МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький національний університет

Кафедра менеджменту

Робота на тему:

«Аналіз інноваційної діяльності підприємств по Хмельницькій області»

2009

Вступ

В умовах ринкової економіки кожне підприємство може успішно працювати, коли воно створює конкурентні переваги шляхом розробки і виведення на ринок нових продуктів і технологій. Інноваційна діяльність таких підприємств стає найважливішою частиною і основою загальнодержавної соціально-економічної і науково-технічної політики.

Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Інновація (нововведення) – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді виведеного на ринок нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності або нового підходу до соціальних послуг.

Особливу значимість для нашої країни має творче використання досвіду розвинених країн по реалізації мір державної підтримки інноваційних процесів в економіці, що дозволить сформувати діючу вітчизняну систему стимулювання інноваційної діяльності. Актуальність дослідження даних питань зростає в зв'язку з тим, що українська економіка прагне до гідного й органічного входження у світове співтовариство. Подолання відставання практично у всіх галузях і виробництвах припускає посилення інноваційного характеру підприємницької діяльності, формування особливої інноваційної сфери.

Аналіз інноваційної діяльності

Таблиця 1. Витрати організацій на виконання власними силами наукових та науково-технічних робіт за видами робіт

Рік	Всього, тис. грн.	У тому числі, тис. грн.
		Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження	Науково-технічні розробки	Науково-технічні послуги
1995	1544,6	86,0	404,8	895,4	158,4
2000	1908,4	104,4	480,2	693,7	630,1
2003	3651,0	167,1	1397,4	885,5	1201,0
2004	3471,7	285,4	1908,4	1214,1	63,8
2005	4044,3	510,9	2956,3	496,8	80,3
2006	5594,6	676,0	4169,7	669,9	76,0
2007	7485,9	1020,6	4494,7	1933,8	36,8

Зробивши аналіз витрат організацій на виконання власними силами наукових та науково-технічних робіт за видами робіт, ми можемо зробити висновок, витрати на фундаментальні дослідження найбільшими були у 2007 році – 1020,6 тис. грн., а науково-технічні розробки у 2005-2006 роках зменшились, але у 2007 році вони зросли і становили 1933,8 тис. грн., витрати на прикладні дослідження найбільшими були у 2007 році, вони становили 4494,7 тис. грн., а найменшими у 2004 році – 1908,4 тис. грн. Але витрати на науково-технічні послуги зменшились до 36,8 тис. грн., порівняно з тим, що у 2005 році вони становили 80,3 тис. грн. Зміни витрат пов’язані в першу чергу з науково-технічним прогресом, завдяки якому ми можемо проводити фундаментальні і прикладні дослідження, але нажаль менше використовувати науково-технічні послуги.

Таблиця 2. Обсяг реалізованої інноваційної продукції

	2000	2003	2004	2005	2006	2007
Всього, тис. грн.	111205,2	83789,4	141687,6	189973,2	111172,4	96984,2
У тому числі принципово нової	36716,8	45953,0	29651,6	38733,6	92333,2	40607,0
Із загального обсягу поставлено на експорт	45124,7	26448,5	42125,3	36759,8	2949,2	17325,7

Аналізуючи, ми бачимо, у 2004-2005 році обсяг продукції який був поставлений на експорт і нова продукція майже не змінювалася і був майже рівний між собою. Найбільше було реалізовано нової продукції у 2006 році і її обсяг становив 92333,2 тис. грн, а також обсяг поставленої продукції на експорт у цьому ж році становив лише 2949,2 тис. грн. найменше протягом 2004-2007 років. Із-за того, що у 2006 році ринок був преповнений товарами, ми бачимо, що у 2007 році обсяг реалізованої продукції зменшився, а обсяг експорт зріс до 17325,7 тис.грн., що на 14376,5 тис. грн. більше, ніж у 2006 році.

Таблиця 3. Впровадження прогресивних технологічних процесів та освоєння виробництва нових видів продукції у промисловості

	1995	2000	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Впровадження нових прогресивних технологічних процесів	42	26	13	55	12	13	4	8
з них маловідходних ресурсозберігаючих і безвідходних	11	5	5	21	7	3	3	4
Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань	395	405	307	72	31	19	20	7
з них нових видів техніки	36	40	22	11	7	3	14	5

Розглядаючи діаграму зробили висновки, що найбільше освоювались нові види продукції у 1995-2002рр., починаючи з 2003 року спостерігається тенденція спадання. Також можна сказати, що впровадження прогресивних технологічних процесів та освоєння виробництва нових видів продукції у промисловості з кожним роком зменшується, це є поганим фактором для розвитку інновацій, тому, що з поменшанням використання нових прогресивних технологій виробництво країни буде занепадати, оскільки без інновацій неможливий економічний розвиток країни в цілому.

Таблиця 4. Розподіл обсягу фінансування наукових та науково-технічних робіт за джерелами фінансування

	1995	2000	2003	2004	2005	2006	2007
Всього	971,7	1887,1	3747,6	3681,5	4138,7	5893,4	7629,1
У тому числі за рахунок держбюджету	286,1	557,9	812,0	1292,9	1805,4	2293,7	3017,7
Власних коштів	254,1	31,0	857,0	1352,5	2126,3	3291,9	3788,2
Коштів замовників вітчизняних	357,9	1164,7	2078,6	993,8	175,8	149,6	304,3
Іноземних держав	9,8	133,5	-	-	-	-	-
Інших джерел	63,8	-	-	42,3	31,2	158,2	518,9

Розглядаючи діаграму можна побачити, що найбільше фінансування наукових та науково-технічних робіт залежить від власних коштів, найбільше було профінансовано у 2007 році у розмірі 3788,2 грн., також можна побачити, що немалу роль відіграє фінансування з держбюджету. Можна прослідкувати те, що з кожним роком фінансування наукових та науково-технічних робіт збільшується, це є добрим показником, оскільки інноваційна діяльність стає більш розвиненою.

Висновок

Відсутність достатнього фінансового забезпечення інновацій є головною причиною гальмування динамічного розвитку підприємств. Найефективніше вирішити цю проблему можна тільки шляхом використання різних джерел фінансування, зокрема бюджетних коштів (державного та місцевого бюджетів), вітчизняних та іноземних інвестицій, власних коштів підприємств і кредитних ресурсів банків. Вирішення проблеми активізації інноваційної діяльності може бути забезпечене лише при умові поліпшення її фінансування з Державного бюджету.

Узагальнюючи вищесказане, можна виділити основні стримуючі фактори інноваційного розвитку підприємств: низький рівень державного фінансування інноваційного розвитку та недостатність власних коштів підприємств; низька інвестиційна активність вітчизняних, зарубіжних інвесторів; недосконалість податкового законодавства; послаблення взаємозв’язків науки та виробництва. Тому, активізація інноваційного розвитку підприємств повинна бути пов’язана, по-перше, з оновленням основних виробничих фондів, по-друге, розвиток інноваційної діяльності має бути органічно пов’язаним з ресурсозбереженням, по-третє, виходячи з сучасних умов, інноваційний розвиток, повинен мати соціальну спрямованість, де саме людина, якість та безпека її життя матимуть забезпечити пріоритети інноваційного розвитку.