ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Клнко-морфологчна дагностика та розповсюдження лейкозу велико рогато худоби у СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирсько област»

ЗМ¶СТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД Л¶ТЕРАТУРИ

1.1 ¶сторична довдка

1.2 Етологя

1.3 Патогенез

1.4 Клнчн ознаки

1.5 Патолого-анатомчн змни

1.6 Дагноз

1.7 Диференцальна дагностика

1.8 Протиепзоотичн заходи

2. МЕТА ¶ ЗАВДАННЯ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ

3. МАТЕР¶АЛ ¶ МЕТОДИ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЕКОНОМ¶ЧНОГО СТАНУ

ГОСПОДАРСТВА

5. КЛ¶Н¶КО-МОРФОЛОГ¶ЧНА Д¶АГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶

5.1 Клнчн дослдження

5.2 Патоморфологчн дослдження

6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ Д¶АГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶

7. ОХОРОНА ПРАЦ¶

8. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ¶В РОБОТИ

9. ВИСНОВКИ

10. ПРОПОЗИЦ¶· ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНО· Л¶ТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

УМОВН¶ СКОРОЧЕННЯ

ВЛ ВРХ – врус лейкозу велико рогато худоби

ДНК – дезоксирибонукленова кислота

Р¶Д – реакця мунодифуз

РДП – реакця дифузно прециптац

ОРЛ – осадова реакця на лейкоз

Р¶Ф – реакця мунофлюоресценц

РЗК – реакця зв’язування комплементу

РАЛ – реакця аглютинац латексу

РНГА – реакця непрямо гемаглютинац

ПЛР – полмеразна ланцюгова реакця

НВС – науково-виробнича система

СВК – сльськогосподарський виробничий кооператив

¶ФА – муно-ферментний аналз

ПСО – пожежно-сторожова охорона

ВСТУП

Спад у виробництв, що сну в Укран на сьогодн, призвв не лише до стрмкого зниження поголв’я тварин у господарствах, а й до зниження клькост та якост отримувано продукц. Недоотриманню продукц тваринництва переду, перш за все, порушення умов годвл та утримання тварин, несвочасна дагностика, лкування та профлактика хвороб заразно та незаразно етолог, порушення ветеринарно-сантарних вимог при отриманн, зберганн та транспортуванн продукц. Це все призводить не лише до значних економчних збиткв, а й до можливого виникнення рзних захворювань, в тому числ й нфекцйних, що ще бльше ускладню ситуацю в господарств [34].

Не винятком  лейкоз велико рогато худоби, що займа серед нфекцйних хвороб одне з особливих мсць, оскльки хвороба отримала значне поширення у багатьох регонах Украни. Лейкози тварин дагностують майже у всх кранах свту. Бльш широко вони поширен в США, ряд кран Центрально ґвропи, Дан, Швец  кранах Близького Сходу. Таке значне поширення лейкозу зумовлю велик економчн збитки, як в першу чергу стосуються племнних господарств, де хвор на лейкоз тварини втрачають племнну цннсть, а племнн господарства – вдповдний статус [35].

Проблема лейкозв людини  тварин ма велике бологчне, економчне  соцальне значення. Захворювання лейкозами  смертнсть вд них, переважно високопродуктивних корв, у багатьох кранах продовжу збльшуватись, що певною мрою вдбиваться на виробництв продуктв тваринництва та х якост.

На сьогодншнй день пропонуться ряд методв дагностичних дослджень, а зокрема гематологчних та серологчних. Найбльш розповсюдженими з серологчних дослджень  Р¶Д та ¶ФА, як досить широко використовуються у господарствах при проведен планових дагностичних дослджень [33]. Вс методи дагностики дозволяють виявити джерело збудника нфекц вдразу ж псля зараження або в перш його години.

Ще одним з методв дагностики лейкозу  патоморфологчне дослдження, що включа в себе вивчення гстологчних та патолого-анатомчних змн у загиблих тварин, а також у тушах особин, як псля забою пдлягали ветеринарнй експертиз на бойнях та м’ясокомбнатах. Крм того, так методи дослдження дають змогу встановити форми лейкозу [34].

Тому враховуючи вищезгадане, метою було проведення клнко-морфологчного дослдження Р¶Д-позитивних на лейкоз корв та вивчення розповсюдження хвороби у СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирсько област.

РОЗД¶Л 1. ОГЛЯД Л¶ТЕРАТУРИ

1.1 ¶сторична довдка

Лейкоз (Leucosis) – це хрончна нфекцйна хвороба велико рогато худоби, нших ссавцв та рзних видв птахв, що характеризуться порушенням процесу дозрвання клтинних елементв кров, злояксним розростанням кровотворно та лмфодно тканин, утворенням у рзних органах пухлин. На лейкоз хвор також  людина [25].

Захворювання вперше описав пд назвою «лейкемя» Р. Врхов у 1845 р. у людини. Через 13 рокв, псля повдомлення Р. Врхова про встановлення лейкозу у людей, патологоанатом Лейзернг вперше в лтератур опису лейкоз у коней [37]. В 1876 р. О. Здамгродський повдомля про лейкоз велико рогато худоби, одночасно з’являться нформаця про лейкоз у свиней, собак, мишей. З тих пр щорчно збльшуться потк повдомлень про лейкоз у тварин та птиц. У 1921 р. В. Елерман замнив термн «лейкемя» на «лейкоз», що точнше вдповда сут хвороби, яка нод проходить без кльксних змн лейкоцитв у периферичнй кров [25, 37].

Останнм часом лейкоз велико рогато худоби набув значного поширення в багатьох кранах свту, в тому числ й в Укран. Лейкоз, за рахунок широкого розповсюдження, наносить свтовому скотарству значних збиткв. Вн представля потенцйну небезпеку, особливо генофонду племнного молочного тваринництва, так як реструться у високопродуктивних тварин найбльш цнних молочних порд [25, 40].

Економчний збиток вд лейкозу велико рогато худоби складаться з недоотримання молока  приплоду, передчасного вибраковування корв  забою бугав-плдникв, недоотримання продуктв забою, так як туш хворих тварин через лейкозн ураження направляються на технчну утилзацю, здач на м’ясо племнного молодняку вд хворих тварин. Крм того, в благополучних господарствах при встановленн лейкозу витрачаються додатков речовини на проведення комплексу ветеринарно-сантарних, селекцйно-зоотехнчних  господарських оздоровчих мропримств, спрямованих на лквдацю хвороби [25, 40,62].

Майже протягом столття вчен багатьох кран проводили дослдження з вивчення етолог даного захворювання  лише 1969 рк увйшов до стор, як рк вдкриття врусу лейкозу велико рогато худоби. На 21 Мжнародному симпозум по лейкозу велико рогато худоби (Брюссель, 1976) була прийнята резолюця, у якй вдмчено: «Врус бичого лейкозу слд офцйно визнати головним фактором у етолог ензоотичного лейкозу. У державних програмах, як регламентують боротьбу з лейкозом велико рогато худоби, необхдно передбачити використання серологчних теств, спрямованих на виявлення противрусних антитл» [38, 48].

1.2 Етологя

У природних умовах до врусу лейкозу сприйнятлив велика рогата худоба, кон, свин, ввц, кози, кролики, ус види птахв, особливо кури. У корв захворювання спостергаться переважно у 4–9-рчному вц, однак нод хворють тварини до 3-рчного вку. Вдмчаться пдвищена сприйнятливсть до врусу лейкозу окремих порд, родин, лнй велико рогато худоби, зокрема червоно та чорно-рябо порд. Слд зауважити, що експериментальне зараження ВЛ ВРХ овець, кз, свиней та кроликв виклика мунологчну вдповдь, яка проявляться виробленням антитл до антигену ВЛ ВРХ. А в природних умовах при спльному утриманн велико рогато худоби разом з ввцями не вдалося спостергати онковрусну нфекцю [20, 25, 40, 57, 77].

При лейкоз велико рогато худоби сну два шляхи передач врусу: вертикальний – вд матер до плоду  горизонтальний – вд одн тварини до ншо [40, 50].

Вертикальний шлях зараження характеризуться передачею врусу вд матер до плоду пд час внутршньоутробного (пренатального) розвитку в останн 6 мсяцв вагтност. Але пренатальна передача ВЛ ВРХ не перевищу 20-ти випадкв з кожно сотн можливих.

Проте, основним у поширення нфекц в природних умовах  горизонтальний шлях – контактна передача. У бльшост випадкв, врус передаться з нфкованими лмфоцитами [47].

В лтератур [30, 36]  повдомлення про те, що поширення нфекц ВЛ ВРХ може проводитись комахами-гематофагами, особливо у зонах х природного снування.

ВЛ ВРХ або нфкован ним лмфоцити присутн у молоц бльшост нфкованих тварин. Проте, не зважаючи на те, що молоко  молозиво нфкованих корв мстить врус лейкозу, нфекця новонародженим телятам у природних умовах передаться рдко, порвняно з контактним зараженням [13, 39, 60, 78]. Стйксть телят до ВЛ ВРХ протягом перших мсяцв життя, очевидно, зумовлена материнськими врус-нейтралзуючими антитлами, як одержують телята пд час випоювання м молозива вд нфкованих врусом лейкозу корв-матерв [21, 43, 52].

Механзм контактно передач ВЛ ВРХ неясний, оскльки не встановлена наявнсть врусу у фекалях, сеч  слин нфкованих тварин. Проте, при наявност запального процесу в ротовй порожнин, органах травлення, сечовидльнй систем може вдбуватися контамнаця секретв  екскретв клтинами кров (лмфоцитами) ВЛ ВРХ [35].

1.3 Патогенез

Лейкоз – це загальне захворювання кровотворно системи. Вивчення патогенезу лейкозу велико рогато худоби вдбувалось протягом тривалого пероду паралельно з вивченням методв дагностики, епзоотолог та розробки оздоровчих протилейкозних заходв.

Розшифровка процесу виникнення лейкозу, починаючи вд проникнення ВЛ ВРХ в органзм сприйнятливо тварини та розвитку патологчних змн, як зумовлюють клнчн ознаки, дозволя з’ясувати ступнь патогенезу.

Як повдомляють В.¶. Цимбал  н. [78], при лейкоз велико рогато худоби мають мсце вираженн мунопатологчн процеси, як супроводжуються утворенням циркулюючих та фксованих аутоантитл. Ц аутоантитла виявляють, переважно, на початкових стадях розвитку лейкозного процесу. При патоморфологчному пдтвердженн захворювання аутоантитла виявляють у незначнй клькост тварин, або практично х не знаходять, що моврно пов’язано з значним пригнченням мунологчних реакцй органзму тварин у цей перод [34].

Основу патогенетичних процесв при лейкоз становить системне ураження кровотворно тканини, що супроводжуться анаплазю  нерегульованим, прогресуючим розмноженням клтинних елементв не лише в кровотворних органах, але  за х межами. До основних факторв, як обумовлюють клнчну картину лейкозу, можна вднести стан й мунологчну реактивнсть органзму, його чутливсть до етологчного агента та механзм зараження [35, 48, 65].

Основною, характерною рисою лейкозних  пухлинних клтин  нездатнсть до правильно диференцац. При нормальному гемопоез кровотворн клтини, дозрваючи, втрачають здатнсть до подлу. Лейкозн клтини можуть проходити значно бльше циклв подлу, нж нормальн клтини кров, що створю велику клтинну продукцю, яка характеризу лейкоз. При лейкознй патолог нормальна клтина може перетворитися на лейкозну на будь-якому рвн  диференцац та дозрвання [5].

Вперше теорю про врусогенетичну природу пухлини висунув Л.А. Зльбер. На його погляд врусна нукленова кислота  справжнм етологчним фактором пухлин. Вона, вмонтовуючись у геном клтини, ста додатковою нформацю в нй  виклика трансформацю. Врусна нукленова кислота зв’язана ковалентними зв’язками з хромосомною ДНК клтини та врусу. Геном врусу входить до складу спадкового апарату клтини  надал реплкуться разом з клтинною ДНК.

Псля того, як в клтину проника врус, процес взамод його  клтини вдбуваться у дв стад. Перша – стадя генотипово фксац врусу, яка характеризуться вдсутнстю видимих морфологчних змн в заражених клтинах. В цю стадю вдбуваться включення врусного геному в клтинний. Патогенний агент, який проник у клтину, може перебувати в неактивному стан тривалий перод життя органзму господаря, не викликаючи хворобу. Друга стадя характеризуться морфологчною трансформацю клтин, коли вдбуваться розмноження активного врусу [38].

Лейкозн змни при гстологчному дослдженн в раннй перод хвороби рестрували в кстковому мозку, м’якотних тяжах, свтлих центрах фолкулв  синусах лмфатичних вузлв голови та ши, при цьому у кров мстилось вд 9 до 20 тис/мкл лейкоцитв (з них до 80 % лмфоцитв). Потм у патологчний процес втягувалися вс зовншн  внутршн лмфатичн вузли, селезнка, а нод  печнка [70].

У перод початково стад лейкозу макроскопчних змн у органах  тканинах не виявляли, вони починали з’являтись псля значних зрушень у периферичнй кров, тобто у другу стадю, псля яко наступав процес генералзац.

На другй стад кльксть лейкоцитв кров зростала до 50 тис/мкл. Таке надмрне накопичення лейкоцитв  лмфобластв призводило до збльшення лмфатичних вузлв, селезнки, нирок, серця та нших органв, а також пригнчення нормальних росткв кровотворення у кстковому мозку. Клтини кров, розмножуючись, поширюються по органзму  утворюють пухлини в рзних органах  тканинах, що призводять до структурних  функцональних уражень органв внаслдок атроф специфчних клтин.

Пд час генералзац процесу (лейкемзаця, 3-я стадя) проходить ураження всх всцеральних органв, значно порушуться гстологчна структура лмфатичних вузлв [9].

При лейкозах у кстковому мозку проходить нтенсивний рст клтин лмфатичного ряду, що призводить до збльшення х клькост у периферичнй кров. Вдповдно у кстковому мозку вдбуваться поступове витснення млодного кровотворення, що призведе до лмфоцитарно трансформац. У 80% лмфоцитв спввдношення ядра  цитоплазми зрушено в бк збльшення ядра [35, 37].

Дан наукових дослджень [38, 40, 48, 68, 78] доводять, що ВЛ ВРХ, головним чином, передаться вд тварини до тварини ятрогенним (пд час вакцинац, туберкулнзац, взятт кров, бркуванн)  механчними шляхами (перенесення врусу мухами, з клтинами запального ексудату кон’юнктиви  слизових оболонок носа та ншими кровосисними комахами), а також при прямому контакт (облизуванн тощо) особин. Отже, спонтанн лейкози виникають не сам по соб, а пд впливом зовншнх  внутршнх факторв. Деяк дослдники вказують на те, що лейкозами частше за все хворють тварини з високою молочною продуктивнстю [30], послабленими захисно-пристосувальними реакцями органзму [14]. Одночасно у них вдмчали бльш низький рвень у кров гормонв щитовидно та пдшлунково залоз. Тому важливе значення у патогенез лейкозу велико рогато худоби набува виявлення закономрностей змн функцонально активност ендокринних залоз.

Лейкози ссавцв проявляються у двох основних формах – власне лейкози (лмфолейкоз, млолейкоз, гемоацитобластоз), що характеризуються системним ураженням органв кровотворення та лейкемчними змнами картини периферично кров,  ретикульози (лмфоретикулосаркома, системний ретикульоз, лмфогрануломатоз), як характеризуються осередковими або генералзованими пухлинними розростаннями ретикулярних елементв кровотворно тканини та вдсутнстю вдхилень вд норми в показниках кров. Найчастше спостергаються лмфолейкоз (62,4%) та ретикулосаркома (53,4%), рдко – млолейкоз [25].

1.4 Клнчн ознаки

Клнчна картина лейкозу характеризуться складним симптомокомплексом, який зумовлений морфологчними  функцональними змнами у органах  тканинах кровотворно системи, а також у органах  тканинах, як за нормальних умов, не приймають участ у кровотворенн. При цьому важливе значення мають тривалсть нкубацйного пероду, форма прояву лейкозу  швидксть перебгу патологчного процесу [38].

¶нкубацйний перод (перод вд попадання збудника в органзм сприйнятливо тварини до появи змн у периферичнй кров) за експериментального зараження становить 60–750 днв, а при спонтанному 2–6 рокв [5].

За характером перебгу розрзняють гостру, пдгостру  хрончну форму лейкозу. Гостра форма частше виника у молодняку вком 1,5–3 мс. Загибель тварин може наступати через деклька годин або тижнв з моменту нфкування, характерн ознаки хвороби можуть не проявлятися клнчно. Пдгостра форма частше проявляться у тварин вком вд 8 до 24 мс. Клнчн ознаки бльш виражен  хвор, як правило гинуть. Необхдно вдмтити, що гострий  пдгострий перебги зустрчаються досить рдко [45].

При хрончнй та повльнй формах лейкозу тварини живуть роками. У розвитку лейкозу видляють передлейкозну, початкову, розгорнуту  термнальну стадю хвороби [49].

З розвитком патологчного процесу вказан стад змнюють одна одну у певнй послдовност.

У передлейкознй та початковй стадях розвитку хвороби, клнчн ознаки, як правило, вдсутн, збергаться продуктивнсть  вдтворювальна функця тварин. Перш клнчн ознаки з’являються в розгорнутй стад лейкозу  прогресують у процес його розвитку.

Тривал епзоотологчн дослдження, з урахуванням аналзу результатв серологчного, клнко-гематологчного  патоморфологчного контролю реакц взамод ВЛ ВРХ з макроорганзмом в конкретних умовах зовншнього середовища, дозволяють видлити наступн стад нфекцйного процесу при лейкоз велико рогато худоби:

1) нкубацйний перод;

2) стадя безсимптомного врусоносйства;

3) гематологчна стадя;

4) стадя пухлинного прояву.

Експериментально встановлено [35], що псля зараження телят лмфоцитами периферично кров вд нфкованого донора врус виявляли в селезнц реципнта через 8 днв псля нокуляц. В кров цей врус виявляли через 14 днв  пзнше. Але  вдомост про зараження пддослдних тварин до появи специфчних антитл в перод вд 15 днв до 4–6 мсяцв.

Експериментальн дан показали, що мунологчнй вдповд, яка супроводжуться появою антитл до антигену ВЛ ВРХ, а також гематологчнй  пухлиннй стадям лейкозу, вдповда нкубацйний перод, тривалсть якого обумовлена дозою, методом, характером нфекцйного матералу, що вводився. В нкубацйному перод антитла в сироватц кров з’являються у вдповдь на зараження органзму ВЛ ВРХ не вдразу, а через деякий промжок часу [48].

Тому нкубацйний перод при спонтанному зараженн велико рогато худоби трива 2–6 рокв, при експериментальному – вд 2 мс. до 2 рокв [35].

Патогенетичний процес онковрусно нфекц частше всього проявляться пд час безсимптомного перебгу хвороби. Тварин, як знаходяться в цй стад, видляють за допомогою мунологчних реакцй шляхом знаходження в сироватц кров специфчних антитл до антигену врусу лейкозу велико рогато худоби.

Антитлоносйство не виклика у тварин видимих фзологчних або патологчних вдхилень. У корв не спостергаються порушення вдтворно функц та функц молочно залози, прирости маси молодняку вдповдають кормовим рацонам, повнстю збергаються рефлекси поведнки.

В стан врусоносйства тварини можуть знаходитись протягом всього життя. Лише у незначно частини тварин-антитлоносв при систематичних клнко-гематологчних дослдженнях вдмчають змни кров у вигляд вдносного чи абсолютного лмфоцитозу, постйнсть якого з тенденцю до збльшення  патогномончною ознакою хвороби [34].

Гематологчна стадя лейкозу велико рогато худоби перебга на алейкемчному, сублейкемчному та лейкемчному рвнях [40].

Алейкемчна картина кров, яку встановлюють по процентному вмсту лмфоцитв у лейкоцитарнй формул, зазвичай проявляться без змн загально клькост лейкоцитв в одиниц об’му кров. Цю фазу частше всього спостергають у молодих тварин у вц до 2–2,5 рокв. Трива алейкемчний перебг лейкозу 1–3 роки.

Бльш тривалий перод гематологчного прояву хвороби – фаза хрончного перебгу з сублейкемчними показниками кров. Частше всього сублейкемчний перебг лейкозу вдмчають у корв 3–5 рокв. У хворих корв спостергають постйне збльшення загально клькост лейкоцитв у периферичнй кров з переважанням лмфодних форм. Таке рвномрне збльшення лейкоцитв зазвичай реструють постйно, нколи – з явищами чергування ремс та рецедивв.

Лейкемчна фаза гематологчно стад лейкозу характеризуться гперлейкоцитозом (бльше 40 тис. в 1 мкл кров)  пдвищеним вмстом у лейкоцитарнй формул малодиференцйованих клтин. Трива лейкемчний перебг лейкозу 1–3,5 роки.

Пухлинна (клнчна) стадя може спостергатися у тварин рзного вку. Вона частше всього розпочинаться в «надрах» сублейкемчно та лейкемчно фаз гематологчно стад лейкозу. Тривалсть пухлинно стад залежить вд втягнення в патологчний процес регонарних лмфатичних вузлв життвонеобхдних органв [38, 48].

Симптоматичний комплекс за лейкозу велико рогато худоби, на думку Л. Г. Бурби, В. А Бусола зумовлений функцональними порушеннями  морфологчними змнами в органах  тканинах кровотворно  негемопоетично систем. Характер симптомв залежить вд пухлинного ураження т або ншо системи органв, а повнота х прояву вд стад перебгу лейкозного процесу [34].

Перехд гематологчно (субклнчно) стад у клнчну часто вдбуваться псля розтелення, при нтоксикац органзму, секундарнй нфекц тощо.

Окрм органв кровотворення часто у патологчний процес втягуються нш внутршн органи, як не мають безпосереднього вдношення до кровотворення. Тому клнчн ознаки при лейкоз подляють на специфчн, т як характерн для лейкозу,  неспецифчн, або т, що вдображають функцональне порушення т чи ншо системи органв внаслдок х пухлинних уражень [30, 38, 48].

Неспецифчн ознаки мають вигляд розладв загального характеру, як можуть спостергатися при багатьох хворобах. Частше вони проявляються погршенням загального стану тварини, поганим засвонням кормв, вдсутнстю апетиту, зниженням надою, швидкою втомою, слабкстю  прогресуючим схудненням. При ураженн травного каналу спостергають розлади травлення (дарею, часто профузного характеру, запор, атоню або тимпаню передшлункв), ослаблення серцево дяльност, цаноз  жовтушнсть слизових оболонок, порушення дихання, набряки в длянц пдгруддя, черева, вимен  мжщелепного простору [38, 40, 45, 48].

При здавлюванн нервових стволв кнцвок пухлинними розростаннями тканин або проростання лейкозно пухлини у спинномозковий канал спостергаться кульгавсть на одну або обидв задн кнцвки  слабксть, тварина тяжко пднматься, нод взагал не може пднятись.

Ураження сечового мхура або переддвер’я пхви супроводжуться ускладненим видленням сеч, а ураження матки – абортом та неплднстю. Пухлини у статевих шляхах часто перешкоджають розвитку плода або нормальному розтелу. У 5% випадкв дослдники вдмчали збльшення одн або клькох долей вимен (спочатку без порушення лактац), нфльтрацю пдшкрно клтковини вимен [35].

Специфчн ознаки характеризуються збльшенням поверхневих (передлопаткових, мжщелепних, привушних, надвимених тощо)  доступних ректальному дослдженню внутршнх лмфатичних вузлв, селезнки, печнки, появою пухлинних розростань у рзних частинах тла, органах  орбтах очей. Останн часто зумовлюють екзофтальм з гнйним запаленням очного яблука. Лмфатичн вузли часто уражуються послдовно, тому розмри х коливаються вд грецького горха до голови дитини. Одночасне  рвномрне збльшення двох симетрично розмщених лмфовузлв зустрчаться досить рдко. Як правило, вони збльшуються спочатку з одного боку, а потм з ншого [38, 45, 48].

При лейкоз, при клнчному огляд хворих тварин, часто виявляють лмфовузли, як за нормальних умов не можна пропальпувати (привушн, додатков надвимен, шийн  окрем пдшкрн, як знаходяться у рзних частинах тла).

Так, дослдження показали [48], що в длянц голодно ямки, на грудях, пдгрудд, ребрах, лопатц вчен виявляли дрбн, розмром з голубине яйце, пдшкрн лмфовузли. У неблагополучних щодо лейкозу господарствах х знаходили як у хворих, так  у гематологчно негативних на лейкоз корв. Тому сам по соб ц дрбн пдшкрн лмфовузли, на х думку, можуть мати дагностичне значення лише у поднанн з ншими клнчними ознаками, або характерними змнами у периферичнй кров.

Клнчно збльшенн лмфатичн вузли без пдвищено мсцево температури не болюч, рухом, еластично або щльно консистенц, що залежить вд характеру  стад патологчного процесу в них. При рзкому збльшенн, внаслдок розтягування капсули, вони стають болючими. При ураженн деклькох, поряд розташованих, лмфовузлв може вдбутися хн зрощування мж собою, або з оточуючими тканинами з утворенням конгломерату. При цьому втрачаться х рухомсть  рвна поверхня [48].

Характер  ступнь ураження лмфовузлв бувають рзними  залежать вд форми прояву хвороби. Розрзняють три форми пухлинного ураження тварин:

системне (генералзоване) ураження лмфатичних вузлв;

переважне ураження внутршнх органв, шкри;

ураження пдшкрних лмфовузлв.

Генералзоване ураження лмфовузлв зустрчаться рдше, нж ураження регонарних. Внутршн лмфовузли уражуються частше зовншнх. У цьому випадку при ректальному дослдженн виявляють збльшення глибоких пахових лмфовузлв, пухлинн розрости стнок матки, сечового мхура, пд крижовими  поперековими хребцями – дрбн пухлинн новоутворення. ¶нколи вся тазова порожнина бува заповнена пухлинами [35].

До специфчних клнчних ознак вдноситься  збльшення селезнки, меж яко легко встановити при перкус. Ступнь ураження селезнки залежить вд форми хвороби. При лмфолейкоз селезнка збльшуться в деклька разв, досягаючи маси 25 кг  розмрв 100х30х10 см. Значне збльшення селезнки супроводжуться значним лмфоцитозом у периферичнй кров, нколи спостергають розрив капсули  раптову смерть тварини вд внутршнього крововиливу [30].

Клнчну стадю лейкозу часто виявляють взимку, пд кнець тльност  на початку лактац, що пояснються зниженням резистентност органзму [34].

Лейкоз велико рогато худоби у бльшост випадкв ма хрончний перебг. Гострий  пдгострий перебги хвороби вдмчають лише у 5–10% випадкв. Тому питома величина клнчних ознак в дагностиц лейкозу незначна.

Поряд з ензоотичним лейкозом велико рогато худоби певне мсце займа  лейкоз молодняку з частим ураженням щитоподбно залози. При цьому спостергають ускладнене дихання, хрипи  слизов видлення з носових ходв. Клнчно дагноз встановлюють за збльшеними лмфовузлами [79].

Дуже рдко виявляють шкрну форму лейкозу [8]. При якй на тл тварини з’являються вузликов припухлост даметром 2,5 см, добре видим на ши, спин, крижах та стегнах. Протягом клькох тижнв вдбуваться хн облисння, поверхня припухлост вкриваться крочкою, що складаться з ептелю  ексудату. Крочки вдпадають, враженн, лис длянки шкри знову вкриваються шерстю. Проте через клька мсяцв, псля здавалось би повного одужання, наста рецидив, з появою тих же ознак хвороби. Вдбуваться нфльтративне ураження внутршнх органв  тварина гине.

Таким чином, характерн ознаки, а також пухлинн ураження органв черевно  тазово порожнин, як виявляються ректальним дослдженням,  достоврними дагностичними клнчними ознаками лейкозу. Неспецифчн ознаки, як вдображають пухлинн ураження внутршнх органв, лише у поднанн з показниками кров набувають дагностичного значення [40].

1.5 Патолого-анатомчн змни

Патолого-анатомчн змни зумовлен патогенезом хвороби, клнчними ознаками  характеризуються розростанням патологчно кровотворно тканини в органах кровотворення  за х межами. Розрости можуть бути вогнищев  локалзован, а також дифузн [58].

При гострому, лмфобластичному, лейкоз в першу чергу уражуються лмфовузли  селезнка, а при хрончному, лмфоцитарному – й нш органи: серце, печнка, нирки, матка, сичуг, рдше нш органи [54].

За частотою уражень перше мсце займають рзн лмфатичн вузли (передлопатков, мжщелепн, привушн, надвимен, надколнн). Вони збльшен, капсула х напружена, ущльнено консистенц, на розрз пульпа випира, поверхня волога, салоподбна [10, 11, 12].

Селезнка збльшена у 8–10 разв, досягаючи 1 м довжини, 20–25 см ширини  завтовшки 8–10 см. Капсула сильно напружена, пульпа пухка, частше зерниста (сагов зерна). На розрз поверхня горбиста, на червоному фон чтко виступають велик бл лмфатичн вузлики. Рдше спостергають дифузн пухлинн розрости, в яких виявляють некротичн вогнища, крововиливи тощо. Трапляються випадки розриву селезнки  крововиливи у черевну порожнину, що зумовлювало раптову загибель тварин [7].

Пд мкроскопом лейкозн клтини знаходять у лмфатичних вузликах, як сильно збльшен, часто не помщаються в поле зору мкроскопа  складаються з лмфобластв, лмфоцитв  недиференцйованих клтин. При суцльнй нфльтрац лмфатичн вузлики майже не виявляються, а пульпа заповнена еритроцитами та лейкозними клтинами, як розмщен дифузно або утворюють острвц.

Серце збльшене в об’м. Мокард пронизаний свтло-срими прожилками або плямами. ¶нод мокард передсердь цлком блий. З сторони ендокарду  на перикард зустрчаються пухлини рзно величини й форми, як нод заповнюють всю порожнину передсердь.

Пд мкроскопом в початкових стадях захворювання лейкозн нфльтрати виявляють помж м’язовими волокнами, частше в передсердях. З часом нфльтраця збльшуться, замщаючи м’язову тканину.

Печнка збльшена в об’м, срого або свтло-бурого кольору, нод з жовтим вдтнком. На поверхн  в паренхм нод спостергають пухлинн вогнища рзно величини та форми, блого кольору, в’яло консистенц. Пд мкроскопом лейкозн нфльтрати виявляють в сполучнй тканин та синусодних каплярах у вигляд тяжв та вогнищевих скупчень. Гепатоцити зазнають блково та жирово дистроф  подальшого замщення лейкозною тканиною.

В нирках спостергають частше пухлинну, рдше дифузну форми ураження. При пухлиннй вони збльшен  горбист. Пд капсулою чтко виступають рзно величини множинн блуват пухлинн утворення, в’яло консистенц. ¶нод вузли мж собою зливаються, утворюють конгломерати або одне спльне суцльне розростання, яке займа бльшу частину органа. При дифузнй форм нирка збльшена, срого або сро-коричневого кольору. Пд мкроскопом при незначному ураженн вдмчають лейкозн нфльтрати навколо ниркових клубочкв, судин, мж канальцями та пд ептелм миски. При сильному ураженн лейкозн клтини утворюють значн длянки, в яких виявляють лише окрем елементи нефрону.

Сичуг уражуться досить часто. При цьому стнка його потовщуться до 5–6см  набува блого кольору. Слизова оболонка мстить виразки рзно величини й форми. Пд мкроскопом слизова оболонка нфльтрована лейкозними клтинами. Пдслизовий та м’язв шари не розрзняються через надмрну нфльтрацю та замщення лейкозною тканиною.

В кишечнику уражуються, в першу чергу, лмфатичн вузлики. Вони рзко збльшен, а в слизовй оболонц часто виявляють виразки. Стнка кишки потовщуться за рахунок нфльтрац всх шарв лейкозними клтинами.

Стнка матки потовщена, блого кольору, в’яла, ус шари  нфльтрован лейкозними клтинами [54].

Вс форми лейкозу характеризуються збльшенням в рзнй мр лмфовузлв. При лмфолейкоз вони рвномрно  сильно збльшен в об’м, досягаючи нколи ваги деклькох клограмв, не прирощен до навколишнх тканин, капсула знматься легко, на розрз вони сро-блого кольору, соковит  саловидн. Лмфатичн вузли при лмфогрануломатоз, лмфосарком  гстоцитарнй сарком горбист, капсула мцно зрощена з паренхмою, на розрз часто бувають крововиливи та некрози. У органах черевно, тазово порожнин, на серозних оболонках вдмчають вузлуват пухлинн розрости, як мають вигляд конгломератв сро-блого, жовто-срого кольору. Селезнка при лмфодному слабодиференцйованому  млодному лейкозах збльшена. При перших двох формах вона буро-червоного кольору з чтко вираженою червоною та блою пульпою за рахунок гперплаз фолкулв [8, 31, 75].

На бльш пзншй стад хвороби межа мж блою та червоною пульпою стерта. При млодному лейкоз селезнка червоно-малинового кольору, фолкули погано помтн, а в окремих длянках взагал вдсутн, тканина пухко консистенц з крововиливами. При лмфоретикулосарком селезнка не збльшена. При всх формах лейкозу вдмчають вогнищев або дифузн розрости сро-блого або сро-червоного кольору у печнц, нирках, в середин серцевого м’язу, органах травлення, матц, скелетних м’язах, дафрагм тощо [8, 10, 12, 31].

1.6 Дагноз

Дагноз на лейкоз встановлюють на основ епзоологчних даних, клнчних ознак, патолого-анатомчних змн  результатв лабораторних дослджень, як включають гематологчн, гстологчн та серологчн дослдження.

Для гематологчного дослдження кров вдбирають у тварин старше 2-рчного вку з яремно вени, у пробрки з антикоагулянтом. Не дозволяться брати кров вд тварин за 15 днв до розтелу  15 днв псля нього. Для серологчного дослдження кров беруть у тварин вком 2 мс.  старше, також з яремно вени, але без антикоагулянту.

Для гстологчного дослдження направляють шматочки вражених органв (селезнки, лмфовузлв, грудно кстки, печнки, нирок, легень, серця, стнки сичуга, матки, скелетних м’язв  правого вушка серцевого м’язу) надсилають у свжому вигляд в термостат з льодом або в 10% розчин формалну [16].

До лабораторних методв дагностики лейкозу належать так, що дозволяють виявити врус:

електронно-мкроскопчний метод, який дозволя виявити врусн частинки в короткострокових культурах лейкоцитв кров тварин, як нфкован ВЛ ВРХ, та в моношарових культурах клтин, спвкультивованих з нфкованими лмфоцитами. Методом електронно мкроскоп у хворих лейкозом тварин у лмфоцитах виявляють ядерн «кишен», що мають вигляд неправильного кола або петл [35];

бопроба проводиться на ввцях  таким чином дозволя виявити врус у кров пддослдних тварин. Ввцям внутршньочеревно н’кують кров вд пддослдних тварин. За наявност у кров врусу в останнх розвиваться нфекця, яка супроводжуться утворенням врусспецифчних антитл [15, 35, 38, 40, 71].

¶з методв прижиттво дагностики лейкозу найбльшого поширення набули так як гематологчний та серологчний. Ц методи мають широке застосування тому, що вони прост  мають виражену специфчнсть, яка  зумовлю точнсть дагнозу [33, 56].

Гематологчний метод грунтуться на виявленн у периферичнй кров пдвищено клькост лейкоцитв, головним чином лмфодного ряду та слабо диференцйованих клтин (родопочаткових, пролмфоцитв, лмфобластв). Тварин, як запдозрюються в захворюванн лейкозом, пддають додатковим гематологчним дослдженням з нтервалом 2–3 мсяц до одержання двох пдряд яксно однакових результатв, за якими х визнають здоровими або хворими лейкозом.

Слд пам'ятати, що деяк гостр  хрончн хвороби ВРХ (перикардити, ретикулти, гепатохолангти, цироз печнки, туберкульоз, бруцельоз тощо) можуть супроводжуватися лейкоцитозом. При цьому, на вдмну вд лейкозу, збльшення клькост лейкоцитв кров вдбуваться, головним чином, за рахунок нейтрофлв, еозинофлв або моноцитв. Ц змни кров мають тимчасовий характер, х диференцюють вд лейкозу повторними гематологчними дослдженнями [8, 16, 40].

Залежно вд клькост лейкоцитв, виражених у тис./мкл кров, розрзняють алейкемчний (менше 4000), лейкопенчний (4000–10000), сублейкемчний (10001–40000), лейкемчний (бльше 40000) прояв лейкозу.

Серологчний метод грунтуться на постановц реакц мунодифуз (Р¶Д) у агаровому гел з метою дентифкац протилейкозних антитл сироватки кров тварин за допомогою вдомого стандартного антигену ВЛ ВРХ.

Тварини, сироватки яких дали позитивну Р¶Д,  заражен врусом. За результатами дослджень, Р¶Д  специфчною реакцю. Сироватки кров тварин, як не заражен ВЛ ВРХ, не дають специфчно реакц. У нфкованих тварин реакця «випада» за 15 днв до розтелення та 15 днв псля розтелення, тобто протягом 30 днв спостергаться, так звана «фаза мунологчно толерантност», яка зумовлена, фзологчним станом органзму корови [46].

РДП (реакця дифузно прециптац) – вдносно чутливий тест для виявлення глкопротеду ВЛ ВРХ. Дозволя виявити глкопроптед врусу у концентрац 0,4 мкг/мл [80].

Принцип осадково реакц на лейкоз (ОРЛ), або метод "Рост" поляга у виявленн в сироватц кров хворих на лейкоз тварин Ig G, який характерний для злояксного росту  утворю малорозчинний осад в кислому середовищ при певнй рН = 0,72–0,75.

Розроблено ряд серологчних реакцй для дагностики ВЛ ВРХ –нфекц, а саме: Р¶Ф, РЗК, РДП у гел, РАЛ (реакця аглютинац латексу), РНГА, ELISA-метод, ПЛР [8, 16, 24, 32, 42].

Найбльш чутливими з перерахованих методв  ELISA, РДП  ПЛР. Але, завдячуючи свой простот постановки, специфчност, ефективност, бльш широке застосування знайшла РДП (Р¶Д) з глкопротетним антигеном, ось чому останнх 10 рокв вона використовуться всюди для дагностики лейкозу велико рогато худоби [8, 16, 40, 74].

РНГА – чутливий метод для виявлення антитл у сироватц кров  молоц, який рекомендований як тест при експертиз та сантарнй оцнц молока [74].

Розроблено алерген для ранньо дагностики лейкозу у тварин. Мсце введення – пдхвостова складка. Реакця проявляться через 20–24 години псля введення алергену у форм шкряно гперем, даметром не менше 0,5 см. яскраво виражено папули або некрозу на мсц введення [41, 74].

За даними Тирсна Р.В. з спвавт. [35] щеплення тварин проти гострого нфекцйного захворювання вплива на перебг нфекцйного процесу у Р¶Д позитивних корв, у них зменшуться титр антитл до врусу лейкозу. При цьому активне щеплення няк не позначаться на перебгу нфекцйного процесу у тварин з гематологчними змнами.

1.7 Диференцальна дагностика

При гемобластозах велико рогато худоби можна спостергати генералзоване враження лмфатичних вузлв багатьох частин тла тварин та зольоване враження окремих або деклькох лмфатичних вузлв грудно або черевно порожнини з розвитком некрозв. Тому при диференцйнй дагностиц необхдно брати до уваги можливу наявнсть у тварин актиномкозу (враження лмфовузлв голови  длянки грудей), туберкульозу (враження пдщелепових, заглоткових, шийних, передлопаткових, надвименних та нших лмфовузлв, регонарних рзним органам), а також паратуберкульозу (збльшення брижових та лоцекальних лмфовузлв з наявними у них блуватих або срувато-жовтих длянок)  бруцельозу, при якому, окрм лмфаденту, можуть виявлятись некротичний гепатит  мастит [40].

Для уточнення дагнозу  виключення перерахованих вище захворювань велико рогато худоби в доповнення до патологчного розтину необхдно проводити гстологчне дослдження печнки, нирок, рзних длянок кишечнику, селезнки, легень, серця, скелетних м'язв та нших органв, беручи до уваги, що найбльш характерн змни виявляють у лмфатичних вузлах .

Серед нших захворювань, як супроводжуються лейкемчними реакцями у велико рогато худоби  вимагають у зв'язку з цим проведення диференцйно дагностики вд гемобластозв, слд назвати гепатити, каплярну екстазю, цирози, амлодне переродження та нш захворювання печнки, мастити, нефрити, хрончний сепсис, мокардити, пневмоню, лмфаденти, лмфаденопат, як проявляються патологоанатомчно подбно до гемобластозв [8, 38, 40, 48].

1.8 Протиепзоотичн заходи

Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу :

свочасна дагностика хвороби;

чтке знання епзоотично ситуац в кожному стад;

негайне виведення з стад (ферм) врусом лейкозу тварин та х золяця з наступним забом;

проведення чткого облку, нумерац та дентифкац тварин;

дотримання ветеринарно-сантарних правил на фермах;

дотримання асептики  антисептики при масових обробках тварин (нумераця, взяття кров, вакцинаця, алергчн дослдження, лкування тощо);

проведення ретельно дезнфекц тваринницьких примщень та обладнання псля кожного дослдження тварин  золяц врусоносв.

Передбачено проведення таких профлактичних заходв:

постйно забезпечувати завезення до благополучних господарств тварин з вльних вд лейкозу велико рогато худоби ферм, стад;

органзувати в господарствах: 1) родильн вддлення з боксами для розтелення корв, профлакторями для новонароджених телят; 2) спецалзован ферми для зольованого вирощування ремонтного  племнного молодняку; 3) належний облк та чтку нумерацю тварин; 4) пастеризацю молока  молочних продуктв, як використовуються для харчових цлей, випоювання молодняку або годвл тварин. У раз виявлення тварин з позитивною Р¶Д забезпечити негайну х золяцю, проведення гематологчних дослджень та забй худоби з змнами, характерними для лейкозу [17, 23, 63, 61].

Не допускати до використання:

серопозитивних тварин як донорв  продуцентв гпермунпо сироватки та кров, сироватки реконвалесцентв, ендокринних залоз, органв  тканин тощо;

сперму Р¶Д-позитивних бугав-плдникв;

корв та телиць з гематологчними або клнчними ознаками лейкозу;

молоко вд корв з гематологчними (клнчними) ознаками лейкозу для харчових цлей та випоювання молодняку;

молоко, м’ясо  м’ясопродукти нфкованих ВЛ ВРХ тварин для дитячого харчування;

забезпечити карантинування завезено у господарства худоби. У раз виявлення Р¶Д-позитивних тварин всю групу повернути постачальнику або псля попереднього погодження з ним вдправити на забй.

Взяти пд контроль завезення сперми з нших кран, областей, районв, господарств. Допускати завезення тварин  сперми тльки з благополучних щодо лейкозно нфекц господарств. Забезпечити контроль за дотриманням правил асептики пд час проведення ветеринарних  зоотехнчних манпуляцй з тваринами: нумераця та мчення тварин, отримання кров, хрургчн та акушерськ втручання. Використовувати з цю метою лише знезаражен голки, шприци, нструменти. Забезпечити серологчний (Р¶Д) контроль на лейкоз тварин, як вивозяться з господарств для племнних та користувальних цлей. Вивезення худоби для цих цлей дозволяться лише з благополучних господарств  ферм за умови, що за 30 днв до вивезення цих тварин х дослджували серологчним методом  вони були вльн вд антитл до врусу лейкозу [2, 22, 27, 51, 64].

Для припинення подальшого поширення нфекц та оздоровлення неблагополучних господарств ¶нститут експериментально  клнчно ветеринарно медицини, Державний комтет ветеринарно медицини, Центральна державна лабораторя ветеринарно медицини виступили з пропозицю створити науково-виробничу систему (НВС) "Орон" для забезпечення благополуччя тваринництва Украни щодо лейкозу велико рогато худоби [6, 19, 28, 44, 53].

Молоко вд серопозитивних тварин, яких утримують зольовано вд серонегативного стада, пастеризують у господарств при температур не нижче +80 °С, псля чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко вд корв серонегативного стада можна реалзовувати переробним пдпримствам без попередньо пастеризац.

Молоко вд серопозитивних тварин, яких утримують зольовано вд серонегативного стада, може пддаватися сепарац в господарств. При цьому на молокопереробне пдпримство вивозять тльки пастеризован вершки, вдвйки кип’ятять  згодовують тваринам.

Молоко вд корв з клнко-гематологчними ознаками лейкозу забороняться використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5% формальдегду або ншо дезнфекцйно речовини.

У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного вку випоюють материнським молозивом (молоком), а надал – пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корв неблагополучного стада [3, 26, 29, 55].

Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими псля вивезення усх хворих тварин та отримання двох поспль негативних результатв (з нтервалом 30–45 днв) серологчного дослдження худоби старше 6-ти мс. вку.

В перший рк псля оздоровлення серологчн дослдження бажано проводити один раз у квартал, надал один раз у 6 мсяцв. Через два роки псля оздоровлення серологчн дослдження можна проводити один раз на рк.

РОЗД¶Л 2. МЕТА ¶ ЗАВДАННЯ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ

Мета роботи – проаналзувати клнко-морфологчн змни та поширення лейкозу велико рогато худоби в СВК «Ружинський» Житомирсько област.

Для досягнення мети були поставленн наступн завдання:

Вивчити спецальну лтературу, щодо теми – "Лейкоз велико рогато худоби".

Вивчити облков сльськогосподарськ дан по лейкозах велико рогато худоби у СВК «Ружинський».

Проаналзувати клнко-морфологчн змни у корв, хворих на лейкоз.

Вивчити причини виникнення та поширення хвороби на пдпримств.

Вивчити економчн збитки, як були спричинен хворобою.

Розробити пропозиц з профлактиц щодо лейкозу велико рогато худоби на пдпримств.

РОЗД¶Л 3. МАТЕР¶АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ

Матералом для дослдженням  результати серологчного дослдження кров, клнчного огляду та патоморфологчне дослдження матералу велико рогато худоби, вдбраного псля забою Р¶Д-позитивних корв.

Серологчн дослдження кров проводили у Житомирськй обласнй державнй лаборатор ветеринарно медицини та в нститут епзоотолог УААН м. Рвне. Кров дослджували на лейкоз по Р¶Д та ¶ФА. Результати одержували продовж 3-4 дб.

Р¶Д-позитивних на лейкоз корв вдправляли на забй у Бердичвський м’ясокомбнат, де проводили ветеринарно-сантарний огляд туш. Патолого-анатомчно змнен органи дослджували за схемою:

Зовншнй огляд:

Колр.

Консистенця.

Розмр.

На розрз:

Колр.

Вологсть.

Малюнок.

Псля огляду, вд першо парт забйних тварин (у 10 голв) був вдбраний патологчний матерал (лмфатичн вузли, селезнка, печнка, серце, леген) для гстологчного дослдження у Житомирськй обласнй державнй лаборатор ветеринарно медицини. Вдбирали шматочки уражених органв розмром 2х1,5см, як фксували у 10%-ному розчин нейтрального формалну.

У лаборатор патматерал заключали у парафн. За допомогою санного мкротома одержували серйн зрзи, як у подальшому фарбували гематоксилном  еозином.

Для цього зрзи помщали у розчин гематоксилну на 2 хв. Переносили у воду, вдмивали доки вода не перестане забарвлюватися. Для освтлення помщали у солянокислий спирт на 10–15 с, дал знову промивали у чистй вод. Дофарбовували еозином 0,5–1,5 хв.  знову помщали у воду. Вдбирали залишки води фльтрувальним папером, зневоднювали у батарею висхдно концентрац спиртв, сумшей спирту, ефру та ксилолу. Пофарбований зрз фксували за допомогою канадського бальзаму та покривного скельця.

Читку проводили пд свтловим мкроскопом, а фотограф одержували за допомогою перехдного тубуса з фотоапаратом ФЕД-34.

Пд час серологчних дослджень проводили епзоотологчний монторинг Р¶Д-позитивних корв згдно протиепзоотичного плану, який був затверджений пдпримством.

РОЗД¶Л 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЕКОНОМ¶ЧНОГО СТАНУ П¶ДПРИґМСТВА

СВК (сльськогосподарський виробничий кооператив) «Ружинський» знаходиться в смт. Ружин Житомирсько област. Господарство розташоване в зон лсостепу, на пвденному сход област. Рослинний свт цього регону характеризуться великою рзномантнстю флористичних комплексв   джерелом цнних рослинно-сировинних ресурсв: лкарських, харчових, технчних, втамнних тощо. Щодо Aрунтв, то в район переважають родюч чорноземи  ср лесов Aрунти, як в цлому придатн для вирощування сльськогосподарських культур. Через смт. Ружин проходить траса Кив–Внниця. Також протка рчка Роставиця, що потм впада в р. Рось.

Розташування району у помрному пояс пвнчно пвкул визнача клмат як помрно-континентальний, з теплим  вологим лтом та м’якою, хмарною зимою. Зими чергуються як тепл й холодн, з рзницею у середнй температур 5–7°С. Лто, як правило, тепле й вологе: в середньому 40–45% рчно суми опадв припада саме на лтн мсяц. Середня температура повтря найхолодншого мсяця – счня – мнус 3,3°С; найтеплшого – липня – плюс 18,9°С, а середньорчна температура повтря становить плюс 7,5°С.

Так погодно-клматичн умови сприяють вирощуванню сльськогосподарських культур. ·х вегетацйний перод починаться з ¶¶ декади квтня  продовжуться до ¶¶¶ декади жовтня  трива в межах 190 днв. Разом з тим, слд зазначити, що погодн умови нод можуть негативно впливають на формування врожаю та призводять до загибел посвв на значних площах.

СВК «Ружинський» спецалзуться на виробництв зерна, цукрових бурякв в рослинництв, молока та м’яса – в тваринництв. Сьогодн кооператив ма 3863 га земл, з них 3582 га сльськогосподарських угдь, в тому числ 2973 га рлл.

Таблиця 4.1. – Структура земельних угдь у СВК «Ружинський».

Вид земельних длянок	Площа, га
Загальна кльксть земл:	3863
в т. ч. с.-г. угдь:	3582
в т. ч. рлл	2973

Це господарство високо культури землеробства. Впровадження високоефективних  ресурсозбергаючих технологй в рослинництв дозволили пдвищити врожайнсть всх сльськогосподарських культур. За останн роки зернових культур збирають 43–45 ц/га, кормового буряка 400–450 ц, цукрового буряка 350 ц. На сортонасннвих длянках пшениц одержано по 45–50 ц, ячменю – по 53–60 ц, жита – 32–40 ц, гороху – 40 ц, гречки – 30–35 ц. Стабльно виробляться з кожного гектара сльськогосподарських угдь по 45–50 ц кормових культур.

З 1963 року функцону племнна ферма велико рогато худоби, з 1969 року – племнна ферма свиней велико бло породи, де вирощують  реалзують господарствам району  област 80–120 голв племнного молодняку.

Нин основним напрямком дяльност в тваринництв  молочне скотарство з розвиненим свинарством. Незважаючи на те, що в порвнянн з 1990 роком в господарств скоротилися сльськогосподарськ угддя на 14 %, чисельнсть поголв’я в умовних головах зросла на 7 %. Чисельнсть корв зросла вдвч  становить 560 голв, свиней – майже в чотири рази  становить 2400 голв (табл.. 4.2). По насиченост поголв’я велико рогато худоби на 100 га сльськогосподарських угдь СВК займа перше мсце в район, свиней – друге.

Протягом останнх восьми рокв збергаться стабльна молочна продуктивнсть. В минулому роц надй молока вд корови становив 2821кг, в якому вмст жиру в молоц склада 3,74 %. За см мсяцв поточного року надй вд корови у порвнянн з минулим роком зрс на 133 кг. Це результат коптко спрямовано роботи по вирощуванню ремонтного молодняку, а також належного роздою корв-первсток.

Таблиця 4.2. – Кльксний склад поголв’я тварин за останн роки у СВК «Ружинський».

Вид тварин	2007 рк, гол.	2008 рк, гол	Рзниця, гол
Свин:	2320	2400	+ 80
свиноматки	240	249	+ 9
на вдгодвл	649	708	+ 59
поросята	1431	1443	+ 12
ВРХ:	2015	1160	– 855
корови	967	560	– 407
телиц	242	136	– 106
телята	806	464	– 342

В господарств щорчно на 100 корв вводиться 25–28 корв-первсток, паруться 34–37 телиць, а вихд телят доведено майже до максимального рвня  склада 98  бльше голв телят на 100 корв. Середньодобовий надй молока вд корв на 22 вересня 2008 року становить 13л.

Впровадження передових та сучасних методв ведення тваринництва дозволя щорчно одержувати вд основно свиноматки по 19–33 поросяти, мати середньодобов прирости свиней не менше 360–380 грамв. Середня маса одного поросяти при вдлучц становить 15–17 кг.

Пдпримство ма дв дльниц, одна з яких розташована безпосередньо в Ружин (рис. 4.1), а нша – в с. Зарччя Ружинського району на вдстан 4 км. В дльниц Ж 1 утримуються телята, телиц, нетел, бички на вдгодвл  свин. Продукця вд цих тварин використовуться не лише в межах району, а й в межах област. В дльниц Ж 2 знаходяться дйн корови в клькост 560 голв. Молоко вд цих корв реалзуться в м. Кив, де виробляються продукти дитячого харчування (рис. 4.2).

Рисунок 4.1 – Дльниця Ж 1 у СВК «Ружинський»

Рисунок 4.2 – Корвник у дльниц Ж 2 СВК «Ружинський»

Велика рогата худоба утримуться в типових 4-рядних цегляних примщеннях, на прив’яз. У корвниках пдлога дерев’яна, прибирання гною механзоване. Освтлення комбноване, вентиляця приточно-витяжна задовльна. Водопй з автополок, роздача корму вручну  за допомогою трактора (рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Утримання дйних корв у дльниц Ж 2 СВК «Ружинський»

Вологсть повтря не вдповда встановленим нормам. Причинами в змнах мкроклмату  поганий теплозахист примщень у холодну пору року, недостатня вентиляця та погана каналзаця. Це, в свою чергу, пдвищу вологсть повтря, вологсть стн та стел, що призводить до посилено тепловддач у тварин та розвитку простудних захворювань.

На ферм при замн технологчно групи проводиться дезнфекця, дезнсекця  дератизаця, але вона не завжди вдповда нормам

Тваринництво в СВК «Ружинський» обслуговують 1 головний  2 дльничних лкаря ветеринарно медицини, 1 технк штучного осменння. Проведення планових, технологчних та вимушених дезнфекцй забезпечуться силами служби ветеринарно медицини господарства.

РОЗД¶Л 5. КЛ¶Н¶КО-МОРФОЛОГ¶ЧНА Д¶АГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶

5.1 Клнчне дослдження

У СВК «Ружинський» згдно протиепзоотичного плану 12 счня 2007 року була вдбрана кров вд велико рогато худоби у клькост 61 голова  направлена у Житомирську обласну державну лабораторю ветеринарно медицини для дослдження на лейкоз по Р¶Д. Внаслдок дослджень сироваток кров з 61 проби 57 прореагували позитивно по Р¶Д (додаток 1). Щоб пдтвердити дагноз на лейкоз, кервництво господарства направило з 23 счня по 5 лютого 2007 року 1877 проб кров (для переврки всього поголв’я) в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне, де виявили 580 реагуючих проб по Р¶Д та 651 – по ¶ФА (додаток 2).

Згдно висновкв комс Ружинсько районно державно адмнстрац Житомирсько област на молочно-товарну ферму Ружинського вддлку СВК «Ружинський» були накладен карантинн обмеження по лейкозу велико рогато худоби. З 2 лютого 2007 року СВК «Ружинський» офцйно вважаться неблагополучним щодо лейкозу велико рогато худоби (додаток 27). Крм цього, були затвердженн заходи по оздоровленню вд лейкозу поголв’я велико рогато худоби у господарств на 2008 рк (додаток 33).

В подальшому проби кров, з метою виявлення Р¶Д-позитивних тварин на пдпримств, направляли на дослдження в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне (додатки 2 – 26). Результати дослджень кров наведен у таблиц 5.1.1.

Р¶Д-позитивних корв перевели у корвники дльниц Ж 1, де вони утримувались до часу здач на забй на Бердичвський м’ясокомбнат (рис. 5.1.1).

Таблиця 5.1.1 – Серологчне дослдження на лейкоз проб кров велико рогато худоби в Р¶Д.

Дата проведення дослдження	Загальна кльксть дослдних тварин	Кльксть Р¶Д-позитивних тварин, гол	Кльксть Р¶Д-позитивних тварин, %
12.01.2007	61	57	93,4
23–29.01.2007	1877	580	30,9
12.03.2007	1247	113	9,1
19.04.2007	1157	63	5,4
14.05.2007	905	20	2,2
04.06.2007	620	15	2,4
28.06.2007	720	12	1,7
10.07.2007	743	4	0,5
01.08.2007	556	3	0,5
13.09.2007	706	4	0,6
06.11.2007	1217	4	0,3
24.12.2007	1214	0	0
19.06.2008	1119	0	0
27.11.2008	1163	0	0

Рисунок 5.1.1 – Утримання дйних корв у дльниц Ж 1 СВК «Ружинський»

Серед Р¶Д-позитивних корв у 10-х з них спостергали неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу, а саме: пригнчення загального стану, погршення апетиту, слабксть, зменшення надов молока до 8 л за добу (при середньодобовому надо до 13 л на тварину) та тимпаня, яку лкували за допомогою тимпанола. У трьох з них спостергали не тльки пригнчення загального стану, але  незначне збльшення селезнки та пдщелепних (до 6 см в даметр), передлопаткових (довжиною до 15 см, даметром 3 см) та надвим’яних (до 3 см в даметр) лмфатичних вузлв. Лмфатичн вузли були не гаряч, рухом, гладеньк, не болюч, щльно консистенц. Цих тварин впродовж двох тижнв здали на забй, де була проведена ветеринарно-сантарна оцнка продуктв забою (рис. 5.1.2). У подальшому в Р¶Д-позитивних корв клнчних ознак не виявляли.

Рисунок 5.1.2 – Ветеринарно-сантарна експертиза туш ВРХ на Бердичвському м’ясокомбнат

Динамка розвитку лейкозу ВРХ серед сприйнятливого поголв’я наведен у даграм (рис. 5.1.3), з яко видно, що суворе дотримання дючо нструкц з лейкозу  свочасне виконання заходв щодо оздоровлення поголв’я кервництво пдпримства разом з лкарями ветеринарно медицини змогли у продовж року виявити усх Р¶Д-позитивних тварин, свочасно х золювати  тим самим запобгти розповсюдженню хвороби.

Рисунок 5.1.3 – Динамка розвитку захворювання у господарств.

Як видно з даграми, кльксть Р¶Д-позитивних корв з счня по грудень 2007 року стрмко зменшилась, а серологчн дослдження кров корв серед сприйнятливого поголв’я у 2008 роц взагал не виявили позитивних на лейкоз тварин. Що було пдтверджено не тльки по Р¶Д, але  за постановкою ¶ФА. Треба вдмтити, що остання реакця бльш нформативна, нж Р¶Д (рис. 5.1.2), але з нестачею коштв проводилось лише у перод постановки дагнозу та для пдтвердження негативних результатв псля оздоровлення стада. Станом на 27 листопада 2008 року серед сприйнятливого поголв’я корв трич не було виявлено Р¶Д-позитивних на лейкоз корв, то згдно ршення державно надзвичайно протиепзоотично комс з молочно-товарно ферми СВК «Ружинський» були знят карантинн обмеження з 5 грудня 2008 року (додатки 28 – 32).

5.2 Патоморфологчн дослдження

Псля вимушеного забою на Бердичвському м’ясокомбнат 10-ти Р¶Д-позитивних тварин з клнчними ознаками лейкозу, при проведен ветеринарно-сантарно експертизи у двох тушах були виявлен патолого-анатомчн змни у внутршнх органах, як характерн для лейкозу.

При огляд поверхневих лмфатичних вузлв виявили, що пдщелепн, передлопатков та надвим’ян лмфовузли збльшен в об’м, капсула х напружена. На розрз пульпа випира, паренхма сро-блого кольору, дрябло консистенц, поверхня розрзу волога, салоподбна.

У серц перикард був срим, гладеньким, тьмяним, помрно вологим, прозорим. Серце було збльшене за рахунок потовщення всх його стнок,  не однотонно забарвлене у червоний  плямисто сро-блий колр, в длянц передсердь виявили опухо-подбн розрости, саловидн на розрз. Епкард гладенький, блискучий, прозорий, срого кольору. На розрз мокард бло-срого, червоного та сро-червоного кольорв, сухий, пронизаний бло-срими саловидними вогнищами, прожилками, малюнок зтертий, дряблий. Ендокард гладенький, блискучий, срий, помрно вологий (рис. 5.2.1).

Леген не спавш, з поверхн  на розрз неоднотоно забарвленн в срий, сро-червоний та червоний кольори, волог, тстоподбно консистенц, малюнок зтертий. При натисканн з судин видляться незначна кльксть темно-червоно кров, а з бронхв – пниста сро-червона рдина. А у одн з туш на поверхн легень виявили розрости срого кольору, саловидн на розрз (рис. 5.2.2).

Селезнка значно збльшена, капсула сильно напружена, ущльнена, кнц заокруглен. На розрз пульпа крупнозерниста, рихла, малинового кольору з збльшеними блими фолкулами, волога (рис. 5.2.3).

Рисунок 5.2.1 – Саловидн розрости лмфодно тканини в серц корови

Рисунок 5.2.2 – Лмфодн розрости у легенях корови

Рисунок 5.2.3 – Лмфодний лейкоз селезнки

Рисунок 5.2.4 – Напруження капсули селезнки при лмфодному лейкоз

Печнка збльшена в об’м, дрябла, темно-червоного кольору. На розрз значно зволожена, з судин стка темно-червона кров, неоднотоно забарвлена у темно-червоний  коричневий кольори, малюнок дещо зтертий (рис. 5.2.5).

Рисунок 5.2.5 – Гостра застйна гперемя печнки

Нирки збльшен в об’м, дрябл, колр не однотонний вд коричневого до срого. Капсула знматься легко. На розрз кркова речовина такого ж кольору як з зовн, а мозкова темно-червоного кольору. Межа мж крковою та мозковою зонами слабо виражена. Малюнок згладжений.

Мезентеральн лмфатичн вузли незначно збльшен, сро-блого кольору, дрябл. На розрз сухуват, колр такий як  з поверхн, малюнок зтертий.

Ще у одн туш, крм перерахованих вище змн, виявили, що передлопатков лмфатичн вузли забарвлен у темно-вишневий колр з саловидними розростами на поверхн (рис. 5.2.6).

Рисунок 5.2.6 – Лмфодний лейкоз передлопаткового лмфовузла

При огляд серця виявили, що пухлиноподбн утворення локалзован не лише у передсердях, але  у шлуночках (рис. 5.2.7).

Рисунок 5.2.7 – Саловидн розрости в стнц шлуночка серця корови

У матц також спостергалися вогнищев розростання сро-блого кольору

Р¶Д-позитивн тварини, у яких не проявлялися клнчн ознаки лейкозу, утримувалися в окремих примщеннях зольовано вд Р¶Д-негативного поголв’я на дльниц Ж 1. Згдно дючо нструкц таких тварин можна утримувати  експлуатувати не довше двох рокв. Телят, як народилися вд нфкованих врусом лейкозу матерв, дослджують по Р¶Д, починаючи з 3-мсячного вку. Т, як давали позитивну реакцю, вибраковували на вдгодвлю.

При першому забо був вдбраний патматерал (лмфатичн вузли, шматочки селезнки, серця, печнки, легень) та направлений у Житомирську обласну лабораторю ветеринарно медицини для гстологчного дослдження.

При гстологчному дослдженн лмфатичних вузлв вдмчали порушення структури органу, вторинн вузлики вдсутн, синуси непомтн. По мр розвитку лейкозного процесу нормальна тканина замщаться лейкозними клтинами рзно будови.

Пд час дослдження гстопрепарату з селезнки спостергали рзке збльшення фолкулв, як поступово зливаються з навколишньою лейкозною тканиною. Червона пульпа заповнена лмфодними клтинами (рис. 5.2.9).

Рисунок 5.2.9 – Лмфодний лейкоз селезнки (40х7, гематоксилн-еозин)

Мокард в значнй мр замщаться лейкозною тканиною, лише деяк м’язов волокна збергаються серед суцльних скупчень лмфодних клтин, що спостергаться при сильному уражен мокарда (рис.5.2.10).

У печнц лмфодн клтини нфльтрують мжчасточкову тканину  розмщуються у вигляд тяжв (рис. 5.2.11). При сильному ураженн лмфодн клтини об’днуються у суцльн скупчення, замюючи функцональну тканину, в цьому випадку – гепатоцити (рис. 5.2.12).

Рисунок 5.2.10 – Лмфодний лейкоз мокарда (8х7, гематоксилн-еозин).

Рисунок 5.2.11 – Лмфодний лейкоз печнки (8х7, гематоксилн-еозин)

Рисунок 5.2.12. – Лмфодний лейкоз печнки (40х7, гематоксилн, еозин)

У легенях мкроскопчно спостергали гостру застйну гперемю, тканинну рдину в альвеолах (рис. 5.2.13).

Рисунок 5.2.13 – Гостра застйна гперемя та набряк легенв (8х7, гематоксилн-еозин)

Таким чином, на пдпримств був поставлений дагноз «Лмфодний лейкоз велико рогато худоби». Свочасне належне проведення протиепзоотичних заходв дозволило швидко оздоровити поголв’я корв вд лейкозу. Використання ¶ФА дозволя бльш ефективно виявляти хворих на лейкоз тварин. Патолого-анатомчн дослдження пдтвердили поставлений дагноз.

РОЗД¶Л 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ Д¶АГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКО· РОГАТО· ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО· ОБЛАСТ¶

За 2007 рк в СВК “Ружинський” було дослджено серологчно (Р¶Д) 1877 голв велико рогато худоби. ¶з них серологчно позитивних виявлено 580 голв велико рогато худоби. У данй робот визначен збитки спричинен хворобою господарству за 2007 рк.

Розрахунок збиткв вд зниження якост продукц:

З1 = (Цз – Цх)´Мп, де:

Цз – Цх цни реалзац 1 кг продукц (молока) одержано вдповдно вд здорових  хворих на лейкоз корв, грн.;

Мп – кльксть реалзовано продукц понижено якост, кг.

З1 = (1,40 – 0,70) ´ 1334000 = 933800 грн.

Розрахунок збиткв вд зниження продуктивносттварин:

З2= Мз (Пз – Пх) х Ц х Т, де:

Мз – кльксть захворлих тварин, гол.;

Пз – Пх – середньодобова кльксть продукц, одержана вд здорово та хворо тварини, л;

Ц – закупвельна цна 1 кг продукц, грн.;

Т – середня тривалсть нагляду за змною продуктивност тварин, днв.

З2=580 х (10,9 – 10,1) х 0,70 х 300 = 97440 грн.

Загальну суму збиткв обчислювали за формулою:

å З = З1 + З2

å З = 933800 + 97440 = 1031240 грн.

Питома величина економчного збитку:

Пз= å З : Мз, де:

å З – загальна сума збитку, грн.;

Мз – кльксть захворлих тварин, гол.

Пз= 1031240 : 580 = 1778 грн.

Визначення витрат на ветеринарн заходи:

1200 грн. – мсячна заробтна плата лкаря ветеринарно медицини;

49 грн. – добова заробтна плата лкаря ветеринарно медицини; ( 21 днв х 49 = 1020 грн.);

вартсть роботи лкаря (1200 : 21 : 7 : 60 = 0,14 грн./хв.);

оплата прац 2 фксаторв (15 х 2 х 18= 540 грн.);

вартсть роботи фксаторв (540 : 21 : 7 : 60 = 0,06 грн./хв.);

45 грн. – вартсть витрачено вати; 25 грн. – вартсть витраченого спирту; 9549 грн. – витрати на дезнфекцю;

1,0 грн. – вартсть 1 серологчного дослдження (1,0 х 1877 = 1877 грн.);

тривалсть часу взяття 1 проби кров – 5 хв.;

витрати на взяття 1 проби кров лкаря вет. медицини (0,14 х 5 х 1887 = 1313,9 грн.);

витрати на взяття 1 проби кров робтникв (0,06 х 5 х 1887 = 563,1 грн.);

Загальна сума витрат на ветеринарн заходи:

å З = 1155 + 45 + 25 +9549 + 1877 + 540 = 15068 грн.

Питома величина витрат на ветеринарн заходи, грн.:

Пв= Вз : Мз, де:

Вз – загальна сума витрат на ветеринарн заходи, грн.;

Мз – кльксть захворлих тварин, гол.;

Пв = 15068 : 580 = 29 грн.

Запобжний економчний збиток в результат профлактики та лквдац хвороби у господарств визначали за формулою:

Зз = Мо х Кз х Пз – å З, де:

Мо – загальне поголв’я сприйнятливих тварин, гол;

Кз – коефцнт потенцйно захворюваност тварин у неблагополучному господарств (0,14);

Пз – питома величина економчного збитку, з розрахунку на 1 захворлу тварину, грн.;

å З – фактичн економчн збитки заподян господарству, грн.

Зз = 1877 х 0,14 х 1778 – 15068 = 452155 грн.

Визначення економчного ефекту:

Еф = Зз – Вз, де:

Зз – запобжн економчн збитки, внаслдок проведення ветеринарних заходв, грн.;

Вз – витрати на ветеринарн заходи, грн.

Еф = 452155 – 15068 = 437087 грн.

Економчна ефективнсть на 1 грн. витрат:

Е грн. = Еф : Вз, де:

Еф – економчний ефект, грн.;

Вз – витрати на ветеринарн заходи, грн.

Е грн. = 437087 : 15068 = 29 грн.

Вс економчн розрахунки виносимо у таблицю.

Таблиця 6.1 – Економчн показники ветеринарних витрат на проведення дагностики щодо лейкозу велико рогато худоби у СВК «Ружинський»

Показники	Кльксть грн.
Загальна сума економчних збиткв	1031240
Питома величина економчних збиткв на 1 нфковану тварину	1778
Сума витрат на ветеринарн заходи	15068
Питома величина витрат на ветеринарн заходи	26
Запобжн економчн збитки	452155
Економчний ефект вд проведених заходв	437087
Економчний ефект на 1 грн. витрат	29

Отже, впровадження оздоровчих протилейкозних заходв у даному господарств да значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.

РОЗД¶Л 7. ОХОРОНА ПРАЦ¶

Роботу по охорон прац в сльськогосподарських пдпримствах органзовують згдно Закону Украни “Про охорону прац”.

Вдповдальнсть за охорону прац в СВК “Ружинський” Ружинського району Житомирсько област накладено на директора господарства, по галузях – на головних спецалств, а по виробничим дльницям – на х завдуючих. Мж адмнстрацю господарства  профсплковою органзацю щорчно складаться колективний договр. Як додаток до колективного договору розробляються заходи з охорони прац, безпеки прац  виробничо сантар.

Колективний договр складаться з 3 роздлв. Основн заходи в них наступн:

Заходи по попередженню нещасних випадкв:

– встановити автоматичний пускач на електропдймач в слюсарнй майстерн;

– встановити блискавко захист на 2-х тваринницьких примщеннях

Заходи по попередженню захворюваност на виробництв:

– придбати 30 мед. аптечок для працвникв усх виробничих дльниць;

– обладнати душову на санпропускнику;

– встановити приливно-витяжну вентиляцю на телятнику.

Заходи по загальному покращенню умов прац:

– обладнати на всх вддленнях куточки з безпеки прац.

Перодично на засданнях профсплкового комтету заслуховують звт про виконання заходв цього договору, вдповдальними за його виконання.

Навчання працвникв по охорон прац проводиться згдно “Типового положення про навчання, нструктаж  переврку знань працвникв з питань охорони прац”.

Посадов особи та спецалсти усх пдпримств, органзацй вдповдно до “Перелк посад посадових осб, як зобов’язан проходити попередню  перодичну переврку знань з охорони прац” перодично раз на 3 роки та перед початком виконання посадових обов’язкв, зобов’язан проходити навчання та переврку знань нормативних актв з охорони прац, що стосуються хньо виробничо дяльност. Переврка знань ц категор посадових осб  спецалств проводиться комсю, склад яко затверджуться наказом кервника вищо господарсько органзац. Очолю комсю заступник кервника цього органу, у службов обов’язки якого входить управлння охороною прац. До складу комс входять представники органу державного нагляду за охороною прац, профсплок, та викладач навчального закладу, де проводилося навчання.

Посадов особи (бригадири, завдуюч, майстри) та спецалсти (агрономи, зоотехнки) проходять навчання  переврку знань безпосередньо на пдпримств.

На пдпримств органзацю навчання здйсню служба охорони прац та працвники вддлу кадрв. Програму навчання розробля служба охорони прац за погодженням з мсцевою нспекцю по нагляду за охороною прац. Наказ про проведення навчання на пдпримств вида кервник пдпримства. Обсяг занять не менше 20 годин. Для переврки знань працвникв на пдпримств сну постйно дюча комся, яку створю кервник пдпримства. Очолю комсю кервник пдпримства чи його заступник або спецалст з охорони прац пдпримства. Переврка знань здйснються шляхом усного опитування у вигляд спиту. Переврка знань оформляться протоколом, видаються посвдчення.

Посадов особи  спецалсти, як при переврц знань виявили незадовльн знання, повинн протягом 1 мсяця пройти повторне навчання та переврку знань.

Позачергове навчання та переврка знань посадових осб  спецалств проводиться:

– при введенн в дю нових нормативних актв про охорону прац

– при переведенн працвника на ншу роботу.

Працвники, як виконують роботи з пдвищеною небезпекою та роботи, що вимагають професйного добору повинн проходити попередн спецальне навчання, переврку знань перед початком виконання роботи та перодично не рдше 1 раз на рк.

Формою переврки знань працвникв  спит, який проводиться за екзаменацйними блетами. Результати переврок знань оформляються протоколом. Особам, як при переврц знань виявили задовльн знання, видаються посвдчення.

В господарств для переврки знань працвникв з питань охорони прац наказом кервника створена постйно дюча комся. До складу комс входять спецалсти служби охорони прац, юридично, виробничо  технчно служб, представники органв державного нагляду за охороною прац та профсплки.

До перелку робт з пдвищеною небезпекою в сльськогосподарському виробництв належать: електрогазозварювальн роботи, роботи з легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами, роботи з застосуванням ручних електромашин та електронструментв, обслуговування агрегатв  котлв, роботи з мнеральними добривами та пестицидами, гасння вапна, роботи в колодязях, в траншеях, в котловинах, землян роботи на глибин бльше 2 м, роботи на висот, обслуговування парових, водогрйних котлв, роботи з догляду за бугаями-плдниками, кнурами, жеребцями, дезнфекця, дезнсекця, дератизаця, технчне обслуговування, експлуатаця  ремонт вантажопдймальних машин  механзмв, лфтв, монтаж, демонтаж  накачування шин автотранспортних засобв.

Так, вступний нструктаж з охорони прац проводить спецалст з охорони прац.

Про проведення нструктажу роблять запис в журнал рестрац вступного нструктажу з питань охорони прац. Первинний нструктаж на робочому мсц проводиться при прийнятт на постйне мсце роботи, при переведенн з одн роботи на ншу, при змн умов прац. ¶нструктаж проводиться безпосередньо кервником дано дльниц.

Повторний нструктаж з працвниками тваринництва проводять через кожн 6 мсяцв, а на роботах з пдвищеною небезпекою 1 раз в квартал. В раз нещасного випадку проводиться позаплановий нструктаж з безпеки прац з усма працвниками даного вддлення незалежно вд термну проведення останнього нструктажу. Про проведення первинного, повторного  позапланового нструктажв вноситься запис в “Журнал рестрац нструктажв з питань охорони прац”, який збергаться безпосередньо у кервника робт. Цльовий нструктаж проводиться з працвниками перед вдправленням х на роботу з пдвищеною безпекою  фксуються в журнал рестрац нструктажв з питань охорони прац, також вн проводиться при виконанн робтниками одноразових робт, на як виписуться наряд-допуск.

Новоприйнят на пдпримства працвники псля первинного нструктажу на робочому мсц до початку само роботи повинн пд кервництвом досвдчених фахвцв пройти стажування протягом 2–15 робочих змн. Стажування проводиться на робочих мсцях. У процес стажування працвники повинн виконувати роботи, як за складнстю, характером, вимогами безпеки вдповдають роботам, що передбачаються функцональними обов’язками працвника. Допуск до проходження стажування оформляться наказом по пдпримству. Тривалсть стажування залежить вд стажу, характеру роботи та квалфкац працвника. Вд стажування працвник може звльнитися, якщо вн ма стаж роботи не менше 3 роки або переводиться з одного пдроздлу до ншого, де характер його роботи та тип обладнання не змнються.

Псля закнчення стажування наказом кервника пдпримства працвник допускаться до самостйно роботи. Запис про проведення стажування запису кервник структурного пдроздлу в журнал рестрац нструктажв.

У господарств велику увагу придляють виробничй сантар. На всх вддленнях  вдведен мсця для прийняття ж, мж примщеннями побудован туалети.

По попередньо складеному графку, робтники  службовц проходять медогляд, результати якого записують в сантарн книжки, як збергаються у завдуючих ферм.

Раз в 6 мсяцв вони проходять медичне обстеження з обов’язковою флюорографю.

Для виконання ветеринарних заходв в тваринництв, головний лкар ветеринарно медицини залуча до роботи рзноробочих господарства. Перед початком роботи головний лкар ветеринарно медицини проводить нструктаж з робочими по безпец прац, проводить запис в журнал, де робоч розписуються за проведений нструктаж.

Якщо робота пов’язана з щепленнями або дослдженнями, то видаться спецодяг, якщо проводиться дезнфекця або дератизаця, то видаються чоботи, фартух, рукавиц, респратор. Для фксац тварин, якщо необхдно, видаються носов щипц  мотузок або ж тварин утримують в спецальному станку. Ветеринарним спецалстам необхдно дотримуватись мр обережност при робот з бопрепаратами.

У господарств придляться певна увага протипожежнй безпец. Створена пожежно-сторожова охорона, яка складаться з 7 чоловк. Очолю  начальник ПСО. У розпорядженн ПСО знаходяться пожежний автомобль  нш допомжн засоби гасння пожеж. Кожне примщення ферми обладнане протипожежними засобами. Бля кожного примщення  протипожежн щити з вдрами, лопатами, сокирами,  ящики з пском  джки з водою. Влтку воду беруть з природно водойми, куди приходить дорога з твердим покриттям, а взимку воду беруть з артезансько свердловини. У випадку пожеж снують запасн виходи з примщень, через додатков тамбури.

Державний нагляд по охорон прац здйсню нспекця по нагляду за охороною прац, санепдемстанця, органи прокуратури  держадмнстраця.

Контроль здйсню служба охорони прац, кервник, спецалст господарства, органи профсплки, громадськ органзац  нспектор з охорони прац.

Роботу виконують у блих халатах, шапочках. Хрургчне втручання виклика бль та захисн рухи у тварини, тому  слд зафксувати. Фксаця тварин повинна забезпечувати вльний  безпечний доступ до длянки, яку оперують, обмежувати рухи тварини  забезпечувати сприятлив умови для роботи та запобгати травмуванню тварини  осб, як беруть участь у проведенн операц.

Методв фксац тварин  багато  вони залежать вд складност та характеру оперативного втручання, виду тварини, маси, вку.

Для заспоконня тварини застосовують нейролептики, транквлзатори. Найбльш поширеними препаратами  амназин, рометар  мепазин. Перед фксацю перевряють мотузки. Вони повинн бути чистими, сухими, без вузлв. Не можна використовувати порван, зав’язан та коротк мотузки.

Керу проведенням робт  несе вдповдальнсть за безпеку виконання робт спецалст ветеринарно медицини, який проводить операцю. Тому з працвниками, що беруть участь у проведенн операц, особа, яка  проводить, повинна провести цльовий нструктаж, пд час якого слд ознайомити працвникв з призначенням та порядком виконання роботи, способом повалу  фксац, правилами безпеки пд час виконання роботи.

Пд час фксац тварина може пручатися, смикати кнцвками, намагатися встати. Безпека залежить вд надйност зв’язування кнцвок, мцност мотузок. Фксаця тварин вимага фзичних зусиль, що виклика швидку втому м’язв  ослаблення сили. Тому при довготривалих операцях фксатори повинн мнятися в мру стомлення.

Пд час виконання роботи працвники повинн бути уважн, слдкувати за поведнкою тварини.

Для подальшого покращення охорони прац, безпеки прац виробничо сантар в господарств необхдно:

Обладнати центр в центральнй садиб господарства, який би вмщав в себе нов публкац, що стосуються охорони прац;

Обладнати куточок агтац з охорони прац  безпеки прац;

Прочитати лекцю про дотримання правил особисто ггни.

На основ проведеного аналзу можна зробити висновок, що стан охорони прац в умовах СВК «Ружинський» знаходиться на належному рвн.

РОЗД¶Л 8. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ¶В РОБОТИ

Лейкоз велико рогато худоби – нфекцйна, хрончна хвороба пухлинно природи, яка характеризуться злояксним розмноженням клтин кровотворних органв з порушенням х дозрвання, що зумовлю дифузну нфльтрацю рзних органв  тканин та утворення в них злояксних пухлин.

Джерелами нфекц служать тварини заражен врусом лейкозу велико рогато худоби на всх стадях розвитку лейкозного процесу. Виникнення та розповсюдження хвороби у господарств може спричинити несвочасна дагностика хвороби, недотримання ветеринарно-сантарних правил, недотримання асептики  антисептики при масових обробках тварин (нумераця, взяття кров, вакцинаця, алергчн дослдження, лкування тощо).

Основним методом прижиттво дагностики лейкозу  Р¶Д та ¶ФА. Для дослдження особливо цнних тварин та для арбтражних висновкв застосовуться ПЛР. Так, як на сьогодншнй день найбльш економчно вигдною для бльшост господарств крани  Р¶Д, то вона  набула широкого розповсюдження серед них. Хоча бльш нформативншим методом  ¶ФА, але через брак коштв у господарствах ця реакця залишаться на другому план. Так, в ¶нститут епзоотолог УААН (м. Рвне) з 1877 проб кров, що були направлен з СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирсько област виявили 580 позитивних проб по Р¶Д та 651 – по ¶ФА (додаток 2).

В результат цього молочно-товарну ферму Ружинського вддлку СВК «Ружинський» було оголошено неблагополучною по захворюванню на лейкоз велико рогато худоби та накладено карантинн обмеження.

В подальшому проби кров, з метою виявлення Р¶Д-позитивних тварин на пдпримств, направляли на дослдження в ¶нститут епзоотолог УААН м. Рвне. Р¶Д-позитивних корв перевели у корвники дльниц Ж 1, де вони утримувались до часу здач на забй на Бердичвський м’ясокомбнат.

Серед Р¶Д-позитивних корв у 10-х з них спостергали неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу (пригнчення загального стану, погршення апетиту, слабксть, зменшення продуктивност), так  специфчн (збльшення селезнки та лмфатичних вузлв). Гстологчн дослдження патологчного матералу пдтвердили дагноз «Лмфодний лейкоз».

Аналз динамки розвитку захворювання показав, що вчасне  належне проведення протиепзоотичних заходв у господарств, дало можливсть виявити серед сприйнятливого поголв’я та золювати всх нфкованих тварин протягом одного року  оздоровити пдпримство за 2 роки.

Псля здач на забй усх хворих тварин та отримання трьох поспль негативних результатв по Р¶Д (останн результати дослдження по Р¶Д були пдтвердженн ¶ФА) з молочно-товарно ферми СВК «Ружинський» були знят карантинн обмеження по захворюванню велико рогато худоби на лейкоз.

Впровадження оздоровчих протилейкозних заходв у даному господарств да значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.

РОЗД¶Л 9. ВИСНОВКИ

Лейкоз – нфекцйне повльно проткаюче хрончне захворювання, при якому клнчн ознаки проявляються лише у дорослих тварин.

Порвняння результатв серологчного дослдження по Р¶Д та ¶ФА, як були одночасно проведен при постановц дагнозу, дають змогу стверджувати, що останнй метод  бльш чутливим.

Клнчне дослдження Р¶Д-позитивних тварин да змогу виявити специфчн та неспецифчн клнчн ознаки, як характерн для лейкозу.

Внаслдок патолого-анатомчного дослдження були виявлен опухоподбн розрости у внутршнх органах тварин, хворих на лейкоз.

Свочасне  належне проведення протиепзоотичних заходв дозволя за короткий промжок часу видлити всх нфкованих ВЛ ВРХ тварин з сприйнятливого поголв’я.

За рахунок проведення оздоровчих протиепзоотичних заходв у господарств був одержаний значний економчний ефект, оскльки економчна ефективнсть витрат на ветеринарн заходи становить 437087 грн.

РОЗД¶Л 10. ПРОПОЗИЦ¶· ВИРОБНИЦТВУ

Для проведення свочасно дагностики нфекцйних хвороб, в тому числ  лейкозу, доцльно застосовувати метод ¶ФА, а за можливост ПЛР.

Сурово дотримуватися правил з технолог утримання  розведення тварин з метою попередження потрапляння збудника нфекц в органзм сприйнятливих тварин.

Постйно проводити роз’яснювальн роботи серед обслуговуючого персоналу про потрапляння  розповсюдження нфекцйних хвороб, а також методи боротьби з ними та профлактики, особливо збудника лейкозу.

Свочасно проводити протиепзоотичн мропримства у раз виникнення нфекцйних хвороб для попередження розповсюдження захворювання по територ пдпримства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО· Л¶ТЕРАТУРИ

Анисимова Н. Н. Изменение белкового и аминокислотного состава крови при лейкозе крупного рогатого скота // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. – Горки. – 1998. – С. 300 – 303.

Аранчй В. та н. Ефективнсть оздоровлення ВРХ вд лейкозу // Тваринництво Украни. – 1998. – Ж 6. – С. 15 – 16.

Аранчй С., Лсконг В. Особливост епзоотичного процесу при лейкоз ВРХ в оздоровлених господарствах з використання комплексного методу (вдгук на статтю) // Ветеринарна медицина Украни. – 2007. – Ж 8. – С. 10 – 12.

Барабанов И. И. Предложения по совершенствованию противолейкозных мероприятий // Вет. консультант. – 2003. – Ж 7. – С. 9 – 12.

Белов А. Д., Рогожина Л. В., Сноз Г. В. О патогенезе лейкозов крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1997. – Ж 12. – С. 16 – 19.

Божко М. Оздоровлення вд лейкозу // Ветеринарна медцина. – 1996. – Ж 2. – С. 23.

Бральський Л. П. Морфологчна та морфометрична характеристики органв муногенезу велико рогато худоби на раннй стад лмфодного лейкозу // Всник аграрно науки – 1999, Ж 6. – С. 42 – 46.

Бурба Л. Г., Кунаков А. А. Диагностика лейкозов сельскохозяйственных животных. – М.: 1983. – 190 с.

Глузмян Д. Я., Сидоренко С. П., Надгорная В. А. Цитохимия и иммуноцитология злокачественных лимфопролиферативных заболеваний. – Наукова думка. – 1982.

Горальський Л. П. Морфологчна та морфометрична характеристика органв муногенезу велико рогато худоби на раннй стад лмфодного лейкозу // Всник аграрно науки БДАУ. – 1999. – Ж 6. – С. 42 – 46.

Горальський Л. П. Патоморфологчна характеристика лейкозу велико рогато худоби // Ветеринарна медицина Украни. – 1999. – Ж 2. – С. 26 – 27.

Горальський Л. П., Бялецький С. А., Мандигра М. С. Морфологчн змни у лмфодних органах  печнц овець псля тотального гаммаопромнення та зараження врусом лейкозу // Ветеринарна медицина: Мжвд. темат. наук. зб. – Харкв. – 1997. – В. 71. – С. 24 – 26.

Гулюкин М. И., Васин А. В., Замараева Н. В. Пути передачи вируса лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1990. – Ж 1. – С. 27 – 31.

Гусач П. П. Актуальные проблемы современной патфизиологии// Тез. докл. всесоюз. конф. – Киев: Наукова думка. – 1981.

Диагностика лейкоза КРС / Г. Гаврилова, Ю. Макаров, С. Бахметьева // Ветеринария. – 2004. – Ж 1. – С. 20 – 23.

Диагностика лейкоза крупного рогатого скота : Методические указания. – М.: Агропромиздат. – 1989. – 28 с.

Добросол Г. Проблему лейкозу можна виршити тльки спльними зусиллями // Ветеринарна медицина Украни. – 2005. – Ж 10. – С. 12 – 13.

Домбровский А. Б. Стадийность развития эпизоотического процесса при лейкозе: Автореф. дис. канд. вет. наук: Киев. – 1990. – 23 с.

Досвд боротьби з лейкозною нфекцю / Я. Толопко, Р. Симонов та н. // Тваринництво Украни. – 1996. – Ж 5. – С. 19.

Дубн А. М., Ярчук Б. М. Селекця молочно худоби за резистентнстю до лейкозу // Ветеринарна медицина Украни. – 1999. – Ж 11. – С. 18 – 19.

Дубн А., Дрипа А. Чи спадкове захворювання на лейкоз // Тваринництво Украни. – 1995. – Ж 6. – С. 22.

З лейкозом треба боротися / Б. Бтнер, В. Мщук, Р. Соколов // Ветеринарна медицина Украни. – 1997. – Ж 11. – С. 6.

Зелнський М., Ковалюшко В. Проблеми лейкозу та шляхи х виршення // Ветеринарна медицина Украни. – 2000. – Ж 5. – С. 12 – 13.

К вопросу об иммунофенотипировании с использованием моноклональных антител клеток крови крупного рогатого скота, пораж
нного лейкозом / О. М. Сандова, В. В. Новиков, А. Ю. Барышников и др. // С. – х. Биохимия. Сер. Биология животных. – 1998. – Ж 4. – С. 104 – 107.

Каришева А. Ф. Спецальна епзоотологя: Пдручник. – К.: Вища освта, 2002. – 703 с.

Княгницький Р., Сербенюк ¶. ¶з досвду оздоровлення велико рогато худоби вд лейкозу // Ветеринарна медицина. – 1997. – Ж 4. – С. 8 – 9.

Ковалюшко В. Шляхи  засоби пдвищення ефективност проти лейкозних заходв // Ветеринарна медицина Украни. – 1998. – Ж 8. – С. 6 – 7.

Козак В. Щодо вдосконалення заходв боротьби з лейкозом // Ветеринарна медицина Украни. – 1997. – Ж 6. – С. 40.

Крушельницькй З., Маркв В. Оздоровлення господарств вд лейкозу ВРХ з застосуванням вакцини // Ветеринарна медицина Украни. – 2004. – Ж 5. – С. 27 – 28.

Кудрявцева Т. П. Лейкоз животных. – М.: Россельхозиздат, 1980. – 156 с.

Кудряшов А. А., Петров Н. И. Патологоанатомические изменения при лимфоидном лейкозе у крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1999. – Ж 10. – С. 14 – 15.

Кузнецова Н. В., Кузнецов Н. В., Симолян Г. А. Использование полимеразной цепной реакции для выявления инфицированных вирусом лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1997. – Ж 5. – С. 12 – 15.

Лабораторн методи дагностики лейкозу / М. Павленко, В. Ковалюшко, В. Гротевич // Тваринництво Украни. – 1994, Ж 4. – С. 20 – 21.

Лейкоз велико рогато худоби / О. Б. Домбровський, Л. ґ. Корннко, Б. М. Ярчук та н.; За ред. О. Б. Домбровського. – Бла Церква, 2003. – 210 с.

Лейкоз велико рогато худоби Б. М. Ярчук, О. Б. Домбровський, Р. В. Тирсн, Л. ґ. Корннко, О. В. Довгаль. – Кив: 2000. – 64 с.

Лейкоз крупного рогатого скота / В. М. Лемеш, А. Г. Дрогун, В. Н. Якубов и др. – Минск: Урожай, 1987. – 224 с.

Лейкоз крупного рогатого скота. Издание второе, дополненное и переработанное. Доронин Н. Н., Бусол В. А., Субаев Г. Х. К., «Урожай», 1976, стр. 200.

Лейкоз сельскохозяйственных животных / В. А. Бусол, Н. Н. Доронин, Н. С. Мандыгра и др. – Киев: Урожай, 1988. – 264 с.

Лейкозогенность крови, молока и выделений больных и серопозитивных животных / В. А. Бусол, Е. А. Андриян, В. И. Цымбал и др.// Эпизоотология, диагностика и меры борьбы при лейкозе крупного рогатого скота: Межвуз. зб. научн. тр. – Персиановка. – 1990. – С. 12 – 15.

Лейкозы и злокачественные опухоли животных/ Л. Г. Бурба, А. Ф. Валихов, В. А. Горбатов и др.; Под ред. В. П. Шишкова, Л. Г. Бурбы. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1988. – 400 с., [8] л. ил.: ил.

Лемеш В. М., Шустерман Р. Д., Дрогун А. Г. Гиперчувствительность немедленного типа при лейкозе крупного рогатого скота// Тез. докл. всесоюзн. конф.: Распознавание и меры борьбы с лейкозами человека и животных. – М. – 1982. – С. 124.

Малоголовкин С. А. Роль моноклональных антител в диагностике лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1997. – Ж 4. – С. 16 – 19.

Мандигра М. С. Генетичн аспекти лейкозу велико рогато худоби // Ветеринарна медицина Украни. – 2000. – Ж 4. – С. 18 – 19.

Мандигра М. С. Науково-виробнича система «Орон» у боротьб з лейкозом велико рогато худоби // Ветеринарна медицина Украни. – 1998. – Ж 4. – С. 22 – 23.

Мандигра М. С., Куртяк Б. М., Смонов Р. П. Лейкоз велико рогато худоби: розробка та впровадження широкомасштабних протилейкозних заходв у господарствах Льввсько област. – Львв – Рвне. – 1998. – 34с.

Москалик Р. С., Агоп Г. К., Николаева А. В. Опыт борьбы с лейкозом в условиях интенсивного ведения молочного скотоводства// Ветеринария. – 1989. – Ж 8. – С. 39 – 40.

Мурватоллоев С. А., Гулюкин М. И., Иванова Л. А. Пренатальное и постнатальное инфицирование телят вирусом лейкоза крупного рогатого скота // Инфекционные болезни. – 1984. – Ж 6. – с. 46.

Нахмансон В. М. Лейкоз крупного рогатого скота. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 221 с., ил.

Нымм Э. М., Бусол В. А. Лейкоз крупного рогатого скота // Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. – М. – 1984. – С. 291 – 296.

О распространении лейкоза КРС / М. Гумокин, Г. Симолян, А. Шишкин и др. // Ветеринария с/х животных. – 2006. – Ж 7. – С. 8 – 9.

Опыт ускоренного оздоровления племенного хозяйства от лейкоза крупного рогатого скота / А. Т. Борзяк, В. С. Квалюшко, В. А. Гротевич и др. // Ветеринария. – 1990. – Ж 12. – С. 12.

Особливост перебгу нфекцйного лейкозного процесу в молодняка ВРХ / М. Мандигра, Б. Куртяк, О. Грицик, Р. Симонов та н. // Ветеринарна медицина Украни. – 2002. – Ж 7. – С. 17.

Павленко М. С., Ковалюшко В. С. Завдання лабораторй ветеринарно медицини Украни з лквдац лейкозу велико рогато худоби на територ крани // Ветеринарна медицина Украни. – 1999. – Ж 8. – С. 4 – 5.

Патологчна анатомя тварин / П. П. Урбанович, М. К. Потоцький, ¶. ¶. Гевкан та н. – К.: Ветнформ, 2008. – 896 с., л. 253. – (Навчальний посбник для пдготовки фахвцв).

Петров Н. И. Оздоровление хозяйств от лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. – 1997. – Ж 9. – С. 10 – 12.

Порвняльна ефективнсть дагностики лейкозу ВРХ при використанн рзних методв дослдження / А. В. Абрамов, Д. М. Король, С. Д. Мельничук та н. // Ветеринарна медицина Украни. – 2007. – Ж 2. – С. 33 – 34.

Потоцький М. К. Лейкози ссавцв // Вет. медицина Украни. – 2007. – Ж 7. – С. 23 – 25.

Потоцький М. Лейкоз: патологчна анатомя // Ветеринарна медицина Украни. – 1998. – Ж 7. – С. 23.

Практические аспекты лейкоза крупного рогатого скота / П. Н. Смирнов, В. В. Храмцов, В. В. Смирнова // Веринария. – 1998. – Ж 8. – С. 6 – 8.

Про деяк шляхи передач врусу лейкозу велико рогато худоби / В. О. Бусол, ґ. А. Андрян, В. ¶. Цимбал // Ветеринария. – К.: Урожай. – 1992. – Вып. 67. – С. 45 – 47.

Радльчук В. Оздоровлення тварин вд лейкозу // Здоров’я тварин  лки. – 2006. – Ж 6. – С. 18 – 19.

Розумовська В. В. Лейкоз ВРХ: економчн  соцальн аспекти проблеми // Здоров’я тварин  лки. – 2006. – Ж 2. – С. 12 – 13.

Русанович А. А. Ликвидация лейкоза КРС в хозяйствах с разной эпизоотической ситуацией // Ветеринария. – 2004. – Ж 3. – С. 7 – 9.

Свинаренко О. ¶. Проблема лквдац лейкозу: Два напрямки оздоровлення господарств вд лейкозу ВРХ // Здоров’я тварин  лки. – 2003. – Ж 8. – С. 22.

Симолян Г. А. Динамика развития инфекционно-патологического процесса при лейкозе // Веет. консультант. – 2006. – Ж 9. – С. 4 – 6.

Симолян Г. А. Разработка и совершенствование оздоровительных противолейкозных мероприятий // Ветеринария. – 2007 – Ж 7. – С. 3 – 6.

Смирнов В. В. Развитие лейкозного процесса у инфицированних ВЛ КРС коров в зависимости от их возраста // Ветеринария. – 1999. – Ж 12. – С. 15 – 17.

Смирнов Ю. Основные пути распространения лейкоза // Ветеринарная газета. – 1999. – Ж 4. – С. 3 – 4.

Смирнов Ю. П. Развитие лейкозного процесса в зависимости от среды обитания крупного рогатого скота //Аграрн. Наука. – 1998. – Ж1. – С. 18 – 19.

Сноз Г. В. Некоторые особенности патологоморфологических изменений в организме крупного рогатого скота при начальной стадии хронического лимфоидного лейкоза// Теорет. и практ. вопр. ветеринарии. – Тарту. – 1987. – С. 68 – 70.

Собко ¶. О., Абрамова Л. О. Сучасний метод лабораторно дагностики лейкозу ВРХ // Сучасна ветеринарна медицина. – 2005. – Ж 2. – С. 4.

Состояние и перспективы борьбы с лейкозом крупного рогатого скота / М. И. Гулюкин, Н. В. Замараева, В. Н. Абрамов и др.// Ветеринария. – 1999. – Ж 12. – С. 3 – 8.

Сучасн аспекти дагностики та заходв боротьби з лейкозом велико рогато худоби / Б. М. Ярчук, Р. В. Тирсн, О. В. Довгаль // Ветеринарна медицина Украни. – 2006. – Ж 9. – С. 21 – 23.

Сюрин В. Н., Белоусова Р. В., Фомина Н. В. Диагностика вирусных болезней животных: справочник. – М.: Агропромаздат. – 1991. – С. 522 – 528.

Таджибаев А. А., Бурба Л. Г. Сравнительные морфологические изменения в органах и тканях у овец и телят при экспериментальном лейкозе // Теорет. и практ. вопр. ветеринарии. – Тарту. – 1987. – С. 70 – 71.

Тирсн Р. В. Особливост перебгу нфекцйного процесу при лейкоз велико рогато худоби пд впливом деяких ботичних факторв: 16.00.08 – Автореф. .... дис. канд. вет. наук. – Кив. – 1999. – 17 с.

Хайруллин М. З. Пораженность крупного рогатого скота лейкозом // Ветеринария. – 1998. – Ж 6. – С. 12 – 13.

Цымбал В. И. Достижения и перспективы развития учения о лейкозах в ИЭКВМ // Ветеринарная медицина: Мжвдомчий тематичний науковий збрник. вип.75. – Харкв, 1998. – С. 57 – 64.

Чеботарев В. Ф. Эндокринная регуляция иммуногенеза. – Киев. – 1979.

Чутливсть реакц дифузно прециптац (РДП)  реакц мунодифуз (Р¶Д) при виявленн антитл до врусу лейкозу велико рогато худоби / Б. М. Ярчук, Л. М. Корннко, М. В. Смоненко  н// Тез. доп. конф. Молодих вчених: Сучасн проблеми ветеринарно медицини. – К. – 1994. – С. 13 – 14.