспортних лініях з місця роботи додому;

покупці більше задоволені якістю продукції місцевих хлібозаводів (хлібокомбінатів), ніж продукцією приватних фірм (індивідуальних підприємців), батонами “Турецькими" і “Французькими" тощо;

з-поміж сукупності вимог і побажань споживачів хлібобулочних виробів слід особливо наголосити на таких: подальше підвищення якості хлібобулочних виробів з ширшим використанням молочної сироватки і різноманітних вітамінних добавок; забезпечення встановленого та звичного для покупців графіка завезення свіжого хліба та інших хлібобулочних виробів у магазини (торговельні точки); підвищення естетичності зовнішнього вигляду (пишніший, підрум’янений тощо); запровадження сучасної упаковки.

Як основні конкуренти створюваної фірми “Світанок" у процесі розробки даного бізнес-плану розглядалися такі хлібопекарні підприємства м. Херсона:

1) хлібозавод № 1 (вул. ул. Ладычука, 146);

2) хлібозавод № 2 (вул. Порт-элеватор,

5);

3) хлібокомбінат № 1 (вул. Червоностуденська, 30);

4) хлібокомбінат № 2 (вул. Чернігівська, 51);

5) хлібокомбінат № 3 (вул.16 Східна);

До безпосередніх конкурентів ТОВ “Світанок" належать приватні товаровиробники (мініпекарні), які нещодавно з’явилися в різних районах м. Херсона.

У процесі техніко-економічного обгрунтування доцільності започаткування діяльності пекарного цеху середньої потужності на враховані певні недоліки існуючих конкурентів-продуцентів хлібобулочних виробів. Основним недоліком виробничо-торговельної діяльності конкуруючих підприємств такого спрямування можна вважати нерегулярність поставок їхньої продукції (конкретних видів хлібобулочних виробів) до торговельної мережі відповідного сегмента ринку (твердий графік завезення хліба до магазинів у більшості випадків відсутній або його не дотримуються). Окрім того, поки що лише поодинокі товаровиробники реалізують свої хлібобулочні вироби в упаковці з хімічної плівки, а в паперовій упаковці, яку хоче впровадити фірма “Світанок”, - жоден. Це забеспечуватиме постійну наявність у продажу свіжого хліба нашої фірми.

Про достатню здатність фірми “Світанок" конкурувати на внутрішньому ринку свідчать підсумкові показники складеної за відомою процедурою матриці конкурентного профілю (табл.1).

З метою визначення загальної місткості сегмента районного ринку було узагальнено та проаналізовано його забезпечення хлібобулочними виробами на основі відповідних розрахунків по трьох торговельних точках центрального району м. Херсона (двох гастрономах і одному спеціалізованому магазині “Хліб”). Підсумкові розрахункові показники подано в табл.2.

Таблиця 1

Матриця конкурентного профілю деяких процентів хлібобулочних виробів

Ключовий чинник успіху	Ваговий коефіцієнт	ТОВ "Світанок"		Приватні виробники		Державні підприємства
		рейтинг	оцінка	рейтинг	оцінка	рейтинг	оцінка
Смакові характеристики товару	0,3	3	0,9	3	0,9	3	0,9
Ціна товару	0,3	3	0,9	3	0,9	2	0,6
Тривалість зберігання	0,2	3	0,6	2	0,4	2	0,4
Асортимент	0,1	1	0,1	2	0,2	3	0,3
Швидкість доставки	0,1	4	0,4	3	0,3	2	0,2
Загальна оцінка	1,0		2,9  (гр.23)		2,7  (гр.25)		2,4  (гр.27)

Отже, загальна кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно в цей сегмент районного ринку, становить: хліба чорного (“Українського” та “Бородинського”) - 292кг (162 + 130), хліба білого та інших хлібобулочних виробів (решта найменувань) - 1414 кг (114 + 144 + + 128 + 115 + 200 + 115 + 72 + 200 + 250 + 38 + 38).

При цьому, як уже зазначалося, кількість потенційних споживачів становить приблизно 10000 осіб, або 2900 сімей, члени яких проживають чи працюють у цьому сегменті внутрішнього ринку м. Херсона. Як показало наше дослідження, споживання хліба та хлібобулочних виробів у розрахунку на одну родину в середньому становить: хліба чорного - 0,5 кг; хліба білого та інших хлібобулочних виробів - 0,8 кг на добу. Спираючись на ці вихідні дані, можна розрахувати середньодобову потребу в різних видах хліба та хлібобулочних виробів. Ця потреба становить:

хліба чорного - 1450 кг (0,5  2900);

хліба білого - 2320 кг (0,8  2900).

Таблиця 2

Кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно до трьох торговельних точок, розміщених на центральних вулицях міста, кг

Найменування хлібобулочних виробів	Гастроном-1	Гастроном-2	Магазин “Хліб”
Хліб “Український”	-	162	-
Хліб білий формовий	-	-	-
Хліб “Хотинський”	-	-	-
Хліб білий	-	-	-
Хліб пшеничний	-	114	144
Хліб “Бородинський”	-	130	-
Хліб “Домашній”	-	-	128
Арнаутка	155	200	115
Батон	72	200	-
Батон “Дорожній”	-	-	250
Батон “Турецький”	38	38	-
Батон “Французький”	-	-	-
Плетеник	-	-	-

Звідси можна визначити, що в середньому за рік щоденна потреба цього сегмента районного ринку в чорному і білому хлібі задовольняється відповідно на 20,1% (292/1450  100) та 60,9% (1414/2320  100), а додаткова потреба в ньому становить відповідно 1160 кг (1450 - 292) і 905 кг (2320 - 1414). Останнє варто розглядати як ринкову нішу для створюваної фірми “Світанок”.

У подальшій підприємницькій діяльності фірма “Світанок" передбачає врахувати і такий важливий аспект дослідження ринку. За його результатами 62% покупців хлібобулочних виробів становлять особи середнього та похилого віку, а з них 85% віддають перевагу продукції державних (акціонованих) хлібозаводів. З урахуванням цього, фірма “Світанок" передбачає продукувати хліб білий формовий і хліб чорний “Український” вагою по 700 г у паперовій упаковці. Організація випікання цих традиційних видів хліба за рецептурою державних підприємств має сприяти зростанню довіри майбутніх покупців до хлібобулочних виробів нового підприємства “Світанок".

4. Маркетинг-план

Передбачувана програма (план) маркетингу ТОВ “Світанок" цілком базується на кінцевих результатах економічного аналізу тенденцій розвитку й сучасного стану внутрішнього ринку хліба та інших хлібобулочних виробів. При розробці маркетинг-плану враховувалися потенційні порівняно добрі можливості ТОВ “Світанок”, зв’язані з відпрацьованістю технології випікання хлібобулочних виробів, наявністю необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для започаткування виробничо-комерційної діяльності в цій сфері, а також енергійної команди управлінців, що мають значний досвід організації таких виробництв.

На етапі започаткування й необхідного розгортання виробництва фірма “Світанок" має намір вийти на внутрішній ринок з обмеженим асортиментом достатньо прибуткових виробів, на який зберігається стійкий попит. У перспективі (3-5 років) передбачається значне збільшення асортименту продукції.

Проведені маркетингові дослідження підтвердили наявність необхідної узгодженості передбачених обсягів виробництва і знайденої ринкової ніші для запропонованих хлібобулочних виробів. При цьому доцільно організувати як роздрібну (через власну торговельну точку), так і оптову торгівлю (на основі укладеної угоди з окремими продовольчими магазинами центрального району м. Херсона). За необхідності інтенсифікації реалізації продукції можливе здійснення виїзної торгівлі з мікроавтобуса у вечірні години в багатолюдних місцях (на кінцевих чи проміжних транспортних зупинках).

Оскільки обсяг продажу продукції та величина валового прибутку значною мірою залежать від рівня ціни на вироби, цінова політика фірми має передбачати такі варіанти ціноутворення:

для продукції, що зараз відсутня на внутрішньому ринку, ціна формується з урахуванням власних валових витрат (повної собівартості) і мінімально прийнятного для виробника прибутку (рентабельності);

за наявності й реалізації товарів-субститутів мають ураховуватися ціни на продукцію виробників - конкурентів;

за умови оптової закупівлі може передбачатися гнучка система знижок ціни на продукцію, що відпускається оптовим покупцям (табл.3).

Таблиця 3

Система знижок рівня відпускної ціни на хлібобулочні вироби для оптових покупців (у середньому)

Обсяг оптової закупівлі, кг	Розмір знижки рівня ціни,%
від 150 до 200	5
від 201 до 400	8
від 401 до 500	10
понад 500	12

Ціни на хлібобулочні вироби в м. Херсоні регулюються міською держадміністрацією з урахуванням таких основних чинників: собівартості продукції товаровиробника; рівня якості, зокрема наявності унікальних властивостей; відпускних і роздрібних цін на аналогічну продукцію продуцентів-конкурентів; можливості одержання мінімального прийнятного рівня прибутковості підприємств сфери виробництва й торгівлі.

Передбачається здійснення достатньо активної рекламної діяльності: встановлення на території району обслуговування яскраво оформленого рекламного щита; відповідні об’яви у міських засобах інформації; барвисту вивіску на власній торговельній точці; рекламний напис на паперовій упаковці продукції фірми “Світанок".

5. Виробничий план

Вітчизняна практика хлібопекарного виробництва виокремлює такі основні його стадії.

Преферментація - стадія приготування закваски-опари, на якій дріжджі взаємодіють з борошном або цукром перед тим, як вони будуть змішані з рештою інгредієнтів. Вона підвищує газоутворювальну активність дріжджів, сприяє ліпшому “визріванню" тіста, поліпшенню смаку випічки.

Перемішування - технологія отримання гомогенного тіста з різних інгредієнтів (борошно, вода, дріжджі тощо). У процесі перемішування відбувається обволікання часток борошна вологою та гідратація основних компонентів борошна - крохмалю й клейковини.

Обробка та формування - ця стадія розпочинається з операції поділу всього об’єму замісу на шматочки заданої величини за допомогою спеціального пристрою. Безпосереднє формування виробу охоплює три технологічні операції: розкачування тіста в шар певної товщини, його загортання, а також відсадка в чарунки профільних лотків.

Розстоювання - стадія хлібопечення, де відбувається збільшення об’єму тістових заготовок, відсаджених на лотки.

Випічка - це перетворення повністю дозрілого на попередніх стадіях тіста у готовий хліб (хлібобулочний виріб). .

Організація виробництва хлібобулочних виробів за наведеною вище технологією потребує придбання та монтажу відповідного устаткування. На основі ретельного аналізу пропозицій постачальників обладнання для мініпекарень прийнято рішення придбати необхідний комплект технологічного устаткування в місцевої фірми “Прома". Оформлено замовлення на придбання необхідного комплекту устаткування, перелік з ключовими показниками якого наведено в табл.5. Крім того, фірма має намір придбати два спеціальні автомобілі вартістю 22500 гривень. Отже, балансова вартість основних фондів фірми становитиме 40000 гривень.

Таблиця 5

Комплект технічного устаткування фірми “Прома” для пекарного цеху

Найменування устаткування	Кількість у комплекті, одиниць	Продуктивність за зміну, кг	Вартість комплекту, гривень	Амортизаційний період, років
Піч конвекційна	1
Борошнопросівач	1
Тістомісилка	1
Діжа	4	1200	17500	10
Візок	4
Форма	420
Розстоювальна шафа, подвійна	1

Основні види вихідної сировини, яка використовується для випічки запропонованих для внутрішнього ринку хлібобулочних виробів, їх постачальників, ціни та умови поставки названо в табл.6.

У майбутньому за умови розширення номенклатури та асортименту хлібобулочних виробів ТОВ “Світанок" будуть потрібні нові види сировини (компонентів), зокрема: житнє й пшеничне борошно, яйця (яєчний порошок), молоко та молочні продукти, цукор (цукрова пудра), різноманітні харчові добавки та наповнювачі (горіхи, родзинки, мак, фруктовий джем тощо).

Кожний виріб має бути упакованим у спеціальний паперовий пакет. Вартість упаковки дорівнює одній копійці й має включатися до продажної ціни виробу.

Таблиця 6

Основні види сировини для випічки хліба в ТОВ “Світанок”, їх постачальники, ціни та умови поставки

Найменування сировини	Постачальник	Ціна за 1 кг, гривень	Умова поставки
Борошно вищого гатунку	Цюрупинський борошномельний комбінат	0,60	Оплата протягом місяця
Дріжджі	Миколаївський дріжджовий завод	1,25	Оплата протягом місяця
Олія	Первомайський олієжировий комбінат	1,40	Попередня оплата
Сіль	АТ "Мікс"	0,30	Оплата протягом місяця
Поліпшувач (сода харчова)	МП "Ніка"	9,50	Попередня оплата

Контроль якості сировини та готової продукції здійснюватиме технолог за сумісництвом (він же майстер і постачальник), який передовсім стежитиме за дотриманням технологічно необхідних пропорцій інгредієнтів у процесі підготовки тіста, а також за дотриманням температурного режиму й тривалості випічки.

Здійснення хлібопекарного бізнесу ТОВ “Світанок" потребує певних виробничо-господарських приміщень. Види наявних (орендованих) приміщень, виробничі площі та орендна плата зазначені в табл.7.

Таблиця 7

Види і площа орендованих приміщень та щомісячна орендна плата за користування ними

Вид приміщення	Площа, м2	Вартість оренди одиниці площі за місяць, гривень	Сума орендної плати за місяць, гривень
Виробничі (основні)	100	2,5	250
Підсобні (допоміжні)	20	2,5	50
Підвальні	180	1,5	270
Усього	300		570

Орендовані приміщення перебувають у стані, що відповідає сучасним санітарним нормам. Вони є достатньо сухими; діють усі системи електропостачання, вентиляції та опалення; підведено гарячу й холодну воду, каналізацію. Санепідемстанція м. Херсона перевірила стан приміщень, ТОВ “Світанок" отримало офіційну довідку про їх відповідність існуючим санітарним нормам.

Офіс ТОВ “Світанок" розміщений у приміщенні площею 20 м2, в ньому діють дві телефонні лінії. У підвальних приміщеннях знаходяться склад і гараж. Облаштовано під’їзд для автотранспорту.

6. Організаційний план

За організаційно-правовою формою створюване хлібопекарне виробництво “Світанок" є господарським товариством з обмеженою відповідальністю, тобто фірмою, заснованою кількома фізичними особами (підприємцями) об’єднанням їхніх власних капіталів задля досягнення спільної мети - організації виробництва та продажу хлібобулочних виробів обмеженої номенклатури. Статутом ТОВ “Світанок" передбачено, що засновники (три фізичні особи) для формування початкового статутного фонду вносять по 5840 гривень кожний з пропорційною часткою прав власності на майно й результати діяльності товариства.

До складу персоналу новостворюваної фірми включатимуться:

1) директор;

2) технолог, майстер і постачальник (за сумісництвом);

3) бухгалтер-економіст;

4) чотири робітники-пекарі;

5) водій;

6) продавець.

Крім того, для вирішення юридичних питань, здійснення налагоджувальних і ремонтних робіт будуть періодично залучатися відповідні спеціалісти з інших фірм.

Для ТОВ “Світанок" найбільш доцільним є спрощений варіант лінійно-функціональної організаційної структури управління, графічне зображення якої подано на рис.1.

Рис.1. Організаційна структура управління ТОВ “Світанок"

7. Оцінка ризиків

Петренко Леонід Васильович, 1959 р. народження, українець, освіта вища. У 1982 р. закінчив інженерно-економічний факультет Одеського технологічного інституту харчової промисловості, фахівець у галузі економіки харчового виробництва. У 1987 р. підвищив свою кваліфікацію за програмою сучасного маркетингу. Останні два роки працював начальником відділу маркетингу на Херсонській кондитерській фабриці імені 8 Березня. Співзасновник товариства “Світанок”, його директор.

Клименко Олександр Володимирович, 1954 р. народження, українець, освіта вища. У 1976 р. закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості і отримав диплом інженера-технолога. Протягом трьох років працював на хлібопекарних підприємствах Німеччини, а останні два роки - технологом на хлібопекарні “Дока" (Херсон). Співзасновник товариства “Світанок”. Погодився суміщати посади технолога, постачальника і майстра хлібопекарного цеху.

Орлова Тетяна Володимирівна, 1967 р. народження, росіянка, освіта вища. У 1989 р. закінчила планово-економічний факультет Харківського інституту народного господарства, а в 1990 р. - курси бухгалтерів. Протягом кількох років обіймала посаду бухгалтера та економіста у фірмах “Смарагд” і “Теплотек". Співзасновник ТОВ “Світанок”, працюватиме в ньому бухгалтером-економістом*.

Усі категорії персоналу ТОВ “Світанок" мають професійну освіту й рівень кваліфікації, а також досвід практичної роботи. Середній вік працівників фірми становить 35 років.

Заробітна плата персоналу товариства залежатиме від особистого трудового внеску й кінцевих результатів господарювання. Тому особистий трудовий дохід працівника складатиметься з двох частин:

1) постійної (основної заробітної плати, що визначається посадовим окладом і тарифними ставками з доплатами за сумісництво);

2) змінної (додаткової оплати праці, що обчислюється залежно від отримуваного чистого прибутку).

У процесі практичної реалізації бізнес-плану ТОВ “Світанок" вкрай важливо враховувати можливість виникнення кількох критичних ситуацій, котрі можуть справити негативний вплив на ефективність започатковуваного хлібопекарного бізнесу. Серед них можна назвати: ризик погіршення кон'юнктури місцевого ринку хлібобулочних виробів; ризики втрати часу й невиконання власних зобов’язань, пов’язані зі зниженням дієздатності засобів праці й персоналу, заміною постачальників; ризик утрати власних майна й грошових коштів через ускладнення криміногенної ситуації в місті; фінансові ризики (передовсім інфляційно-дефляційний та інвестиційний); політично-інституційний ризик.

Найбільш ймовірні ризики у сфері хлібобулочного виробництва й необхідні заходи для мінімізації (нейтралізації) негативного впливу на започатковуваний хлібопекарний бізнес у м. Херсоні в табл.8. З неї видно, що програма зменшення ризиків бізнесової діяльності ТОВ “Світанок" не охоплює заходів для захисту від інфляційно-дефляційних, інвестиційних і політично-інституційних ризиків. Зазначені ризики зв’язані між собою і практично не залежать від якості господарської діяльності керівництва новоствореної фірми. До того ж варто сподіватися, що тенденції економічного зростання суспільного виробництва сприятимуть зниженню темпів інфляції, “пом’якшенню" її наслідків, а також стабілізації економічного та соціально-політичного розвитку країни.

Таблиця 8

Ймовірні ризики й практичні заходи для зменшення їхнього впливу на хлібопекарний бізнес ТОВ “Світанок”

Види ризиків	Заходи для зменшення негативного впливу ризиків на хлібопекарний бізнес
1	2
1. Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші	1.1 Пошук нової ринкової ніші в інших районах міста 1.2 Запровадження цінової конкуренції 1.3 Здійснення позавартісних методів ринкової конкуренції
2. Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її випікання	2.1 Пошук оптових покупців у сфері громадського харчування 2.2 Вечірня виїзна торгівля у багатолюдних місцях міста 2.3 Застосування достатньо ефективної технології утилізації черствих хлібобулочних виробів
3. Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину	3.1 Розрив укладених угод з неконкурентоспроможними постачальниками сировини й термінове встановлення зв'язків із надійними постачальниками 3.2 Обгрунтоване підвищення продажних цін на хлібобулочні вироби
4. Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту	4.1 Готовність терміново скористатися послугами ремонтно-профілактичних фірм 4.2 Наявність коштів для придбання нового автотранспорту
Закінчення табл.10
5. Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов'язків	5.1. Здійснення медичного страхування та підвищення рівня основної чи додаткової заробітної плати персоналу фірми 5.2. Організація підвищення кваліфікації персоналу товариства 5.3. Примусове звільнення недбайливих працівників і прийняття на роботу нових найманих робітників
6. Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку	6.1. Страхування майна придбанням страхового полісу з конкретною умовою відшкодування заподіяної шкоди 6.2. Уведення посади платного охоронця з виконанням відповідних функцій у неробочий час 6.3. Облаштування приміщень надійними засобами пожежогасіння

8. Фінансовий план

У процесі складання плану доходів і витрат ТОВ “Світанок" на перший (2009 р) та наступні (2010-2011) роки була врахована інфляція з 12-відсотковим темпом за рік.

Оскільки при започаткуванні хлібопекарного виробництва треба було враховувати свою ринкову нішу, прийнято рішення розширювати асортимент хлібобулочних виробів поступово: на першому шестимісячному відтинку часу вироблятиметься лише один вид хлібобулочних виробів - хліб “Український”, а починаючи з сьомого місяця 2009 р., передбачається розпочати випікання іншого виду цих виробів - хліба білого формового. У цілому за перший рік роботи ТОВ “Світанок" обсяг продажу хлібобулочних виробів має становити 579 692 гривні, у тому числі продажу хліба “Українського" - 417 692, а хліба білого формового - 162 000 гривень.

За розрахунками, за другий рік роботи хлібопекарного цеху ТОВ “Світанок" обсяг продажу обох видів хліба (“Українського” й білого формового) має становити 641 340 гривень, тобто збільшитися порівняно з 2009 р. на 10,6% (641340/579692  100 - 100). Протягом третього року передбачається започаткувати випікання ще одного виду хлібобулочних виробів - батона “Дорожнього", виторг від продажу якого повинен становити 237 600 гривень. Загальний же обсяг продажу хлібобулочних виробів ТОВ “Світанок" за 2011 р. дорівнюватиме 677 088 гривням, або на 16,8% більше, ніж у 2009 р.

Дані про загальний обсяг продажу товарів використані для складання планів доходів і витрат ТОВ “Світанок" за відповідні роки його функціонування. Зокрема, як видно з табл.11, дохідність хлібопекарного бізнесу досить висока: за 2009 р. валовий прибуток очікується у розмірі 258 892 гривні, а чистий прибуток - 116 733 гривні, або відповідно 80,45% і 36,28% від собівартості річного обсягу продукції. За умови збереження досить високої дохідності чистий прибуток має становити: у 2010 р. - 129 133 гривні, у 2011 р. - 1363 44 гривні*.

Визначення точки беззбитковості виробництва і продажу певних видів продукції базується на таких вихідних даних (табл.11):

обсяг продажу виробів Опр - 50000 штук;

ціна одиниці виробу Цод - 0,55 гривні;

виторг за місяць В - 27500 гривень;

змінні поточні витрати Сзм - 12788 гривень;

постійні поточні витрати Спост - 7082 гривні.

Графічне визначення беззбитковості виробництва і продажу хлібобулочних виробів ТОВ “Світанок" показане на рис.2.

Рис.2. Графік беззбитковості виробництва

За розрахунковим методом точка беззбитковості обчислюватиметься так:

.

Отже, розрахована точка беззбитковості виробництва і продажу хлібобулочних виробів ТОВ “Світанок" (за умови дотримання ціни на рівні 0,55 гривні за одиницю) становить 24420 штук. Це означає, що точки беззбитковості ТОВ “Світанок" реально може досягти протягом двох тижнів у першій же місяць свого функціонування як виробничо-комерційного підприємства.

Очікувані кількісні показники прогнозного плану руху готівки ТОВ “Світанок" протягом 2009 р. зафіксовано в табл.13. Вони свідчать про достатність грошових коштів для фінансування всіх необхідних витрат та їх значне нагромадження на кінець розрахункового періоду. Зокрема, у 2009 р. усі витрати грошових коштів становитимуть 69% від загальної суми грошових надходжень, а нагромаджений надлишок коштів має досягти 1 838 340 гривень. Прогнозні розрахунки підтвердили, що такі ж тенденції руху готівки мають зберігатися і для наступних двох років - 20010 і 2011.

Очікуваний баланс ТОВ “Світанок" за 2009 р. представлено в табл.14. На основі даних цього балансу розраховано окремі показники, що характеризують фінансовий стан товариства на кінець 2009 р. (початок 2010 р).

Показник прибутковості власного капіталу

Показник прибутковості всіх активів

Показник прибутковості продажу

Коефіцієнт загальної ліквідності

Коефіцієнт термінової ліквідності

Коефіцієнт платоспроможності

Коефіцієнт фінансової незалежності

Усі показники коефіцієнтів, як бачимо, коливаються у межах допустимого. Термін окупності інвестиційних ресурсів (40000 гривень), виходячи з процента за кредит (6000 гривень) і величини очікуваного чистого прибутку за перший рік функціонування хлібопекарного бізнесу (116 733 гривні), становитиме близько п’яти місяців.

Відтак запропонований проект організації хлібопекарного бізнесу ТОВ “Світанок" має бути високоприбутковим і високоліквідним.

Оцінка проекту за такими показниками, як чистий приведений дохід (NPV), індекс рентабельності інвестицій (PI) та термін окупності інвестицій (Т), розрахованими на основі дисконтованих інвестицій та грошових потоків, також дає змогу зробити висновок про економічну доцільність реалізації проекту.

NPV = 71963,5 - 10515 = 61448,5 грн.

PI = 71963,5/10515 = 6,9

Т = (10515 - 717,0) /10163,7 = 1,96 місяця.