Іслам
Іслам одна з світових релігій. Назва «іслам» переводиться з арабського як покірний. Іслам ще називають мусульманством або магометанством. Іслам виник у західній Аравії на початку VІІ ст. в умовах формування там класової держави як релігія, яка сприяла об’єднанню народів західної Аравії під владою централізованої держави. Остаточно іслам склався у ХІ-ХІІ ст. як офіційна релігія і ідеологія феодального суспільства. Іслам розповсюджений в країнах Близького і Середнього Сходу (Турції, Сирії, Йорданії, Іракі, Єгипті, Ірані, Афганістані, Пакистані та інших). Він розповсюджений у Середній Азії (Казахстані, Азейбарджані), а також у африканських країнах Марокко, Алжир, Туніс, Лівія. Немало прибічників ісламу і в Росії. Він розповсюджений в Татарстані, Башкірстані. На Україні іслам розповсюджений в Криму серед татарського населення.
Віровчення ісламу викладено у Корані та Суні. Коран вважається священною книгою. Зміст його нібито став відомим людям від пророка Мухамеда як одкровення Аллаха. Коран має 114 розділів (сур), зведених в одну канонізовану книгу. Суна теж вважається священною книгою і уявляє собою доповнення до Корану. Вона складається з переказів про життя пророка Мухамеда. На основі Корану і Суни складено Шаріат - мусульманське право, що регламентує всі сторони життя мусульман.
Догматика ісламу будується на визнанні єдиного бога Аллаха і пророка Мухамеда (Магомета) - його посланником. Вважається, що Аллах - творець всесвіту, землі і неба всіх форм життя. Він управляє світом особисто. Нічого на світі не відбувається без волі Аллаха. Аллах визначає і долю кожної людини. За неслухнянство і невіру Аллах на свій розсуд чи при житті, чи після смерті суворо карає людину. За думками і поведінкою людини, вважають мусульмани, слідять спеціально поставлені ангели.
Мусульмани, як і християни, вірять в існування безсмертної людської душі. Вона покидає тіло людини у момент смерті і попадає в потойбічний світ. Душі терпеливих і покірних попадають в рай, де їх чекає вічне блаженство, а душі нечестивих в ад, де вони будуть горіти у вічному полум’ї. Таким чином у свідомості мусульман створюється система позитивних і негативних стимулів слідувати заповідям Корану.
Первинним з обов’язків мусульманина є шанування Аллаха. У культі ісламу велике місце займає щоденна п’ятиразова молитва (намаз). Ритуал намазу дуже складний і втомлюючий. Він вимагає дотримання багатьох правил. Будь-яке, хай незначне порушення цих правил веде до недійсності намазу. Зміст намазу складують слова, які прославляють Аллаха, формули, які виражають поклоніння йому, прославлення його ім’я.
Подібно до того, як усі православні проходять обряд хрещення, всі правовірні мусульмани піддаються обряду сунат - обрізанню крайньої плоті. Це робиться у немовлячому віці. Велике значення в ісламі додається читанню Корану. Якщо мусульманин сам не може його читати, це роблять для нього інші за певну платню
Для мусульманина обов’язкова благодійність, тобто подача милостині жебракам, на користь мечетей і особисто духовним особам. Це робиться на прямій вказівки Корану де сказано: «Вам не досягти благочестя, поки не будите робити жертвування з того, що любите». Мусульмани вважають, що милостиня звільняє від гріха і сприяє досягненню вічного блаженства.
Хадж тобто паломництво в Мекку і Медину в ісламі не вважається обов’язковим обрядом. Але кожний правовірний повинен прагнути відвідати ці місця, де відбувалася діяльність пророка Мухамеда. Роблячи хадж, правовірні прагнуть попасти у священний храм в Меккі і вклонитися чорному каменю, який в правлений у срібний обруч і вмурований у північні стіну храму. Хаджії, тобто люди, які здійснили хадж, користуються дуже великою шаною.
В ісламі розповсюджений також культ мазарів. До них відносять різні давні споруди, могильні пагорби, цвинтарі, дерева, каміння тощо. Мазаром вклоняються, вони оточуються священними легендами, міфами.
Складовою частиною мусульманського культу є багаточисельні свята. Щотижнево мусульмани святкують п’ятницю. Вона вважається у мусульманських країнах днем відпочинку і відвідання мечетей. В арабських країнах п’ятниця вважається вихідним днем, подібно до того як у православних неділя, або у євреїв субота. Найважливішими святами у мусульман вважаються Ураза-байрам, свято закінчення поста, Курбан-байрам - свято жертвопринесення, Мавлюд свято в честь народження пророка Мухамеда і інші. Святу Ураза-байрам передує місячний пост. Згідно йому правовірні можуть вживати їжу лише вночі.
Головними течіями в ісламі являються сунизм і шиїзм. Різниця між ними проявляється по відношенню до Суни. Більшість мусульман - суніти. Вони визнають суну повністю. Шиїти, які проживають головним чином в Ірані, Іраку і Йемені, визнають суну лише частково.
Іслам відіграє велику роль у арабському світі і міжнародних відношеннях. Він є державною релігією 28 країн. Понад 40 країн вважають себе мусульманськими і входять до складу організації ісламської конференції.
Буддизм
Буддизм поряд з християнством і ісламом є світовою релігією. Тобто він звертається до людей усіх національностей і рас. Буддизм виник у Стародавній Індії у середині 1-го тисячоліття до н.е. Засновником буддизму вважається Гаутама, який нібито першим досяг стану нірвани і став Буддою. Священна книга буддизму відома під назвою «Трипітака».
Буддизм визнає основою всього існуючого непізнанне, а безлике духовне начало, якому дається назва Будда в собі. Світ який ми бачимо, є лише проява цього безликого начала. Бачимий нами світ існує лише у вигляді нескінченного руху вічних і незмінних психофізіологічних елементів - дхарм, різноманітні комбінації яких створюють все багатство явищ природи.
Крім баченого нами світу існує, вважають буддисти, ще два: небесний світ, населений богами і світ абсолютної порожнечі, в якому перебуває Будда.
Буддистський пантеон складається з величезної кількості богів і бодісотв. Очолює пантеон Будда Шанк’я Муні. Йому підкорюються грядущий Будда – Май трені, Будда Амутабу – голова раю і інші будди бодісотви.
Життя людини, згідно буддизму, є лише ланцюгом перероджень, характер яких визначається законом карми, тобто відплати за вчинки від попередніх перероджень. Яке буде перевтілення людини після її смерті, чи буде вона в майбутньому перетворенні здоровою, щасливою, багатою тощо залежить від її морального поводження. Мета життя - звільнення від перевтілень і досягнення нірвани - стану абсолютного спокою, коли відсутні всі бажання, прагнення, пристрасті і пов’язані з ними страждання. Але для більшості людей досягнення нірвани в одному перевтіленні неможливо. Їх душі змушені після кожного перевтілення знову перевтілюватися. І щоб ланцюг перевтілень був шляхом підняття до нірвани, людина у своєму житті повинна керуватися чотирма благородними істинами:
Життя є страждання;
Причиною страждань є бажання;
Звільнитися від страждань можна лише, подавивши в собі бажання, пристрасті;
Щоб подавити в собі бажання і звільнитися від страждань, людина повинна додержуватися моральних принципів «благородного срединого восьмирічного шляху», який складається з праведних поглядів, прагнень, речей, поведінки, життя, зусиль, споглядання, роздумів. Головними моральними принципами повинні бути любов до всього живого і ахінса, тобто утримання від заподіяння болю і зла будь-яким живим істотам.
Ці основні догмати буддизму різними школами тлумачаться по-різному. Найбільш поширеними напрямками буддизму з’являються махаяна, хіпаяна, ламанізм. Ці напрямки буддизму відрізняються обрядністю і внутрішнім устроєм монастирів.
Основою буддистської церкви з’являються монастирі. В монахи приймаються тільки чоловіки. Богослужіння в буддистських храмах здійснюється лише одними ламами, без присутності мирян і заключаються у читанні хором канонічних текстів.
Форми культу в буддизмі надзвичайно різноманітні. Деякі буддисти кожної весни здійснюють дзул-хурал - покаяння за погане поводження з домашньою худобою. Джерелом цього обряду є ахінса і уявлення про те що в кожній домашній хубоді може жити перевтілений померлий родич. Буддисти здійснюють обряд найдан-хурал, який полягає в шануванні найдані (відлюдники, які возведені в ранг богів). Усі буддисти мають домашній алтарь з зображенням богів. Вони шанують різні талісмани. Буддисти моляться бодісатвам - божествам, які начебто мають здібність втілюватися у людину при її народженні і сприяти їй в досягненні вищого щастя - нірвани. Кожен буддистський монастир прагне обзавестись власним бодіставою, щоб привернути увагу віруючих. Опріч молитв буддисти заучують і повторюють багато заклинань. Молитви і заклинання можуть маханізуватися. Їх текст закладається у циліндри - так звані хурде. Вони можуть бути різних розмірів і приводитися у рух різними засобами, пальцями людини, вітром, зусиллями багатьох людей, якщо це великі хурде. Вважається що одне обертання хурде рівносильно прочитанню усіх молитв, що містяться в ньому.
Буддизм розповсюджений головним чином в Азії. Він відіграє значні роль в житті Китаю, Японії, особливо Камбоджі, В’єтнаму і інших країн.
Національні релігії
Національними є релігії, які не вийшли за межі якоїсь етнічної спільності і розповсюджені в межах якогось одного регіону. До них відносять іудаїзм, індуїзм та інші.
Іудаїзм - релігія, яка розповсюджена серед населення єврейського походження. Він склався наприкінці 2-го – на початку 1-го тисячоліття до н.е. Джерелом віровчення іудаїзму є Старий Заповіт перша частина Біблії і Талмуд, який уявляє собою збірником догматичних релігійно-етичних і правових законоположень іудаїзму. Характерним для іудаїзму є віра в єдиного бога Яхве. Він уявляється творцем неба, землі, всього існуючого. Він же управляє світом. Іудеї вірять у приход месії (небесного спасителя), який відновить незалежне єврейське царство.
Іудаїстський культ містить в собі величезну кількість ритуальних приписів і охоплює майже весь побут віруючих.
Серед населення Індії дуже розповсюджений комплекс релігійних вірувань, що складають одну з найпоширеніших релігій світу - індуїзм.
Він склався в перші сторіччя нової ери на основі ведичної релігії і брахманізму. Ідейними джерелами індуїзму є староіндійські священні тексти - веди, брахмани, упанішади, пурани, «Закон Ману», «Махабхарата», «Рамаяна» тощо. Релігійно-філософську основу індуїзму становлять ідея дхарми, тобто безликої духовної сили, яка впорядковує всесвіт, а також визначає норми релігійного і світового життя. Індуїсти, як і буддисти, вірять в Санжари: вічний круговорот життя як перевтілення душ. Вони вірять у карму, тобто у відплату при перевтіленні душ за добрі і погані вчинки. Як і буддисти, вони вважають одним з головних моральний принцип ахінсу, тобто незавдання шкоди усьому живому. Індуїсти вірять в мокші - звільнення душ від круговороту і перевтілення і злиття з божественним абсолютом.
Мокші досягається за допомогою йога. Вона вчить, що найвищого блаженства людина може досягти повним звільненням своєї свідомості від впливу зовнішнього світу і досягненням особливого психічного стану - «самадхи» (зосередження). В стані «самадхи» згасають усі бажання, мислення зосереджується на якийсь внутрішній точці, порушується зв’язок із зовнішнім світом. В стані самадхи начебто з’являється здатність інтуїтивного бачення істини.
Йога розробила систему вправ досягнення морально-етичної, фізичної і пізнавальної самодисципліни, у якій важливе місце посідають утримання від насильства над всім живим, забезпечення найдоцільнішого положення тіла, регулювання дихання (виконання систем заходів, що обмежують природній ритм дихання), зосередження думки лише на окремому об’єкті при певному виключенні почуттів та інші.
Йога дала опис ряду цікавих з наукового погляду психічних явищ. Вона стала предметом досліджень медицини, спортивної медицини зокрема. Йогічна техніка самообмеження і медитації використовується зараз у багатьох нових культах давньоіндійського походження, у кришнаїтів і інших.
Індуїзм релігія політеїстична. Поряд з головними богами Брахма, Вішну, Шива шанується пантеон інших богів. Основними течіями в індуїзмі є вішнуїзм, який визнає головним богом Вішну і шиваїзм, який визнає головним богом - Шиву.
Серед персів, що мешкають в Індії, а також серед гебрів в Ірані розповсюдженою релігією є зороастризм. Назва цієї релігії походить від імені її засновника пророка Зороастро ( іранське Заратуштра). Священною книгою зороастризму є Авеста. В основі зороастризму лежить ідея боротьби двох начал: доброго, світлого уособленого в образі бога Агура-Мазди (Ормузд), і злого, темного, що уособлюється в образі бога Ангра-Майнью (Аріман). Зороастризм пропагуює ідеї кінця світу, загробної відплати за земне життя, про останній суд божий, воскресіння з мертвих, народження спасителя та інші. Ці ідеї мали великий вплив на формування християнства і ісламу.
У Китаї поряд з буддизмом розповсюдженні такі національні релігії, як даосизм і конфуціанство. Національною релігією Японії є синтоїзм. Поряд з цими і іншими достатньо розвинутими релігіями у ряді регіонів Азії, Африки, Південної Америки, народів півночі до цього часу існують родоплемінні релігії у формі тотемізму, фетишизму, культу предків тощо.
Література
Чекер Р.О. Релігія – основа буття. Навчальний посібник.- К. 2008.
Титаренко О.С. Основи філософії і філософських знань. – К. 2007.
Бабичев Р.К. Релігієзнавство. К. – 2006.
Хомич К.С. Основи релігійних знань. К. 2008.